Область наук:

  • ветеринарні науки

  • Рік видавництва: 2004


    Журнал: Вісник Алтайського державного аграрного університету


    Наукова стаття на тему 'Проблеми профілактики і терапії шлунково-кишкових хвороб телят в сучасних екологічних навантаженнях екосистем агропріродопользованія '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми профілактики і терапії шлунково-кишкових хвороб телят в сучасних екологічних навантаженнях екосистем агропріродопользованія»

    ?ратури і отримані результати власних досліджень, пропонуємо найбільш ефективну, на наш погляд, і, що не менш важливо, що не представляє великих матеріальних витрат, схему лікування дерматофітії.

    Діагноз на дане захворювання підтверджували лабораторно, мікроскопічним методом.

    Одним з основних факторів, що дають позитивний результат лікування, є своєчасне його початок і ретельне і регулярне проведення, що дає можливість запобігти розсіювання збудника.

    Лікування хворих повинно проводитися з урахуванням ступеня і місця ураження шкіри, виду і віку тварин. Обов'язково ізольоване утримання хворих домашніх вихованців і знезараження приміщень з метою недопущення перезара-вання людей і ін. Домашніх тварин.

    Лікування дерматомікози підрозділяється на місцеве і системне.

    Місцеве лікування. Волосся в локалізованих ураженнях акуратно вистригають із захопленням здорових ділянок на 1-2 см. Для видалення відмерлих лусочок шкіру миють розчином хлоргексидину.

    У початковий період хвороби для затримки росту гриба рекомендується застосовувати 5% -ний розчин йоду. Потім використовують відпрацьоване машинне масло в чергуванні із спиртовою настоянкою бузку звичайного або бузку гвоздиковим. Обробку тварин проводять 2-3 тижні.

    Поряд з місцевим використовують системне лікування. Так як дерматомікози проявляються, як правило, як вторинні за-

    болевания внаслідок зниження імунологічної реактивності тварин, необхідно, перш за все, підвищувати імунологічне ланка організму. Для цієї мети ми з успіхом використовуємо аутогемотерапию. Курс лікування становить 10 процедур. Береться кров з вени плеча і вводиться внутрішньом'язово в задню верхню третину стегна. Переливання крові проводять через день, поступово збільшуючи дозу, доводячи її до максимуму на 5 ін'єкцій, а потім знижуючи до первісної.

    Разом з тим застосовуються вакцини, які вводять з лікувальною метою в чотири рази, з інтервалами в 10 днів.

    І на закінчення, щоб придушити зростання і розвиток збудників дерматофитов всередині організму, показано використання антибіотика ороназол курсом лікування 20-30 днів.

    Таким чином, комплексна терапія дерматомікозів собак і кішок із застосуванням вакцин і аутогемотерапії, а також поряд з місцевим лікуванням відпрацьованим машинним маслом і спиртовим розчином бузку звичайного, робить позитивний вплив на лікування даної інфекції.

    бібліографічний список

    1. Бакулов І.А., Ведерников В.А., Семе-ніхін АЛ. Епізоотологія з мікробіологією / Под ред. І.А. Бакулова. - М .: Колос, 1997. - С. 228.

    2. Патерсон Сью. Шкірні хвороби собак: Пер. з англ. Е. Осипова. - М .: Акваріум ЛТД, 2000.-С. 33-34.

    3. Черкасова Г. З практики досвідченого травника // Друг. - 2000. - № 1. - С. 24.

    гл ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ТЕРАПІЇ

    - > Шлунково-кишкові ХВОРОБ ТЕЛЯТ В СУЧАСНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ ЕКОСИСТЕМ АГРОПРІРОДОПОЛЬЗОВАНІЯ

    A.C. Кашин, М.Н. Черних, П.А. Рассказов

    Одним з доданків успішного розвитку молочного скотарства Сибіру є ефективна профілактика і боротьба із захворюваннями новонароджених телят з картиною ураження шлунково-кишечнику-

    ного тракту. Причому цей показник не має тенденції зниження.

    Відомо, що етіологічна структура критеріїв причинності захворювань схильна до еволюції. статистична за-

    mj '

    закономірності шлунково-кишкових захворювань передбачає різноманітний характер причинно-наслідкових асоціацій, обумовлених складними, мінливими зовнішніми екологічними умовами (Кашин A.C. з співавт., 2003).

    Незважаючи на очевидні досягнення по їх лабораторної діагностики, серед ряду вітчизняних вчених немає єдиної думки в сучасній концепції етіопатогенезу захворювань молодняку. Згідно ветеринарної звітності департаменту ветеринарії РФ, від 96 до 98% цих хвороб потрапляють в групу незаразних. З 1970 р серед вчених-інфекціоністів широко поширилася думка про повне заперечення незаразной природи масової діареї у новонароджених телят. Так, по В.А. Бурлакова з співавт. (2002), причина загибелі і вимушеної вибракування молодняку ​​тварин до місячного віку в 85-95% випадків - інфекційний чинник. Близько 75% відходу обумовлено ентеробактеріозамі. А.П. Горбунов з співавт. (2003) також відзначали, що незважаючи на збільшення обсягу вакцинації тварин проти ко-лібактеріоза і сальмонельозу, зниження захворюваності за даними інфекцій в останні роки не відбулося. Збільшилася кількість несприятливих пунктів в 1,8 рази, підвищилася захворюваність в розрахунку на 1000 голів в 3,2 і 4,8 рази відповідно.

    Різні порушення режимів годівлі та утримання маточного поголів'я і телят розглядаються як сприятливі фактори, що зумовлюють зниження природної резистентності та імунологічної реактивності організму молодняка.

    Однак, за даними Ц. Лудипова з співавт. (2000), М.І. Заздоровних з співавт. (2003), відмінок новонароджених телят від інфекційних хвороб в умовах Алтайського краю, Новосибірської та Іркутської областей становить 1,3-2,5% від загального падежу тварин. Підсумовуючи суперечливі літературні дані наведемо відомий вислів В.П. Урбана (1983): «Інфекційні хвороби виникають через« незаразних причин ... ».

    З урахуванням аналізу та узагальнення результатів власних досліджень нами з-

    вместно з співробітниками ІЕВС і ДВ СО РАСГН розроблені і запропоновані в практику вдосконалені методи, підходи і засоби в профілактиці і лікуванні шлунково-кишкових захворювань телят на тлі екологічно неблагополучну ситуацію тваринницьких господарств регіону.

    Науково-виробничі досліди за спеціально розробленим алгоритмом A.C. Кашина (2002) показали, що застосування детоксифицирующие квантової полівалентної гіперімунною сироватки (ДКПГС, патент № 2196591) в поєднанні з імуномодулятором «R-піразолону» і антиоксидантом «Каролін» робить позитивний вплив на процеси метаболізму та імунної стадії хворих телят: сприяє швидкому зниженню надлишкової рівня вільного біогенного аміну-гістаміну в крові і підвищенню показників як клітинного (фагоцитоз, Т ~ і в-лімфоцити), так і гуморального (імуноглобуліни А і G) ланок імунної системи. Все це забезпечує 95-98% -ву лікувально-профілактичну ефективність при гастроентероколітах і діареях антропогенно-інфекційної етіології. При цьому прискорюються терміни одужання тварин на 4-6 днів, знижується загибель в порівнянні з телятами з контрольних груп з 38-45% до 2,5%; підвищується середньодобовий приріст живої маси перехворіли телят на 5,6-8,4%.

    Бібліографічний список f

    1. Кашин A.C. Про забезпечення сталого ветеринарного благополуччя тваринництва на тлі антропогенних аномалій регіону // Укр. Ріс. академії с.-г. наук. - 2001. - № 5-С. 76-78.

    2. Кашин A.C. Профілактика і терапія антропогенно і екологічно обумовлених хвороб телят // Сибірський Вісн. с.-г. наук. -2002.-№34.-С. 96-100.

    3. Горбунов А.П. Про причини захворюваності новонароджених телят / А.П. Горбунов,

    З.М. Морогіна, Н.В. Попова // ветеринар. консультант. - 2003. - № 15. - С. 19.

    4. Бурлаков В.А. Проблеми боротьби і профілактики шлунково-кишкових хвороб молодняку ​​тварин / ВА. Бурлаков, В.Б. Родіонова, М.М. Інтізаров і ін. // ветеринар. медицина. - 2002. - № 1 - С. 6-7.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити