Мета дослідження: оцінити ефективність консервативної реабілітації методом біологічного зворотного зв'язку (БОС) у осіб похилого і старечого віку з функціональними розладами дефекації на фоні пролапсу тазових органів. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження послужили дані обстеження і динамічного спостереження на тлі консервативного лікування в ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »хворих з функціональними розладами дефекації на фоні пролапсу тазових органів у віці старше 60 років. Для діагностики порушень евакуаторної функції аноректальної зони використовувалася: російськомовна версія спеціалізованого опитувальника «Система бальної оцінки порушень евакуаторної функції товстої кишки»; аноректальная манометр високого дозволу (HRAM) c програмним забезпеченням виробника (Solar Gastro, MMS, Голландія) з 8-канальним водноперфузіонним катетером (UniTip, Unisensor AG, США); евакуаторної проба з балоном і дефекографія, проводилися за стандартною методикою. БОС терапію проводили на спеціалізованих апаратних комплексах Urostim (Канада) і WPM Solar (Голландія) за стандартною методикою. Оцінка ефективності лікування проведена після курсу БОС-терапії з використанням тих же методів. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою набору стандартних прикладних програм (Statistica, StatSoft, США, MS Excel). Результати. У дослідження включені 82 (89,1% складу групи спостереження) жінок (середній вік Mean ± SD: 64,7 ± 5,5 років [min-max: 60-89 років]), і 10 (10,9% учасників дослідження ) чоловіків (середній вік 67,4 ± 4,8 років [61-74 років]). За даними HRAM, спазм пуборектальной петлі (I тип манометричного патерну) діагностовано у 48/92 (52,2%) пацієнтів; II тип патерну з підвищенням тиску в анальному каналі при напруженні щодо тиску в спокої при неадекватній пропульсіі у 12/92 (13,0%); III тип манометричного патерну з ознаками неповної релаксації при адекватній пропульсіі у 27/92 (29,4%) і IV тип манометричного патерну з неадекватною пропульсіі у 5 з 92 (5,4%). Позитивна динаміка і нормалізація стану після курсу лікування досягнуті у 38 (79,1%) хворих з I типом манометричного патерну, у пацієнтів з вихідним манометричним патерном II типу у 12 з 12 (100%), при вихідному III типі манометричного патерну у 20 з 27 (74,1%), а при IV типі у 5 з 5 (100,0%) хворих. Небажаних явищ в ході дослідження не зареєстровано. Погіршення стану не було виявлено ні в одному випадку. Висновок: Проведення консервативної реабілітації пацієнтів похилого і старечого віку з ФРД методом БОС-терапії призводить до поліпшення функції евакуації у 81,5% спостережень. При цьому нормалізація показників напруження досягнута в 34,8% спостережень, відповідно.

Анотація наукової статті з клінічної медицини, автор наукової роботи - Фоменко О.Ю., Козлов В.А., Альошин Д.В., Бірюков О.М., Білоусова С.В.


Conservative rehabilitation of the elderly patients with impaired bowel emptying and pelvic organs prolaps

Aim: to assess the effectiveness of conservative rehabilitation with the use of biofeedback therapy in elderly patients with functional anorectal disorders and prolapse of the pelvic organs. Materials and methods. The study represents the results of a single-center prospective trial on effectiveness of conservative treatment of elderly (? 60 y. O.) Patients with functional disorders of defecation and prolapse of the pelvic organs. To diagnose the presence of functional anorectal disorders we used Russian version of the specialized questionnaire "Score-system for the assessment of disorders of the evacuatory function of the colon"; high-resolution anorectal manometry (HRAM) with the standard software (Solar Gastro, MMS, The Netherlands) with 8-channel water-perfusion catheter (UniTip, Unisensor AG, USA); evacuation test with balloon and defecography, carried out according to the standard procedure. Biofeedback therapy was performed with the use of specialized hardware complexes Urostim (Canada) and WPM Solar (The Netherlands) in accordance to the standard technique. The effectiveness of treatment was evaluated after a course of biofeedback therapy using the same methods. Statistical analysis was carried out using a set of standard applications (Statistica, StatSoft, USA, MS Excel). Results. The study included 82 (89.1% of the follow-up group) women (mean ± SD mean age: 64.7 ± 5.5 years [min-max: 60-89 years]) and 10 (10.9% of the study participants) men (mean age 67.4 ± 4.8 years [61-74 years]). According to HRAM, spasm of puborectal loop (type I manometric pattern) was diagnosed in 48/92 (52.2%) patients; type II pattern with increased pressure in the anal canal when straining relative to the pressure at rest with inadequate propulsions in 12/92 (13.0%); Type III manometric pattern with signs of incomplete relaxation with adequate propulsion in 27/92 (29.4%) and type IV manometric pattern with inadequate propulsion in 5 of 92 (5.4%). Positive dynamics and normalization of the state after the course of treatment were achieved in 38 (79.1%) patients with type I manometric pattern, in patients with initial type II manometric pattern in 12 of 12 (100%), in the initial type III manometric pattern in 20 of 27 (74.1%), and in type IV in 5 of 5 (100.0%) patients. No adverse events were recorded during the study. No deterioration was detected in any of the cases. Conclusion: Implementation of the conservative rehabilitation with the use biofeedback therapy for the elderly patients who have functional defecation disorders leads to improvement of evacuation in 81.5% cases. Normalization of straining was achieved in 34.8% of cases, respectively.


Область наук:
  • клінічна медицина
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Експериментальна і клінічна гастроентерологія
    Наукова стаття на тему 'КОНСЕРВАТИВНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП З ПОРУШЕННЯМ ОПО- РОЖНЕНИЯ КИШКІВНИКА НА ТЛІ ПРОЛАПСУ ТАЗОВИХ ОРГАНІВ'

    Текст наукової роботи на тему «КОНСЕРВАТИВНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП З ПОРУШЕННЯМ ОПО- РОЖНЕНИЯ КИШКІВНИКА НА ТЛІ ПРОЛАПСУ ТАЗОВИХ ОРГАНІВ»

    ?DOI: 10.31146 / 1682-8658-ecg-165-5-111 -120

    УДК 616.352-008.22 /.- 08-039.73

    Консервативна реабілітація пацієнтів старших вікових груп з порушенням випорожнення кишечника на тлі пролапсу тазових органів *

    Фоменко О. Ю.1,3, Козлов В. А.2, Альошин Д. В.1, Бірюков О. М.1, Білоусова С. В.1, Мудров А. А.1-3, Некрасов М. А .1

    1 Федеральне державне бюджетна установа «Державний науковий центр колопроктології імені А. Н. Рижих» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації, 123423, г. Москва, ул. Саляма Аділя д. 2, Росія

    2 Інститут демографії Національної дослідницької університету «Вища школа економіки». 109028 Москва, Великий Трьохсвятительський пров., Будинок 3, Росія

    3 Федеральне державне бюджетне освітня установа додаткової професійної освіти «Російська медична академія неперервної професійної освіти» Міністерства охорони здоров'я Російської Федерації, 125993, г. Москва, ул. Барикадна, д. 2/1, стор. 1

    Conservative rehabilitation of the elderly patients with impaired bowel emptying and pelvic organs prolaps *

    O. Yu. Fomenko1, 3, V. A. Kozlov 2, D. V. Aleshin1, O. M. Biryukov 1, S. V. Belousova1, A. A. Mudrov1 3, M. A. Nekrasov 1

    1 Federal State Budgetary Institution "State Scientific Center of Coloproctology named after A. N. Ryzhikh" of the Ministry of Health of Russian Federation, 123423, Moscow, Salama Adil str. 2, Russia

    2 The Institute of Demography of the Higher School of Economics University, 109028, Moscow, Bol'shoj Trehsvjatitel'skij per., Bld. 3, Russia

    3 Federal State Budgetary Educational Institution of Further Professional Education "Russian Medical Academy of Continuous Professional Education" of the Ministry of Healthcare of the Russian Federation. 125993, Moscow, Barricadnaya Str., 2/1, bld. 1, Russia

    Для цитування: Фоменко О. Ю., Козлов В. А., Альошин Д. В., Бірюков О. М., Білоусова С. В., Мудров А. А., Некрасов М. А. Консервативна реабілітація пацієнтів старших вікових груп з порушенням випорожнення кишечника на тлі пролапсу тазових органів. Експериментальна і клінічна гастроентерологія. 2019; 165 (5): 111-120. DOI: 10.31146 / 1682-8658-ecg-165-5-111-120

    For citation: Fomenko O. Yu., Kozlov V. A., Aleshin D. V., Biryukov O. M., Belousova S. V., Mudrov A. A., Nekrasov M. A. Conservative rehabilitation of the elderly patients with impaired bowel emptying and pelvic organs prolaps. Experimental and Clinical Gastroenterology. 2019; 165 (5): 111-120. (In Russ.) DOI: 10.31146 / 1682-8658-ecg-165-5-111-120

    Фоменко Оксана Юріївна, д.м.н., лікар функціональної діагностики вищої категорії, керівник лабораторії клінічної патофізіології; доцент кафедри колопроктології, лікар функціональної діагностики вищої категорії Козлов Володимир Олександрович, кандидат економічних наук, науковий співробітник Інституту демографії НДУ «Вища школа економіки»

    Альошин Денис Вікторович, відділення реанімації, завідувач відділенням, к.м.н. Бірюков Олег Михайлович, Завідувач відділенням, к.м.н..

    Білоусова Світлана Василівна, к.м.н., лабораторія клінічної патофізіології, старший науковий співробітник Мудров Андрій Анатолійович, к.м.н., відділення загальної та реконструктивної колопроктологии, науковий співробітник; кафедра колопроктології, асистент кафедри

    Некрасов Максим Андрійович, лабораторія клінічної патофізіології, молодший науковий співробітник Oksana Yu. Fomenko, MD, Ph D. Head of the Laboratory of Clinical Pathophysiology; Associate Professor Vladimir A. Kozlov, PhD in economics, Researcher of the Institute of Demography of the Higher School of Economics University Denis V. Aleshin, MD, PhD, Head of the Intensive care Unit Oleg M. Biryukov, Head of the Department, Ph .D. Svetlana V. Belousova, MD, PhD, Senior Researcher

    Andrey A. Mudrov, MD, PhD, Senior Researcher; Assistant of the Department of Coloproctology Maksim A. Nekrasov, Junior Researcher of the Laboratory of Clinical Pathophysiology

    резюме

    Мета дослідження: оцінити ефективність консервативної реабілітації методом біологічного зворотного зв'язку (БОС) у осіб похилого та старечого віку з функціональними розладами дефекації на тлі пролапсу тазових органів.

    Матеріали та методи. Матеріалом дослідження послужили дані обстеження і динамічного спостереження на тлі консервативного лікування в ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »хворих з функціональними розладами дефекації на тлі пролапсу тазових органів у віці старше 60 років. Для діагностики порушень евакуаторної функції

    І Corresponding author: Фоменко Оксана Юріївна Oksana Yu. Fomenko

    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    * Ілюстрації до статті - на кольоровій вклейці в журнал.

    * Illustrations to the article are on the colored inset of the Journal.

    аноректальної зони використовувалася: російськомовна версія спеціалізованого опитувальника «Система бальної оцінки порушень евакуаторної функції товстої кишки»; аноректальная манометр високого дозволу (HRAM) c програмним забезпеченням виробника (Solar Gastro, MMS, Голландія) з 8-канальним водноперфу-Зіон катетером (UniTip, Unisensor AG, США); евакуаторної проба з балоном і дефекографія, що проводилися за стандартною методикою. БОС - терапію проводили на спеціалізованих апаратних комплексах Urostim (Канада) і WPM Solar (Голландія) за стандартною методикою. Оцінка ефективності лікування проведена після курсу БОС-терапії з використанням тих же методів. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою набору стандартних прикладних програм (Statistica, StatSoft, США, MS Excel).

    Результати. У дослідження включені 82 (89,1% складу групи спостереження) жінок (середній вік Mean ± SD: 64,7 ± 5,5 років [min-max: 60-89 років]), і 10 (10,9% учасників дослідження ) чоловіків (середній вік 67,4 ± 4,8 років [61-74 років]). За даними HRAM, спазм пуборектальной петлі (I тип манометричного патерну) діагностовано у 48/92 (52,2%) пацієнтів; II тип патерну з підвищенням тиску в анальному каналі при напруженні щодо тиску в спокої при неадекватній пропульсіі у 12/92 (13,0%); III тип манометричного патерну з ознаками неповної релаксації при адекватній пропульсіі - у 27/92 (29,4%) і IV тип манометричного патерну з неадекватною пропульсіі - у 5 з 92 (5,4%). Позитивна динаміка і нормалізація стану після курсу лікування досягнуті у 38 (79,1%) хворих з I типом манометричного патерну, у пацієнтів з вихідним манометричним патерном II типу - у 12 з 12 (100%), при вихідному III типі манометричного патерну - у 20 з 27 (74,1%), а при IV типі - у 5 з 5 (100,0%) хворих. Небажаних явищ в ході дослідження не зареєстровано. Погіршення стану не було виявлено ні в одному випадку.

    Висновок: Проведення консервативної реабілітації пацієнтів похилого та старечого віку з ФРД методом БОС-терапії призводить до поліпшення функції евакуації у 81,5% спостережень. При цьому нормалізація показників напруження досягнута в 34,8% спостережень, відповідно.

    Ключові слова: реабілітація, літні, функціональні розлади дефекації, біологічний зворотний зв'язок, біофідбек-терапія, аноректальная манометр високого дозволу, обструктивна дефекація, проктоген-ний запор, пролапс тазових органів, дефекографія, евакуаторної проба

    Summary

    Aim: to assess the effectiveness of conservative rehabilitation with the use of biofeedback therapy in elderly patients with functional anorectal disorders and prolapse of the pelvic organs.

    Materials and methods. The study represents the results of a single-center prospective trial on effectiveness of conservative treatment of elderly (>60 y.o.) patients with functional disorders of defecation and prolapse of the pelvic organs. To diagnose the presence of functional anorectal disorders we used Russian version of the specialized questionnaire "Score-system for the assessment of disorders of the evacuatory function of the colon"; high-resolution anorectal manometry (HRAM) with the standard software (Solar Gastro, MMS, The Netherlands) with 8-channel water-perfusion catheter (UniTip, Unisensor AG, USA); evacuation test with balloon and defecography, carried out according to the standard procedure. Biofeedback therapy was performed with the use of specialized hardware complexes Urostim (Canada) and WPM Solar (The Netherlands) in accordance to the standard technique. The effectiveness of treatment was evaluated after a course of biofeedback therapy using the same methods. Statistical analysis was carried out using a set of standard applications (Statistica, StatSoft, USA, MS Excel).

    Results. The study included 82 (89.1% of the follow-up group) women (mean ± SD mean age: 64.7 ± 5.5 years [min-max: 60-89 years]) and 10 (10.9% of the study participants) men (mean age 67.4 ± 4.8 years [61-74 years]). According to HRAM, spasm of puborectal loop (type I manometric pattern) was diagnosed in 48/92 (52.2%) patients; type II pattern with increased pressure in the anal canal when straining relative to the pressure at rest with inadequate propulsions in 12/92 (13.0%); Type III manometric pattern with signs of incomplete relaxation with adequate propulsion - in 27/92 (29.4%) and type IV manometric pattern with inadequate propulsion - in 5 of 92 (5.4%). Positive dynamics and normalization of the state after the course of treatment were achieved in 38 (79.1%) patients with type I manometric pattern, in patients with initial type II manometric pattern - in 12 of 12 (100%), in the initial type III manometric pattern - in 20 of 27 (74.1%), and in type IV - in 5 of 5 (100.0%) patients. No adverse events were recorded during the study. No deterioration was detected in any of the cases.

    Conclusion: Implementation of the conservative rehabilitation with the use biofeedback therapy for the elderly patients who have functional defecation disorders leads to improvement of evacuation in 81.5% cases. Normalization of straining was achieved in 34.8% of cases, respectively.

    Keywords: rehabilitation, elderly, functional disorders of defecation, biofeedback therapy, high-resolution anorectal manometry, obstructive defecation disorders, proctogenic constipation, pelvic organ prolapse, defecography, evacuation test

    Вступ

    Порушення функції випорожнення в похилому і старечому віці становить величезну медико-соціальну проблему. Поступове зниження можливості до самообслуговування, зменшення комунікаційної активності, акцентування на проблемі спорожнення серед пацієнтів похилого і старечого віку призводить до соціальної ізоляції даної категорії хворих і психологічного дискомфорту.

    За даними епідеміологічних досліджень хронічний запор - надзвичайно поширене захворювання - від 12 до 27% в популяції [1], яке має суттєвий вплив на якість життя пацієнтів і призводить до значних витрат системи охорони здоров'я [2]. При цьому поширеність проктогенних запорів, обумовлених обструктивної дефекацією, тобто нездатністю до ефективної евакуації вмісту з прямої кишки з відчуттям перешкоди в задньому проході під час спорожнення кишечника [3], в популяції невідома, проте серед пацієнтів спеціалізованих центрів вони виявляються у 20-81% хворих [4-7].

    На сьогоднішній день відомо, що частота пролапсу тазових органів неухильно збільшується з віком. Сьогодні в світі кожна друга жінка страждає пролапсом тазових органів різного ступеня тяжкості [8]. Патологія може спостерігатися в будь-якому віці, однак, за даними ряду досліджень зустрічається в 41,1% у жінок у віці старше 60 років [8-11]. Важливо відзначити, що поширеність ректоцеле (що представляє собою дівертікулоподобное випинання стінки прямої кишки в бік піхви) як варіанти опущення задньої стінки піхви серед жінок, що мають скарги на порушення випорожнення прямої кишки, за даними різних авторів, становить від 7 до 56,5% [12 -16].

    Випадання прямої кишки у жінок у віці старше 50 років зустрічається в 6 разів частіше, ніж чоловіків [17, 18, 19]. Традиційно вважається, що ректальний пролапс є наслідком важких багаторазових пологів, проте близько У пацієнток з даним захворюванням родили. Пік захворюваності припадає на сьоме десятиліття у жінок, у чоловіків же ця проблема може розвинутися у віці 40 років і раніше. У 31% хворих захворювання розвивається на тлі важкої фізичної праці [20].

    Пацієнти з тазовим пролапсом, особливо з річок-тоцеле і внутрішньої ректальної инвагинацией, можуть пред'являти скарги на утруднення спорожнення [21]. Які ж причини порушення дефекації у пацієнтів з пролапсом тазових органів? Дані причини можуть бути як анатомічного характеру, пов'язані з тазовим пролапсом, так і функціонального генезу. Однак, що може бути найбільш значущим в патогенезі порушення спорожнення: структурні або функціональні зміни, або їх поєднання на сьогоднішній день невідомо. При цьому наявність функціональних порушень, в тому числі на тлі анатомічних дефектів, необхідно диференційовано

    діагностувати для вибору патогенетично значущої терапії, в тому числі у пацієнтів старшої вікової групи [22-25].

    Згідно Римським критеріям класифікації функціональних розладів травлення (Rome IV, 2016, зі змінами [26,27]), діагноз функціональних розладів дефекації (ФРД) встановлюється за наявності таких діагностичних критеріїв, присутніх протягом останніх 3 місяців, при цьому початок симптомів повинно бути зазначено більш ніж за 6 місяців до встановлення діагнозу. F3. Пацієнт повинен відповідати діагностичним критеріям функціонального запору і / або синдрому роздратованого кишечника з переважанням запору, при спробі дефекації неодноразово виявляються ознаки порушення спорожнення (на підставі не менше ніж 2 з 3 наступних ознак):

    a. Негативна евакуаторної проба з балончиком.

    b. Патологічний профіль випорожнення прямої кишки за даними манометр або поверхневої електроміографії анального сфінктера.

    c. Порушення спорожнення кишки за даними променевих методів дослідження.

    Підтипи F3a і F3b застосовні для пацієнтів, які відповідають критеріям ФРД.

    Найбільш доступними методами виявлення ФРД є тест з виштовхуванням балончика (евакуаторної проба) і дефекографія. У першому випадку пацієнту в пряму кишку вводиться балончик об'ємом 50 мл, заповнений водою або повітрям, який просять евакуювати в положенні «сидячи на унітазі» в окремому від дослідника приміщенні [28,29]. Однак методика евакуаторної проби недостатньо стандартизована за часом вигнання балончика і не дозволяє встановити тип ФРД [7,30,31,32], а сам заповнений балончик не завжди повністю імітує констатує-цію стільця пацієнта, в зв'язку з чим позитивна евакуаторної проба не завжди виключає наявність розладів дефекації [27]. Дефекографія несе в собі безсумнівну діагностичну цінність, поєднуючи можливість виявлення структурно-анатомічних змін у вигляді ректоцеле, внутрішньої ректальної инвагинации, опущення промежини і т.д., з одного боку, і функціональних розладів евакуації за величиною залишкового обсягу, часу і кратності спроб спорожнення, з іншого [7,33,34].

    На жаль, два вищеописаних методу не можуть диференціювати тип ФРД, в зв'язку з чим золотим стандартом діагностики є ано-ректальна манометр високого дозволу (HRAM), що дозволяє за допомогою кольорової графіки Клозе в 3D-форматі оцінювати розподіл тиску в анальному каналі і в прямій кишці в спокої і при різних функціональних пробах. Залежно від характеру виявлених змін, виділяють чотири манометрических паттерна функціональних розладів дефекації (табл. 1) [27].

    Таблиця 1.

    Класифікація функціональних розладів дефекації в залежності від типу манометричного патерну при аноректальної манометр

    адекватне збільшення тиску в прямій кишці (>45 мм.рт.ст.), що супроводжується одночасним парадоксальним збільшенням тиску в анальному каналі

    Тип I

    неадекватне збільшення тиску в прямій кишці (<45 мм.рт.ст.), що супроводжується одночасним парадоксальним збільшенням тиску в анальному каналі

    Тип II

    адекватне збільшення тиску в прямій кишці (>45 мм.рт.ст.), що супроводжується недостатнім зменшенням тиску в анальному каналі (на <20% від вихідного тиску)

    Тип III

    неадекватне збільшення тиску в прямій кишці (<45 мм.рт.ст.), що супроводжується недостатнім зменшенням тиску в анальному каналі (на <20% від вихідного тиску)

    Тип IV

    Четверті Римські критерії поділяють «недостатню пропульсіі при дефекації» (підтип Б3а), на II і IV типи і, власне, «діссінергіче-ську дефекацію» (підтип Б3Ь), на I і III типи [27]. Звертає на себе увагу, що I і II типи схожі наявністю парадоксального скорочення м'язів тазового дна при напруженні, а III і IV - відсутністю повноцінної релаксації м'язів тазового дна при спробі дефекації (більше 20% від базального тиску в спокої).

    Які ж способи корекції ФРД? Як лікувальний заходи першої лінії найчастіше проводять БОС-терапію, спрямовану на навчання пацієнта саморегуляції процесу дефекації з відновленням втрачених умовно-рефлекторних зв'язків, що досягається багаторазовим повторенням правильного напруження з напругою м'язів передньої черевної стінки і одночасним розслабленням анальних сфінктерів і м'язів тазового дна під власним візуальним контролем, як рекомендовано Четвертим Римським угодою [27], а також Керівництвом Американського і Європейського товариств нейрогастроентерологія і моторики [35].

    У більшості рандомізованих досліджень при обструктивної дефекації застосовується

    протокол БОС- терапії, розроблений SS Rao в 2011 р [36] (в подальшому цей протокол зазнав незначних доповнень, найбільш повно відображені в Четвертому Римському угоді 2016 г. [27], а також в Керівництві Американського і Європейського товариств нейрогастроентерологія і моторики по проведення БОС-терапії 2015р [35]). Даний протокол спрямований на навчання усвідомленого синхронного скорочення м'язів передньої черевної стінки для підвищення вну-трібрюшного і інтраректального тиску і одночасної релаксації м'язів тазового дна при напруженні.

    У той же час, з огляду на те, що в доступній літературі джерел, присвячених проблемам діагностики та лікування проктогенних запорів у осіб похилого та старечого віку з наявністю пролапсу тазових органів, відносно небагато, буде актуально проведення досліджень в цьому напрямку.

    Метою нашого дослідження було виявлення функціональних розладів дефекації у даній категорії пацієнтів і оцінка ефективності їх консервативної реабілітації методом БОС-терапії.

    матеріали та методи

    Матеріалами дослідження послужили дані обстеження і лікування 92 пацієнтів, які дали письмову інформовану на участь в дослідженні. Всі вони перебували під наглядом у ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »в лабораторії клінічної патофізіології в період 2015-2018 рр. Протокол і матеріали дослідження були схвалені Етичним комітетом ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »до початку включення пацієнтів. Всі пацієнти перед початком дослідження давали письмову інформовану згоду на участь в дослідженні і використання даних обстеження в науково-медичних цілях.

    Критерії включення пацієнтів у дослідження:

    • функціональний запор, відповідність IV Римським критеріям;

    • наявність ректоцеле і / або внутрішньої ректальної инвагинации і ознак утруднення спорожнення за даними Дефекографія і / або негативна евакуаторної проба;

    • наявність патологічного манометричного паттерна по HRAM.

    Критерії виключення:

    • наявність перенесених оперативних втручань на органах малого таза;

    • наявність важкої соматичної патології;

    • наявність психічних захворювань;

    • вік понад 90 років.

    Всі пацієнти заповнювали опитувальник ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »МОЗ Росії - систему бальної оцінки (порушень евакуаторної функції товстої кишки) - для суб'єктивної оцінки результатів консервативної терапії до і після проведеного лікування [37].

    Діагноз функціональних розладів дефекації в 59 (64,1%) спостереженнях був встановлений на підставі даних ИЯАМ і Дефекографія (ознаки порушення евакуаторної функції: збільшення часу випорожнення більше 20 с і залишкового обсягу прямої кишки більше 20%, а також дрібний характер випорожнення [27, 33, 38-40]); у 33 (35,9%) - на підставі ИЯАМ і негативною евакуаторної проби.

    Всі дослідження проводили в умовах очищеної від калових мас прямої кишки (після попередньої підготовки за допомогою очисної клізми обсягом 0,5 л).

    Манометр високого дозволу проводили на апаратному комплексі Solar GI за допомогою 8-ми канальних водно-перфузійних датчиків. Визначали тип манометричного патерну при напруженні. Розраховували відсоток релаксації (PR) за формулою:

    PR = 100% х (P -P,) / P ,

    v rest push rest

    де Рге8 (- середній тиск в спокої, Ррі8Ь - середній тиск при напруженні [23,24,25].

    Евакуаторну пробу проводили в положенні сидячи в ізольованому приміщенні, де пацієнт виконував спроби виштовхування балона з 50 мл теплої води. Тривалість проби становила 1-2, але не більше 5 хвилин. Дефекографія виконували в відділенні рентгенодіагностики, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих »МОЗ Росії (керівник - д.м.н. Зароднюк І. В.) по стандартному протоколу. Барієву суспензія змішували з картопляним крохмалем до отримання однорідної маси, за консистенцією подібною з фекаліями. Контрастну речовину вводили в пряму кишку за допомогою спеціального шприца через коротку пластикову трубку в положенні хворого стоячи (для виключення закидання в сигмовидную кишку). Вводили 200-250 мл барієвої пасти до появи позиву на дефекацію.

    Дефекографія проводили в положенні пацієнта сидячи на спеціально сконструйованому стільці. Виконували рентгенографію прямої кишки в бічній проекції в спокої, при вольовому скороченні і максимальному напруженні у фінальній стадії спорожнення. Виготовляли також відеозапис випорожнення прямої кишки. за тривалістю

    дослідження займало 15-20 хв. Променеве навантаження на пацієнта складала від 4,2 до 8,4 мЗв [39].

    БОС - терапію проводили на спеціалізованих апаратних комплексах Urostim (Канада) і WPM Solar (Голландія). Попередньо з пацієнтом проводили навчальну бесіду по правильній техніці напруження, при якій формувалося розуміння можливості створення вектора евакуації кишкового вмісту при напрузі м'язів передньої черевної стінки і одночасної релаксації м'язів тазового дна [41]. Далі пацієнту в положенні лежачи з приведеними до живота ногами вводили в пряму кишку балончик з теплою водою об'ємом 50 мл до виникнення позиву на дефекацію, імітуючи наповнення. Якщо позиву не виникало, то збільшували введений об'єм рідини. Екран монітора був розділений на дві частини, при цьому на верхній частині екрану пацієнт візуалізував відбувається з м'язами передньої черевної стінки при напрузі, а на нижній частині - роботу м'язів тазового дна при напруженні. Персонал контролював правильність проведення процедури. В кінці циклу БОС-терапії проводили контрольне дослідження.

    При статистичній обробці результатів для оцінки нормальності розподілу використовувався тест на нормальність Шапіро-Уілкі (при отриманні значення р<0.05 на 5% рівні значущості можемо відкинути гіпотезу про нормальний розподіл, в іншому випадку цю гіпотезу відкинути не можна - розподіл може бути нормальним). Для оцінки відмінностей у величинах до і після лікування, застосовували як t-критерій Стьюдента (для нормального розподілу), так і U-критерій Манна-Уїтні (непараметричний тест для ненормального розподілу).

    результати

    В дослідження на базі ФГБУ «ГНЦК ім. А. Н. Рижих », лабораторії клінічної патофізіології за 2015-2018 рр. були обстежені і отримували консервативне лікування з приводу ФРД 92 пацієнта старших вікових груп [(похилого віку (від 60 до 74 років) - 88 (95,7%) осіб, старечого (від 75 до 89 років) - 4 (4,3% )]. Жінок було 82 (89,1%) у віці 64,7 ± 5,5 років (60-89 років), чоловіків - 10 (10,9%) у віці 67,4 ± 4,8 років (61 -74). За даними дефекографія ознаки ректоцеле виявлени- у 57 (61,9%) жінок; поєднання ректоцеле c внутрішньої ректальної инвагинацией - у 25 (27,2%), внутрішня ректальная інвагінація у 10 (10,9%) чоловіків.

    За даними аноректальної манометр високого дозволу, проведеної до лікування, в залежності від отриманого манометричного патерну, пацієнти розподілилися наступним чином. З спазмом пуборектальной петлі (I тип манометричного патерну) були 48/92 (52,2%) пацієнтів; з підвищенням тиску в анальному каналі при напруженні щодо тиску в спокої при неадекватній пропульсіі (II тип) - 12/92 (13,0%); з ознаками неповної релаксації при адекватній пропульсіі (манометричний патерн III типу) -

    27/92 (29,4%), з неадекватною пропульсіі (IV тип) -5/92 (5,4%) (табл. 2) (рис. 1-4).

    Після курсу БОС-терапії у пацієнтів із спазмом пуборектальной петлі (манометричний патерн I типу) в середньому по групі відзначалася позитивна динаміка відсотка релаксації при напруженні (від -26,5 ± 16,8% до лікування до 7,3 ± 17,6% після лікування). У той же час, повна нормалізація розподілу тиску при напруженні (відсутність манометрических ознак ФРД) була виявлена ​​у 8/48 (16,7%) пацієнтів. При цьому позитивна динаміка тільки у вигляді підвищення відсотка релаксації відзначена в 30/48 (62,5%) спостереженнях. У 10/48 (20,8%) пацієнтів позитивної динаміки не зареєстровано.

    У пацієнтів з вихідним манометричним патерном II типу нормалізація спостерігалася у 3/12 (25,0%), а позитивна динаміка - у 9/12 (75,0%). При цьому у 4/12 (25,0%) (в їх числі 3 з нормалізацією) реєструвалася ще і нормалізація пропульсіі при вихідному її зниженні (ознака II типу манометричного патерну). Незадовільних результатів лікування за даними HRAM в даній групі не було.

    Таблиця 2.

    Показники тиску при напруженні за даними ІЯЛМ у пацієнтів до лікування (n = 92)

    Таблиця 3.

    Середні показники тиску при напруженні у пацієнтів після лікування за даними ІІЛМ (п = 92).

    Тип манометричного паттерна ФРД Число хворих Тиск в спокої, мм.рт.ст. Залишковий тиск при напруженні, мм.рт.ст. Відсоток релаксації, мм.рт.ст.

    I 48 56,9 ± 19,5 72,2 ± 28,3 -26,5 ± 16,8

    II 12 58,6 ± 26,5 72,8 ± 33,7 -26,6 ± 20,3

    III 27 60,7 ± 20,4 55,9 ± 19,0 8,2 ± 4,9

    IV 5 60,4 ± 34,1 53,0 ± 27,1 9,8 ± 5,1

    Динаміка показників після лікування

    Тип вихідного манометричного паттерна ФРД Число пацієнтів Тиск в спокої, мм.рт.ст. Залишковий тиск при напруженні, мм.рт.ст. Відсоток релаксації,% Результати лікування

    10-бездинаміки,

    I 48 61,9 ± 23,1 57,2 ± 21,3 7,3 ± 17,6 30-позитивна динаміка, 8-нормалізація

    9-позитивна

    II 12 62,1 ± 25,2 53,3 ± 25,6 14,6 ± 14,4 динаміка, 3-нормалізація

    7-без динаміки,

    III 27 63,9 ± 21,2 48,0 ± 19,8 25,1 ± 16,3 3-позитивна динаміка, 17-нормалізація

    1-позитивна

    IV 5 56,8 ± 19,9 45,2 ± 17,0 20,6 ± 12,4 динаміка, 4-нормалізація

    У хворих з вихідним III типом манометричного паттерна повна нормалізація показників напруження відзначена у 17/27 (63,0%), позитивна динаміка зі збільшенням коефіцієнта релаксації - у 3/27 (11,1%); у 7/27 (25,9%) - не зазначено позитивної динаміки.

    Серед пацієнтів з IV типом манометричного паттерна повна нормалізація показників напруження виявлена ​​у 4/5 (80,0%), позитивна динаміка у - 1/5 (20,0%), при цьому відновлення пропульсіі відзначено у всіх 5/5 (100% ) пацієнтів (табл. 3).

    Таким чином, позитивна динаміка за коефіцієнтом релаксації анального сфінктера при напруженні була зареєстрована у 43/92 (46,7%) пацієнтів, повна нормалізація параметрів напруження - у 32/92 (34,8%). Відсутність позитивної динаміки лікування за манометричним даними, на жаль, було виявлено у 17/92 (18,5%).

    Так само слід зазначити нормалізацію пропульсіі у 9/92 (9,8%) пацієнтів (у 4 з вихідним II типом і у 5 з вихідним IV типом ФРД) при її вихідному зниженні, що в 8/9 спостереженнях спільно з поліпшенням параметрів релаксації призвело до повної нормалізації напруження, а у 1/9 (11,1%) пацієнтки з вихідним IV типом ФРД -явілось єдиним фактором поліпшення, що так само було розцінено нами як позитивний ефект лікування.

    Нами не виявлено суттєвих відмінностей за показниками тиску спокою до і після лікування в вибірці в цілому (без розподілу на типи ФРД): U-критерій Манна-Уїтні, р = 0,33. Для показників тиску при напруженні для всієї вибірки ви-

    явлені значні відмінності до і після лікування: і-критерій Манна-Уїтні, р<0,001. Однак для всіх типів ФРД, крім I типу, не існує значущої різниці зміни показників тиску при напруженні до і після лікування (і-критерій Манна-Уїтні, р>0,1). Однак для I типу манометричного паттерна різниця в тиску істотно відрізнялася: і-критерій Манна-Уїтні, р = 0,002.

    Для коефіцієнта релаксації за вибіркою без щодо типу ФРД виявлені значущі відмінності до і після лікування: і-критерій Манна-Уїтні, р<0,001.

    Таким чином, виявлена ​​статистично значуща різниця між параметрами тиску в спокої і при напруженні у пацієнтів до і після консервативного лікування ФРД, що особливо виражено у хворих зі спазмом пуборектальной петлі.

    Нами проведено порівняння даних динаміки об'єктивних досліджень з результатами суб'єктивної бальної оцінки за системою бальної оцінки ступеня порушень евакуаторної функції товстої кишки ГНЦК до і після проведеного лікування. Відповідно до отриманих результатів, серед 17/92 (18,5%) пацієнтів з відсутністю позитивної манометричної динаміки у 10/17 (58,8%) після лікування зберігалися 11,6 ± 2,9 балів суб'єктивної оцінки, що не мало клінічно значущих відмінностей від вихідних значень. Однак в 7/17 (41,2%) спостереженнях відзначена деяка позитивна динаміка - з 12,9 ± 3,4 до 10,7 ± 2,9 балів, хоча і не досягала статистично значущих відмінностей. Серед 43/92 (46,7%) пацієнтів з позитивною динамікою манометрических показників при напруженні у 11/43 (25,6%) клінічно після проведеного лікування поліпшення

    не відзначалося і відповідно не відбулося змін балів -11,3 ± 1,9; в той же час 32/43 (74,4%) пацієнта відзначали клінічне поліпшення, а сума балів знизилася - з 13,2 ± 2,7 до 10,3 ± 2,9 (р<0,001).

    Серед 32/92 (34,8%) пацієнтів з повною нормалізацією спорожнення по манометричним ознаками суб'єктивно клінічне поліпшення відзначили 24/32 (75,0%) і сума балів знизилася з 11,8 ± 2,8 до 9,7 ± 2, 3; а в спостереженнях без клінічного поліпшення у 8/32 (25,0%) вона залишилася незмінною - 10,8 ± 2,8 балів.

    При порівнянні балів, отриманих в ході опитування по «Системі бальної оцінки» ГНЦК в підгрупах з різними типами манометрических патернів, і в групах з різними типами динаміки за функціональними показниками виявлені наступні результати. Для кількості балів Системи бальної оцінки по вибірці в цілому (без розподілу на типи ФРД) не можна сказати, що існує суттєва різниця між балами до і після лікування: і-критерій Манна-Уїтні, р = 0.2. Якщо розглядати ФРД за типами, то істотна різниця (р = 0.038) є тільки для другого типу -

    зниження більш, ніж на 2 бали. Для ФРД I, III і IV типу різниця між балами за індексом Системи бальної оцінки до і після лікування значимо не відрізняється.

    У пацієнтів без манометричної динаміки значущої різниці в кількості балів по «Системі бальної оцінки» між показниками до і після лікування не спостерігалося (U-критерій Манна-Уїтні, р = 0,8). Для пацієнтів з позитивною динамікою, середні показники опитувальника зменшилися в середньому на 2,5 бала (аналогічно, р<0,001).

    У тих пацієнтів, у яких за даними HRAM досягнута нормалізація показників, досягнуто суттєве зменшення і кількості балів по запитальника «Система бальної оцінки» - в середньому на 2 бали до кінця лікування (р = 0,003).

    Таким чином, після проведення математичного аналізу ми зробили висновок, що у пацієнтів з позитивною динамікою і нормалізацією тиску по манометричним даними існує статистична значима різниця і в покращанні суб'єктивної оцінки отриманих результатів лікування.

    Обговорення

    У світовій літературі ефективність БОС-тера-ПІІ при функціональному розладі дефекації не викликає сумнівів і підтверджена декількома рандомізованих дослідженнями [42-45].

    Результати 7 досліджень БОС-терапії при діссінергіческой дефекації були включені в мета-аналіз [46], який продемонстрував 6-кратне збільшення ймовірності клінічної відповіді в порівнянні з відсутністю терапії (відношення шансів 5,861; 95% ДІ 2,2-15,8).

    Проведення БОС-терапії при запорах, викликаному функціональним розладом дефекації, рекомендовано найбільшими зарубіжними професійними співтовариствами, такими як Американська колегія гастроентерологів [47] і Всесвітня гастроентерологічна організація [48], а також Російської гастроентерологічної асоціацією [49].

    Однак, що найбільш важливо в аспекті даної роботи, пацієнти з запором на тлі ФРД є гетерогенною групою хворих. Частина пацієнтів можуть мати супутні анатомічні зміни аноректальної зони, такі як ректоцеле, опущення промежини, внутрішню ректальну інвагінацію, які потенційно можуть зменшити ефективність лікування.

    Роботи, зіставляти ефективність БОС-терапії при наявності супутніх анатомічних змін аноректальної зони і без таких на даний момент в світовій літературі не проводилися.

    У ГНЦК раніше були оцінені результати лікування методом БОС-терапії пацієнтів у 90 хворих з ФРД (середній вік 43,6 ± 16,5 років) [41]. Необхідно підкреслити, що в даній роботі 62/90 (68,9%), крім функціональних причин СОД, була супутня органічна патологія,

    така як ректоцеле і внутрішня ректальная інвагінація, які також могли призводити до порушення випорожнення. Всім пацієнтам проведена БОС-терапія за програмою обструктивної дефекації на апараті Urostim (виробник Laborie, Канада). Курс лікування включав 10 щоденних сеансів загальною тривалістю 30 хв. При цьому нормалізація відзначена у 6 (9,5%) з 63 пацієнтів з вихідним спазмом пуборектальной петлі, у решти (57/63 (90,5%)) - позитивна динаміка зі зміною типу манометричного паттерна c I на III. У той же час була відсутня значуща динаміка у пацієнтів з вихідним III типом патерну і пацієнтів неадекватною пропульсіі [41]. Таким чином, в даному дослідженні ми зробили висновок, що метод біологічного зворотного зв'язку може бути застосований для лікування пацієнтів з синдромом об-структивно дефекації при наявності діссінергіі м'язів тазового дна у вигляді спазму пуборектальной петлі. При цьому БОС-терапія неефективна у пацієнтів з III типом діссінергіческого паттерна і у хворих з неадекватною пропульсіі.

    Вперше в цій роботі були оцінені результати консервативної реабілітації пацієнтів похилого та старечого віку з пролапсом тазових органів, як генітальним, так і ректальним, які мали труднощі спорожнення у вигляді проктогенних запорів. Звертає на себе увагу той факт, що були отримані статистично значущі відмінності між параметрами оцінки функціонального стану м'язів тазового дна у пацієнтів до і після консервативного лікування ФРД, що особливо виражено у хворих зі спазмом пуборектальной петлі. Разом з тим, при бальною суб'єктивній оцінці отриманих результатів відзначено статистично достовірна різниця після лікування в порівнянні з результатами до терапії

    у більшості хворих, що відзначають позитивний ефект лікування незалежно від від типів ФРД.

    Безумовно, потрібно подальше проведення досліджень з визначенням збереження

    ефекту в залежності від часу проведення БОС-терапії, а також вибору оптимальної кількості курсів для отримання стійкого результату у пацієнтів з ФРД на тлі тазового пролапсу.

    висновки

    1. Проведення консервативної реабілітації пацієнтів похилого та старечого віку з функціональними розладами дефекації методом БОС-терапії призводить до поліпшення функції евакуації у 81,5% спостережень. При цьому нормалізація показників напруження досягнута в 34,8% спостережень, відповідно.

    2. Проведений математичний аналіз отриманих результатів показав, що існує статистично достовірна різниця між отриманими даними функціональних досліджень та результатами суб'єктивної бальної оцінки пацієнтами до і після проведеної БОС-терапії.

    література | References

    1. Sanchez M.I., Bercik P. Epidemiology and burden of chronic constipation. Can J Gastroenterol. 2011 року; 25 (Suppl B): 11-15.

    2. Rao S.S., Seaton K., Miller M. J., Schulze K., Brown C. K., Paulson J., Zimmerman B. Psychological profiles and quality of life differ between patients with dyssynergia and those with slow transit constipation. J Psychosom Res. 2007; 63 (4): 441-449.

    3. Bartolo D.C., Bartram C. I., EkbergO., Fork F. T., Kodner I., Kuijpers J. H., Mahieu P. H., Shorvon P. J., Stevenson G. W., Womack N. et al. Proctography. Int J Colorectal Dis. 1988; 3 (2): 67-89.

    4. Nullens S., Nelsen T., Camilleri M. et al. Regional colon transit in patients with dyssynergic defaecation or slow transit in patients with constipation. Gut. 2012; 61 (8): 1132-1139.

    5. Rao S.S., Patel R. S. How useful are manometric tests of anorectal function in the management of defecation disorders? Am J Gastroenterol. 1997; 92 (3): 469-475.

    6. Rao S.S., Mudipalli R. S., Stessman M., Zimmerman B. Investigation of the utility of colorectal function tests and Rome II criteria in dyssynergic defecation (Anismus). Neurogastroenterol Motil. 2004; 16 (5): 589-596.

    7. Головенко А.О., Фоменко О. Ю., Єгорова Д. В., Білоус С. С. Терапія за принципом «біологічного зворотного зв'язку» в лікуванні хронічного запору. Експериментальна і клінічна гастроентерологія. - 2017. - 3 (139). - с. 99-105.

    Golovenko A. O., Fomenko O. Yu., Egorova D. V., Belous S. S. Terapiya po principu «biologicheskoj obratnoj svyazi» v lechenii xronicheskogo zapora. E'ksperimental'naya i klinicheskaya gastroe'nterologi-ya. 2017; 3 (139): 99-105.

    8. Алієв Е.А., Ахмедова Е. В. Пролапс тазових органів (огляд літератури). Колопроктології. - 2016. -2 (56). - с. 42-47.

    Aliev E'.A., Axmedova E'.V. Prolaps tazovyx organov (obzor literatury). Koloproktologiya. 2016 року; 2 (56): 42-47.

    9. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) при пролапсі тазових органів / Баринова М. Н., Солопова А. Е., Тупікіна Н. В., з співавт. // Акушерство, гінекологія та репродукція. - 2014. -№ 1. - С. 37-46.

    Barinova M. N., Solopova A. E., Tupikina N. V., s soavt. Magnitno-rezonansnaya tomografiya (mrt) pri prolapse tazovyx organov. Akusherstvo, ginekologiya i reproduk-ciya. 2014 року, no.1, pp. 37-46.

    10. Ismail S.I., Bain C., Hagen S. Oestrogens for treatment or prevention of pelvic organ prolapse in postmenopausal women. Review. Cochrane Database Syst Rev. 2010. 8; (9): CD007063. doi: 10.1002 / 14651858.CD007063.pub2.

    11. Dietz H. The aetiology of prolapse. Int Urogynecol J. 2008; 19: 1323-1329.

    12. Шелигін Ю.А., і співавт. АКР. Клінічні рекомендації. Колопроктології / під ред. Ю. А. Шелигіна. -М .: ГЕОТАР-Медіа, 2015. - 528 С.

    Shely'gin Yu.A., i soavt. AKR. Klinicheskie rekomendacii. Koloproktologiya / pod red. Yu. A. Shely "gina. - M .: GE'OTAR-Media, 2015. - 528 P.

    13. Воробйов Г. І. Основи колопроктології / під ред. Г. І. Воробйова. - Москва: «МІА», 2006. - с. 193-208. Vorob'ev G. I. Osnovy "koloproktologii / pod red. G. I. Vorob'eva. - Moskva:« MIA », 2006. pp.193-208.

    14. Шелигін Ю.А., Титов А. Ю., Джанаєв Ю. А., Бірюков О. М., Мудров А. А., Краснопільська І. В. Особливості клінічної картини і характер ній-ро-функціональних порушень у хворих ректоце-ле. Колопроктології. - 2012. - 4 (42). - с. 27-32. Shely'gin Yu.A., Titov A. Yu., Dzhanaev Yu.A., Biryukov OM, Mudrov AA, Krasnopol'skaya IV Osobennosti klinicheskoj kartiny "i xarakter ne-jro-funkcional'ny'x narushenij u bol'ny 'x rektocele. Koloproktologiya. 2012; 4 (42): 27-32.

    15. Block I. R. Transrectal repair of rectocele using oblitera-tive suture. Dis Colon Rectum. 1986; 29: 707-711.

    16. Savoye-Collet C., Savoye G., Koning E., Leroi A. M., Dacher J. N. Defecography in symptomatic older women living at home. Age Ageing. 2003; 32: 347-350.

    17. Gourgiotis S., Baratsis S. Rectal prolapse. Int J Colorectal Dis. 2007; 22 (3): 231-243.

    18. Kairaluoma M.V., Kellokumpu I. H. Epidemiologic aspects of complete rectal prolapse. Scand J Surg. 2005. 94 (3): 207-210.

    19. Madiba T.E., BaigM. K., Wexner S. D. Surgical management of rectal prolapse. Arch Surg. 2005; 140 (1): 63-73.

    20. Nygaard I., Shaw J., Egger M. J. Exploring the association between lifetime physical activity and pelvic floor disorders: study and design challenges. Contemp Clin Trials. 2012; 33 (4): 819-27.

    21. Фоменко О. Ю. Механізми порушення евакуатор-ної і утримує функції при захворюваннях прямої кишки і напрямки патогенетично обгрунтованої діагностики та терапії. Дисс. доктора медичних наук. - М. - 2018.

    Fomenko O. Yu. Mexanizmy "narusheniya e" vakuatornoj i uderzhivayushhej funkcii pri zabolevaniyax pryamoj kishki i napravleniya patogeneticheski obosnovannoj diagnostiki i terapii. Diss. doktora medicinskix nauk. -M. - 2018.

    22. Попов А.А., Атрошенко К. В., Фоменко О. Ю., Федоров А. А., Мананникова Т. Н., Тюріна С. С., Коваль А. А., Барто Р. А., Головін А. А. Функціональні розлади дефекації у пацієнток з пролапсом геніталій. Стан до сакрокольпопексіі і після неї. Російський вісник акушера-гінеколога. - 2016. - 5 (16). - с. 55-60.

    Popov A. A., Atroshenko K. V., Fomenko O. Yu., Fedorov A. A., Manannikova T. N., Tyurina S. S., Koval 'A.A., Barto R. A., Golovin A. A. FunkcionaFnye rasstrojstva defekacii u pacientok s prolapsom genitalij. Sostoyanie do sakrokoPpopeksii i posle nee. Rossijskij vestnik akushera-ginekologa. - 2016. - 5 (16). - s.55-60.

    23. Фоменко О.Ю., Шелигін Ю. А., Порядин Г. В., Титов А. Ю., Пономаренко А. А., Мудров А. А., Білоусова С. В. Функціональний стан м'язів тазового дна у пацієнтів з синдромом обструктів-ної дефекації. Колопроктології. - 2017. - 2 (60). -з. 55-61.

    Fomenko O. Yu., Shely'gin Yu.A., Poryadin GV, Titov A. Yu., Ponomarenko AA, Mudrov AA, Belousova SV FunkcionaPnoe sostoyanie my "shcz tazovogo dna u pacientov s sindromom obstruktivnoj defekacii. Koloproktologiya. - 2017. - 2 (60). - s.55-61.

    24. Фоменко О.Ю., Шелигін Ю. А., Попов А. А., Порядин Г. В., Титов А. Ю., Берсенєва Е. А., Мудров А. А., Білоусова С. В. Функціональне стан м'язів тазового дна у хворих рек-тоцеле. Російський вісник акушера-гінеколога. 2017; 3 (17): 43-48.

    Fomenko O. Yu., Shely'gin Yu.A., Popov AA, Poryadin GV, Titov A. Yu., Berseneva EA, Mudrov AA, Belousova SV FunkcionaPnoe sostoyanie my "shcz tazovogo dna u boPny'x rektocele. Rossijskij vestnik akushera -ginekologa. - 2017. - 3 (17). - s.43-48.

    25. Фоменко О.Ю., Шелигін Ю. А., Попов А. А., Титов А. Ю., Білоусова С. В. Пролапс геніталій і про-структивно дефекація. Погляд з позицій функціональної діагностики. Медичний алфавіт. -2017. - 3 (1) Сучасна гінекологія. - с. 39-45. Fomenko O. Yu., Shely'gin Yu.A., Popov A. A., Titov A. Yu., Belousova S. V. Prolaps genitalij i obstruktivnaya defekaciya. Vzglyad s pozicij funkcional "noj diagnostiki. Medicinskij alfavit. - 2017. - 3 (1) Sovremennaya ginekologiya. - pp. 39-45.

    26. Lacy B.E., Mearin F., Chang L. et al. Bowel Disorders. Gastroenterology. 2016 року; 150 (6): 1393-1407.

    27. Rao S.S., Bharucha A. E., Chiarioni G. et al. Anorectal Disorders. Gastroenterology. 2016 року; 150 (6): 1430-1442.

    28. Minguez M., Herreros B., Sanchiz V. et al. Predictive value of the balloon expulsion test for excluding the diagnosis of pelvic fl oor dyssynergia in constipation. Gastroenterology. 2004; 126 (1): 57-62.

    29. Ratuapli S., Bharucha A. E., Harvey D., Zinsmeister A. R. Comparison of rectal balloon expulsion test in seated and left lateral positions. Neurogastroenterol Motil. 2013; 25 (12): 813-20.

    30. Rao S. S. Dyssynergic defecation. Gastroenterol Clin North Am. 2001; 30 (1): 97-114.

    31. Rao S.S., Kavlock R., Rao S. Influence of Body Position and Stool Characteristics on Defecation in Humans. Am J Gastroenterol. 2006; 101 (12): 2790-2796.

    32. Chiarioni G., Kim S. M., Vantini I., Whitehead W. E. Validation of the Balloon Evacuation Test: Reproducibility and Agreement With Findings From Anorectal Manometry and Electromyography. Clin Gastroenterol Hepatol. 2014; 12 (12): 2049-2054.

    33. Зароднюк І. В. Рентгенологическая дефекографія в обстеженні колопроктологіческіх хворих. Радіологія - практика. - 2004. - 2. - с. 26-30. Zarodnyuk I. V. Rentgenologicheskaya defekografi-ya v obsledovanii koloproktologicheskix boPny'x. Radiologiya - praktika. - 2004. - 2. - pp. 26-30.

    34. Freimanis M.G., Wald A., Caruana B., Bauman D. H. Evacuation proctography in normal volunteers. Invest Radiol. 1991; 26: 581-585.

    35. Rao S.S., Benninga M. A., Bharucha A. E., Chiarioni G., Di Lorenzo C., Whitehead W. E. ANMS-ESNM position paper and consensus guidelines on biofeedback therapy for anorectal disorders. Neurogastroenterol Motil. 2015; 27 (5): 594-609.

    36. Rao S. S. Biofeedback therapy for constipation in adults. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2011 року; 25 (1): 159-166.

    37. Шелигін Ю.А., Бірюков О. М., Тітов А. Ю., Фоменко О. Ю., Мудров А. А. існують предиктори результатів хірургічного лікування ректоце-ле? Колопроктології. - 2015. - 1 (51) - С. 64-69. Shely'gin Yu.A., Biryukov O. M., Titov A. Yu., Fomenko O. Yu., Mudrov A. A. sushhestvuyut li predik-tory "rezuPtatov xirurgicheskogo lecheniya rektocele? Koloproktologiya. 2015; 1 (51): 64-69.

    38. Drossman D. A. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016 року; 150: 1262-1279.

    39. Зароднюк І.В., Тихонов А. А. Рентгенологічні параметри нормальної дефекації за даними де-фекографіі. Медична візуалізація. - 2005. -6. - С. 122-127.

    Zarodnyuk I. V., Tixonov A. A. Rentgenologicheskie para-metry "normal" noj defekacii po danny "m defekografii. Medicinskaya vizualizaciya. - 2005. - 6. - pp. 122-127.

    40. Кузьмінов А.М., Орлова Л. П., Зароднюк І. В., Королик В. Ю., Джанаєв Ю. А., Минбаєв Ш. Т. ендоректальний циркулярна проктопластики в лікуванні ректоцеле. РЖГГК. - 2011. - 5. - С. 75-81. Kuz'minov A.M., Orlova L. P., Zarodnyuk I. V., Korolik V. Yu., Dzhanaev Yu.A., Minbaev Sh.T. E'ndorektaPnaya cirkulyarnaya proktoplastika v lech-enii rektocele. RZhGGK. - 2011. - 5. - pp. 75-81.

    41. Фоменко О.Ю., Титов А. Ю., Бірюков О. М., Мудров А. А., Білоусова С. В., Єгорова Д. В. Діагностика та консервативне лікування функціональних розладів дефекації. Колопроктології. -2016. - 3 (57). - с. 48-54.

    Fomenko O. Yu., Titov A. Yu., Biryukov O. M., Mudrov A. A., Belousova S. V., Egorova D. V. Diagnostika i konservativnoe lechenie funkcionaPny'x rasstrojstv defekacii. Koloproktologiya. 2016 року; 3 (57): 48-54.

    42. Rao SSC, Seaton K, Miller M, et al. Randomized Controlled Trial of Biofeedback, Sham Feedback, and Standard Therapy for Dyssynergic Defecation. Clin Gastroenterol Hepatol. 2007; 5 (3): 331-338.

    43. Chiarioni G, Salandini L, Whitehead WE. Biofeedback benefits only patients with outlet dysfunction, not patients with isolated slow transit constipation. Gastroenterology. 2005; 129 (1): 86-97.

    44. Heymen S, Scarlett Y, Jones K, Ringel Y, Drossman D, Whitehead WE. Randomized, Controlled Trial Shows

    Biofeedback to be Superior to Alternative Treatments for Patients with Pelvic Floor Dyssynergia-Type Constipation. Dis Colon Rectum. 2007; 50 (4): 428-441.

    45. Chiarioni G, Whitehead WE, Pezza V, Morelli A, Bassotti G. Biofeedback Is Superior to Laxatives for Normal Transit Constipation Due to Pelvic Floor Dyssynergia. Gastroenterology. 2006; 130 (3): 657-664.

    46. ​​Koh CE, Young CJ, Young JM, Solomon MJ. Systematic review of randomized controlled trials of the effectiveness ofbiofeedback for pelvic floor dysfunction. Br J Surg. 2008; 95 (9): 1079-1087.

    47. Bharucha AE, Dorn SD, Lembo A, Pressman A, Pressman A. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on Constipation. Gastroenterology. 2013; 144 (1): 211-217.

    48. Hamid SS, Malfertheiner P, et al. World Gastroenterology Organisation Global Guideline: Constipation. J Clin Gastroenterol. 2011 року; 45 (6): 483-487.

    49. Івашкін ВТ, Абдулхак СР, Баранская ЄК, з співавт. Клінічні рекомендації російської гастроентерологічної асоціації з діагностики та лікування дорослих пацієнтів з хронічним запором. Російський журнал гастроентерології, гепатології, колопроктології. 2014; 24 (6): 69-76.

    Ivashkin VT, Abdulxakov SR, Baranskaya EK, s soavt. Klinicheskie rekomendacii rossijskoj gastroe'ntero-logicheskoj associacii po diagnostike i lecheniyu vz-rosly'x pacientov s xronicheskim zaporom. Rossijskij zhurnal gastroe'nterologii, gepatologii, koloproktologii. 2014; 24 (6): 69-76.

    До статті

    Консервативна реабілітація пацієнтів старших вікових груп з порушенням випорожнення кишечника на тлі пролапсу тазових органів (стор. 111-120)

    To article

    Conservative rehabilitation of the elderly patients with impaired bowel emptying and pelvic organs prolaps (p. 111-120)

    Малюнок 1.

    Манометрический патерн I типу (спазм пуборектальной петлі) у пацієнтки К, 64л., А / к № 5032-18.

    Figure 1.

    Manometric pattern type I (puborectal loop spasm), patient K., female, 64 y.o.

    малюнок 2.

    Манометрический патерн II типу (підвищення тиску в анальному каналі при напруженні щодо тиску в спокої при неадекватній пропульсіі) у пацієнта З., 68л., А / к № 6481-11.

    Figure 2.

    Manometric pattern type II (anal canal push pressure increase compared to the resting pressurein case of inadequate propulsion). Patient Z., male, 68 y.o.

    малюнок 3.

    Манометрический патерн III типу (неповна релаксація при адекватній пропульсіі) у пацієнтки І., 71 р, а / к

    № 3547-15.

    Figure 3.

    Manometric pattern type III (incomplete relaxation with adequate propulsion). Patient I., female, 71 y.o.

    малюнок 4.

    Манометрический патерн IV типу (неповна релаксація при неадекватній пропульсіі) у пацієнтки В. (жін.), 63л., А / к № 7148-16.

    Figure 4.

    Manometric pattern type IV (incomplete relaxation with inadequate propulsion). Patient V. female, 63 y.o.


    Ключові слова: РЕАБІЛІТАЦІЯ /Літня /ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ ДЕФЕКАЦІЇ /БІОЛОГІЧНА Зворотній зв'язок /БІОФІДБЕК-ТЕРАПІЯ /Аноректальна манометрія ВИСОКОГО /обструктивні ДЕФЕКАЦІЯ /проктогенного ЗАПОР /Пролапс ТАЗОВИХ ОРГАНІВ /дефекографія /евакуаторної ПРОБА /REHABILITATION /ELDERLY /FUNCTIONAL DISORDERS OF DEFECATION /BIOFEEDBACK THERAPY /HIGH-RESOLUTION ANORECTAL MANOMETRY /OBSTRUCTIVE DEFECATION DISORDERS /PROCTOGENIC CONSTIPATION /PELVIC ORGAN PROLAPSE /DEFECOGRAPHY /EVACUATION TEST

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити