Розглянуто основні причини недосконалості в організації і технології виконання аварійно-рятувальних робіт по ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод (ДТП), що призводять до затримки часу надання першої медичної допомоги.

Анотація наукової статті по іншим медичним наукам, автор наукової роботи - Афлятунов Тимур Ібрагімович, Дурнев Роман Олександрович, Хоруженко Олександр Федорович


Wrecking Problems in Traffic Accident Response

Article shows main problems of traffic accident response being the reason of medical assistance delay.


Область наук:

  • Інші медичні науки

  • Рік видавництва: 2009


    Журнал: Технології громадянської безпеки


    Наукова стаття на тему 'Проблеми проведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми проведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод»

    ?УДК 656.1: 614.8

    Проблеми проведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод

    ISSN 1996-8493

    © Технології громадянської безпеки 2009

    Т. І. Афлятунов, Центр культури безпеки життєдіяльності ФГУ ВНДІ ГОЧС (ФЦ)

    Р.А. Дурнев, ФДМ ВНДІ ГОЧС (ФЦ)

    А.Ф. Хоруженко, Центру культури безпеки життєдіяльності ФГУ ВНДІ ГОЧС (ФЦ)

    анотація

    Розглянуто основні причини недосконалості в організації і технології виконання аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод (ДТП), що призводять до затримки часу надання першої медичної допомоги.

    Ключові слова: дорожньо-транспортні пригоди, ліквідація наслідків, аварійно-рятувальні формування, аварійно-рятувальні роботи, перша медична допомога, ступеня тяжкості травм.

    Wrecking problems in traffic accident response

    ISSN 1996-8493 © Civil Securiti Technology 2009

    T.I. Aflyatunov, VNII GOChs R.A. Durnev, VNII GOChs A.F. Khoruzhenko, VNII GOChs

    Abstract

    Article shows main problems of traffic accident response being the reason of medical assistance delay.

    Key words: traffic accidents, consequences elimination, search and rescue troops, search and rescue works, first aid, severity of trauma.

    На даний період, число загиблих в ДТП становить близько 30 тисяч чоловік в рік. При цьому велика частина з цього числа, за оцінкою фахівців ВЦМК «Захист» та ЦЕМД р Москви, вмирає після події до прибуття в лікувальний заклад [1].

    Смерть 20% постраждалих в дорожньо-транспортній пригоді (ДТП) до прибуття в лікувальний заклад пов'язана з отриманням травм, несумісних з життям, 44% (близько 13 200 тисяч) - з недосконалістю в організації і технології виконання робіт по ліквідації наслідків ДТП, включаючи аварійно -рятувальні роботи (АСР) [2].

    Як показує досвід рятувальних робіт, а також опитування фахівців аварійно-рятувальних формувань (АСФ) і бригад швидкої медичної допомоги, причинами цього є такі.

    1. Недостатня опрацювання питання про медичне втручання для потерпілого, що знаходиться без свідомості.

    Відповідно до «Основ законодавства РФ про охорону здоров'я громадян» рішення про медичне втручання для потерпілого, що знаходиться без свідомості, приймає лікар. В цьому випадку всі медичні заходи, що проводяться фельдшерами АСФ і бригад швидкої медичної допомоги з підтримки життя потерпілого до прибуття в лікувальний заклад, є не цілком законними.

    2. Відсутність нормативного закріплення переліку медичних заходів, що проводяться на місці ДТП лікарями, середніми медичними працівниками (фельдшерами), свідками або учасниками ДТП [3].

    Особи, які не мають медичної освіти, необхідну медичну допомогу постраждалим або

    взагалі не надають, або надають її некваліфіковано, що призводить до додаткового травмування постраждалих.

    Обсяг допомоги, що надається фахівцями АСФ, що мають середню медичну освіту, включає тільки заходи першої медичної допомоги. Це в значній мірі ускладнює процес підтримки життєво важливих функцій організму, потерпілого до приїзду лікарської або фельдшерської бригад швидкої медичної допомоги.

    Вирішенням цієї проблеми є включення до складу членів рятувальної бригади рятувальника-медика, що має право надавати першу лікарську допомогу постраждалим безпосередньо в салоні аварійного автомобіля на місці ДТП.

    3. Низький рівень підготовленості фахівців і населення з питань надання першої медичної допомоги при ДТП.

    Наслідком цього факту часто є загибель постраждалих з важкими травмами, тому що АСФ не завжди в змозі прибути за час, вказаний в таблиці 1 для надання першої медичної допомоги.

    Чи не кваліфіковані медичні маніпуляції з потерпілим, які знаходяться в ушкодженому автомобілі, призводять до отримання додаткових травм голови, хребта, тазу, великої втрати крові, додаткового больового шоку і т.п.

    Всі травми прийнято категоризувати на чотири основні ступені незалежно від природи впливає вражаючого фактора (іонізуючі випромінювання, термічні опіки, механічні ушкодження, хімічні отруєння).

    Всі травми за ступенями тяжкості поділяються на

    Рис.1. Загальна схема виробництва робіт. Межі робочих зон: перша робоча зона - радіусом 5 м від аварійного ТЗ до безпосереднього ведення аварійно-рятувальних робіт; друга робоча зона - частина площі кола радіусом від 1 м до 10 м від аварійного ТЗ - місце розміщення готового до застосування АСД і незайнятих роботою рятувальників

    чотири категорії: легкі, середні, важкі і украй важкі, що є традиційним для медичної термінології.

    Нерідко рівні за ступенями тяжкості травми від впливу різних чинників відрізняються між собою за своїми наслідками (смертність, терміни перебігу захворювання і т.д.).

    Тому слід уточнити підхід до поділу травм за ступенем важкості. З одного боку, максимально враховуються сформовані підходи, традиційні для оцінки термічних, механічних, хімічних, радіаційних та ін. Впливів. З іншого боку, він виконаний з позицій уніфікації травм різної етіології і може використовуватися навіть для комбінованих травм. На наш погляд, такий підхід зручний для зближення оцінок, проведених з метою індивідуального і групового прогнозування перебігу та результатів ушкоджень, а також застосовуваних для визначення стану потерпілих. Він виконаний на основі «прогностичних» критеріїв, властивих травм будь-якої природи і будь-якого діагнозу.

    Такими критеріями є: ймовірність загибелі, розвитку ускладнень; тривалість перебігу захворювання, необхідність лікування, госпіталізації, надання спеціалізованої допомоги; тривалість лікування, ймовірність втрати праце боєздатності і можливість повернення до праці або в лад, ймовірність інвалідності і т.д. Тобто, тяжкість травм тут пов'язується з прогностичними характеристиками і функціональними можливостями організму в надзвичайних умовах діяльності. В результаті використана така класифікація ступенів важкості травм.

    Травми I ступеня (легкі) - характеризуються, як правило, успішним результатом, задовільним загальним станом постраждалих, збереженням або нетривалої втратою трудо-, боєздатності відразу після травми або через деякий час, можливістю самостійного пересування і самообслуговування. Надання допомоги може бути відстрочено без небезпеки розвитку важких ускладнень. Практично всі постраждалі повертаються до праці (в лад) після лікування протягом не більше 2-х місяців, як правило, без зміни категорії придатності до праці (служби).

    Травми II ступеня (середньої тяжкості) - характеризуються відносно успішним результатом, загальним задовільним або середньої тяжкості станом постраждалих. Смертельні результати можливі у незначної кількості постраждалих, головним чином, від ускладнень. Трудо-, боєздатність істотно обмежена або втрачена, в надзвичайних умовах можливе виконання одиничних актів нескладної розумової і короткочасної легкої фізичної роботи. Для попередження розвитку важких ускладнень постраждалі потребують медичної допомоги

    (В більшій частині кваліфікованої і спеціалізованої) і подальшому стаціонарному лікуванні тривалістю від декількох тижнів до декількох місяців. Залежно від обсягу медичної допомоги від 40 до 80% уражених повертаються до праці (в лад) протягом до 4 місяців. Можливі зміни категорії придатності до праці (служби), що залежать від наслідків пошкоджень або їх ускладнень.

    Травми III ступеня (важкі) - характеризуються небезпекою загибелі постраждалих та сумнівним результатом. Однак, при проведенні невідкладних заходів першої лікарської і кваліфікованої (спеціалізованої) медичної допомоги, перспектива порятунку життя зберігається. Загибель постраждалих при різних за характером травмах і в залежності від обсягу наданої медичної допомоги може коливатися в межах від 20-40 до 80-90%. Трудо-, боєздатність після травми втрачається повністю. Можливе повернення до праці (в лад) лише невеликої частини постраждалих протягом 6-8 місяців, як правило, зі зміною категорії придатності до праці (службі). Високий відсоток осіб з неповною відновленням працездатності (інвалідністю).

    Травми IV ступеня (вкрай важкі) - характеризуються загальним вкрай несприятливим перебігом, повною втратою праце боєздатності і абсолютно несприятливим результатом. У переважній більшості випадків, незалежно від виду наданої допомоги, потерпілі гинуть в ранні терміни після впливу.

    Така класифікація травм принципово дозволяє вимірювати рівень їх не в одиницях параметра фактора, а в одиницях, що характеризують вираженість відповідних реакцій організму на цей вплив. Встановлення кількісної зв'язку між рівнем впливу фактора на організм з прогностичними характеристиками пошкодження дозволяє привести до єдиної основи сукупність прийомів оцінки травм від різних вражаючих факторів.

    Таблиця 1

    Розподіл постраждалих за ступенем тяжкості травм і середній час виживання при ненаданні медичної допомоги

    Ступінь тяжкості травм Відсоток постраждалих Середній час виживання постраждалих, хв

    Вкрай важка 9 8,56

    Середньо-важка 48 67

    Легка 43

    * Легкі травми не розглядаються в зв'язку з тим, що, за оцінкою фахівців, летальність при них навіть при ненаданні потерпілим медичної допомоги на місці ДТП практично виключена.

    Таблиця 2

    Час, не пізніше якого необхідно почати надавати медичну допомогу постраждалим з різним ступенем тяжкості станів

    Ступінь тяжкості травм Час (хв) і вид надання допомоги

    перша медична допомога перша лікарська допомога кваліфікована і спеціалізована-ва медична допомога

    вкрай важка

    Тебе бажаючи ступінь 17,3 23 38,5

    Середня 45,2 45,6 54,2

    * Вкрай важкий ступінь травм не розглядається, тому, що надання потерпілим медичної допомоги не запобіжить загибель постраждалих.

    Перевага наведеної системи в тому, що в ній однаковим за ступенями тяжкості травм, незалежно від їх природи, відповідають однакові медико-тактичні результати, обсяг і інтенсивність надання медичної допомоги постраждалим. При цьому враховуються сучасні досягнення медицини з надання допомоги на етапах медичної евакуації. Облік ефекту надання медичної допомоги в наведеній класифікації призводить до перерозподілу очікуваної структури санітарних втрат в бік зростання числа постраждалих з середньою і важкою ступенями за рахунок вкрай важкого ступеня.

    4. Відсутність єдиної технології, прийомів і способів роботи з розбирання транспортних засобів, деблокування і вилучення постраждалих.

    В даний час аварійно-рятувальні формування МНС Росії використовують різні технологічні схеми робіт. Їх вибір залежить від наявності тих чи інших засобів оснащення, утримання робочих програм навчання рятувальників на місцях, кваліфікації фахівців, наступності та багатьох інших факторів. Це є причиною труднощів в обміні передовим досвідом робіт, недостатню підготовленість окремих аварійно-рятувальних формувань і т.п.

    Для усунення цього необхідно створення навчально-тренувальних комплексів для підготовки рятувальників МНС Росії і відпрацювання дій співробітників служб, що беруть участь в ліквідації наслідків ДТП, підвищення рівня культури дорожньої безпеки населення, збільшення кількості навчально-методичних і наочно-ілюстративних матеріалів, мультимедійних навчальних програм, інформаційно- освітніх ресурсів в мережі Інтернет.

    про про я про.

    X

    Ор

    я

    про «

    РЄ Ор

    про з

    Технології громадянської безпеки, том 6, 2009, № 1-2 (19-20) Операції технологічного процесу

    / 75

    Таблиця 3

    № Операція Найменування операції Час виконання, хв

    1 А) Прийняття сигналу про ДТП 0

    2 А1 Навантаження додаткової техніки. Виїзд на місце ДТП 3

    3 А2 Дотримання до місця ДТП 10

    4 А3 Вибір місця зупинки АСМ. Огорожа, освітлення (при необхідності) місця ДТП. Установка вогнегасника, відключення АКБ 5

    5 А4 Оцінка обстановки. Організація взаємодії з співробітниками ДІБДР 3

    6 а5 Огляд потерпілого 3

    7 А6 Розвантаження і підготовка інструменту. Ліквідація вторинних вражаючих факторів. Запуск гідравлічних станцій, генератора і подача енергії 7

    8 А7 Стабілізація аварійного автомобіля 3

    9 А8 Видалення скла і забезпечення захисту від його осколків 2

    10 А9 Прибирання скла 2

    11 А10 Зняття залишкового напруги кузова ТЗ 3

    12 А11 Розтин і видалення дверей, установка домкратів для збільшення відстані більше критичного (80 мм) 5

    13 А12 Оцінка стану потерпілого, рекомендації про спосіб його добування. Надання медичної допомоги 2

    14 А13 Висування передньої частини ТЗ. При необхідності, видалення педалей 3

    15 А14 Ухвалення рішення про спосіб деблокування потерпілого 1

    16 А15 Перекушування стійок, відгинання або видалення даху 5

    17 А16 Забезпечення захисту від порізів 3

    18 А17 Надання медичної допомоги 10

    19 А18 Вимкнення станцій і расчековка інструменту 3

    20 А19 Фіксація постраждалого на евакуаційному щиті перед витяганням 3

    21 А20 Попередня чистка та підготовка інструменту до транспортування і застосування 3

    22 а21 Проведення щадить евакуації з ТС до машини ЛШМД 3

    23 а22 Оформлення встановлених документів 3

    24 А23 Доповідь оперативному черговому про виконання робіт і готовності до виконання інших завдань 1-2

    25 а24 Повернення на місце постійної дислокації т = 10

    5. Нормативно не встановлені типові випадки, при яких потрібно проводити розбирання автомобілів.

    Так, наприклад, якщо потерпілий з переломом хребта або травмою таза не блокувати і не затиснутий в машині - його часто витягують без розбирання автомобіля. Це призводить до додаткового його травмування чи загибелі. Для того щоб безпечно витягти такого потерпілого, необхідно розібрати частину автомобіля з його боку, підкласти під спину жорсткі носилки, зрізати спинку сидіння і витягти людину в горизонтальному положенні. Але використання такої раціональної, з точки зору збереження життя і здоров'я потерпілих, технології у багатьох випадках викликає претензії у самих постраждалих після одужання або їх родичів, представників

    страхових компаній (в зв'язку з необгрунтованим, на їх погляд, нанесенням матеріальних збитків), представників державтоінспекції (через знищення свідоцтв, необхідних для слідчо-оперативних дій на місці ДТП).

    Рішенням двох вищенаведених проблем є розробка нормативно-технологічної документації, що регламентує виконання робіт по ліквідації наслідків ДТП (технологічних карт, керівництв і настанов). Типові технологічні карти (ТТК) є складовою частиною нормативно-технологічної документації на виконання окремих видів аварійно-рятувальних робіт при ДТП.

    Вони регламентують засоби технологічного забезпечення, правила виконання технологічних

    я

    о, Я

    про про

    ш 3 ш

    я «

    я о. н

    про про

    про

    про про я

    .

    я

    .

    Хвилини про ^

    СЛ т

    00 т

    СП

    ЧО т

    ^ т

    т т

    СП

    СП

    про СП

    ?

    оо

    Й

    рах

    а

    СП

    а

    а 1

    про

    СЛ

    00

    ?

    ЧО

    т

    т

    СП

    ::

    про

    СЛ

    00

    г-

    ЧО

    СП

    -

    Тривалість 0,12 0,05 0,035 0,035 0,05 0,08 0,035 0,05 0,016 0,08 0,05 0, 0,05 0,05

    Прийнятий складу розрахунку рятувальників з сп сп - сп - з - сп - - сп сп

    Витрати праці | маш. година. | 0,12 0,05 0,035 0,035 0,05 0,08 0,035 0,05 | 0,08 0,05 1 0,17 | 0,05 0,05

    3 0,24 0,15 0, 0,035 0,15 0,24 0,35 0,10 0,16 0,24 про 1 0,17 | 0,15 0,15

    Обсяг робіт 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 чол. 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 автомобіль 1 чол. 1 чол.

    Одиниця виміру годину годину годину годину годину годину годину годину годину годину годину про годину годину

    Найменування процесу 1. Ліквідація вторинних вражаючих факторів 2. Стабілізація аварійного ТЗ 3. Видалення скла і захист від його осколків ЕКЛА ті з ка р о? 4. 5. Зняття залишкового напруги 6. Розтин і видалення дверей, установка домкратів 7. Оцінка стану потерпілого, рекомендації про спосіб його добування. Надання МП 8. Висування передньої частини ТЗ. Видалення педалей 9. Рішення про спосіб деблокування потерпілого 10. Різка стійок, відгинання або видалення даху 11. Забезпечення захисту від порізів | 12. Надання медичної допомоги | 13. Фіксація постраждалого на евакуаційному щиті перед витяганням 14. Проведення щадить евакуації з ТС до машини ЛШМД

    процесів при проведенні загальної та спеціальної розвідки, пошуково-рятувальних, аварійно-технічних, інженерно-рятувальних робіт, а також робіт з надання першої медичної і лікарської допомоги, евакуації постраждалих. Графічні матеріали ТТК містять загальну схему виконання робіт із зазначенням розташування і меж робочого місця (майданчики), розстановки машин і устаткування, місць для складування матеріалів і конструкцій (рис. 1), а також схеми, що зображують технологічний порядок і тимчасові нормативи виконання окремих технологічних операцій (рис. 2).

    Типові технологічні карти покликані підвищити технічний рівень виконання АСР при ДТП за рахунок узагальнення та систематизації варіантів виконання робіт, упорядкування їх номенклатури і змісту.

    Технологічний порядок являє собою мережевий графік виконання робіт на їх основний варіант, прийнятий для даної технологічної карти. Обсяг робіт визначено за прийнятим типовим одиничного обсягу (вимірника). Перелік найменувань операцій (рис. 2) наведено в табл. 3.

    6. Неузгодженість дій учасників ліквідації наслідків ДТП в області технології проведення зазначених робіт.

    В учасників ліквідації наслідків ДТП найчастіше відсутні уявлення про прийоми та способи рятувальних операцій, що проводяться представниками інших міністерств і відомств, про їх технічне оснащення та нормативах виконання робіт. В результаті цього нераціонально розподіляються сил і засоби, збільшуються тимчасові параметри процесу надання допомоги.

    7. Відсутність критеріїв, що дозволяють прийняти рішення на виклик необхідних сил ліквідації наслідків ДТП (бригад швидкої медичної допомоги, аварійно-рятувальних формувань).

    Найчастіше посадова особа, перше що прибуло на місце ДТП, яке здійснює керівництво роботами по ліквідації його наслідків, викликає тільки працівників швидкої медичної допомоги. Зазначені працівники, після прибуття і оцінки обстановки на місці ДТП, визначають необхідність проведення робіт з розбирання транспортного засобу і викликають рятувальників. Це значно збільшує терміни виконання рятувальних робіт і призводить до загибелі постраждалих з важкими травмами.

    Відсутність критеріїв для вибору засобів

    доставки сил ліквідації наслідків ДТП - аварійно-рятувальних машин, мотоциклів, медичних та аварійно-рятувальних вертольотів. Наслідком цього є значні втрати часу на доставку, а також збільшення матеріальних витрат (при необгрунтованому виклик вертольота).

    8. Не регламентовано питання огородження місця ДТП.

    У ряді випадків рятувальники, які займаються деблокування і витяганням постраждалих, не знаходять підтримки у представників ГИБДД з питань організації встановлення огорож на місці проведення робіт. Це є причиною зменшення робочої зони до розмірів території, на якій безпосередньо розміщуються пошкоджені автомобілі, а також підвищення небезпеки для сторонніх осіб, які перебувають в робочій зоні.

    9. Не достатня інформативність документів з обліку ДТП.

    Ліквідація наслідків ДТП є міжвідомчим процесом. Тому при обліку їх різних параметрів необхідно брати до уваги не тільки інформацію, що цікавить органи управління ДІБДР, а й показники, що характеризують дії співробітників інших міністерств і відомств (ступінь затиснення, ступінь тяжкості травм, склад залучених сил і засобів, час їх прибуття і т. п.). На даний момент зазначені відомості відсутні в такому первинному обліковому документі, як картка обліку ДТП. Ці відомості будуть основою для проведення комплексного моніторингу аварійності на автомобільних дорогах, ефективності дій учасників ліквідації наслідків ДТП.

    10. Недостатня представництво окремих показників аварійності на автомобільних дорогах.

    Так, загиблими в ДТП вважаються люди, померлі протягом 7 діб з моменту ДТП. При таких термінах обліку числа загиблих і поранених статистика дійсно загиблих від вражаючих впливів ДТП людей виходить, на наш погляд, значно нижче реального рівня. Крім того, даний порядок обліку не відповідає багатьом країнам з розвиненою автомобілізацією (в яких за основу взято 30-денний період обліку загиблих). В силу даних причин перед-

    представляється неможливим порівняння з цими країнами відносних і абсолютних показників аварійності на автомобільних дорогах.

    Для усунення зазначеного, необхідно проведення науково-дослідних робіт, здійснення організаційно-технічних заходів і заходів щодо вдосконалення нормативно-правової та методичної бази в галузі ліквідації наслідків ДТП.

    Це дозволить значно знизити кількість загиблих в ДТП, зменшити кількість постраждалих з частковою або повною втратою працездатності, істотно скоротити розміри матеріальних збитків при ДТП, особливо пов'язаних з аваріями при перевезенні небезпечних вантажів, на залізничних переїздах.

    Література_

    1. Простакішін Г.П., Сарманаев С.Х., Гольдфарб Ю.С. Проблеми надання медичної допомоги постраждалим в ДТП з викидом у навколишнє середовище токсичних речовин // Журнал «Медицина катастроф», № 1 (61), 2008, С. 50.

    2. Звіт про НДР «Проведення наукових досліджень в галузі навчання сучасним способам надання допомоги особам, які постраждали в результаті дорожньо-транспортних пригод», п. 1.11 ФЦП «Підвищення безпеки дорожнього руху в 2006-2012 роках» на 2008 рік. - М .: ТОВ «е-Стаіл Інжиніринг», 2008.

    3. Гончаров С.Ф., Рябінкін В.В., Макаров Є.П. Види медичної допомоги постраждалим в надзвичайних ситуаціях, при дорожньо-транспортних та інших пригодах // «Медицина катастроф» № 2 (62), 2008, С. 5.

    Відомості про авторів_

    Тимур Ібрагімович Афлятунов: науковий співробітник Центру культури безпеки життєдіяльності ФГУ ВНДІ ГОЧС (ФЦ).

    Роман Олександрович Дурнев: заступник начальника ФДМ ВНДІ ГОЧС (ФЦ), д.т.н..

    Олександр Федорович Хоруженко: головний науковий співробітник Центру культури безпеки життєдіяльності ФГУ ВНДІ ГОЧС (ФЦ), д.м.н.


    Ключові слова: ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНІ ПОДІЇ /ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ /АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ ФОРМУВАННЯ /АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ /ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА /СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТРАВМ /TRAFFIC ACCIDENTS /CONSEQUENCES ELIMINATION /SEARCH AND RESCUE TROOPS /SEARCH AND RESCUE WORKS /FIRST AID /SEVERITY OF TRAUMA

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити