У статті запропоновані розроблені автором структура, критерії та показники культури здоров'я вчителя фізичної культури, наведені дані досліджень культури здоров'я вчителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл м Красноярська.

Анотація наукової статті з наук про здоров'я, автор наукової роботи - Романова С. П.


The article offers the structure, criteria and indices of health culture of a Physical Education teacher, which were worked out by the author. The data of the exploration on health culture state of PE teachers in Krasnoyarsk secondary schools are presented.


Область наук:
  • Науки про здоров'я
  • Рік видавництва: 2007
    Журнал: Известия Російського державного педагогічного університету ім. А.І. Герцена

    Наукова стаття на тему 'Проблеми стану культури здоров'я вчителя фізичної культури '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми стану культури здоров'я вчителя фізичної культури»

    ?С. П. Романова

    ПРОБЛЕМИ СТАНУ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

    Робота представлена ​​кафедрою теоретичних основ фізичного виховання Красноярського державного педагогічного університету ім. В. П. Астаф'єва. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор А. Н. Савчук

    У статті запропоновані розроблені автором структура, критерії та показники культури здоров'я вчителя фізичної культури, наведені дані досліджень культури здоров'я вчителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл м Красноярська.

    The article offers the structure, criteria and indices of health culture of a Physical Education teacher, which were worked out by the author. The data of the exploration on health culture state of PE teachers in Krasnoyarsk secondary schools are presented.

    Одним з найважливіших напрямків ре- ровья молодого покоління в системі шення завдання збереження і зміцнення здо- шкільної освіти є физиче-

    353

    ське виховання школярів. В останні роки обґрунтовано необхідність і доцільність культурологічної переорієнтації фізичного виховання на формування особистої фізичної культури1. Такий «культурологічний» підхід передбачає виховання широкого комплексу взаємопов'язаних якостей і здібностей особистості, які формують її мотивацію на оздоровчу діяльність, забезпечують готовність до її виполненію2. Культурологічна переорієнтація фізичного виховання, має на увазі рішення проблеми збереження і зміцнення здоров'я школярів через виховання у них культури здоровья3.

    Особлива роль у формуванні культури здоров'я школярів визначена вчителю. Педагог з фізичної культури має широкі можливості і умови для виховного впливу на учнів. До них відносяться різноманітність форм організаційно-оздоровчої діяльності, висока емоційність і привабливість занять, природна потреба дитини в рухах, зовнішній вигляд самого викладача - стрункість, підтягнутість; його велика майстерність у виконанні рухів, високі вольові якості і т. д.

    Однак фахівці відзначають низький культурний і професійний рівень підготовки сучасних педагогічних кадрів, в тому числі і в галузі фізичної культури4, низький рівень здоров'я шкільного учітеля5, відсутність належної валеолого-ня компетентності педагога6.

    Масштабну кризу здоров'я в освіті, з одного боку, і об'єктивна потреба в педагогів, здатних реалізувати здравотворческій потенціал освіти засобами фізичної культури - з іншого, визначили проблему нашого дослідження - розвиток культури здоров'я вчителя фізичної культури як умова підвищення ефективності фізичного виховання школярів.

    Культуру здоров'я вчителя ми розглядаємо як цілісне особистісне і професії-

    сиональной освіту, важливий педагогічний аспект, де вчитель постає носієм базових знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, умінь здравотворчества і формування у підростаючого покоління потреб в оздоровленні, а також суб'єктом освітньо-виховного процесу, що здійснює власну здоров'язберігаючих діяльність.

    Науково встановлено, що якщо вчитель, займаючись здоров'ям учнів, сам не є носієм цієї культури, то ефективність такої роботи буде мінімальною. Щоб учитель виявив себе як суб'єкт культури здоров'я і діяльності оздоровлення, важливо спонукати його до цього, провести валеологічний аналіз - визначити тенденції в стані здоров'я, розкрити причини, що їх обумовлюють, зв'язати їх з особливостями життєдіяльності - інакше кажучи, вивчити стан культури здоров'я вчителя.

    З цією метою на підставі аналізу науково-методичної літератури та досвіду передової педагогічної практики нами були розроблені структурні компоненти та критерії культури здоров'я вчителя фізичної культури (рис. 1).

    Представлена ​​нами структура лягла в основу вивчення культури здоров'я вчителів фізичної культури середніх загальноосвітніх шкіл м Красноярська. У проведених дослідженнях брали участь 30 вчителів, чоловіки і жінки від 30 до 45 років. З них вищу освіту мають 22 людини (73,3%), незакінчену вищу - 1 людина (3,3%), середню спеціальну - 7 осіб (23,4%). Стаж роботи учасників досліджень від 6 до 20 років.

    У дослідженнях використовувався комплекс взаємодоповнюючих і взаімопроверяющіх методів, які дозволили вивчити кожен компонент культури здоров'я в окремо.

    1. Результативний компонент. Для визначення рівня фізичного здоров'я вчителя використовувався метод експрес-оцінки рівня фізичного здоро-

    структурні компоненти

    результативний

    мотиваційний

    когнітивний

    комунікативний

    вольовий

    критерії

    Стан особового і професіональног про здоров'я

    Наявність валеологічного поведінки

    Наявність знань в області здоров'я

    Наявність комунікативної культури

    Вольова регуляція поведінки

    показники

    Мал. 1. Структура культури здоров'я вчителя фізичної культури

    ров'я у чоловіків і жінок по Г. Л. Апана-сенко7.

    За допомогою даного методу ми визначили, що безпечний рівень здоров'я (14 балів і вище) мають лише 10% вчителів, 46,7% педагогів мають середнім рівнем здоров'я (7-11 балів), 33,3% - нижче середнього (4 до 6 балів) і 10% вчителів мають низький рівень здоров'я (3 бали і нижче). Наведені результати дозволяють говорити про істотні проблеми соматичного здоров'я та функціонального стану вчителів фізичної культури, що відповідає загальній картині стану здоров'я сучасного учительства, як професійного класу, в цілому по стране8.

    Цікаво, що результати дослідження фізичного здоров'я вчителів не з-

    впадають з їх самооцінкою здоров'я. Так, 57% респондентів вважають, що їхнє здоров'я в хорошому стані, 43% називають рівень здоров'я задовільним.

    Визначення рівня фізичного розвитку вчителів здійснювалося за допомогою обчислення індексу Кетле, як надійного показника гармонійності розвитку людини 9. За результатами дослідження нормальне гармонійний розвиток мають більше половини вчителів - 56,7% із загального числа обстежуваних, у 40% педагогів спостерігається надлишок маси тіла, 6 , 7% з них мають ожиріння I ступеня, 3,3% мають дефіцит маси тіла. Ми припустили, що однією з причин дисгармонійного фізичного розвитку вчителів є їх низька рухова активність. Анкетірова-

    ня підтвердило наше припущення -56,7% педагогів займаються фізичною культурою і спортом лише 1-2 години на тиждень, 33,3% - 3-4 години в тиждень і тільки 10% -5-6 годин в тиждень.

    Для визначення рівня фізичної підготовленості застосовувалися тестові упраж-вати для дорослих, описані Б. X. Ланда10. Використовувані тестові вправи попереджують про ступінь розвитку загальної, швидкісної і швидкісно-силової витривалості, спритності, гнучкості, сили, швидкісно-сило-вих здібностей. За результатами тестування високий рівень фізичної підготовленості показали 53,3% вчителів, середній рівень - 36,7%, низький - 10% вчителів, що свідчить про досить високий рівень фізичної підготовленості даної групи вчителів фізичної культури.

    2. Вивчення мотиваційного компонента культури здоров'я здійснювалося за допомогою методу анкетування. Ми з'ясували, що більшість респондентів (96,6%) вважають за необхідне вести здоровий спосіб життя для збереження і зміцнення свого здоров'я. Однак регулярно дотримуються режиму праці і відпочинку 20% педагогів, дотримуються режиму харчування 36,7% вчителів, курять 26,7% досліджуваних, і 36,7% вчителів не байдужі до алкогольних напоїв. Половина обстежуваних вчителів (53,3%) не використовують методи загартовування в своєму повсякденному житті, серед педагогів викликає труднощі назвати застосовувані ними методи самоконтролю, методи психологічного розвантаження.

    3. У плані наших досліджень було проведено анкетне опитування педагогів на виявлення наявності когнітивного компонента. Аналіз результатів опитування показав, що 46,7% вчителів поняття «культура здоров'я» ототожнюють з поняттям «здоровий спосіб життя», 20% вчителів трактують як прояв активної життєвої позиції, пропаганду здорового способу життя серед підростаючого покоління, 16,6% культуру здоров'я зводять до регулярних відвідуючи-

    данням лікаря, дотримання гігієнічних заходів, 13,3% пов'язують з наявністю духовного здоров'я, сприятливого психологічного клімату в сім'ї і в трудовому колективі, 6,6% не змогли дати визначення даного поняття.

    В ієрархії загальнолюдських цінностей педагогів - здоров'я, любов, освіта, улюблена робота, світ, сім'я і культура - перший ранг займає здоров'я (46,7%). Це говорить про високу оцінку значущості здоров'я серед опитаних. У той же час культурі за ступенем значущості педагоги визначили 7-й ранг. Значить, культура здоров'я не розглядається ними як поняття педагогічне, пов'язане з освітою, навчанням, вихованням. Така життєва позиція вчителя фізичної культури йде врозріз із сучасною концепцією особистої фізичної культури і підтверджує думку фахівців про низьку готовність сучасного вчителя до діяльності здоровьесбережения.

    4. Для вивчення комунікативної культури вчителя ми використовували методику визначення комунікативної толерантність В. В. Бойко. Ця методика відображає чинники виховання, досвід спілкування, культуру, цінності, потреби, інтереси, установки, характер, темперамент, звички, особливості мислення, емоційний стереотип поведенія11.

    Дослідження виявили досить високий рівень комунікативної толерантності у 26,6% учасників досліджень (від 5 до 25 балів), середній рівень у 36,7% вчителів (від 26 до 40 балів), низький рівень у 36,7% педагогів (від 41 до 58 балів).

    5. Високий рівень значущості здоров'я серед педагогів, розуміння необхідності ведення ними здорового способу життя при низькому рівні особистого і професійного здоров'я, відсутності належного валеологічного поведінки, наявності слабкої комунікативної толерантності серед обстежуваних говорять про слабкість вольового компонента.

    Таким чином, для успішного формування особистої фізичної культури учнів необхідна поява в школі вчителі нового типу - носія культури здоров'я.

    Розвиток культури здоров'я педагога відбувається через формування у нього потреб піклуватися «про себе самого» і проектувати вироблені вміння самопізнання і самозміни в оздоровчу діяльність з детьмі12. для

    того щоб спонукати вчителя фізичної культури до здійснення власної здоров'язберігаючих діяльності, ми пропонуємо діагностувати стан його культури здоров'я по вищевикладеним критеріям.

    Дану діагностику рекомендуємо використовувати при складанні програми підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури в системі їх безперервного професійно-педагогічної освіти.

    Список літератури

    1 Бальсевіч В. К. Фізична підготовка в системі виховання культури здорового способу жит-ні людини // Теорія і практика фізичної культури. 1990. № 1.

    2 Столяров В. І. Соціологія фізичної культури і спорту: введення в проблематику і нова концепція. М., 2002. С. 36.

    3 Аллакаееа Л. М. Педагогічні основи формування культури здоров'я школярів: Ав-тореф. дис. ... канд. пед. наук. Нижній Новгород, 2004. С. 22.

    4 Холодов Ж. К., Кузнєцов В. С. Управління навчально-практичної і пізнавальною діяльністю учнів на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі: Методична розробка. М., 1989.

    5 Колесникова М. Г. Здоров'язберігаючих діяльність вчителя // Природознавство в школі. 2005. № 5. С. 50-55.

    6 Сєріков В. В. Відображення ролі здоровьесбережения в підготовці фахівців з фізичної культури // Теорія і практика фізичної культури. 2000. № 4. С. 514-516.

    7 Апанасенко Г. Л., Попова Л. А. Медична валеологія. Ростов-на-Дону: Фенікс, 2000..

    8 Борисова І. П. Забезпечення здоров'язберігаючих технологій в школі // Довідник керівника освітнього закладу. 2005. № 10. С. 84-92.

    9 Ланда Б. X. Методика комплексної оцінки фізичного розвитку і фізичної підготовленості: Учеб. посібник. 2-е изд. М., 2005. С. 30-31.

    10 Там же. С. 72-74.

    11 Ахвердова О. А., магіня В. А. До дослідження феномену «Культура здоров'я» в області професійного фізкультурної освіти // Теорія і практика фізичної культури. 2002. № 9. С. 5-7.

    12 Горбушина С. Н. Особистість майбутнього вчителя як суб'єкта культури здоров'я: Філософсько-культурологічний підхід // Оздоровлення засобами освіти та екології: Зб. матеріалів / За ред. 3. І. Тюмасевой. Челябінськ: Вид-во ГОУ ВПО ЧДПУ, 2005. С. 55-61.


    Ключові слова: фізичне виховання / фізична культура / учитель фізичної культури / культура здоров'я / стан культури здоров'я вчителя фізичної культури

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити