Статтю присвячено проблемі аналізу і можливого подолання антропологічної кризи в сучасному світі. Приділено увагу явищу масової людини, який характеризується відірваністю знання, яке набуло характеру індустрії, від буття людини, що лише поглиблює кризу, враховуючи вплив технічного компонента. пропонується впровадження псіхагогікі як способу виховання людини і як умови зміни ставлення до людському.

Анотація наукової статті по ЗМІ (медіа) і масовим комунікаціям, автор наукової роботи - Городиський Ольга Миколаївна


MASS HUMAN AND THE PSYCHAGOGIE PROBLEM IN THE CONDITIONS Of THE ANTHROPOLOGICAL CRISIS DEEPENING

extinction as metaphysical so actual. The problem became especially aggravated in Post-structuralism and Post-modernism as well as with emergence of the transhumanism. Today there is no philosophic doctrine proposing the real ways of the crisis negotiation but they ought to be built otherwise human will have no future in its philosophical meaning. Recent research and publications analysis. One of the first who claimed and substantiated the anthropological crisis was E. Husserl. Concerning the problems of mass society, popular culture and mass human specifying the anthropological crisis we have to name the researches of Frankfurt School thinkers, K. Jaspers, O. Spengler, H.M. Enzensberger, J. Baudrillard, others. The attention has to be paid to the J. Ortega y Gasset who formulated the concepts of "mass society"And"mass human"And who identified these phenomena with the anthropological crisis. The M. Buber's and M. Foucault's works were useful to explain the anthropological crisis essence and to build the new human life strategy in particular with the Foucault's elaboration of the psychagogie. Paper objective. The general analysis of the anthropological crisis, the detection of the interdependency between the crisis and mass society, popular culture and mass human phenomena could be named as the aims of the article. To show the abruption between the human being and the knowledge production which is turned into the consciousness industry are also the task of the research. To bear in mind the technical factor and its influence on the anthropological crisis deepening the article is also aimed at the research of psychagogie as the possible way of the human formation. Paper main body. The development of the western civilisation naturally formed the mass society and mass human phenomena. Mass human is mediocrity with no genius. As a product of a mass society mass human is characterised by the continual increasing of the needs and by the inborn ingratitude to everything that realises those needs. Such paradox transformed human into the product of popular culture. Counting technical component and the productive character of the knowledge receiving its necessary to interpret human as a result of the consciousness industry when any knowledge is considered to be unfamiliar to the human being, not enrooted into the human life. So progress in knowledge is transformed into the simple accumulation, it does not influence on the human being, and the truth of human life is lost. To overcome the anthropological crisis and to avoid the further abruption between the human being and the knowledge as the essence of the modernity it is proposed to change the way of human formation by implementation of the psychagogie. This method is considered to be not only the way of human nurturing but as well the condition of changing the notion about human. Conclusions of the research. The anthropological crisis is deepening and civilisation does not propose the exit from this situation. So one of the ways of its overcoming is to implement the new approach into the nurturing system using psychagogie as the true philosophical basis of the human self-consciousness.


Область наук:
  • ЗМІ (медіа) і масові комунікації
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Вісник національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія
    Наукова стаття на тему 'МАСОВИЙ ЛЮДИНА І ПРОБЛЕМА ПСІХАГОГІКІ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ антропологічної кризи'

    Текст наукової роботи на тему «масовий ЛЮДИНА І ПРОБЛЕМА ПСІХАГОГІКІ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ антропологічної кризи»

    ?УДК 141.319.8: 130.2

    https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.140014

    Городиська Ольга Міколагвна, кандидат фшософськіх наук, доцент, доцент кафедри фшософп Нащонального техшчного ушверсітету «Харювській полiтехнiчній шстітут», м. Харюв, Укра'ша, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID ID 0000-0001-7665-2185

    Масова ЛЮДИНА ТА ПРОБЛЕМА ПСІХАГОГ1КІ В умів поглиблення АНТРОПОЛОГ1ЧНО1 криз

    Стаття присвячено проблемi анал1зу та можливіть Подолання антрополог1чног кризиса у сучасности ceimi. Прідiлено Рамус явіщу масовог людини, яка характеризується вiдiрванicmю знання, Пожалуйста Набуль характеру тдустрі, вiд буття людини, что лишь погліблюе кризу, ВРАХОВУЮЧИ Вплив техтчного компоненту. Пропонуеться Впровадження псіхагогті як засоби виховання людини i як умови змті уявлень про людський.

    Ключовi слова: анmропологiчна кризу, Масове сустльство, масова культура, масова людина, iндуcmрiя cвiдомоcmi, псіхагогта.

    Постановка проблеми. Питання антрополопчно! кри юнуе Досить давно, особливо Рамус та розробленють у фшософп та шшіх науках воно отри-мало у ХХ-ХХ1 ст., коли з багатьох причин людина взагалi постала перед реальною загроза знікнення - як метафiзічного, так i фактичного. Значний мiрою Назва питання загострілося у постструктуралютськш ​​та постмодер-шстськш ​​традіщях, до того ж Посилення трансгуманютічніх тенденцш такоже заставил знову вернуться до антрополопчного питання, а отже, криза НЕ лишь НЕ вщухла, а навть поглібілася й сьогодш виглядаю такою, что ii почти Неможливо подолати. Проти можна смшіво стверджуваті, что Жодна фшо-софська традіщя НЕ розроб хоча б яко'1 концепцп для Подолання ще'1 кризиса, прінаймш, що не сформулював тi принципи, засади, тдгрунтя, якi дозволили бі Дивитися людіш у майбутнє, бо наразi цього майбутнього у фшософ-ському сенсi в людини просто не травні.

    AH ^ i3 залишуся джерел i публИацш. Окремо'1 уваги заслуговуе власне фшософська традіцiя у осмісленш антрополоriчноi кризиса, яка так пробле-матізувалася тепер. Одним iз дере, хто обгрунтував антропологiчну кри-

    144

    © Городиська О. М., 2018

    зу як самостшну проблему, БУВ Е. Гуссерль. Та ^ м него можна назваті много iмен, яю аналiзувалі це явіще, бо це почти уся антрополопчна думка ХХ ст. Проти НЕ нд пов'язували згадану кризу iз такими явіщамі, як Масове суспiльство, масова культура та з'явиться масово'1 людини, якi й стали iндікаторамі закршлення та Подальшого 11 поглиблення. Серед таких можна згадаті міслітелiв Франкфуртсько'1 школи, К. Ясперса, О. Шпенглера, П. Со-рокiна, Г. М. Енценсбергера, Ж. Бодріяра та ш. Окремо'1 уваги заслуговуе Х. Ортега-ьГассет, Який, власне, сформулював самє Поняття «Масове сус-пшьство» та заклать засади для Поняття «масова людина», й сортаменту ВШ запо-чаткував позіщю, у якiй масова культура почти ототожнюеться iз антропо -лопчною криз, i згiдно з якою уся ця тенденцiя буде лишь нарощуватіся та погліблюватіся.

    Проти необхiдно зауважіті, что е роботи, де все ж таки можна найти співали напрацювання относительно Подолання антропологiчніх кризових явіщ, при-наймнi, смороду мiстять співали корісш ще ". Серед авторiв таких робп можна згадаті М. Бубера та М. Фуко, особливо последнего, Який застосувались у фшо-софп Поняття «псіхагопка», у якому вбачаеться принципова новий для су-часності елемент формирование людського, а отже, воно может буті використо-но як основа для можливости Подолання антрополопчно! кризиса, прінаймнi -для 11 гальмування.

    Формування цтей. Отже, среди основних завдання дослщження можна назваті проведення загально аналiзу та з'ясування вітоюв наявно'1 'антро-полопчно! кризиса, виявлення зв'язку мiж згаданою криз й явіщамі масо-вого суспiльства та масово'1 'культури, а такоже з'явилися масово'1' людини. Окремим завдання слщ вказаті Виявлення зв'язку антрополопчно! кри iз розрівом мiж буттям людини та продукуванням знання, Пожалуйста превратилась-ся на шдустрда людсько'1 свiдомостi. Такоже, ВРАХОВУЮЧИ техшчній фактор i залежшсть людини вiд него, окреслити необхщшсть Глибина перегляду процесса формирование внутршніх! сутностi людини, зокрема, Розглянуто можлівють Впровадження псіхагогiкі як такого методу виховання, коли ютіна людини, Незалежності вщ джерела знання, вкоршюеться у самi людинi, у '11 дiях та поведiнцi, что может принципова змшіті погляд сучасно'1 людини на собі та своє життя, на уявлення про людський.

    Виклад основного матерiалами. Антрополопчна кризу, антрополопчна катастрофа ... Скшькі термiнiв та концепцш Створено за останнi десяташття в межах фшософсько! антропологи, яка у традіцшному значеннi теж впевнена-но продовжуе руйнувати. Ця сітуащя Складанний НЕ Одне десятілiття, й сама доля захщно! цівшзацп прізвела до того, что ми маемо нараз Бшьше того, криза лишь нарощуеться, поглиблюється, набувае Нових форм, хоча, вочевідь,

    до вічерпування 11 'ще далеко, й нова парадигма знання про людину, нове з'явлення людини ще Попереду.

    Без сумшву, криза вібухнула того часу, коли вінікло таке явіще, як масова людина, яка продукує та продукуеться масовим сустльством та ма-совою культурою. Саме тодi людина «орігшальна» стала знікаті, перетво-рілася на поштучно явіще, часто дуже вщокремлене вщ уае'1 шшо! масі. Уперше обгрунтована констатацiя такого стану суспшьства i людини Знайшла мiсце в роботах Ортеги-ьГассета ще у 1930-х рр. ХХ ст., Вона знаменувала кризу сучасно'1 Йому демократа, суспшьніх iнстітутiв, а такоже перенесення товарних вщносін на мiжособістiснi людськi зв'язки. При цьом сам Ортега-ьГассет говорів, что Цю тяжку сітуащю Було предусмотрена ще у Х1Х ст. - Гегелем, Контом, Нщше, й лишь ХХ столптя виявило цього монстра - Масове суспшьство, масово культуру ^ як наслщок, - масово лю-дину.

    Щоб зрозумiті вус змiни, что вiдбуваліся iз ЛЮДИНОЮ в течение не одного стшття та прізвелі до згаданіх наслщюв, необхщно зазирнути у мі-нулі, окреслити хоча б загальш особлівосп тих трансформацiйніх про-цесiв, что вщбуліся iз нею. Мова идет про звшьнення людини вiд релтйно! iстіні та віхiд 11 'на Перше м ^ це у системi свпобудові. Очевидний та цiлком закономiрній процес прізвiв до Посилення волюнтарістськіх тен-денцiй, до штерпретацп людини як всемогутньо'1 та розумно'1 iстоті, яка получила Виправдання право на віршення УАХ вопросам суспiльного, полi-тичного, етстемолопчного та навiть морального характеру Виключно само-стiйно, без посилання на агентство ямсь зовнiшнi авторитет, вищу ютіну, віщi закони ТОЩО. Проти людина iз необхiднiстю мала ухвалено на собі такоже i весь Тягар вiдповiдальностi за будь-яке ршення, что пріймаеться, за будь-яку дш, что реалiзуеться. Пiдкреслімо - ця вщповщальшсть мала буті тотального на будь-якому рiвнi дiяльностi чи думки, оскшькі лишь розумi-ючи, ВРАХОВУЮЧИ уа можлівi наслiдки шкірного ршення чи дii, можна дшсно Говорити про розумну перебудову св ^ у на сутнiсно антропологiчнiй основi, без будь-которого метафiзічного пiдгрунтя. Проти в реальносп спо-стерiгаеться протилежних сітуащя: людина лишь получила звання розумно'1, нiбіто вiдповiдальноi, но Насправдi залиша неосвiченою, безвiдпо-вiдальною, часто Виключно волюнтарістською ютотою, яка дiе лишь iз Власний iнтересiв, без будь-которого урахування можливости наслщмв. Така людина, дере за все, вщстоюючі сво'1 бажання та Прагнення, що не орiенту-ється на прогрес у тому чистому сіна, до которого закликали, например, дь ячi доби Просвпніцтва. Загальний прогрес, на жаль, природним чином перетворюеться на мехашзм просто'1 реалiзацii дедалi Зростаючий потреб

    людини, без жодних вщсілання до Вищих щей, Вищих цiнностей, Вищих цiлей. HaBiTb тоталiтарнi щеологп значний мiрою вікорістовувалі цi при-м ^ івш спожи як головне гасло Задля власно "перемоги. Чи не Випадкове сам Ортега-ьГассет БУВ розчарований, скажiмо, перемогою фашист ^ до" щеологп або близьким до не «у стiлькох краш, бо смороду вікорістовувалі самє прим ^ івш Прагнення та бажання людини, i для Досягнення своїх щлей таке Масове сустльство НЕ зупінялося ш перед чим.

    На жаль, iз часом сітуащя НЕ змiнілася, а лишь попршілася. «Жити - це буті вiчно засудженим на свободу, одвiчно вірiшуваті, чим ти станеш у цьом свт» [1, с. 312] - ця теза Ортеги-ьГассета, екзістенцшна за настроєм та віправдана, тдкреслюе повну протілежнiсть до не «тихий Настанов, якi рухають масово ЛЮДИНОЮ. Маса е посереднiстю, бо нав ^ ь ii обдаро-ванiсть би була лишь самооманою.« Особлівютю нашого часу е, что посеред душi, що не обдурюючі собі относительно власно "посередностi, безбоязно стверджують своє право на не'1 'та нав'язуються ii усiм i Всюди» [1, с. 311]. Ось вона, масова людина як продукт масового сустльства. Немае СЕНС пере-казуваті вус положення ще "концепцп, щоб зрозумiті, что людина сама, вшьно чи нi, перетворюеться на товар, Який годі й лишь продавати, но й створюваті так, як Потрiбна того, хто, знов-таки, вірші продати такий товар якнайдорожче. Псіхолопчній портрет масово! людини базуеться лишь на двох основних рісах: Безперервна зростання життевих запіпв та вро-Джена невдячшсть до Всього, что полегшуе людинi життя [1, с. 319]. Ні-стабiльнiсть та непевшсть усiх попереднiх часiв людства помітила упев -ненiсть, что усi блага не лишь можли ^ но й гарантів аш, i звiдсі культура як осередок щнностей та напрацювань людства, реалiзацiя якіх i прізвела до подiбноi настанови, залішаеться навiть НЕ запитання, низька рiвень культури або навть его вiдсутнiсть стали нормою. Це может лишь озна-чати, что масова людина - це людина без культури , бо масова культура формуеться на суто матерiальніх запит, а отже, чи не Вимагаю вщ людини будь-якіх зусіль относительно дшсного зростання культурного рiвня. Ортега-i-Гассет небезтдставно стверджував, что если така людина буде хазяйнуваті й надал ^ то самє життя зщуліться, благополуччя обернеться на злідш, без-плiднiсть, а людина здічавiе.

    Однако сам же Ортега-ьГассет Вказував на ri фактори, что значний мiрою Зроби можливий победу масово "людини - лiберальна демократiя, екс-періментальна наука та промісловють (масова), причому останш два вiн об'єднував у феномеш технiки. Час показав, что щ фактори вплінулі на подалі i ще сильнiше знеособлювання масово "людини навiть бiльш значний чином, ШЖ прогнозував автор теорп масового суспiльства. Мова идет о том,

    что людина дшсно превратилась в продукт виробництва, навть НЕ помiча-ючи цього. Если культуру можна візначіті Певна мiрою як шдустрда людини (а за умов масовоi культури самє вона, поза сумшвом, i продукує масово людину), то на сьогодш Вже абсолютно реальною е iндустрiя свщомосп, яка, вочевідь, зростан на тл шдустрі знання. Звичайно, можна Згадую-ти Мшеля Фуко i его знамениту роботу «Воля до знання», де знання обер-тане лишь шструментом власти, а можна звернути до роботи Ганса Магнуса Енценсбергера «1ндус ^ я свщомосп», в якш Досить ч ^ до спосте- рiгаеться зумовлешсть шдустрп свiдомостi феноменом масовоi культури та продукування людини. Бшьше того, вус цi явіща віглядають, як, на жаль, пріроднш наслiдок того шляху, Який звертаючись захщна цівшзащя. Основними умів iснування шдустрп свщомосп е: як фiлософська - просв ^ ництво у найшіршому тлумаченнi цього Поняття, воно зорiентоване Перш за все на доросли людину, навть коли набувае негативного значення; як стать ^ ична -прокламащя (но не буквальне реалiзацiя) прав людини, особливо прав на свободу та рiвнiсть, коли створюеться життєздатності фiкцiя, что шбіто сама людина е хазяшом власнох долi, что, у свою черга, зграї непохитно Запорука Подальшого продукування свщомосп й панування будь-якоi майбутньоi сис-тими; як Економiчна - ПЕРВИННА Накопичення катталу, Пожалуйста у перспектівi спричинило Масове виробництво й стало запорукою як пщвіщення рiвня життя, так i Подальшого продукування свщомосп у заданому аспекп; як тих-нiчна - винайдення рiзноманiтніх засобiв масовоi iнформацii, якi, у свою черга, вініклі як результат зростання у техшчнш сфер ^ починаючі навггь вiд Електромотор ТОЩО [2, с. 13]. Отже продукування знання та свщомосп е зрозумшім продовження масового суспiльства та масовоi культури, а отже, вочевідь, антрополопчна кризу лишь нарощуеться, оскшькі набувае таких форм, яю віявляеться дедалi важче вловіті та осмісліті.

    Проти хотшося б НЕ лишь Вісва ^ лити очевідш крізовi явіща та процеси, но й проаналiзуваті можлівi варiанті віршення назрiлоi проблеми, при-наймнi, найти ri пiдставі, якi, без сумшву, могли б змiніті уявлення людини про себе, про своi функцп та перспективи у свт. Перш за все, мова идет про виховання, Пожалуйста теж Вже пщпадае пiд Вплив iндустрii свщомосг !, но, оскiльки виховання всегда е тім мехашзмом, де Неможливо е лишь одно-бiчна доля, то всегда залішаеться такоже шлях для корегування процесса з урахуванням шдівщуального пщходу, коли людинi, что формуеться, що не лишь нав'язуеться Щось ззовш, но й пропонуеться таке, чого вона сама потребуе, -свщомо чи ш.

    Цiкавою тут может буті думка Мартша Бубера про рiзнi епохи iснування людського духу як основи будь-якоi культури. Вш вірiзняе два типи - Епоха

    облаштоване та епох бездомностi. За чаав доби облаштованостi людина живе у Всесвт нiбі вдома, за доби бездомних - як у дикого підлогу ^ де навiть кшка для намету немае де помютіті [3, с. 165]. Бездомнiсть означав, дере за все, что людина НЕ может найти для себе буттєву основу, облаштуваті СВШ «будинок» за Власний розумiння. Лише знання, Пожалуйста Було включено до буття людини, тобто стало осмислення, может буті ютіннім для людини. Если акту осмислення НЕ вiдбуваеться, то i знання залішаеться вiдiрванім вщ буття, что суттево вплівае на рiвень буття людини загаль. Таким чином, тут виявля-ється очевидна ствзвучшсть до концептiв «Масове сустльство», «масова культура» та «масова людина»: розумшня напряму Залежить вiд вщношення знання до буття. Сучасна культура забула про необхщшсть вкорiнення знання у Бутт людини, забула, что прогрес духовного вімiру людини е рухом вщ одного розумiння до шшого, тому здобуття знання значний мiрою перетво-рюеться лишь на просте его Накопичення. Щоб ютіна, добро, благо могли здiйснітіся, ix необхiдно знову вiдтворюваті у конкретних ситуацiя, у конкретному житт людини, у питань комерційної торгівлі сітуацiяx. Будь-яка загальна ютіна НЕ е зрозумшою кожнiй людинi, вона осміслюеться лишь по-своєму шкірних окремо. Отже, зрозумівши ^ і, осмісліті знання, ютіну означае, дере за все, что людина знаходится своє мюце, змшюе своє буття, керуючий знанням, оскшь-ки если немае жівоi людини, то немае такоже i ютіні як тако! Проти сучас-нiсть закрiпіла автономшсть розвитку пiзнання, iстіна бiльше НЕ вплівае на буття людини, вона проходити Повз. Зворотнього боком цього процесса стали, власне, Масове сустльство та масова людина, для якіх юнуе лишь споживай-ня, в тому чистий i знання, Пожалуйста постав лишь як зааб для удовольствие дедалi Зростаючий потреб, без будь-которого осмислення як вітоюв его, так i мети, значення для кожноi людини.

    Бубер стверджуе, что основною умів для руху культури вперед е самот-нiсть. Проти безнадшна самотнiсть у безнадiйно безкшечному Всесвiтi, уяв-лення про Який остаточно затвердити тсля Ейнштейновоi концепцп, зро-била людину Надто незахіщеною. Побудуваті дiм среди безкiнечностi Неможливо, людина зграї принципова бездомних, образ св ^ побудуваті ще можна, но обжитих его Неможливо. СВП ставши Надто великим для людини i тому сільшшім, навть если ВШ е творiнням людини: техшка превратилась людину на свiй додаток, господарство НЕ пщдаеться розумному регулюванні, полiтика віявляеться iррацiональною силою, яка вщверто зніщуе людину Задля якіх зовшшшх относительно людини цiлей [3, с. 193]. Отже, самотня, Вкрай iндівiдуалiзована людина, постав проблематично.

    Та самє в iндівiдуалiзацii вбачаеться шлях до змші сучасного стану ма-совоi людини, Який до того ж значний попршівся та ускладнівся. Техшчній

    фактор, згаданій Ортега-ьГассетом як важлівій елемент Виникнення масового суспшьства та масовоi культури, наразi формуючи дедалi новi засоби для удовольствие ЛЮДИНОЮ своiх потреб. При цьом людина постав НЕ лишь як масова, но й перетворюеться на аношма, невидимку, про якові навть немож-ливо Щось упевнена стверджуваті, оскшькі СУЧАСНI технологи практично создали для людини, з одного боку, можлівють конструюваті собі з рiзно-маштніх елементiв на власний розсуд (например, у межах сощальніх мереж чи месенджерiв), з шшого - повнiстю пiдкоріті Власний особу зовшшньому впліву, втратіті собі, вщдавші назовнi навiть питання власним бажанням та потреб, яю Завдяк всюдіпрісутносп мас-Медiа та комунiкатівніх форм нав'язуються людіш непо iтно для НЕ ^ Це віклікано, зокрема, Зростаючий потребою у адаптацп людини до складних технiчних систем, та навiть бшь-ше - людство стоггь на порозi значного Поширення робототехнiкі у профілі онального та приватному жітп людини, а отже, непрістосованiсть, вщсут-нiсть Загальне для всiх людей знань та напрацювань залішають людину поза межами суспшьства, спшьного руху цівшзацп. Продукти, что самi змшю-ються вiдповiдно до умов, роботи-фармацевти, iмпланті Мобiльна телефонiв, контактнi штернет-лшзі та iнтернет-окуляри, системи блокчейн та крипто-валюти, видача громадянство та медічноi лщензп роботам [4, с. 124-125], -усе це буду перед ЛЮДИНОЮ таю перспективи, де вона Втрата собі среди рiзноманiття шшіх промов без будь-якоi напис на самоусвiдомлення та реальне буття.

    Саме тут актуалiзуеться елемент виховання як такого мехашзму, что здати НЕ лишь Передат людіш необхщш знання, но й навчіті ними користувася-тися через вкоршення ix у iндівiдуальному буттi людини. Дуже Показове тут виглядаю аналiз питань комерційної торгівлі раншх форм виховання, Який Було Зроблено М. Фуко. Вш розрiзняе античний та християнський пiдxоді у педагопщ та псіxагогiцi. Необxiдно тдкресліті, что залишуся Поняття вікорістовуеться Мшелем Фуко не у псіxiатрічному чи психологічність сіна, а значний шир-ше - самє як спеціфiчній метод формирование людського. При цьом ВШ свщомо роз'еднуе обидвоє Поняття педагогіки та псіxагогiкі, якi дшсно малі рiзне! Застосування за чаав антічностi та середньовiччя. Педагогiкою ВШ називається передання комусь певног ютіні, щоб цею хтось получил співали нави-чки, вмiння, знання, якіх ВШ НЕ МАВ ранiше, i Якими ВШ МАВ заволодiті у фь налi навчання. 1накше Тлумачі Поняття «псіхагопка», яка розумiеться як передання ютіні, спрямованоi на змшу самого способу буття людини [5, с. 441]. Если у Першому випадка увесь Тягар передання знання брикатися ві-ключним на вчителя, наставника, то християнство роздшіло педагопку та псіхагопку, i, зпдно з последнего, заставил того, хто потребуе наставніцтва, самому Говорити ютіну про себе, бо лишь ВШ сам i может ii Сказати. такий

    тдхщ пріродтм чином спричинив змші у способi буття душi, Якою отку-ються, тому християнське зiзнання е найважливiших умів реалiзацii псіхагопкі нового типу. За цiеi сітуацп сортаменту тієї, хто потребуе керiвніцтва, травні буті наявний у правдівш мовi як предмет власноi правдівоi мови. Такий пiдxiд фiксував ютіну людини у нiй самi, у ii дiяx, ii поведiнцi [5, с. 442443]. Отже людина формуеться через необxiднiсть проговорювати собі, навть грixі й помилки, что об'ектівуе суб'єкт, й у такий споаб знання школи не проходити Повз людину, воно всегда залішаеться невщ'емною частина людського буття.

    Подiбній тдхщ Робить можливий обмеження необлаштованого космiч-ного простору для людини, яка занапастити у безкшечносп, через свщому вiдмову вiд того знання, Пожалуйста НЕ е вкоршенім у людськш екзістенцп, а отже, чи не вплівае на життевих частку людини, вщокремлюе ii вiд масовостi, створю- ючи умови для iндівiдуалiзованого незалежного буття, Пожалуйста едине е запорукою розмаггтя та орігшальносп життя.

    Висновки. Вочевідь антрополопчна кризу, яка е такою невщ'емною годину-брудом ваа сучасно'1 'культури, булу природним наслщком розвитку європей-ства, продовження тих віборiв та рiшенням, что ix прийомів людина, пiд Вплив УАХ факторiв - культурних, соцiальніx, підлогу ^ ічних, теxнiчніx, єк-зістенцiйніx та навпь онтологiчніx. На жаль, Ознакою зазначено'1 'кри стала з'явилася масово'1' людини, яка Перш за все характеризуєте своєю нео-блаштовашстю у СВШ, вщзначеною вiдрівом буття людини вщ того знання, что продукуеться культурою та УАМ розвитку цівiлiзацi'i захщного типу. Така ситуацiя виглядаю Досить драматично, бо самє здобуття знання стало одшею з ключовими рис сучасносп, но воно перетворюеться на шдустр ^, в тому числi й шдустрш свiдомостi, й сортаменту це продовжуе продукування масово! людини, повшстю вiдiрваноi вiд своеi знаннєвого-жіттевоi основи.

    Проти зняття гостроi крізовоi сітуацп, можливий перехщ до вкорiнення Усього знання, что віробляеться, самоi ютіні власне у людинi, у ii дiяx i жит-тi вбачаеться у трансформації не просто осв ^ него процесса, а у принципова змшах віxовноi системи, яка винна статі невщ 'емною, навпь базову частина процесса формирование людини, й основою такоi новоi системи может стать псіхагопка як загальнофiлософській пiдxiд до самоусвщомлення людини.

    Л1ТЕРАТУРА

    1. Ортега-і-Гассет Х. Повстання мас / пер. А. М. Гелескула. Естетика. Філософія культури. Х. Ортега-і-Гассет; вступ. ст. Г. М. Фридлендера; сост. В. Е Багно. Москва: Мистецтво, 1991. С. 309-350.

    2. Енценсбергер Г. М. Індустрія свідомості: елементи теорії медіа / пер. з нім. Т. Зборівської. Москва: Пекло Маргинем Прес, 2016. 96 с.

    3. Бубер М. Проблема людини. Два образи віри: пров. з нім. / М. Бубер; під ред. П. С. Гуревича, С. Я. Левіт, С. В. Лезова. Москва: Республіка, 1995. С. 157-232.

    4. Брусилівський Д. А. Специфіка соціальної обумовленості адаптації людини в умовах розвитку нових технологій. Вісник Киргизько-Російського Слов'янського університету. 2018. Т. 18, № 1. С. 123-127.

    5. Фуко М. Герменевтика суб'єкта: курс лекцій, прочитаних в Колеж де Франс в 1981-1982 навчальному році / пер. з фр. А. Г. Погоняйло. Санкт-Петербург: Наука, 2007. 677 с.

    REFERENCES

    1. Ortega-i-Gasset H. Vosstanie mass / per. A. M. Geleskula. Ortega-i-Gasset H. Jestetika. Filosofija kul'tury / vstup. st. G. M. Fridlendera; sost. V. E Bagno. M .: Iskusstvo, 1991. S.309-350.

    2. Jencensberger G. M. Industrija soznanija: jelementy teorii media / per. s nem. T. Zborovskoj. M .: Ad Marginem Press, 2016. 96 s.

    3. Buber M. Problema cheloveka. Buber M. Dva obraza very / pod. red. P. S. Gurevicha, S. Ja. Levit, S. V. Ljozova; per. s nem. M .: Respublika, 1995. S. 157-232.

    4. Brusilovskij D. A. Specifika social'noj obuslovlennosti adaptacii cheloveka v uslovijah razvitija novih tehnologij. Vestnik Kyrgyzsko-Rossijskogo Slavjanskogo universiteta. 2018. T. 18. № 1. S. 123-127.

    5. Fuko M. Germenevtika sub # ekta: kurs lekcij, prochitannyh v Kollezh de Frans v 19811982 uchebnom godu / per. s fr. A. G. Pogonjajlo. SPb .: Nauka, 2007. 677 s.

    Городиський Ольга Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», м Харків, Україна

    МАСОВИЙ ЛЮДИНА І ПРОБЛЕМА ПСІХАГОГІКІ В УМОВАХ ПОГЛИБЛЕННЯ антропологічної кризи

    Статтю присвячено проблемі аналізу і можливого подолання антропологічної кризи в сучасному світі. Приділено увагу явищу масової людини, характерізуещегося відірваністю знання, яке набуло характеру індустрії, від буття людини, що лише поглиблює кризу, враховуючи вплив технічного компонента. Пропонується впровадження псіхагогікі як способу виховання людини і як умови зміни ставлення до людському.

    Ключові слова: антропологічна криза, масове суспільство, масова культура, масова людина, індустрія свідомості, псіхагогіка.

    Horodyska Olga Mykolaivna - Candidate of Philosophical Sciences (Ph. D in Philosophical Sciences), Associate Professor, Associate Professor of Philosophy Department, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharliv, Ukraine

    MASS HUMAN AND THE PSYCHAGOGIE PROBLEM IN THE CONDITIONS OF THE ANTHROPOLOGICAL CRISIS DEEPENING

    Problem setting. The anthropological crisis in XX-XXI centuries led human to the edge of extinction as metaphysical so actual. The problem became especially aggravated in Post-structuralism and Post-modernism as well as with emergence of the transhuman-ism. Today there is no philosophic doctrine proposing the real ways of the crisis negotiation but they ought to be built otherwise human will have no future in its philosophical meaning.

    Recent research and publications analysis. One of the first who claimed and substantiated the anthropological crisis was E. Husserl. Concerning the problems of mass society, popular culture and mass human specifying the anthropological crisis we have to name the researches of Frankfurt School thinkers, K. Jaspers, O. Spengler, H. M. Enzensberger, J. Baudrillard, others. The attention has to be paid to the J. Ortega y Gasset who formulated the concepts of «mass society» and «mass human» and who identified these phenomena with the anthropological crisis. The M. Buber's andM. Foucault's works were useful to explain the anthropological crisis essence and to build the new human life strategy in particular with the Foucault's elaboration of the psychagogie.

    Paper objective. The general analysis of the anthropological crisis, the detection of the interdependency between the crisis and mass society, popular culture and mass human phenomena could be named as the aims of the article. To show the abruption between the human being and the knowledge production which is turned into the consciousness industry are also the task of the research. To bear in mind the technical factor and its influence on the anthropological crisis deepening the article is also aimed at the research of psychagogie as the possible way of the human formation.

    Paper main body. The development of the western civilisation naturally formed the mass society and mass human phenomena. Mass human is mediocrity with no genius. As a product of a mass society mass human is characterised by the continual increasing of the needs and by the inborn ingratitude to everything that realises those needs. Such paradox transformed human into the product of popular culture. Counting technical component and the productive character of the knowledge receiving its necessary to interpret human as a result of the consciousness industry when any knowledge is considered to be unfamiliar to the human being, not enrooted into the human life. So progress in knowledge is transformed into the simple accumulation, it does not influence on the human being, and the truth of human life is lost. To overcome the anthropological crisis and to avoid the

    further abruption between the human being and the knowledge as the essence of the modernity it is proposed to change the way of human formation by implementation of the psychagogie. This method is considered to be not only the way of human nurturing but as well the condition of changing the notion about human.

    Conclusions of the research. The anthropological crisis is deepening and civilisation does not propose the exit from this situation. So one of the ways of its overcoming is to implement the new approach into the nurturing system using psychagogie as the true philosophical basis of the human self-consciousness.

    Keywords: anthropological crisis, mass society, popular culture, mass human, industry of consciousness, psychagogie.


    Ключові слова: АНТРОПОЛОГіЧНА КРИЗА / Масова суспільство / Масова КУЛЬТУРА / Масова ЛЮДИНА / Індустрія СВіДОМОСТі / ПСІХАГОГіКА / АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КРИЗА / МАСОВЕ ТОВАРИСТВО / МАСОВА КУЛЬТУРА / МАСОВИЙ ЛЮДИНА / ІНДУСТРІЯ СВІДОМОСТІ / ПСІХАГОГІКА / ANTHROPOLOGICAL CRISIS / MASS SOCIETY / POPULAR CULTURE / MASS HUMAN / INDUSTRY OF CONSCIOUSNESS / PSYCHAGOGIE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити