Розглядаються методи управління інноваційним розвитком АПК краю та проблеми, що утрудняють перехід галузі на стратегічний інноваційний курс розвитку.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Верещагіна Віра Миколаївна, Гриценко Галина Михайлівна


Область наук:

  • Економіка і бізнес

  • Рік видавництва: 2009


    Журнал: Вісник Алтайського державного аграрного університету


    Наукова стаття на тему 'Проблеми стратегічного управління інноваційним розвитком регіонального АПК (на прикладі Алтайського краю) '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми стратегічного управління інноваційним розвитком регіонального АПК (на прикладі Алтайського краю)»

    ?УДК 338.431: 3: 631.15 / .16 (571.15) В.М. Верещагіна,

    Г.М. Гриценко

    ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ РЕГІОНАЛЬНОГО АПК (НА ПРИКЛАДІ Алтайського краю)

    Ключові слова: Алтайський край, сільськогосподарське виробництво, стратегія соціально-економічного розвитку, аграрна політика, стратегічні напрямки, інноваційний розвиток сільського господарства, конкурентоспроможність, інноваційна діяльність, державна підтримка, стратегічне управління.

    В рамках реалізації завдань національної аграрної політики в останні роки приймаються заходи зі сталого розвитку агропромислового комплексу. Ці заходи виходять далеко за рамки галузевих проблем, так як АПК - не тільки найважливіша частина народного господарства, а й основа національної безпеки Росії.

    У Росії, як і в усьому світі, спостерігається тривожна тенденція подорожчання продуктів харчування. Наша країна, володіючи величезним аграрним потенціалом, сьогодні змушена більш 40% споживаного продовольства ввозити з-за кордону. А це значить, що ми переступили поріг продовольчої безпеки країни. За оцінками Мінекономрозвитку Росії обсяг імпортної продукції в 2008 р склав 36 млрд доларів США [1].

    Російська Федерація сьогодні стоїть на порозі входження до Світової організації торгівлі (далі - СОТ). Цей крок істотно збільшить рівень імпорту продукції таких галузей, як харчова промисловість, сільське господарство, машинобудування та металообробка. Зростання обсягу імпорту по харчовій промисловості складе 38%, сільському господарству - 11%, а ось рівень виробництва в цих секторах знизиться, відповідно, на 3 і 14% [2]. Це зажадає від усіх галузей економіки, в тому числі і АПК, створення додаткових умов підвищення конкурентоспроможності продукції.

    Крім того, Угода про сільське господарство, прийняте СОТ, встановлює, що приєднуються країни приймають

    на себе зобов'язання щодо зниження рівня державного регулювання економіки і «переорієнтації» сільськогосподарської політики на використання заходів так званої "зеленої скриньки". Це заходи, спрямовані, перш за все, на вдосконалення інфраструктури, наукові дослідження, освіту, інформаційно-консультаційне обслуговування і т.д.

    Все це викликає необхідність розробки стратегічного курсу інноваційного розвитку сільського господарства, під яким мається на увазі взаємозалежне становлення науково-технічної, виробничої, фінансової, соціальної, інституціональної, екологічної та інших складових АПК. Його завдання - забезпечити в найближчі роки найбільш повне використання величезного ресурсного агропотенціал, збалансоване функціонування всіх ланок АПК, підвищення зайнятості сільського населення, досягнення високої конкурентоспроможності агропромислового виробництва на внутрішньому і світовому ринках і продовольчу безпеку країни.

    Основна роль в реалізації стратегічного курсу інноваційного розвитку аграрного сектора економіки повинна належати державі. Рішення проблем інноваційного розвитку АПК неможливо без участі регіональних і місцевих органів влади, так як напрямки цього розвитку визначаються особливостями конкретного регіону, які відображають характерні природно-економічні умови, сформовану структуру виробництва, рівень наукового забезпечення регіону, формування науково-технічної політики. Саме вони визначають пріоритетні напрямки розвитку території. Отже, аграрна інноваційна політика держави повинна будуватися в трьох рівнях, але головна роль у розвитку науково-інноваційної діяльності повинна належати регіональними органам управління.

    Ці тенденції сьогодні не можуть не враховуватися в процесі становлення економіки Алтайського краю. Розвиток науково-технічної та інноваційної сфер є найважливішим регіональним пріоритетом, базові підходи до реалізації якого сформульовані в Стратегії соціально-економічного розвитку Алтайського краю на період до 2025 р Цей документ передбачає формування сприятливого економічного і правового середовищ, вдосконалення механізмів державного сприяння комерціалізації наукових розробок, створення і розвиток об'єктів інноваційної структури, стимулювання взаємодії науки і бізнесу, просування власних інноваційних продуктів і технологій в інші суб'єкти Російської Федерації, а також в країни Близького і Далекого зарубіжжя.

    Поступово в краї формується певна інноваційна стратегія, робляться конкретні кроки по створенню базових елементів регіональної інноваційної системи. За короткий термін запроваджено значний арсенал сучасних інструментів державно-приватного партнерства, орієнтованих на світовий досвід, прийнято низку законодавчих актів, що закріпили порядок їх застосування та інституційний статус [3].

    Фундаментом переходу краю на інноваційний шлях розвитку став прийнятий у вересні 2006 р Закон «Про інноваційну діяльність в Алтайському краї» (далі - Закон). Його мета полягає в створенні в регіоні сприятливих правових, організаційних та економічних умов для інноваційної діяльності в інтересах забезпечення сталого соціально-економічного розвитку краю.

    Прийнятий в 2008 р Закон «Про розвиток сільського господарства в Алтайському краї» закріпив основні напрямки аграрної політики краю, одним з яких є сприяння розвитку аграрної науки та інноваційної діяльності в сфері сільського господарства.

    Основний стратегічний напрямок розвитку агропромислового комплексу краю - забезпечення динамічного зростання і якісно нового рівня конкурентоспроможності аграрного і промислового комплексів. А таке зростання неможливий без впровадження високоефективної, високопродуктивної, багатоопераційної і багатофункціональної техніки.

    З метою державної підтримки процесів модернізації виробництва і технічного переозброєння організацій реального сектора економіки в краї, з огляду на обмеженість коштів крайового бюджету, було прийнято рішення про створення Алтайського крайового лізингового фонду, близько 73% коштів якого призначене для розвитку АПК краю [1]. Заходи Фонду щодо державної підтримки технічного переозброєння організацій АПК здійснюються в рамках відомчої цільової програми «Розвиток сільського господарства Алтайського краю» на 2008-2012 рр. Також в рамках Програми проводиться субсидування частини витрат на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання для тваринництва і птахівництва.

    Заходи щодо технічного переозброєння сільського господарства дозволили товаровиробниками краю закупити в 2008 р нову сучасну техніки на суму 6,1 млрд руб. Аграрними підприємствами придбано 716 тракторів, 514 зернозбиральних комбайнів, 104 кормозбиральних комбайнів, що, відповідно, на 8,5; 2,8 і 4% більше обсягів 2007 [1].

    Інноваційний розвиток АПК неможливо без кадрів, що мають високий рівень професіоналізму, економічної, правової та інформаційної грамотності. Тому в рамках Програми передбачено кошти для підготовки і підвищення кваліфікації топ-менеджерів і фахівців для всіх галузей агропромислового комплексу краю.

    З метою підвищення доступності банківських кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва, які направляються ними на розширення виробництва, придбання і модернізацію основних засобів, впровадження нових технологій, інноваційну діяльність, а також залучення комерційних банків до кредитування суб'єктів малого підприємництва, в краї ведеться робота зі створення Гарантійного фонду. В опікунську раду увійшли представники органів влади краю, Союзу селянських (фермерських) формувань краю, Асоціації кредитних спілок Алтаю, Алтайського союзу підприємців, Алтайській торгово-промислової палати, кредитних організацій.

    У краї робляться спроби по створенню венчурного бізнесу як одного з найбільш перспективних шляхів реалі-

    зації високоризикових наукомістких інноваційних проектів.

    Крім того, Закон передбачає цілий комплекс заходів і інструментів державної підтримки інноваційної діяльності, серед яких державне замовлення на прикладні для регіону дослідження, крайові гранти.

    Сьогодні в багатьох регіонах Росії склався досить різноманітний інструментарій підтримки інноваційного розвитку. У суб'єктах Російської Федерації з високим науковим потенціалом реалізуються «пілотні» проекти по формуванню регіональних інноваційних систем, у багатьох інших регіонах розроблені і реалізуються програми підтримки інноваційної активності, в Алтайському краї реалізується проект по створенню особливо значущою аграрної території «Комплексного розвитку Алтайського Приобья» і підготовлений проект аг-ротехнопарка.

    В рамках створення особливо значущою території крім заходів державної програми передбачається реалізувати низку проектів за участю засобів Інвестиційного фонду Російської Федерації, а також заходи федеральних цільових програм, що передбачають будівництво та реконструкцію об'єктів дорожньо-транспортної мережі, розвиток газових мереж, будівництво об'єктів електроенергетики. Загальна сума інвестиційних вкладень в рамках проекту складе більше 590 млрд руб., З них 40% - державні вкладення, спрямовані на формування виробничої інфраструктури, на субсидування витрат по реалізації проектів; 60% - приватні інвестиції [1].

    Надання статусу особливо значущою аграрної території не тільки дозволить вирішити суто сільськогосподарські завдання, але і стане локомотивом для розвитку переробної промисловості, дасть нові можливості для відновлення виробництва інноваційної сільськогосподарської техніки з принципово новими характеристиками.

    Додатковий імпульс інноваційному розвитку сільського господарства додасть створення на території краю агро-технопарку, який буде сприяти більш повному використанню наукового потенціалу краю для розвитку аграрного сектора, підвищення ефективності використання інноваційних розробок

    в аграрному секторі, технічної та технологічної модернізації галузі.

    Виконання проектів створення особливо значущою аграрної території і агротех-нопарка дозволить здійснити масштабну інноваційно-технологічну модернізацію аграрного комплексу та переробної промисловості. До 2025 року в порівнянні з 2007 р планується збільшити обсяг інвестицій в основний капітал сільського господарства в 2 рази, частку інноваційної продукції в її загальному обсязі - в 2,4, обсяг продукції сільського господарства на душу населення - в 2,2 рази. Соціальна ефективність реалізації проектів виразиться в семиразове зростанні заробітної плати, скорочення рівня безробіття як мінімум в 2,5 рази в порівнянні з 2007 р [1].

    Для переходу економіки АПК краю на інноваційний шлях розвитку планується забезпечити залучення потенціалу аграрної науки в інноваційні ланцюжки формуються в краї сільськогосподарських кластерів. В Алтайському краї є умови щодо формування зернового, молочного, м'ясного, біофармацевтичної кластерів. У перспективі на території краю можуть сформуватися цукровий та олійний кластери.

    Передбачається, що в середньостроковій перспективі впровадження кластерного підходу до регіональної політики дозволить поліпшити якість соціально-економічного розвитку краю, закласти основи по реалізації великих інфраструктурних об'єктів, розширити інвестиційні потоки в регіональну економіку.

    Для залучення приватних інвестицій в інноваційні проекти краю створено інформаційний банк даних, випущений каталог інноваційних проектів, який містить опис 43 інноваційних проектів і забезпечений ілюстраціями. Всі проекти рознесені по 9 розділів, один з яких сільське господарство.

    У краї створюється необхідна виробничо-технологічна інфраструктура для розвитку інноваційної діяльності.

    Сьогодні в краї існують передумови для розвитку цілого ряду виробництв на основі біотехнологій, які можуть бути затребувані і в розвитку ту-рістско-рекреаційних ресурсів. Тому в 2007 р в Алтайському державному університеті за підтримки Головного управління економіки та інвестицій Алтайського краю почав створюватися біо-

    технологічний центр колективного користування, метою якого є просування інноваційних технологій в АПК краю, забезпечення продовольчої безпеки Алтайського краю і його конкурентоспроможності на ринку продукції АПК.

    У 2007 р почав роботу Алтайський бізнес-інкубатор (далі - АБИ). Як об'єкт інфраструктури підтримки суб'єктів малого підприємництва краю АБИ представляє підприємцям на ранній стадії їх діяльності на пільговій основі в оренду нежитлові приміщення і надає консультаційні, бухгалтерські, юридичні, інформаційні, маркетингові та освітні послуги. Проект орієнтований на підприємців, що займаються інноваційним бізнесом або провідних виробничу діяльність. Сьогодні в АБИ розміщено 16 малих підприємств, які здійснюють різні види діяльності [3].

    Первинними ланками інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва в муніципальних утвореннях краю є інформаційно-консультаційні центри (далі - ІКЦ), створені в 72 муніципальних утвореннях (60 районах, 12 містах). Відповідальним за функціонування діяльності ІКЦ є КГУ «АБІ».

    В даний час значна увага в краї відводиться сприянню інтеграційним процесам, розширенню взаємодії з іншими регіонами в інноваційній сфері та розвитку міжнародного співробітництва. Положення про обмін інформацією про наукові, науково-технічних та інноваційних розробках і проектах закріплені в угодах про торговельно-економічне, науково-технічне співробітництво Адміністрації Алтайського краю з регіонами Російської Федерації, суб'єктами країн СНД.

    Крім того, в краї підготовлений проект Закону «Про полюсах інноваційного розвитку в Алтайському краї», основною метою якого є забезпечення сприятливих умов для створення і впровадження нових технологій у виробництво. В даний час документ знаходиться в стадії узгодження.

    Таким чином, до основних напрямів інноваційного розвитку АПК краю слід віднести: створення відповідної інноваційної структури, підтримку організацій інноваційної сфери як за рахунок коштів крайового бюджету, так і

    шляхом залучення регіону в програми, що реалізуються на федеральному рівні.

    Однак ці напрями не отримали програмної основи свого розвитку. До теперішнього часу відсутня програма інноваційного розвитку краю, що забезпечує комплексний і централізований підхід до управління інноваційними процесами в регіоні.

    Державна підтримка в рамках цієї програми повинна здійснюватися з урахуванням того, що Алтайський край є великим вивозять виробником сільськогосподарської продукції, наданням її безпосередньо у виробничу сферу підприємств АПК з коштів крайового бюджету, ми фактично будемо з-фінансувати забезпечення продовольством населення інших суб'єктів РФ.

    Крім того, що вступили з 1 січня 2008 року поправки до Бюджетного Кодексу РФ істотно обмежують можливості ряду наукових установ, технікумів і професійних училищ щодо участі в заходах державної і крайових програм АПК в частині отримання субсидій, участі в лізингових схемах, що відіб'ється на науковому та кадровому потенціалі краю.

    Тому вважаємо за доцільне в рамках програми інноваційного розвитку краю передбачити державну підтримку, спрямовану на вдосконалення системи підготовки кадрів в області інноваційної діяльності, що забезпечують підвищення інноваційної активності організацій і комерціалізацію результатів наукових досліджень.

    Важливою причиною, що утрудняє перехід на інноваційний розвиток АПК краю, є те, що галузевий орган - Головне управління сільського господарства Алтайського краю, займаючись управлінською діяльністю, практично не сприяє впровадженню інновацій у сільськогосподарське виробництво.

    Процес ефективного управління інноваційним розвитком краю багато в чому ускладнюється відсутністю статистичної інформації про впровадження інновацій у сільськогосподарське виробництво. Формування статистичної бази - досить складне завдання, але від кількості наявної інформації залежать якість управлінських рішень і результати їх реалізації.

    Ваговим чинником, який не дозволяє створювати інноваційний механізм для

    освоєння наукових досягнень безпосередньо на практиці, є слабкий рівень організації менеджменту всього циклу проекту: від розробки науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт до виходу нового продукту на ринок. За статистикою за кордоном на одного розробника в науці доводиться десять менеджерів, які доводять цю роботу до рівня освоєння. У Росії і в краї на сьогоднішній момент, на жаль, пропорція зворотна.

    Слабкою ланкою у формуванні ефективного управління інноваційним розвитком АПК є і відсутність оцінки перспективності теми, яка повинна включати попередні патентні і маркетингові дослідження, визначення потенційних ринків збуту, контакти з компаніями-споживачами результатів НДДКР. Часто ініціюються проекти НДДКР без урахування реального попиту на їх результати з боку приватного і державного сектора, тому багато інноваційні розробки не стають інноваційним продуктом.

    Крім того, одним з першорядних чинників конкурентоспроможності є наявність розвиненої збутової мережі. У краї збутову підсистему регіональної інноваційної інфраструктури являють Алтайська торгово-промислова палата та ЗАТ «Алтайська ярмарок». Однак слід зазначити, що класичні методи просування на ринок - такі

    як участь у виставках, продаж через Інтернет - характерні для традиційної продукції і майже не застосовні для інноваційної, характеристики і споживчі властивості якої на перших етапах просування не знайомі потенційним покупцям.

    висновок

    Інноваційний розвиток АПК забезпечено в Алтайському краї досить широким спектром програмних документів. Але кожен з них вирішує свої завдання. У той же час відсутній комплексний підхід до формування системи управління інноваційним розвитком АПК, яка об'єднує інтереси всіх учасників цього процесу, що вимагає від регіональних органів управління перегляду підходів до управління інноваційною діяльністю, заснованого на принципах і методах стратегічного управління.

    бібліографічний список

    1. Офіційний сайт Адміністрації Алтайського краю // www.altairegion22.ru.

    2. Як підвищити конкурентний потенціал регіонального аграрного виробництва / А. Сьомін / / АПК: економіка, управління. - 2007. - № 11. - С. 13-17.

    3. Інновації в економіці Алтайського краю: тенденції та перспективи розвитку / під ред. д.т.н., проф. М.П. Щетиніна. - Барнаул, 2008. - 248 с.

    + + +

    УДК 631.153 А.Т. Стадник,

    С.А. Шелковников, А.В. Крохта

    ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

    В РЕГІОНІ

    Ключові слова: державна підтримка, рентабельність, витрати, економічна ефективність, субсидії.

    посилення ролі держави та підтримки цієї найважливішої галузі народного господарства.

    Вступ

    Стабілізація та подальший розвиток сільського господарства неможливі без

    матеріали та методи

    З використанням матеріалів статистичної звітності проаналізовано


    Ключові слова: АЛТАЙСЬКИЙ КРАЙ /СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО /СТРАТЕГІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ /АГРАРНА ПОЛІТИКА /СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ /ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА /КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ /ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ /ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА /СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ /ALTAI REGION /AGRICULTURAL PRODUCTION /STRATEGY OF SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT /AGRARIAN POLICY /STRATEGIC TENDENCIES /INNOVATIVE DEVELOPMENT OF AGRICULTURE /COMPETITIVENESS /INNOVATIVE ACTIVITY /GOVERNMENT SUPPORT /STRATEGIC ADMINISTRATION

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити