Область наук:

  • Будівництво та архітектура

  • Рік видавництва: 2007


    Журнал: Вісник Воронезького інституту МВС Росії


    Наукова стаття на тему 'Проблеми підвищення безпеки дорожнього руху '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми підвищення безпеки дорожнього руху»

    ?А. В. БОТИК

    ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

    Метою вивчення даної проблеми є визначення стратегії і тактики власників ав -томобільного транспорту і державних органів в рамках спільної роботи з підвищення безпеки дорожнього руху, глав -вим чином зниження аварійності на дорогах

    Сьогодні ці питання стають все більш актуальними.

    Проблема аварійності, пов'язаної з автомобільним транспортом, в останнє десятиліття набула особливої ​​гостроти в зв'язку з невідповідністю дорожньо-транспортної інфраструктури потребам суспільства і держави в безопас -ному дорожній рух, недостатньою ефективністю функціонування системи забезпечення безпеки дорожнього руху і вкрай низькою дисципліною учасників дорожнього руху.

    Корінний перелом в стані аварійності стався після 2000 року. Починаючи з 2000 року, стійко ростуть такі відносні показу ті ли аварійності, як кількість осіб, які загинули в результаті дорожньо-транспортних пригод, на 10 тис. Одиниць транспорту (транспортний ризик) і кількість осіб, які загинули в результаті дорожньо-транспортних пригод , на 100 тис. населення (соціальний ризик). Дорожньо-транспортного події завдають економіці Росії значної шкоди, що становить в останні 4 роки 2,2 - 2,6% валового внут -него продукту країни (у 2004 році збиток склав 369 млрд. Рублів, у тому числі в результаті загибелі і поранення людей - 227, 7 млрд. рублів).

    Основними видами дорожньо-транспортних пригод в Росії є наїзд на пішо -хеда, перешкода і на транспортний засіб, а також зіткнення і перекидаючи-ня. Понад три чверті всіх дорожньо-транспортного пригод пов'язані з порушеннями Правил дорожнього руху Російської Федерації водіями транспортних засобів. Близько третини всіх подій пов'язані з неправильним вибором швидкості руху. Внаслідок виїзду на смугу зустрічного руху-ня реєструється близько 13% дорожньо-транспортного пригод. Кожна восьма дорожньо-транспортна пригода скоїв водій, який перебував у стані сп'яніння,

    кожне сьоме - не мав права на управ -льон транспортним засобом. Визначальний вплив на аварійність надають водії транспортних засобів, що належать фізич-ським особам. Питома вага цих пригод перевищує 80% всіх пригод, пов'язаних з недотриманням водіями вимог безпеки дорожнього руху.

    Найбільш численною і найвразливішою групою учасників дорожнього руху явля -ются пішоходи. За останні 8 років кількість пешехедов, загиблих в результаті дорожньо-транспортного пригод, збільшилася на третину. Всього за цей період загинули понад 100 тис. І поранено понад 500 тис. Пешехедов.

    Складна обстановка з аварійністю і нали -чіе тенденцій до подальшого погіршення сі -туаціі багато в чому пояснюються наступними причинами:

    - постійно зростаюча мобільність насе -льон;

    - зменшення перевезень громадським транспортом і збільшення перевезень особистим транспортом;

    - наростаюча диспропорція між збільшенням кількості автомобілів і протяжністю вулично-дорожньої мережі, що не розрахованої на сучасні транспортні потоки.

    Так, сучасний рівень забезпечення автомобілями в містах вже перевищив 200 штук на 1 тис. Жителів, тоді як дорожньо-транспортна інфраструктура відповідає рівню 60-100 штук на 1 тис. Жителів. В останні роки процес автомобілізації особливо інтенсивний і немає підстав вважати, що ці темпи в бли-жайшее майбутньому будуть знижені. Наслідком такого стану справ є погіршення умов дорожнього руху, порушення екологи -ческой обстановки, збільшення кількості зате -ров, витрати палива, а також зростання кількості дорожньо-транспортних пригод. В на -стоящее час в містах і населених пунктах відбувається більше 70% всіх дорожньо-транс-кравців пригод. Темпи збільшення до -лічества осіб, які постраждали в результаті дорожньо-транспортного пригод в містах, опе-Режан темпи збільшення кількості дорожньо-транспортного пригод.

    За даними ЮНЕСКО, в даний час внаслідок дорожньо-транспортних події (ДТП) в усьому світі гинуть до 350 тисяч осіб, близько 10 млн. Чоловік тимчасово втрачають працездатність або залишаються інвалідами. І це без урахування членів сімей постраждалих, про ко -тор теж не варто забувати.

    Майже 60% дорожньо-транспортних від-ходів в містах доводиться на столиці та адміністративні центри суб'єктів Росій-ської Федерації.

    Вивчення особливостей сучасного дорожньо-транспортного травматизму показує, що відбувається поступове збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, в резуль -тате яких постраждалі отримують травми, які характеризуються особливою ступенем тяжкості. Неефективна організація роботи з надання медичної допомоги особам, які постраждали в результаті таких дорожньо-транспортних пригод, є однією з основних причин їх високої смертності. Загальна смертність вказано -них осіб в 12 разів вище, ніж при отриманні травм в результаті інших нещасних випадків, інва-лідамі вони стають в 6 разів частіше, а потребують госпіталізації в 7 разів частіше.

    Посилення обстановки з аварійністю і наявність проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху вимагають вироблення і реалізації довгострокової державної стратегії -гіі, координації зусиль держави і суспільства, концентрації федеральних, регіональних і місцевих ресурсів, а також формування ефективних механізмів взаємодії органів державної влади Російської Федерації, органів державної влади суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування, громадських інститутів і недержавних структур при можливо більш повному врахуванні інтересів громадян.

    Система забезпечення безпеки дорожнього руху, сформована без застосування програмно-цільового методу, характеризується недостатньою комплексністю і відсутністю ефективного механізму координації дій федеральних органів виконавчої влади, що веде до роз'єднаності при здійсненні діяльності в галузі забезпечення безпеки дорожнього руху.

    Сформоване стан справ погіршується неефективним використанням реальних важелів впливу на негативні процеси, від-хедящіе в області забезпечення безпеки дорожнього руху. Заходи, що вживаються суб'єктами Російської Федерації, не носять целена-правління характеру, які не підпорядковані єдиній за -дача і, як наслідок, не можуть докорінно змінити існуючі негативні тен-денції в цій області. Крім того, в умовах дотаційності більшості суб'єктів Росій -

    ської Федерації та їх значних соціальних зобов'язань істотно знижуються можливості для вирішення завдань щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

    У Росії фактично відсутня система організаційно-планувальних та інженерних заходів, спрямованих на вдосконалення організації руху транспорту та пішоходів у го -народилася (регламентація швидкісних режимів, вве-День одностороннього руху і т. Д.). Реалі -зуемие заходи носять епізодичний характер. Чи не визначені повноваження федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Феде -раціі і органів місцевого самоврядування, свя -занние з проведенням зазначених заходів. Тому в містах постійно виникають затори, істотно ускладнюють і обмежують дорожній рух.

    Система організації прибуття на місце до -рожно-транспортної пригоди та надання допомоги особам, які постраждали в результаті до -рожно-транспортної пригоди, неефективна. Так, за даними Міністерства охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації, частка осіб, які загинули до прибуття в лікувальний заклад, становить 55 відсотків загальної кількості осіб, які загинули внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

    Державний та громадський вплив на учасників дорожнього руху з метою формування стійких стереотипів законослухняної поведінки здійснюється на недостатньому рівні. Ситуація ускладнюється загальним правовим нігілізмом, усвідомленням юридичної безвідповідальності за вчинені правопорушення, байдужим ставленням до можливих наслідків дорожньо-транспортного пригод, відсутністю адекватного розуміння учасниками дорожнього руху причин виникнення дорожньо-транспортного пригод, недостатнім залученням населення в діяльність по попередженню дорожньо-транспортного пригод.

    Сформована критична ситуація в облас-ти забезпечення безпеки дорожнього руху-ня в умовах відсутності програмно-цільового методу характеризується наявністю тенденцій до її подальшого погіршення, що визначається сле -дующімі факторами:

    -високий рівень аварійності та тяжкості наслідків дорожньо-транспортних проісше-тей (в тому числі дитячий травматизм). При цьому в 2012 році очікується збільшення коли -чества осіб, які загинули в результаті дорожньо-транспортних пригод, до 38-40 тис. Че -ловек і кількості дорожньо-транспортних пригод до 212 тисяч;

    - значна частка людей найбільш активно -го працездатного віку (26 - 40 років) серед

    осіб, які загинули в результаті дорожньо-транспортного пригод;

    - триваюче погіршення умов до -рожного руху в містах,

    - низький рівень безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

    Без державної підтримки на Федераль -му рівні в умовах, що склалися суб'єкти Російської Федерації і муніципальні освіти не в змозі ефективно задовольняти -ріть життєву потребу в безпеці проживає на їх території населення.

    Необхідно застосування программноцелевого методу, який дозволить здійснити:

    - розвиток і використання наукового потен -ціала при дослідженні причин виникнення дорожньо-транспортних пригод, а також формування основ і пріоритетних направле-ний профілактики дорожньо-транспортних пригод та зниження тяжкості їх наслідків;

    - координацію діяльності федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації та органів місцевого самоуправле-ня в галузі забезпечення безпеки до -рожного руху;

    - реалізацію комплексу заходів, в тому числі профілактичного характеру, що знижують кількість дорожньо-транспортних пригод із потерпілими і кількість осіб, загинув -шіх в результаті дорожньо-транспортних пригод.

    Автомобіль міцно увійшов в життя сучасної людини. Однак разом з тим породив одну з гострих соціальних проблем сучасності - проблему забезпечення дорожнього руху.

    Сьогодні всім зрозумілий величезну шкоду, який несуть суспільству ДТП.

    Дорожньо-транспортні пригоди в наш час забирають значно більше життів і яв -ляются причиною великих матеріальних втрат, ніж будь-які епідемії, отже, і боротися з ДТП необхідно, як з епідеміями, всіма доступними організаційними, вихователь -ними, науково-технічними засобами сучасного суспільства.

    За словами «безпека руху» стоять людські життя.

    Безпека дорожнього руху - це соціальна проблема державного масштабу.

    Сьогодні, в XXI столітті, необхідно формування нової культури виробничих ставлення -ний і професійної етики, заснованої на цивільної відповідальності і найперспективніших досягнення науково-технічного прогресу.

    На наш погляд, принципово важливо в корені змінити думку про систему організації дорожнього руху як про суто організаційно-технічної діяльності по оснащенню доріг

    засобами регулювання руху. Її слід розглядати як методологію встановлення правового порядку, що забезпечує безпеку всіх учасників дорожнього руху, в якій технічні заходи виконують функції по її реалізації.

    Сьогодні потрібна розробка нової систем -ної технології організації дорожнього руху-ня, що забезпечує адекватність параметрів всіх елементів багатофакторної транспортної системи

    Потрібно, нарешті, спростувати тезу про те, що безпека дорожнього руху забезпечується переважно органами ГИБДД.

    У вирішенні питань і проблем безпеки транспортної інфраструктури міст необ -дімо участь не тільки державних і муніципальних органів управління і контролю, а й усіх учасників ринку транспортних послуг, і в першу чергу самих автотранспортників.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Бабков В.Ф. Ландшафтне проектування автомобільних доріг / В. Ф. Бабков. - М: Тран -спорт, 2005.

    2. Залуга В.П. Устаткування автомобільних доріг для безпеки руху вночі / В.П. Залуга. - М .: Транспорт, 2003.

    3. Калузький Я.А. Підвищення безпеки руху засобами дорожньо-експлуатаційними ної служби / Я.А. Калузький, В.М. Кисляков, І. В. Бергма. - М .: Транспорт, 2003.

    4. Лук'янов В. В. Безпека дорожнього руху / В.В. Лук'янов. - М: Транспорт, 2000..

    5. Россинський Б. В. Про безпеку дорожнього руху: Коментарі / Б. В. Россинський. - М., 2003.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити