Дається теоретичне обґрунтування дослідження критеріальною-функціонального змісту професійної ідентичності у педагогів вищої школи з опорою на уявлення про неї як структурному утворенні, що складається з компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних характеристик особистості і забезпечує успішну адаптацію. Це дозволяє емпірично визначити соціально-психологічну адаптацію особистості в структурі професійної ідентичності як функцію, яка проявляється у підтримці системоутворюючою ролі образу Я, і як критерій, що реалізується через міру її інтегрованості і співвіднесеності змістовних характеристик.

Анотація наукової статті з психологічних наук, автор наукової роботи - Молчанова Людмила Миколаївна


THE CRITERIA AND FUNCTIONAL CONTENTS OF PROFESSIONAL IDENTITY OF TEACHERS OF THE HIGHER SCHOOL IN VIEW OF SATISFACTION WITH PROFESSIONAL WORK

This article gives theoretical substantiation of research of criteria and functional contents of professional identity of teachers of the higher school with a support on representation about professional identity as the structural formation consisting of components of the image I, cognitive and motivational characteristics of the person and providing successful adaptation. It allows empirically defining the social and psychological adaptation of the person in structure of professional identity as function, which is shown in maintenance of backbone roles of the image I, and as criterion which is realized through its degree of integration and correlation of substantial characteristics.


Область наук:

  • психологічні науки

  • Рік видавництва: 2011


    Журнал: Вісник Томського державного педагогічного університету


    Наукова стаття на тему 'Критеріально-функціональний зміст професійної ідентичності у педагогів вищої школи з урахуванням задоволеності професійною діяльністю'

    Текст наукової роботи на тему «Критеріально-функціональний зміст професійної ідентичності у педагогів вищої школи з урахуванням задоволеності професійною діяльністю»

    ?УДК 378.12

    Л. Н. Молчанова

    Критеріальна-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПЕДАГОГІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ З УРАХУВАННЯМ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ

    ДІЯЛЬНІСТЮ

    Дається теоретичне обґрунтування дослідження критеріальною-функціонального змісту професійної ідентичності у педагогів вищої школи з опорою на уявлення про неї як структурному утворенні, що складається з компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних характеристик особистості і забезпечує успішну адаптацію. Це дозволяє емпірично визначити соціально-психологічну адаптацію особистості в структурі професійної ідентичності як функцію, яка проявляється у підтримці системоутворюючою ролі образу Я, і як критерій, що реалізується через міру її інтегрованості і співвіднесеності змістовних характеристик.

    Ключові слова: соціально-психологічна адаптація, професійна ідентичність, задоволеність професійною діяльністю, критеріальною-функціональний зміст, педагоги вищої школи.

    Методологічний сенс категорій ідентичності був введений в науковий обіг в середині XX в. За цей період метапсихологическую категорії ідентичності були вивчені в безлічі окремих її видів: професійної [1-3], гендерної [4], соціальної [5-9] та етнічної ідентичності [10].

    Дослідження професійної ідентичності вітчизняних авторів дають нам опору на принципи системності та структурності психічних явищ, пошук генетично взаємопов'язаних рівнів ідентичності, вивчення її формування в процесі освоєння і виконання професійної діяльності [1-3].

    З. В. Єрмакова робить акцент на тому, що професійна ідентичність вимагає прийняття людиною певних ідей, переконань, оцінок, правил поведінки, прийнятих і поділюваних членами даної професійної групи. В її уявленні професійна ідентичність є конгруентністю професійно-ментальної позиції щодо компонентів образу професії і професійної Я-концепції, характеризує ступінь відповідності суб'єктивного образу себе як професіонала уявленням про вимоги професії, відображає ставлення людини до обраної професійної діяльності, її норм, цінностей і традицій [1 , с. 8].

    Професійна ідентичність забезпечує «рівновагу» між суб'єктивним чином себе як професіонала і уявленнями про вимоги, що пред'являються до нього професією. Порушення «стану рівноваги» активізує регулятивні функції в професійній адаптації суб'єкта діяльності до компонентів професійного середовища [1, с. 9].

    Л. Б. Шнейдер розглядає професійну ідентичність як психологічну катего-

    рію, яка відноситься до усвідомлення своєї приналежності до певної професії і певного професійного співтовариства [3, с. 113]. Це те ж відчуття своєї професійної компетентності, самостійності і самоефективності, т. Е. Переживання особистої професійної цілісності і визначеності [3, с. 120].

    Згідно Е. П. Єрмолаєва, професійна ідентичність трактується як компонент особистості, що забезпечує успішну професійну адаптацію, і як домінантний фактор професійної кар'єри, що базується на компетентності, профпридатності, інтерес до роботи і їх балансі із середовищем. Розуміння професійної ідентичності як комплексної характеристики психологічного відповідності всіх компонентів професійної структури відображає статус її самостійної цінності. На відміну від професіоналізму як характеристики рівня або професіоналізації як характеристики процесу професійна ідентичність виступає перш за все як характеристика внутрішнього відповідності суб'єкта діяльності соціально-професійному середовищі [2, с. 40]. В даному підході визначається структура професійної ідентичності, в яку входять три компоненти: інструментальний, ментальний і соціальний. Інструментальний компонент вимірюється за критерієм володіння суб'єктом операціями, навичками, знаннями; ментальний - психологічного прийняття суб'єктом правових і ціннісно-моральних норм і адекватності особистості цим нормам і соціальний - за критерієм соціальної адекватності професійних вчинків. Їх збіг трактується як професійна ідентичність.

    Е. Ф. Зеер визначає професійну ідентичність як професійний «Я-образ», що включає професійні стереотипи і уні-

    кальності власного «Я»; усвідомлення своєї тотожності з професійним чином Я [11, с. 167]. Автор розкриває завершальний етап професійної освіти - етап ідентифікації, коли важливого значення набуває формування професійної ідентичності, готовності до майбутньої практичної діяльності по одержуваної спеціальності. З'являються нові, що стають все більш актуальними цінності, пов'язані з матеріальним і сімейним станом, працевлаштуванням [11, с. 146].

    Методологічний аналіз сучасних теорій і підходів до професійної ідентичності дозволяє побачити, що в даному понятті виражається взаємозв'язок компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних характеристик особистості, які допомагають більш повно реалізовувати особистісний потенціал у професійній діяльності, а також прогнозувати можливі наслідки професійного вибору і намічати перспективи власного розвитку [1-3, 12]. Однак на сьогоднішній день проблема структури ідентичності та співвіднесеності категорій «ідентичність» і «соціально-психологічна адаптація особистості» залишається недостатньо розробленою. У механізмі професійної ідентичності соціально-психологічна адаптація виконує системоутворюючу функцію, забезпечуючи пристосування до нової системи взаємин, а міра її інтегрованості розглядається як критерій, що свідчить про проходження чергового етапу професіоналізації, її змістовної характеристиці - показників формування професійної ідентичності.

    Мета експериментально-психологічного дослідження полягає в вивченні критеріальною-функціонального змісту професійної ідентичності у педагогів вищої школи з урахуванням критерію задоволеності професійною діяльністю.

    Як концептуальних основ виявлення її критеріальною-функціонального змісту ми виходимо з факту наявності взаємозв'язків компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних характеристик особистості, а також теорії професійної ідентичності Е. П. Єрмолаєва. За критерій ефективної професіоналізації приймаємо ступінь задоволеності професійною діяльністю [13, с. 47].

    Для реалізації мети експериментально-психологічного дослідження на базах Курського інституту соціальної освіти (філія РГСУ), Курського державного університету були обстежені педагоги зазначених структур у кількості 89 осіб у віці від 24 до 72 років, які мають середній стаж професійної діяльності згідно-

    ти 14.31 ± 11.05 років. Градація вибірки випробовуваних здійснювалася з урахуванням критерію їх професійної успішності. При цьому були виділені групи з високим та середнім ступенем задоволеності професійною діяльністю.

    Досягнення мети передбачало послідовну реалізацію наступних завдань: визначення структури професійної ідентичності; вивчення критериального змісту професійної ідентичності; виявлення функціональної ролі соціально-психологічної адаптації в структурі професійної ідентичності.

    Пакет психодіагностичних методик склали опитувальники «Вивчення професійної ідентичності» Л. Б. Шнейдера, «Задоволеність обраною професією» А. А. Реана, «Самооцінка якостей особистості» Дембо-Рубінштейна, методика Векслера, діагностика соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда. Статистична обробка результатів здійснювалася з використанням пакета прикладних програм «Б1ай811ка 6.0».

    Визначення структури професійної ідентичності у педагогів вищої школи передбачало вивчення механізму взаємозв'язків компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних компонентів і дослідження їх взаємозв'язків з професійною ідентичністю.

    Результати вивчення структури взаємозв'язків компонентів образу Я, когнітивних і мотиваційних компонентів у педагогів вищої школи вказали на наявність наступних тенденцій. По-перше, взаємозв'язку між усіма компонентами характеризуються прямий спрямованістю; рівень взаємозв'язку компонентів образу Я, з одного боку, представлений показником рівня домагань з мотиваційним компонентом, з іншого - показниками адаптації (r = 0.63 *), прийняття інших (r = 0.73 *), емоційної комфортності (г = 0.65 *), демонструє середню і сильну ступінь вираженості і дозволяє висунути припущення про те, що рівень домагань педагогів надає значимий вплив на успішність пристосування до умов нової соціальної ситуації, на рівень емоційного комфорту, вміння визнавати достоїнства і недоліки інших людей, їх успіхи і невдачі. По-друге, наявність помірної і середнього ступеня вираженості взаємозв'язків показників самооцінки, з одного боку, з мотиваційним компонентом, з іншого боку, що складається з показників адаптації (r = 0.42 *), самоприйняття (г = 0.66 *), прийняття інших (r = 0.45 *), емоційної комфортності (г = 0.63 *), інтернальності (г = 0.61 *), прагнення до домінування (r = 0.69 *), свідчить про те, що здатність педагогів вищої школи легко

    пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, адекватне позитивне уявлення про себе та інших, прагнення досягти емоційної рівноваги і показати більш високі результати своєї роботи, власна відповідальність за події, що відбуваються - все це визначає рівень самооцінки педагогів. По-третє, взаємозв'язок когнітивного компонента, з одного боку, представленого показником тями з мотиваційним, з іншого боку, що включає показник самоприйняття (г = 0.34 *), характеризується помірним ступенем вираженості і свідчить про те, що чим вище рівень тями, тим вище рівень адекватного позитивного уявлення педагогів про себе, прийняття своїх достоїнств і недоліків.

    Крім того, виявлена ​​за допомогою методу кореляційного аналізу у педагогів вищої школи статистична достовірність взаємозв'язків позитивної спрямованості і середнього ступеня вираженості показника професійної ідентичності з показниками самооцінки (r = 0.52 *), тями (г = 0.52 *), адаптації (r = 0.62 *) , прийняття інших (r = 0.61 **), емоційної комфортності (г = 0.63 *), прагнення до домінування (r = 0.65 *) дозволяє зробити висновок про те, що подану структурну організацію, що складається з компонентів образу Я, когнітивного і мотиваційного компонентів , можна розглядати як професійну ідентичність, що закономірно узгоджується з проведеним теоретико-методологічним аналізом різних підходів до її визначення [1-3].

    Виявлення критериального змісту професійної ідентичності передбачало вивчення структури соціально-психологічної адаптації у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю, що складається з аналізу середніх значень її показників, а також визначення міри інтегрованості змістовних характеристик. Отримана в ході порівняльного аналізу достовірність відмінностей середнього, а також високого рівнів вираженості показників соціально-психологічної

    адаптації у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю дозволяє розглядати її в нашому дослідженні як критерій професійної ідентичності (див. таблицю 1). Таким чином, у педагогів вищої школи з високою задоволеністю професійною діяльністю виявлені більш виражені здібності легко пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища, більш адекватне уявлення про інших, їх достоїнства і недоліки і явне прагнення показати високі результати своєї роботи і досягти емоційної рівноваги, ніж у педагогів із середнім ступенем задоволеності.

    Вивчення заходів інтегрованості структури соціально-психологічної адаптації у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю здійснювалося за допомогою методу аналізу структур [14], який передбачав: підрахунок індексу когерентності (ІКС), дівергентності (ІДС) і загальної організованості (ІОС) структури; підсумки вагових коефіцієнтів кожного особистісного компонента в структурі; аналіз його функціональної ролі. Саме ІКС є показником синтезування якостей в цілісні структури, виступає однією з основних передумов забезпечення ефективності професійної діяльності в цілому і її окремих компонентів. Для опису якісного своєрідності структур поряд з аналізом структурних індексів було проаналізовано зміст базових для даної структури компонентів, т. Е. Елементів структури з максимальною кількістю зв'язків з іншими елементами. Як вказує А. В. Карпов [14], базові якості відіграють найбільшу роль при структуруванні всієї системи якостей. Всі інші синтезовані навколо них. Дана структура в значній мірі складається на базі цих компонентів, а вони виступають як її інтегратор. Сенс базових якостей полягає в тому, що вони є структуроутворюючих в плані синтезу всіх інших якостей [14].

    Розуміючи критерій як рівень досягнень, який визначається метою, за ступенем наближення

    Таблиця 1

    Значення середніх тенденцій і результати значущості відмінностей показників соціально-психологічної адаптації педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю (і-крітерійМанна-Уїтні, а = 0.05; і * ЕМП < литок)

    № п / п Показники Середня (1) Висока (2) (1X2)

    Хср. ± 5 Якостей. Хср. ± 5 Якостей. ЦЕМД г

    1 Адаптація 0.63 ± 0.08 середній 0.70 ± 0.08 високий 433.5 * 0.005

    2 Самоприйняття 0.67 ± 0.12 високий 0.70 ± 0.08 високий 567.0 0.159

    3 Ухвалення інших 0.67 ± 0.10 високий 0.73 ± 0.08 високий 468.5 * 0.014

    4 Емоційна комфортність 0.62 ± 0.08 середній 0.70 ± 0.08 високий 396.0 * 0.001

    5 Інтернальний сть 0.58 ± 0.10 середній 0.61 ± 0.11 середній 552.0 0.120

    6 Прагнення до домінування 0.71 ± 0.11 високий 0.82 ± 0.06 високий 318.5 * 0.000

    до якої оцінюється прогрес [15], міра інтегрованості соціально-психологічної адаптації розглядається як критерій, а її змістовні характеристики (базові якості) - показники формування професійної ідентичності.

    Аналіз індексів, що відображають міру інтегрованості структури соціально-психологічної адаптації у педагогів вищої школи, вказує на найбільшу її інтегрованість у осіб з високим ступенем задоволеності професійною діяльністю (див. Таблицю 2), що дозволяє висунути припущення про наявність у них самої інтегрованої структури професійної ідентичності та перейти до реалізації наступного етапу дослідження - вивчення критеріальною-функціональної ролі соціально-психологічної адаптації в структурі професійної ідентичності, яке також здійснювалося з використанням методу аналізу структур.

    Таблиця 2

    Міра інтегрованості коррелограмм, базові якості структури соціально-психологічної адаптації у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю

    Міра інтегрірован- ності Задоволеність професійною діяльністю

    Середня Висока

    ІКС 16 57

    ІДС 4 0

    ІОС 12 57

    Адаптація, самопринятие, емоційна комфортність Прагнення до домінування, адаптація, самопринятие, прийняття інших, емоційна комфортність

    Розуміючи функцію як відповідна дія або поведінка людини, що є похідним від структурно-типологічних особливостей особистості [15], соціально-психологічна адаптація виступає функцією професійної ідентичності [2], в структурі професійної ідентичності підтримує системоутворюючу роль образу Я (самооцінку) і забезпечує пристосування в новій системі взаємин і мінливих умовах навколишнього середовища.

    Аналіз індексів, що відображають міру інтегрованості соціально-психологічної адаптації в структурі професійної ідентичності у педагогів вищої школи, показує значну організованість осіб з високим ступенем задоволеності професійною деятельнос-

    ма, що підтверджує висунуте раніше припущення. Змістовно-порівняльний аналіз базових якостей соціально-психологічної адаптації в структурі професійної ідентичності у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю вказав на наявність таких загальних системоутворюючих компонентів, як самооцінка, адаптація, са-мопрінятіе, емоційна комфортність (див. Таблицю 3).

    Таблиця 3

    Міра інтегрованості коррелограмм, базові якості соціально-психологічної адаптації в структурі професійної ідентичності у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю

    Міра інтегрованості Задоволеність професійною діяльністю

    Середня Висока

    ІКС 85 34

    ІДС 0 8

    ІОС 85 26

    Прагнення до домінування, самооцінка, адаптація, самопринятие, прийняття інших, емоційна комфортність Адаптація, тямущість, рівень домагань, самооцінка, самопринятие, емоційна комфортність

    Таким чином, як критерій соціально-психологічна адаптація реалізується через міру її інтегрованості і співвіднесеності змістовних характеристик.

    Отже, вивчення критеріальною-функціонального змісту професійної ідентичності у педагогів вищої школи з різним ступенем задоволеності професійною діяльністю дозволяє зробити висновок про те, що:

    - структурну організацію, що складається з таких змістовних характеристик соціально-психологічної адаптації, як адаптація, самопріня-тя і емоційна комфортність, можна розглядати як критерій професійної ідентичності. Показниками формування професійної ідентичності виступає здатність легко пристосовуватися до нової системи взаємин і мінливих умов навколишнього середовища, підтримку позитивного ставлення до себе і відчуття емоційної рівноваги;

    - функція соціально-психологічної адаптації особистості в структурі професійної ідентичності проявляється в підтримуванні системоутворюючою ролі образу Я (самооцінки).

    Список літератури

    1. Єрмакова З. В. Професійна ідентичність соціального педагога: автореф. дис. ... канд. психол. наук. Хабаровськ, 2007. 23 с.

    2. Єрмолаєва Е. П. Психологія соціальної реалізації професіонала. М., 2008. С. 347.

    3. Шнейдер Л. Б. Професійна ідентичність: теорія, експеримент, тренінг. М., 2004. С. 600.

    4. Харламенкова Н. Е. Роль батька в диференціації гендерної ідентичності // Психол. журн. 2007. Т. 28. № 3. С. 56-64.

    5. Лебедєва Н. М. Російська діаспора: діалог цивілізацій і криза соціальної ідентичності // Там же. 1996. № 4. С. 32-42.

    6. Jaromowic M. Self-We-Others schemata and social identifications // S. Worchel, J. F. Morales, D. Paez, J. Deschamps (eds) / Social identity:

    International perspective. N.Y .: Sage Publ., 1998. P. 44-52.

    7. Jenkins R. Social identity. L .: Routledge, 1996..

    8. Moscovici S. Notes towards a description of social representation // Europ. J. Soc. Psychol., 1988. V. 18. P. 211-250.

    9. Микляева А. В., Румянцева П. В. Структура соціальної ідентичності особистості: вікова динаміка // Укр. Томського держ. пед. ун-ту.

    Вип. 5. 2009. С. 129-133

    10. Стефаненко Т. Г. Етнічна ідентичність в ситуації соціальної нестабільності // Етнічна психологія та суспільство. М .: Старий Сад, 1997. С. 97-104.

    11. Зеер Е. Ф. Психологія професій. Єкатеринбург: УДВП, 1997. С. 244.

    12. Сапожникова Р. Б. Аналіз поняття «ідентичність»: теоретичні та методологічні основи // Укр. Томського держ. пед. ун-ту. Вип. 1. 2005. С. 13-17.

    13. Маркова А. К. Психологія професіоналізму. М., 1996. 308 с.

    14. Карпов А. В. Психологія прийняття управлінських рішень. М .: МАУП, 1998. 440 с.

    15. Ломов Б. Ф. Методичні та теоретичні проблеми психології. М., 1984. С. 289-331.

    Молчанова Л. Н., здобувач, ст. викладач, кандидат психологічних наук.

    Курський державний медичний університет.

    Вул. К. Маркса, 3, м Курськ, Курська область, Росія, 305041.

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Матеріал надійшов до редакції 28.10.2010.

    L. N. Molchanova

    THE CRITERIA AND FUNCTIONAL CONTENTS OF PROFESSIONAL IDENTITY OF TEACHERS OF THE HIGHER SCHOOL IN VIEW OF SATISFACTION WITH PROFESSIONAL WORK

    This article gives theoretical substantiation of research of criteria and functional contents of professional identity of teachers of the higher school with a support on representation about professional identity as the structural formation consisting of components of the image "I", cognitive and motivational characteristics of the person and providing successful adaptation. It allows empirically defining the social and psychological adaptation of the person in structure of professional identity as function, which is shown in maintenance of backbone roles of the image "I", and as criterion which is realized through its degree of integration and correlation of substantial characteristics.

    Key words: social and psychological adaptation, professional identity, satisfaction professional work, criteria and functional contents, teachers of the higher school.

    Kursk State Medical University.

    Ul. K. Marksa, 3, Kursk, Kursk region, Russia, 305041.

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


    Ключові слова: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ /ПРОФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ /ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНІСТЮ /Критеріальна-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЗМІСТ /ПЕДАГОГИ ВИЩОЇ ШКОЛИ /SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ADAPTATION /PROFESSIONAL IDENTITY /SATISFACTION PROFESSIONAL WORK /CRITERIA AND FUNCTIONAL CONTENTS /TEACHERS OF THE HIGHER SCHOOL

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити