Область наук:

  • Науки про здоров'я

  • Рік видавництва: 2009


    Журнал: Сибірський онкологічний журнал


    Наукова стаття на тему 'Лікування хронічного больового синдрому у хворих на рак простати з метастатичним ураженням кісток'

    Текст наукової роботи на тему «Лікування хронічного больового синдрому у хворих на рак простати з метастатичним ураженням кісток»

    ?місце серед інших локалізацій, у жінок

    - 75 років і старше: РЖ на 2-му місці після раку шкіри. У чоловіків РЖ зустрічається в 2,4 рази частіше, ніж у жінок, що чітко проявляється після 35 років. Найбільша відмінність (в 2,7 рази) виявлено у віці 55-65 років.

    Має місце досить висока територіальна нерівномірність у поширенні РЖ в регіоні Сибіру і Далекого Сходу. Серед 20 розглянутих територій найвищими рівнями захворюваності як чоловічого, так і жіночого населення виділяються республіки Тува (54,0 ± 3,8% ооо - чоловіки, 22,5 ± 2,1% ооо -жінки) і Бурятія (44,2 ± 1,6% ооо - чоловіки, 17,7 ± 0,8% ооо - жінки); захворюваність в Тиві перевищувала середню по регіону на 42,1 і 39,7%, в Бурятії - на 16,3 і 9,9%. У групі підвищеного ризику захворіти РЖ виявилося також населення Томської, Іркутської і Сахалінської областей. Групу зниженого ризику склало населення Алтайського краю, Республіки Хакасія, Камчатської і Магаданської областей. З 1991 по 2005 р триває зазначене раніше зниження захворюваності РЖ населення регіону, яке здійснюється в основному за рахунок зниження ризику захворіти. На території Далекосхідного федерального округу цей процес носить більш інтенсивний характер, ніж Сибірського федерального округу.

    Має місце національний фактор, негативно відбивається на захворюваності населення РЖ, про що свідчить найвища захворюваність в Республіці Тива і висока - в Бурятії, а також відсутність або найнижчі темпи зниження рівнів захворюваності в цих територіях за досліджувані роки. це обстоя-

    тельство, швидше за все, пов'язано з негативним впливом фактора харчування, обумовленого жирними і гострими продуктами, традиційно прийнятими у тувинців і бурят. Критичний вік, коли РЖ займає провідну позицію в онкологічній захворюваності чоловіків Республіки Тива 35-49 років, Республіки Бурятія

    - 35-44 роки. У жінок РЖ стає провідною локалізацією в Тиві в 60-74 роки, в Бурятії -65 років і старше.

    Згідно з прогнозом, за умови збереження виявлених тенденцій, до 2012 року в середньому по регіону Сибіру і Далекого Сходу захворюваність РЖ в порівнянні з 2005 р може знизитися на 23,8% у чоловіків і 22,1% - у жінок. До цього часу в структурі онкологічної захворюваності РЖ у чоловічого населення може виявитися на 4-му місці після раку передміхурової залози, шкіри і легкого; у жіночого - на 8-му місці після раку яєчника, шийки матки, ободової кишки, тіла матки, щитовидної залози, шкіри і молочної залози. У групі підвищеного ризику може виявитися населення Омської, Томської, Іркутської областей, Республік Тива і Бурятія, в групі зниженого ризику - населення Красноярського, Хабаровського країв, Читинської і Амурської областей. Найнижча захворюваність РЖ прогнозується у населення Магаданської області.

    Висновки. Отримані результати свідчать про наявність особливостей в захворюваності РЖ населення регіону Сибіру і Далекого Сходу. Представлена ​​епідеміологічна характеристика може бути покладена в основу планування заходів по профілактиці і ранній діагностиці РЖ на місцях.

    ЛІКУВАННЯ хронічного больового синдрому в ХВОРИХ НА РАК ПРОСТАТИ З метастатичного ураження кісток

    А.В. ФАЕНСОН

    ФДМ «Ростовський науково-дослідний онкологічний інститут Росмедтехнологий»,

    м Ростов-на-Дону

    Актуальність. Захворюваність на рак про- рологіческой захворюваності. У Росії до 70%

    стаття має тенденцію до виходу на лідірую- пацієнтів, які страждають на рак простати, при

    щие місця в структурі онкологічної і онкоу- первинному зверненні вже мають III і IV ста-

    дию захворювання. Найчастіше метастазування відбувається в кістки скелета, що в 2/3 випадків супроводжується розвитком хронічного больового синдрому. Хронічний біль, на відміну від гострої, позбавлена ​​сигнальної і захисної функцій і не сприяє оптимізації поведінки пацієнта, спрямованої на загоєння ушкодження. Вона стає самостійним хворобливим станом. Цей стан може викликати розвиток альгогенного психосиндрома, з характерними для нього депресією, дратівливістю, слабкістю, звуженням інтересів і зниженою соціальною активністю. Нові можливості протибольовий терапії відкриваються при місцевому використанні відомих гормональних препаратів.

    Мета дослідження. Апробувати застосування способу ендолюмбальной гормонотерапії при лікуванні хворих на генералізований рак простати з метастатичним ураженням кісток і розвитком хронічного больового синдрому.

    Матеріали та методи. Вивчено результати лікування 19 хворих на рак простати з метастатичним ураженням кісток, які страждають хронічним больовим синдромом. Морфологічна верифікація діагнозу у всіх хворих була отримана шляхом поліфокальной трансректальной пункційної біопсії простати. Гістологічна картина представлена ​​аденокарциномой різного ступеня диф-ференціровкі. Метастатична поразка кісток скелета підтверджено даними СРКТ, остеосцинтиграфії, рентгенографії. Всі хворі отримували гормонотерапію у вигляді максимальної андрогенної блокади. Для оцінки інтенсивності больового синдрому ми застосовували візуальну аналогову шкалу. Ця шкала має довжину 10 см, один кінець її відповідає відсутності больових відчуттів, інший - болі максимальної (в уявленні хворого) інтенсивності. Виходячи з цих крайніх значень, хворий відзначає на шкалі суб'єктивну

    оцінку інтенсивності відчувається їм болю. Пункцію спинномозкового каналу проводили в проміжку ШГ-ГУ Лікарська вплив здійснювався ендолюмбального введення 125 мг гідрокортизону. Курс лікування складався з п'ятикратного введення (через день) препарату. Будь-яких ускладнень при застосуванні даної методики не зазначено.

    Результати. У всіх хворих до початку лікування інтенсивність больових відчуттів відповідала 8-10 балів. Порівняльний аналіз больових відчуттів до проведення ен-долюмбальной гормонотерапії і після неї (за даними візуальної аналогової шкали), підтверджує значне зниження інтенсивності (аж до повного зникнення) больового синдрому: від 0 до 2 балів. Всі хворі відмовилися від прийому анальгетиків, в повному обсязі була відновлена ​​рухова функція, нормалізувався нічний сон, покращився настрій. Всі пацієнти повернулися до праці (частина - по домашньому господарству, частина - за фахом). 17 хворих на момент контролю живі. Максимальний термін спостереження - 1 рік 6 міс. Причиною смерті двох хворих стало прогресування основного процесу. Реці-дівірованіе больового синдрому відзначено у чотирьох хворих (в терміни від 5 до 11 міс після проведення курсу ендолюмбального введення гідрокортизону). Інтенсивність больових відчуттів у цих хворих відповідала 6-8 балам за візуальною аналоговою шкалою. Цим хворим був проведений повторний курс з 5 ендолюмбального введення гідрокортизону (по 125 мг), що дозволило знову знизити інтенсивність больового синдрому: від 1 до 3 балів.

    Висновки. Все вищевикладене дозволяє зробити висновок про ефективність ендолюм-бальною гормонотерапії гидрокортизоном в лікуванні хронічного больового синдрому при метастатичному ураженні кісток у хворих на рак простати.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити