Область наук:

  • Історія та археологія

  • Рік видавництва: 2008


    Журнал: Вісник Кемеровського державного університету культури і мистецтв


    Наукова стаття на тему 'Культура як інноваційний ресурс регіонального розвитку'

    Текст наукової роботи на тему «Культура як інноваційний ресурс регіонального розвитку»

    ?НАУКОВЕ ЖИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ

    КУЛЬТУРА ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ РЕСУРС РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

    25 вересня 2008 року, Кемеровському державному університеті культури і мистецтва колективом НДІ прикладної культурології за підтримки Департаменту культури і національної політики Кемеровській області було організовано та проведено Круглий стіл «Культура як інноваційний ресурс регіонального розвитку». Формат даного заходу передбачав послідовне виступ фахівців різного профілю для обговорення гуманітарного аспекту інноваційного шляху розвитку.

    НДІ прикладної культурології КемГУКІ, підтримуючи рішення Президента і Уряду РФ про переведення економіки, науки, техніки, культури країни на інноваційний шлях розвитку, запропонував науковим, освітнім установам та закладам культури звернути увагу на необхідність розробки наукових основ і форм практичної реалізації інноваційної політики в Кузбасі.

    Основними напрямками роботи Круглого столу були заявлені наступні:

    • Інтерпретації феномену інновації в філософії, науці і культурі.

    • Інноваційні процеси в розвитку народної художньої творчості.

    • Інноваційний ресурс етнічних культур Кузбасу.

    • Інноваційний потенціал культурної політики.

    • Регіональний проект «Культура» в Кузбасі.

    • Соціокультурні інновації в регіональній системі освіти.

    • Підготовка фахівців у сфері культури як умова формування інноваційного середовища.

    Зі вступним словом до учасників Круглого столу звернувся директор НДІ прикладної культурології доктор філософських наук, професор Павло Іванович Балабанов. Він розповів про цілі та завдання Круглого столу, зупинився на деяких питаннях, які визначають стан науки, культури і інновацій в Кемеровській області і впливають на економічне зростання і добробут суспільства. Він підкреслив, що системне усвідомлення значущості культурних інновацій закладає основи сприйняття їх як культурних і соціальних феноменів, надає культурний сенс існування індивіду в конкретний час і в конкретному місці, наприклад, в регіоні. Звідси випливає необхідність копіткої роботи по впровадженню соціальних і економічних новацій в культурне життя суспільства, в духовний світ індивіда, щоб вони були ними асимільовані в якості артефактів культури.

    Засідання Круглого столу було відкрито виступом першого заступника начальника Департаменту культури і національної політики Кемеровській області Ольги Олександрівни Власової. У доповіді «Регіональний проект" Культура "2006-2007» були відзначені напрямки і підсумки розвитку перспективних напрямів інноваційної роботи в сфері культури Кемеровської області. У доповіді було зазначено, що в результаті реалізації проекту:

    - значно активізувалася культурне життя Кузбасу;

    - підвищилася увага до проблем культури органів управління всіх рівнів, громадських структур та бізнесу;

    - розвиток галузі стало одним з ключових напрямків роботи муніципальних утворень.

    Підсумки реалізації проекту вийшли досить значущими, а саме: підвищилися якість і доступність культурних послуг; сформувалася сучасна надійна система стимулювання і заохочення активних, талановитих діячів культури і мистецтва; реалізовані заходи їх соціальної підтримки; зміцнилася матеріальна база.

    Доповідач визначила план реалізації пріоритетного національного проекту на 2008-2010 рр. в Кемеровській області:

    1. Підвищення ефективності діяльності обласних і муніципальних установ культури.

    2. продовження соціальної підтримки працівників культури, кіно і мистецтва.

    3. Розширення модернізації матеріально-технічної бази закладів культури.

    На закінчення свого виступу О. А. Власова донесла до учасників Круглого столу актуальну і досить дискусійну інформацію про перехід установ культури на нову систему оплати праці.

    В продовження теми виступила Л. І. Гвоздкова, проректор з навчальної роботи КемГУКІ, доктор історичних наук, професор. Любов Іллівна наголосила на важливості організації подібного Круглого столу за заявленою проблематики на базі вузу мистецтв і культури з наступних причин:

    1. Кемеровський державний університет культури і мистецтва - вищий навчальний заклад, який готує кадри в сфері культури для всієї Західної і Східної Сибіру.

    2. подібне відкрите обговорення проблем інноваційного розвитку галузі надає плідне вплив, збагачуючи інформацією як колег в даній сфері, так і студентів, про що свідчить затребуваність наших випускників на ринку праці.

    Доповідач зазначила зусилля обласної влади в розвитку установ культури, підкресливши значення якості підготовки студентів для роботи в культурних центрах, оскільки, незважаючи на позитивну динаміку в плані залучення молодих фахівців, вік більшості працівників галузі - передпенсійний. Доповідач наголосила, що внесок КемГУКІ в зміна ситуації, що склалася досить вагомий. Так за один рік було відкрито три нові спеціальності та ще ряд готується до відкриття в поточному році. Також є сильні відомі за кордоном і в країні студентські творчі колективи.

    Далі в роботі Круглого столу взяли участь два національних творчих колективи: студентський фольклорний ансамбль корінних тюркомовних етносів Сибіру «Алтин-Ай» (керівник Ултургашева Н. Т., доктор культурології, професор, зав. Відділом традиційної народної культури НДІ прикладної культурології) і студентський ансамбль козачої пісні «Вольниця» (керівник Бородіна Є. М., кандидат культурології, доцент, заст. зав. відділом традиційної народної культури НДІ прикладної культурології). Теоретичні наукові розробки керівників цих ансамблів, зокрема інноваційні методи навчання та розвитку творчості, пройшли апробацію саме на базі цих колективів.

    У дискусії за підсумками яскравого виступу самобутнього колективу «Алтин-Ай», були відзначені проблеми інновацій етнокультурного освіти корінних народів Сибіру.

    Керівником творчого студентського колективу «Вольниця» були підняті питання інновацій в сфері прикладних культурологічних досліджень, в зв'язку з можливістю побутування в сучасному культурному просторі такої фольклорної форми, як весільні пісні, автентичний матеріал яких збирається в етнографічних експедиціях. Коментуючи виступ колективу, керівник ансамблю від-

    метилу роль професійних технологій в донесенні пісенного матеріалу до слухачів, оскільки «весільна пісня сьогодні існує тільки на сцені і не зберегла свою вокального, обрядовість».

    Особливий інтерес, а також численні запитання та побажання у учасників зустрічі викликав виступ Каретіна А. Н., керівника інформаційно-аналітичного центру ВАТ «Кузбаський технопарк». Доповідач виклав інформацію про історію створення технопарку, основних профілях і механізмах його діяльності, а також зазначив, що за 2007-2008 рр. було зроблено більше, ніж в інших регіонах за три роки.

    А. Н. Каретін зазначив, що спеціалізація Кузбасівського технопарку спрямована на інтенсифікацію інноваційної діяльності в таких напрямках: розробка і впровадження технологій ведення робіт з видобутку та переробки корисних копалин з урахуванням підвищення рівня безпеки; створення виробничих комплексів з глибокої переробки вугілля і утилізації шахтного метану; розвиток машинобудування і виробництво устаткування нового технічного рівня для гірничорудної промисловості; розробка і впровадження високих технологій в медицині, освіті, захисті навколишнього середовища і безпеки життя; формування єдиного інформаційного простору на території області.

    Творці Кузбасівського технопарку в якості елементів його майбутнього освітнього блоку бачать: організацію на його базі спецкафедр вузів, формування тимчасових творчих колективів з розробки конкретних проектів за участю молодих фахівців, проведення поглибленої стажування в цих колективах, а також в інших підрозділах технопарку. Для цього необхідна наявність всебічної підтримки з боку науково-дослідних колективів і освітнього співтовариства-носіїв технологій. Технопарк - це, перш за все, «майданчик, середа, де зустрічаються наука і економіка», за висловом А. Н. Каретіна.

    Доповідачем була відзначена ще одна особливість роботи технопарку - орієнтованість на «довготривалість» соціальних наслідків. Зокрема, автор зазначив, що сьогодні в технопарку працює 11 експертних рад, всього в скарбничці представлено 117 проектів за різними науковими напрямами. У перспективі планується звернути увагу на соціальні межі проектів, а також на розвиток міжнародних відносин.

    Після виступу А. Н. Каретіна присутніми було прийнято рішення внести до переліку рекомендацій Круглого столу пункт про необхідність створення Гуманітарної ради при кузбасівській технопарку.

    Н. М. Морозов, кандидат історичних наук, представник інституту екології людини СО РАН, в своїй доповіді звернув увагу на те, що зараз тема сучасних параметрів соціокультурного простору привертає увагу представників різних напрямів науки, які вважають себе включеними в процес розробки і реалізації нових імпульсів суспільної динаміки. Феномен інновації, опинившись в центрі уваги в інтелектуальному середовищі, отримує різнобічну інтерпретацію серед представників зацікавлених в перетвореннях систем. З метою ефективного управління, виявлення невідповідностей і проведення коригувальних заходів слід фіксувати точки контролю і вести моніторинг інноваційної діяльності з урахуванням взаємозалежності всіх систем російського суспільства.

    А. В. Кисельов, кандидат історичних наук, доцент кафедри музейної справи Кимось Гуки, зазначив роль краєзнавства як інноваційного ресурсу не тільки освіти, а й розвитку регіону. Так, доповідач запропонував створити електронну енциклопедію Кузбасу, інформаційний портал, карти культурної спадщини і т. Д. Особливу роль у вирішенні поставлених завдань, на його думку, здатна зіграти інтеграція краєзнавства з дитячим туризмом. Зусилля розробників інноваційних проектів можуть бути спрямовані на розвиток в області індустрії краєзнавчого туризму в зв'язку з закриттям в Кузбасі містоутворюючих підприємств і необхідністю створення нових робочих місць.

    Виступ доповідача дозволило сформулювати пропозицію ініціювати роботу методистів (в тому числі і в особі випускників-фахівців КемГУКІ) по запуску механізмів розвитку потенціалу соціальних суб'єктів на базі закладів культури.

    У дискусії прозвучали думки учасників Круглого столу про специфіку російського інноваційного проектування (Гусєва О. В.); про необхідність розвивати інноваційні соціокультурні та антропологічні прикладні проекти, перш за все на стику Метатекст міської культури, в тому числі шляхом надання запитів зусилля фахівців з числа випускників КемГУКІ не стільки на розкриття нових ресурсів інновацій, скільки на актуалізацію потенціалу кузбассовцев - у формі підтримки особистісних ініціатив, самостійності та самоорганізації громадянського суспільства (Кузнєцова Є. С.) і ін.

    Підводячи підсумки роботи Круглого столу, П. І. Балабанов подякував гостям і учасників і озвучив вироблені рекомендації:

    - рекомендувати науковим, освітнім установам та закладам культури Кемеровської області акцентувати увагу на тематику інноваційних процесів у відповідності з професійною діяльністю і запропонувати керівництву Кузбасівського технопарку активізувати роботу по формуванню Гуманітарної ради при кузбасівській технопарку;

    - звернути увагу наукових, освітніх установ культури на необхідність розробки наукових основ і форм практичної реалізації інноваційної політики в Кузбасі;

    - активізувати процес реалізації Положення про федеральної експериментальному майданчику Міністерства освіти РФ в Кузбасі в аспекті інноваційного розвитку регіону за участю Департаменту науки і освіти, Департаменту культури і національної політики на базі освітніх установ і закладів культури в Кемеровській області;

    - висловити подяку Департаменту культури і національної політики, Кемеровському державному університету культури і мистецтва, НДІ прикладної культурології за активну та конструктивну ставлення до проблем інноваційного розвитку регіону;

    - запропонувати Департаменту культури і національної політики, КемГУКІ, НДІ прикладної культурології регулярно (1 раз в 2 роки) проводити наукові форуми з інноваційної проблематики з метою консолідації зацікавлених сторін щодо виконання рішень Президента та Уряду РФ з інноваційного розвитку країни.

    Рекомендації були прийняті в цілому. За підсумками роботи видані матеріали Круглого столу «Культура як інноваційний ресурс регіонального розвитку» в грудні 2008 р.

    В рамках роботи Круглого столу проводилися виставки Музею історії костюма:

    - «Діалог культур: колекція традиційного костюма Туреччини»,

    - «З історії православної культури Кузбасу».

    Інформація про проведення даного заходу розміщена на офіційних сайтах: Департаменту культури і національної політики (http://www.depcult.ru/news/974), Кемеровського державного університету культури і мистецтва (http: //www.kemguki. Ru / news. php), ВАТ «Кузбаський технопарк» (http://www.technopark42.ru/news/108/).

    Сечіна І. А., канд. філос. наук, вчений секретар НДІ прикладної культурології Кузнєцова Є. С., канд. культурології, с. н. с. НДІ прикладної культурології


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити