Пропонується стратегія латентної математичної адаптації випускників шкіл до умов вузівського освіти і діагностики етапів сформованості математичного мислення. На основі аналізу успішності результатів шкільного навчання математики випускників шкіл останніх років розроблено алгоритм оцінки базових знань з математики з урахуванням варіативного вибору дидактичного забезпечення та відповідного педагогічного впливу. В контексті виробленого стратегічного напрямку передбачені різні способи безперервного педагогічного супроводу навчальної діяльності на етапі «школа вуз». Подано методичні рекомендації щодо зміни акцентів у викладі деяких розділів математики в середній школі з метою організації продуктивної навчальної діяльності школярів в контексті забезпечення семантичного єдності інформаційного поля математики.

Анотація наукової статті по наукам про освіту, автор наукової роботи - Лукичева Світлана Василівна, Коваленко Ольга Миколаївна


Latent Adaptation Of Students To The Information Field Of Mathematics Of The University. Strategic Approach

The strategy of latent mathematical adaptation of school graduates to the conditions of higher education and diagnosis of stages of formation of mathematical thinking is proposed. Based on the analysis of the success of the results of school mathematics training of recent years, an algorithm for assessing the basic knowledge of mathematics, taking into account the variable choice of didactic support and the corresponding pedagogical impact. In the context of the developed strategic direction, various ways of continuous pedagogical support of educational activities at the stage of «school University» are provided. The methodical recommendations on changing the emphasis in the presentation of some sections of mathematics in high school in order to organize productive educational activities of students in the context of ensuring the semantic unity of the information field of mathematics.


Область наук:

  • Науки про освіту

  • Рік видавництва: 2018


    Журнал

    Шкільні технології


    Наукова стаття на тему 'латентний АДАПТАЦІЯ ШКОЛЯРІВ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЮ МАТЕМАТИКИ ВНЗ. СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД '

    Текст наукової роботи на тему «латентний АДАПТАЦІЯ ШКОЛЯРІВ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЮ МАТЕМАТИКИ ВНЗ. СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД »

    ?\

    Латентний АДАПТАЦІЯ ШКОЛЯРІВ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЮ МАТЕМАТИКИ ВНЗ. СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД

    Лукичева Світлана Василівна,

    доцент, Сибірський державний університет науки і технологій

    ім. академіка М.Ф. Решетнева, м Красноярськ, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Коваленко Ольга Миколаївна,

    старший викладач, Сибірський державний університет науки і технологій ім. академіка М.Ф. Решетнева, м Красноярськ, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Пропонується СТРАТЕГІЯ ЛАТЕНТНІЙ математичної АДАПТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ ДО УМОВ вузівської освіти І ДІАГНОСТИКИ ЕТАПІВ СФОРМОВАНОСТІ МАТЕМАТИЧНОГО МИСЛЕННЯ. НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ УСПІШНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ ОСТАННІХ РОКІВ РОЗРОБЛЕНО АЛГОРИТМ ОЦІНКИ БАЗОВИХ ЗНАНЬ З МАТЕМАТИКИ З УРАХУВАННЯМ варіативність ВИБОРУ ДИДАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ВІДПОВІДНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ. В КОНТЕКСТІ вироблені стратегічні НАПРЯМКИ ПЕРЕДБАЧЕНО РІЗНІ СПОСОБИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СУПРОВОДУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕТАПІ «ШКОЛА - ВНЗ». Дано Методичні рекомендації щодо ЗМІНИ АКЦЕНТІВ В виклад деяких РОЗДІЛІВ МАТЕМАТИКИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ З МЕТОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ семантичну єдність ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ МАТЕМАТИКИ.

    • математична адаптація • розумові здібності • аналітичні здібності

    • продуктивна навчальна діяльність • математичне мислення

    В даний час наша країна зазнає істотні соціально-економічні зміни, які тягнуть за собою зміни в образ і стиль життя, в сприйнятті і перетворенні дійсності, логіці і мисленні.

    При вступі до вузу перед майбутніми студентами постає двоїста проблема адаптації: з одного боку - інтелектуальна адаптація в новому інформаційному просторі, з іншого боку - з-цио-психологічна адаптація. На відміну від інших країн перед російськими школярами ці проблеми носять значимий характер, оскільки в інших країнах (Франція, Німеччина) відсутня потреба в інтелектуальній адаптації за рахунок існуючої освітньої парадигми.

    Вступ до вузу для випускника школи Росії є стресовою ситуацією. за-

    цього для адекватного входження в студентське життя школяреві - випускнику необхідно зануритися в складну багаторівневу систему адаптаційних процесів: 1) фізіологічну; 2) соціально-психологічну; 3) інтелектуально-особистісну. Особливу увагу, на наш погляд, заслуговує процес інтелектуально-особистісної адаптації, а конкретно - математичної.

    Суттєве значення для успішної адаптації має латентний безперервне спадкоємне педагогічний супровід переходу абітурієнта з інформаційного поля школи в інформаційне поле вузу. У цьому сенсі істотне значення набуває формування мотивації до продовження математичної освіти, яку можна трактувати як «істотну передумову пізнавальної діяльності, володіння базисним

    матеріалом і присутність мотиву забезпечення діяльності »[8, с. 114].

    Предметом дослідження є вироблення латентної адаптації випускників шкіл до інформаційного поля математики вузу за рахунок оптимального використання різних технологій навчання та педагогічного супроводу навчальної діяльності старшокласників та випускників середньої школи.

    На етапі «школяр - студент» навчання на молодших курсах виявляються істотні інформаційні прогалини в математичних знаннях, а також у вербальній інтерпретації інформації. Крім цього, виникають труднощі в спілкуванні не тільки між учнями, а й між учнями і викладачами.

    Зауважимо, що в сучасному суспільстві простежується тенденція знецінення людського слова, зниження якості мови і мислення, подолати яку можна тільки за допомогою системного підходу до однозначного семантичному відповідності мовних конструктів, який би дозволив адекватно вибудовувати образну цілісну картину світу. У контексті встановлення адекватності понять і визначень в математичних дисциплінах виникає необхідність у фіксуванні «однозначного» відповідності «предмет - поняття» і «образ - поняття».

    Слід зауважити, що шкільна математична підготовка майбутніх студентів не завжди задовольняє вимогам вищої школи і має вкрай неоднорідним якістю математичних знань. Для того щоб повною мірою розвинути хоча б основні навички математичного мислення студентів, велике значення має первинна діагностика наявності основ логічного мислення, що формуються в процесі їх навчальної діяльності в середній школі.

    Дослідження в області розвитку в учнів рівня логічного мислення в 6-11 класах свідчать про те, що не всі учні в повній мірі оволоділи логічними операціями з поняттями: 39,48% не розуміють суті терміна «узагальнення»; 43,51% не засвоїли тему «ог-

    зпечних понять »; 71,25% не засвоїли поняття «класифікація»; 97,56% не вміють будувати умовивід (дедуктивний, індуктивний); 54,8% не розуміють «аналогії відносин» і «аналогії властивостей». Таким чином, формування і розвиток в учнів логічних універсальних навчальних дій мають ключове значення у структуруванні математичного мислення учнів на молодших курсах вузу [2, с. 14].

    Уточнимо поняття «логічні універсальні навчальні дії» - це пізнавальні вміння, розвиваючі розумові здібності, тому що засновані на законах логіки і на застосуванні:

    • логічних операцій з поняттями (визначення, поділ, узагальнення, обмеження, формування проблемних питань і умовиводів);

    • логічних прийомів (аналіз, синтез, порівняння).

    Л.С. Виготський стверджував: «Процес шкільного навчання необхідно пристосуватися до ходу розвитку дитини, і цей висновок є принципово важливим як для вирішення питання про співвідношення навчання і розвитку, так і для педагогічної психології в цілому. Між процесами розвитку і навчанням встановлюються найскладніші динамічні залежності, які не можна охопити єдиної, наперед даною, апріорною умоглядною формулою »[6, с. 390].

    Для забезпечення латентного входження випускника середньої школи в інформаційне поле вузу необхідно провести «понятійний місток» «школа - вуз». Сформувати однакову семантичну сутність вводяться понять, наприклад з математики, яка б дозволила на першому курсі технічного вузу продовжити математичну освіту абітурієнтів, а не починати його заново. Таким чином, не порушуючи логічної цілісності курсу шкільної алгебри і геометрії, стає актуальною задача деякого адаптаційного перетворення курсу математики в середній школі в рамках стандартів середньої освіти в Росії. Вузи вирішують проблему адекватності понять, сформованих в школі, і понять, що формуються в курсі математики

    впровадження

    вузу, за допомогою різних методичних і технологічних прийомів під час навчання на першому курсі [10, с. 29]. Розроблено методики, що забезпечують адекватну наступність деяких розділів математики. Особливу цінність, на наш погляд, мають розділи: алгебра, теорія ймовірностей, похідна, Первісна. Зауважимо, що практично весь матеріал шкільної програми має реальну можливість стати міцною базою для продовження вивчення його в вузі, яка виростала б з якісно підготовленого шкільної математичної освіти.

    Особливий інтерес, на наш погляд, представляє дидактична трансформація методики викладу деяких матеріалів шкільної програми, що дозволяє забезпечити спадкоємність семантичного поля математики на етапі «школа - вуз».

    Розглянемо розроблену авторами методику забезпечення єдиного семантичного простору в розділі «Алгебра».

    Рішення квадратних рівнянь в курсі шкільної математики вивчається досить докладно - з геометричними ілюстраціями квадратного тричлена, його коріння і положення в декартовій системі координат. В курсі математики вузу ця тема широко застосовується практично у всіх розділах, особливо актуальною ця тема стає при вивченні кривих і поверхонь другого порядку, зокрема параболи (тобто її канонічне рівняння). Тому «одну і ту ж» параболу доводиться вивчати повторно. Для того щоб шкільні знання були затребувані повністю у вищій школі, на наш погляд, необхідно додати методично обґрунтовані логічні зв'язки, що мають на меті забезпечити безперервну трансформацію квадратного тричлена, як параболи до канонічного виду, шляхом виділення повного квадрата по аргументу х.

    Розглянемо, наприклад: у = х2 + 4х + 3 ^ виділимо в правій частині повний квадрат, відповідно до формулами скороченого множення (а + в) 2 = а2 + 2АВ + В2 або (а - в) 2 = а2 + 2АВ + в2 ^ у = (х2 + 4х + 4) - 4 + + 3 ^ у = (х + 2) 2 - 1 ^ у + 1 = (х + 2) 2 або у = X2, де у = у + 1; Х = (х + 2).

    Можна цю логічний зв'язок проілюструвати як презентації (обсягом не більше чотирьох або шести слайдів). У шкільній математиці слід дати визначення параболи як геометричного місця точок. Для тренінгу можна посилити самостійну роботу школярів, пропонуючи провести перетворення квадратного тричлена і прокоментувати хід рішення.

    Наприклад: у = 2х2 + 6х + 1, виділимо повний квадрат в правій частині співвідношення:

    у = 2 (х + 3/2) 2 - 9/2 + 1; ^ У = 2 (х + 3/2) 2 ^ наведемо рівняння до канонічного виду:

    у + 7/2 = 2 (х + 3/2) 2 ^ У = 2Х2, де У = у + 7/2, X = (х + 3/2) і далі побудувати параболу в старій хОу і новій системі координат

    ХО1У.

    Якщо дозволяє час, можна провести ще більш міцне закріплення теми за рахунок дидактичного матеріалу, що включає подібні приклади в домашнє завдання і складається з рішень квадратних рівнянь, їх геометричній ілюстрації та приведення цих рівнянь до канонічного вигляду параболи.

    На розширення цієї теми в урочний час витрачається 10-15 хвилин, але при цьому при вивченні теми «Криві другого порядку» в вузі економиться час контактного навчання в середньому на 25 хвилин. Особливо цінно, що якість отриманих знань по цій темі в вузі збільшується на 15%. Таким чином, в результаті методологічного єдності «школа - вуз» навіть в рамках такої невеликої теми очевидно істотне поліпшення якості знань, збільшення обсягу реально затребуваних шкільних знань і подальшого безперервного вдосконалення розумової діяльності школяра на «порозі вузу» [7, ​​с. 311].

    Зауважимо, що для цього необхідно сформувати у студентів технічного вузу навички математичного мислення, які б послужили свого роду універсальним засобом вирішення майбутніх професійних завдань [5, с. 70]. Дійсно, мислення - процес відображення об'єктів, оскільки воно є творче перетворення їх суб'єктивних образів у свідомості

    людини, їх значення і сенсу для вирішення реальних протиріч в обставинах життєдіяльності людей, для освіти її нових цілей, відкриття нових засобів і планів їх досягнення, які розкривають сутність об'єктивних сил природи і суспільства [1, с. 310].

    Очевидно, що метою навчальної діяльності в рамках математичних і інженерних дисциплін є подальше формування в учнів абстрактно-логічного і абстрактно-символічного мислень, що належать єдиному семантичному просторі досліджуваної дисципліни.

    тичних мислення слід брати до уваги думку Н.Ф. Тализіна: «Людина не народиться з готовими прийомами мислення, з готовими знаннями про світ і не відкриває заново ні логічних законів мислення, ні відомих суспільству законів природи - все це він засвоює як досвід старших поколінь. Зрозуміло, людина множить досвід, але і це він робить тільки після засвоєння досвіду, наявного в суспільстві, і на його основі »[5, с. 8]. Тому при складанні діагностичного тесту для оцінки стартовою підготовки має сенс прийняти це твердження до уваги і реалізувати «досвідчений» підхід Н.Ф. Тализіна.

    Авторський колектив розробив методику діагностики та формування математичного мислення у студентів молодших курсів технічного вузу (в рамках дисципліни «Математика»), що включає в себе наступні етапи:

    • первісна трирівнева діагностика базової математичної підготовки випускників шкіл, які надійшли до вузу (I рівень математичного мислення, II - середній, III - низький);

    Наведемо приклад реалізації стратегії.

    Перший пункт. Пілотний тест трирівневої діагностики базових знань випускників середньої школи.

    Двадцять випускників одного з одинадцятих класів здавали ЄДІ з математики. Найнижчий отриманий бал дорівнював 36, а найвищий - 75. Виберіть твердження, які вірні при зазначених даних:

    • Розробка та формування дидактичного забезпечення курсу дисципліни, що забезпечує поетапне спадкоємне і послідовне формування математичного мислення у студентів усіх рівнів стартовою підготовки [2, с. 73-75];

    • забезпечення адекватного рубіжного контролю отриманих знань, навичок, умінь з дисципліни з одночасною оцінкою рівня сформованості математичного мислення [4, с. 125].

    Оскільки будь-яка навчальна діяльність є результат співпраці і спільної роботи викладача і студента, то авторитет, особисті та професійні якості викладача суттєво впливають на якість освітнього процесу у вузі, в тому числі і на успішну адаптацію першокурсників, яка повинна проходити безперервно і латентно [3, с . 125].

    При детальній реалізації розробленої стратегії особистісно-орієнтованого адаптаційного процесу і розвитку мате-

    • серед цих випускників є людина, яка отримала 75 балів за ЄДІ з математики;

    • серед цих випускників є двадцять два чоловіки з рівними балами за ЄДІ з математики;

    • серед цих випускників є людина, яка отримала 20 балів за ЄДІ з математики;

    • бали за ЄДІ з суспільствознавства будь-якого з цих двадцяти чоловік не нижче 35.

    Відповідь: _

    У відповіді запишіть номери обраних тверджень через кому.

    (Діагностика засвоєння елементарних понять «класифікація» і «аналогії властивостей».)

    Викресліть в числі 123 456 три цифри так, щоб вийшло тризначне число ділилося на 27.

    Відповідь: __

    (Діагностика наявності поняття «подільність», «перебір можливих значень».)

    Впровадження у нрпмш

    Господар домовився з робітниками, що вони викопають йому колодязь на наступних умовах: за перший метр він заплатить їм 3500 рублів, а за кожен наступний метр на 1600 рублів більше, ніж за попередній. Скільки рублів господар повинен буде заплатити робітникам, якщо вони викопають колодязь глибиною 9 метрів?

    (Діагностика наявності логічних висновків, аналізу, синтезу основних математичних понять.)

    Другий пункт реалізації стратегії здійснюється як процес вибору дидактичного забезпечення навчальної діяльності на основі розроблених навчально-методичних комплексів дисципліни [2, с. 18] і використання технологій, які забезпечують сталу особистісно-орієнтований-ву зворотний зв'язок в процесі здійснення навчальної діяльності як старшокласників, так і младшекурсніков [4, с. 91]. При цьому на основі результатів первинної діагностики варіюється набір як теоретичних, так і практичних дидактичних матеріалів [2, с. 74], що створює комфортні умови навчання та латентної математичної адаптації, що бере початок в рамках шкільної освіти.

    Третій етап реалізації стратегії здійснюється будь-яким з контактних (колоквіум, дискусія, змагання малих груп і т.д.) і безконтактних (тестовий контроль, міні-письмова робота, робота в рамках розробленого індивідуального кейса) за умови адекватної оцінки рівня сформиро-ванности математичного мислення у кожного студента технічного вузу.

    В процесі реалізації розробленої стратегії отримані наступні результати:

    Розроблена авторами стратегія латентної адаптації розвитку і формування математичного мислення дозволяє адекватно врахувати його реалізацію в рішенні навчально-професійних завдань в умовах технічного вузу, оцінити якість математичної освіти майбутніх інженерів.

    Пілотні діагностичні тести дозволяють в рамках відповідного стандарту спеціальності і уніфікованого Дидак-

    тичного забезпечення однозначно ранжувати успішність студентів першого курсу технічного вузу.

    Розроблено варіативний підхід до вибору засобів забезпечення ефективної навчальної діяльності під час первинної математичної адаптації.

    Дано практичні рекомендації щодо формування в навчальному процесі середньої школи наступності семантичного простору математичних дисциплін в системі «школа - вуз». ?

    література

    1. Сучасний психологічний словник / під ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зінченко. - СПб .: ПРАЙМ - Еврознак, 2006. - 490с.

    2. Лукичева С.В., Коваленко О.М. До питання про безперервне формування продуктивного мислення студентів в рамках дисципліни «математика» // Педагогіка і психологія: проблеми розвитку мислення. II Всеросійська науково-практична конф. з міжнар. участю (СібГІУ ім. М.Ф. Решетньова 2017 г.). - Красноярськ, 2017. - С. 71-75.

    3. Лукичева С.В. Деякі підходи до формування творчої самостійності в теорії і практиці вищої технічної освіти // Управління освітнім процесом у сучасному вузі: матеріали II Всеросійської науково-методич. конф. з міжнар. участю. (Красноярськ, 22-23 квітня 2008 р Красноярський держ. Пед.

    університет ім. В.П. Астаф'єва)--

    Красноярськ, 2008. - С. 103-108.

    4. Лукичева С.В., Коваленко О.М. Методика організації стійкого зворотного зв'язку «викладач - студент» за допомогою карт експрес-опитування під час навчання математиці // Вісник Красноярського держ. пед. університету ім.

    В.П. Астаф'єва. - 2017. - № 2 (40). -

    C. 89-93.

    5. Тализіна Н.Ф. Педагогічна психологія: навчальний посібник для студентів. / Н.Ф. Тализіна. - М .: Видавничий центр «Академія», 1998. - 288 с.

    6. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. - М .: Педагогіка, 1991. - 480 с.

    7. Шишкіна М.Б. Проблеми якості математичної підготовки учнів за результатами ЄДІ 2017р. // Актуальні проблеми якості математичної підготовки школярів і студентів: методологічний, теоретичний і технологічний аспекти: матеріали V Всеросійської з міжнар. участю науково-практич. конф. (Красноярськ, 1617 листопада 2017 р КДПУ). - Красноярськ, 2017. - 308 с.

    8. раут В.А. Формування готовності студентів до вивчення нового матеріалу: дис .... канд. пед. наук. - Тюмень, 1990. - 259 с.

    Лукичева С.В., Коваленко О.М., Бабин Т.Я., Черноусова Н.Г. Особливості застосування case-технології для забезпечення продуктивної діяльності студентів технічного вузу в рамках дисципліни «Математика» // Вісник КрасГАУ, випуск 11. - Красноярськ, 2013.- С. 325-330.

    9. Юшкова Є.Ю., Лукичева С.В. Аналіз ефективності адаптаційних курсів в контексті підвищення якості освіти // Перспективи науки. - Тамбов. - 2015. - № 6 (69) - С. 28-35.

    References

    1. Sovremennyj psihologicheskij slovar '/ pod red. B.G. Meshcheryakova, V.P. Zin-chenko. - SPb .: PRAJM - EVROZNAK, 2006. - 490 s.

    2. Lukicheva S.V., Kovalenko O.N. K vopro-su o nepreryvnom formirovanii produktiv-nogo myshleniya studentov v ramkah dis-cipliny «matematika» // Pedagogika i psi-hologiya: problemy razvitiya myshleniya. II Vserossijskaya nauchno-prakticheskaya konf. s mezhdunar. uchastiem (SibGU im. M.F. Reshetneva 2017 g.). - Krasnoyarsk, 2017. - S. 71-75.

    3. Lukicheva S.V. Nekotorye podhody k formi-rovaniyu tvorcheskoj samostoyatel'nosti v teorii i praktike vysshego tekhnicheskogo obrazovaniya // Upravlenie obrazovatel'nym ​​processom v sovremennom vuze: materialy II Vserossijskoj nauchno-metodich. konf. s mezhdunar. uchastiem. (Krasnoyarsk, 2223 aprelya 2008 g., Krasnoyarskij gos. Ped. Universitet im. V.P. Astaf'eva) - Krasnoyarsk, 2008. - S. 103-108.

    Lukicheva S.V., Kovalenko O.N. Metodika organizacii ustojchivoj obratnoj svyazi «prepodavatel '- student» posredstvom kart ehkspress-oprosa pri obuchenii mate-matike // Vestnik Krasnoyarskogo gos. ped. universiteta im. V.P. Astaf'eva. - 2017. - № 2 (40). - S. 89-93. Talyzina N.F. Pedagogicheskaya psiholo-giya: uchebnoe posobie dlya studentov / N.F. Talyzina. - M .: Izdatel'skij centr «Akademiya», 1998. - 288 s. Vygotskij L.S. Pedagogicheskaya psiholo-giya. - M .: Pedagogika, 1991. - 480 s. Shishkina M.B. Problemy kachestva ma-tematicheskoj podgotovki uchashchihsya po rezul'tatam EGEH 2017g. // Aktual'nye problemy kachestva matematicheskoj podgotovki shkol'nikov i studentov: meto-dologicheskij, teoreticheskij i tekhnologi-cheskij aspekty: materialy V Vserossijskoj s mezhdunar. uchastiem nauchno-prak-tich. konf. (Krasnoyarsk, 16-17 noyabrya 2017 g., KGPU). - Krasnoyarsk, 2017. - 308 s.

    Rauten V.A. Formirovanie gotovnosti stu-dentov k izucheniyu novogo materiala:

    dis____ kand. ped. nauk. - Tyumen ',

    1990. - 259 s. Lukicheva S.V., Kovalenko O.N., Babij T.Ya., Chernousova N.G. Osobennosti primeneniya case-tekhnologii dlya obespecheniya produktivnoj deyatel'-nosti studentov tekhnicheskogo vuza v ramkah discipliny «Matematika» // Vestnik KrasGAU, vypusk 11. - Krasnoyarsk, 2013. - S. 325-330. Yushkova E.Yu., Lukicheva S.V. Analiz ehffektivnosti adaptacionnyh kursov v kon-tekste povysheniya kachestva obrazovaniya // Perspektivy nauki. - Tambov. - 2015. - № 6 (69) - S. 28-35.


    Ключові слова: МАТЕМАТИЧНА АДАПТАЦІЯ /розумові здібності /АНАЛІТИЧНІ ЗДІБНОСТІ /Продуктивність навчальної деятельности /МАТЕМАТИЧНЕ МИСЛЕННЯ /MATHEMATICAL ADAPTATION /THINKING ABILITIES /ANALYTICAL ABILITIES /PRODUCTIVE EDUCATIONAL ACTIVITY /MATHEMATICAL THINKING

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити