У статті подано короткий огляд вітчизняних досліджень сучасного козацтва і козацьких товариств, їх статусу і становища в соціальній структурі російського суспільства. Розглядається інтерпретація поняття «козацтво» в науковій літературі, його віднесення до тієї чи іншої категорії. Як показують результати дослідження, найчастіше козацтво вважають етносоціальної групою, якій притаманна своя культура, традиції і цінності.

Анотація наукової статті з соціологічних наук, автор наукової роботи - Вишнякова Наталія Анатоліївна


COSSACKS AS A SOCIAL PHENOMENON

The article presents a brief overview of the Russian studies on the modern Cossacks and Cossack societies, their social status and position in the structure of Russian society. The interpretation of the phenomenon of the Cossacks in the scientific literature and its attribution to a particular category is considered. The study results show that most often the Cossacks are considered an ethnosocial group with its own culture, traditions and values.


Область наук:

  • соціологічні науки

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал: Огарьов-Online


    Наукова стаття на тему 'КОЗАЦТВО ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН'

    Текст наукової роботи на тему «Козацтво ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН»

    ?ВИШНЯКОВА Н. А.

    Козацтво ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

    Анотація. У статті подано короткий огляд вітчизняних досліджень сучасного козацтва і козацьких товариств, їх статусу і становища в соціальній структурі російського суспільства. Розглядається інтерпретація поняття «козацтво» в науковій літературі, його віднесення до тієї чи іншої категорії. Як показують результати дослідження, найчастіше козацтво вважають етносоціальної групою, якій притаманна своя культура, традиції і цінності.

    Ключові слова: козаки, козачі спільноти, соціальний феномен, соціальна група, етносоціальних спільність.

    VISHNYAKOVA N. A.

    COSSACKS AS A SOCIAL PHENOMENON

    Abstract. The article presents a brief overview of the Russian studies on the modern Cossacks and Cossack societies, their social status and position in the structure of Russian society. The interpretation of the phenomenon of the Cossacks in the scientific literature and its attribution to a particular category is considered. The study results show that most often the Cossacks are considered an ethnosocial group with its own culture, traditions and values.

    Keywords: ^ ssacks, ^ ssack communities, social phenomenon, social group, ethnosocial community.

    Тема козацтва останнім часом набирає актуальності в науковій літературі з огляду на наявність державної підтримки козацьких спільнот і розширенню їх діяльності в суспільстві. На сьогоднішній день основна методологічна проблема вивчення козацтва як соціального феномена полягає в категоризації даного поняття. У науковій літературі козацтво відносять до етносу чи субетносу, розглядають як етносоціальних спільність, військовий стан, соціальну групу, деякі вчені навіть кваліфікують козацтво як релігійне братство.

    У постанові Верховної Ради Російської Федерації «Про реабілітацію козацтва» воно наділяється статусом історично склалася культурно-етнічної спільності [18], хоча при цьому закон «Про реабілітацію репресованих народів» в свою чергу наділяє козацтво статусом народу [9].

    Позиції наукової спільноти можна розділити на кілька груп. Прихильники однієї з позицій розглядають козацтво як етносоціальних одиницю. У наукових працях зустрічається згадка про козаків як про етносоціального та історичної спільності, яка

    1

    зважаючи на свою особливої ​​культури, укладу життя об'єднує козаків різного походження, найчастіше слов'янського, і представників інших народів, як окремі субетнос своїх народів в єдине ціле [3].

    Самобутність козацьких товариств і історичний розвиток призвело до наявності на даному етапі ряду «прикордонних якостей», які не дозволяють однозначно віднести козацтво ні до однієї з соціальних категорій, будь то етнос, стан або соціальна група, при цьому повністю виключивши приналежність до іншої категорії [8 , с. 49]. При цьому козацтво має особливу етносоціальних, яка описує його і з позиції соціальної групи і характеристик етнічності [8].

    У своїй дисертації А. Е. Мохов розглядає козацтво як унікальну соціальну групу, яка має широкий конфесійним, етнічним складом, в основі якої лежить субетнос російського народу, православного віросповідання [15].

    У той же час козацтво «являє собою в даний час велику етносоціальних групу (субетнос) в складі російського народу, зберігає і примножує його традиції і культуру [5]. Таким чином відзначається самобутність козачої культури і наявність етносоціальних маркерів при загальній цілісності з російським народом.

    Козацтво як етносоціальних групу розглядають автори монографії «Козацтво як етносоціальний феномен сучасної Росії». Сучасне російське козацтво є реальною соціальною групою, що не заявляє про приналежність до особливого народу, але ідентифікує себе як частину російського народу, що володіє особливою культурою і традицією [12, с.14; 7, с.50], тобто все ж має якісь характеристиками субетносу.

    Сьогодні робляться спроби відійти від чіткого віднесення козацтва до тієї чи іншої соціальної одиниці і визначити його як особливу форму соціальної організації, яка сформувалася завдяки історичним, економічним і політичним впливам ззовні [16]. Друга група вчених згадує в своїх працях наявність у козацьких спільнот статусу (і характеристик) народу. Розмірковуючи про статус козацтва, С. А. Голованова відзначає той факт, що в масовій свідомості переважає уявлення про нього як про самостійне народі [6, с.12]. Сформоване суспільно думка і самопрезентація козацтва в суспільстві все більше транслює саме цей статус козаків.

    У монографії, присвяченій 20-річчю громадської організації «Союз козаків», вже в передмові козацтво визначається авторами як окремий, відособлений народ [20, с. 3]. Хоча вже в подальшому і робиться застереження і вказується на сформоване в науковій літературі думку про козацтво як про частину російського народу. Найчастіше про статус козачих спільнот як народу заявляють самі представники цих спільнот [4; 14; 17], це

    2

    відзначається багатьма вченими в своїх роботах [13; 15]. При вивченні думок козаків Дону щодо їх самоідентифікації «ідея особливого народу не поділяється переважною кількістю респондентів, хоча присутній» [12]. Бажання деяких представників козацтва виділити відповідну національність сьогодні бачиться скоріше, як політичний хід, який не відображає думки більшості представників козацтва [5, с.15].

    Самоідентичність козаків Дону так само свідчить про відсутність чітко визначеного статусу спільноти, до якої вони належать. Так «донське козацтво самоідентифікує себе переважно як субетносоціальную групу російських і російської (громадянської) нації» [2, с. 118]. Козаки Республіки Мордовія ідентифікують себе як частину російського народу зі своєю культурою, традиціями, хоча серед них є і ті, хто категорично зараховує себе до військового стану або ж національності [1].

    Має місце визнання козацтва як складного етносоціального явища, яке одночасно входить в різні структури суспільства: соціально-етнічну як окремий етнос, соціально-класову як військово-служилої співтовариство [21, с.26-27].

    Третя група дослідників наділяє козацтво статусом субетносу в соціальній структурі суспільства. Так, А. А. Іванова в рамках вивчення самосвідомості юних козаків сприймає козацтво як етнічну спільність, відзначаючи що «козаки оцінюють себе як реальну спільність, претендують на те, що вони є окремою етнічною групою» [10, с.11]. Хоча в ув'язненні роботи автор робить висновок про те, що формування нових цінностей козачого спільноти є певний синтез, узагальнення, в якому простежуються ідеї козацтва як етнічної спільності і соціальної групи [10, с.18].

    До субетносу відноситься козацтво на думку Л. Н. Гумільова, «призначення цих етнографічних утворень - підтримувати етнічну єдність шляхом внутрішнього неантагоністичного суперництва» [7, ​​с.110].

    Розглядаючи етногенез козацтва, А. В. Сопів виділяє шість його стадій (включаючи сучасне його стан), де на одній із ступенів відбулося формування козацтва як субетносу. Але в подальшому з огляду на внутрішніх і зовнішніх причин не відбулося формування якостей етнічної спільності більш високого порядку, будь то нація чи народність. Тому відбувається формування козацтва як етнічної (субетнічною) групи, що відрізняється своєю самобутністю, культурою і т.д. [19, с.59].

    Розвиток козацтва на шостому етапі йде за двома напрямками: з одного боку, відбувається самоструктуризації етносу, з іншого - процес відродження виключно культури козаків і їх діяльності [19, с.60].

    Про незавершеності становлення козацтва як етносу йдеться і в інших роботах [11; 13]. Так, П. Н. Лукичев і А. П. Скорик відзначають, що козацтво, чиє формування як особливої ​​соціальної спільності відбувалося під впливом безлічі чинників, з огляду на втручання зовнішніх сил перервало свій шлях формування етносу і оформилося у воєнний стан, закріплене юридичним статусом (швидше за сформувалося як квазісословіе) [13].

    Говорячи про відродження козацтва сьогодні, про його становленні в суспільстві, багато вчених задаються питанням: в якій формі бачиться це відродження? Відродження козацтва як стану неможливо з огляду на сучасної структури суспільства і держави. Чи варто питання про продовження перерваного шляху формування козацтва як етносу, або козацтво сьогодні все ж етносоціальних група, яка володіє без сумніву важливим історичним, культурним спадком, силою для підтримки порядку, духовно-морального виховання підростаючого покоління та збереження культурної спадщини. Більшість сучасників все ж дотримуються думки про комбінації етнічної і соціальної складової у формуванні козачих спільнот, кожна з яких накладає свої відбитки на її положення, статус, внутрішню структуру, культуру і в тому числі на самоідентифікацію представників козацьких спільнот.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Агішев Р. Р., Голованова О. В., Мотькін В. Н. Козацтво Республіки Мордовія як етносоціальний феномен // Соціально-економічний розвиток Республіки Мордовія в 2017 р .: збірник наукових праць / за ред. І. М. Фадєєвої. - Саранськ, 2019. - С. 425-444.

    2. Барков Ф. А., Водолацкий В. П., Волков Ю. Г., Сєріков А. В., Чорноус В. В. Особливості ідентичності та культури донського козацтва сучасної Росії // Вісник Російської академії природничих наук. - 2013. - № 3. - С. 113-119.

    3. Безотосний В. Хто такі козаки // Батьківщина. - 2004. - № 5. - С. 7-13.

    4. Болдирєв М. М. 20 років !!! Невиконання закону російської Федерації «Про реабілітацію репресованих народів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kazakural.ru/archiv2011/29042011/ (дата звернення 15.10.2019).

    5. Бредіхін А. В. етносоціальних ідентичність сучасного російського козацтва // Державне управління. Електронний вісник. - 2017. - № 61. -С. 6-18.

    6. Голованова С. А. Державна політика Росії по регулюванню чисельності козаків Терека і Кубані в XVШ-XIX ст .: етнодемографічний аспект: монографія. - Армавір: РІО АГПА, 2014. - 124 с.

    7. Гумільов Л. Н. Етногенез і біосфера землі. - Л .: Гидрометеоиздат, 1990. - 526 с.

    8. Еналдіев Т. Б. етносоціальних козацтва: теоретико-методологічні проблеми // Известия вузів. Північно-Кавказький регіон. Серія: Громадські науки. - 2015. - № 3 (187). - С. 49-53.

    9. Закон «Про реабілітацію репресованих народів» №1107-1 від 26.04 1991 р.

    10. Іванова А. А. Особливості етнічної самосвідомості підлітків-козаків в контексті міжнаціонального спілкування: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. -М .: Ін-т розвитку особистості. - Москва, 1995. - 20 с.

    11. Козаки. Народ чи стан? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.slavakubani.ru/kazachestvo/cossack-identify/thinking/kazaki-narod-ili-soslovie-/ (дата звернення 15.10.2019).

    12. Козацтво як етносоціальний феномен сучасної Росії (на прикладі донського козацтва): колективна монографія / Водолацкий В. П., Волков Ю. Г., Барков Ф. А., Сєріков А. В. та ін. - Ростов-на-Дону : ЮФ ІС РАН, 2011. - 168 с.

    13. Лукичев П. Н., Скорик А. П. Козацтво: історико-психологічний портрет // Відродження козацтва: історія та сучасність: матеріали до V Всерос. (Міжнар.) Науч. конф .: зб. науч. ст. - Новочеркаськ, 1995. - С. 31-55.

    14. Макас Л. Надійна опора російської держави // Донська мова. - 1994. - № 10 (14 січня).

    15. Мохов А. Е. Козацтво в системі Російської держави: політологічний аспект: дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02. - М., 2005. - 298 с.

    16. Озеров А. А. Козацтво в сучасному російському суспільстві: інституційно-політичний аналіз: дис. ... д-ра політ. наук: 23.00.02. - Ростов-на-Дону: Ростовський. юридич. ін-т МВС РФ, 2006. - 260 с.

    17. Павлов М. П. Ми - народ // Донська мова (регіональна незалежна громадсько-політична газета, Новочеркаськ). - 1993. - № 117 (22 червня).

    18. Постанова ВС РФ від 16.07.1992 №3321-1 (ред. Від 26.06.2007) «Про реабілітацію козацтва».

    19. Сопів А. В. До питання про походження і формування козацтва: етнічний аспект // Культурне життя Півдня Росії. - 2009. - № 5. - С. 58-60.

    20. Союз козаків Росії 1990 - 2010 / А. І. Изюмов, А. Ю. Соклаков, А. Е. Мохов, А. Г. Ічев. - М .: ТОВ «Витязь-Братик», 2010. - 272 с.

    21. Трут В. П. Козачий злам (Козацтво Південного Сходу Росії на початку XX століття і в період революції 1917 року). - Ростов-на-Дону: Гефест, 1997. - 256 с.


    Ключові слова: КОЗАКИ /КОЗАЧІ СПІЛЬНОТИ /СОЦІАЛЬНА ГРУПА /СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН /етносоціальними общинами /СOSSACKS /СOSSACK COMMUNITIES /SOCIAL PHENOMENON /SOCIAL GROUP /ETHNO-SOCIAL COMMUNITY

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити