Наведено результати досліджень з вивчення впливу різних форм мікроелементів на м'ясну продуктивність, морфологічний і хімічний склад м'яса туш бичків в період дорощування. Показано, що знімна жива маса бичків в контрольній групі була - 251кг, в групі з неорганічної формою мікроелементів - 258,5кг, в групі з Комплексонати етилендіамінтетраацетата (ЕДТА) - 263,2кг і в групі з Комплексонати етілендіамінді-бурштинової кислотою (ЕДДЯК) - 266,5кг. Встановлено також позитивний вплив різних форм досліджуваних мікроелементів на морфологічний і хімічний склад м'яса туш досвідчених бичків.

Анотація наукової статті по агробіотехнології, автор наукової роботи - Зайналабдіева Хеді Магомедовна, Арсанукаев Джабраїл Лечіевіч, Алексєєва Людмила Володимирівна, Комкова Олена Олексіївна, Науменко Павло Андрійович


Область наук:

  • Агробіотехнології

  • Рік видавництва: 2015


    Журнал: Вісник Курської державної сільськогосподарської академії


    Наукова стаття на тему 'М'ясна продуктивність, морфологічний і хімічний склад туш бичків в період дорощування при згодовуванні їм мікроелементів'

    Текст наукової роботи на тему «М'ясна продуктивність, морфологічний і хімічний склад туш бичків в період дорощування при згодовуванні їм мікроелементів»

    ?М'ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ, МОРФОЛОГІЧНИЙ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД ТУШ БИЧКОВ У період дорощування ПРИ згодовування їм МІКРОЕЛЕМЕНТІВ

    Х.М. Зайналабдіева, Д.Л. Арсанукаев, Л.В. Алексєєва, Е.А. Комкова, П.А. Науменко

    Анотація. Наведено результати досліджень з вивчення впливу різних форм мікроелементів на м'ясну продуктивність, морфологічний і хімічний склад м'яса туш бичків в період дорощування. Показано, що знімна жива маса бичків у контрольній групі була - 251кг, в групі з неорганічної формою мікроелементів - 258,5кг, в групі з Комплексонати етилендіамінтетраацетата (ЕДТА) -263,2кг і в групі з Комплексонати етілендіамінді-бурштинової кислотою (ЕДДЯК ) - 266,5кг. Встановлено також позитивний вплив різних форм досліджуваних мікроелементів на морфологічний і хімічний склад м'яса туш досвідчених бичків.

    Ключові слова: мікроелементи, хелати, бички, м'ясна продуктивність, морфологічний і хімічний склад туші.

    При вирощуванні і відгодівлі молодняку ​​великої рогатої худоби потрібне забезпечення тварин достатньою кількістю макро- і мікроелементів, необхідних для побудови структурного матеріалу тіла тварин, нормальної роботи ферментних систем, підтримання водно-сольового, кислотно-лужного балансу і осмотичного рівноваги. Відсутність або недолік окремих мінеральних елементів, а також неправильне їх співвідношення в раціонах призводить до порушення фізіологічних і біохімічних процесів в організмі [1,2,3].

    У зв'язку з цим, для забезпечення найбільш повної реалізації продуктивного потенціалу тварин, їх раціони збагачують різними мінеральними добавками.

    Метою наших досліджень було вивчення впливу різних форм мікроелементів на м'ясну продуктивність, морфологічний і хімічний склад туш бичків на дорощуванні.

    Експеримент проводили в умовах навчально-дослідного господарства «Сахарове» Тверській області, для чого за принципом аналогів (з урахуванням віку, фізіологічного стану, породи, живої маси) були сформовані чотири групи тварин, по чотири бичка в кожній. Схема досвіду представлена ​​в таблиці 1.

    Умови утримання і технологія годування тварин дослідних і контрольної груп були однаковими. Годування здійснювалося по деталізованим нормам три рази на добу, з коригуваннями, при яких враховувався вік, жива маса і середньодобовий прирости [4].

    В ході досліджень встановлено, що згодовування бичка мікроелементів заліза, міді, кобальту, цинку і марганцю у вигляді неорганічних солей і їх комплексонатов призводить до збільшення абсолютної живої маси і середньодобових приростів в порівнянні з контролем: у другій групі на 2,99% і 7, 16%, в

    третій - на 4,86% і 11,56% і в четвертій - на 6,17% і 14,17% відповідно.

    Знімна жива маса бичків склала в першій (контрольній) групі - 251 кг, у другій - 258,5 кг, в третій - 263,2 кг і в четвертій групі - 266,5 кг. Зняття бичків з досвіду з дорощування, проводили в 12 місячному віці. Після 24-годинної голодної витримки втрата живої маси бичків в першій групі склала -4,2%, у другій - 4,3%, в третій - 4,4% і в четвертій -4,4% (таблиця 2).

    Для вивчення впливу різних форм мікроелементів, що вводяться додатково до основного раціону бичків, на забійні якості тварин нами по завершенні науково-господарського досвіду був проведений контрольний забій.

    Результати досліджень показали, що при оптимальному рівні мікроелементів в раціонах бички не тільки краще росли, а й мали кращі забійні якості, особливо в третій і четвертій групах, які отримували комплексонати ЕДТА і комплексонати ЕД-Дяк відповідно.

    Після забою тварин була проведена оцінка мяс-ності, для чого були вивчені: маса парної туші і внутрішнього жиру (Сальникова + брижових + принирковий + околосердечной), забійна маса, забійний вихід, м'ясо-кісткове співвідношення, енергетична цінність і інші показники забою.

    Таблиця 2 - Показники контрольного забою бичків після дорощування _

    Показники Групи тварин

    1 2 3 4

    Знімна маса, кг 251,0 ± 17,9 258,5 ± 18,5 263,2 ± 11,4 266,5 ± 10,9

    Маса парної туші, кг 120,7 ± 9,19 126,4 ± 9,24 130,8 ± 7,85 133,5 ± 6,87

    Вихід парної туші,% 50,2 ± 4,16 51,1 ± 3,56 52,0 ± 2,90 52,4 ± 2,55

    Маса внутрішнього жиру, кг 3,8 ± 0,25 4,3 ± 0,25 4,9 ± 0,26 5,1 ± 0,18 **

    Забійна маса, кг 124,5 ± 9,72 130,7 ± 8,58 135,7 ± 7,20 * 138,6 ± 6,93 **

    Забійний вихід,% 51,8 ± 4,08 52,8 ± 3,74 53,9 ± 3,45 54,4 ± 3,40

    Передзабійний маса, кг 240,5 ± 9,51 247,4 ± 10,4 251,6 ± 8,71 254,8 ± 6,53 **

    Примітка: * Р>0,90; ' ** Р>0,95 '

    Маса парної туші в першій групі склала 120,7 кг, у другій - 126,4 кг, в третій - 130,8 кг і в четвертій групі - 133,5 кг, тобто цей показник у бичків другої групи був вище на 5, 7 кг (4,72%), третьою - на 10,1 кг (8,36%) і четвертої - на 12,8 кг (10,6%) щодо контролю.

    Ідентична картина спостерігалася в дослідних групах по масі внутрішнього жиру, забійній масі і забійному виходу. Так, кількість внутрішнього жиру в туше бичків другої групи підвищився на 0,5 кг, в третій -на 1,1 кг, в четвертій - на 1,3 кг. Забійна маса в другій, третій і четвертій групах була вищою, ніж в першій, на 6,2; 11,2 і 14,1 кг. Вище був і забійний вихід: на 1,0; 2,1 і 2,6 абсолютних відсотка відповідно.

    Таким чином, включення в раціон бичків, які перебували на дорощуванні, різних форм мікроелементів позитивно вплинуло на показники контрольного забою, особливо в третій і четвертій групах, тварини яких отримували комплексонати.

    Таблиця 1 - Схема досвіду

    Групи тварин Кількість голів Характеристика годування

    1 (к) 4 Основний раціон (ОР)

    2 (о) 4 ОР + неорганічні солі мікроелементів кобальту, міді, цинку, заліза, марганцю

    3 (о) 4 ОР + комплексонати ЕДТА кобальту, міді, цинку, заліза, марганцю

    4 (о) 4 ОР + комплексонати ЕДДЯК кобальту, міді, цинку, заліза, марганцю

    Поліпшення якості м'яса, підвищення його біологічної та поживної цінності пов'язане зі збільшенням в туше м'язової і жирової тканини і зменшенням в ній кісток, хрящів і сухожиль.

    Для більш повної оцінки м'ясних якостей піддослідних бичків під час проведення контрольного забою нами була зроблена обвалювання туш, що дозволило визначити масу м'якоті, кісток, хрящів і сухожиль, і вихід м'якоті на 1 кг кісток, хрящів і сухожиль (таблиця 3).

    Результати досліджень дозволили встановити, що введення різних форм мікроелементів в раціони тварин зробило помітний вплив на морфологічний і хімічний склад туш бичків.

    Бички, які одержували мікроелементи, мали вищий вихід м'якоті в розрахунку на 1 кг кісток, хрящів і сухожиль: на 8,8% у другій групі, на 11,7% в третьому і на 11,7% в четвертій групах щодо контролю. Найбільша кількість кісток, хрящів і сухожиль було у тварин контрольної групи. Так, в тушах бичків цієї групи їх містилося більше, ніж у другій групі на 1,8%, в третій - на 4,1% і в четвертій - на 5,1%.

    Аналізуючи хімічний склад найдовшого м'язу спини досліджуваних тварин можна відзначити, що практично відсутні відмінності між групами за вмістом води та білка, проте спостерігаються відмінності по жиру і золі. При цьому кращі показники були в четвертій групі, де вміст жиру (4,5%) і золи (1,1%) достовірно перевершувало аналогічні показники тварин першої (контрольної) групи і перевищувало показники другої і третьої груп.

    Згодовування бичка раціонів з оптимальним рівнем мікроелементів сприяло підвищенню енергетичної цінності м'яса у тварин усіх дослідних груп у порівнянні з контролем. Так, енергетична цінність м'яса, отриманого від бичків другої групи, була вище на 6,8%, третьої - на 8,1% і четвертої - на 9,1% в порівнянні з контрольною групою, що свідчить про поліпшення якості м'яса при оптимізації раціонів молодняку ​​великої рогатої худоби в період дорощування по мікроелементам.

    За даними деяких авторів для підвищення повноцінності раціонів тварин слід враховувати хімічний склад кормів конкретної зони, оскільки премікси, серійно випускаються промисловістю, часто не забезпечують потреби молодняку ​​в мікроелементах і вітамінах. Проведені нами дослідження повністю співзвучні з цим висловлюванням, так як в якості мінеральної підгодівлі ми використовували неорганічні солі мікроелементів і їх комплексонати складені в таких пропорціях і в

    такій кількості, в яких не вистачало їх в кормах тварин за результатами хімічного аналізу.

    Таким чином, підвищення повноцінності раціонів бичків, які перебувають на дорощуванні шляхом включення до їх складу преміксів з мікроелементів у вигляді неорганічних солей і комплексонатов сприяло кращому росту і розвитку тварин, підвищенню синтезу м'язової тканини (м'якоті) і жиру. Підвищення кількості золи в довгій м'язі спини служить підтвердженням поліпшення мікроелементного обміну.

    Список використаних джерел

    1 Профілактика порушення обміну речовин у телят мікроелементами / В.І. Сапего, С.І. Плященко, Е.В. Берник, О.М. Ляхов // Ветеринарія сільськогосподарських тварин. -2006. - № 7. - С. 50-54.

    2 Топорова Л.В., Ларшин А.В., Топорова І.В. Органомі-Мінерали комплексні добавки в годівлі тварин // Ветеринарія сільськогосподарських тварин. - 2005. - № 12. - С. 6472.

    3 Фісінін В., Сурай П. Природні мінерали в годуванні тварин і птиці // Тваринництво Росії. - 2009. - № 9. - С. 62-63.

    4 Норми і раціони годівлі сільськогосподарських тварин / А.П. Калашников, Н.І. Клейменов, В.І. Фісінін і ін. // Довідкова допомога. - 3-е изд. перераб. і доп. - М., 2003. - 456 с.

    Інформація про авторів

    Зайналабдіева Хеді Магомедовна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології та анатомії людини і тварин Чеченського державного університету.

    Арсанукаев Джабраїл Лечіевіч, доктор біологічних наук, професор кафедри клітинної біології, морфології і мікробіології Чеченського державного університету.

    Алексєєва Людмила Володимирівна, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізіології, загальної біології та основ ветеринарії ФГБОУ ВПО «Тверська ГСХА».

    Комкова Олена Олексіївна, кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології, загальної біології та основ ветеринарії ФГБОУ ВПО «Тверська ГСХА».

    Науменко Павло Андрійович, доктор біологічних наук, професор, ГНУ ВИЖ.

    Таблиця 3 - Морфологічний і хімічний склад туш_

    Показники Групи тварин:

    1 2 3 4

    М'якоть,% 78,3 ± 7,02 78,7 ± 5,33 79,2 ± 4,49 79,4 ± 4,84

    Кістки, хрящі та сухожилля,% 21,7 ± 1,78 21,3 ± 1,20 20,8 ± 1,24 20,6 ± 1,54

    Вихід м'якоті на 1 кг кісток, хрящів і сухожиль,% 3,4 3,7 3,8 3,8

    Волога,% 76,7 ± 7,05 75,9 ± 5,88 75,8 ± 5,06 75,6 ± 4,61

    Білок,% 19,2 ± 1,48 19,0 ± 1,81 18,7 ± 1,08 18,8 ± 0,67

    Жир,% 3,23 ± 0,15 4,14 ± 0,38 4,42 ± 0,23 * 4,50 ± 0,28 *

    Зола,% 0,87 ± 0,08 0,96 ± 0,05 1,08 ± 0,05 * 1,10 ± 0,04 *

    Енергетична цінність, ккал 109,0 116,4 117,8 118,9

    Примітка: * Р > 0,95


    Ключові слова: Мікроелементи /ХЕЛАТ /БИЧКИ /М'ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ /МОРФОЛОГІЧНИЙ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД туші

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити