Ма? Олада бола шахсіга йўналтірілган та'лімнінг дунёда кенг тар? Алга Марія Монтессорі та'лімоті (методікасі)Нинг ў? ітувчіларні тайёрлаш асосларі yoрітілган. Ма? Олада бу та'лімотнінг Асосом прінціпларі? Ам келтіріган.

Анотація наукової статті з мистецтвознавства, автор наукової роботи - Абід Бахадир Казімовіч


ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ У НАВЧАННІ МАРІЇ МОНТЕССОРІ

У статті висвітлено основи підготовки вчителів згідно вчення (методики) Марії Монтессорі, що є одним з широко поширених в світі навчань, спрямованих на особистість дитини. У статті наводяться також основні принципи цього вчення.


Область наук:
  • мистецтвознавство
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Сучасна освіта (Узбекистан)
    Наукова стаття на тему 'МАРІЯ МОНТЕССОРІ ТА'ЛІМОТІДА ТАРБІЯЛОВЧІЛАРНІ ТАЙЁРЛАШ АСОСЛАРІ'

    Текст наукової роботи на тему «МАРІЯ МОНТЕССОРІ ТА'ЛІМОТІДА ТАРБІЯЛОВЧІЛАРНІ ТАЙЁРЛАШ АСОСЛАРІ»

    ?44 МАКТАБГАЧА ТА'ЛІМ / ДОШКІЛЬНЕ ОСВІТА ч ___ /

    Абід Бахадир Казімовіч,

    "Замонавій та'лім" журнали бош мухаррірі, іктісод фанларі номзоді, доцент

    МАРІЯ МОНТЕССОРІ ТА'ЛІМОТІДА ТАРБІЯЛОВЧІЛАРНІ ТАЙЁРЛАШ АСОСЛАРІ1

    Абід Б.К. МАРІЯ МОНТЕССОРІ ТА'ЛІМОТІДА ТАРБІЯЛОВЧІЛАРНІ ТАЙЁРЛАШ АСОСЛАРІ

    Маколада бола шахсіга йуналтірілган та'лімнінг дунёда кенг таркалган Марія Монтес-сорі та'лімоті (методікасі) Нинг укітувчіларні тайёрлаш асосларі yoрітілган. Маколада бу та'лімотнінг Асосом прінціпларі хам келтіріган.

    Таянч іборалар: мактабгача та'лім, Марія Монтессорі та'лімоті (методікасі), укітувчіларні тайёрлаш.

    Абід Б.К. ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ У НАВЧАННІ МАРІЇ МОНТЕССОРІ

    У статті висвітлено основи підготовки вчителів згідно вчення (методики) Марії Монтессорі, що є одним з широко поширених в світі навчань, спрямованих на особистість дитини. У статті наводяться також основні принципи цього вчення.

    Ключові слова: дошкільна освіта, навчання (методика) Марії Монтессорі, підготовка вчителів.

    ABIDOV B.K. BASES OF PREPARATION OF EDUCATORS ARE IN STUDIES OF MARIA МОНТЕССОРІ

    In the article basic principles of kindergarten teachers training in the Maria Моnтеssоri's world outlook concept are lightened. The studies of Maria Моnтеssоri, being one of the widespread in the world methodologies directed to personality of child. Basic principles over of this studies are brought in the article as well.

    Keywords: preschool education, studies (methodology) of Maria Моnтеssоri, preparation of teachers.

    1 Маколей Марія Монтессорі та'лімоті (методікасі) га баFішланган кітоблар асосіда тайёрланган ва мухокама учун такде етілмокда.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    Мактабгача та'лім муассасаларінінг Давлат ва Нода-лат тармоцларіні янада кенгайтіріш, Давлат ва Нода-лат мактабгача та'лім муассасаларі уртасіда сотлом рацобат муцітіні шакллантіріш шароітларіні яру-тиш, Давлат ва хусусій сектор шеріклігі шартларіда мактабгача та'лім муассасаларінінг Янгі шаклларіні жорій етіш, шунінгдек, Узбекістон Республікасі Мактабгача та'лім вазірлігі фаоліятіні Самаран ТАШКО етішні та'мінлаш мацсадіда Узбекістон Республікасі Президен-тінінг 2017 йіл 30 сентябрдагі "Узбекистон Республікасі Мактабгача та'л їм вазірлігі фаоліятіні ТАШКО етіш тутрісіда "ПЦ-3305-сон царорі цабул цилинд.

    Мазкур карорга берілган шархда та'кід-ланганідек: "... бугунгі Кунда мактабгача та'лім муассасаларі фаоліятіні тубдан Яхши-лаш, мактабгача yoшдагі болалар камровіні ошіріш, ілFор хоріжій тажрібані урганган холда, х, ар жіхатдан замонавій тізім яратіш масаласі долзарблігіча колмокда" 1. Мазкур карорда мактабгача та'лім тізіміні іслох кілішдагі мавжуд муаммоларні бар-тараф етіш максадіда карорда кенг куламлі тадбірларні амалга ошіріш кузда тутілган, шу жумладан, педагог ва рахбар ходімлар-Нинг малакасіні ошіріш жараёніні Самаран ТАШКО етіш, Бунду замонавій педаго-гик ва ахборот технологіяларідан, хоріжій мамлакатларнінг ілFор тажрібасідан фойда-ланіш, та'лім муассасаларіні Юкор мала-кали, замонавій білімга Ега кадрлар билан та'мінлаш белгіланган.

    Мактабгача та'лім муассасаларіда кенг кулланіладіган педагогик техноло-гіяларні бір-бірідан фарклайдіган Асо-сій хусусіятлардан бири унінг бола шахсіга йуналтірілганлік даражасідір. Бола шахсіга йуналтірілган та'лімнінг бір йуналіші -бу дунёда кенг таркалган Марія Монтессорі та'лімоті методікасіні куллашдір. Та'лім мазмуні ва методларі бола шахсіні шаклла-ніш, уні мустакіл шахсей сіфатіда тан олініш жараёнларі кечадіган мухітда ТАШКО ці-ладі.

    1 К, онун хужжатларі ма'лумотларі Міллі Базас (www.lex.uz) 2017 й. «Халк Сузі» газетасі 2017 йіл 3 жовтень.

    Бірінчі макола2 Марія Монтессорі та'лімотіга біноан тарбіяда мух, ітнінг ах, аміятіга баFішланган. Мазкур маколада шу та'лімотнінг Асосом прінціпларі ва тар-біяловчіларні тайёрлаш масалаларі куріб чікілган.

    Монтессорі та'лімотінінг 10-ту Асосом прінціпларі

    Марія Мотессорінінг муалліф-лик услубі бугунгі Куннінга Енг омма-вий услублардан бири х, ісобланаді. Унінг муваффакіятларінінг сабабі німада ва бу педагогик тізімнінг мух, їм прінціпларі Кандала?

    1. Бола - бошлік (рахбар).

    Марія Монтессорі боланінг ех, тіёжіні бажаріш - Енг Яхши ва туFрі Йул еканлігіга кат'і ішонган. Факат боланінг узігагіна унга бугун, шу Ерда ва хозір нима Керак еканлігі ма'лум. У соатлаб сувні ідішдан ідішга куйіб утіріші мумкін ва х, Еч ким уні куёшнінг расміні чізішга yoкі халкачаларні пірамідага отішга мажбурламайді.

    2. Педагог йуналтіраді, Халак бер-майду.

    Албатта бола - укітіш жараёнінінг бош йуналтіручі купи. Лекін Катта одам - ​​Доїмо унінг yoніда ва жуда мулойімлік билан х, Аракаті кіліб, янгілікка ва кізікішга Булган табіій інтілішларіні бузіб куймаді.

    Педагог ходімларні укітіш муаммосі билан Марія Монтессорі х, ам тукнашді. Узінінг кундалігіда у шундай Изох, Лайди:

    2 Абід Б.К. Марія Монтессорі та'лімотіда Тарб-Ловчий мух, ітні яратіш асосларі. - "Замонавій та'лім" журнали ", 2018 йіл, 7-сон. - 50-55 бетлар.

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    "Менінгіт мактабгача та'лім муассасасіда ішлаш учун мураббійлар тайёрлаш жараё-нида утмішдагі усул билан хозіргі усулнінг ФАРК жуда Катта еканлігі намоён Булдей. Хатто інтелігент мураббійлар хам Егаліте-Лаган Асосом прінціпларні хаётга тадбік етішда кійінчілікларга Дуч келділар. Унінг онгі ташкарідан жуда пасив курінадіган Янгі Роліна соус кілішда кійналаді ва бу роль асліда астрономлар фаоліятіні есла-тиб, кімірламай телескоп олдіда утірган чоFіда, Бутун олам харакатда буладі. Хаёт уз йуліда Давом етавераді ва англаш, сир-Ларіні Фош ки Робочі учун yoкі унінг фаоліятіні узгартіріш учун аралашмай уні кузатіш ва тушуніш Керак - Деган фікрні англаш ва амалга ошіріш жуда кійін ".

    3. Бола атрофідагі Шаро унінг кізішларі билан Бирга узгараді.

    Мухіт - Монтессорі педагогікасі устуні. У сінфдагі х, ар бір боланінг ехтіёжіні кондіраді. У боланінг талабларіга Карабах узгараді ва мослашаді. Педагоглар Доїмо сінфдагі шароітнінг жіловіні Куліда ушлайді, болаларні кузатаді ва хозіргі замон талабларіга Карабах токчалардагі мате-ріалларні (нарсаларні) янгілайді.

    4. Гурухда Турла yoшдагі болалар шугулланаділар.

    Бола, узіга ухшаш болалар кілаётган Журавльов кузатіб узі урганаді. Ва Турла yoшдагі болалардан іборат гурухлар болалар жамо-аси ічіда Бундала тажріба алмашішга жуда туFрі келаді.

    Болага "якінідагі рівожланіш худу-дини", я'ні узі хали білмайдіган нарсаларні куриш жуда мухім. Лекін мана бу, худді унінг узідек болакай, Бундала били-міні намойіш кіляптімі, унга інтілішні хам, унга ухшашні хам істайді.

    Аввалларі якінідагі рівожланіш худу-дини - yoшідагі ФАРК Катта булмаган фарзанд-ларі куп Оіла та'мінлаб Берган. Хозіргі замон болаларі ЕСА рівожланіші давріда кімга карашні ва кімга "суянішні" хам бив-травень колділар. Ана шунінг учун хам Турла yoшдагі болалардан іборат гурухлар болалар рівожланіші учун жуда Самаран ва фої-дали.

    5. Болалар істаган нарсасі билан шугулланішда еркінлігі.

    Бола сінфга кіріб узі хохлаган машFулот билан шугулланіші мумкін. Боланінг бу еркінлігі бошка болалар еркінлігі билан кесішіші мумкін, масалан яна бір болакай худді шу уйінчокларні уйнашні істайді. Ва бу Ерда оддій конун ішга тушаді - ким олдінрок бу матеріалні ОЛГА Булс унінг узі шугулланаді. УНГА Бирга уйнашні такліф кіліш мумкін, лекін бола рози булмаслігі мумкін ва уні хеч ким кізFанчік деб ата-майду (айбламайді). Бу холатдан кейінгі принцип Келібії чікаді.

    6. Болалар yoлFіз шуFулланадімі yoкі гурухдаім Буні узі танлайді.

    Болалар уз атрофії мухітіні егаллашга, біровнінг нарсасіні Хурмату кілішга ва бір-бири билан хамжіхат булішні урганаділар. Вересень ойіда укішга Келібії у билан "булішмаган" холатларда Хафа буліб Колган бола, укув йілінінг охіріга Келібії бошка бола узі шугулланіш істагі борлігіга хотір-жам муносабатда буладі. Шу билан Бирга агар біргалікда бірор Нарс билан шурулланіш істагі Булс - болалар узларі албатта Келі-шиб оладілар ва бошка йулларіні топада-лар.

    7. Болалар узларі істаган ВАКТА давоміда шугулланаділар.

    Монтессорі сінфларіда хеч ким болаларні тез харакатланішга мажбурламайді. Хеч ким бола кулідан нарсаларні Оліб куймайді ( "сен уйнаб булдін-ку, енді Менгу бер"). Бу холатларні педагоглар ва болалар-НІГ узларі хам назорат кіладілар.

    Шу билан Бирга агар бола неросіян Оліб ікки дакікадан сунг у бу мунчокларні іпга терішні істамай балки салат туFрашні істаб, Нарс солінган ідішні жойіга Оліб куйса, хеч ким унга "Яна озгіна шуруллангін, кара мунчоклар Кандала чіройлі ва ранг-Баранга Екан", Дега гапларні айтмайді.

    8. Гурухдагі урнатілган коідаларга Хаммам, який хатт катталар хам буйсунаділар.

    Масалан, сінфдагі Хамма нарсаларнінг уз урни бор. Бола шурулланіб Булгач уні уз урніга Оліб куйіші кераклігіні Білад. ВАКТА УТГА сарі бу Одате шундай табіій тус оладігікі, бола еслатмай бу ішні автоматік равішда бажараді.

    Яна, масалан, Монтессорі сінфда хаммага Кулай Булган хотіржам жімлікка ріоя

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    кілінаді, Хаммам, хатт педагоглар хам осою-ішта секінрок гаплашаділар.

    9. Боланінг узі уз Ішігамі Бахо бера оладі.

    Марія Монтессорі болаларнінг узі мустакіл шуFуллана оладіган матеріаллар танлаб ОЛГА. Болаларга уларнінг бажарілган иши туFрімі yoкі йукмі, шуні айтіш учун кат-таларнінг хожаті йук.

    Масалан, Машхур, Турло діаметрлі цилінд-дрлар: агар бола ціліндрні бошка тешікчага жойлаштірганіні курсу, у уз хатосіні узі кураді ва туFірлайді.

    10. Хеч ким болага мажбурлаб уз yoрда-міні курсатмайді.

    Боладагі Мустакіллік раFбатлантіріладі ва куллаб кувватланаді, хеч ким уні шошір-майду, туртмайді ва узі сурамаса yoрдамлаш-майд. Лекін бола Доїмо педагогга yoрдам Сурабая мурожаат кіліші мумкін.

    Тарбіяловчіні тайёрлаш1

    Монтессорі та'лімотінінг булажак тар-біяловчісі бірінчі кадамі - бу узінінг онгіні тайёрлаш. Бошка, оддій та'лім муассасалардагі укувчілар хулк атворіні кузатіб турувчі, уларні назорат кіліші ва уларга ма'лум нарсаларні ургатіші Керак укітувчілардан фарклі равішда Монтессорі-тарбіяловчісі уз тасаввуріга Ега буліб, Доїмо "хаёлан бошка ердагі" тар-біялувчіларні ізлаші Керак. Асосом ФАРК хам ана Шунда. Монтессорі тізіміда іш бошлаётган тарбіяловчі - бола ма'лум бір Нарс билан машFул жараёніда Узині намоён кілішіга ішоніші лозім. Тарбіяловчі болаларні Турла "савіяга" ва "турларга" таксімловчі тушунчаларга асосланган янгліш чікарілган хулосалардан йірок буліші Керак. Турло тіпдагі болалар (рівожланіші нормадан купрок yoкі КАМРОК оFіш холатларі) уларні безовта кілмаслігі Керак. Укітувчі уз тасаввуріда ягона нормал турні, я'ні уз ма'навій дунёсіда яшовчі укувчіні куриш лозім. Монтессорі та'лімотінінг Макта-Багчі та'лім муассасасінінг тарбіялов-чіси, бола Узині кізіктіра ОЛГА ішні топ-

    1 Маколей "Монтессорі М. Допоможи мені це зробити самому. - М:« Карапуз », 2006" китобій асосіда тайёр-Ланді.

    ганіда албатта узінінг хакікій мохіятіні, борліFіні намоён кілішіга ішоніші Керак. Тарбіяловчі Німанн кузатіші Керак? Хар бір бола фікріні жамлай бошлаганіні Куза-Таді. Бунінг учун тарбіяловчі Бутун кучіга зур Беріши Керак, ва унінг ма'навій Усіша урганувчан Хамді боскічма-боскіч ФАО-ліят орка амалга ошаді. Тарбіяловчінінг шуFулланаётган иши, одатда уч боскічга Ега.

    Бірінчі босціч

    Тарбіяловчі атрофії мухітні асровчісі ва FамхУріга айланаді. У болаларнінг унга Хур-матсізлігідан азобланіш урніга шу билан шуFулланаді. Ана ушанда у Шифо топіб узіга тортаді ва шу билан боланінг іродасіні мутаділлаштіраді. Хар бір оіланінг уз уйі буліб, хонадон Бекас уйіні узі ва Ері учун куркамлаштіраді. У уйі учун куп діккатіні сарф кіліб, у Ерда нормал ва іжод кіліш учун Кулай Мухіт яратіладі. У уз уйіні ранг-Баранга кізікішларга тула Кулай ва шинам кілішга Харакат кіладі. Бу уйнінг жозібасі хам ундагі озодалік ва тартіблілігіда буліб Хамма нарсалар уз жойіда Туради.

    Монтессорі та'лімотінінг мактабагча та'лім муассасасіда тарбіяловчі хам шун-дай Йул тутаді. Хамма нарсалар ство холатда ва пані-жойіда буліші Керак. Хар бір Нарс сінчіклаб уйлаб куріладі, ва Шунда болаларга бу нарсалар Доїмо янгідек ва ішла-тішга лойікдек курінаді. Бундала ташкарі тарбіяловчінінг узі хам і додержували, курініші yoкімлі, саранжом ва Озода кійінган буліб хотіржамлік ва уз мавкеіга Ега буліші Керак. Бу хол ідеал ва унга Хамма інтіліші лозім. Болалар орасіда булганда Доїмо болалар - бу "сайловчілар" еканлігіні Доїмо yoдда тутіш Керак. Тарбіяловчінінг Ташки курініші -боланінг калбіні забт етіші, ішончіні ва хурматіні козоніші учун бірінчі Кадам еканлігі е'тіборда буліші лозім. Тарбіяловчі уз харакатларіні куріб чікіші ва уларні енгіл ва Латіф кіліші Керак. Бу yoшда бола уз онасіні Енг ідеал інсон кіліб тан оладі. Тарбіяловчі уні танімаслігі-Міз мумкін лекін боланінг yoкімлі аёлларні курганіда - "Анава аёл худді менінгіт онамдек жуда чіройлі Екан!" Деган сузларіні Еши-тиші мумкін. Балки унінг ОНАЗ чіройлі хам емасдір, лекін болага у худді шундай буліб

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    кypінaді. Вa худді шундaй - бoлaгa кімдіp yoкіб ^ лм ВA тaacуpoт уЙFoтca уні Уз oнacі-дeк гyзaл кypaді. Шундaй кіліб тapбіялoв-чінінг узінінг шaхcі тyFpіcідa Faмхypлік кіліші бoлaнінг яшaётгaн aтpoф мухітінінг aжpaлмac кіcмігa aйлaніші ^ pac тapбія-лoвчінінг узі - бoлa дунёcінінг Енг мухім кіcмі бyлaді. Шундaй екaн, тapбіялoвчі-Нинг біpінчі вaзіфacі - aтpoф мухітні ^ a-тішідa. Атpoф мухітнінг тa'cіpі білвocітa, лeкін у бyлмaca дoімій caмapaлі жіcмoній ВA інтeллeктуaл яхшілaніш х ^ м бyлмaйді.

    Іккінчі босціч

    Атpoф мухітні oбoдoнлaштіpіб Тap-біялoвчілap бoлaлap білaн Узині кaндaй тутішні тaхліл кіліб кypіші кepaк. Бун-дай тapтібcіз кічкінтoйлap, тyпoлoнчі ВA кічкінa aклі нoaнік бoлaжoнлapні біpop іш білaн мaшFул кіліш учун тapбіялoвчі німa кіліші мумкін? Тapбіялoвчі бундaй Xoлaтлapдa, гoхідa тушунтіpіш кійін бyлгaн ібopaлap ішлaтішгa хaм мaжбуp бyлaді: Тap-біялoвчі шундaй жoзібaлі буліші ^ pa ^^ бoлaлap унгa мaфтун бyлcінлap. А ^ aтpoф мухітгa бeе'тібop бyлcaк, мeбeллap чaнг, нapcaлap cінгaн буліб уз жoідa бyлмaca, ВA бундaн тaшкapі тapбіялoвчі хaм дідcіз кий-ін ^ н, тapбіяcіз ВA бoлaлap білaн кУпoл муoмaлaдa бyлca, ундaй хoлдa мaкcaдгa еpі-шиш acocій вocітaлapі хaм йук. Бoшлa-нішдa, бoлaлapні жaмлaш жapaёнідa, Тap-біялoвчі Узині нaмoён кілa біліші кepaк, у aлaнгa cінгapі aтpoфгa іccіклік тapaтіб узі ^ чopлaйді ВA Янгі куп бaFішлaйді. Tap-біялoвчі хaлі нaмoён бyлмaгaн біpop жи ^ мoній жapaённі узіліб кoлішідaн кУpкіші кepaк емac. Е'тібopні жaмлaшдaн aввaл paхбap узі лoйік тoпгaн дapaжaдa Йул тутіші мумкін; бoлaлap фaoліятігa у узі кepaк дeб Xіcoблaгaн дapaжaдa apaлaшіші мумкін.

    Біp aвліё хaкідaгі pівoят 6OP. Ундa aвліё aхoліcінінг тapбіяcі здіймав бучу ^ н шaхap кyчaлapідa тoпгaн, біp нeчтa бoлaлapні біp жoйгa жaмлaшгa xapa ^ кілгaн. Бунінг учун у німa кілгaн? У бoлaлapні кізіктіpішгa Xapa ^ кілгaн. Бундaй хoлaтдa тapбія-лoвчі хaм шундaй Йул тутіші ^ pa ^ У біpop Кізік вoкeaні гaпіpіб бepіші, Кушик aйтіб бepіші, Кизик yйінлap тaкліф кіліші мумкін ... Бoлaлapні yзігa мaфтун кілa бив-

    гaн тapбіялoвчі, улapні туpлі, xa ^ o Билим oлішгa oід емac лeкін тінчлaнтіpувчі мaшклap бaжapішгa жaлб кілa oлaді. Kувнoк тapбіялoвчі зepікapлі тapбіялoвчідaн фapклі paвішдa бoлaлapні yзігa жaлб кіліш ехтімoлі кyпpoк екaнлігі хaммaгa мa'лум ВA тapбіялoвчі хapaкaт кил ^ кувнoк буліші мумкін. Мacaлaн біpopтa oдaм кувнoклік білaн "Кeлінглap хaммa мeбeллapні бoшкa жoйгa cуpіб куяміз" дeйіші ВA узі бoлa-лapні куввaтлaб, улapні мaктaб бoшчі-лик кілaді. YOкі у "Мaнa шу ^ ara німa дeй-cізлap? Уні тoзaлaш кepaк екaн" дeйді. YOкі "Юpінглap - бoккa чікіб гуллap тepaміз" дeйіші мумкін. Унінг xap біp хapaкaті бoлaлapгa чaкіpік yoкі тaкліф тapікacідa янгpaші лoзім.

    Бу тapбіялoвчі ішінінг іккінчі фaзacі. А ^ мaнa шу бocкічдa бoшкaлapгa acro ^ діл тeгішіб юpaдігaн біp бoлa пaйдo бyлca, тyFpі Йул - уні тyxтaтішдaн ібopaт. Агap бoлa іш білaн мaшFул бyлca, тapбіялoвчі унінг фaoліятіні yoкі муcтaкіл іжoдіні тyxтaтіш учун apaлaшіші мумкін емacлігіні тeз-тeз тaкpopлaйміз, лeкін бу хoлaтдa тyFpі мeтoдік уcул умумaн бoшкaчa: бoлa oнгі-дaгі бузувчі фaoліят oкіміні yзгapтіpіб юбopіш лoзім. Буни чaлFітіш кypінішідa, тyпoлoнчі бoлaгa ніcбaтaн aлoхідa кізікіш Йулі білaн aмaлгa oшіpca бyлaді. Бoлaгa ніcбaтaн чaлFітувчі мухaббaтнінг унінг тyпoлoнігa ніcбaтaн мoc paвішдa opтіб бopіші бoлaгa біp кaтop елeктp paзpяді ^ бі кaттік тa'cіp кіліші мумкін ВA вaктідa нaтіжa бepaді. Бoлaгa тeз-тeз "Ішлap кaлaй? Мeн білaн юp, ceнгa aтaлгaн біp нapca 6OP" дeгaн ібopaні aйтіб туpіш лoзім. Бoлa бaлки paд етaді, шундa тapбіялoвчі "Мaйлі, бу мухім емac. Юp бoккa чікaміз" дeй-иши мумкін ВA бoлa тapбіялoвчі yoкі унінг yopдaмчіcі білaн бopіші мумкін. Бундaй xoлaтдa бoлaнінг ВA унінг тyпoлoні тapбія-лoвчі нaзopaтідa буліб у бoшкa бoлaлapгa oзop бepмaйді.

    Учінчі босціч

    Оxіp oкібaт бoлa біpop нapcaгa - бу oдaтдa хaкікій хaётдaн oлінгaн біpop мaшккa кізікіш дaвpі кeлaді.

    Tapбіялoвчі бoлaлapні біpop мaшFулoт білaн шуFуллaніші учун уз Кучино жaм-

    ЗAMOНAВІЙ TA'ЛІM I COВPEMEННOE OБPAЗOВAНІE 2018, 9

    гавкіт олгунга кадар кутіб туріші Керак. Бунге хакікій хаётдагі Машков орка Ері-дулі мумкін. Бола бір нарсага кізікіш уЙFонганлігіні курган тарбіяловчі уні тухтатмаслігі Керак, чункі бу кізікіш табіат конуніга хос буліб Янгі фаоліт цикліни yoрітіб (очіб) бераді. Лекін бірінчі куйілган Кадам шундай німжон ва Нозік буліші мумкін-ки, бехосдан тегіб кетілся купікдек yoріліб кетіші мумкін, ва у билан шундай дакіканінг жозібасі хам йуколіб Коладо.

    Енді тарбіяловчі жуда ехтіёт буліші лозім. Аралашіш мумкін Емас дейіл-Ганді, Демак тарбіяловчі хар Кандала вази-ятда хам аралашіші мумкін Емас. Айни шу вактда тарбіяловчі куп холларда хато кіладі. Шу пайтгача муаммо келтірувчі бола, окібатда бірор бір ішга кізікіб, фікріні Шунга йуналтіраді. Боланінг yoні-дан утіб кетаётган тарбіяловчі унга Карабах "Яхши" дейіші білан, бошланган ішні расво кіліші мумкін. Болада яна бір нарсага кізікіш уЙFоніші учун яна каміда ікки Хафт утиши Керак буладі. Бірор нар-сани бажарішга кійналаётган бола, Тарб-ловчісі yoрдамга келганіні курганда уз иши-дан віз кечіб уні тарбіяловчісіга таш-лаб кетіші мумкін. Боланінг кізікіші бажармокчі Булган ішні Айнан бажарішіга Емас, балки уні бажарішда Пайде буладіган кійінчілікларні енгішдан іборат. Бола - "Агар тарбіяловчім менінгіт урнімга шуні бажармокчі Булс бажара колсін. Бу мени бошка кізіктірмайді", Дега фікрга бораді. Агар бола бірор оFір неросіян кутармокчі булаётганда тарбіяловчі унга yoрдам бермокчі еканлігіні тушунса, куп холларда бола неросіян тарбіяловчінінг Кулига ташлаб кетіші хам мумкін.

    Макте, yoрдам, гохіда хатт діккат билан назар ташашнінг узі боланінг кілаётган Журавльов yoкі бірор фаоліятіні тухтатіші учун етарлі буліші мумкін. Fалаті туюліші хам мумкін, лекін бола, уні кузатіб турганлі-гіні сезса хам Бундала холат буліші мумкін. Унда ташкарі бірор Кимс Келібії, нима билан шуFулланаётганіміз билан кізікса хам кілаётган ішімізні Давом еттіра Олма колішіміз мумкін. Мухім, Яхши натіжаларга Оліб келадіган прінціплар-

    дан бири, бола бірор нарсага діккатіні йуналтірдімі, худді у бу Ерда умуман йукдек узінгні тут. Табіійкі, бола нима билан шуFулланаётганіні бір карашда біліш мумкін, лекін іложі Боричів бола Буні сезмас-ліги Керак. Бундала сунг, зерікішдан Чарч-ган, узіга машFулот ізлаб нарсаларні бірма-бір урганіб, Охіро бірор нарсага кізікіб Колган бола узіга машFулот топада ва бу уз-узідан укув гурухда зіддіятларга хам Оліб келаді, чункі укув гурухдагі болалар хаммасі бір вактда бір неросіян істайді-дар . Аммо шундай холатларда хам бу вазіятга yoрдам суралмагунга кадар хеч ким аралаш-маслігі Керак; болаларнінг узларі келішіб оладілар. Тарбіяловчінінг мажбуріятларі -болага у аввал фойдаланіб, уні кізіктірган нарсасі колмаган предметларнінг урніга янгісіні такліф кілішдан іборат.

    Тарбіяловчіларга аралашмаслік

    кобіліяті вузький амаліётдан сунг келаді, лекін у осонлігіча егалланмайді. Бу дегані, тарбіяловчі ма'навій чуккіларга ерішіші Керак буладі. Хакікій оліжаноблік - yoрдам Бериш хам маFрурлік манбаі буліші мум-кінлігіні ХІС етішдір.

    Хакікій yoрдам, тарбіяловчінінг уз Ічкі рахмділлігі билан Берган yoрдамі Емас, балки тартібга Булган Ічкі Мухаббат ва сінчков-ліги билан курсатган yoрдамі хісобланаді ва саховат Хамді яхшілік кілувчі інсон Яхши-лікні соус кілган одамга караганда Узині бахтлірок ХІС кіладі. Курсатілган хакікій саховат уні соус кілувчіга Узині намоён кілмайді ва агар намоён Булс у yoрдам курінішіда Емас балки табіій ва уз-узідан Келібії чіккан холат деб соус кілінаді.

    Бола ва тарбіяловчі муносабатларі Руху алокада булсада тарбіяловчі узінінг хола-Тіга алохіда курініш яратіші мумкін, я'ні у Узині хужайін остідагі бір хізмат-кор курінішіда тутіші мумкін. Хізмат-кор хужайінінінг кійімларіні тоза холатда саклайді, Устки ва оёк кійім шчёткаларіні уз жойіга куяді, лекін улардан Качон фої-даланішні хужайінга айтмайді; у хужайінга овкат тайёрлаб бераді, лекін овкатланішга мажбурламайді; хужайінга бірор хиз-мат курсатіб хеч Нарс Дьома Fойіб буладі. Тарбіяловчілар хам, боланінг ма'навій рівожланіші давріда Узині худді шун-

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    дай тутіші ^ pa ^ Tapбіялoвчінінг xізмaт кілaётгaн xyжaйіні - бу бoлaнінг pухіяті: у уз ехтіёжлapіні нaмoён кілгaндa Тap-біялoвчі унгa жaвoб кіліші кepaк. Хиз-мaткop хeч кaчoн уз xyжaйініні бeзoвтa кілмaйді, лeкін уні чaкіpішгaнідa у, хук-мдopі німaні іcтaётгaнлігіні aніклaб "хуп бyлaді" дeб жaвoб бepaді. Ундaн тacaннo aйтіш тaлaб кілінaётгaн бул ^, у aлбaттa, бундaндa yoмoн буліші мумкін хoлaтдa хaм - "жудa чіpoйлі" дeб aйтіші лoзім. А ^ бoлa кілaётгaн Журавльов yтa дик ^ т білaн бaжapaёт-гaн бyлca, тapбіялoвчі ундaн узoкpoк Мaco-фaдa буліші ^ pa ^ лeкін у бaжapгaн Журавльов нaтіжaлapідaн мaктoв кутгaн хoлдa ^ pca ^ a, aлбaттa уні мaктaшгa тaйёp буліші лoзім.

    Tapбіялoвчі ВA тapбіялaнувчі ypтacідaгі pухій ​​мунocaбaтдa тapбіялoвчінінг ypні ВA мунocaбaті yшa xізмaткopнінг мунocaбaтігa yxшaш, я'ні у xізмaт кіліші ВA Яхши xізмaт кіліші кepaк ВA у бoлaнінг pухіятігa xізмaт кіліші дapкop. Бу хoлaт бутунлaй Янгі уcул, aйнікca укітіш жapaёнідaгі Янгі уcул. Maca-лaнінг мoхіяті бoлaні yoкі унінг кійіміні тoзa, тapтіблі хoлaтдa тутішдa емac. Tapбі-ялoвчі бoлaнінг тaнacігa xізмaт кілмaйді, чункі pівoжлaніш жapaёнінінг мa'лум бocкічідa унінг узі бaжapa oлaді. Moнтec-copі тa'лімoті укітіш уcулі мa'нocі бун-дaн ібopaт емac, я'ні бoлaгa xізмaт кілішдa емac. Бoлa жіcмoнaн муcтaкіл буліші, Узин еpкін тутіші, му ^ кил іpoдa ВA еpкін тaн-лaш xуcуcіятлapігa егa буліші ^ pa ^ ВA дам oлмaй узoк муддaт ішлaшні ypгaніші кepaк. Бoлaнінг pівoжлaніш жapaёнідa, муcтaкіллікні егaллaшдa біp нeчa кeтмa-кeт бocкічні бocіб утиши кepaк бyлaді ВA бу coхaдa тapбіялoвчінінг білімі тapбіялoвчінінг xулк-aтвopіні бoшкapa oліші кepaк. Бу pухіятгa xізмaт кіліш caн'aті буліб, у фaкaт бoлaлap білaн ішлaш жapaёнідa pівoжлaніші мумкін бyлгaн caн'aтдіp.

    Tapбіялoвчі унгa тoпшіpілгaн гуpухдaгі бoлaлapнінг ехтіёжлapі білaн тyкнaшca, у іжтімoій хaёт тapзінінг кaдpіні тушунaді ВA бoлaлapнінг кaлбіні yopітілішіні ^ a-тиш ун ^ куп xуpcaндчілік oліб кeлaді. Бoлa-лapні кaлбіні кузaтa біліш - бу ^^ a імтіёз Xіcoблaнaді. Вa бундaй імтіёз чyлдa cув oaзіcігa eтіб oлгaч чeкcіз ВA кизи ^ н кумлap opacідa булoк cувінінг товушіні ешітaёт-

    гaн йyлoвчігa бepілгaн імтіёз ^ кіёcлaнaді; імкoніятлapі чeклaнгaн бoлaлapдa pухій ​​кaдpіятлapі кaлбінінг тубідa caклaнaді ВA улap юзaгa чікapілгaнідa Буні інтікіб кут-гaн тapбіялoвчінінг ішoнчі мукoфoтлaнaді. Бoлaнінг бу кaдpіятлapідa тapбіялoвчі кeлaжaкдa унінг кaндaй інcoн Булишин ^ pa oлaді, я'ні дoімo іштіёк білaн xapa-кaтлaнувчі xізмaтчіні. Tapбіялoвчі куз oлдідa: дoімo інтіліші - кійінчіліклapдaн юкopі бyлгaн, дoімo ізлaнішдaгі ін ^ нни; кaлбідa хaкікій paхмділлік білaн тyлa бyлгaнлігі учун хaкікaтдaн хaм oжіз-лapгa yopдaм бepувчі інcoнні; ^ ЛБІ мa'-нaвій інтілішлapгa бyлгaн хуpмaтгa тyлa бyлгaнлігі учун aтpoфдaгілapгa хуpмaт білaн кapaгaн інcoнні кypaді. Tapбіялoвчі aнa шу хуcуcіятлapгa егa бул ^ н хaкікій бoлaні - кeлaжaкдa е ^ хaкікій інcoнні куз oлдігa кeлтіpaді.

    Лeкін бу дappoв aмaлгa oшмaйді. Аввaл тapбіялoвчі бундaй дeйді: "Me ^ бoлa кaндaй буліші кepaк бул ^ н бoлaні кУpмoкчі едім, лeкін у мeн кутгaндaн хaм a'лo дapaжaдa булібді". Maнa Буні - еpтa yoшідaн бoлaні тушуніш дeйілaді. Бoлaнінг іcміні ВA унінг oтacінінг кacбіні біліш білaн кіфoялa-ниб бyлмaйді; тapбіялoвчі бoлaлікнінг ^ p-лapіні біліші ВA xap куни уні тacдіклaб бopіші кepaк. Шунгa яpaшa у нaфaкaт чукуp білімгa егa бyлaді, бaлки aлoхідa інcoнгa емac, ^ лбнінг тубідa yoтгaн cіp-acpopгa бyлгaн мухaббaтгa егa бyлaді. Бoлaлap кaлбіні oчгaнлapідaгінa тapбіялoвчі бaлки ІЛК 6op, хaкікій мухaббaт німa екaнлігіні тушуніб eтaді. Ділдaн гaпіpілгaн бу гaплap тapбіялoвчіні хaм yзгapтіpіб юбopіші мумкін. Бу, юpaккaчa eтіб бopувчі ВA ін ^ н-лapні acтa-ceкін yзгapтіpувчі гaплap буліші мумкін. Бу ceзілapні хoл буліб Буні тa'кід-лaб yтмaca бyлмaйді. Бoлaлapнінг іcмлa-pіні унутіб юбopіш мумкін, лeкін улapнінг кaлблapіні ВA улap уЙFoтгaн мухaббaт ізлa-pіні унутіб бyлмaйді.

    Mухaббaтнінг ікки туpі 6op. Акcapіят Xoллapдa бoлaлapгa бул ^ н мухaббaт хaкідa гaпіpілгaндa тapбіялoвчі улapгa бyлгaн мунocaбaтіні, улapні білгaнлapіні еpкa-лaтішідa, тapбіялoвчідa хіc туЙFу уЙFoтгaн ВA мa'нaвій якінлік хіc пов ^ н хoлaтлapдa нaмoён бyлaді ВA улap дуo Укішгa ypгaнгaн

    ЗAMOНAВІЙ TA '^ M I СУЧАСНЕ OБРAЗOВAНІE 2018, 9

    холда тарбіяловчі мухаббатіні намоён кіладі.

    Аммо мухаббатнінг бошкача англаш Йулі хам бор. Мухаббатнінг бу катламіні на шахсей, на Модді дейіш мумкін. Бола-ларга хізмат кіліш - бу інсоннінг онгіга хізмат кілішні ХІС етіш, Узин узі ярата оладіган онгга хізмат кіліш демакдір. Катламлар уртасідагі фаркні асліда Тарб-яловчілар Емас, балки болаларнінг узларі аніклашган. Тарбіяловчі Узині жуда Юкор поFоналарга, аввал узі білмаган чуккіларга Оліб чікілганлігіні ХІС етаді. Бола Тарб-ловчіні шундай катламга кутаріб чікіб, уні узінінг атрофії мухітіга тенглаштіраді.

    Шу давргача тарбіяловчі уз Журавльов оліжа-Ноб касблардан хісоблаб келарді, лекін шу билан Бирга та'тіл келішіні кутарді, бошка, біровга хізмат курсатувчілар каторіда соатларіні камайтіріб ойлік маошінінг кутарілішіні кутіб юрарді. Балки унга Юкор Мавка ва болаларнінг унга ухшаш ідеалга інтілішларі ва Унда хам узіб кетішга харакатларі хузр баFішлар Еді. У директор буліші мумкінлігідан Узині бах-тіёр ХІС етарді. Лекін бір поFонадан Юкор поFонага кутаріліш учун бахт Айнан шундан іборат емаслігіні тушуніш Керак. Кімда ким ма'навій бахт булоFідан ічіб курган Булс у узінінг олій жамоа ва касба ман-фаатларі сарі інтілішларі билан хайрла-Шаді. Буни, купгіна діректорлік ва інспек-торлік лавозімларідан віз кечіб, узларіні болаларга, уларга "енагалік" кілішга баFішлаганлар місоліда куриш мумкін. Бір вокеада курінішіча, ікки тіббіёт док-торі уз касбідан віз кечіб, узларіні тарбіяловчі Ішігамі баFішладілар ва асліда енагалік билан шуFуллана бошладілар. Шу билан Бирга улар узларіні паст поFонадан Юкор поFонага кутарілгандей ХІС етганлар.

    Тарбіяловчінінг узгарганлігі хакідагі Асосом курсаткіч німада? Уні шундай з-хлаш мумкін: "Хозір болалар худді мен бу Ерда йукдек іш кілмокдалар". Узіда узгарішні сезмасдан аввал, у болаларга Айнан у ургатган ва куйі поFонадан Юкор поFонага Айнан у Оліб чіккан деб хісобларді. Лекін хозір, боланінг аклій онгі рівожланганлігіні куріб у узінінг кімматлі хіссасіні куйідагіча іфодалайді:

    "Мен, дунё яратілаётган даврдагі куйілган максадні амалга ошішіга yoрдам Берд".

    Мана бу хакікій конікіш Хісс. Олті yoшгача Булган даврда Болані тарбіяла-ган тарбіяловчі інсоніятнінг шакллані-шида унінг yoрдамі борлігіні Білад. Тарбіяловчі болаларнінг унга ма'лум булмаган Ікіро-чікірларіні білмаслігі мумкін; уларнінг келажагі хам унга ма'лум Емас: улар Урта мактабга, кейінчалік універсітетга борадімі yoкі уларнінг укіші Якін Орадя тугалланадімі, лекін у болаларнінг Шак-лланіш давріда кіліш Керак Булган нар-саларні амалга ошірганідан Узині бах-тіёр хісоблайді. Ва у - "Мен уша болаларнінг онгіга хізмат Килда ва улар Анча рівожланділар, мен ЕСА уша даврда уларнінг Дусти Булдей", дея оладі. Тарбіяловчі уз мехнатінінг ва бажарган ішінінг Кадріна ма'навій хаёті ва "Бокий хаёт" ідан коніккан давріда ва хар кунги ібодаті давріда ХІС етаді. Буни, оддій хаёт тарзіні Оліб борувчі інсонларга тушуніш кійінрок. Купчілік Бундала хаёт тарзіні Узині Курбон кілішга таккослаб, "Бу тарбіяловчілар шун-Чалик ожізкі, болаларга уз хукміні утказа олмайділар. Тарбіяловчіларні оддій ІНСО-ний ехтіёжлардан віз кечішіні Талабо кіліб, усулінгіз білан, Кандала муваффакіятларга ерішішішнгіз мумкін", деб хісоблашаді. Лекін хеч ким Асосом мохіятні тушунма-япті - бу Узині Курбон кіліш Емас балки ехтіёжіні кондіріш, віз кечіш Емас, балки хаётні бошка інсоній кадріятлар билан егаллаш ва шу билан Бирга аввал ма'лум булмаган Янгі хаётні бошлашдан іборат.

    Булардан ташкарі, Турло конунлар хам фаркланаді, масалан Адолат конуні. Демократік мамлакатлардагі Макта-бларда ва жаміятда Адолат Хамма учун бір конунларнінг тадбік етіші деб тушунуладі. Адолат кілішні одатда суд жараёні, камок ва суд Карорі билан боFлайділар. Суд Біно-Ларіні одатда Адолат Сарою деб атайді-лар ва "Мен Халол одаммман" дейілганда, бу одамні хукукій інстітутлар (поліція, суд) билан хеч нима боFламаслігі тушунуладі. Хатто мактабларда хам укітувчі бірор Болані ехтіёткорлік билан макташі, ба'зі холатларні бошкаларні хам макташі Керак, я'ні адолатлі буліші Керак. Адолатнінг бу

    ЗАМОНАВІЙ ТА'ЛІМ / СУЧАСНА ОСВІТА 2018, 9

    фініші худді мa'нaвій xіc-туЙFулapнінг чуккі ^ ні oліб тaшлaб xaммaні біp-дeк пacткі пoFoнaгa тушуpіб, тeнглaштіpіб кyйілгaндeк.

    Maнa шу юкopі тa'лім пoFoнacідaгі aдo-лaт - бу х ^ кікій мa'нaвіят буліб, xap біp бoлa німaлapгa кoдіp екaнлігіні нaмoён кілa oлішіні кaфoлaтлaйді.

    Бу epдa xa ^^ - xap біp інcoнні узі іcтaгaнічa мa'нaвій pівoжлaніші учун yopдaм кypcaтіш, мa'нaвій xізмaт кypcaтіш е ^ xap кaндaй yoшдa ішлaш ^ біліятіні яpaтіш учун кyмaкдіp. Бaлки aйнaн шу -кeлaжaкдaгі жaміят тa'лімінінг acocі буліб кoлap. Бундaй мa'нaвіят бoйліклa-pіні caклaб кoліш ^ pa ^ Булapнінг oлдідa іктіcoдій бoйліклapнінг кaдpі бaлaнд емac. Шундa інcoн: "Meн бaдaвлaтмaнмі yoкі кaмбaFaлмaнмі, бунінг axaміяті йук, aгap мeн уз мa'нaвій хукмімні Тулик бoшкapa oлcaм іктішдій муaммoлap уз yзідaн уз eчіміні тoпaді" дeб фікpлaйді. Одaм-зoд уз кaлбіні мукaммaлaштіpіб бoшкapa oлішні ypгaнca у cepмaxcул буліб ікті ^ дий тapaфлap acocій муaммo бyлмaйді. Одaм-лap xaётіні кУллapі білaн емac бaлки aкл ВA ідpoкі білaн яpaтaді ВA інcoн pівoжлaні-шідa yзігa мoc юкopі пoFoнaгa eтгaч '^ чіл-мaгaн муaммoлapігa "xaм eчім тoпaді. Xeч кімнінг yopдaміcіз бoлaлap oнглі жaміят яpaтішлapі мумкін. Fan ^ ap учун aлбaттa Kaмoклap, пoліція, acкapлap ВA кУpoллap кepaк. Бoлaлap е ^ уз муaммoлapіні тин-

    члік Йулі білaн xaл кілaділap; улap ^ т-тaлapгa еpкінлік ВA інтізoм - тaнгaнінг ікки тoмoні екaнлігіні ВA oнглі paвішдaгі еpкінлік інтізoмгa oліб кeлішіні нaмoйіш етaділap. Одaтдa тaнгa ікки тoмoндaн ібo-paт: біp тoмoні чіpoйліpoк буліб інcoн бoші yoкі aллeгopік фігуpa тacвіpі туші-pілгaн буліб іккінчі тoмoнігa кaмpoк бeзaк бepіліб фaкaт xapфлap ВA paкaмлap тacвіp-лaнгaн. Тaнгaнінг кaмpoк бeзaтілгaн тoмoніні еpкінліккa, іккінчі тoмoніні інті-зoмгa тaккocлaш мумкін. Сінфдaгі інті-зoм бузілca тapбіялoвчі тapтібcізлікнінг caбaбі унінг Йул куй ^ н xaтocі дeб тушунaді ВA уні тyFіpлaшгa xapaкaт кілaді. Оддій мaктaб Укітувчіcі бу xoлaтдa Узині ^ м-cітілгaндeк xіc кілaді, лeкін бу ^ м ^ ти-лиш емac, бaлки Янгі тa'лім бepішнінг тaш-кил етувчі кіcмідіp. Тaбіaтгa yopдaм бepіш білaн інcoн кeйінгі пoFoнaгa кyтapілaді, чункі xapa ^ бу xaёт кoнуні. Айнaн бoлaлap бу юкopігa oліб чікувчі aжoйіб зінaлapні яpaтішяпті. Xaёт ^ нуні - бу тapтіб, кaчoнкі aтpoфні тapтібгa кeлтіpcaк, дунёні тapтібгa ^ лганіні тушунaміз. Тaбіaт xaётгa бaжapі-позбав кepaк бyлгaн вaкoлaтлap йyнaлтіpіб бoлaлapгa тoпшіpік бepaді - бу кaттaлapні уЙFoтіб юкopі пoFoнaлapні зaбт етіш ^ йyнaлтіpіш. Бoлaлap кaттaлapні інcoній мa'нaвіятнінг юкopі пoFoнaлapіні зaбт етішгa eтaклaйділap ВA шу Йул білaн мoддій муaммoлapнінг eчімі xaм тoпілaді.

    Aдабіётлар руйхаті:

    1. Узбeкіcтoн Рecпублікacі Пpeзідeнтінінг 2017 йіл 30 ceнтябpдaгі "Узбeкіcтoн Рecпублікacі Maктaбгaчa тa'лім вaзіpлігі фaoліятіні тaшкіл етіш тyFpіcідa" ПK-3305-coн ^ pop ^ - www.lex.uz.

    2. Moнтeccopі M. Пoмoгі мнe етo cдeлaть caмoму. - M: «Кapaпуз», 2006.

    3. Moнтeccopі M. Знaчeніe cpeди в вocпітaніі: nep. c ітaл. К. Пaмфілoвoй || Жуp-нaл "Чacтнaя шкoлa". - Ш5. - № 4. - С. 122-127.

    4. Джумaнoвa Д.M. Бoлa шaxcігa йyнaлтіpілгaн тa'лімдa Mapія Moнтeccopі мeтo-ді ^^. - "Зaмoнaвій тa'лім" жуpнaлі ", 2016 йіл, 6-co ^ - 40-45 бeтлap.

    5. Абідoв Б.К. Maктaбгaчa тa'лім (xopіжій мaмлaкaтлap тaжpібacі). - "Зaмoнaвій тa'лім" жуpнaлі "2017 йіл, 11-шн. - 34-46 бeтлap.

    6. Абідoв Б.К. Mapія Moнтeccopі тa'лімoтідa тapбіялoвчі мухітні яpaтіш acoc-лapі. - "Зaмoнaвій тa'лім" жуpнaлі ", 2018 йіл, 7-гон. - 50-55 бeтлap.

    7. https: || deti.mail.ru | family | 10-glavnyh-principov-montessori-pedagogiki |

    ЗAMOНAВІЙ TA'ЛІM I СУЧАСНЕ OБРAЗOВAНІE 2018, S


    Ключові слова: мактабгача та'лім / Марія Монтессорі та'лімоті (методікасі) / ў? ітувчіларні тайёрлаш / дошкільна освіта / вчення (методика) Марії Монтессорі / подго- товка вчителів

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити