Наведено результати дослідження впливу ферментного комплексу штамів М99-9 і К6-15 мікроскопічних грибів роду Trichoderma на змішаний субстрат. Встановлено, що в результаті цього впливу в субстраті знижується вміст екстрактивних речовин в 2,1-2,4 рази, полісахаридів - 1,5-1,8 рази і лігніну речовин - 1,2-1,4 рази. При цьому відзначено накопичення до 9-12% гумінових речовин. Спад маси субстрату в процесі культивування штаму М99-9 склала 17,3%, а К6-15 - на 30% менше. Найбільш продуктивним на даному субстраті є штам К6-15. Продуктивність цього штаму за два тижні культивування склала 16,6 · 108 КУО / г, а штаму М99-9 - 11,5 · 108 КУО / г. Високий вихід суперечка і освіту гумінових речовин в процесі культивування дають підстави використовувати вегетативну частину тополі в якості сировини для отримання біопрепарату для сільського господарства.

Анотація наукової статті по промисловим біотехнологій, автор наукової роботи - О. О. Мамаєва, Е. В. Ісаєва, Т. В. Рязанова


Conversion of Waste Processing of the Vegetative Part of the Poplar by Indigenous Strains of Fungi of the Genus Trichoderma

The article presents the results of a study of the impact of the enzyme complex strains M99-9 and K6-15 micro-peach fungi of the genus Trichoderma on a mixed substrate. It is established that in the process of biodegradation with strains K6-15 M99-9 in the substrate reduced content of extractives 2.1-2.4 times that of the polysaccharide is 1.5-1.8 times, and ligninase substances 1.2-1.4 times. This was an accumulation of up to 9-12% of humic substances. The decrease in the mass of the substrate during the cultivation of the strain M99-9 was 17.3%, and the strain K6 - 15-30% less. The most productive on this substrate is strain K6-15. The growth of conidia within two weeks of cultivation for strain K6-15 was 16.6 · 108 CFU / g and strain M99-9 - 11,5 · 108 CFU / g. High yield of spores and formation of humic substances during cultivation of fungi of the genus Trichoderma makes it possible to use the vegetative part of a poplar as raw materials for receiving a biological product "Trichodermin" or humification of the soil.


Область наук:

  • промислові біотехнології

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал

    Журнал Сибірського федерального університету. хімія


    Наукова стаття на тему 'Конверсія відходів переробки вегетативної частини тополі аборигенними штамами грибів роду Trichoderma'

    Текст наукової роботи на тему «Конверсія відходів переробки вегетативної частини тополі аборигенними штамами грибів роду Trichoderma»

    ?Journal of Siberian Federal University. Chemistry 2 (2019 12) 296-303

    УДК 582.28: 570.83.13

    Conversion of Waste Processing of the Vegetative Part of the Poplar by Indigenous Strains of Fungi of the Genus Trichoderma

    Olga O. Mamaeva *, Elena V. Isaeva and Tatyana V. Ryazanova

    Reshetnev Siberian State University of Science and Technology 31 Krasnoyarsky Rabochy, Krasnoyarsk, 660037, Russia

    Received 22.10.2018, received in revised form 10.01.2019, accepted 25.04.2019

    The article presents the results of a study of the impact of the enzyme complex strains M99-9 and K6-15 micro-peach fungi of the genus Trichoderma on a mixed substrate. It is established that in the process of biodegradation with strains K6-15 M99-9 in the substrate reduced content of extractives 2.1-2.4 times that of the polysaccharide is 1.5-1.8 times, and ligninase substances 1.2-1.4 times. This was an accumulation of up to 9-12% of humic substances. The decrease in the mass of the substrate during the cultivation of the strain M99-9 was 17.3%, and the strain K6 - 15-30% less. The most productive on this substrate is strain K6-15. The growth of conidia within two weeks of cultivation for strain K6-15 was 16.6108 CFU / g and strain M99-9 -11,510 CFU / g. High yield of spores andformation of humic substances during cultivation offungi of the genus Trichoderma makes it possible to use the vegetative part of a poplar as raw materials for receiving a biological product "Trichodermin" or humification of the soil.

    Keywords: vegetative part of a poplar, leaves, buds, micromycetes, Trichoderma, biodegradability.

    Citation: Mamaeva O.O., Isaeva E.V., Ryazanova T.V. Conversion of waste processing of the vegetative part of the poplar by indigenous strains of fungi of the genus Trichoderma, J. Sib. Fed. Univ. Chem., 2019, 12 (2), 296-303. DOI: 10.17516 / 19982836-0127.

    © Siberian Federal University. All rights reserved Corresponding author E-mail address: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Конверсія відходів переробки вегетативної частини тополі аборигенними штамами грибів роду Тпскойвгта

    О.О. Мамаєва, Е.В. Ісаєва, Т.В. Рязанова

    Сибірський державний університет науки і технологій ім. академіка М.Ф. Решетнева Росія, 660037, Красноярськ, пр. Імені газети «Красноярскійрабочій», 31

    Наведено результати дослідження впливу ферментного комплексу штамів М99-9 і К6-15 мікроскопічних грибів роду Trichoderma на змішаний субстрат. Встановлено, що в результаті цього впливу в субстраті знижується вміст екстрактивних речовин в 2,1-2,4 рази, полісахаридів - 1,5-1,8 рази і лігніну речовин - 1,2-1,4 рази. При цьому відзначено накопичення до 9-12% гумінових речовин. Спад маси субстрату в процесі культивування штаму М99-9 склала 17,3%, а К6-15 - на 30% менше. Найбільш продуктивним на даному субстраті є штам К6-15. Продуктивність цього штаму за два тижні культивування склала 16,6108 КУО / г, а штаму М99-9 - 11,5108 КУО / г. Високий вихід суперечка і освіту гумінових речовин в процесі культивування дають підстави використовувати вегетативну частину тополі в якості сировини для отримання біопрепарату для сільського господарства.

    Ключові слова: вегетативна частина тополі, опад, нирки, мікроміцети, Trichoderma, біодеструкція.

    Вступ

    Вегетативна частина рослини (пагони, нирки, листя) є унікальним джерелом природних сполук. Природна возобновляемость деревних рослин робить їх невичерпним сировиною для виробництва біологічно активних речовин. У літературі є роботи, в яких показана перспективність використання нирок і листя тополі в якості джерела для отримання ефективних антибактеріальних і протигрибкових лікарських засобів, білкового і провітамін концентратів [1-3]. Високою біологічною активністю володіють екстракти бруньок тополі, які містять в своєму складі ефірні масла і флавоноїди [4-6].

    В процесі зимово-весняної обрізки тополь утворюється біомаса, що складається з пагонів з нирками (50-60%), літньої - пагонів з листям (до 50%), яка може служити сировиною для вилучення біологічно активних речовин [3]. Утилізація відходів після виділення екстрактивних речовин з вегетативної частини тополі має важливе екологічне і економічне значення.

    Біоконверсія як спосіб переробки рослинних відходів в цінні продукти для сільського господарства на сьогоднішній день є актуальною. З цією метою часто використовують мікроскопічні гриби роду Trichoderma [7, 8].

    На основі грибів роду Trichoderma отримують біопрепарат «Тріходермін», який використовують в сільському господарстві для захисту рослин від хвороботворних мікроорганізмів. Введення в системи захисту рослин даного препарату забезпечує збільшення врожаю основних культур і підвищення якості сільськогосподарської продукції, можливість відмови від використання низки дорогих пестицидів, оздоровлення грунтової мікробіоло-ти, можливість переорієнтації господарств на виробництво екологічно чистої продукції [9-11].

    Слід зазначити, що на основі мікроскопічних грибів роду Trichoderma можливо отримувати кормові продукти для сільського господарства [12].

    Мета цього дослідження полягала у встановленні можливості використання змішаного субстрату, що складається з листя і бруньок тополі бальзамічного, для культивування грибів роду Trichoderma для отримання біопрепарату для сільського господарства, що дозволить в одному провадженні об'єднати утилізацію як листя, так і послеекстракціон-ного залишку бруньок тополі.

    матеріали та методи

    Об'єктом дослідження служив змішаний субстрат, що складається з опалого листя (опад) і бруньок тополі, після видалення з них ефірних масел і вилучення етиловим спиртом екстрактивних речовин, в співвідношенні 1: 1. Проби для об'єкта дослідження були відібрані з дерев, які ростуть в околицях м Красноярська, нирки в квітні, а листя у вересні 2016 р.

    Для культивування використовували два штами грибів роду Trichoderma: T. aspirellum (М99-9), виділений з грунтів Мінінского лісового розплідника в 1999 р і штам К6-15, виділений з деревини кедра на території дендрарію Інституту лісу ім. В.Н. Сукачова СО РАН в 2015 р з колекції музею штамів СібГІУ ім. М.Ф. Решетнева.

    Субстрати зволожували водою до 70%, розкладали в чашки Петрі і стерилізували протягом 30 хв в автоклаві при 1,01105 МПа. Стерильний субстрат інокулював спорової суспензією музейних штамів Trichoderma з титром 1106 суперечка на 1 г субстрату. Посіви інкубували в термостаті при 28 ° С протягом 18 діб. Відбір проб здійснювали на 7-е, 11-е, 14-е, і 18-ту добу культивування. Визначення виходу конідій проводили з використанням камери Горяєва.

    Для дослідження складу субстрату до і після біодеструкції використовували методи, прийняті в хімії рослинної сировини [13]. У вихідних зразках визначали вологість методом висушування, мінеральні речовини - спалюванням наважки рослинного матеріалу з подальшим прожарюванням золи в муфельній печі. Зміст лігніну визначали за методом Кенінга з 72% -ної сірчаної кислотою. Гідроліз легкогідролізуемого полісахаридів проводили шляхом кип'ятіння з 2% -ної соляної кислотою, трудногідролізуемих полісахаридів - 80% -ної сірчаної кислотою при кімнатній температурі. Кількість моносахаридів в гидролизатах визначали ебуліостатіческім методом. Загальний азот визначали за методом Кьельдаля. Спирторозчинні речовини виділяли за допомогою вичерпної екстракції етиловим спиртом, водорозчинні - за допомогою 3-х годинний екстракції гарячою водою. Склад мінеральних речовин визначали методом рентгенівського флуоресцентного анали-

    за на спектрометрі «Спектроскан». Гумінові речовини виділяли триразовою обробкою 0,1N NaOH при кімнатній температурі і модулі 1:10. Спад маси субстрату після біодеструкції визначали ваговим методом по відношенню до вихідного субстрату до біодеструкції.

    Результати та їх обговорення

    Вивчення компонентного складу субстрату показало, що він може служити джерелом як макро-, так і мікрокомпонентів, необхідних для розвитку мікроорганізмів.

    Встановлено, що змішаний субстрат на 65,5% складається з полісахаридів і лігніну речовин, які є основним джерелом вуглецю для харчування мікроорганізмів (табл. 1).

    Екстрактивні речовини представлені як водо-, так і спирторозчинні компонентами, причому на частку речовин, що екстрагуються водою, доводиться до 77% від їх суми, основними з яких є рухомі вуглеводи. Слід зазначити, що внесення в субстрат послеекстракціонного залишку нирок призвело до збільшення частки речовин лігнінового природи і зниження екстрактивних речовин в порівнянні з опадом [11].

    Джерелом азоту можуть виступати білки, що містяться в вегетативної частини тополі. У перерахунку від змісту загального азоту кількість білка становить 6,4% від абсолютно сухого залишку (а.с.о.), з них 20% припадає на частку водорозчинного білка. Також субстрат може служити джерелом різних мікроелементів. Встановлено, що в складі змішаного субстрату в порівнянні з опадом, збільшується частка елементів: фосфору, азоту, калію, заліза, магнію, марганцю та ін., Які впливають на інтенсивність росту міцелію і спороутворення у грибів роду Trichoderma [3, 11].

    Другим етапом роботи стало культивування мікроскопічних грибів роду Trichoderma. Дослідження показало, що на змішаному субстраті, так само як і на опаде листя [11], більш інтенсивно процес конідіегенеза протікав у штаму К6-15. На 11-ту добу вихід колоніео-Бразил одиниць (КУО) у штаму К6-15 в 1,7 рази перевищував кількість КУО штаму М99-9 і склав 13,1108 КУО / г. Продуктивність за два тижні культивування для штаму К6-15

    Таблиця 1. Хімічний склад вегетативної частини тополі

    Table 1. The chemical composition of the vegetative part of poplar

    Компонент Вміст у субстраті,% а.с.с.

    Легкогідролізуемого полісахариди 17,5

    Трудногідролізуемие полісахариди 13,0

    Сума полісахаридів 30,5

    Лігніну речовини 35,0

    Речовини, що екстрагуються етиловим спиртом 4,6

    Речовини, що екстрагуються гарячою водою 15,5

    Сума екстрактивних речовин 20,1

    Мінеральні речовини 8,6

    склала 16,6108 КУО / г, а для штаму М99-9 в 1,4 раз менше. На 18-ту добу культивування відзначалося зниження виходу конідій як у штаму М99-9, так і у штаму К6-15 [14].

    Таким чином, отримані результати дають підставу стверджувати, що через два тижні культивування біомаса змішаного субстрату за змістом конідій відповідає біопрепаратів. Причому додавання до опаду послеекстракціонного залишку бруньок тополі призводить як до збільшення (2,5-3 рази) виходу конідій, так і більш глибокої конверсії субстрату [11], що, очевидно, пов'язано зі зниженням частки екстрактивних речовин, здійснює інгібуючу-ний дію, зокрема терпеноидов.

    Про ефективність впливу ферментативного комплексу досліджуваних штамів грибів роду Trichoderma судили по убутку маси субстрату в процесі культивування: на 18-ту добу культивування вона склала для штаму М99-9 - 17,3%, для К6-15 - 12,5%, що в два рази вище, ніж на опаде [11].

    Результати, які свідчать про зміну хімічного складу субстрату в процесі культивування досліджуваних штамів, представлені в табл. 2 і 3. Для порівняння хімічного складу вихідного субстрату і залишку після культивування досліджуваних штамів виробляли перерахунок отриманих даних з урахуванням коефіцієнта втрати маси для кожного зразка в процесі культивування грибів протягом 18 діб. Кількість кожного компонента, що входить до складу субстрату, розраховане на одиницю абсолютно сухого залишку.

    Результати дослідження показують, що культивування даних штамів призводить до зміни змісту всіх компонентів субстрату.

    Зміст водорозчинних речовин на 18-ту добу культивування знизилося на 61% (М99-9) і 57% (К6-15). Кількість речовин, що екстрагуються етиловим спиртом, в процесі культивування грибів також змінилося. Після закінчення культивування штамів М99-9 і К6-15 їх зміст знизилося на 50 і 37% відповідно.

    Зміст легкогідролізуемого полісахаридів в субстраті після культивування протягом 18 діб для штаму М99-9 зменшилася на 45, а штаму К6-15 - 34% в порівнянні з вихідним субстратом (17,5%). Піддаються змінам і трудногідролізуемие поліса-

    Таблиця 2. Зміна хімічного складу субстрату в процесі культивування штаму М99-9

    Table 2. Changes in the chemical composition of the substrate during the cultivation of strain M99-9

    Компонент Вміст,% а.с.с.

    7 діб 11 діб 14 діб 18 діб

    Легкогідролізуемого полісахариди 17,1 14,4 11,0 9,6

    Трудногідролізуемие полісахариди 13,7 11,8 9,3 6,9

    Сума полісахаридів 30,8 26,2 20,3 16,5

    Речовини, що екстрагуються гарячою водою 12,3 11,5 7,5 6,1

    Речовини, що екстрагуються етиловим спиртом 4,6 3,9 3,3 2,3

    Сума екстрактивних речовин 16,9 15,4 10,8 8,4

    Лігніну речовини 34,7 35,5 31,1 24,9

    Гумінові речовини 5,5 6,2 11,1 11,6

    Мінеральні речовини 8,2 5,2 5,4 4,3

    Таблиця 3. Зміна хімічного складу субстрату в процесі культивування штаму К6-15 Table 3. Changes in the chemical composition of the substrate during the cultivation of strain К6-15

    Компонент Вміст,% а.с.с.

    7 діб 11 діб 14 діб 18 діб

    Легкогідролізуемого полісахариди 14,9 13,3 12,1 11,6

    Трудногідролізуемие полісахариди 12,1 9,4 9,1 8,2

    Сума полісахаридів 27,0 22,7 21,2 19,8

    Речовини, що екстрагуються гарячою водою 13,0 9,7 7,3 6,7

    Речовини, що екстрагуються етиловим спиртом 3,9 3,3 3,1 2,9

    Сума екстрактивних речовин 16,9 12,9 10,4 9,6

    Лігніну речовини 33,0 28,3 28,1 28,1

    Гумінові речовини 5,2 5,8 7,2 9,1

    Мінеральні речовини 7,7 6,2 5,5 5,3

    харіди. Їх зміст в субстраті в результаті біодеструкції штамом К6-15 вже на 18-ту добу культивування знизилося в порівнянні з вихідним субстратом на 37%, штамом М99-9 на 47%.

    Також слід зазначити, що в результаті біодеструкції відбувається зменшення кількості мінеральних речовин практично в два рази в порівнянні з їх вмістом у вихідному змішаному субстраті.

    Відомо, що гриби роду Trichoderma є продуцентами як целлюлолитических, так і лігнінолітіческіх ферментів [15]. Встановлено, що в процесі культивування вміст лігніну речовин в субстраті на 18-ту добу культивування знижується на 20-30%. В процесі деструкції лігноуглеводного комплексу утворюються гумінові речовини (до 12%).

    Таким чином, високий вихід суперечка і освіту гумінових речовин в процесі культивування грибів роду Trichoderma дає підставу до спільного використання послеек-стракціонного залишку нирок і листя тополі в якості сировини для отримання біопрепарату «Тріходермін», який одночасно є також меліоранти ґрунту та гуміфіці-рующим агентом.

    висновки

    Результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що нирки після видалення з них екстрактивних речовин і опале листя тополі бальзамічного можуть служити субстратом для культивування міцеліальних грибів. В процесі біодеструкції вегетативної частини тополі грибами роду Trichoderma штамами М99-9 і К6-15 утилізована основна частина полісахаридів і екстрактивних речовин. Встановлено, що вміст полісахаридів знизилося на 46% (М99-9) і 35% (К6-15), екстрактивних речовин - на 58% (М99-9) і 52% (К6-15).

    Біопрепарат, отриманий на основі змішаного субстрату, має більш високий (у 2,5-3 рази) титр спор в порівнянні з опади. Найбільш продуктивним при культивуванні на даному субстраті є штам К6-15 (1,7109 КУО / г).

    Завдяки утворенню гумінових речовин (9-11%) біопрепарат може бути внесений в грунт для гуміфікації. Для отримання біопрепарату досить проводити культивування протягом 14 діб.

    Список літератури

    1. Поляков В.В., Адекенов С.М. Біологічно активні сполуки рослин Populus L. і препарати на їх основі. Алмати Гилим, 1999. 160 с. [Polyakov VV., Adekenov S.M. Biologically active compounds of plants Populus L. and preparations based on them. Almaty: Gylym, 1999. 160 p. (In Russ.)].

    2. Браславський В.Б., Куркін В.А., Жданов І.П. Антимікробна активність екстрактів і ефірних масел нирок деяких видів Popuius L. Рослинні ресурси 1991. Т. 27 (2). C. 7781. [Braslavsky V.B., Kurkin V.A., Zhdanov I.P. Antimicrobial activity of extracts and essential oils of kidneys of some species Popuius L. Plant resources 1991. Vol. 27 (2). P. 77-81 (In Russ.)].

    3. Ісаєва О.В., Рязанова Т.В. Склад, властивості і переробка відходів вегетативної частини тополі після вилучення екстрактивних речовин. Повідомлення 1. Хімічний склад твердих і рідких відходів. Хімія рослинної сировини 2012. № 3. С. 59-65. [Isaeva E.V., Ryazanova T.V. Composition, properties and processing of waste of vegetative part of poplar after extraction of extractive substances. Message 1. Chemical composition of solid and liquid waste. Chemistry of plant raw materials 2012. No. 3. P. 59-65. (In Russ.)].

    4. Scaysbrook T., Greenway W., Whatley F.R. Relation of antimicrobial compounds present in poplar bud exudates to disease resistance by poplars. Z. Naturforsch 1992. Vol. 47. P. 197-200.

    5. Isidorov V. A., Vinogorova V.T. GC-MS analyses of compounds extracted from buds of Populus balsamifera and Populus nigra. Z. Naturforsch. 2003. P. 355-360.

    6. Wollenweber, E., Asarawa U., Scnillo D. A novel caffeic acid derivatives and other constituents of Populus buds excretion and propolis (bee-glue). Z. Naturforschung 1987. Vol. 42, No. 9/10. P. 1030-1034.

    7. Алімова Ф.К. Trichoderma: таксономія і поширення. Казань: УНІПРЕССДАС, 2006. 260 с. [Alimova F.K. The Trichoderma: taxonomy and distribution. Kazan: UNIPRESS DAS, 2006. 260 p. (In Russ.)].

    8. Кочерова А.В. Скринінг мікроміцетів - продуцентів лігнінолітіческіх продуцентів ферментів. Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем науки: зб. ст. Красноярськ. 2013. Т. 2. С. 49-50. [Kocherov A.V. Screening of micromycetes - producers ligninolytic producers of enzymes. Young scientists in solving actual problems of science: collection of articles of Krasnoyarsk. 2013. Vol. 2. P. 49-50. (In Russ.)].

    9. Пікозіна М.А. Використання грибів роду Trichoderma для утилізації рослинної сировини. Лісовий і хімічний комплекси - проблеми і рішення: зб. ст. за матеріалами Всерос. наук.-практ. конф., присвяченій 80-річчю СібГТУ Красноярськ: СібГТУ, 2010. Т. 2. С. 6-9. [Pikosina M.A. The use of fungi of the genus Trichoderma for the recycling of vegetable raw materials. Forest and chemical complexes - problems and solutions: collection of articles on materials of vseros. science.-prakt. Conf. dedicated to the 80th anniversary of the Siberian state technological University. Krasnoyarsk: SibGTU, 2010. Vol. 2. P. 6-9. (In Russ.)].

    10. Мамаєва О.О., Ісаєва О.В. Культивування грибів роду Trichoderma на листках. Сучасна біологія: актуальні питання: XX міжнар. наук.-практ. конф. С-Пб, 2016. С. 17-20.

    [Mamaeva O.O., Isaeva E.V. The Cultivation of fungi of the genus Trichoderma fungi on the poplar leaves. Modern biology: current issues: XX Intern. science.-prakt. Conf. C-Pb, 2016. P. 17-20. (In Russ.)].

    11. Ісаєва О.В., Мамаєва О.О., Рязанова Т.В. Біоконверсія опалого листя тополі бальзамічного міцеліальними грибами роду Trichoderma. Журналу СФУ. Хімія 2017. Вип. 10 (3). С. 381-389. [Isaeva E.V., Mamaeva O.O., Ryazanova T.V. Bio-conversion of the fallen leaves of the poplars mycelial fungi of genus Trichoderma. Journal of Siberian Federal University. Chemistry 2017. Vol. 10 (3). P. 381-389. (In Russ.)].

    12. Рязанова Т.В., Чупрова Н.А., Литовка Ю.А. Біоконверсії вегетативної частини топінамбура мікро - та макроскопічних грибів. Системи. Методи. Технології 2016. № 1 (29). С. 147151. [Ryazanova T.V, Chuprov A.N., Litovka Y.A. Bioconversion of the vegetative part of Jerusalem artichoke micro - and macroscopic fungi. System. Methods. Technologies 2016. No. 1 (29). P. 147-151. (In Russ.)].

    13. Рязанова Т.В., Чупрова Н.А., Ісаєва О.В. Хімія деревини. Красноярськ: СібГТУ, 2012. 358 с. [Ryazanova T.V., Chuprova N.A ,, Isaeva E.V. In wood Chemistry. Krasnoyarsk: SibGTU, 2012. 358 p. (In Russ.)].

    14. Мамаєва О.О., Русина А.С., Ісаєва О.В. Культивування грибів роду Trichoderma на вегетативної частини тополі. Лісовий і хімічні комплекси - проблеми та рішення. Красноярськ: СібГІУ, 2017. С. 342-344. [Mamaeva O.O., Rusina A.S., Isaeva E.V. The cultivation of fungi of the genus Trichoderma on the vegetative parts of poplar. Forest and chemical complexes - problems and solutions. Krasnoyarsk: ShibGU, 2017. P. 342-344. (In Russ.)].

    15. Рязанова Т.В., Чупрова Н.А., Луньова Т.А. Вплив гриба роду Trichoderma на лігнін кори деревних порід. Каталіз в промисловості 2014. № 6. С. 64-70. [Ryazanova T.V., Chuprova N.A, Luneva T.A. Influence of the fungus of the genus Trichoderma on lignin of the bark of tree species. Catalysis in industry 2014. No. 6. P. 64-70. (In Russ.)].


    Ключові слова: вегетативна частина тополі /опад /нирки /мікроміцети /Trichoderma /біодеструкція. /vegetative part of a poplar /leaves /buds /micromycetes /Trichoderma /biodegradability.

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити