У даній статті обґрунтовано необхідність використання моделі функціонування підприємства при прогнозуванні грошових потоків для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Пропонована модель дозволить врахувати релевантний грошовий потік; грошові потоки по проектам, життєвий цикл яких виходить за рамки горизонту планування; додаткову потребу в оборотних коштах; поправки на ризик

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Касаткіна Олена Вікторівна


The Problems of cash flow prognostication for the valuation of the investment projects effectiveness

The necessity of use of the enterprise functioning model at prognostication the cash flow for the valuation of the investment projects effectiveness is proved in the article. The given model allows to take into account the relevant cash flow, project cash flows, the life cycle of which exceed the limits of planning horizon, additional necessity of floating funds and risk amendment.


Область наук:

  • Економіка і бізнес

  • Рік видавництва: 2010


    Журнал: Теорія і практика суспільного розвитку


    Наукова стаття на тему 'Проблеми прогнозування грошових потоків для оцінки ефективності інвестиційних проектів '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми прогнозування грошових потоків для оцінки ефективності інвестиційних проектів»

    ?УДК 338.8 К28

    Касаткіна Олена Вікторівна

    кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри фінансів і кредиту Рубцовского індустріального інституту (філії) Алтайського державного університету ім. І.І. Ползуноваа

    тел .: (909) 505-11-05

    ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

    анотація:

    У даній статті обґрунтовано необхідність використання моделі функціонування підприємства при прогнозуванні грошових потоків для оцінки ефективності інвестиційних проектів. Пропонована модель дозволить врахувати релевантний грошовий потік; грошові потоки за проектами, життєвий цикл яких виходить за рамки горизонту планування; додаткову потребу в оборотних коштах; поправки на ризик.

    Ключові слова: ефективність інвестиційних проектів, грошовий потік, релевантний потік, горизонт планування, поправка на ризик, модель функціонування підприємства.

    Від обгрунтованого і якісного прийняття рішень в процесі формування інвестиційної стратегії господарюючих суб'єктів багато в чому залежать результати його фінансово-господарської діяльності, спрямовані на сталий розвиток і досягнення конкурентних переваг.

    В результаті аналізу літератури та практики управління інвестиціями було виявлено, що система оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів досить добре розроблена як в теоретичному, так і в методологічному аспектах. Однак проблеми її застосування, використання на практиці залишаються вельми дискусійними і потребують подальших дослідженнях. Великі проблеми виникають і при переході від оцінки окремого проекту до вибудовування системи стратегічного управління діяльністю підприємства, коли одночасно і послідовно реалізується кілька проектів, коли необхідно формування послідовної взаємозв'язку між стратегічним, середньострокових і оперативним плануванням. Реалізація такого підходу вимагає застосування спеціальних розробок, заснованих на використанні методів економіко-математичного моделювання діяльності підприємства і реалізації інвестиційних проектів.

    При оцінці ефективності інвестиційних проектів використовується концепція потоку реальних грошей (чистих грошових потоків).

    Основними етапами оцінки грошового потоку є:

    1. Вибір моделі грошового потоку.

    2. Визначення тривалості прогнозного періоду дії проекту.

    3. Аналіз і прогноз інвестицій.

    4. Аналіз і прогноз доходів від дії проекту.

    5. Аналіз і прогноз витрат.

    6. Розрахунок величини грошового потоку для кожного року прогнозного періоду.

    7. Визначення ставки дисконту.

    8. Розрахунок величини залишкової вартості активів, створених в ході здійснення інвестиційного проекту.

    9. Розрахунок поточних вартостей майбутніх грошових потоків і залишкової вартості активів, створених в ході здійснення інвестиційного проекту.

    На кожному з етапів можуть виникати певні проблеми. Так, на першому етапі, при оцінці проекту ми можемо застосовувати різні моделі грошового потоку: грошовий потік для власного капіталу або для всього інвестованого капіталу. Застосовуючи модель грошового потоку для власного капіталу, розраховується економічна (ринкова, комерційна) ефективність власного (акціонерного) капіталу, вкладеного в розвиток інвестиційного проекту. Грошовий потік включає: чистий прибуток після сплати податків,

    амортизаційні відрахування, приріст (зменшення) оборотного капіталу, приріст (зменшення) інвестицій, приріст (зменшення) довгострокової заборгованості.

    Застосовуючи модель грошового потоку для всього інвестованого капіталу, умовно не відрізняється власний і позиковий капітал підприємства, вважається сукупний грошовий потік. Виходячи з цього, додаються до грошового потоку виплати відсотків по заборгованості, які раніше були відняті при розрахунку чистого прибутку. Оскільки відсотки по заборгованості віднімати з прибутку до сплати податків, повертаючи їх назад, слід зменшити їх суму на величину податку на прибуток. Підсумком розрахунку по цій моделі є економічна оцінка ефективності всього інвестованого капіталу.

    В обох моделях грошовий потік може бути розрахований як у номінальною основі (в поточних цінах), так і на реальній основі (з урахуванням фактора інфляції).

    Оцінка ефективності інвестиційного проекту ґрунтується на майбутніх грошових потоках. Тому важливим завданням є вироблення прогнозу грошового потоку на якийсь майбутній часовий період, починаючи з поточного року. Визначення тривалості прогнозного періоду - досить складне завдання. З одного боку, чим довше прогнозний період, тим вище значення показників ефективності проекту і тим більше обґрунтованим виглядає підсумкова величина поточної вартості. З іншого боку, чим довше прогнозний період, тим складніше прогнозувати конкретні величини доходів і витрат, темпів інфляції, потоків грошових коштів. За сформованою в країнах з розвиненою ринковою економікою практиці прогнозний період для оцінки може скласти в залежності від цілей оцінки і конкретної ситуації від 5 і більше років. В умовах, коли довгострокові прогнози скрутні, допустимо скорочення прогнозного періоду до 3-5 років.

    Як правило, на промислових підприємствах інвестиційний процес йде безперервно. Реалізація одних проектів закінчується, інших - тільки починається, треті - плануються до виконання. Зазвичай, коли розглядається один інвестиційний проект в рамках бізнес-планування (тобто не в системі перспективного планування), то горизонт його дії визначають технічні умови або апріорі заданий термін.

    Коли ж розглядається кілька проектів, реалізація яких починається в різні терміни, то виникає проблема спільної оцінки їх ефективності.

    Звичайно, можна збільшити горизонт планування. У сучасному програмному забезпеченні методики ЮНІДО (COMFAR) максимальна тривалість дії проектів також обмежена 15 роками (плюс 5 років на капітальне будівництво підприємства) [2]. Однак це не вирішує проблему в цілому. На такий тривалий період важко дати оцінку попиту на продукцію, відобразити діяльність вже працюючого підприємства і розрахувати показники його роботи. Для проектів, реалізація яких почалася до початку планового періоду, проблем з визначенням горизонту планування не виникає, вони вже прийняті до реалізації. Природно, їх можна виключити з плану директивним чином або на основі економічної доцільності, коли в перспективному плануванні буде поставлена ​​задача про те, чи продовжувати проект чи ні. За тим же проектам, реалізація яких може початися не з початку планового періоду, а завершитися за його межами, слід шукати нові підходи до вирішення проблеми. Якщо збільшити горизонт перспективного планування, то можуть додатися нові проекти до розгляду і т.д.

    Таким чином, в перспективному (довгостроковому) плануванні має місце методологічна проблема, пов'язана з оцінкою ефективності сукупності інвестиційних проектів: проекти розрізняються як по тривалості їх дії, так і по початку реалізації. Головне ж полягає в тому, що горизонт перспективного планування може закінчуватися раніше, ніж термін дії деяких проектів, що не дозволить дати системну оцінку ефективності реалізації всіх проектів. Крім цього, не завжди є фінансові ресурси для реалізації проектів з певного періоду. Початок реалізації таких проектів доводиться зрушувати в часі, що здійснюється і на практиці. Крім того, відмінності в рівні інфляції по роках і мінливість ставки рефінансування тільки ускладнюють проблему інвестиційного планування при прогнозуванні діяльності промислового підприємства.

    Для вирішення даної проблеми ми пропонуємо здійснити зсув майбутніх грошових потоків, які знаходяться за горизонтом планування, в роки, які належать планових періодах, що дозволить за допомогою дисконтування не втратити оцінку ефективності інвестиційного проекту. Так як перспективне планування і його моделювання здійснюється на основі принципів ковзного планування [3], коли горизонт такого планування щорічно зміщується на одиницю, то поступово проекти, за якими прийняття рішення про початок реалізації приймається в поточному році, будуть розгорнуті з початку горизонту планування. Оцінка ефективності таких проектів буде враховувати і системний ефект.

    Розглянутий підхід щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів з того моменту, як тільки він потрапить в поле горизонту планування, дозволяє з роками уточнювати його оцінку, прийняти ж рішення про початок реалізації такого проекту рекомендується тільки в поточному році планування, на основі показників його ефективності. При цьому не буде порушений принцип ковзаючого планування, а планування реалізації інвестиційних проектів прийме цілком природний, життєвий характер.

    Аналіз і прогноз інвестицій включає три основних компоненти: потреби в оборотних коштах, в капіталовкладеннях, в фінансуванні. У методичних положеннях вказано підхід наближеного визначення потреби в оборотних коштах, в капіталовкладеннях (потреба в них задається в вихідної інформації по проектам) та їх фінансування. Якщо використовується модель функціонування підприємства, то в ній розраховується приріст оборотного капіталу за роками, визначаються джерела фінансування капіталовкладень оптимальним чином. Величина власних оборотних коштів, або робочий капітал - це різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями, також оптимізується залежно від співвідношення рентабельності активів і процентної ставки за кредитні ресурси. Вона показує, яка сума оборотних коштів фінансується за рахунок власних коштів підприємства.

    Важливим етапом при оцінці грошових потоків, на нашу думку, повинен стати облік релевантних грошових потоків, що відносяться і виникають при реалізації інвестиційного проекту. Йдеться про врахування усіх найбільш істотних наслідків проекту, тобто при визначенні ефективності інвестиційного проекту повинні розглядатися всі зміни, що відбуваються на підприємстві в результаті його реалізації. Вплив це може бути істотним, тому виникає необхідність у виробленні певних підходів до обліку таких змін.

    Припустимо, що проект був реалізований на підприємстві і спрямований на збільшення обсягів продажів нової або вже випускається. Отримувані позитивні грошові потоки: чистий прибуток і амортизація можуть бути спрямовані на розвиток інших виробництв. Додатковий грошовий потік збільшить чистий дисконтований дохід проекту. Якщо немає інших інвестиційних проектів, в яких може брати участь прибуток і амортизаційні відрахування від першого проекту, то вільні грошові кошти можуть бути покладені на банківський депозит, спрямовані в довгострокові фінансові вкладення. Все це, звичайно, важко врахувати при формуванні розрахунків в бізнес-план з реалізації того чи іншого інвестиційного проекту. Однак якщо проект включений в модель функціонування підприємства, то релевантний грошовий потік (хоча б частину його) буде врахований автоматично. Він складе частину системного ефекту при реалізації проекту, збільшить (зменшить) його оцінку. В цілому оцінка проекту визначиться на основі розрахунків за моделлю «з проектом» і «без проекту» (тобто при моделюванні буде врахований ще один методичний принцип оцінки проекту).

    Крім того, реалізація інвестиційного проекту може вплинути не тільки на внутрішні можливості підприємства, але і внести зміни в зовнішньому середовищі. Наприклад, при випуску нової, але однотипної раніше випускається попит на застарілу продукцію може зменшитися. У моделі функціонування підприємства досить врахувати такі ситуації, і оцінка інвестиційного проекту зміниться.

    Методично оцінка грошових потоків залежить від того, чи є проект новим, коли створюються нові активи, або це проект заміщення, коли старі активи заміщуються новими. У другому випадку оцінка грошових потоків складніше, але все знаходиться в рамках фінансового управління та бухгалтерського обліку, що також може бути відображено в моделі функціонування підприємства.

    Крім досить складного процесу прогнозування майбутніх грошових доходів, існує недостатньо розроблена проблема приведення до теперішнього часу майбутніх платежів і залишкової вартості активів, створених в ході здійснення інвестиційного проекту на момент часу завершення його дії.

    Інша важлива методологічна проблема, яка зачіпає визначення ефективності інвестиційного проекту, пов'язана з оцінкою його ризику, ризикованості реалізації, отримання чистого дисконтованого доходу та інших кінцевих результатів. Ефективність інвестиційного проекту визначається грошовим потоком в майбутньому. Як правило, такі потоки показуються як детерміновані, а фактично - це оцінка випадкових подій. Оцінити фактичний результат досить складно. Так, в [2] говориться про те, що наявність кількісних параметрів ризику (неважливо як отриманих) створює видимість точності розрахунків, якої насправді не існує. Тому, наприклад, в зарубіжній практиці при розрахунку ефективності інвестиційного проекту в коефіцієнт дисконтування вводиться поправка на ризик. Основою норми дисконтування служить норма прибутку без урахування інфляції. Це 7-10%.

    З урахуванням ризику ця величина може бути збільшена, наприклад, до 30%. Таким чином, в розрахунки ефективності інвестиційного проекту закладається резерв, премія за ризик інвестору.

    Існують і інші підходи до аналізу ризиків [4]. Найбільш поширений метод аналізу чутливості проекту до змін вихідної інформації.

    Для визначення рівня ризику використовують статистичні, експертні та комбіновані методи.

    Крім цього, метод дисконтування грошових потоків має ще істотний недолік - в ньому не враховуються можливі зміни реалізації проекту в майбутньому. Наприклад, реалізація проекту може бути припинена, якщо ціни на нову продукцію знизяться до певного рівня з якогось періоду. Така ситуація може бути передбачена на основі реальних опціонів - прав зробити певні дії в якийсь період часу.

    Даний метод оцінки враховує імовірнісний характер реалізації проекту, є менш поширеним в російській практиці, хоча фахівці високо оцінюють потенціал його використання [5].

    Таким чином, оцінка ефективності інвестиційних проектів при реалізації їх на діючих підприємствах багато в чому визначається точністю розрахунків грошових потоків. Особливо це стосується визначення релевантних грошових потоків, обліку грошових потоків від реалізації інвестиційних проектів, життєвий цикл яких виходить за рамки горизонту перспективного планування діяльності та розвитку підприємства. У зв'язку з цим та з інших причин, які відображені в роботі, буде актуально використання моделі функціонування діяльності підприємства, яка дозволить істотно уточнити оцінку ефективності прийнятих рішень в галузі управління інвестиційною діяльністю діючих промислових підприємств.

    посилання:

    1. Економічне обгрунтування управління комерційною нерухомістю / Кравченко Н.А., Луговий О.М., Юсупова А.Т., Комаров В.Ф., Титов В.В. Новосибірськ, 2007.

    2. Беренс В., Хавранек П.М. Керівництво з підготовки промислових техніко-економічних досліджень. М., 1995.

    3. Титов В.В. Оптимізація управління промисловою корпорацією: питання методології та моделювання. Новосибірськ, 2007.

    4. Грачова М.В. Аналіз проектних ризиків. М., 1999..

    5. Личагіна М.В. Фінансова економіка. Новосибірськ, 2005.


    Ключові слова: ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ /ГРОШОВИЙ ПОТІК /релевантні ПОТІК /ГОРИЗОНТ ПЛАНУВАННЯ /ПОПРАВКА НА РИЗИК /МОДЕЛЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА /INVESTMENT PROJECT EFFECTIVENESS /CASH FLOW /RELEVANT FLOW /PLANNING HORIZON /RISK AMENDMENT /ENTERPRISE FUNCTIONING MODEL

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити