Область наук:

  • політологічні науки

  • Рік видавництва: 2010


    Журнал: влада


    Наукова стаття на тему 'Конвент монголів світу'

    Текст наукової роботи на тему «Конвент монголів світу»

    ?_________________ Трибуна

    КОНВЕНТ Монголії СВІТУ

    З 14 по 18 липня 2010 року в м Улан-Уде була проведена IV Генеральна сесія Конвенту монголів світу.

    Конвент монголів світу - це міжнародна неурядова, неполітична, нерелігійна і некомерційна організація. Його створення в серпні 2006 р в Хархорін, на місці древньої столиці монгольської держави, було приурочено до святкування 800-річчя монгольської державності. Ініціатором створення Конвенту виступив Намбарин Енхбаяр, в той час президент Монголії. Уже на першому з'їзді Конвенту в Хархорін взяло участь 300 делегатів з 23 країн світу, в т.ч. з Росії, КНР, Японії, країн Західної Європи та США.

    Наступний з'їзд Конвенту пройшов в Елісті (Республіка Калмикія, РФ) в 2007 р, а потім у Відні (Австрія) в 2008 р Тоді ж, в Австрії, було прийнято рішення про проведення IV Генеральної сесії Конвенту в Улан-Уде ( Республіка Бурятія, РФ). Пізніше це рішення було офіційно підтверджено на зустрічі президента Республіки Бурятія В.В. Наговіцина і президента Конвенту Церенпілійна Гончігчжава.

    Відповідно до заяв президента Конвенту монголів світу, організація вже зареєстрована в ЮНЕСКО як офіційний форум, який представляє культурні інтереси монгольських народів світу. Офіційний характер організації підтверджується тим, що почесним президентом Конвенту є президент Монголії пан Цахіагійн Елбегдорж.

    Відповідно до статуту Конвент переслідує суто культурні і гуманітарні цілі: всебічне співробітництво та сприяння зміцненню і розвитку мови, писемності, культури, традицій і звичаїв монгольських народів; спільна діяльність для вирішення найскладніших проблем, з якими стикаються сьогодні монгольські мови і культура перед обличчям світової глобалізації. У зв'язку з цим в рамках Конвенту монголів світу була проведена міжнародна наукова конференція «Глобалізація і монгольський світ».

    У конференції взяли участь 199 вчених-монголоведов, які представляли провідні центри сходознавства Росії, Монголії, Китайської Народної Республіки, Автономного району Внутрішньої Монголії Китайської Народної Республіки, Індії, Польщі. Про натхнення інтересу до монгольської проблематики красномовно говорять теми 6 секцій конференції:

    1) Економічні та господарські уклади монгольських народів;

    2) Глобалізація і долі кочовий цивілізації;

    3) Культурно-історичні традиції та сучасність монгольського світу;

    4) старомонгольскіх писемність і питання дослідження писемних пам'яток монгольських народів;

    5) Монгольський світ в геополітичній і цивілізаційної динаміці;

    6) Етнопедагогіка монголоязичних народів: ресурси традицій і інноваційний розвиток.

    Сьогодні хотілося б представити два основних доповіді, що прозвучали на пленарному засіданні і які отримали широкий резонанс у колах наукової громадськості. Це доповідь президента Академії наук Монголії, академіка Б. Енхтувшіна «Глобалізація: Монголія і монголи» і доповідь голови президії Бурятського наукового центру, директора Інституту монголоведенія, буддології і тибетології СО РАН, члена-кореспондента РАН Б.В. Базарова «Монгольський світ в умовах восточноазиатского взаємодії».

    КУРАС Леонід Володимирович - д.і.н., професор Інституту монголоведенія, буддології і тибетології СО РАН, член редакційної колегії журналу «Власть»

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити