Розглянуто проблеми, що виникли під час проведення експериментів на МКС. Вказані способи їх вирішення, що дозволяють виконувати в польоті МКС різні дослідження, відпрацьовувати нові технології та обладнання, а також ставити перспективні наукові завдання. Наведені приклади участі вчених і фахівців Митищинського філії МГТУ ім. Н.е. Баумана в їх вирішенні.

Анотація наукової статті з механіки і машинобудування, автор наукової роботи - Бєляєв Михайло Юрійович


Management issues in conducting experiments at ISS Russian segment and participation of BMSTU Mytishchi branch in their solution

In the process of carrying out research at the Salyut and Mir orbital stations, special control methods and technologies for conducting space experiments were developed, which made it possible to implement extensive scientific programs. The need to operate the International Space Station (ISS), the first module of which was put into orbit on November 20, 1998, required the solution of a number of new scientific and practical problems caused by certain features of the experiments conducted on it. The report describes the problems that have arisen during the experiments on the ISS, and indicates their solutions, allowing to perform various studies in the ISS flight, to work out new technologies and equipment, and also to set promising scientific tasks. Examples are given of the participation of scientists and specialists from the Mytishchi branch of the Bauman Moscow State Technical University in their decision.


Область наук:
  • Механіка і машинобудування
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Лісовий вісник / Forestry bulletin

    Наукова стаття на тему 'ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРИМЕНТІВ на російському сегменті МКС І УЧАСТЬ МФ МГТУ ІМ. Н.е. БАУМАНА У ЇХ ВИРІШЕННІ '

    Текст наукової роботи на тему «ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРИМЕНТІВ на російському сегменті МКС І УЧАСТЬ МФ МГТУ ІМ. Н.е. БАУМАНА У ЇХ ВИРІШЕННІ »

    ?ISSN 2542-1468, Лісовий вісник / Forestry Bulletin, 2019. Т. 23. № 4. С. 5-13. © МГТУ ім. Н.е. Баумана, 2019

    Проблеми управління при проведенні експериментів ... До 60-річчя Космічного факультету

    УДК 629.786.2 DOI: 10.18698 / 2542-1468-2019-4-5-13

    ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРИМЕНТІВ на російському сегменті МКС І УЧАСТЬ МФ МГТУ ІМ. Н.е. БАУМАНА У ЇХ ВИРІШЕННІ

    М.Ю. Бєляєв

    ПАТ РКК «Енергія» ім. С.П. Королева, 141070, Московська обл., М Корольов, вул. Леніна, д. 4а Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Розглянуто проблеми, що виникли під час проведення експериментів на МКС. Вказані способи їх вирішення, що дозволяють виконувати в польоті МКС різні дослідження, відпрацьовувати нові технології та обладнання, а також ставити перспективні наукові завдання. Наведені приклади участі вчених і фахівців Митищинського філії МГТУ ім. Н.е. Баумана в їх вирішенні.

    Ключові слова: орбітальна станція, космічні експерименти, проблеми управління

    Посилання для цитування: Бєляєв М.Ю. Проблеми управління при проведенні експериментів на російському сегменті МКС і участь МФ МГТУ ім. Н.е. Баумана в їх вирішенні // Лісовий вісник / Forestry Bulletin, 2019. Т. 23. № 4. С. 5-13. DOI: 10.18698 / 2542-1468-2019-4-5-13

    До 60-річчя утворення з ініціативи С.П. Королева

    космічного факультету

    Успіхи вітчизняної космонавтики (запуск першого штучного супутника Землі, перший політ людини в космічний простір, фотографії зворотного боку Місяця і багато інших найбільші досягнення [1]) багато в чому були зумовлені створенням знаменитої ракети Р-7 [1]. Найбільших досягнень вчені нашої країни досягли в області пілотованих космічних польотів, що забезпечили виконання науково-прикладних досліджень на вітчизняних орбітальних станціях серії «Салют», «Мир» і російському сегменті Міжнародної космічної станції (МКС) [1-3]. У процесі підготовки і реалізації програм досліджень на орбітальних станціях «Салют», «Мир» була створена спеціальна технологія проведення експериментів [3-10].

    Технологія проведення експериментів на орбітальній космічній станції (ГКС) передбачає вирішення наступних завдань:

    - планування експериментів;

    - оптимізація програми експериментів;

    - математичне моделювання;

    - реалізація експерименту;

    - контроль стану наукової апаратури і управління її роботою в польоті;

    - експрес-аналіз наукових даних по телеметричної (ТМ) інформації;

    - вимір і розрахунок додаткової інформації для аналізу та інтерпретації результатів експериментів.

    Результати та обговорення

    У період виконання науково-дослідних програм на станціях «Салют-4, -6, -7» були вирішені наступні проблеми управління при проведенні експериментів:

    - планування експериментів: вибір оптимальних зон і побудова оптимальних програм проведення експериментів;

    - побудова раціональних схем виконання експериментів;

    - створення математичних моделей (руху орбітальних станцій; фізичних умов на борту станції (мікроперегрузкі, магнітні збурення) та т. д.);

    - Розробка та використання економічних методів проведення експериментів;

    - автоматизований контроль стану наукової апаратури по ТМ-інформації і управління її роботою (МКФ-6М, БСТ-1М, КРТ-10, «Сплав-01» і т. д.);

    - експрес-аналіз наукових даних ( «Горобина», «ММК», «Олена-Ф» та ін.), реалізація технології керованих наукових експериментів;

    - розрахунок додаткових даних для інтерпретації результатів експериментів (дані магнітометрів, сонячних датчиків, зіркових фотометров і т. д.).

    Розроблені методи дозволили при скромних ресурсах і можливостях станцій «Салют-4, -6, -7» виконати великі програми експериментів і досліджень і вирішити важливі завдання для обороноздатності країни.

    При плануванні та проведенні експериментів використовуються різні математичні моделі [3, 7]:

    - руху центру мас космічного апарату по орбіті і руху відносно центру мас;

    - бортових систем космічного апарату (системи управління рухом, електроживлення і т. д.);

    - фізичних умов, що виникають на космічному апараті (мікроперегрузкі, електромагнітні перешкоди і т. д.);

    - діяльності екіпажу;

    - наземного контуру управління;

    - опису «зовнішніх» чинників космічного польоту (магнітного поля Землі (МПЗ), метеорних частинок, хмарності по трасі польоту і т. д.).

    Орбітальна космічна станція «Мир», виведена на орбіту 20 лютого 1986 р була станцією нового покоління. Управління її польотом здійснювалося під керівництвом заступника генерального конструктора РКК «Енергія» В.В. Рюміна, випускника кафедри «Системи автоматичного управління» (САУ) МЛТІ (з 2017 р Митіщинській філія (МФ) МГТУ ім. Н. Е. Баумана). Відзначимо наступні особливості вирішення проблем управління при виконанні експериментів на ОКС «Мир» [6-8]:

    - постійно орієнтований політ ОКС «Мир» за допомогою гіродінов;

    - необхідність створення комплексу математичних моделей на персональних комп'ютерах для забезпечення досліджень прогнозу роботи системи електроживлення; процесу управління орієнтацією ОКС «Мир» за допомогою гіродінов; «Затінення» полів зору приладів елементами конструкції, прогнозу сеансів зв'язку ОКС через супутник-ретранслятор і т. Д .;

    - передача наукових даних по каналах зв'язку постановникам експериментів для експрес-аналізу, використання телеуправління для виконання експериментів;

    - перше використання супутникової навігаційної системи.

    Особливості управління ОКС «Мир» зажадали безперервного використання протягом польоту створеного комплексу математичних моделей і розроблених методів управління. Це дозволило виконати безпрецедентну програму досліджень і експериментів, в тому числі з рентгенівською апаратурою на модулі «Квант», стереосканером MOMS на модулі «Природа» і ін. [6-8]. У виконанні цих робіт в РКК «Енергія» брав активну участь випускник кафедри «Системи автоматичного управління», канд. техн. наук, доцент В.М. Стажко.

    Одночасно з виконанням польоту ОКС «Мир» йшли роботи по проекту МКС. Директором проекту МКС з боку Росії був В.В. Рюмін.

    20 листопада 1998 року на орбіту був виведений перший модуль «Зоря» і 23 березня 2001 р політ ОКС «Мир» був завершений [8].

    Міжнародна космічна станція - наймасштабніший космічний проект сучасності, в здійсненні якого беруть участь багато випускників МФ МГТУ ім. Н.е. Баумана, вирішуючи складні організаційні та технічні питання (А.І. Григор'єв, К.М. Жолобнюк і ін.), Виконуючи значущі науково-технічні завдання. Станція призначена для проведення на її борту різних експериментів і досліджень, а також для відпрацювання нових технологій і обладнання в умовах орбітального польоту [2]. Маса МКС ще до завершення її повного розгортання більш ніж в 2 рази перевищує масу ОКС «Мир» в останні роки його експлуатації. Для МКС також характерні надзвичайно великі розміри і наявність великої кількості складних бортових систем. Вона являє собою досить протяжну конструкцію, що складається з модулів країн - учасниць програми створення і експлуатації станції, об'єднаних в американський та російський сегменти.

    Необхідність експлуатації і управління таким складним, масивним об'єктом, як МКС, зажадала рішення деяких нових наукових і практичних завдань [8]. У процесі польоту станції внаслідок зміни конфігурації і маси за рахунок стикувань з новими модулями, доставки і переміщення додаткових вантажів і витрачання ресурсів, постійно змінюються її масово-інерційні характеристики. Тому для управління польотом МКС і проведення на її борту наукових досліджень необхідно визначення і уточнення в польоті тензора інерції станції, її маси, положення центру мас, параметрів діючих аеродинамічних моментів, мікроускореній. З метою вирішення даних специфічних завдань динаміки і управління польотом МКС були організовані космічні експерименти «Тензор», «Середовище МКС», «Вигин» і ін. [11-23]. Митіщинській філія МГТУ є учасником космічних експериментів «Середовище-МКС», «Вигин», «Вектор-Т», «Таймер» і ін.

    Технічні можливості МКС, пов'язані з її оснащеністю сучасними бортовими системами і наявністю екіпажу, дозволяють виконувати на ній унікальні наукові дослідження і космічні експерименти [3]. Разом з тим деякі конструктивні рішення і характеристики ряду бортових систем МКС створюють певні перешкоди і специфічні особливості для виконання досліджень. Для розробки методів і технології створення сприятливих умов проведення експериментів в області мікрогравітації були організовані космічні експерименти на російському сегменті МКС і проведені спеціальні дослідження.

    Вивчення характеристик і можливостей МКС і відпрацювання на ній методів управління, нових технологій і апаратури

    У процесі підготовки і реалізації космічних експериментів «Тензор», «Середовище МКС» та ін. Були розроблені методи, алгоритми та програмно-математичне забезпечення уточнення динамічних характеристик МКС в польоті. За допомогою розроблених методів періодично уточнювався тензор інерції станції і визначалися деякі інші динамічні параметри МКС. При цьому були розроблені і використовувалися різні способи оцінки тензора інерції, визначення положення центру мас і аеродинамічних параметрів [11-13]. Для визначення маси станції були відпрацьовані два способи - на основі використання двигунів транспортного вантажного корабля (ТГК) «Прогрес» [12] і за допомогою виділень від МКС супутника [13].

    Розроблені методи і програмно-математичне забезпечення уточнення динамічних характеристик і отримані з їх допомогою дані регулярно використовувалися в процесі управління польотом МКС. Крім того, вони успішно використовувалися в процесі експлуатації геостационарного супутника «Ямал-200» для управління орієнтацією космічного апарату за прогнозом його кутового руху, що було зроблено вперше в світовій практиці [14] і дозволило експлуатувати супутник більше 10 років. Такий успіх багато в чому був забезпечений науковими дослідженнями і практичною діяльністю випускника кафедри «Системи автоматичного управління» канд. техн. наук Ю.Р. Баніта [11, 14], що працює в даний час головним інженером заступником генерального директора АТ «Газпром космічні системи».

    В рамках організованих на МКС космічних експериментів «Середовище МКС», «Вигин» досліджується мікрогравітаційні обстановка на станції [15-17]. Мікроускоренія на МКС обумовлені обертанням станції навколо центру мас, неоднорідністю поля земного тяжіння в межах МКС, силами негравітаціонних природи (аеродинамічним гальмуванням, роботою двигунів станції і т. Д.), А також функціонуванням бортових систем і діяльністю екіпажу станції. У мікроускореніях виділяють квазістатичні і вібраційні складові.

    На основі великої кількості вимірювань, виконаних різними датчиками, вивчено поведінку вібраційної складової мікроускореній при різних режимах польоту і під час роботи різних бортових систем МКС.

    Запропоновано методику обробки даних. Передбачено рішення таких задач, як виділення циклічних трендів з отриманих результатів вимірювань, оцінка спектральної щільності складової цих результатів з безперервним спектром, їх низькочастотна фільтрація. Досліджено коливання конструкції, викликані роботою двигунів. Вивчено фонові обурення на МКС і обурення при фізичних вправах екіпажу [15-17]. З урахуванням великих розмірів МКС для вивчення мікрогравітаційні обстановки на станції необхідні переносні вимірювачі мікроускореній. Їх розробкою займається заступник завідувача кафедри «Системи автоматичного управління», канд. техн. наук, доцент Ю.П. Батиров.

    При плануванні та проведенні багатьох експериментів слід враховувати деформацію корпусу МКС, яка виникає після виведення її на орбіту внаслідок різниці тиску всередині і зовні МКС. В процесі орбітального руху МКС деформація її корпусу виникає внаслідок зміни температури за бортом, виконання в польоті динамічних операцій і ін. Деформація може привести до відхилення чутливих осей встановлених на корпусі станції приладів на величину до 1 .. .2 °. Традиційно деформація корпусу орбітальних станцій контролювалася і враховувалася в розрахунках при наведенні наукових приладів на досліджувані об'єкти за допомогою виконання спеціальних юстіровочних робіт з використанням вимірювань від зоряних датчиків. Такі дослідження плануються на МКС в експерименті «Качка». Крім того, в рамках експерименту «Середовище МКС» був запропонований новий метод визначення деформації корпусу МКС на основі виконання фото-і відеозйомки апаратурою, яка встановлюється на ілюмінаторі [18].

    В даний час здійснюється набір статистики по вивченню деформацій різних елементів конструкції МКС при змінах впливу на них сонячного випромінювання, проведенні динамічних операцій (зміні орієнтації станції, корекції орбіти, стикувальних операцій і ін.).

    В рамках технічних експериментів на МКС проводиться також вивчення власного магнітного поля, її власної зовнішньої атмосфери. Велика увага в рамках експериментів ( «Пілот», «Таймер» і ін.) Приділяється також вивченню особливостей діяльності космонавтів в умовах орбітального польоту [19]. У цих роботах бере активну участь випускниця кафедри Н.А. Тарасова.

    При управлінні польотом МКС, проведення експериментів і вирішенні інших завдань необ-

    ходимо прогнозувати рух станції по орбіті, оскільки вона є об'єктом, що володіє значними розмірами і складною, що змінюється конфігурацією. Орієнтація МКС змінюється при виконанні різних динамічних операцій. При вирішенні задачі високоточного прогнозування руху МКС важливо враховувати кутовий рух станції навколо її центру мас, наявність гравітаційних і аеродинамічних збурень, спрацьовування двигунів орієнтації станції, зміна сил аеродинамічного опору при змінах конфігурації і орієнтації МКС. Для відпрацювання методів обліку всіх цих факторів при високоточному прогнозуванні руху станції на МКС розроблений і успішно виконується експеримент «Вектор-Т».

    Одним із завдань цього експерименту є уточнення параметрів атмосфери на висоті польоту для підвищення точності визначення траєкторії руху МКС. На щільність атмосфери впливають багато чинників: активність Сонця, геомагнітна активність і інші, через вплив яких значення щільності атмосфери може мати відчутні відмінності від прогнозованого. Ця обставина часто призводить до труднощів експлуатації космічних апаратів.

    Задачі уточнення прогнозу руху космічного апарату в щільних шарах атмосфери присвячено багато роботи, однак вона далека від свого рішення. В експерименті «Вектор-Т» запропонований наступний спосіб вирішення цього завдання.

    Від станції відділяється супутник ідеальної сферичної форми, розміри і маса якого точно відомі [20]. За допомогою наземних станцій радіоконтролю орбіти безперервно вимірюються і розраховуються параметри руху супутника. Оскільки маса і розміри сферичного супутника точно відомі, можна вирішити зворотну задачу - по руху супутника по орбіті можна розрахувати щільність атмосфери і уточнити параметри моделі атмосфери. Супутник і МКС перший час рухаються по близьких орбітах, тому отримані уточнені параметри атмосфери можуть бути використані для прогнозу траєкторії руху МКС.

    Точне знання параметрів атмосфери дозволяє вирішити і багато інших завдань, наприклад, уточнити значення Квазіпостійні складових мікроперегрузок, що виникають на МКС в польоті через вплив атмосфери. Саме квазіпостійні значення мікроперегрузок найбільш важливі для проведення і аналізу експериментів в області мікрогравітації.

    17 серпня 2017 був здійснений запуск чергового супутника із серії «Сфера в рамках експерименту« Вектор-Т ». У зв'язку зі значним

    ускладненням конструкції МКС перед запуском супутника була змодельована траєкторія його польоту після запуску, що виключає зіткнення супутника зі станцією.

    Для уточнення параметрів атмосфери в рамках космічного експерименту «Вектор-Т» розроблений також метод, заснований на визначенні руху вільно ширяючого тіла всередині герметичного відсіку станції [21]. Це рух викликаний тим, що на МКС діє сила опору атмосфери Землі, а об'єкти на борту захищені від впливу потоку, що набігає корпусом станції. В реалізації даного методу на борту МКС і в обробці результатів космічного експерименту активну участь беруть співробітники кафедри «Системи автоматичного управління».

    З метою відпрацювання методів автономної навігації для планованої місячної програми в рамках космічного експерименту «Вектор-Т» відпрацьовується технологія визначення орбіти космічного апарату за фотознімками планети [22].

    Результати робіт, виконаних в рамках технічних космічних експериментів «Век-тор-Т», «Тензор», «Середовище-МКС», «Вигин», були удостоєні премії Уряду Російської Федерації для молодих вчених за 2008 р Серед лауреатів цієї премії і випускник факультету С.Н. Рожков.

    У програмі роботи МКС використовуються російські ТГК «Прогрес», які після виконання основних завдань у складі МКС нерідко мають запас ресурсів основних систем. Використання по можливості цих ресурсів для вирішення дослідницьких завдань в автономному польоті ТГК після розстикування від станції збільшує ефективність роботи ТГК, а також програми досліджень на МКС в цілому.

    Транспортні вантажні кораблі можуть застосовуватися для проведення досліджень в різних напрямках:

    - відпрацювання, тестування і сертифікація в польоті різної апаратури, матеріалів, систем в інтересах програм інших космічних апаратів;

    - виконання експериментів в галузі дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) за допомогою додатково встановленої апаратури;

    - виконання експериментів в області мікрогравітації з використанням особливих можливостей ТГК;

    - запуск мікросупутників і зондів після розстикування ТГК від МКС і виходу на певну орбіту.

    Для виконання експериментів в рамках космічного експерименту «Вигин» за допомогою ТГК «Прогрес» розроблені нові ефек-

    ні технології [23], в тому числі технологія вивчення верхніх шарів атмосфери за допомогою тросової системи, що розгортається з ТГК.

    Для МКС, що має дуже великі розміри і масу, гіродіни, встановлені на американському сегменті, не володіють розташовуваним кінетичним моментом, достатнім для наведення станції на досліджувані об'єкти або навіть для точної підтримки орієнтації станції щодо орбітальної або інерційної системи координат. Зрозуміло, що при такому обмеженні на можливість орієнтації МКС виконувати наведення на досліджувані об'єкти жорстко закріплених на корпусі станції приладів практично неможливо.

    Для вирішення цієї проблеми наведення дослідницької апаратури Російського сегмента МКС на досліджувані об'єкти без розворотів станції здійснюється за допомогою рухливих платформ наведення (ППН). Наявність поворотних платформ надає додаткові можливості наведення апаратури незалежно від орієнтації станції. Їх використання зажадало розробки спеціальних методів управління для наведення на досліджувані об'єкти. космічного експерименту

    Використання декількох ППН дозволяє також здійснювати одночасне спостереження різних об'єктів. Одна двовісна ППН вже використовується з початку 2014 року на МКС для наведення в рамках космічного експерименту «МКС-Напір» на досліджувані об'єкти камери високої роздільної здатності. З метою розширення можливостей дослідження наземних об'єктів передбачається відправка на борт МКС нових ППН і використання розроблених в період польоту ОС «Салют» і «Мир» методів оптимального планування експериментів [3, 9, 10]. Розроблені методи планування дозволяють визначати оптимальні моменти часу виконання спостережень заданих об'єктів і отримувати оптимальні програми спостереження об'єктів з каталогів [24]. При плануванні спостережень потрібно вибрати оптимальний набір зон із загального числа можливих зон спостережень. При цьому сформована програма спостережень повинна задовольняти висунутій (вибраному) критерієм. Критерій вибору зон може формуватися на основі різних вимог - від максимізації ефективності спостережень за обраним критерієм оцінки ефективності (інформативності) спостережень до мінімізації витрат обраного виду ресурсу. При цьому повинні виконуватися задаються умови / вимоги / обмеження по іншим сформульованим критеріям ефективності і видам ресурсів. Безліч одиночних критеріїв з різними

    ваговими коефіцієнтами може бути зведено до єдиного об'єднаного критерію шляхом їх згортки в єдиний критерій оптимальності [24].

    Завдання оптимізації програми спостережень є частково целочисленной завданням лінійного програмування і вирішується методами лінійного і цілочисельного програмування. У цьому напрямку є багато важливих і цікавих наукових завдань для вчених Космічного факультету Митищинського філії (особливо, в разі використання одночасно декількох ППН).

    Крім того, слід зауважити, що орбітальні станції мають унікальні можливості для забезпечення спостережень досліджуваних об'єктів навіть без виконання розворотів станції або апаратури. Оскільки орбіти орбітальних станцій, як правило, мають висоту ~ 400 км, то для підтримки орбіти станції постійно проводяться корекції, паливо для виконання яких доставляється за допомогою вантажних кораблів. При виконанні корекцій на підйом орбіти існує можливість їх проведення в різні часові інтервали і з різною величиною імпульсу. Тому одночасно з підйомом висоти орбіти можливо забезпечувати проходження станції над необхідними досліджуваними об'єктами. Облік в програмі виконання корекцій орбіти такої розробленої методики дозволяє не тільки підтримати політ станції на необхідній висоті, але і забезпечить можливість спостереження з неї заданих об'єктів на земній поверхні і небесній сфері апаратурою, жорстко закріпленої на корпусі станції [8].

    Вивчення характеристик і можливостей МКС в технічних космічних експериментах і розроблені методи управління і проведення наукових експериментів дозволяють відпрацьовувати в польоті станції нові технології і конструкторські рішення. Велика увага в програмі науково-прикладних досліджень на МКС приділяється експериментам з вивчення Землі і її атмосфери. Велика кількість спостережень і досліджень було виконано в космічному експерименті «Ураган» [25], в якому використовувалися фото- і спектрометричні прилади, а також була створена нова апаратура в ближньому, середньому і далекому ІЧ-діапазонах, спектрометрична апаратура з поліпшеними характеристиками, серія ППН для автоматичного наведення вимірювальної апаратури на досліджувані об'єкти. Створювана ІК-апарати-туру дозволяє, наприклад, виявляти ділянки загоряння розміром 2.3 м. У космічному експерименті «Ураган» відпрацьовується також технологія оцінки за фотознімками Землі розвитку потенційно небезпечних і катастрофічних явищ: сходження льодовиків, пожеж, повеней.

    У створенні наукової апаратури для космічного експерименту «Ураган», проведенні експерименту на Російському сегменті МКС і обробці отриманих результатів беруть активну участь випускники Космічного факультету і кафедри «Системи автоматичного управління» Е.Е. Сармін, канд. техн. наук М.В. Черемісін, А.М. Есаков і ін. [25, 26]. Наукова апаратура космічного експерименту «Ураган» використовується і в інших космічних експериментах: «Діброва» (постановник МФ МГТУ), «Сценарій» (МФ МГТУ - учасник «Сценарій»).

    У 2018 року на МКС відповідно до Рамкової угоди між Роскосмосом і Німецьким аерокосмічним центром DLR в рамках космічного експерименту «Ураган» доставлена ​​наукова апаратура «Ікарус» [27], за допомогою якої будуть проводиться дослідження міграції тварин і птахів і вирішуватися інші важливі наукові завдання. Попередньо на досліджуваних тварин і об'єктах будуть розміщуватися мініатюрні датчики масою 5 г [27].

    Важливе місце в програмах робіт на МКС займають дослідження в галузі робототехніки, вдосконалення систем космічних апаратів, а також відпрацювання технологій, необхідних для виконання запланованої місячної програми [22]. Успішному виконанню досліджень і експериментів на МКС сприяють розроблені методи управління і створена високошвидкісна система передачі наукових даних, інформаційно-керуюча система (ІКС), супутникова навігаційна система і ін. [28].

    висновки

    Завдяки організованим на МКС технічним експериментів і проведеними дослідженнями були вивчені реальні характеристики і можливості орбітальної станції, уточнені динамічні характеристики МКС, визначені магнітні перешкоди, що виникають на станції в польоті, досліджена деформація корпусу МКС через температурних та інших факторів. Велика увага при проведенні технічних космічних експериментів на МКС було приділено вивченню мікровозмущеній, що виникають в процесі функціонування станції, особливостям діяльності космонавтів в умовах орбітального польоту. Виконані дослідження показали необхідність розробки нових методів управління станцією і проведення на ній цільових робіт в частині прогнозування руху великогабаритної орбітальної станції, наведення наукових приладів на досліджувані об'єкти і т. П. Розроблені і відпрацьовані в польоті методи управління станцією і проведення наукових експериментів дозволили виконувати в польоті МКС дослідження,

    відпрацьовувати різні технології і обладнання і ставити нові наукові завдання. У рішенні наукових завдань на МКС активну участь беруть випускники і співробітники Космічного факультету МФ МГТУ ім. Н.е. Баумана.

    Найважливішою для нашої країни завданням, розв'язуваної за допомогою космічних технологій, є контроль території (своєї та прилеглої). Оскільки більшу частину території РФ становлять лісові угіддя, завдання, пов'язане з дослідженням і контролем лісів за допомогою космічних методів, набуває особливого значення. Митіщинській філія МГТУ ім. Н.е. Баумана, до складу якого входять Космічний факультет і Факультет лісового господарства, лісопромислових технологій і садово-паркового будівництва, повинен внести значний вклад у вирішення цієї важливої ​​для країни завдання.

    Значуще місце в програмі досліджень на МКС відводиться також освітнім експериментам. Митіщинській філія МГТУ є учасником одного з таких експериментів (освітній космічний експеримент «Велике початок», портал «Планета Корольова») і готує нові науково-прикладні та освітні космічні експерименти, які сприятимуть підготовці висококваліфікованих фахівців для космічної галузі та народного господарства країни.

    Список літератури

    [1] Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С.П. Корольова. 1946-1996 / під ред. Ю.П. Семенова. Корольов: РКК «Енергія», 1996. 670 с.

    [2] мікрін Е.А. Перспективи розвитку вітчизняної пілотованої космонавтики // Космічна техніка і технології, 2017. № 1. С. 5-11.

    [3] Бєляєв М.Ю. Наукові експерименти на космічних кораблях і орбітальних станціях. М .: Машинобудування, 1984. 264 з.

    [4] Бєляєв М.Ю. Оперативне планування наукових експериментів, що проводяться за допомогою КА // Космічні дослідження, 1980. № 2. С. 235-241.

    [5] Бєляєв М.Ю. Основні завдання та принципи побудови наземно-бортового комплексу управління експериментами, проведеними за допомогою космічних апаратів // Керуючі системи та машини, 1980. № 4. С. 103-108.

    [6] Математичне забезпечення експериментів, виконуваних на орбітальних комплексах «Мир», «Са-лютий-7» і наукових модулях / під ред. В.В. Рюміна, М.Ю. Бєляєва // Ракетно-космічна техніка, 1991. Сер. XII. Вип. 2. 176 с.

    [7] Математичне моделювання - основа створення і експлуатації складних орбітальних комплексів / під ред. Н.А. Брюханова, М.Ю. Бєляєва // Ракетно-космічна техніка, 2008. Сер. XII. Вип. 1. 191 с.

    [8] Проблеми і завдання підвищення ефективності програм досліджень на космічних кораблях і орбітальних станціях / під ред. В.П. Легостаева, М.Ю. Бєляєва // Ракетно-космічна техніка, 2011. Сер. XII. Вип. 1-2. 205 з.

    [9] Бєляєв М.Ю., Рулев Д.Н. Оптимізація програми експериментів при оперативному плануванні досліджень, які виконуються з КА // Космічні дослідження, 1987. № 1. С. 30-36.

    [10] Ryumin V.V., Belyaev M.Yu. Problems of control arised during the implementation of scientific research program onboard the multipurpose orbital station // Acta Astronautica, 1987, v. 15, pp. 739-746.

    [11] Банит Ю.Р., Бєляєв М.Ю., Добринська Т.А., Єфімов Н.І., Сазонов В.В., Стажко В.М. Визначення тензора інерції МКС по телеметричної інформації // Космічні дослідження, 2005. Т. 43. № 2. С. 135-146.

    [12] Бєляєв М.Ю., Завалишин Д.А., Єгоров Н.А., Спаржін Ю.В., Хамица І.І., Шутіков М.А., Сазонов В.В. Визначення маси Міжнародної космічної станції в польоті // Космонавтика і ракетобудування, 2005. № 4. С. 224-232.

    [13] Бєляєв М.Ю., Завалишин Д.А. Спосіб визначення маси космічної станції в польоті. Пат. 2301181 Російська Федерація, МПК B64G 1/10. Пріор. 24.03.2005; заявник і власник патенту ПАТ РКК «Енергія»; опубл. 20.06.2007, Бюл. № 17.

    [14] Севастьянов М.М., Бранец В.Н., Бєляєв М.Ю., Завалишин Д.А., Платонов В.М., Банит Ю.Р., Сазонов В.В. Дослідження можливості управління КА «Ямал-200» з використанням математичної моделі руху // XIV Санкт-Петербурзька Міжнар. конф. за інтегрованими навігаційних систем, Санкт-Петербург, ЦНДІ «Електроприлад», 28-30 травня 2007 СПб .: Концерн «ЦНДІ« Електроприлад », 2007. С. 196-203.

    [15] Бєляєв М.Ю., Бабкін Є.В., Рябуха С.Б., Рязанцев В.В. Мікроускоренія на Міжнародній космічній станції при фізичних вправах екіпажу // Космічні дослідження, 2011. Т. 49. № 2. С. 167-181.

    [16] Бєляєв М.Ю., Волков О.М., Рябуха С.Б. Мікровозмущенія на Міжнародній космічній станції // Космічна техніка і технології, 2013. № 3. С. 14-24.

    [17] Завалишин Д.А., Бєляєв М.Ю., Сазонов В.В. Визначення характеристик частот пружних коливань конструкції МКС // Космічні дослідження, 2010. Т. 48. № 4. С. 362-370.

    [18] Монахов М.І., Бєляєв М.Б., Волков О.М. Спосіб визначення деформації корпусу космічного апарату в польоті. Пат. 2605232 Російська Федерація, МПК В64G 1/22. Пріор. 15.06.2015; заявник і власник патенту ПАТ РКК Енергія; опубл. 20.12.2016. Бюл. № 35.

    [19] Belyaev M.Y., Bronnikov S.V., Petrov V.M., Sekerzh-Zenkovich S.Ya. Integrated study of the iss as an environment for human-operator 'life and activities // Proceedings of the International Astronautical Congress, IAC Cep. «63rd International Astronautical Congress. 2012 IAC 2012 »Naples, 01-05 October 2012. Agenzia Spaziale Italiana (ASI), pp. 4078-4082.

    [20] Алямовская С.Н., Бєляєв М.Ю., Рулев Д.Н., Сазонов

    B.В., Тарасова М.М. Сферичні супутники - від початку космічної ери до сучасних експериментів // Космічна техніка і технології, 2017. № 4 (19). С. 5-14.

    [21] Бєляєв М.Ю., Рулев Д.Н., Алямовская С.Н. Спосіб визначення щільності атмосфери на висоті польоту космічного апарату. Пат. 2016150068 Російська Федерація, МПК В64G 3/00. Пріор. 19.12.2016; заявник і власник патенту ПАТ «РКК« Енергія »; опубл. 20.06.2018. Бюл. № 17.

    [22] мікрін Е.А., Бєляєв М.Ю., Боровіхін П.А., Караваєв Д.Ю. Відпрацювання на МКС технології автономної навігації за допомогою зйомок екіпажу для завдання обльоту Місяця // XXV Санкт-Петербурзька Міжнародна конференція по інтегрованим навігаційним системам, Санкт-Петербург, ЦНДІ «Електроприлад», 28-30 травня 2018 р СПБ .: ЦНДІ «Електроприлад, 2018.

    C. 7-13.

    [23] Бєляєв М.Ю., Матвєєва Т.В., Рулев Д.Н. Можливі технології управління транспортними вантажними кораблями «Прогрес» при проведенні експериментів в автономному польоті // гіроскоп і навігація, 2017. Т. 25. № 3 (98). С. 32-48.

    [24] Бєляєв М.Ю., Боровіхін П.А., Караваєв Д.Ю., Рулев Д.Н. Управління рухомими платформами при наведенні наукової апаратури на досліджувані об'єкти в експерименті «Ураган» на Міжнародній космічній станції // XXIV Санкт-Петербурзька Міжнародна конференція по інтегрованим навігаційним системам, Санкт-Петербург, ЦНДІ «Електроприлад», 29-31 травня 2017 СПб: ВАТ «Концерн» ЦНДІ «Електроприлад», 2017. С. 44-47.

    [25] Бєляєв М.Ю., десин Л.В., Караваєв Д.Ю., Сармін Е.Е., Юрина О.А. Апаратура і програмно-математичне забезпечення для вивчення земної поверхні з борту російського сегменту Міжнародної космічної станції за програмою «Ураган» // Космонавтика і ракетобудування, 2015. № 1. С. 63-70.

    [26] Belyaev M.Y., Cheremisin M.V., Esakov A.M. Integrated monitoring of earth surface from onboard ISS Russian segment // 69th International Astronautical Congress ( «IAC 2018 - involving everyone»), Bremen, Germany, Center of Applied Space Technology and Microgravity, 1-5 October 2018. Published by the IAF, pp . 1-9.

    [27] Бєляєв М.Ю., Вікельскі М., лампи М., Легостаев В.П., Мюллер У Науманн В., Тертіцкій Г.М., Юрі-на О.А. Технологія вивчення переміщення тварин і птахів на Землі за допомогою апаратури ICARUS на російському сегменті МКС // Космічна техніка і технології, 2015. № 3. С. 38-51.

    [28] мікрін Е.А., Бєляєв М.Ю. Пілотована космонавтика - основа для розвитку ракетно-космічної техніки // Тр. LI Наукових читань К.Е. Ціолковського. Секція «Проблеми ракетної та космічної техніки», Казань, 20-22 вересня 2016. Казань: КДТУ, 2017. С. 5-15.

    Відомості про автора

    Бєляєв Михайло Юрійович - д-р техн. наук, професор, заст. керівника науково-технічного центру ПАТ РКК «Енергія», Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Надійшла до редакції 19.04.2019. Прийнята до публікації 15.07.2019.

    MANAGEMENT ISSUES IN CONDUCTING EXPERIMENTS AT ISS RUSSIAN SEGMENT AND PARTICIPATION OF BMSTU MYTISHCHI BRANCH IN THEIR SOLUTION

    M.Y. Belyaev

    RSC «Energia» by S.P. Korolev, 4a, Lenina st., 141070, Korolev, Moscow reg., Russia Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    In the process of carrying out research at the Salyut and Mir orbital stations, special control methods and technologies for conducting space experiments were developed, which made it possible to implement extensive scientific programs. The need to operate the International Space Station (ISS), the first module of which was put into orbit on November 20, 1998, required the solution of a number of new scientific and practical problems caused by certain features of the experiments conducted on it. The report describes the problems that have arisen during the experiments on the ISS, and indicates their solutions, allowing to perform various studies in the ISS flight, to work out new technologies and equipment, and also to set promising scientific tasks. Examples are given of the participation of scientists and specialists from the Mytishchi branch of the Bauman Moscow State Technical University in their decision.

    Keywords: orbital station, space experiments, control problems

    Suggested citation: Belyaev M.Yu. Problemy upravleniya pri provedenii eksperimentov na rossiyskom segmente mks i uchastie MF MGTU im. N.E. Baumana v ikh reshenii [Management issues in conducting experiments at ISS Russian segment and participation of BMSTU Mytishchi branch in their solution]. Lesnoy vestnik / Forestry Bulletin, 2019, vol. 23, no. 4, pp. 5-13. DOI: 10.18698 / 2542-1468-2019-4-5-13

    References

    [1] Raketno-kosmicheskaya korporatsiya «Energiya» imeni S.P. Koroleva. 1946-199 [The Energia Rocket and Space Corporation named after S.P. Korolev. 1946-1996]. Ed. Yu.P. Semenov. Korolev: RSC Energia, 1996, 670 p.

    [2] Mikrin E.A. Perspektivy razvitiya otechestvennoy pilotiruemoy kosmonavtiki [Prospects for the development of domestic manned space flight] Kosmicheskaya tekhnika i tekhnologii [Space equipment and technology] 2017, no. 1, pp. 5-11.

    [3] Belyaev M.Yu. Nauchnye eksperimenty na kosmicheskikh korablyakh i orbital'nykh stantsiyakh [Scientific experiments on spacecraft and orbital stations]. Moscow: Mashinostroenie, 1984, 264 p.

    [4] Belyaev M.Yu. Operativnoe planirovanie nauchnykh eksperimentov, provodimykh s pomoshch'yu KA [Operational planning of scientific experiments conducted using spacecraft] Kosmicheskie issledovaniya [Space research], 1980, no. 2, pp. 235-241.

    [5] Belyaev M.Yu. Osnovnye zadachi i printsipy postroeniya nazemno-bortovogo kompleksa upravleniya eksperimentami, provodimymi s pomoshch'yu kosmicheskikh apparatov [The main tasks and principles of building a ground-on-board complex for controlling experiments conducted with the help of spacecraft]. Upravlyayushchie sistemy i mashiny [Control Systems and Machines], 1980, no. 4, pp. 103-108.

    [6] Matematicheskoe obespechenie eksperimentov, vypolnyaemykh na orbital'nykh kompleksakh «Mir», «Salyut-7» i nauchnykh modulyakh [Mathematical support of experiments performed on the Mir, Salyut-7 orbital complexes and scientific modules] Ed. VV. Ryumin, M.Yu. Belyaev. Raketno-kosmicheskaya tekhnika [Rocket and space technology], 1991, ser. XII, iss. 2, 176 p.

    [7] Matematicheskoe modelirovanie - osnova sozdaniya i ekspluatatsii slozhnykh orbital'nykh kompleksov [Mathematical modeling - the basis of the creation and operation of complex orbital complexes] Ed. N.A. Bryukhanov, M.Yu. Belyaev. Raketno-kosmicheskaya tekhnika [Rocket and space technology], 2008, ser. XII, iss. 1, 191 p.

    [8] Problemy izadachipovysheniya effektivnostiprogramm issledovaniy na kosmicheskikh korablyakh i orbital'nykh stantsiyakh [Problems and tasks of increasing the effectiveness of research programs on spacecraft and orbital stations] Ed. V.P. Legostaev, M.Yu. Belyaev. Raketno-kosmicheskaya tekhnika [Rocket and space technology], 2011, ser. XII, iss. 1-2, 205 p.

    [9] Belyaev M.Yu., Rulev D.N. Optimizatsiya programmy eksperimentov pri operativnom planirovanii issledovaniy, vypolnyaemykh s KA [Optimization of the program of experiments in the operational planning of research performed with spacecraft]. Kosmicheskie issledovaniya [Space Research], 1987, no. 1, pp. 30-36.

    [10] Ryumin W, Belyaev M.Yu. Problems of control station on the multipurpose orbital station. Acta Astronautica, 1987, v. 15, pp. 739-746.

    [11] Banit Yu.R., Belyaev M.Yu., Dobrinskaya T.A., Efimov N.I., Sazonov V.V., Stazhkov V.M. Opredelenie tenzora inertsiiMKS po telemetricheskoy informatsii [Determination of the inertia tensor of the ISS using telemetric information]. Kosmicheskie issledovaniya [Space Research], 2005, v. 43, no. 2, pp. 135-146.

    [12] Belyaev M.Yu., Zavalishin D.A., Egorov N.A., Sparzhin Yu.V., Khamits I.I., Shutikov M.A., Sazonov V.V. Opredelenie massy Mezhdunarodnoy kosmicheskoy stantsii v polete [Determination of the mass of the International Space Station in flight]. Kosmonavtika i raketostroenie [Cosmonautics and Rocket Science], 2005, no. 4, pp. 224-232.

    [13] Belyaev M.Yu., Zavalishin D.A. Sposob opredeleniya massy kosmicheskoy stantsii v polete [The method of determining the mass of the space station in flight]. Pat. 2301181 Russian Federation, IPC B64G 1/10. Prior March 24, 2005; applicant and patent holder of RSC Energia PJSC; publ. 20.06.2007, Bul. No. 17.

    [14] Sevast'yanov N.N., Branets V.N., Belyaev M.Yu., Zavalishin D.A., Platonov V.N., Banit Yu.R., Sazonov V.V. Issledovanie vozmozhnosti upravleniya KA «Yamal-200» s ispol'zovaniem matematicheskoy modeli dvizheniya [Study of the possibility of controlling the Yamal-200 satellite using a mathematical model of motion] XIV Sankt-Peterburgskaya Mezhdunarodnaya konferentsiya po integrirovannym navigatsionnym sistemam, Sankt-Peterburg, TsNII «Elektropribor», 28-30 maya 2007 g. [XIV St. Petersburg International Conference on Integrated Navigation Systems, St. Petersburg, Central Research Institute Elektropribor, May 28-30, 2007] St. Petersburg: Concern Central Research Institute. Electrical device, 2007, pp. 196-203.

    [15] Belyaev M.Yu., Babkin E.V., Ryabukha S.B., Ryazantsev V.V. Mikrouskoreniya na Mezhdunarodnoy kosmicheskoy stantsii pri fizicheskikh uprazhneniyakh ekipazha [Microaccelerations on the International Space Station during crew physical exercise]. Kosmicheskie issledovaniya [Space Research], 2011, v. 49, no. 2, pp. 167-181.

    [16] Belyaev M.Yu., Volkov O.N., Ryabukha S.B. Mikrovozmushcheniya na Mezhdunarodnoy kosmicheskoy stantsii [Microperturbations on the International Space Station]. Kosmicheskaya tekhnika i tekhnologii [Space equipment and technology], 2013, no. 3, pp. 14-24.

    [17] Zavalishin D.A., Belyaev M.Yu., Sazonov V.V. Opredelenie kharakteristik chastot uprugikh kolebaniy konstruktsii MKS [Characterization of the frequencies of elastic vibrations of the ISS design]. Kosmicheskie issledovaniya [Space Research], 2010 v. 48, no. 4, pp. 362-370.

    [18] Monakhov M.I., Belyaev M.B., Volkov O.N. Sposob opredeleniya deformatsii korpusa kosmicheskogo apparata vpolete [The method for determining the deformation of the spacecraft body in flight]. Pat. 2605232 Russian Federation, IPC B64G 1/22. Prior 06/15/2015; applicant and patent holder of RSC Energia PJSC; publ. 12/20/2016. Bul. No. 35.

    [19] Belyaev M.Y., Bronnikov S.V., Petrov V.M., Sekerzh-Zenkovich S.Ya. Integrated study of the iss as an environment for human-operator 'life and activities. Proceedings of the International Astronautical Congress, IAC Cep. «63rd International Astronautical Congress. 2012 IAC 2012 »Naples, 01-05 oktyabrya 2012 g. Agenzia Spaziale Italiana (ASI), pp. 4078-4082.

    [20] Alyamovskiy S.N., Belyaev M.Yu., Rulev D.N., Sazonov V.V., Tarasova M.M. Sfericheskie sputniki-ot nachala kosmicheskoy ery do sovremennykh eksperimentov [Spherical satellites - from the beginning of the space age to modern experiments] Kosmicheskaya tekhnika i tekhnologii [Space equipment and technology] 2017, no. 4 (19), pp. 5-14.

    [21] Belyaev M.Yu., Rulev D.N., Alyamovskiy S.N. Sposob opredeleniya plotnosti atmosfery na vysote poleta kosmicheskogo apparata [The method of determining the density of the atmosphere at the altitude of the spacecraft]. Pat. 2016150068 Russian Federation, IPC B64G 3/00. Prior. 12/19/2016; applicant and patent holder of RSC Energia PJSC; publ. 06/20/2018. Bul. No. 17.

    [22] Mikrin E.A., Belyaev M.Yu., Borovikhin P.A., Karavaev D.Yu. Otrabotka na MKS tekhnologii avtonomnoy navigatsii s pomoshch'yu s'emok ekipazha dlya zadachi obleta Luny [Testing autonomous navigation technology on the ISS using crew surveys for the task of circling the moon] XXV Sankt-Peterburgskaya Mezhdunarodnaya konferentsiya po integrirovannym navigatsionnym sistemam [XXV St . Petersburg International Conference on Integrated Navigation Systems], St. Petersburg, Central Research Institute Elektropribor, May 28-30, 2018. St. Petersburg: Institute of Electrical Instruments, 2018, pp. 7-13.

    [23] Belyaev M.Yu., Matveeva T.V., Rulev D.N. Vozmozhnye tekhnologii upravleniya transportnymi gruzovymi korablyami «Progress» pri provedenii eksperimentov v avtonomnom polete [Possible technologies for the management of transport cargo ships «Progress» when conducting experiments in autonomous flight] Giroskopiya i navigatsiya [Gyroscopy and navigation] 2017, v. 25, no. 3 (98), pp. 32-48.

    [24] Belyaev M.Yu., Borovikhin P.A., Karavaev D.Yu., Rulev D.N. Upravleniepodvizhnymiplaformamipri navedenii nauchnoy apparatury na izuchaemye ob'ekty v eksperimente «Uragan» na Mezhdunarodnoy kosmicheskoy stantsii [Managing mobile platforms while hovering scientific equipment on objects under study in the Uragan experiment on the International Space Station] XXIV Sankt-Peterburgskaya Mezhdunarodnaya konferentsiya po integrirovannym navigatsionnym sistemam [XXIV St. Petersburg International Conference on Integrated Navigation Systems], St. Petersburg, Central Research Institute Elektropribor, May 29-31, 2017. St. Petersburg: Concern OJSC of the Central Research Institute Electropribor 2017, pp. 44-47.

    [25] Belyaev M.Yu., Desinov L.V., Karavaev D.Yu., Sarmin E.E., Yurina O.A. Apparatura i programmno-matematicheskoe obespechenie dlya izucheniya zemnoy poverkhnosti s borta rossiyskogo segmenta Mezhdunarodnoy kosmicheskoy stantsii po programme «Uragan» [Equipment and software for the study of the earth's surface from the Russian segment of the International Space Station under the Uragan program] Kosmonavtika i raketostroenie [Astronautics and Rocket Engineering], 2015-го, no. 1, pp. 63-70.

    [26] Belyaev M.Y., Cheremisin M.V., Esakov A.M. Integrated monitoring of earth surface from onboard ISS Russian segment. 69th International Astronautical Congress ( «IAC 2018 - involving everyone»), Bremen, Germany, Center of Applied Space Technology and Microgravity, 1-5 October 2018. Published by the IAF, pp. 1-9.

    [27] Belyaev M.Yu., Vikel'ski M., Lampen M., Legostaev V.P., Myuller U., Naumann V., Tertitskiy G.M., Yurina O.A. Tekhnologiya izucheniya peremeshcheniya zhivotnykh i ptits na Zemle s pomoshch'yu apparatury ICARUS na rossiyskom segmenta MKS [Technology of studying the movement of animals and birds on Earth using ICARUS equipment on the Russian segment of the ISS] Kosmicheskaya tekhnika i tekhnologii [Space equipment and technology ], 2015-го, no. 3, pp. 38-51.

    [28] Mikrin E.A., Belyaev M.Yu. Pilotiruemaya kosmonavtika - osnova dlya razvitiya raketno-kosmicheskoy tekhniki [Piloted cosmonautics-the basis for the development of rocket and space technology] Trudy LI Nauchnykh chteniy K.E. Tsiolkovskogo. Sektsiya «Problemy raketnoy i kosmicheskoy tekhniki» [Works of LI Scientific readings of K.E. Tsiolkovsky. Section «Problems of rocket and space technology»], Kazan, September 20-22, 2016. Kazan: KSTU 2017, pp. 5-15.

    Author's information

    Belyaev Mikhail Yur'evich - Dr. Sci. (Tech.), Professor, Deputy Head of the Scientific and Technical Center of RSC Energia, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Received 19.04.2019. Accepted for publication 15.07.2019.


    Ключові слова: ОРБІТАЛЬНА СТАНЦІЯ / Космічні ЕКСПЕРИМЕНТИ / ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ / ORBITAL STATION / SPACE EXPERIMENTS / CONTROL PROBLEMS

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити