Показано, що в інформаційному суспільстві має місце неоднозначне вплив прогресу на формування стереотипів поведінки, ціннісних установок, способу життя, духовного світу людини в цілому. Відзначається, що повсякденність інформаційного суспільства є і причиною, і фоном прояви кризи духовності, яка супроводжується змінами ментальних і психічних структур.

Анотація наукової статті по ЗМІ (медіа) і масовим комунікаціям, автор наукової роботи - Михайловський Руслан Анатолійович


MANIFESTATION OF THE CRISIS OF SPIRITUALITY IN THE EVERYDAY INFORMATION SOCIETY

Problem setting. The spiritual man as a historical and cultural phenomenon repeatedly changed and was different in different cultures. Today, under the influence of the progress of science is «scrapping» the data invariants. Itself spirituality as the most important value of a person, requires a new understanding. In today's information society, the crisis of spirituality is manifested in all socio-cultural sphere. Recent research and publications analysis shows that to study the nature of spirituality in the information society lies at the intersection of the planes subject to many branches of science. To Russian philosophy peculiar is the study of various aspects of the content of spirituality, the specifics of spiritual expression and functioning in the context of the culture of intellectual production, in the activities of society as a whole and of the individual. However, today, spirituality is perceived and studied as a phenomenon solely a positive orientation that does not correspond to modern realities. Paper objective. The purpose of this article is to attempt an initial understanding of the crisis dimensions of spirituality in the information society. Paper main body. In modern society, are becoming more widespread erroneous assessment of such practices, ascribed to them a creative, positive and even curative potential and interpret altered States of consciousness and perception as the source of qualitatively new information about the soul and reality to further personal growth. Sensing on the faith of such an evaluation, the person recklessly rushes in «spiritual quest» for the sake of ephemeral spiritual attainments, without hesitation, leaving the normal everyday life, she wished that these «spiritual state» became the personal experiences of everyone and believes in the possibility of transformation of the consciousness of all people in General. It is noted that in the formation of modern information society, a return to a spirituality of everyday life is a few dangerous; this process is associated with the ability to change mental and mental structures, as it allows the juxtaposition of experiences, ideals, principles and values ​​of culture and civilization, which can lead to the abandonment of fundamental moral values. All this undermines the life world of a person deprived of his usual support and meaning, people lose life goals and the ability to preserve their identity in such conditions. The very consciousness of human existence in philosophy is determined spumonte human and spiritual reality. Such an interpretation makes spirituality historically changeable formation, which again and again is determined by the boundary between the categories of the mental and spiritual. Spirituality is a factor in the structuring of different levels of subjectivity. It is intermittent, but not a normative category, is not a once and for all prescribed list of samples to be pursued identity for the sake of «achieving spirituality», Its volatility predetermined by the fact that the singing is a dimension that sets it depends on valuable orientations of the person. Each person carries out a spiritual search on their «field of spirituality», As its worked out her way, and the result of this search depends on the image of the« internal universe »of a particular person or historical eras as a whole. Conclusions of the research. For structures of the information society is characterized by the presence of stable forms of perception inherent in the representatives of the information community. Information technology becomes the Foundation on which make up the world of modern network person. The most important indicator of the effectiveness of picture of the world her unconscious expression in everyday life. The surrounding reality is perceived through the «information filter», resulting in a changed spiritual perception of reality.


Область наук:
  • ЗМІ (медіа) і масові комунікації
  • Рік видавництва: 2018
    Журнал: Вісник національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія
    Наукова стаття на тему 'КРИЗОВІ ПРОЯВИ ДУХОВНОСТІ В повсякденному ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА'

    Текст наукової роботи на тему «КРИЗОВІ ПРОЯВИ ДУХОВНОСТІ В повсякденному ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА»

    ?УДК 1: 316.4

    DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.36.123275

    Михайловський Руслан Анатолшовіч, викладач кафедри фшософп Харк1вського нацюнального ушверсітету Повтряніх Сил iмен11вана Кожедуба, м. Харюв e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ORCID ID:

    КРІЗОВ1 проявити ДУХОВНОСТ1 У ПОВСЯКДЕННОСТ1 ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА

    Показано, что в тформацтному сусniльствi маеMicqe неоднозначний Вплив про- гресу на формирование стереотітв поведткі, цттсніх установок, стилю життя, духовного СВТУ людини в цтому. Наголошуеться, что повсякдентсть тформацт-ного сустльства е i причиною, i тлом проявити кризиса духовностi, яка супроводжуеть-ся змтамі ментальних i псіхiчніх структур.

    Ключовi слова: духовтсть, повсякдентсть, тформацшне сустльство, менталь-тсть, iдeнтічнiсть, саморeалiзацiя людини.

    Постановка проблеми. 1нформацшне сустльство визначаеться як нова сотальние реальтсть. Сучасне сустльство можна цшком правомiрно назваті шформацшнім Завдяк Безпрецедентний процесам виробництва й функції-нування шформацп. Причем, шформатя е не просто одним з ключовими факторiв сотальние розвитку сучасного сустльства, вона віявляеться в ет-цін ^ сучасного життя як его субстантів. У зв'язку з ЦІМ, у контекст проблеми духовносп уявляеться правомiрнім опіратіся на детально опрацьова-ні Сучасний дослiднікамі Поняття «шформацшно'1 картини св ^ у» [1-3], долученості его до одного ряду з мовно, культурною, релшйною, Наукова , художня картинами св ^.

    Становлення Iнформацiйний суспiльства е результатом революцшніх Перетворення у сферi науки i технiки, якi вщбуваються на наших очах. Науко-во-техтчній прогрес обумовлюе создания Нових технологш, Пожалуйста может роз-глядати як благо, оскшькі формуючи умови для самореалiзацii людини i ви-явлений ii творчого потенцiалу й здiбностей. Однако травні мiсце неоднозначно Вплив прогресу на формирование стереотітв поведшкі, цштсніх установок, стилю життя, духовного св ^ людини в цiлому. Нова сотальние реальнiсть намагаеться війта за меж природних обмежень. Конструювання тддаеться i сама людина: ii розум i тiло. Проводяться дослiдження з Розширення мож-

    144

    © Михайловський Р. А., 2018

    ливость мозком людини у сферi Отримання сенсорно! шформацп, швідкостi 11 переробки, Зменшення годині для сну й вщпочінку. Втручання у мозок людини ставити Певна небезпеки. Сучасшсть спонукае до життя новi форми утопiчніх iдей у ​​формi трансгуманiзму, iмморталiзм та iнших рухiв, якi пла-нують замiніті людину безсмертною постлюдіною. Все це е серйозно ві-кліком СУЧАСНI людіш й суспiльству.

    Вимагаю нового осмислення традіцшне розумiння дво'юто! природи людини, Пожалуйста розумiеться як постшно дiюче протірiччя бiологiчного й духовного начал. Цшеспрямована дiяльнiсть св ^ ських i релiгiйніх iнстітутiв на придушенням «Тварини! суп »людини не приносить очшуваного результату, бiльше того сучасний св ^ зграї свiдком небаченого у порiвняннi з попередш-ми Епоха зростання жорстокосп й вітончено! агресия людини проти людини, что НЕ травні мiсця в тварин свiтi, де агресiя вiдiграе роль захисних мехашзму.

    Духовнiсть людини як юторічній i культурний феномен багаторазове змшювалася i булу рiзною в рiзних культурах. При цьом вона всегда Збери гала певнi стріжневi iнварiанті. Сьогоднi пiд Вплив прогресу науки вщ-буваеться «злам» Даних iнварiантiв.

    Потребуе нового осмислення й сама духовшсть, як найважливiших щншсть людини. Колишня розумiння духовностi як Виключно позитивного феномена вщповщае Вимоги сьогодшшнього годині. Поширення Нових технологш, кiберпростору створюе велічезнi можливий для вторгнення у духовнiсть i псіхiку й манiпулювання ними. На тлi цього знову актуалiзуеться проблема вщношення реального й уявно, оскшькі легко сконструюваті своє iнше «Я» i жити в iншiй штучно! реальностi, в якiй розчіняються вщмшносп реального свiту i св ^ у iншого. Низка моральних обмежень реального життя зшмаеться, что спріяе негативному проявити духовносп людини у формi деструктивно! дiяльностi, як у вiртуальному просторi, так i в реальному свт. Звертаючи Рамус на ті, что віхщнім пунктом будь-яко! культури е Визнання таких складових людського життя, як віщi надшдівщальш цiлi, смисл i ЦШ-НОСП буття, слiд Зазначити, що! х Втрата виробляти до кризиса духовність У сучасности шформацшному суспiльствi, Пожалуйста лишь формуеться, криза духовносп, что находится своє вираженості в шгшзм ^ проявлятися в сощокуль-турнш сферi.

    Аналiз останн1х до ^ джень i публИацш свiдчить, что дослiдження добу-ностi духовностi в Iнформацiйний суспшьсга лежить на перетінi предмет-них площинах багатьох галузь науки. Духовшсть булу об'ектом для Вивчення течение УАЕ! ютор фiлософГi, в данш царінi травні мiсце напрацювання ба-гатющого теоретико-методологiчного i концептуального матерiалами. Для вь тчізняно! фiлософГi характерним е дослщження рiзних аспектiв змюту духо-

    вносп, спеціфші вираженість духовного й функщонування в контексп куль-тури духовного виробництва, в дiяльностi як сощуму в щлому, так i окремий iндівiда. Сучасш вiтчізнянi дослiднікі продолжают традіцп вщповщніх фiлософськіх шкiл попереднiх перiодiв, вносячі пдній внесок у подалі Вивчення природи духовносп. Разом з тим, до сьогодш духовнiсть спріймаеться й дослщжуеться як феномен Виключно позітівно'1 спрямова-ностi, при цьом склалось традіщя протиставлення духовностi i й антипода -бездуховностi, хоча багатьма візнаеться, что апрiорi людина НЕ может буті без духу, навть если це закоренiлій Злочинець.

    Формулювання цтей. Оскшькі амбiвалентна природа духовносп людини й суспiльства до тепершнього годині на рiвнi фiлософського узагальнення практично НЕ досшджена, методологiчно НЕ розроблеш онтологiчнi й аксю-лопчш пiдставі амбiвалентностi духовностi, що не вівчеш п праксеологiчнi аспекти i крізовi прояви в условиях становлення шформацшного суспiльства, то нижчих Зроблено спроба початкових осмислення кризового аспектiв духовносп в шформацшному суспiльствi, что i е метою дано'1 статп.

    Виклад основного матерiалами. Криза духовносп, до яко'1 виявило Схили-ною сучасна людина, розвіваеться на тл рiзкого полiпшення умов життя людини, в чому полягае Певна парадоксальшсть. Подiбне полiпшення стало наслiдки техшзацп суспiльного життя й освiта людей. Техшзащя, у свою Черга, виробляти до зростання вщчуження мiж людьми й деморалiзацii сус-пiльства, а осв ^ а виробляти до залежностi людини вщ Певного культурного середовища, Пожалуйста покликання задовольняті п зростаючi бажання й спожи, вітiсняючі i замщуючі цiлi i смислу. Людина, що не волод ^ чи сутнiсною само-дiяльнiстю, обдурив своєю функщональною самодостатнiстю, вщмовів-шись вiд духу i вiд джерела, что п породили, i замкнувшись у собi самi [4, с. 82].

    Сьогодш фiлософiя, намагаючися найти i візначіті розплівчастi тд-стави людського буття, повертаеться до горизонту повсякденносп, причому, Вже НЕ руйнуючі п своєю діскурсівно'1 практикою, а пріймаючі модель повсякденно'1 ментальностi й буденно'1 свiдомостi [5-7].

    Повсякденнiсть з точки зору класічно'1 фшософп булу сферою формирование суб'ектівносп як мшмуму духовностi. Звiсно ж, у контексп дослщжува-но'1 проблеми доцшьно згадаті точку зору Георга Гегеля, Який розглядав самє вщтворення суб'ектівносп як поетапна процес. До первого етапу ВШ вщ-носів формирование людсько'1 iндівiдуальностi, «духовносп iндівiдуального суб'єкт», віроблено'1 на рiвнi звічно'1 повсякденносп у виглядi багатократно повторювання досвщу, Який i визначавши межi суб'єктивні св ^, задаючі людинi сукупнiсть закршленіх образiв i самовизначення [8, с. 127]. Подiбній Досвiд вірiшальнім чином вплівае на самощентіфшащю особістостi, забез-

    печуючі мшмум духовносп, что дозволяе iндівiдуалiзуваті даного конкретного суб'єкт.

    1ншою важлівою функцiю повсякдення! дiяльностi е, что стереотипи й автоматизму, что наповнюють п, звшьняють людину вiд рутинних вiдчуттiв i переживань, оскiльки НЕ вімагають включення свiдомостi. Однако форму -Вань духовносп НЕ замікаеться в межах абстрактних визначення i НЕ обмежена-уеться наявшстю «Я», что е у шкірного шдівща. Лише орiентацiя на віщi цiнностi дозволяе особістостi здшсніті перехiд до справжнього iснування, что Вимагаю вщ людини трансцендування, Подолання горизонту повсякден-ностi [8, с. 127].

    У сучаснш вiтчізнянiй фшософп Неодноразово візнаеться, что суб'ектівнiсть людини формуеться у сферi повсякденностi [5-6, 9-11]. Тім самим вона абсолютизує повсякденного досвщ, стверджуючі его як щннють, нездоланну сощальною й духовною практикою.

    У повсякденносл звичних переживання як форма проявити-сприйняттів осо-бістюніх сміслiв е безпосередно представленiстю людіш життевих явіщ з точки зору! Х особіспсно! значущостi. С помощью подiбніх переживань віражаеться Ставлення особістосл до рiзних життевих ситуацiя i накопічу-ється звичайний Досвiд, у якому свщомють, что прагнем тзнаті сенс, чи не е единим оргашзуючім початком, что регулюе поведшку людини. Роль свiдомостi тут обмежена п завдання - Виявлення с помощью звичних форм спри-няття у повсякдення досвiдi типових визначення i Висунення! Х як орiенті-рiв Людський! поведiнкі. Повсякденнiсть, являючі собою онтолопчно цiлiсній соцiокультурній св ^, створюе пріроднi умови для жіттедiяльностi людини, спрямовано! на набуття життевих щнностей, якi в бiльшiй мiрi «пережива-ються, анiж осміслюються людини» [12, с. 46]. При цьом процес переве-дення сміслiв з штелектуально! сфери у сферу переживань можливий в смісловому горізонтi «життевих свiту» за умови использование ціх Сміс-лiв мислення у живому досввд, включення до него.

    З віщевікладеного віплівае, что людина НЕ виступали ноаем «чисто!» свщомосп. Прагнучі до особістюного зростання Шляхом самоудосконален-ня й самоiдентіфiкацii, людина вібудовуе сво! вiдносин зi свiтом швидше за помощью переживання вихiдних духовних штущш, анiж через свiдомi вольовi зусилля. Тому сучасна фiлософiя розглядае процес розвитку шдівь дуального плану духовносп самє с помощью аналiзу переживання, что виступали як безпосередно внутршніх данiсть явіщ, якi ма ють мюце в повсяк-денностi. Перш за все, «вщкріпсть» iндівiдуального усвщомлення свiту віражаеться самє у виглядi переживання; крiм того, набуття духовного до-свiду через Занурення у внутршнш свiт iншоi людини, в чужу суб'ектівнють можливо тiльки через переживання.

    Слщ Зазначити, что, оскшькі будь-яю переживання носять суб'єктивні, особіспсній характер, це значний ускладнюе можлівють теоретичного уза-гальнень i, як справедливо позначають А. Багаутдшов, «виробляти до Деяк методологiчніх труднощiв. Віходячі за межi горизонту повсякденносп, процес аналiзу духовностi традіцшно Вихід з наявностi зв'язку мiж ii віщі-ми проявити i вiрою в трансцендентне, розглядаючі людину НЕ тiльки в ii мірськш «поцейбiчностi», но i в подалі ii «обожненш». Подiбній пiдхiд Малю людинi перспективу Певного Унiверсальна СЕНС буття, коли духовний поиск i духовне самоудосконалення спрямоваш на набуття абсо-лютні, трансцендентних цiнностей, яю прямо не пов'язанi з тзнавальною або предметно-перетворювальною дiяльнiстю людини »[4, с. 85].

    Творчий потенщал у сучаснш фiлософськiй думцi е здебшьшого взаємо-залежних вiд Подолання зневажлівого Ставлення до повсякденного життя i властівіх цiнностей, характерних для него, вщ усвiдомлення того, что именно повсякденного сфера життя окреслюе горизонт забобони людського життя i встановлюе між можливости втручання в него. Даній фактор много в чому визначили особливо розвитку соцiальніх наук, для якіх характерним е праг-нення до дослiдження реального життевих досвiду, что включае в себе масо-вi шюзп i фетишизм i лишь в цьом випадка Збери ^ ае базовi Структури розу-мшня, за вiдсутностi якіх здiйснення сощального життя е Неможливо.

    Разом з тим, усвщомлення, Прийняття здорового глузду i повсякденного досвщу як необхщніх складових духовного життя суб'єкт НЕ повінш пере-ростаті в межi суб'ектівностi й обмеження ii Виключно рамками повсякден-ностi, у зв'язку з чим необхщно враховуваті Наступний.

    Прагнення до трансцендентного НЕ может буті абсолютно чужим людіш. Будь-яке обмеження людини рамками повсякденносп неминучий породжуе в нш бажання звшьнітіся вщ них [13, с. 71]. У результап в условиях современного св ^, что втрачае віщi щеалі й цiнностi, людина у сво'1'х духовних пошуках неминучий звертаеться до способiв трансцендування, якi здебiльшого е абсолютно невластівімі конкретнш культур ^ по вiдношенню до якіх вона зграї беззахісною. Так, для захщного суспшьства стали характерними й широко вживаний Способи трансценденцп, что вімагають змші звичних форм сприйняттів й Розширення свiдомостi с помощью медітацп i наркотікiв. Подiбна вiдмова вщ свiту реальностi, повсякденностi стала результатом ЗМШ заглібленостi в Цю повсякденнють, реакцiею вiдторгнення реальностi як на-явно'1 'ї візначено'1' у формi предметiв i властівостей буття [14-15].

    Таке осмислення вщбувалося пiд гаслом неповноті, спустошеносп свiту повсякденного досвіт ^. На практіцi, у повсякденност1 ця критика брала на озбро-ення рiзнi медітатівнi практики або фармаколопчш засоби i з 1'х с помощью вела в iншi «свiті», через iншi стани свiдомостi. У цьом випадка вщторгнення свiту

    повсякденного досввду травні таю особлівосп, як «особістюш трансформації», Завдяк чому забезпечуеться перехiд до бiльш високих pibhib i форм iснувaння. Сам пропагандисти подiбніх трaнсформaцiй i «духовних пошуюв" не замкнув-чують ix небезпеки для особістостi, оскшькі новий, чужий людинi «мютічній» Досвiд приходити з руйнування звичних свiту i его щнностей i віробляе НЕ-зворотнi змiни пiдстaв особістiсно'i реальність Людина втрачае вмiння « повер-татіся у повсякденшсть », что виробляти до духовно'1 'кризиса, оскшькі руйнуван-ня цiлiсностi, нефрaгментовaностi особістостi в повсякденнш площінi ще не гарантуємо фактом ii здобуття« на новому рiвнi »[16, с. 102-103].

    Практика змші стaнiв свiдомостi й сприйняттів, что виробляти до мютіч-них i драматично переживань, так само, як i шш ^ подiбнi до не «! Феноменом, поступово стали загрожуваті духовносп особістосп, вторгаючісь у не'1 'все сільшше.

    У сучасности суспiльствi все бшьшого Поширення набуваються помілковi ощнкі подiбніx практик, что пріпісують! М творчий, позитивний i нaвiть щ-лющій потенцiaл i розцiнюють змшеш стани свiдомостi i сприйняттів як дже-Рело якiсний новоi шформацп про душу i реaльнiсть, необхщно! людинi для Подальшого особістiсного зростання. Спріймаючі на вiру подiбнi ощнкі, людина нерозважліво спрямовуеться в «духовш Пошук» заради ефемерніх духовних досягнені, чи не заміслюючісь, залішаючі Звичайно повсякденшсть, вона Бажана, щоб цi «духовш стані» стали особістом досвщом шкірного i вiріть у можливiсть превращение свiдомостi всix людей в цшому. Прихильники «духовних пошукiв» заперечують достaтнiсть Звичайно емоцiйніx i щейніх «пускових меxaнiзмiв» духовного розвитку особістосп [17-19].

    Слш Зазначити, что в условиях становлення сучасного iнформaцiйного сустльства повернення дуxовностi в горизонт повсякденносп Е не настшькі безпечним, як может здати; цею процес пов'язаний з можлівютю змші ментальних i пси-xiчніx структур, оскшькі допускається протиставлення переживання iдеaлaм, принципам i щнностям культури й цівшзацп, что может прізвесті до ввдмові вiд фундаментальних моральних щнностей. Все це пщрівае основи життевих свiту людини, позбавляе ii звичних! опори i осмісленостi, людина втрачае життя ор> ентірі i можлівють Зберегти свою iдентічнiсть в таких условиях.

    Сама свщомють людського юнування визначаеться у соцiaльнiй фшософі спiвмiрнiстю людини й дуxовноi реaльностi. Подiбне Тлумачення Робить ду-xовнiсть юторічно мiнлівім Утворення, Пожалуйста знову i знову визначаеться межею мiж кaтегорiямі душевного й духовного. Дуxовнiсть е фактором структурування рiзніx рiвнiв суб'ектівносп. Вона е мшлівою, но не нормативною категорш, що не е раз i назавжди встановленим перелшом зразюв, до якіх слiд прагнуті особістосп Задля «Досягнення дуxовностi», ii мшлівють наперед определена тім, что ств розмiрнiсть, яка задаеться нею, покладах вщ

    цшшсніх opieHrapIB особістосп. Кожна особіспсть здшснюе духовний по-шук на своєму «полi духовносп», сво'1'м, Вироблення нею способом, i вщ результату цього поиска Залежить образ «внутршніх Всесвіт» конкретно'1 'людини або юторічно!' епохи в цшому.

    Висновки. У духовнiй сферi шформацшного суспiльства духовнiсть як феномен сощального й особіспсного буття розглядаеться в контекст повсяк-денностi. Для структур шформацшного сустльства характерна наявнiсть стабшьніх форм свiтоспрійняття, притаманних представник шформацш-но'1 спiльноті. З Огляду на глобальний характер шформацшніх технологiй, можна з ПОВНЕ впевненiстью вести мову про глобальш форми проявити карти-ні свiту, основано'1 на Нових реальностях, яю вішіковуються на основi ш-формацiйніх технологiй. Смороду стають тім фундаментом, на якому складу-ється свiтогляд сучасно'1 мережево'1 людини. Найважлівшій Показник дiевос-тi картини св ^ у - ii несвiдоме втшення в повсякденностi. НАВКОЛИШНЬОГО дiйснiсть спріймаеться через «шформацшній фiльтр», в результат чого змiнюеться духовне сприйняттів дшсносп.

    Л1ТЕРАТУРА

    1. Данільян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацшна картина СвПУ в контекст перспектив сучасноi науки й культури. 1нформащя i право. КШВ, 2013. № 1 (7). С. 21-28.

    2. Данільян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацшна картина СвПУ як соцюкультурна реальнють. Плея: науковий eicHUK. 36ipHUK наукових праць. КШВ: В1Р УАН, 2013. Випуск 70 (№ 3). С. 573-578.

    3. Дзьобань О. П., Романюк С. М. 1нформацшна картина свггу: фшософській шдхщ до розумшня сутносп. BicHUK Нацюнального утверсітету «Юридична академiя Украгні iMern Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлоcофiя, фiлоcофiя права, Полт-логiя, cоцiологiя. Харюв: Право, 2013. Вип. 2 (16). С. 116-124.

    4. Багаутдинов А. М. Амбівалентність духовності в інформаційному суспільстві: дис. ... д-ра філос. наук. Саратов, 2016. 321 с.

    5. Кар1вець I. В. повсякдення: м1ж трансцендентатзмом i дівовіжшстю. Льв1в: Видавництво Львiвськоi полггехшкі, 2012. 256 с.

    6. Дорошевич А. С. Стратеги самопрезентацп особістосп у повсякденносп. Bi ^ rn На ^ ональног юрідічног академії 'Украгні iMern Ярослава Мудрого. Серiя: Фто-cофiя, фiлоcофiя права, полiтологiя, cоцiологiя. 2013. № 5. С. 245-254.

    7. Шмалєй С. В. Ментальність як об'єкт соціально-психологічного аналізу. Духовшсть оcобіcтоcтi. 2012. Вип. 5. С. 251-262.

    8. Гегель Г. В. Ф. Філософія духу. Енциклопедія філософських наук. Т. 3. Москва: Думка, 1977. 406 с.

    9. Скляренко К. О. Повсякденшсть як концептуальний модус соцiологiчноi рефлек-сі. Bicнік Одеського нацюнального утверсітету. Сeрiя: Соцiологiя i полтічт науки. 2013. Т. 18. Вип. 3. С. 114-122.

    10. Хоменко А. Суб'екгівшсть як провщній принцип виховання особістосп. Педа-гогiчнi науки. 2013. Вип. 3. С. 16.

    11. Щербина М. Повсякденшсть у простір! Всесв1тньо! Павутина: трансформащя функцш стереотипу у повсякдення досвщ користувача 1нтернет. Плея: науко-вий eicHUK. 2013. № 74. С. 247-249.

    12. Хвиля-Олінтер А. І. Духовна безпека і духовне здоров'я людини, сім'ї, суспільства. Москва: Видавництво «Дар'я», 2008. 146 с.

    13. Котенкова А. В. Духовність особистості як фактор подолання деструктивної психологічного захисту. Москва: Изд-во МГТУ ім. А. М. Косигіна, 2007. 376 с.

    14. Дзьобань О. П. Сучасний в1ртуальній проспр: конгешальнють в1ртуальносп й м1фу. Стратегiчнi прюрітеті. Серiя «Фiлоcофiя». 2017. № 3. С. 163-170.

    15. Воронкова В. Г., Дзьобань О. П., Соснш О. В. вщ homo sapiens до homo informaticus: антрополопчш вішрі шформацшного сустльства. 1нформацШне сустльство в ceimi та Украгт: проблеми становлення та закономiрноcтi роз-витку: колективна монограф1я / за ред. д. фшософ. н., проф. В. Г. Воронково !. Запор1жжя: Вид-во ЗД1А, 2017. С. 11-33.

    16. Фіногентов В. Н. Трагічний гуманізм: нариси онтологічні, антропологічні та аксіологічні. Орел: Картуш, 2012. 204 с.

    17. Баяновська М. Р., Копачкі М. В. Духовний розвиток особістосп педагога: пара-дігмальній шдхщ. Науковий вкнік Ужгородського нащональногоутверсітету. Серiя: Педагогжа. Сотальние робота. 2014. Вип. 34. С. 29-32.

    18. Дзюба Т. М. Духовна криза в життевих простор1 особістосп. Вicнік Одеського нацюнальногоутверсітету. Пcіхологiя. 2013. Т. 18. Вип. 22 (1). С. 235-241.

    19. Сучасне сустльство: фшософсько-правове дослщження актуальних проблем: монограф1я / О. Г. Данільян, О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко та im; за ред. О. Г. Данильяна. 2-ге видан., Перероб. i допов. Харюв: Право, 2017. 416 с.

    REFERENCES

    1. Danyl'yan O. G., Dzoban O. P. (2013). Informatsiyna kartyna svitu v konteksti perspektyv suchasnoyi nauky y kul'tury [Information picture of the world in the context of the prospects of modern science and culture]. Informatsiya ipravo - Information and right, 1 (7), 21-28 [in Ukrainian].

    2. Danyl'yan O. G., Dzoban O. P. (2013). Informatsiyna kartyna svitu yak sotsiokul'turna real'nist '[Information picture of the world as socio-cultural reality]. GIleya: naukoviy visnik- Gilea: Research Journal, 70 (3), 573-578 [in Ukrainian].

    3. Dzoban O. P., Romanyuk S. M. (2013). Informatsiyna kartyna svitu: filosofs'kyy pidkhid do rozuminnya sutnosti [Information picture of the world: a philosophical approach to understanding the essence]. Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 2 (16), 116-124 [in Ukrainian].

    4. Bagautdinov A. M. (2016). Ambivalentnost duhovnosti v informatsionnom obschestve. Doctor's thesis. Saratov [in Russia].

    5. Karivets 'I. V. (2012). Povsyakdennya: mizh transtsendentalizmom i dyvovyzhnistyu. L'viv [in Ukrainian].

    6. Doroshevych A. S. (2013). Stratehiyi samoprezentatsiyi osobystosti u povsyakdennosti [Strategies for self-presentation of personality in everyday life]. Visnyk Natsional'noyi yurydychnoyi akademiyi Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho. Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 5, 245-254 [in Ukrainian].

    7. Shmaley S. V. (2012). Mentalnost kak ob'ekt sotsialno-psihologicheskogo analiza [Mentality as an object of socio-psychological analysis]. Duhovnist osobistosti -Spirituality of the person 2012, 5, 251-262 [in Ukrainian].

    8. Gegel G. V. F. (1977). Filosofiya duha. Entsiklopediya filosofskih nauk. Vol. 3. Moskva: Myisl [in Russia].

    9. Sklyarenko K. O. (2013). Povsyakdennist 'yak kontseptual'nyy modus sotsiolohichnoyi refleksiyi [Everyday life as a conceptual mode of sociological reflection]. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Sotsiolohiya i politychni nauky -Bulletin of Odessa National University. Series: Sociology and Political Science, Vol. 18, issue 3, 114-122 [in Ukrainian].

    10. Khomenko A. (2013). Sub »yektyvnist 'yak providnyy pryntsyp vykhovannya osobystosti [Subjectivity as the guiding principle of educating the individual]. Pedahohichni nauky - Pedagogical sciences, 3, 16 [in Ukrainian].

    11. Shcherbyna M. (2013). Povsyakdennist 'u prostori Vsesvitn'oyi pavutyny: transformatsiya funktsiy stereotypu u povsyakdennomu dosvidi korystuvacha Internet [Everyday life in the World Wide Web: the transformation of the stereotype in everyday Internet user experience]. GIleya: naukoviy visnik - Gilea: Research Journal, issue 74, 247-249 [in Ukrainian].

    12. Hvyilya-Olinter A. I. (2008). Duhovnaya bezopasnost i duhovnoe zdorove cheloveka, semyi, obschestva. Moskva: Izdatelstvo «Dar '» [in Russia].

    13. Kotenkova A. V. (2007). Duhovnost lichnosti kak faktor preodoleniya destruktivnoy psihologicheskoy zaschityi. Moskva: Izd-vo MGTU im. A. N. Kosyigina [in Russia].

    14. Dzoban O. P. (2017). Suchasnyy virtual'nyy prostir: konhenial'nist 'virtual'nosti y mifu [Modern virtual space: the congeniality of virtuality and myth]. Stratehichni priorytety. Seriya «Filosofiya» - Strategic priorities. Series «Philosophy», 3, 163-170 [in Ukrainian].

    15. Voronkova V. H., Dzoban O. P., Sosnin O. V. (2017). Vid homo sapiens do homo informaticus: antropolohichni vymiry informatsiynoho suspil'stva. Informatsiyne suspil'stvo v sviti ta Ukrayini: problemy stanovlennya ta zakonomirnosti rozvytku -Information Society in the World and Ukraine: Problems of Formation and Patterns of Development: V. H. Voronkova (Ed.). Zaporizhzhya: Vyd-vo ZDIA, 11-33 [in Ukrainian].

    16. Finogentov V. N. (2012). Tragicheskiy gumanizm: ocherki ontologicheskie, antropologicheskie i aksiologicheskie. Orel: Kartush [in Russia].

    17. Bayanovs'ka M. R., Kopachko M. V. (2014 року). Dukhovnyy rozvytok osobystosti pedahoha: paradyhmal'nyy pidkhid [Spiritual development of the personality of the teacher: the paradigmatic approach]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho

    universytetu. Seriya: Pedahohika. Sotsial'na robota - Scientific herald of Uzhgorod National University. Series: Pedagogy. Social work, 34, 29-32 [in Ukrainian].

    18. Dzyuba T. M. (2013). Dukhovna kryza v zhyttyevomu prostori osobystosti [Spiritual crisis in the person's living space]. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Psykholohiya - Odessa National University. Psychology, Vol, 18. issue. 22 (1), 235-241 [in Ukrainian].

    19. Danyl'yan O. G., Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. et al. (2017). Suchasne suspil'stvo: filosofs'ko-pravove doslidzhennya aktual'nykh problem. O. G. Danyl'yan (Ed.). issue 2. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

    Михайловський Руслан Анатолійович, викладач кафедри філософії Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, г. Харьков

    КРИЗОВІ ПРОЯВИ ДУХОВНОСТІ В повсякденному ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

    Показано, що в інформаційному суспільстві має місце неоднозначне вплив прогресу на формування стереотипів поведінки, ціннісних установок, способу життя, духовного світу людини в цілому. Відзначається, що повсякденність інформаційного суспільства є і причиною, і фоном прояви кризи духовності, яка супроводжується змінами ментальних і психічних структур.

    Ключові слова: духовність, повсякденність, інформаційне суспільство, мен-тальность, ідентичність, самореалізація людини.

    Mekhailovsky Ruslan Anatolievitch, teacher of philosophy Kharkiv national Air Force University named after Ivan Kozhedub, Kharkiv

    An extended abstract of a paper on the subject of: MANIFESTATION OF THE CRISIS OF SPIRITUALITY IN THE EVERYDAY INFORMATION SOCIETY

    Problem setting. The spiritual man as a historical and cultural phenomenon repeatedly changed and was different in different cultures. Today, under the influence of the progress of science is «scrapping» the data invariants. Itself spirituality as the most important value of a person, requires a new understanding. In today's information society, the crisis of spirituality is manifested in all socio-cultural sphere.

    Recent research and publications analysis shows that to study the nature of spirituality in the information society lies at the intersection of the planes subject to many branches of science. To Russian philosophy peculiar is the study of various aspects of the content of spirituality, the specifics ofspiritual expression andfunctioning in the context of the culture of intellectual production, in the activities of society as a whole and of the individual. However, today, spirituality is perceived and studied as a phenomenon solely a positive orientation that does not correspond to modern realities.

    Paper objective. The purpose of this article is to attempt an initial understanding of the crisis dimensions of spirituality in the information society.

    Paper main body. In modern society, are becoming more widespread erroneous assessment of such practices, ascribed to them a creative, positive and even curative potential and interpret altered States of consciousness and perception as the source of qualitatively new information about the soul and reality to further personal growth. Sensing on the faith of such an evaluation, the person recklessly rushes in «spiritual quest» for the sake of ephemeral spiritual attainments, without hesitation, leaving the normal everyday life, she wished that these «spiritual state» became the personal experiences of everyone and believes in the possibility of transformation of the consciousness of all people in General. It is noted that in the formation of modern information society, a return to a spirituality of everyday life is a few dangerous; this process is associated with the ability to change mental and mental structures, as it allows the juxtaposition of experiences, ideals, principles and values ​​of culture and civilization, which can lead to the abandonment of fundamental moral values. All this undermines the life world of a person deprived of his usual support and meaning, people lose life goals and the ability to preserve their identity in such conditions.

    The very consciousness of human existence in philosophy is determined spumonte human and spiritual reality. Such an interpretation makes spirituality historically changeable formation, which again and again is determined by the boundary between the categories of the mental and spiritual. Spirituality is a factor in the structuring of different levels of subjectivity. It is intermittent, but not a normative category, is not a once and for all prescribed list of samples to be pursued identity for the sake of «achieving spirituality», its volatility predetermined by the fact that the singing is a dimension that sets it depends on valuable orientations of the person. Each person carries out a spiritual search on their «field of spirituality», as its worked out her way, and the result of this search depends on the image of the «internal universe» of a particular person or historical eras as a whole.

    Conclusions of the research. For structures of the information society is characterized by the presence of stable forms of perception inherent in the representatives of the information community. Information technology becomes the Foundation on which make up the world of modern network person. The most important indicator of the effectiveness ofpicture of the world her unconscious expression in everyday life. The surrounding reality is perceived through the «information filter», resulting in a changed spiritual perception of reality.

    Short Abstract for an article.

    Abstract. It is shown that in the information society takes place ambiguous effect progress on the formation of stereotypes of behavior, values, lifestyle, spiritual world of man in General. It is noted that the daily information society is both a cause and the background of manifestations of the crisis ofspirituality, which is accompanied by changes in mental and mental structures.

    Keywords: spirituality, everyday life, information society, mentality, identity, self-realization of man.


    Ключові слова: Духовність / ПОВСЯКДЕННіСТЬ / інформаційне суспільство / ментальність / іДЕНТІЧНіСТЬ / САМОРЕАЛіЗАЦіЯ ЛЮДИНИ / ДУХОВНІСТЬ / ПОВСЯКДЕННІСТЬ / ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО / МЕНТАЛЬНІСТЬ / ІДЕНТИЧНІСТЬ / САМОРЕАЛИЗАЦИЯ ЛЮДИНИ / SPIRITUALITY / EVERYDAY LIFE / INFORMATION SOCIETY / MENTALITY / IDENTITY / SELFREALIZATION OF MAN

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити