Стаття присвячена проблемам модернізації політичної системи Російської Федерації. На підставі досвіду державного будівництва в пострадянській Росії пропонується модель оптимізації органів федеральної влади.

Анотація наукової статті по політологічних наук, автор наукової роботи - Устименко Сергій Володимирович


The article is devoted to the problems of modernizing the political system of Russian Federation. Based on the experience of nation-building in post-Soviet Russia a model of government bodies 'optimization is proposed.


Область наук:

  • політологічні науки

  • Рік видавництва: 2012


    Журнал: влада


    Наукова стаття на тему 'Проблеми модернізації політичної системи сучасної Росії '

    Текст наукової роботи на тему «Проблеми модернізації політичної системи сучасної Росії»

    ?Сергій УСТИМЕНКО

    ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУЧАСНОЇ РОСІЇ

    Стаття присвячена проблемам модернізації політичної системи Російської Федерації. На підставі досвіду державного будівництва в пострадянській Росії пропонується модель оптимізації органів федеральної влади.

    The article is devoted to the problems of modernizing the political system of Russian Federation. Based on the experience of nation-building in post-Soviet Russia a model of government bodies 'optimization is proposed.

    Ключові слова:

    Конституція Російської Федерації, самодержавна демократія, президент, прем'єр-міністр, Державна Дума, Рада Федерації, губернатори; Constitution of Russian Federation, autocratic democracy, president, prime minister, the State Duma, the Federation Council, governors.

    УСТИМЕНКО

    Сергій

    Володимирович - д.філос.н., Професор РГСУ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    У наступному, 2013 році ми, громадяни Росії, будемо отме -чат ювілей - двадцятиріччя Конституції Російської Федерації, документа, який став ядром політичної системи Росії. Конституція закріпила правові основи життя держави і суспільства. Незважаючи на кон'юнктурні бажання багатьох політиків що - то радикально змінити в Конституції (згадаємо питання про можливість третього поспіль президентського терміну В. В. Путіна), Конституція в основному залишилася незмінною. Незначні коригування в Основному законі, такі як збіль -ліченіе терміну повноважень президента і депутатів Держдуми, а також зміна складу і найменувань декількох суб'єктів Феде -раціі не позначилися на правових засадах політичної системи Росії. У той же час протягом двадцятиріччя в реальному содер -жаніі політичної системи країни сталося чимало змін. Вони пов'язані з мінливими механізмами формування органів державної влади, зі змінами виборчої системи і функціями органів місцевого самоврядування.

    Ми звикли до вживання в науковому обігу поняття «суча -Меню Росія», а вона, сучасна Росія, вже має і свою істо -рію, і свої закономірності розвитку, і своїх героїв і антигероїв. Вже говорять про епоху Єльцина, про перший президентства Путіна, про надзвичайне явище в світовій політичний практиці - ріс -сійском тандемі Медведєв-Путін.

    Двадцятирічний досвід політичного життя сучасної Росії дозволяє нам більш виразно говорити про те, яка політи -ческая система потрібна нашій державі і на яких засадах вона повинна грунтуватися. Мається на увазі не ідеальна, а опти -мальная політична система, не "керована» або «суверен -ва» демократія, не державницька «арматура» вертикалі вла -сті, а політичний устрій, що спирається на історичний досвід і традиції, що дозволяє сьогодні найкращим чином забезпе чить соціально економічний добробут громадян і здорову культурно моральну суспільну атмосферу. Але модерн зация політичної системи вимагає і модернізації російської Конституції.

    І ще дуже важливий аспект. Існуюча сьогодні політи -ческая система показала, що вона не може забезпечити прихід в державну владу нових яскравих лідерів з сенаторів, депу татів Держдуми, губернаторів. Таким чином, в останні роки

    сформована політична система привела до того, що нівелювалися потенційні політики національ ного рівня. Звісно ж, що істо рія політичного життя Росії ясно показала необхідність поєднання двох, здавалося б, несумісних принци пов - «єдиновладдя» і «демократизму» або, іншими словами, «самодержавної демократії» 1. У цьому контексті рас -Дивіться, що в політології прийнято з часів Шарля Монтеск'є називати «поділом влади». Історія послід них двох десятиліть продемонструє -Вал, що поділу влади на законо давальному, виконавчу і судову в Росії фактично не було. Що таке президентська влада, які політи-етичні функції в Росії виконує президент? Традиційно вже прийнято називати в Росії президента главою держави, гарантом Конституції. Президенту безпосередньо подчиня ються ключові міністри уряду

    - міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, керівники ФСБ, митниці і т.д. Президент - Верховний головнокомандувач усіма військами. Іншими словами, він - осередок владних виконавчих повноважень. З іншого боку, рішення президента, оформлені у формі указів, мають силу законів. Тобто, він володіє пол номочіямі законодавчої влади. З третього боку, президент приймає рішення про помилування громадян, вдосконалення шівшіх злочину, а це - прерії гатіва влади судової. Виходить, що президент в Росії - політична фігура, яка об'єднує ці гілки вла -сті, що явно не відповідає тради -ціонним принципам демократичного устрою. Очевидно, що згідно з Конституцією і реально президент Росії є носієм верховної, самодержавної влади.

    Історія з політичним «тандемом» показала, що по суті прем'єр і пре зидент багато в чому не тільки дублювали один одного в політичному житті послід них років, але ще не до кінця залишився ясним питання, хто з них мав великі владними повноваженнями. виходить,

    1 Див .: Іванов А.Ф., Устименко С.В.

    Самодержавна демократія: дуалістичний характер російського державного устрою // Поліс, 2007, № 5.

    що прем'єр - міністр може в зависи -мості від особистих якостей бути й техні -ческім виконавцем (Фрадков, Зубков, Касьянов), і політичним лідером країни (Путін). Висновок напрошується сам собою. Оптимально в російській політичній системі поєднати функції прем'єра і президента, обирати всенародно керівника виконавець ної влади - главу держави.

    Законодавча влада в Росії представлена ​​двопалатним парламентом. За формою - все в кращих демократичних традиціях. А по суті? За останні роки чотири рази змінювався принцип формиро вання Ради Федерації. Спочатку в нього обиралися прямим голосуванням два представника регіонів. Потім ця норма змінилася: у верхню палату стали вхо -діти за посадою обрані керуй тель законодавчої і виконавчої влади регіонів. Тема формування СФ заслуговує спеціального розгляду, ми ж обмежимося констатацією того, що члени Ради Федерації обиралися. Потім сенатори стали призначатися - один від законодавчого органу регіону, дру гий призначався керівником викон -нітельной влади. З самого початку цей принцип представлявся політично абсурдним: члени СФ приймають рішен ня, обов'язкові для тих, хто їх делега ровал. Ми вже писали, що спроба справі -гіровать в СФ тільки обраних депутатів не зробить їх представниками регіонів, а призведе до того, що потенційний сіна тор зможе отримувати депутатський мандат як депутат якогось сільради. Рада Федерації не став, як, наприклад, Конгрес США, школою вищих політи -ческіх кадрів. Якщо в США сенатори - потенційні і реальні кандидати в президенти країни, то в Росії сенатори

    - в кращому випадку «політичну пенсію -онери». Але справа не тільки в цьому. Рада Федерації вже давно перестав приймати самостійні рішення. Сенатори перестали бути представниками своїх регіонів.

    Бачиться два можливих шляхи опти мізації цієї політичної структури. Перший - повернення до прямих вибо -Рама членів СФ від жителів регіонів. Другий - скасування цього нееффектів -ного і витратного інституту політичної системи Росії. Функції представник ства регіонів у федеральній владі обидві -

    спечат депутати Державної Думи, які обираються по одномандатних округах.

    Державна Дума в сучасній Росії також пережила чимало «модер -нізацій». Спочатку депутати обиралися за цілком зрозумілою змішаною системою. Вона забезпечувала переваги і мажо рітарной, і пропорційної виборчі -тельних систем, одночасно компен Сіру їх недоліки. Потім вибори стали проводитися за партійними списками, що разом з низкою «нововведень», таких як збільшення прохідного бар'єру з 5 до 7%, виняток у виборчому бюлетені рядки «проти всіх», скасування ограниче ня щодо явки і т.д., привели до домінірова нию в нижній палаті парламенту однієї партії. Дума з місця для дискусій перетворилася на аналог Верховної Ради СРСР, механізм схвалення предлагае -мих президентом або урядом законопроектів. Друга сторона пропор циональной системи - знеособлення депутатського корпусу. Замість реальних, живих кандидатів в депутати избират лей змушують голосувати за абстракт ні партійні списки. З великим тру будинок в цій ситуації можна назвати хоч десяток депутатів Думи, здатних претендувати на роль лідерів країни.

    Тому повернення до обрання депу татів Державної Думи по змішаний ної виборчої системи - це, безумовно, крок в правильному напрямку, вистражданий політичним досвідом останнього десятиліття сучасної Росії.

    Таким же кроком є ​​і повернення до виборності губернаторів. Після того як замість обрання настав фактіче скі президентське призначення, губернії тори з яскравих, харизматичних політи чних фігур перетворилися в чиновників. Повернення до прямих виборів населенням керівників регіональної виконавчої влади котельної повинен бути компенсацією ваний можливістю їх відкликання населе нием або президентом. Цей механізм був запропонований нами майже 15 років назад1. Всенародно обрані губернатори смо гут не тільки придбати регіональний досвід управління, але і стати кадровим резервом для вищих посад дер жави.

    Такими представляються напрямки оптимізації політичної системи в майбутньому України.

    1 Див .: Устименко С.В. Хто господар в нашому домі // Батьківщина, 1997, № 12.


    Ключові слова: КОНСТИТУЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ /самодержавної ДЕМОКРАТІЯ /ПРЕЗИДЕНТ /ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР /ДЕРЖАВНА ДУМА /РАДА ФЕДЕРАЦІЇ /ГУБЕРНАТОРИ /CONSTITUTION OF RUSSIAN FEDERATION /AUTOCRATIC DEMOCRACY /PRESIDENT /PRIME MINISTER /THE STATE DUMA /THE FEDERATION COUNCIL /GOVERNORS

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити