Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Вісник економічної науки України
    Наукова стаття на тему 'КУЛЬТ-освітня КОМПОНЕНТУ в сфері УПРАВЛІННЯ ЯК засіб попередження вульгаризми У ВЗАЄМОВІДНОСІНАХ ТА Поширення ФЕЙКІВ У ЗМІ АБО ВАЖЕЛІ Посилення ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В державі'

    Текст наукової роботи на тему «КУЛЬТ-освітня КОМПОНЕНТУ в сфері УПРАВЛІННЯ ЯК засіб попередження вульгаризми У ВЗАЄМОВІДНОСІНАХ ТА Поширення ФЕЙКІВ У ЗМІ АБО ВАЖЕЛІ Посилення ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В державі»

    ?ДІСКУС1ЙНІЙ КЛУБ

    УДК 37: 351.85: 338.2 Е01: Мрз: //йо1.ог? /10.37405/1729-7206.2019.2 (37) .214-222

    Богдан Андрушах д-р екон. наук, проф. Президент Академі сощального управлшня,

    Ольга Гагалюк

    здобувач,

    Натал1я Кирич

    д-р екон. наук, проф.,

    Ольга Погайдак

    д-р екон. наук,

    Тернопиьській нацюнальній техшчній утверсітет iм. 1вана Пулюя

    КУЛЬТ-ОСВ1ТНЯ КОМПОНЕНТУ В СФЕР1 УПРАВЛ1ННЯ ЯК ЗАС1Б попередження вульгаризми У ВЗАЕМОВЩНОСІНАХ ТА Поширення ФЕЙК1В В ЗМ1 АБО ВАЖЕЛ1 Посилення ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В ДЕРЖАВ1

    Вступ або Актуальн1сть проблематики. Загально вь домо, что украшська мова Належить до наймелодшш-ших мов свіу. Тім годиною, в окремий регюнах Украши у бiльшiй мiрi культівуеться росiйська та, негласно пропагуеться, так звань, суржик. В силу вщоміх об-ставін, маемо приклад коли за публiчне викорис-тання украшсько !, в окремий регiонах, вщ Прихильний-юв «загальнозрозумілого» та «руського мiра» можна отри-мати штовхана у спину, по головi, i наві' ... по зубах. Власне там, розкштае вульгаризм, Кримiнальний сленг, iншi негатівнi мовнi явіща, яю як iржа поши-рюються у виробничу та управлшсью сфері. Вінікае запитання, звщкі така жорстоюсть, ненависть до украшського? Може вiд тупостi, обмеженосп, невгаа-ства, а може через вщсутшсть щеологп?

    Як показали сощолопчш дослiдження, - вiд на-звання чінніюв, та в Першу Черга вiд «потурання» вiдповiдапьніх за це державних оргашв влади та оргашв мiсцевого самоврядування на мюцях?

    Л1тературній вщступ: У Зах1днш Укран до московського ського «визволення» (1939р) найстрашншімі, найпрік-ршімі словами тд годину сварок були: «гргм бі тобі побивши». Візволітел1 привнесли чи можливо «збагатілі» нашу мову вульгаризмами у всгх сферах суспиьного життя на-вть у панує что стосуеться святого, - матер1, якові словесно прініжувалі при потреб1 I без спожи. Чи не ви-падково в СРСР виник анекдот про использование у ре-монт1 машин, утверсального шструментаргю до которого належали лишь молоток, зубило I ще там якась .... «мати», якові згадувать I вона ... «зГвалтована» дуже до- помагала ремонтникові, коли з похмиля ремонтуючі авто, молотком вдаряюсь соб1 по.пальцях.

    Необхщно Сказати, что Насправдi росшська мова Складанний бшьшють лексики украшського сленгу через ті, что е другою за вжитку в прикрашена Тому много ств з росшського сленгу перейшло до украшського. Серед таких ств Хочемо згадаті: прикольно, кльово (чу-дово), класний (чудовий), Кумарітов, лох - жаргон ви ^ в, что означае простака, Який дозволяе собі про-

    манюваті, потенцшну жертву злочинця, ширяє (на-брідаті), бабулесікі (гріш ^, чувачок (людина), ша-ріті (розумгті), пацан (хлопчик), оф ^ еть (очмашті), i много шшіх, яю школи ма ють НЕ лишь неодно-значний, а й непристойні, i навгть вульгарно та прини-зливо значення.

    Довщково: вульгаризми (лат. Vulgaris - брутальний, простий) - у стілктіщ художнього мовлення - НЕ прийнятя нащональною лтературном мовою, не мають рації-льоні, побутове або тшомовне слово чи вирази.

    Вульгарш слова часто вжівають письменники за-для Надання творовi особливого, побутового колориту чи характеристики низьких культурного рiвня зобра-жених у ньом персонажiв. Подеколи прітаманнш певнiй лiтературнiй течп, як, например, «Котляр-щина» чи авангардизм. Вульгаризмом спостер ^ ається найчастiше в сатирично та гумористичний жанрах, однак вiн трапляеться i в лiрічніх творах.

    Вживання вульгарізмiв Було характерною озна-кою багатьох Важко виробництв у тоталггарній пе-рiод.

    Крiм цього, як вщомо народження держави, посттоталiтарного перюду, як правило, вiдбувает'ся за волею людей i теж супроводжуеться РОЗМА! Тимі нега-тивно явіщамі Iнформацiйний характеру среди якіх плiткарство, Поширення фейюв, трохи iн., Что е складових елементом пбрідно! вiйні, якові розв'язали росiйс'кi шовiнiсті. Успiшнiст' ll розвитку, у значнiй мiрi, покладах як вщ мудростi керiвніцтва держави, так i вiд державно! щеологп якові вона проводити, рiвня свiдомостi населення, его професшніх якости, патрiотічніх Переконаний та порядна Через ті ОДШ держави хоч i не великий! та ма ють авторитет, силу i Вплив на м1жнародну спшьноту. 1нш1 в силу згаданіх чінніюв хоч i великий та насіченi протір1ччямі, роз-віваються НЕ ефективного.

    Як вщомо, вірiшення проблем культ- освггаього характеру в сферi управлiння, як засоби попередження вульгаризму у взаемовщносінах та фейюв в ЗМ1, спріяе пiдвищення культурного р1вня продуктивних

    сил, посилений eK0H0Mi4H0i безпеки в державi й на-лежить до компетенцп спецiально оргашв держави. Тім годиною, соцiологiчнi дослщження та опитування громадян, зокрема Захщного perioHy дозволяють, на-приклад, роздумуваті про ті, Якими фейк, плгг-ками та чуйне супроводжували презідентсью ві-бори.

    При соцiологiчномy вівченнi діскусп з ще! тими удалось Встановити что среди громадян iснye цшій ряд своeрiдніх сленгiв. Насправдi, три «Б» Чомусь НЕ пе-реходять в три «П». Байдyжiсть, бездаршсть, бандитизм НЕ всегда трансформуються в патрiотізм, про-фесiонапiзм, порядшсть. Частiше Бувай навпаки.

    Например, на Данії годину свщомо iгнорyeться, ш-велюеться i НЕ віконуеться освггаьо-виховна фyнкцiя держави, яка могла би у значнш мiрi попереджуваті негативний Вплив вульгаризму, фейюв та плггок на су-спшьство. Чи не вщбуваеться формирование державно! щеологп, яка суттево вплівае на формирование свщо-Мюно-патрютічніх показніюв розвитку молодого су-спшьства. Населення позбавленого оптімiзмy i ... пе-рспектіві ... Ученi стверджують, что у державах де вщ-сутнього щеолопчна робота число самогубство на 30% вищє вiд тих держав, де люди ма ють Надiя на краще майбутнє.

    Нашi партiйнi, державш, громадсью лiдері i на-вп' окремi дyхiвнікі, дуже Далею вщ самопожертві легендарного Мойсея, Який протистоять дікунству i вівiв свiй народ з бгіпетсько! неволi.

    Цей перехщ затягнувся на роки i трівае до сього-днi. Власне у нашш державi найяскравiше проявля-ються цi негатівнi якостi суспшьства. Як позбутісь ціх негатівiв?

    В такому Глибинне середовіщi ліцемiрства, брехнi, тдступносі для наведення порядку, Мойсея мабуть НЕ Потрiбна, бо росiйська агреетя НЕ бгіпет-ська неволя. Достатньо лишь оргашзуваті життя для народу за принципами: керiвніцтво у державi - взiрець гyманiзмy i культури, закон - кара, а політикам жити за принципом: обiцянкі, зобов'язання - Крим нальна вiдповiдапьнiсть за! Х НЕ Виконання. До речi почти за цімі самими принципами віховують СВШ-ських тварин i звiрiв, за такими ж, но завуальованімі принципами віховуеться високо свщоме суспшьство. Порушив усталене правило чи закон - справедливо понiс наказание. Принципи зрозумівши. Зрозyмiлi на-слiдкі. Та це лишь вершина айсберга что та! Ться в ук-ра! Нсьюй сyспiльно-океанськiй товщ ^ де столiття трівае боротьба добра i зла.

    Таким чином Поширення вульгаризму, фейюв, РОЗМА! Тих плiток та трохи, чи не набліжуе нас до 6С, а навпаки е небезпеки та не спріяе вшськово-поль тічнш та економiчнiй стабiльностi в Укра! Ш.

    Зокрема фейки, чуйні, плiткарство ма ють нега-тівнi економiчнi результати. 1х провокують акцп про-тестiв i непокори, яю часто вiдбyваються НЕ коректно, що не лопчно, необГрунтовано? Скаж1мо, чому розлюче-ний Натовп вімагаючі удовольствие сво! Х вимог пере-Криван автомобшьну дорогу чи запiзніцю? Чим зави-нили пасажири перед протестувальників? Чому Терор-сти, яю хотят звернути Рамус на сво! проблеми беруть у заручники невинних людей? Чому в знак протесту вщбуваеться пyблiчне зрiзyвання (бензопилою) у Кі-eвi громадсько-Полiтична течieю «FEMEN» Меморія ального Хреста что БУВ встановлений на пам'ять голо-Доморо i Полiтична репресiй? Чим i кому муляють очi

    пам'ятнi знаки безневинного мшьйоннім жертвам. Хто так хитро пошірюе вульгаризм, маншулюе фейк, плiткамі та чуйним, для нагштання напруги у суспшьстта, кому це вігiдно?

    Хiба немае засобiв впліву безпосередно на ві-нуватцiв цього чи шшого лиха, явіща, становища, ан-тісощальніх, антісуспшьніх дiй?

    Много з ціх віпадюв, среди якіх з'явиться трохи, фейюв та плггок пояснюеться шформацшною жо6Гз-нанiстю, Слабкий Виховна робота, вiдсутнiстю державно! iдеологii шше.

    У функдiях держави знаходять СВШ вирази i кон-кретізацiя ii Гсторічно! сутностi i соцiальне призна-чення. (Ваді в! Х віконанш ведуть до Виникнення НЕ-гатівніх наслщюв у суспiльному життi, яю на пер-шому етапi провокують згадаш акцп протестiв. Потiм вщбуваеться мобМзащя реакцiйніх до демократичних засад держави сил (п'ять! Колони), побоюючісь Втрата контролю за процесами вщбуваеться переорiентацiя на рейки становлення тоталітарного режиму.

    Довщково: фейк - це слово тшомовного по-ходження (eid англшського Fake), что означав тдробка, фальсіфжащя. Спершись Сейчас термт почав вжіватіся в мережi ттернет, а потж почав широко використову-ватісь i у повсякдення життi (1нтернет ресурс).

    Як вщомо, фейк - це спещально Створена новина, подiя чи журналютській матерiали, Який мютіть неправдиву або перекручену шформащю, что діскрі-мшуе як Певна людину чи групу оетб в очах аудіторп, так i цілого суспшьства.

    Фейки е р1знімі за формами, методами передачi, змютом. За методом Поширення фейки е: масмедшш фейки (як створюють спещально для ЗМ1 i через них пошірюються) i мережевi чуйні (коли пошірюють чи-юсь Видумка через сощальш мереж1).

    За формою: фотофейк, вщеофейк i фейковий жу-рналютській матерiали.

    Довщково: чуйна, плтка - це Повiдомлення, Пожалуйста Вихід вiд одтег або биьше оИб, про деяк піди, что НЕ ма ють офщшного тдтвердження, усно i передаеться в маИ людей вiд одшег людини до тшог (1нтернет ресурс).

    Власне смороду, обставинні вісунулі на перший план потребу перегляду юнуючіх пщход1в Стосовно попередження вульгаризму, чуйний, фейюв, плггок в контексту, пщвіщення р1вня економiчно'i ш. У зв'язку з ЦІМ, юнуе потреба Вивчення досвщу Боротьба з ЦІМ явіщем, аналiзу лiтературніх джерел з дослiджувано'i проблематики, розробки новгтшх методологiчніх та методичних основ формирование ново! парадигми розвитку економiчно'i безпеки держави з врахування ціх, на перший погляд, маловажно чи другорядніх чінніюв, яю i обумовлюють актуальнiсть та своечас-шсть проблематики.

    Анал1з л1тературніх джерел з дослщжувано! проблематики. Вивчення оргашзацп культ-Освін! ро-боті у сферi управлiння, як засоби попередження вульгаризму, фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчно'i безпеки в державi показуем, что ця сфера залиша за полем зору НЕ лишь вгтчізняніх учених, а й вщповь далеких вщ держави оетб i служб. Найбшьше «схильна до" цьом негативному явіщу молодь. Вона всегда булу i залішаеться дуже «ласі» на таю вульгаризми та новго, що не цшком зрозумМ слова. То тут, то там чуємо: окей ... прівгт чувак ... Пацани, что скажеш таю соб1 молодГ безтурботш люди. Одне слово, -

    шантрапа ... i т.п. При тому всі частше таю вісловлю-вання чуємо з державних i публ1чніх трибун.

    Розвиток у культур! спшкування ціх негативних процес1в змушує задуматись НЕ лишь науковщв, а i вс1х НЕ байдужим людей.

    З щкавютю дивлюся по програм1 «1 + 1», нов! екс-прес-уроки укра! нсько! в новому сезон! "Снщанку з 1 + 1", Олександра Авраменка (вщбуваеться з поне-дшка по п'ятницю, Щодня). У 1нтернет1 заклікають: «Пріеднуйтеся! З нами вівчаті мову легко й щкаво! ». З ним насправд1 вівчаті мову легко й щкаво!

    Тім годиною набуття знань з украгнсько! мови у се-редовіщ1 де явно i неявно агентами впліву «що ріс-ського св1ту» зас1ваеться, так звань, «штернащона-л1зм», - не просто.

    Сучасна нео1мперська геополггачна доктрина, здшснюе черговий Спроба ор1ентащ! росшськомовного населення в Укра! н1 Стосовно щейніх основ юнування та розвитку сустльства через формирование сімбюзу сприйняттів юторічного Минулого та перспективного бачення майбутнього в поиска ново! модел1 щеоло-пчного Наповнення нащонально! ще! ново! ... Рос1 !. Цьом агресивному процесса в Укра! Н1 необх1дно активно протістояті вс1ма засоби.

    У зв'язку з ЦІМ, необхщно системно позбуватіся в т.ч. вульгарізм1в, особливо тих, яю прініжують Людський г1дн1сть, та ЯК-1 нам юторічно, системно i методично нав'язуються прихильники Печерний нео1мпе-р1ал1зму: «.Як разн1ца, на якому язик, л1ш бі людина хороший бив.», а цею людина в «об1ход1 »вико-рістовуе слова, что пропагують погрозив i Знущання НЕ лишь над особіспстю, а i над твоєю мат1р'ю. 1стор1я Укра! Ні пам'ятає, це ще з час1в татаро-монгольських набтв ... 1нколі нам пщкідають, справд1, як лохам, темн1й МаС1 словечка Якими ман1пулюючі принижу-емо собі i св1й народ. Хотшось бі в1дчуті у ц1й сфер1 культурного розвитку б1льш д1еву роботу мшстерств культури, осв1ті, державних оргашв влади, та м1сце-вого самоврядування, духовенства, громадськосп 1н.

    В1рус вульгаризму, нев1гластва ВИДАЛИТИ дуже не просто, что прослщковуеться у «письменницьких-жур-нал1стськіх» Спроба Над !! Савченко. Потр1бно ска-зати, что пишет вона «нормально», i могла б отріматі добр1 оц1нкі чітач1в за свою творчу працю, Якби НЕ вікорістовувала у сво! Й МОВ1 солдафонській жаргон, чим принизила НЕ лишь у соб1 жшку, а й укра! Нську культуру.

    Тім годиною давайте розглянемо лишь окрем1 перлини укра! Нського молод1жного сленгу в т.ч. i т1 слова яю згадувать ран1ше.

    Довщково: згiдно з ВШсловніком, - «пацан» хлопчик, дитина чоловiчоi статi. Гопник представник про- Шарко ростськог молодi, около до крімтального ві-мiру. Пацан (англ. The Kid). У Сейчас годину Чомусь набувае популярності Надшній пацан. Геройській сенс: пацан шо треба! Наприклад: Нштячній пацан. Хоча Насправдi походити вiд слова «поц», что означае на iврітi буквально маленький (недорозвінутій) дтородній орган у чоловi-кв (Словник сучасног лексики, жаргону i сленгу).

    Тім годиною, розвиваючий власне еврейську верс1ю «Пацан» - як маленького «поца», ймов1рно, це найпо-шіренша i найб! Льш образліва для справжшх Парубій-юв верс1я. I до нє! схіляеться бшьшють лшгвютав. Хто НЕ знае, слово «поц», найпошіренша лайка в єврей-ському середовіщ1 Схщно! бвропі. З 1вріту воно пе-рекладаеться як «статево член». В1дпов1дно, слово

    «Поца» (Пожалуйста noTIM превратилась в «пацан») означае недорозвіненій дггородній орган. TepMiH цею Завдіїлів-ки представник одеського крімшального CBiTy ш-бито пошірівся по СРСР. Вщ тодi у крімшальному середовіщi стали назіваті молодих, недосвщченіх злодiIв та безпрітульнік1в, а сьогодш це надiйнi, нев-томнi, д1евь .. Одне слово пацани.

    Наступний найвщомшім сленгові вісловлю-ванням розмовно1 мови, е слово «Чувак». Сучасна молодь вживатися цею термш для Позначення чоловiчого i жшочого «Чувiха» населення. Чи не впевнений чи хто колись заміслювався про его суть. Тім годиною юнуе к1лька варiантiв походження цього слова.

    Довщково: Чувак (англ. Dude) - розмовний сленг, что означае «молодий чоловж», «парубок», «юнак». Нефор-мінімальних Звернення до особини чоловiчоi статi з позитивним eidmrn ^ M, популярні в молодiжному Оточенто. Bidmeid-ною формою жточого роду е «чувiха».

    Перший варiант. Дослщнікі пріпускають, что це слово вінікло в 60-х роках 20 ст. Це слово Було запо-зичень вщ Циганський слова "cavo" що в перекладi означае «СВШ хлопець». Немае тякого сумшву, что ци-ганськ1 слова i Мовша звороті увiйшлі НЕ тальки в ро-сiйську культуру, а й в культуру багатьох шшіх кра1н. В англомовному кра1нах слово «chav» перекладаеться, як «хлопець з вуліщ». Если ми подивимось в англо-росiйській словник, то там можна найти переклад ті-рмiна «chav», як «гопник». Осюлькі безлiч циган тг-Рува до 1спан! 1, то i там Циганська мова залишилась безлiч слiдiв. Например слово "chaval" перекладаеться як «хлопчик».

    Другий варiант. 6 думка, что Поняття «Чувак» походити вщ слова «chew», Пожалуйста Було запозичення з англш-сько1 мови i означае "хшГ. Дослiвно Термiн" chew "можна перевести, як« жувати ». Це НАТЯК, на ті, что« xim »були великий любітелi пожувати« жувальну гумка ». Саме в 60-т роки жувальна гумка стала шви-ДКО набіраті популяршсть в молодіжному середо-віщi.

    Третш варiант. 6 ще версия, что термш «Чуваки» бере СВШ початок вщ слова чуваш ^ тобто вщ корiнного населення Чуваш !!. Безумовно версш Виникнення Термiн «Чувак» сила-силенна, что НЕ віключає шулерства на ЦШ темi.

    Віявляеться, что е ще й шшій переклад, про Який Чомусь нiхто НЕ хоче згадаті. Віявляеться, что чувак - це у переклад ^ знову ж таки з iвріту, що не что шше як кастрованій баран! Кастрованій к1нь - (рос.- мерин), бик - ВШ, кабан - росшською борів, а укра1нською свиня, Твен - Каплун, а курка (можна i так) - пулярка (1нтернет ресурс).

    До реч ^ что означае слово «шулер», что бшьш до-тично до економiки та управлшня? Если ви Вивчай, iноземну мову, то напевно були вражеш НЕ тім, як будують чужi словосполучень i речення, нюансами вімові, а тім, что ві можете зустргга велику юльюсть слiв, ЯК-1 ви знаєте з власно! мови. Например, если ви знаєте шмецьку, то вам вщомій Термiн «schuler», вімовляеться як «шулер», что в перекладi на укра! Н-ську мову означае «школяр». Віклікае безсумнiвну здівування, чому таке Звичайне, я б наві' сказавши на-! Поза слово, в росшсьюй розмовнiй мовi травні закликам ш-ший змiст.

    Справа в тому, что слово «Шулер» до шмецько! мови НЕ травні шякого вщношення. Цей Термiн БУВ за-позіченій з польсько! розмовний! мови в 19 столгтп.

    Поляки словом «szuler» називали Карткова Шахрая. Дослщнікі так само вісловлюють ще одну веретена по-ходження Термiн «Шулер». На кню мнение це Поняття Було запозичення з чеського! мови «ula», что в перекладi на росшську означав «обманщик».

    Олександр Авраменко призвал: Збертаймо у чістотi украшську мову. Ми додамо: «Чисто не там, де прибирають, а там, мовляв, не смаять». Унікаймо покручiв, вщмовляймося вiд вживання пропонованого нам смггтя. Розмовляймо нашою, рiдною, мелодiйною, хай слухають i заздрять нам, бо НЕ ма ють тако! як ми, а може вині украшщ, а поцані, чуваки i шулери, что лшувтесь згадаті хто ви i з которого кореня тшлі?

    Практичне оцiнювання означено! проблематики в науковш лiтературi розглядаються НЕ лишь через призму стабільно! сітуацп в полггічнш, економiчнiй, вiйськовiй та шшіх сферах, а i контекстi оргашзацп РОЗМА! тих фейюв Поширення плiток у КОНТЕКС анти-державних змов. Власне мiркування з цiвi тими зумо-вило! Застосування наративних пiдходiв до щв1 тими.

    Довщково: Наратив: (англ.) Осмислення суспиьніх явіщ, процеИв, роздумування над ними та po3noeidb про них.

    Розвиток у культурi спшкування ціх негативних процеетв заставляв задуматись НЕ лишь управлшщв, а i вах НЕ байдужим людей.

    Отже, питання поиска шляхiв попередження вульгаризму, Поширення чуток, пл ^ ок та фейковий! ш-формацп что негативно позначавться на ефектівностi виробництва, фiнансовiй стшкосп, псіхологiчнiй ста-бiльностi громадян Украши, дiяльностi господарських суб'вктiв. Необхiдно вщзначіті что ця проблематика частково вісвгллена в Працюю украшськіх i закордон-них учених. Зокрема дослiдження теорп економiчноi безпеки, iнстітуцiональніх аспектiв економiчноi безпеки присвячено працi вiтчізняніх вчених: О. Ба-рановського, Ю. Бараша, I.Бiнько, Т. Васильціва, О. Вiвчар, О. Власюка, В. Гевци, О. Гненне, Л . Го-ловково'1, А.Гречко, А.Гриценка, В.Діканя, М. 6рмо-шенка, Я. Жаліло, В. Компанiйця, Л. Малюта, А. Мо-марнотратника, В. Мунпяна, С. Мямлiна , I. Назаренка, А. Олш-ника, Г. Пастернак-Таранушенка, О. Пасхавера, Д. Прейгер, П. Прігунова, О. Пшшько, I. Рекуна, В. Сичова, З. Стаховяка, О. Сороювська, Г . Сукре-шева, В. Тарасевича, А. Ткача, К. Утенкова, В. Фран-чу а, А. Шасптко, В. Шлемко В. Якубенка та шшіх.

    Серед заруб1жніх вчених дослщженню цiвi категорій прідшявться увага у роботах О. Вшьямсона, О. 1ванова, М. Кастелс, Р. Коуза, Д. Норта, 6. Олейникова, Р. Седегова, Е. Тоффлера, Ф. Фукуї, Д. Ходжсона та шшіх [1-17].

    Тім годиною проблематика Впровадження культ-Освін! компоненти в сферу управлшня, як засоби попередження вульгаризму i фейюв в ЗМ1 та поси-лення економiчноi безпеки в держав ^ як Чинник по-рушення суспшьного Спок та розхітування суспшьства i послаблення нащонально! економiки залиши-лася за полем зору згаданіх науковцiв.

    Мета та завдання статт1. Метою статтi в соцюло-гiчне дослiдження культ-освiтньоi компоненти у сферi управлiння, як засоби попередження вульгарізмiв, фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчноi безпеки в дер-жавi, использование на сучасности етат як Чинник пiдвищення нацiональноi безпеки. Розроблення, тео-Єретик-методичних пiдходiв та практичних рекомен-дацiй относительно попередження вульгаризму, Поширення

    трохи, птток, фейково'1 iнформацii, за рахунок цього Посилення розвитку системи нащонально1 безпеки держави.

    Вiдповiдно до зазначено'1 мети поставлено так1 за-вдань:

    - уточніті теоретічнi положення относительно сутносп зрозуміти: культ-освiтньоi компоненти в сферi управ-лiння, як засоби попередження фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчноi безпеки в держав ^ у ланцюзi: «еко-номiчна безпека», «iдеологiчна безпека», «Нацiональна безпека» ;

    - удосконаліті iнстітуцiональну матрицю Впровадження культ-освггаьо'1 компоненти в сферу управлшня, як засоби попередження фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчноi безпеки в держав ^ розвитку безпо-ково'1 компоненти держави та візначіті у нш мюце;

    - сформулюваті та Розкрити змют шстітуцю-нально'1 парадигми розвитку культ - Освін! компоненти в сферi управлiння, як засоби попередження фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчноi безпеки в держав ^ нацiональноi безпеки з врахування ціх негативних явіщ;

    - розвинута методолопчній дискурс Генези пе-ретворень в державнш iдеологii та ii Вплив на пщві-щення рiвня вiдповiдальностi за економiчний БЕЗПЕКУ;

    - Розробити науково-методичний пщхщ до оцш-ки загроза нацiональнiй безпецi вщ Означення чинні-юв;

    - візначіті стратепчш напрями Боротьба з цімі моментами, безпечного розвитку Украши та проаналiзуваті ii рiвень;

    - Сприяти розробщ та теоретичного Обгрунтуйте-Ванш моделi адаптацii Iнформацiйний технологiй Украши до стандарту бвропейського Союзу та форму-ванню iдеологiчноi концепцп стратегiчного управ-лiння системою нацiональноi безпеки;

    - удосконаліті дiючi шстітуті безпеки i допов-нитки правила нацiональноi безпеки держави Перель кому заходiв з нейтралiзацii фейк1в, плггок та трохи попередження вульгарізмiв;

    - Сформувати модель ефективного! Застосування СУЧАСНИХ Iнформацiйний засобiв за рахунок Впровадження розроблення штегральніх показніюв;

    - удосконаліті методичний пщхщ та Обгрунтуйте-вати систему показнік1в штегрального оцiнювання рГвня нацiональноi безпеки з врахування згадуваніх чіннік1в;

    - удосконаліті систему управлшня шформацш-ного забезпечення з врахування коордінацп дГяльно-CTi пiдпрівмств формуючіх iнформацiйнi технологii.

    Виклад основних положень статт1. Треба Визнати, что на Данії годину шформацшній проспр з ШвночГ та Відразу наповнювться в основному антіукраiнською пропагандою. Для чого широко Використовують НЕ лишь фейки, а й елементарних Поширення среди насе-лення розмагтіх негативних чуток та плггок. Спрови-кованi, цімі засоби конфл1кті з сусiдамі, что тшькі начали налагоджуватіся рецедівно з шщатіві Росii вінікають знову i знову.

    Можливо, на перший погляд, так, но Насправдi, байдужiсть, бездарнiсть, бандитизм в НЕ лишь шстру-ментом Досягнення шізофрешчніх цiлей регюналь-них та свгговіх верховод, а i малоосвiченіх украш-ських громадян. Нова хвиля Хворов шізофрешвю верховод та схібленіх на цьом юторіюв i полггаюв на-вiювалі жродовГ ix генiальнiсть та таланти ... Тут, як

    приклад, жорстокости дш кровавих загарбніюв, Варто привести «талановитих» «собiрателей» росiйськіх земель, яю нінi правлячої на Донеччіш та Луган-щінi...

    Час усьому ЛШ. Немае сьогоднi могутностi народу, чи наві' культурно! цівiлiзацiI майя, нема 1! х загарбніюв юпанськіх конкiстадорiв.

    Нінi Укра! На вступила у новий, орігшальній етап свого розвитку. Віпробуваті собі хотят молодi полггакі.

    Великий глобальний псевдо патрiот Рос !!, В. Пу-тiн Який почти нiчого НЕ Зробив для цівИзованосп Рос !!, словом i справою, пщступшстю i брехня шкодить нескоренiй Укра! Ш, поливають II дьогтем i, власною Жовчів, за Прагнення до свободи та своє ! незалежносп, Раптена заявивши что в нашш державi пану антисеміт тизм, вщбуваеться ущемлення рускоязічніх i ще всяка Iнша маячня.

    Звичайно что его дП можна трактуваті по різьбленому. Росшській народ усвiдомлюе что вiн великий, а Йому брехлівi ЗМ1 ще навжють розумiння, что Путiн агремею до Укра! Ні хоче сделать его ще бшьшім. При тому вбіваючі украIнцiв та рускоязічніх на Сходi вiн хоче вщтворіті iсторичний справедлівють, повернути в (грім. Вісл.) Iмперське стійло «заблудлих» украIнцiв. Насправд ^ за цімі прімiтівнімі дь ями, ВШ хоче вiдвернуті Рамус знедолення роаян вiд результатiв бездарного керiвніцтва, прікріті агре-пасивного дiямі росшську бiду.

    Серед громадськостi iснуе Переконаний, что Америка (США) хоче Виконати сво! гарантшш зо-бов'язання перед Укра! ною за ті, что вона сердечна ядерно роззбро! лася, а Ромя навпаки, хоче тдступно заволодiті «братньою» теріторiею i чужим, но у мі-нулому поюрнім, працьовита, iнтелектуально ак-тивно «братшм »народом, Який Г! всегда пщжівлю-вав iнтелектуально. Для цього Ромя НЕ Знайшла кра-щого приводу, як візволіті вщ Бандерiвцiв що ріс-ськомовне населення. Ця iронiя не для вас i НЕ всегда е зрозумелою НЕ лишь бврот, а наві' i самим росiянам.

    Апетит зростан пiдчас щі. Полiтічнi прістрасп розпалюються! Росiйськi дипломати Шляхом пщкупу та использование iнших засобiв будя i мусують давно забутi м1ждержавш теріторiальнi, мовнi та полiтічнi штрігі з сусiдамі поляками, угорцями, євреями i т.д. i т.п.

    Пбріднімі засоби, фейк, плiткамі та чут-ками агресор на мовно Трунов прагнем полярізуваті укра! Нське суспельство, розпаліті мiжнацiональнi протіреччя мiж укра! Нцямі та угорцями чи угорцями в одному регюш. У шшому з поляками, ще в шшому хотілось щоб юкорка пройшла мiж татарами (та смороду виявило мудршімі, тж про них думали агресор). А в центрі Було б добре щоб вогнище ненависті ві-Ніклу ще й до єврея! В. Насправде останш ніш дуже яс-Краво Засвіт у керевніщта держави. Та коли! Х НЕ Було в УкраТш ??? I де! Х НЕ Було за юторда людства. За! Х учасп розкшталі \ гінулі держави. I в кожному ви-падку смороду гінулі \ вщроджуваліся. Тісячолгтш про-роцтва вщбуваліся, но ютор1я НЕ зупінялася \ шчого та нікого НЕ вчились.

    Колись журналют Гонгадзе за опублжовану мнение о том, что хтось хоче сделать Укра! Ну успішної держави з 20-ти мельйонамі раб1в - аграрніюв у якіх хитромудрі відурять землю, - поплатівся життям.

    Его хтось покарав смертю, а народу, нав'язалі мнение про якесь побутове причини его смерте. Чому?

    Довщково: Термт «Теорія змов» может буті просто нейтральним Описом припущені про? Снування змов. Однако «Теорія змов» або «констрологгчна тео-р [я» такоже вікорістовуеться для визначення жанру оповгдг з великою киькгстю аргументгв (Не обов'язково пов'язаних мгж собою) относительно? Снування великих суспшьно I полтічно Вагомий змов.

    Биьшкть консп1ролог1чніх теорш, ймовгрно, е ХІБ-ними I НЕ ма ють достаттх надшніх доказгв, щоб сприя-мати 1х серйозно. Це тдтмае щкаве питання про меха-тзмі 1х Виникнення I розповсюдження в поп-культур1. Сощологі, психологи й ЕКСПЕРТИ фольклору Займаюсь поиск вгдповгдг на це питання починаючі з 1960-х рок1в, коли вбивство президента США Джона Ф. Кен-недг породило Безпрецедентний киьккть трохи [6-7].

    Щоправда, проти фейк з євреями, народ запро-тестував, - Який антисемітизм? У нас навпаки, він по-діветься, е світло Подивився, побачив е наклепи почув. Ве-домій безнесмен, єврей на весь світ назвавши В. Путена дурнем, при тому росейською мовою. У свою черга ро-сейськомовне громадяни Укра! Ні вражень таким віроломством стали на кордоні з пщступною державою - агресор захіщаті звий народ вед надругательства. 1нш1 само-стшно оргашзувалі самооборону, при тому Досить успішно.

    Колишня Президент Укра! Ні Петро Порошенко до останшх ДТВ ез-за коректносп НЕ наважувався «дружно» державу назваті агресор, но Песлі успішного опору агресор, у багатьох випадка, добро-Вольц та волонтерами, заявивши: чи не дозволю мати в регюнах «Власний, самостшніх армш ». Як результат Почаїв ведроджуватіся офецейна Армі, яка стала его гордестю.

    Насправде, мабуть НЕ верів что суседньому народу (а може у результаті вщсутносп державно! Щеологп, - власному!) Можна так затуманіті голову что вен заради збельшення своє! веліч1, спровокуе, так званні, віз-вільним м1аю \ посуне на хохл1в (грім. думка). З великими хотят возз'еднуватіся, а не втжаті вед них, як вед Скажені. Ромя велика за терітор1альнімі масштабами, за масштабами своє! пщступносп, за масштабами байдужосп до якос життя свого народу, за масштабами егнорування норм е правил міжнародно спевведносін.

    Громадськесть травні своє спостереження за тім, что вщбуваеться. I! щкавлять питання чому Президент Порошенко не здівувався таким Швидко «обрах-ванням» голосів та! х результатами. Его доброзічлі-вють НЕ мала між: «стадюн так стадюн», его пове-денка демонструе: я знаю кенцеве результати виборів, все їжі за планом!

    Може це результат Якраз вщсутносп державно! щеологп та безд1яльносп гумаштарніх мшстерств Ук-ра! ні, а може сіловіюв? Хоча, Пожалуйста смороду силовики, Якщо не забезпечують оборони держави, захисту гро-мадяніна, справедливості у суспшьствь

    Там де велике гріш там месцев для морале, по-рядності, практично НЕ залішаеться. Ніні Вже НЕ фейк, чи не батогами, а власне об'єктивну нагляд-нести е це своередне Вавилону, садиби - замки наших можновладців, які не лишь вокруг Києва, а й у місцях та обласних центрах, чисельність квартири, дорогущих авто. При тому травні месцев придбання нерухомого почти по цілому світу на екзотичних островах ен.

    Публщгстічній вщступ: ... а що робити коли необ-грунтувати, на очах Всього народу платять премії i за-робтш плати у миьйонах гривень ... щомкячно. Куди ix дiваті? Звичайно что вівозіті за кордон! Бо тут, на мкщ в Украт могут наступіті змші i ... могут вiдiбраті. Простолюдинам легше, пару тисяч гривень, - на xлiб i воду можна без грізоті вітратіті. Дивно, что це вiдбуваeться при Свідомо спрійняттi вiдомоi з-тини что з собою на цею свт шчого НЕ вiзьмеш. На Ви життя, вих свог'х потомтв НЕ запасешся, "... ти порох, - i до пороху повернешся.

    Для розробки заходiв з попередження негативного впліву культ- освггаьо1 компоненти в сферу управлшня, як засоби попередження фейюв в ЗМ1 та Посилення економiчноi безпеки в держав !, необхщно знаті систему ix реатазацп. Для цього скоріставмося працею Лщп Орбан-Лембрик [10], яка у свошу робот навела, так званні, класіфжащю трохи (рахуй плггок), яю навдають апатічш настрій За експресивності параметром вона відгляв ix так! типи:

    - Чуйна-бажання. Мета такоi чуйні пролягав у тому, щоб віклікаті певне Розчарування з приводу того, что Було замисли. Мав дв! функцп, з одного боку, ВШ вщповщав побажання людей, i тому пщтрі-мув тонус ix сощального юнування, з шшого боку, так! чуйні деморалiзують населення, створюючі завіщеш очГкування.

    - Чуйна-страховіще. Переважно там, де зазвічай панув тривога, страх, невдоволення власним низьких статусом ТОЩО. Дуже шкодить шдівщу у віконанш свовi соцiальноi рол !. Зазвічай чуйні такого типу ви-нікають в перюді соцiальноi напруги. Особливого Поширення таю чуйні набуваються у сітуащях складних сощальніх i полггачніх реформ, змші власти, режиму або соцiально-полiтічноi системи в цглому. У таких сітуащях з'являвться обмеження набГр сюжетав, як! віступають у рол! лякаючіх трохи. Деяю з них відо-змшюються залежних вщ культурних, релтйніх чи на-щональніх традіцш, но Основна частина залиша-вться практично незмшною.

    - Агресивна чуйна. Спрямована на ті, щоб на-строiті шдівща на агресівш вчінкі. Це Деяк мь рою в продовження чуть-страховіщ. Ця чутка не просто віклікав негатівш настроi i стани, что вщо-бражають небажаш очГкування аудіторii, а конкретно спрямована на стимулювання агресивного емоцшного стану та поведiнковоi «вщповщЬ, жорсташ агресівноi Д11. Це могут буті як мГжгрупов !, мгжетшчш та мгж-нащональш конфлГкті.

    Як вщомо, шформацшній характер трохи, плггок та фейюв подглявться на: Абсолютно недостовГрш; Недостсдарш з елементами правдоподГбноста; Дост-в1рш чуйні з елементами неправдоподГбноста; Правдо-подГбш.

    Фейки, плікі та чуйні НЕ могут повшстю буті достовГрнімі, бо шформащя всегда МАВ свою мету, розрахована на Певної аудитора та зізналася ЗМШ вщ того, хто ii Викладаю i пошірюв.

    Фейки, плікі, чуйні подгляються за силою впліву на таю: що розраховаш на груповий мнение; яю віклікають поодіною чи масів! антігромадсью на-строi; та таю, что руйнують зв'язки м! ж особами i гру-пами.

    За щвю класіфГкащвю Ми можемо Побачити як самє чуйна, фейк чи плгтка вплівав та стосунки м! Ж

    iндівiдамі, тобто если фейк, чуйна чи плікі е негативною, вона может руйнувати зв'язки у rpyni. Та чутка яка НЕ ​​Несе в co6i шякого емоцiйного характеру, Hi-Якім чином не впліне на групу.

    За ВИНИКНЕННЯ фейки, плiткі, чуйні подшяють на стіхiйнi, тобто тi, яю вініклі Самостійна без ло-пчно! причини, спонтанно; навмісне сфабрікованi, та, як! навмісне були створенi для Досягнення певно! мети.

    У результату найчастше тi плiткі, як були ство-ренi штучно, найчастiше пошірюються у групi, i могут негативно вплінуті на НЕ!.

    За ОБСЯГИ Поширення фейки, плггкі пошірюються на малу кшьюсть людей (трупу), та так i на ве-лику аудіторiю [10].

    Акт передавання шформацп та ii ціркуляцп ясно показуючи, что может буті хоча б два шдівща, яю взає-модiють мiж собою, тім самим передаючі так званні конфiденцiйну шформащю. Поясніті це можна так: тієї, хто отримувалася iнформацiя в свою черга вщповЬ дае того, хто П надававши i в результату смороду взаемоддать мiж собою тім самим створюючі ii.

    Такоже можна відшіті двостороння взаемодiю, яка может буті короткочасною або довгострокова. Короткочасна це та, яка Швидко забуваеться та почти НЕ травні тякіх наслщюв. 1нша ж взаемодiя может буті пов'язана з такими характеристиками як антагошст-сом та солiдарістськi. Пд антагонiстськімі Ми можемо розумгга як таку, яка здiйснюе протилежних дiю (в приклад можна навести ті, коли людина (А) говорити якусь плiтку про людину (Б), в результату, людина (Б) говорити, что ця шформащя про нього недостатньо-вiрна i такоже говорити якусь нову плікі про людину (А).

    За штенсівтстю ціркуляцп фейки, плiткі подь ляють на продуктівш та непродуктівнi.

    «1нтенсівшсть ціркуляцп чуйні, фейк, плгткі прямо пропорцшна Iнтерес аудитор !! до тими i про-тілежно пропорцiйна юлькоста офщшніх повщом-лінь на Сейчас та ступенів дов! ри до джерела Повiдомлення. Це тверджень стосуеться лишь змюто-вих умов Виникнення i Поширення чуток. Щодо функщональніх мотив! В, то ціркулящя трохи поліг-шує м! Жособістасш контакти, дае! М додатковий! Мпульс ».

    За в! Рогщшстю Виникнення фейки, птткі, чуйна Несе у соб! Хибне iнформацiя, то в1рогщшсть того, что вона вінікне буде скроню.

    У вщповщноста з сощальнімі елементами системи взаемод !! П. Сорок1н у сво! Й робота позначають, что е ще один пщхщ до розумшня птток, ВШ е бшьш вшьній вщ щеолопчніх стереотіпiв. Тому ВШ класи-ф! Куе чуйні в залежностi:

    - Вщ кшькоста i якост взаемодiючіх шдівдав;

    - Вщ характеру акту;

    - Вщ характеру провщніюв.

    У свою черга у залежних вщ! Х якост Ольшанський [9], нав! В так1 прикладом:

    - чолов! ки бшьше, нж жшкі, схільш віробляті, пошірюваті i прійматі такий вид трохи, як полггачш новини (оф! ц! йн! й неофщшш);

    - ж1нкі - пов'язаш з зростанням ц! н, с! мейн життям, суперніцтвом, ревнощамі;

    - молодь постайно обм! нюється в! домості про популярних спортсмешв, актор! в, «з! рочок» естради;

    - crapi люди - про розмiру пенсш, hobi брехні, частках оточуючіх ТОЩО.

    Саме оцi подiбноcтi та вщмшносі, ма ють най-бшьшій Вплив на характер виду комунжацІ.

    Сейчас годину наукою визначили фундаментальш умови, 36ir якіх Робить можливий Виникнення rnri-ток, трохи i т.п. среди якіх:

    - наявтсть штересу масово1 аудитор !! до певно! проблеми, висока актуальнicть дано! проблеми та ii зв'язок з життевих потребами людей. Щкава шфор-мацiя травні много шанмв буті пiдхопленою i передава-тися як плікі, если плггка віклікае iнтеpеc та может налiчуваті в со61 певнi спожи яю заохочують лю-дину, то буде Попит у сусптьств ^

    - незадоволешсть вщповщніх потреб. Життя самє винне породжуваті потребу в шформацп на Деяк тему. Вона винна буті вісокоактуальною, тобто закликам незадоволення. За тако'1 умови почти будь-яке повщомлення буде заповнюваті вініклій шформа-цшній вакуум i вщповщно, користуватись устхом, передаючісь у вігляд1 плгткі. Вщчуття ж незадоволе-НОСП i зацжавленосп вінікае у людей в двох випада-ках. Або це резномаштна вщсутшсть шформацп на Дану тему взагал1, або ж це така сітуащя, в яюй наявна шформащя НЕ представляеться аудитор !! надшною.

    Виявлено что у процеси пбрідно! в1йні, 1ншіх агресивних д1й вульгаризм, пл1ткі, чуйні та фейки тд годину передавання могут переносіті розмат трансформацій среди якіх: згладжування - коли деяк! детал1 упускають i в результат! ця шформащя может буті упущена незначущі тім, хто ii получил; обострения - утворюються нов1 детал ^ як! наcпpавдi НЕ були при-сутш початково, у цьом випадка ця шформащя е зна-чно щкавшою для отpімувачiв; - уподiбнення - вщ-буваеться Наближення початкових слуху до психоло-г1чніх, культурних, етнiчніх особливо отрімува-ч1в [9].

    Наявнicть означеноi iнфоpмацii дозволяе віявіті найважливiшi ознака розвитку трансформацшно-руйн1вніх процеав у держав ^ Сформувати концепцiю ор-гашзацшного механiзм Виникнення трансформа-ц1йно-руйн1вніх (виробничих) та деградацшніх (СВ1-дом1сніх) 1х прояв1в та попередження негативних вщ них наcлiдкiв.

    Без особливо зусіль можна віявіті ознака або передумови розвитку тpанcфоpмацiйно-pуйнiвніх i дегpадацiйніх процеав у деpжавi спрічіненіх у ба-гатьох випадки, Поширення вульгаpізмiв, фейюв, пл1ток яю пошірюються:

    - через засоби масовоё iнфоpмацii нав'язування фальшивих пpiоpітетiв;

    - призначення на вщповщальш деpжавнi посади нема за ознака пpофеciйноcтi, порядност1, патрютіч-ност1, а за партшнімі Переконаний, кум1вство i т.п.

    - ослаблення контролю та вщповщальносп за результату не компетентного управлшня;

    - акцентування уваги на розвиток питань комерційної торгівлі негативних суспшьніх процеав i явіщ, нав'язування сум-швніх, необгрунтованою процеав ш ... [2].

    Хаpактеpнi ознака прояв1в трансформацшно-руйн1вніх i дегpадацiйніх процеав у деpжавi i зо-крема: спотворення основоположних функцш держави среди якіх управлшська, виховна, Юридично-правова, сощально-захисна, оборонна та 1н., Яю здш-снюються Певна механiзм i засоби; швелю-

    вання провщніх функцш держави та Визнання І вщ-поведальнім органом виховно! Функція! среди насе-лення; ПОСИЛАННЯ у випадка виявився негативний явіщ на ще бшьш1 негативи что ма ють мюце закордоном; провокування (за прикладом найближче суседі) без-глузду процес. Например згадуване ранеше пуб-л1чне зр1зування (бензопилою) у Києві полггачною ті-чеею «Фемен» мемор1ального Хреста что БУВ встанов-лений на пам'ять голодомору \ полггачніх репресш.

    Аналезуючі де! Москви Можемо віявіті декелька безпосередньо использование вульгарізмевфейкев, трохи та батогів! Х педступно агресивно! Діяльність. Крем прямо! агресия! у Криму та на Сході, агресор всема засоби стараеться розхітаті суспельну нестабельнесть е Наді-ється на ті, что спровоковане конфлектующих переростуть у громадянське вшну. Ворог на захоплень землях наносити непоправно! Шкоди виробництву (з окуповано! ТЕРИТОР !! вівозять (безсовюно крадуть) суб'єкт гос-подарювання, руйнують виробництво, дороги, мости, житло). Сво! Ми фейковий втручаннямі в 1нтернет, забруднюють шформацшній простяг, до реч ^ НЕ лишь держави, а \ в глобальному масштабі. Здшснюють ді-версiI у фшансовш та банювсько-кредітнш системі, продають сво! Енергоресурси одним (щоб здобути при-хільнесть) задарма, еншім по завіщеніх цінах ен. е, тім самим ще бельше віклікають до сво! х дей непо-розумення е наклепи ненависть.

    Висновки. Отже, шляхи попередження трансфор-мацшно-руйшвніх \ деградацшніх процеав у держав ^ попередження вульгаризму, вікоренення фейк, плгткарства актівезацш Вихід суспшьства з кризово! Ситуація! повинною передбачаті удосконалення управ-лення державою, поиск державно! їжі! заради яко! НЕ лишь полггакі, держслужбовщ, а \ 6! льш! сть насе-лення Було готове безоглядно-патреотічно педтрі-мати, Вироблення прогноз1в та плашв розвитку нащо-нально! Господарка як на поточний перюд, так \ на перспективу. Виконавче органи повинною Запропонуйте-вати оргашзацшно-економечш мехашзмі! Х реалезацп та провайдингу. Така багатопланова мета винна пе-редбачаті формирование вщповщного пщГрунтя что за-безпечуеться реалезацеею Наступний завдань:

    - змшою виборчо! системи у Верховну Раду з таким розрахунком щоб у керевніцтве державою, зако-нодавчіх та виконавчих органах були патреотічне, професшш та порядш вісококвалiфiкованi представ-ники нд! х верств, галузь \ прошаркев суспшьства;

    - Вироблення державно! едеологе! та розгор-тання !! пропаганди;

    - розробка е Впровадження енстітуцейніх засідок формирование Економ! Чно! Констітуцп Укра! Ні яка передбачатіме контроль та ведповедальнесть за ведпо-веднесть ДЕРЖАВНИЙ стратега! розвитку економекі;

    - Впровадження полного регеонального розра-хунків адмшстратівно-терітореальніх одиниць дер-жави что розв'яже на месцев руки педпріемцям для проявів творчо! енецеатіві у Використання месцев-вих ресурав [2].

    Наявнесть негативних ознака процесса (огорнув чин-нікев), что прізводять чи до трансформацшно-руй-невніх е деградацейніх процес дозволяе Встановити дінамеку процесса та вжіваті ведповедніх управлен-ських заходити для попередження негативних наследкев.

    Як показало Вивчення, бур'ян з поля можна ви-вести, та если добрий суседі пед різьблені приводами

    i без них, явно i таємно, вдень i Вночі! закидавши его у чужий город, - це сделать Неможливо.

    Отже розв'язання проблеми попередження вульгаризму, плггок, трохи та фейюв як одного з напрямГв розвитку нацюнально1 безпеки в условиях пбрідно1 вшні спріятіме НЕ лишь стабшьносп економжі, а i забезпечення Спок у суспшьствь Соцюлопчш уза-гальнення та пропозіцп виконан у контекст! Активи зацп державотворення у рамках ii функцш.

    Здшснення функцш держави у ЦШ сфер! жіттвдГ-яльносі МАВ постшній, систематичний характер i вщбувавться течение Всього годині юнування об'вкті-вно та вщповщно обумовлених завдання, що стоять перед державою тобто нашою Незалежною прикрашені. РеалГзащя функцш Залежить вщ ряду чінніюв среди якіх Значний Вплив МАВ визначення Державноi лiнii розвитку держави, якові віконув безпосереднв ii керГв-ництво.

    За сферами дГяльносі держави ii основш функцii подгляються на: - внутршш функцii, что здшснюються в межах даноi держави i в якіх віявлявться ii внут-ршня полггака. Внутршш функцii держави здшсню-ються в полггачшй, економГчнш, еколопчнш, забез-печенш та охорош прав i свобод людини, культурнш, віховнш, освггаш, науковш, спортівнш i пропаган-дістсьюй, сощальнш сферах, пщтрімкі громадського порядку та ш:

    Зовшшш функцii, что забезпечують здшснення ii зовнiшньоi полггакі.

    Основними формами здшснення функцш держави в правов! та фактічш (оргашзацшш) форми. Го-ловного правовими формами здшснення функцш держави в: правотворчу, правозастосовна, правоохо-Ронна, контрольно-Наглядовою штерпретацшно-пра-вова, управлшська та засновніцька дГяльшсть.

    Таким чином, для глибокого i всебГчного аналГзу Виконання будь-якоi функцii держави, а особливо освггаьо-виховно '^ слщ розглядаті в контекст! змюту, форми i методГв здшснення вщповщного напрямку Державноi дГяльность

    З метою попередження вульгаризму, фейюв, пль ток за рахунок iнформацiйноi невізначеносп, пщві-щення рГвня якосп шформацшного забезпечення до-цгльно Сформувати модель ефективного! Застосування СУЧАСНИХ шформацшніх технологш, что включає роз-вінуту систему управлшня шформащвю та методи оцшкі фактичного та оптимального фшансово-еко- номГчного стану з Використання розроблення ште-гральних показніюв; нов! засоби моніторингу i д! аг-ностіку економiчноi безпеки пщпрівмств.

    Список Використано! "Л1тературі

    1. Андрушюв Б.М., Кузьмш 0.6. Основи менеджменту: методологiчнi положення та прікладш мехат-змі: тдручнік для Студений та вікладачГв економГч-них спещальностей Вищих i середшх спещальніх нав-чільного закладГв, системи пщвіщення квалГфГкацп. Тернопгль: Лглея, 1997. 292 с.

    2. Андрушюв Б., Романська I. МаргшалГзащя i глобальш небезпеки економГкі. МатерГалі 15-i науко-воi конференції Тернопгльського нацюнального техш-чного ушверсітету Гмеш 1вана Пулюя, 14-15 груд. 2011 р. Тернопгль: ТНТУ, 2011. С. 247.

    3. ВГвчар О.1. Управлтня економiчний безпеки тдпріемств: соцюгуматтарш контексті. Тернотль: ФОП Паляниця В.А., 2018. 474 с.

    4. Герасименко Р. Факт-чеюнг для журналюта: соцмережах! та "вкіді" як перевГрка на професшшсть. ejo бвропейська журналктська обсерваторiя. URL: И1р: //іа.е] о-оп11пе.еі / 20б5 / етика-та-як1сть / факт-че-к1нг-для-журналГста-соцмережГ? рг1п1 = рг1п1.

    5. Горбань Н. 1нформацшна вшна трівав. Топ-5 фейюв про ЛьвГв. Твово мюто. URL: http://tvoemisto.tv/ news / informatsiyna_viyna_tryvaie_top5_feykiv_pro_1vi...

    6. Дмитро Шевчук. До теорii «теорii змов». Ча-сопіс «I». 2009. Ч. 54.

    7. Що таке «теорп змов» та чому в них вГрять? 20.05.2013. URL: zbruc.eu.

    8. латині В. В. Чутки: соціальні функції і умови появи. 1995.

    9. Ольшанський Д. В. Політична психологія. Класифікація чуток. Москва, 2002.

    10. Орбан - Лембрик Л. чуйним як сощально-пси-холопчне явіще. Сощальна псіxологiя :: наук. журнал / голів. ред Ю. Ж. Шайгородській. 2004. № 3 (5). C. 47-62.

    11. Назаров М. М. Масова комунікація в сучасному світі: методологія аналізу та практика досліджень. Москва: Едіторіал УРСС, 2002.

    12. Рекун I.I. 1нстітуцюнальна змша парадигми економiчноi безпеки. 1нстітуцшнальній вектор еконо-мiчного розвитку / Institutional Vector of Economic Development: збГрнік наукових праць МЩМУ «КПУ». Мелггополь: Вид-во КПУ, 2016. Вип. 8 (2). С. 57-65.

    13. Рекун I.I. Концептуальш засади економiчноi безпеки пщпрівмств залГзнічного транспорту. Еколого-гiя - фиософш кнування людства: зб. наук. праць навчаючи-сніюв III Мiжнародноi наук.-практ. конф. (Мелгго-поль, 26 травня 2016 р.) / За заг. ред. М.М. Радввоь Мелггополь: ТОВ "Колор Принт», 2016. С. 69-71.

    14. Рекун I.I. Основш категорп стану економiчноi безпеки. Истітущональт превращение в суспiльствi: свтовій Досвiд i укранська реальтсть: матерГалі VIII МГжнар. наук.-практ. конф. (Мелггополь, 13-14 верес-ня 2013 р.) / За заг. ред. А. А. Ткача, Радввоi М.М. Мелггополь: МЩМУ "КПУ», 2013. С. 33-34.

    15. Сороювська О.А. Управлшня економiчний безпеки тдпріемств малого бiзнесу в условиях конфлжтніх сітуацш: iнновацiйнi тдході: монографГя. Тернопгль: ФОП Палянніця В.А., 2016. 382 с.

    16. Франчук В. I. Теоретико-методологiчнi засади економiчноi безпеки акцiонерніx товариств: монографія-фГя. ЛьвГв: ЛьвГвській державний ушверсітет всередину штх справ, 2015. 400 с.

    17. Франчук В. I. Корпоративна безпека: теоретичного-чн засади: монографГя. ЛьвГв: ЛьвГв. держ. ун-т внутр. справ, 2009. 176 с.

    References

    1. Andrushkiv B.M., Kuzmin O.Ye. (1997). Osnovy menedzhmentu: metodolohichni polozhennia ta prykladni mekhanizmy [Fundamentals of management: methodological provisions and applied mechanisms]. Ternopil, Lileia [in Ukrainian].

    2. Andrushkiv B., Romanska I. (2011). Marhina-lizatsiia i hlobalni nebezpeky ekonomiky [Marginalization and global dangers of the economy]. Proceedings of the 15th Scientific Conference of Ternopil Ivan Pulyuy National Technical University, December 14-15. Ternopil, TNTU [in Ukrainian].

    3. Vivchar O.I. (2018). Upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstv: sotsiohumanitarni konteksty [Enterprise economic security management: socio-humanitar-ian contexts]. Ternopil, FOP Palianytsia V.A. [In Ukrainian].

    4. Herasymenko R. Fakt-chekinh dlia zhurnalista: sotsmerezhi ta "vkydy" yak perevirka na profesiinist [Fact-checking for a journalist: social networks and "throw-ins" as a test of professionalism]. Ejo Yevropeiska zhurnalistska observatoriia - ejo European Journalist Observatory. Retrieved from http://ua.ejo-online.eu/2065/erHKa-ra-flK-iстb/^aкг-нeкiнг-дra-:xуpнaпiсгa-соцмepexi?print= print [in Ukrainian].

    5. Horban N. Informatsiina viina tryvaie. Top-5 feikiv pro Lviv [The information war continues. Top 5 fakes about Lviv]. Tvoie misto - Your city. Retrieved from http: //tvoemisto.tv/ news / informatsiyna_viyna_tryvaie_ top5_feykiv_pro_lvi ... [in Ukrainian].

    6. Dmytro Shevchuk. (2009). Do teorii «teorii zmovy» [To the theory of "conspiracy theories"]. Chasopys «Yi» - The Independent cultural journal I ", P. 54 [in Ukrainian].

    7. Shcho take «teorii zmovy» ta chomu v nykh viriat? [What is Conspiracy Theory and Why Do They Believe It?]. 20.05.2013. Retrieved from zbruc.eu.

    8. Latynov V. V. (1995). Slukhi: sotsial'nyye funktsii i usloviya poyavleniya [Rumors: social functions and conditions of occurrence] [in Russian].

    9. Ol'shanskiy D. V. (2002). Politicheskaya psikho-logiya [Political Psychology]. Klassifikatsiya slukhov - Classification of rumors. Moscow [in Russian].

    10. Orban - Lembryk L. (2004). Chutky yak sotsialno-psykholohichne yavyshche [Rumors as a social and psychological phenomenon]. Sotsialna psykholohiia - Social Psychology, 3 (5), pp. 47-62 [in Ukrainian].

    11. Nazarov M. M. (2002). Massovaya kommu-nikatsiya v sovremennom mire: metodologiya analiza i praktika issledovaniy [Mass communication in the modern

    world: analysis methodology and research practice]. Moscow, Editorial URSS [in Russian].

    12. Rekun I.I. (2016). Instytutsionalna zmina paradyhmy ekonomichnoi bezpeky [Institutional change in the economic security paradigm]. Instytutsionalnyi vektor ekonomichnoho rozvytku - Institutional Vector of Economic Development, Issue 8 (2), pp. 57-65. Melitopol, Vyd-vo KPU [in Ukrainian].

    13. Rekun I.I. (2016). Kontseptualni zasady ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv zaliznychnoho transportu [Conceptual principles of economic security of railway enterprises]. Ekolohiia - filosofiia isnuvannia liudstva - Ecology - the philosophy of the existence of mankind: Coll. of sciences. works of participants of the III International Science-Pract. Conf., (Pp. 69-71). Melitopol, Color Print LLC [in Ukrainian].

    14. Rekun I.I. (2013). Osnovni katehorii stanu ekonomichnoi bezpeky [Main categories of economic security]. Instytutsionalni peretvorennia v suspilstvi: svitovyi dosvid i ukrainska realnist - Institutional Transformations in Society: World Experience and Ukrainian Reality: Materials VIII Intern. Research Practice Conf. (Pp. 33-34). Melitopol, MIDMU "KPU" [in Ukrainian].

    15. Sorokivska O.A. (2016). Upravlinnia ekono-michnoiu bezpekoiu pidpryiemstv maloho biznesu v umovakh konfliktnykh sytuatsii: innovatsiini pidkhody [Management of Economic Security of Small Businesses in Conflict Situations: Innovative Approaches]. Ternopil, FOP Paliannytsia V.A. [In Ukrainian].

    16. Franchuk V. I. (2015). Teoretyko-metodolohichni zasady ekonomichnoi bezpeky aktsionernykh tovarystv [Theoretical and methodological principles of economic security of joint stock companies]. Lviv, Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

    17. Franchuk V. I. (2009). Korporatyvna bezpeka: teoretychni zasady [Corporate Security: Theoretical Foundations]. Lviv, Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

    CraTra Haginmna go pega ^ i! 20.09.2019 npHHHATO go gpyKy 19.12.2019

    Фoрмam цumyвaння:

    Андрушюв Б., Гaгaлюк О., K ^ hh H., Погaйдaк О. Kульт-освiтня компонента в сферi упрaвлiння як зaсiб попередження вульгаризму у взaeмовiдносінaх тa Поширення фейюв в ЗМ1 aбо вaжелi Посилення економiчноi безпеки в держaвi. Bimrn eкoнoмiчнoi нйут Укрaiнu. 2019. № 2 (37). С. 214-222. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).214-222

    Andrushkiv В., Gagaliuk O., Kyrych N., Pohaidak O. (2019). The cult-educational component in management as a means of preventing vulgarism in relationships and spreading fakes in the media or Levers of strengthening economic security in the state. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 214-222. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).214-222


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити