У статті розглянуті лексичні діалектизми мови Евен Кобяя, висвітлюються лексичні особливості говірки. лексика говірки представляє безперечний інтерес не тільки для дослідників, а й для знавців мови. Стаття може послужити додатковим матеріалом з вивчення аналогічних проблем по лексиці інших говірок Евенського мови.

Анотація наукової статті з мовознавства та літературознавства, автор наукової роботи - Кузьміна Р. П.


The article reviews the lexical dialecticisms of the language of the JIven people from the Kobyai area and the lexical peculiarities of this subdialect. The vocabulary of this subdialect may be of interest to researchers of the JIven language as well as to JIven speakers. The article may serve as a supplementary material for studying the analogous problems in the vocabulary of other subdialects of the JIven language and may be useful for philologists, post-graduate students and persons studying the JIven language.


Область наук:

  • Мовознавство та літературознавство

  • Рік видавництва: 2008


    Журнал: Известия Російського державного педагогічного університету ім. А.І. Герцена


    Наукова стаття на тему 'Лексічекіе діалектизми в мові кобяйскіх Евен'

    Текст наукової роботи на тему «Лексічекіе діалектизми в мові кобяйскіх Евен»

    ?Р. П. Кузьміна

    ЛЕКСІЧЕКІЕ діалектизми У МОВІ КОБЯЙСКІХ Евен

    Робота представлена ​​сектором Евенський філології Інституту проблем нечисленних народів Півночі.

    Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор В. А. Роббек

    У статті розглянуті лексичні діалектизми мови Евен Кобяя, висвітлюються лексичні особливості говірки. Лексика говірки представляє безперечний інтерес не тільки для дослідників, а й для знавців мови. Стаття може послужити додатковим матеріалом з вивчення аналогічних проблем по лексиці інших говірок Евенського мови.

    Ключові слова: евенський мову, діалект, говір, диалектизм, лексика.

    The article reviews the lexical dialecticisms of the language of the Лven people from the Kobyai area and the lexical peculiarities of this subdialect. The vocabulary of this subdialect may be of interest to researchers of the Лven language as well as to Лven speakers. The article may serve as a supplementary material for studying the analogous problems in the vocabulary of other subdialects of the Лven language and may be useful for philologists, post-graduate students and persons studying the Лven language.

    Key words: the Лven language, dialect, subdialect, dialecticism, vocabulary.

    Територіальна роз'єднаність Евен та різні природно-кліматичні умови є причиною появи фонетичних, лексичних особливостей Евенського мови. У науковій літературі мова Евен Кобяйского улусу Республіки Саха (Я) прийнято називати ламунхінскім

    говором Евенського мови. За офіційною класифікацією ламунхінскій говір Евено-веди відносять до західного діалекту Евенського язика1. Говір за своїми фонетичним, лексичним показниками стоїть осібно серед інших говірок і літературної Евенського мови.

    Діалектна лексика ламунхінского говірки Евенського мови відображає специфіку кочового способу життя і багату духовну культуру. Деякі з лексем є характерною приналежністю мови Ламун-хінскіх Евен.

    У ламунхінском говірці ми виділимо п'ять груп лексичних діалектизмів: власне лексичні діалектизми, лексико-семантичні діалектизми, етнографічні діалектизми, лексико-фонетичні діалектизми, фразеологічні діалектизми.

    Власне лексичних діалектизмів, т. Е. Слів, які мають в літературній мові синоніми з іншим коренем, в говірці досить багато, наприклад: лам. хінгеркен -лиття. чамакчан «миша»; лам. дьолокен - літ. мунрукан «заєць»; лам. чіріт - літ. етерген «мураха»; лам. струми - літ. егдете «лось»; лам. хелемкен - літ. кола «ківш»; лам. ньуленде - літ. тергес «замша»; лам. гол -лиття. мо «дрова»; терміни спорідненості, наприклад: лам. Абага - літ. ете «дідусь»; лам. УПЕ - літ. ата «бабуся»; лам. омолго - літ. хуркен «хлопчик»; пори року, наприклад: лам. Ілан - літ. бяг «місяць, місяць»; лам. гочін - літ. дюлескі «майбутній рік»; лам. гевану - літ. тинеп аннган «минулий рік»; якості, наприклад: лам. ібго - літ. ай «добре, хороший»; лам. помпоті - літ. урум-кун «короткий»; лам. дебеге - літ. тимбете «кудлатий»; лам. чокоти - літ. нёнгети «одноокий»; частини тіла, наприклад: лам. хіечон - літ. елрекен «щока»; лам. Кирим-ки - літ. харамта «вії»; лам. кентере -лиття. булгіс «щока»; лам. тенмен - літ. еллін «сопка (покрита лісом)»; лам. хойом -лиття. хе2ке «ополонка»; лам. дьугендей - літ. Гайдай «проміняти»; лам. ідоролдай - літ. дюіралдай «прокиснути» і ін.

    У мові Евен Кобяя можна відзначити наявність слів, співпадаючих по звуковому виглядом з літературними словами, але мають в говірці особливе значення. Цю групу діалектизмів відзначає і К. А. Новікова2. Такі семантичні діалектизми, наприклад: лит. букчан «острів» - в ламунхін-

    ському говірці це слово означає «гірка». Енду кунгалньун букчандула ойчітні. - «Андрій з хлопцями піднявся на гору».

    Літ. аталдай «звільнити, розв'язати, зняти» в ламунхінском говірці означає «зняти шкуру з убитого звіра». Бойола облив-ла криком аталадда. - «Люди на річці обробляють оленя».

    Літ. буркун «випадання першого снігу» в ламунхінском говірці означає «заметіль». Ехечен буркун Орін. - «Увечері почалася завірюха».

    Літ. ічододей «зустрітися» в ламунхінском говірці означає «разом дивитися що-небудь». Амму мінньун кінев ічолде-рин. - «Батько зі мною дивився фільм».

    Літ. гілбер «цуг, низка (про оленів в каравані)» в ламунхінском говірці означає «повідець (у сідла)». Міко нгіні гілбер-ре оньетні. - «Миша прив'язав собаку на поводок».

    Літ. Майтан «воріт, комір» в ламунхінском говірці означає «шарф». Кунга Майтан няхмі. - «У дитини теплий шарф».

    У лексиці говірок зафіксовано такі етнографічні діалектизми, які властиві лише мови ламунхінскіх Евен і не мають паралелей в літературному Евенський мовою. Слід зазначити такі слова, наприклад: лам. хани «прикраса»; лам. ханідай «вбратися»; лам. аг «магазинна коробка рушниці»; лам. авнохок «брусок»; лам. ерепчін «рубанок»; конгді «взуття (коротка зимова)» та ін.

    Лексико-фонетичних діалектизмів, т. Е. Слів з іншої огласовкой, ніж в літературній мові, в говірці досить багато, наприклад: лам. авдірі «гроза», літ. Агди; лам. ахіккан «дівчинка», літ. асаткан; лам. ехечен «вечір», літ. хісечін; лам. амахкі «назад», літ. Амаско; лам. Олдо «риба», літ. олра; лам. улдо «м'ясо», літ. улре; лам. хав-ді «старий», літ. хагди; лам. ньамалда «мох», літ. нямалра; лам. бохко «лід», літ. бокес; лам. бегідей «обморозити», літ. бе-ідей; лам. Нанда «шкура», літ. нанра; лам. ехке «луска», літ. екес; лам. амдані «вітчим», літ. Амрані і ін.

    Фразеологічні діалектизми - стійкі словосполучення, відомі в даному значенні лише в якійсь місцевості. Основним способом утворення фразеологізмів в говірці є калькування, але слід зазначити наявність в говірці стійких словосполучень, які не є кальками з інших мов.

    Фразеологічні кальки проникли в мову кобяйскіх Евен з якутського і російської мов. З якутського мови проникли такі фразеологічні кальки, як: як. айага ариллар - ЕВН. лам. амнгон ангабга-ран - «рот його відкривається». Аригивньун Колмен амнгон ангабгаран. «Тільки випивши, у нього відкривається рот» і ін.

    З російської мови такі фразеологічні кальки, як: Ховд едьі ховнакан, Бойола тікулдьіл. - «Не верти хвостом, людям не сподобається»; Дьор Кобаки хулут-ми Омом-де етенні хопкен. - «За двома зайцями поженешся, жодного не зловиш»; Омон мосталі гіркакалі. - «Застав ходити його по одній дошці» і ін.

    У говірці можна відзначити такі стійкі словосполучення, які не є кальками з інших мов, наприклад: Тарак бій Ділан ховнохоньча. - «Та людина зійшов з розуму»; Кулин бойу тоббоббет-ті.- «Комарі людей на руках носять», т. Е. «Комаров так багато, як ніби вони носять тебе на руках» і ін.

    Таким чином, в ламунхінском говірці ми виділили п'ять груп лексичних діалектизмів: власне лексичні діалектизми, лексико-семантичні діалектизми, етнографічні діалектизми, лексико-фонетичні діалектизми, фразеологічні діалектизми. Слід зазначити, що найбільш численною з усіх груп лексичних діалектизмів в говірці є власне лексичні діалек-тизм і лексико-фонетичні. Ці групи діалектизмів найбільш повно отража-ють фонетичні, лексичні особливості ламунхінского говірки Евенського мови і показують його відмінність від літературного Евенського мови.

    Список літератури

    1 Цінціус В. І. Нарис граматики Евенського (ламутская) мови. Фонетика і морфологія. Л .: Учпедгиз, 1947. Ч. 1.

    2 Новікова К. А. Основні особливості Евенський говорив Якутській АРСР // Доповіді і повідомлення ІМ АН СРСР. 1958. Вип.11. С.185-205.


    Ключові слова: Евенський МОВУ /ДІАЛЕКТ /Кажуть /діалектизми /ЛЕКСИКА

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити