У статті дано визначення ефективності птіцепродуктового підкомплексу, визначено систему її показників, виявлені основні тенденції розвитку птіцепродуктового підкомплексу Краснодарського краю і визначено напрями підвищення ефективності птіцепродуктового підкомплексу регіону, основними з яких є інноваційний розвиток на основі цільових комплексних програм, державне регулювання галузі.

Анотація наукової статті по тваринництву і молочному справі, автор наукової роботи - Тляшок З. Х.


The article gives the definition of poultry farming efficiency, states the system of its indicators, shows the main tendencies of poultry farming development in the Krasnodar region and defines the directions of enhancement of regional poultry farming efficiency. The main directions are innovative development on the basis of special complex programs and state regulation of the branch.


Область наук:
  • Тваринництво і молочне справа
  • Рік видавництва: 2008
    Журнал: Известия Російського державного педагогічного університету ім. А.І. Герцена
    Наукова стаття на тему 'Проблеми і напрямки підвищення ефективності птіцепродуктового підкомплексу регіону '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми та напрямки підвищення ефективності птіцепродуктового підкомплексу регіону»

    ?3. X. Тляшок

    ПРОБЛЕМИ І НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПТІЦЕПРОДУКТОВОГО підкомплексу РЕГІОНУ

    Робота представлена ​​кафедрою фінансів і кредиту Майкопського державного технологічного університету. Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Т. А. Щербатова

    У статті дано визначення ефективності птіцепродуктового підкомплексу, визначено систему її показовий, виявлено основні тенденції розвитку птіцепродуктового підкомплексу Краснодарського краю і визначено напрями підвищення ефективності птіцепродуктового підкомплексу регіону, основними us яких є інноваційний розвиток на основі цільових комплексних програм, державне регулювання галузі.

    Ключові слова: ефективність, птахівництво, державне регулювання, інноваційний розвиток.

    The article gives the definition of poultry farming efficiency, states the system of its indicators, shows the main tendencies of poultry farming development in the Krasnodar region and defines the directions of enhancement of regional poultry farming efficiency. The main directions are innovative development on the basis of special complex programs and state regulation of the branch.

    Key words: effectiveness, poultry farming, state regulation, innovative development.

    Птіцепродуктовий подкомплекс являє собою відкриту економічну систему, в якій органічно взаємодіють ланки виробничого і невиробничого обслуговування, а також товаропроізводящей, оптове і горгово-рознічнос ланки. Оргавдзаціонную модель шіцепродуктово-го підкомплексу замикає ланка споживачів кінцевої продукції підкомплексу.

    Економічна ефективність як економічна категорія отображает'соотношеніе отриманих соціально-економічних результатів і виробничих витрат. Ефективність птіцепродуктового підкомплексу виражається у взаємозв'язку між досягнутим ефектом в результаті функціонування підкомплексу і витратами, які потрібні були для отримання цього ефекту.

    Система показників ефективності птіцепродуктового підкомплексу складається з наступних блоків: ефективність птахо-

    цепродуктового підкомплексу, ефективність галузі птахівництва, госпрозрахункова ефективність, ефективність окремих видів праці. В ринкових умовах більш прийнятна система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, ефективність використання виробничих ресурсів, стан ринку продуктів птахівництва.

    Птахівництво є однією з провідних галузей в агропромисловому комплексі Краснодарського краю, де впроваджені передові технології, найкращі досягнення науки і техніки, створені високопродуктивні кроси птиці. На сьогоднішній день галузь птахівництва краю - це комплекс птахівницьких підприємств з розвиненою інфраструктурою, де здійснюється найширший спектр діяльності: від виведення і вдосконалення порід, ліній і кросів птиці до поставок на ринок яєць, м'яса і продуктів їх переробки.

    31

    4

    Проблеми та напрямки підвищення ефективності птіцепродуктового підкомплексу регіону

    У всіх категоріях господарств з 1999 по 2006 р спостерігається збільшення поголів'я і виробництва м'яса птиці (табл. 1).

    Станом на 1 січня 2007 року поголів'я птиці в господарствах склало 21 млн гол.,

    що на 10,5% більше в порівнянні з аналогічною датою предьщущего року. Обсяг виробництва м'яса птиці в забійній масі в господарствах всіх категорій краю за період дослідження збільшився більш ніж в 1,5 рази.

    Таблиця 1

    Показники діяльності птахівничих підприємств Краснодарського краю

    1

    Показник Роки 2006 до 2001 року,%

    2001 2002 2003 2004 2005 2006

    Вихідна поголів'я птиці, млн

    гол. 9,1 7,1 7,7 8,1 9,7 10 109,8

    - в тому числі бройлерів 3,1 1,9 2,8 3,4 4,3 4,4 141,9

    Вироблено та реалізовано м'яса

    птиці в живій вазі - всього, тонн 48728 44632 48323 60926 70050 76626 157,2

    - в тому числі бройлерів 38788 35089 38960 53235 62779 68966 177,8

    Частка м'яса бройлерів в загальному

    кількості м'яса,% 79,6 78,6 80,6 87,4 89,6 90 10,4

    середньодобовий приріст

    бройлерів, г 36,1 36,3 40,9 41,5 42,3 44,9 124,4

    Витрата корму на 1 ц м'яса

    бройлерів, ц до од. 2,43 2,36 2,15 2,1 2,05 2 82,3

    У 2006 р було вироблено 100,8 тис. Т м'яса птиці, що на 14,6% більше в порівнянні з 2005 р.

    До 2002 року виробництво м'яса бройлерів було нерентабельним (табл. 2), в зв'язку зі скасуванням державних дотацій на сільськогосподарську продукцію вітчизняні виробники не витримали цінової кон-

    ренції з імпортною продукцією, яка надходила на ринок за демпінговими цінами. У 2003-2006 рр. середньорічний обсяг імпорту становить 1,26 млн т проти 1,38 млн т в 2001-2002 рр. М'ясо птиці вітчизняних виробників реалізовувалося за цінами нижче собівартості, і виробництво даної продукції було збитковим.

    Таблиця 2

    Економічна ефективність виробництва та реалізації м'яса птиці в птахівничих підприємствах Краснодарського краю, руб.

    Показник Роки 2006 до 2000 р%

    2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

    Собівартість 1 ц м'яса 2235 2645 2386 2505 2794 3013 3057 136,7

    Ціна реалізації 1 ц в живій вазі 1935 24Е0 2585 2735 3048 3584 3417 176,6

    Прибуток (збиток) в розрахунку на 1 ц -300 -215 199 230 254 571 360 X

    Рівень рентабельності (збитковості),% -13,4 -8,1 8,3 92 9,1 18,9 11,8 25,2

    За період 2002-2006 рр. ціна реалізації 1 ц м'яса бройлерів збільшувалася швидшими темпами, ніж собівартість, що сприяло отриманню прибутку птахівницькими підприємствами і підвищення рівня рентабельності. Прибуток у розрахунку на 1 ц м'яса бройлерів збільшилася майже в 2 рази.

    Підвищення ефективності птахівницьких господарств в умовах формування ринку багато в чому залежить від переробки і реалізації продукції, покликаних забезпечити її конкурентоспроможність. За рахунок реалізації м'яса птиці у вигляді напівфабрикатів можна збільшити прибуток приблизно на 15-30% в порівнянні з реалізацією

    його у вигляді тушок. За рахунок глибокої переробки можна уникнути збитків від реалізації нестандартного м'яса, на частку якого в господарстві припадає 20-25%.

    Для досягнення розвитку та підвищення ефективності функціонування птахівництва нами визначено комплекс заходів, який сприяє розвиткові пгіцепродуктово-го підкомплексу. Необхідною умовою є використання сучасних технологій і вирішення стратегічних завдань, що дозволить надати нового імпульсу інноваційним ініціативам, оновити агропромислове виробництво і підвищити його ефективність. Для досягнення розвитку птіцепродуктового підкомплексу необхідна розробка і реалізація економічної стратегії, що реалізується шляхом створення цільових програм розвитку птахівництва регіону. При цьому розробка цільових програм повинна базуватися на дотриманні певних принципів і враховувати галузеву специфіку регіону.

    Для створення умов ефективного функціонування галузі необхідно перш за все виробити комплекс зовнішньоекономічних заходів митно-тарифного регулювання, надійно захищають вітчизняного товаровиробника від нерівної конкуренції. Крім цього, потрібна розробка системи законодавчих і нормативних актів, Етправленних на подолання диспаритету цін на птахівничу продукцію і використовуються в галузі матеріально-технічні ресурси. Слід також визначити джерела і механізм виділення субсидій для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, зокрема, з митно-тарифного регулювання.

    Квота на імпорт м'яса птиці повинна, на нашу думку, встановлюватися в залежності від наповненості ринку в середовищ-

    ньому за останні три роки і знижуватися в міру збільшення вітчизняного виробництва. При поставці продукції понад квоти вся отримана при цьому прибуток повинна спрямовуватися на розвиток вітчизняного птахівництва. У птахівництво доцільно інвестувати також частина митних зборів, одержуваних від завезення м'яса птиці і продуктів з нього.

    На нашу думку, одним з найважливіших умов підвищення ефективності функціонування птіцепродуктового підкомплексу є створення організаційних і управлінських структур, найбільш сприйнятливих до інновацій. Сформована практика в РФ і зарубіжний досвід провідних країн свідчать про те, що в птахівництві перспективним є створення вертикально інтегрованих агропромислових комплексів, що включають в себе виробництво кормів, глибоку переробку м'яса прямо на фабриці і збут продукції через власну торговельну мережу.

    Таким чином, подальший розвиток і ефективне функціонування птахопром-дуктового підкомплексу має базуватися на стратегії інноваційного розвитку, закладеної в цільових комплексних програмах. При цьому необхідна державна підтримка птіцепродуктового підкомплексу шляхом розробки законопроектів в області митно-тарифного регулювання, державного регулювання птахівництва, а також системи законодавчих і нормативних актів, спрямованих на подолання диспаритету цін в галузі.

    Можливості розвитку птахівництва в краї за сприятливої ​​економічної кон'юнктури і наявної зерновий базі є потужним стимулом для залучення інвестицій і розширеного відтворення.

    Список літератури

    2 За даними Краснодарського крайового комітету державної статистики. Розраховано автором за даними Краснодарського крайового комітету державної статистики.


    Ключові слова: птахівництво / птіцепродуктовий подкомплекс / підвищення ефективності підкомплексу / державне регулювання / інноваційний розвиток / Краснодарський край

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити