Область наук:
  • Науки про здоров'я
  • Рік видавництва: 2007
    Журнал: Казанський медичний журнал
    Наукова стаття на тему 'Проблеми підготовки керівників охорони здоров'я в сільській місцевості '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми підготовки керівників охорони здоров'я в сільській місцевості»

    ?ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

    УДК 614. 2. 07: 658. 386. 3

    ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКОМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

    І.В. Походеньки, О.А. Бистрицька

    Кафедра громадського здоров'я та охорони здоров'я ІПО (зав. - проф. С.А.. Куковякин) Кіровської державної медичної академії

    Подальший розвиток системи надання медичної допомоги населенню немислимо без розробки нових, науково обґрунтованих методів і форм надання допомоги. Одне з провідних місць займають питання підбору, підготовки, розстановки керівних кадрів і інші аспекти проблеми управління органами і установами охорони здоров'я [1-3]. Ці проблеми особливо актуальні в період реформування системи охорони здоров'я в умовах сільської місцевості, куди з відносним запізненням доходять нові накази та інструкції, недостатні матеріальна база, штати і підготовка операторів ЕОМ і інших виконавців доручень, частіше відбуваються збої в роботі оргтехніки.

    Нами вивчені пропозиції організаторів охорони здоров'я щодо вдосконалення підготовки управлінських кадрів. За розробленою нами анкетою було проведено опитування 76 організаторів охорони здоров'я м Кірова і 110 керівників ЛПУ із сільської місцевості на курсах підвищення кваліфікації в Кіровській медичної академії. Переважна більшість опитаних (відповідно 85,5% і 78,2%) вважають, що керівником закладу охорони здоров'я повинен бути лікар. Кожен другий респондент (51,3% і 46,4%) назвав період 5-10 років оптимальним для початку організаторської діяльності після закінчення вузу. Більше половини організаторів охорони здоров'я (61,8% і 56,4%) вказали на необхідність введення субординатуру по організації охорони здоров'я.

    Всі опитані відповіли, що теми удосконалення повністю (відповідно 31,6% і 29,1%) або частково (68,4% і 70,9%) співвідносяться з їхніми проблемами і труднощами в щоденній роботі.

    Ефективність і ясність лекцій оцінили на "добре" відповідно 81,6% і 74,5% слухачів, "дуже добре" - 11,8% і 19,1%, "задовільно" - 6,6% і 6,4%. Керівники охорони здоров'я вважають, що застосування отриманих на

    курсах умінь і навичок можуть перешкоджати такі фактори: відсутність достатнього фінансування - відповідно 46,1% і 47,3%, відсутність чіткого законодавства в системі охорони здоров'я - 17,1% і 15,5%, психологічна непідготовленість колективів - 15,8% і 17,3%, політична і економічна нестабільність - 11,8% і 10,9% та ін.

    Практика здійснення реформ в охороні здоров'я створює ситуації, в яких у керівника виникає потреба в консультаціях юриста - у 23,5% і 21,8% респондентів постійно, у 75,0% і 68,2% - час від часу, у інших керівників вона практично відсутня. Проте юридичні консультації досить затребувані, тому 17,1% головних лікарів в міських ЛПЗ містять в своєму штаті юриста.

    Відсутність будь-яких прогалин в навчальному матеріалі курсу відзначили відповідно 27,6% і 30,9% слухачів, повторення інформації - 13,2% і 11,8%, недолік практичних прикладів - 6,6% і 6,4%, недостатнє висвітлення питань ринку медичних послуг - 3,9% і 3,6%. 6,6% і 7,3% слухачів висловили побажання лекторам частіше звертатися до російського досвіду. Переважна більшість респондентів (відповідно 78,9% і 80,9%) вважають за краще поєднання лекційного матеріалу і практичних занять.

    В цілому виникають труднощі і проблеми в роботі організатора сільської охорони здоров'я головні лікарі розділили таким чином: 1) брак фінансування і питання економіки охорони здоров'я; 2) недостатньо чітка законодавча база охорони здоров'я, надходження нових наказів і інструкцій з помітним запізненням; 3) бюрократичні та інші "зволікання" в оформленні та виконанні різних робіт (будівельних, ремонтних і т.д.); 4) недостатнє знання юридичних законів (трудове законодавство, кримінальне право і ін.); 5) недостатня підготовка заступників та інших виконавців; 6) недостатньо-

    19. «Казанський мед. ж. », № 3.

    289

    ток знань з психології управління, питань лідерства і т.д.

    З урахуванням перерахованих труднощів і проблем, що виникають в роботі організаторів сільської охорони здоров'я тематика курсів удосконалення була кілька доповнена і розширена: збільшено кількість годин занять з економіки охорони здоров'я, організовані бесіди головних лікарів з керівниками територіальних органів управління охорони здоров'я щодо обміну досвідом, сучасними методами управління із залученням фахівців з сусідніх регіонів; проводяться випуск методичної літератури, більш поглиблена підготовка з психології управління, менеджменту, праву, широке використання ділових ігор у процесі навчання з індивідуальним підходом і можливістю активної участі кожного курсанта в процесі навчання і ін.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Галіулліна А.Н., Хузіханов Ф.В., Ахметзянова Г.З. та ін. Актуальні питання розвитку відновлювальної медицини. - Казань, 2004. -С.14-17.

    2. Кучеренко В.З. Організація і аналіз діяльності лікувально-профілактичних установ. - М., 2000..

    3. Низамов І.Г. Актуальні питання розвитку відновлювальної медицини. - Казань, 2004. -С.21-25.

    надійшла 19.07.06.

    PROBLEMS IN TRAINING HEADS OF HEALTH CARE DEPARTMENT FOR RURAL REGIONS

    AND APPROACHES TO SOLVING THEM A.V. Pokhoden'ko, O.A. Bystritskaya

    S u m m a r y

    Suggestions of health-care organizers to improve manager manpower training were studied. 76 healthcare managers of Kirov city and 110 of rural area were questioned while they were on the training courses in Kirov Medical Academy. The training cu rriculum of health manpower was changed according to the results of the questioning.

    Епідеміологія

    УДК 616. 9 - 022. 3: 614. 2. 07: 614. 1: 313. 13

    ЗАХВОРЮВАНІСТЬ маніфестних форм ИНФЕКЦИЙ медичного персоналу БАГАТОПРОФІЛЬНОГО СТАЦІОНАРУ

    О.А. Балибін, І.П. Важелів, О.М. Дроздова

    Кафедра епідеміології (зав. - проф. Є.Б. Брусин) Кемеровської державної медичної академії, Кемеровська обласна клінічна лікарня (головний лікар - канд. Мед. Наук І.П. Важелів)

    До числа внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) відносяться захворювання, пов'язані не тільки з наданням медичної допомоги пацієнтам в лікувально-профілактичних установах (ЛПУ), але і з професійною діяльністю медичних працівників [1, 2, 4]. Під час роботи переважна більшість медичного персоналу знаходиться в несприятливих і шкідливих умовах праці фізичної, хімічної, біологічної природи, виснажують захисні сили організму і підвищують його сприйнятливість до збудників інфекційних хвороб. Разом з тим в ЛПУ концентрується велика кількість пацієнтів, які є джерелами різних бактеріальних, вірусних і паразитарних інфекцій для медичного персоналу (вірусні гепатити В і С, ВІЛ-інфекція, грип, гнійно-септичні захворювання і т. Д.). ситуація

    посилюється постійним нервово-психологічним перенапруженням (хронічний стрес), пов'язаних з високою відповідальністю за здоров'я і життя пацієнта, відсутності фізіологічних умовами праці (сумісництво, нічна і позмінна робота), наявністю загальної поліморбідних патології у стажувався медичних працівників, недостатнім використанням бар'єрних і антиінфекційних методів захисту медичного персоналу, множинною лікарською стійкістю мікроорганізмів, колонізує не тільки у пацієнтів, але і у медичних робіт ників. Відомо, що працюють в ЛПУ часто не звертаються за медичною допомогою і вдаються до самолікування без дотримання принципів клінічної фармакології (укорочені курси, неадекватні дози [2, 3]. В результаті для медичних працівників характерні ви-


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити