Область наук:

  • політологічні науки

  • Рік видавництва: 2014


    Журнал

    Правова держава: теорія і практика


    Наукова стаття на тему 'конституціоналізму й ПРАВОВА ДЕРЖАВА'

    Текст наукової роботи на тему «Конституціоналізм І ПРАВОВА ДЕРЖАВА»

    ?КОЛОНКА ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

    Конституціоналізму та ПРАВОВА ДЕРЖАВА

    20 - річчя прийняття Конституції Російської Федерації, на мою думку, зручний привід поговорити про природу і суть конституціоналізму, конституції, а звідси і про органічний зв'язок цих понять з поняттям «правова держава».

    Така розмова сьогодні необхідно вести ще й тому, що в деяких вітчизняних юридичних довідниках поняття «конституціоналізм» до сих пір визначається занадто спрощено. На думку авторів цих довідників, виявляється, що під конституціоналізмом слід розуміти не що інше, як «теорію і практику організації державного і суспільного життя відповідно до конституції» 1. Яка вона, по суті, сама конституція і для чого вона призначена - на це нам необхідно звернути більш пильну увагу.

    Зрозуміло, що конституціоналізм не може не бути пов'язаним з конституцією. Однак у вітчизняній суспільствознавчої, та й юридичній літературі, не завжди береться до уваги той факт, що і конституції бувають різними, а сам термін «конституція» нерідко вживається далеко не однозначно. Так, наприклад, досить порівняти зміст терміна «конституція», розкритого в енциклопедичному словнику Ф.Брокгауза і І.Ефрона2 і зміст того ж терміну, що розкривається в Великому енциклопедичному словаре3, щоб отримати різні уявлення про один і той же слові «конституція». Якщо ми з двох джерел отримуємо двояке тлумачення одного і того ж терміну «конституція», то, природно, розмірковуючи таким же шляхом, вийдемо і на неоднозначне тлумачення поня-

    1 Див .: Російська юридична енциклопедія. М., 1999. С.1340-1342.

    2 Брокгауз Ф.А., Ефрон І. А. Енциклопедичний словник. М., 2004. с.303.

    3 Великий енциклопедичний словник. М. - СПб., 1998..

    С.565.

    ку «конституціоналізм», тісно пов'язаного з поняттям «конституція». Мабуть тому у нас досить спокійно пишуть про американський конституціоналізм, про російському, польському, індійському констітуціоналізме4.

    Що ж виходить у результаті? Виходить справжнісінький нонсенс. Адже можна і продовжити. Якщо є американський, російський, польський і т.д. варіанти конституціоналізму, то повинні бути і варіанти американської демократії, польської демократії, російської демократії і т.д. Те ж саме можна сказати і про інших поняттях, прямо випливають із змісту конституцій: про суверенітет, права людини, поділ влади, верховенство права і т.д. Але, адже так не повинно бути! Якщо ми підемо таким шляхом тлумачення конституції і конституціоналізму, то внесемо чималу плутанину в численні міжнародні документи і втратимо міжнародно-правової мову. Та й зовсім вийдемо ні до міжнародного порядку, а до якогось хаосу.

    Якщо розібратися по суті в усіх цих питаннях, то вся ця «плутанина» до цих пір зберігається лише тому, що по відношенню до терміну «конституція» не враховується історично склалося двояке його тлумачення, що виходить з того, що поняття «конституція» має різні джерелознавчі основи. У країнах з романо-германської правової сім'єю термін «конституція» вживався і продовжує вживатися в латинській транскрипції. Тому в цих країнах конституція означала і означає пристрій чогось, в тому числі і держави.

    Але латинське розуміння конституції, по суті, не має ніякого відношення до справжнього конституціоналізму, яке з'явилося фундаментальному

    1 Див. Ту ж Російську юридичну енциклопедію, С.1340.

    вченню в англійській філософії Нового часу, що розуміється як звичайне або письмове оформлення суспільного договору з приводу меж діяльності монарха або іншого правителя. Для конституціоналізму в англо-саксонському варіанті головним є не устрій держави взагалі, а обмеження влади правителя в інтересах держави, суспільства та захисту прав і свобод людини. Саме необмежена влада правителя становила загрозу природним правам і свободам людини, а в сукупності -Всім суспільству. Звідси з'явилися ідеї конституціоналізму, тобто ідеї обмеження державної влади суспільством, а точніше громадянським суспільством. Причому ці ідеї з'явилися не де - то там, в просторах колишньої Римської імперії, а в Англії і в XVII столітті. Найбільш докладно відповідне взаємовідношення громадянського суспільства і державної влади описані в працях Д. Локка і Д. Юма. З цих праць також видно, що тільки то держава є легітимним, межі діяльності якого визначено установчими актами цивільного суспільства. Таким обмежує актом ви-

    ступає суспільний договір, в подальшому (починаючи з Конституції США) трансформувалися в конституцію суспільства. Саме така держава в подальшому і отримало назву «правова держава».

    Суспільний договір, який пізніше трансформувався в конституцію суспільства, є актом суспільства, покликаним визначити межі діяльності державної влади. Розвиток цього вчення викликало до життя процес, який отримав назву «конституціоналізм». Тому конституціоналізм - це вчення про обмеження державної влади в інтересах громадянського суспільства. На основі цього вчення з'являються і конституції. Якщо в якому - то акті, названому конституцією, не містяться межі діяльності державної влади, то такий документ не можна визнати справжньої конституцією, а відповідна держава - правовою державою. Правова держава - це держава, що повністю відповідає ідеям і принципам конституціоналізму.

    COLUMN OF THE EDITOR-IN CHIEF

    CONSTITUTIONALISM AND THE RULE-OF-LAW STATE

    The 20th anniversary of the Constitution of the Russian Federation adoption in my opinion is a convenient cause to speak about the essence of constitutionalism, of the constitution and thus of the organic connection of these notions with the notion of the rule-of-law state.

    We need such talks today because the notion of constitutionalism is given too simplified in some of our domestic law reference books. According to their authors the constitutionalism should be understood as "the theory and practice of state and public life organisation according to the constitution" 5. What is the essence of the constitution, what is its designation? That is what needs a closer look.

    It is understandable that constitutionalism can not be separated from the constitution. However the domestic social studies and law literature do not always take into account that constitutions can be different and the term "constitution" itself can be often used rather controversially. Thus, for example, we can compare the definitions of the term "constitution" given by the Brockhaus and Efron encyclopaedic dictionary '' and in the Big Encyclopaedic Dictionary7 to see the different conceptions of one and the same word "constitution". If we have two sources giving controversial definitions of one and the same term "constitution", it is natural that the interpretation of the notion "constitutionalism" closely connected with it is also controversial. It seems to be the reason why they can so easily write about an American constitutionalism, the Russian one, the Polish or Indian constitutionalism. 8

    5 See the Russian Law Encyclopedia, Moscow: тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять pp. 1340-1342.

    6 Brockhaus F.F., Efron I.A. Encyclopaedic dictionary. Moscow, 2004. p. 303.

    7 The Big Encyclopedic Dictionary, Moscow - Saint Petersburg, 1998. p.565.

    8 See the Russian Law Encyclopedia, Moscow: тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять pp. 1340.

    What do we have in the end? It is real nonsense. If there are American, Russian, Polish and other variants of constitutionalism, then there should be variants of American democracy, Polish democracy, Russian democracy and so on. The same could be said about other notions derived from the contents of the constitution: the sovereignty, human rights, division of powers, the supremacy of law etc. But that should not be this way! If we go on interpreting the constitution and the constitutionalism like this we may introduce big confusion to many international documents and lose the language of the international law ultimately causing not the international order but chaos.

    If we have a closer look at the issue we understand that all this confusion persists only because the historically developed two-way interpretation of the term "constitution" caused by different source studies basis is not taken into account. In the civil law countries the term "constitution" is used in Latin transcript. That is why in these countries the constitution meant and still means the layout or organisation of something including the state.

    But the Latin understanding of the constitution in its essence has nothing to do with the true constitutionalism, the fundamental doctrine that emerged in the English philosophy of the Modern Age, which is understood as the common or written formalisation of the social contract on the limits of activities of a monarch or another type of ruler. For the Anglo-Saxon variant of the constitutionalism it is not the layout of the state that is the key issue, but the limitation of ruler's power for the sake of the state, society and people's freedoms. It is the unlimited power of the ruler that posed a threat to the natural rights and freedoms of a person and ultimately to the whole society. This gave rise to the ideas of the constitutionalism that is the limitation of the state power by the society, the civil society to be exact. Moreover these ideas emerged not somewhere on territories of the

    former Roman Empire but in the 17th century England. Most thoroughly these relations between the civil society and the state power are described in the works by J. Locke and D. Hume. We can see it in their works that only that state is legitimate which activities are limited by constitutive acts of the civil society. This kind of state is exactly what is called later the "rule-of-law state".

    The social contract which later transformed into the constitution of the society is an act of the society called to determine the limits of the state power activities. The devel-

    opment of this doctrine stirred the process called "the constitutionalism". Thus the constitutionalism is a doctrine of limiting the state power in the sake of the civil society. On the basis of this doctrine constitutions emerge. If there is no indication of limits of the state power in an act called a constitution then this document can not be recognised as a true constitution and the corresponding state as the rule-of-law state. The rule-of-law state is such a state that fully complies with the corresponding ideas and principles of the constitutionalism.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити