У статті представлені результати дослідження 54 хворих на есенціальну артеріальною гіпертензією у віці від 34 до 86 років. Результати дослідження свідчать про підвищення вмісту С-реактивного білка та інтерлейкіну-6 у таких пацієнтів. Відзначено також і висока частота виявлення зазначених гострофазових показників, що може мати прогностичне значення щодо розвитку і перебігу серцево-судинної патології.

Анотація наукової статті з клінічної медицини, автор наукової роботи - Вострикова Н. В., Федоров Д. В., Мамаєв А. Н., Климова Е. Е., Бішевскій К. М.


The study results of 54 patients aged from 34 to 86 years having arterial hypertension are presented in the article. The results obtained revealed increased C-reactive protein in interleukin-6 in such patients. High frequency of revealing of abovementioned acute phase indices which may be of prognostic importance concerning the development and course of cardiovasvular pathologies.


Область наук:

  • клінічна медицина

  • Рік видавництва: 2009


    Журнал: Сибірський медичний журнал (Томськ)


    Наукова стаття на тему 'Маркери запальної реакції (С-реактивний білок і інтерлейкін-6) при артеріальній гіпертензії'

    Текст наукової роботи на тему «Маркери запальної реакції (С-реактивний білок і інтерлейкін-6) при артеріальній гіпертензії»

    ?УДК 616.12 - 008.331.1

    Н.В. Вострикова *, Д.В. Федоров *, О.М. Мамаєв **, Е.Е. Климова *, К.М. Бішевскій *, В.І. білих *

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Маркер ЗАПАЛЬНОЇ РЕАКЦІЇ (С-РЕАКТИВНИЙ БІЛОК та інтерлейкіну-6) при артеріальній гіпертензії

    * ГОУ ВПО Алтайський державний медичний університет, м Барнаул;

    ** Алтайський філія ДУ «Гематологический науковий центр» РАМН, г Барнаул

    Артеріальна гіпертензія є провідним фактором ризику атеросклерозу і його ускладнень, що призводять до ішемічної хвороби серця і мозку

    - до інсульту і інфаркту міокарда [1, 2, 3]. До теперішнього часу отримані переконливі докази значущої ролі запалення в розвитку атеросклерозу [4]. Раніше були отримані дані про те, що запальні зміни ендотелію генерализуются нейтрофилами, і така активація провоспа-неністю факторів може бути зареєстрована в системному кровотоці [5]. Тому вивчення змісту основних маркерів запалення - інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і С-реактивного білка (СРБ) - у хворих АГ може дати інформацію про прогресування атеросклеротичного процесу.

    Метою цього дослідження було вивчення змісту найважливіших маркерів запальної реакції, а саме СРБ та ІЛ-6 у хворих ес-сенціальной артеріальною гіпертензією.

    МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

    Ми обстежили 54 хворих (12 чоловіків і

    42 жінки) у віці 34-86 років (середній вік 65,5 ± 1,6 року). Середня тривалість АГ склала 17 ± 1 рік. У 22 хворих була висока ступінь ризику ураження органів-мішеней і розвитку серцево-судинних ускладнень. Дуже висока ступінь ризику розвитку серцево-судинних ускладнень була встановлена ​​у 31 хворого за наявністю асоційованих захворювань, в тому числі у 15 хворих на артеріальну гіпертензію в анамнезі були епізоди атеротромбоза (ГІМ, ГПМК).

    У дослідження не включалися особи із злоякісною формою артеріальною гіпертензією, симптоматичної гіпертензією, з наявністю гострих запальних процесів і хронічних в стадії загострення, ниркової та печінкової патологією, гематологічних захворювань, онкологічних захворювань, алкоголізму, наркоманії, дифузних захворювань сполучної тканини, психічних за-

    болевания, хронічної серцевої недостатності III-IV функціональних класів за New York Heart Association і з наявністю гемодинамічно значущих вад серця. Контрольну групу склали 49 практично здорових людей у ​​віці до 40 років.

    Зміст ІЛ-6 і СРБ в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Дослідження проводилися на апараті «Уніплан» за допомогою набору реагентів Human IL-6 ELISA, виробник Bender MedSystems (Австрія), і набору Hs-CRP ELISA, виробник Biomerica (США).

    Для оцінки ступеня ризику прогресування серцево-судинного захворювання використовували рівень СРБ [6]. З числа пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких концентрація СРБ вище 3 мг / л, була сформована група з високим ризиком прогресування серцево-судинного захворювання.

    Статистичний аналіз результатів проводили із застосуванням пакету комп'ютерних програм SPSS 9 for Windows. Результати дослідження представлені у вигляді: середнє арифметичне (Х) ± помилка середнього (m). Порівняння середніх значень проводили по t-критерієм Стьюдента. Відмінності середніх в вибірках розцінювали як статистично значущі при досягнутому рівні значущості р<0,05. Для оцінки вираженості зв'язку показників застосовували лінійний кореляційний аналіз.

    РЕЗУЛЬТАТИ І ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

    У світовій літературі накопичений величезний матеріал, на підставі якого визнається несприятлива прогностична роль СРБ щодо розвитку і перебігу серцево-судинної патології [7, 8, 9, 10, 11]. Саме тому ми визнали за необхідне визначити середні значення і частоту підвищення цього показника у хворих на артеріальну гіпертензію. При дослідженні 54 пацієнтів з артеріальною гіпертензією було виявлено підвищення рівня СРБ - 8,66 ± 0,88 мг / л (р<0,001) в порівнянні з аналогічними показниками в контрольній групі - 1,74 ± 0,11 мг / л (рис. 1). Отримані нами дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів, в яких було описано підвищення

    Ш Бальні АГ 3 Контроль

    Мал. 1. Концентрація СРБ у хворих на артеріальну гіпертензію (n = 54) і в групі контролю (n = 49)

    КЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

    = 6 ш

    X5

    і 4 s

    >S З

    сі

    Q- -> ш ^

    | Хворі АГ І Контроль

    = 1 Про

    Мал. 2. Рівень інтерлейкіну-6 у хворих на артеріальну гіпертензію (n = 54) і в групі контролю (n = 49)

    СРБ

    | Підвищення? Нормальна

    Інтерлейкін-б

    ? підвищення

    ? Нормальна

    Мал. 3. Частота підвищення концентрації СРБ (більше 3 мг / л) і інтерлейкіну-6 у хворих АГ

    рівня СРБ у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи, в тому числі на артеріальну гіпертензію [12, 13, 14].

    Частота підвищення СРБ у пацієнтів з АГ представлена ​​на малюнку 3.

    З числа обстежених хворих нормальні значення СРБ були виявлені лише у 4 осіб. Помірне підвищення рівня СРБ ми виявили у 11 пацієнтів. Високий ризик прогресування серцево-судинного захворювання (вміст СРБ більше 3 мг / л) ми виявили у 39 хворих (72%) на артеріальну гіпертензію. Висока частота підвищення СРБ свідчить про значну роль цього маркера в патогенезі артеріальної гіпертензії.

    Концентрація інтерлейкіну-6 у пацієнтів з АГ була також статистично значимо вище, ніж в осіб контрольної групи, і в середньому склала відповідно - 5,8 ± 0,6 пг / мл і 1,3 ± 0,08 пг / мл (р<0,001) (рис. 2).

    Оскільки інтерлейкін-6 є провоспалі-них цитокіном, які беруть участь в реалізації імунної відповіді при запальної реакції, то, по

    Як видно, статистично значуще підвищення цього показника і є відображенням запального процесу, що відбувається в артеріальній стінці у хворих на артеріальну гіпертензію.

    Аналіз частоти підвищення ІЛ-6 у пацієнтів з АГ представлений на малюнку 3.

    Представлений малюнок демонструє, що у

    43 пацієнтів на артеріальну гіпертензію виявлено підвищений вміст інтерлейкіну-6 (79,6%).

    Раніше було показано, що ІЛ-6 здатний активувати продукцію печінкою білків гострої фази запалення С-реактивного білка, фібриногену, компонентів комплементу та ін. Саме тому ми провели кореляційний аналіз між рівнем ІЛ-6 і СРБ у хворих на артеріальну гіпертензію. В результаті було виявлено слабка позитивна кореляційний зв'язок (r = 0,34; р = 0,011), що підтверджує раніше подану інформацію про те, що інтерлейкін-6 контролює синтез СРБ. Наявність зв'язку між рівнем СРБ і интерлейкином-6 у обстежених хворих дозволяє припустити значиму роль цих маркерів запалення в патогенезі артеріальної гіпертензії.

    ВИСНОВКИ

    1. У хворих на артеріальну гіпертензію виявляється високий рівень гострофазових показників: СРБ - в 72% випадків, інтерлейкіну-6 - в 79,6% випадків.

    2. Є позитивний кореляційний зв'язок між рівнем інтерлейкіну-6 і СРБ у хворих на артеріальну гіпертензію.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Оганов Р.Г. Артеріальна гіпертонія і її «внесок» в смертність від серцево-судинних захворювань / Р.Г. Оганов, С.А. Шальнова, А.Д. Дєєв // Профілактика захворювань і зміцнення здоров'я. - 2001. - С. 11-15.

    2. Керівництво по артеріальній гіпертонії / під ред. акад. Є.І. Чазова, проф. І.Є. Чазов. - М, 2005. - 734 с.

    3. Чазов Є.І. Інфаркт міокарда - минуле, сьогодення і деякі проблеми майбутнього / Є.І. Чазов // Серце. - 2002. - №1. - С. 6-8.

    4. Нагорний В.А. Сучасні погляди на патогенез атеросклерозу з позиції інфекційної патології / В.А. Нагорний, А. Н. Воскакіна і ін. // Вест. РАМН. -2002. - №10. - С. 9-15.

    5. Fichtlscherer S. Elevated С-Reactive Protein Levels and Impaired Endotelial Vasoreactivity in Patients With Coronary Artery Disease / S. Fichtlscherer, G. Rosenberger, D.H. Walter et al. // Circulation, 2000. - Vol. 102, № 9. -P. 1000-1006.

    6. Ledue T.B. Preanalytic and Analytic Sources of Variations in C-reactive Protein Measurement: Implications for Cardiovascular Disease Risk Assessment / T.B. Ledue, N. Rifai // Clin Chemistry. - 2003. - Vol. 49, №8. Р. 1258-1271.

    7. Blake G.J. Blood Pressure, C- Reactive Protein, and Risk of Future Cardiovascular Events / G.J. Blake, N. Rifai, J.E. Buring et al. // Circulation. - 2003. - Vol. 108, №24.

    - Р. 2993-2999.

    8. Danesh J. C-Reactive Protein and Other Markers of Inflammation in the Prediction of Coronary Heart Disease / J. Danesh, J.G. Whiter, G.M. Hirshfeld et al. // N Engl. J. M. - 2004. - Vol. 350, №14. - Р. 1387-1397.

    9. Folsom A.R. C-Reactive Protein and Incident Coronary Heart Disease in the Atherosclerosis Risk In Communities (AR1C) study / A.R. Folsom, N. Aleksic, D. Catellier et al. // Am. Heart J. - 2002. - Vol. 144, №2. - Р. 233-238.

    10. Luc G. PRIMESiudy Group.C-Reactive Protein, Inter-leikin-6, and Fibrinogen as Predictors of Coronary Heart Disease. The PRIME Study / G. Luc, J.M. Bard, I. Juhan-Vague et al. // Arterioscler Thromb Vase. Biol.- 2003. -Vol. 23, №7. - Р. 1255-1261.

    11. Yeh E.TH. Linking Inflammation to Cardiovascular Complications / E.TH. Yeh, Н.У. Anderson, V. Fasceri et al. // Circulation. - 2001. - Vol. 104, №9. - Р. 974-975.

    12. Насонов Е.Л. Маркери запалення і атеросклероз: значення С-реактивного білка / Е.Л. Насонов // Кардіологія. - 1999. - №2. - С. 81-85.

    13. Y.C.M. McEniery. C-Reactive Protein Is Associated With Arterial Stiffness in Apparently Healthy Individuals / Y.C.M. McEniery, S. Wallace, S. Mackenzie et al. // Arterioscler Thromb Vase. Biol. - 2004. - Vol. 24, №5. -P. 969-974.

    14. Sesso H.D. C - Reactive Protein and the RisK of Developing Hypertension / H.D. Sesso, I.E. Burinx, N. Rifai et al. // JAMA. - 2003. - Vol. 290, №22. - Р. 2945-2951.

    MARKERS OF INFLAMMATORY REACTION (C-REACTIVE PROTEIN AND INTERLEUKIN-6) IN ARTERIAL HYPERTENSION

    N.V. Vostrikova, D.V. Fyodorov, A.N. Mamayev, Ye.Ye. Klimova, K.M. Bishevski, V.I. Belykh

    SUMMАRY

    The study results of 54 patients aged from 34 to 86 years having arterial hypertension are presented in the article. The results obtained revealed increased C-reactive protein in interleukin-6 in such patients. High frequency of revealing of abovementioned acute phase indices which may be of prognostic importance concerning the development and course of cardio-vasvular pathologies.

    Key words: arterial hypertension, interleukin-6, C-reactive albumin.

    Надійшла до редакції 05.10.2009 р.


    Ключові слова: артеріальна гіпертензія /інтерлейкін-6 /С-реактивний білок /arterial hypertension /Interleukin-6 /Creactive albumin

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити