Метою дослідження є визначення умов розширеного відтворення людського капіталу в аграрній сфері. Відповідно до неї в статті визначено внутрішні та зовнішні умови розвитку людського капіталу, сформульовані принципи функціонування людського капіталу: Комплексність, цілісність, рівновагу і пропорційність. визначено тенденції розвитку людського капіталу аграрної сфери, зокрема, виявлено негативний тенденція в динаміці розподілу сільського населення Російської Федерації за віковими групами; відмічається зниження чисельності населення в працездатному віці і підвищення чисельності населення передпенсійного та пенсійного віку, що в сукупності зі зниженням чисельності населення молодше працездатного віку, може свідчити про потенційний виникненні дисбалансу пропозиції робочої сили в перспективі і, отже, дефіцит працівників у деякі тимчасові проміжки в галузях сільського господарства.

Анотація наукової статті з соціальної та економічної географії, автор наукової роботи - Авдєєв Євген Валентинович


CONCEPTUAL APPROACH TO LAYING THE GROUNDWORK FOR EXPANDED REPRODUCTION OF HUMAN CAPITAL IN THE AGRARIAN SECTOR

The author presents the results of analysis with the aim of revealing the grounds of expanded reproduction of human capital in the agrarian sector; defines the internal and external conditions for human capital development of; formulates principles of human capital functioning, i.e. complexity, integrity, equilibrium and proportionality; defines tendencies of human capital development in the agrarian sphere, and in particular, reveals negative tendency in dynamics of age distribution of the rural population of the Russian Federation; points out a decrease of working-age population and an increase in pre-retirement and retirement-age people, which coupled with a decrease in under working-age population may indicate a potential imbalance in the supply of labor in the future and, consequently, labor shortage in certain time intervals in the sectors of agriculture.


Область наук:

  • Соціальна та економічна географія

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал

    International Agricultural Journal


    Наукова стаття на тему 'КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ УМОВ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ АГРАРНОЇ СФЕРИ'

    Текст наукової роботи на тему «КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ УМОВ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ АГРАРНОЇ СФЕРИ»

    ?КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ УМОВ РОЗШИРЕНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ АГРАРНОЇ СФЕРИ

    CONCEPTUAL APPROACH TO LAYING THE GROUNDWORK FOR EXPANDED REPRODUCTION OF HUMAN CAPITAL IN THE AGRARIAN

    SECTOR

    Авдєєв Євген Валентинович,

    кандидат економічних наук, доцент кафедри організації виробництва і підприємницької діяльності в АПК ФГБОУ ВО «Воронезький державний аграрний університет імені імператора Петра I» Avdeev Evgeniy Valentinovich,

    Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, the Dept. of Farm Production Management and Entrepreneurial Business in Agro-Industrial Complex, Voronezh State Agrarian University named after Emperor Peter the Great, Russia, Voronezh

    Анотація: Метою дослідження є визначення умов розширеного відтворення людського капіталу в аграрній сфері. Відповідно до неї в статті визначено внутрішні та зовнішні умови розвитку людського капіталу, сформульовані принципи функціонування людського капіталу: комплексність, цілісність,

    УДК 331.101.262: 338.43 DOI: 10.24411 / 2588-0209-2019-10085

    рівновагу і пропорційність. Визначено тенденції розвитку людського капіталу аграрної сфери, зокрема, виявлено негативний тенденція в динаміці розподілу сільського населення Російської Федерації за віковими групами; відмічається зниження чисельності населення в працездатному віці і підвищення чисельності населення передпенсійного та пенсійного віку, що в сукупності зі зниженням чисельності населення молодше працездатного віку, може свідчити про потенційний виникненні дисбалансу пропозиції робочої сили в перспективі і, отже, дефіцит працівників у деякі тимчасові проміжки в галузях сільського господарства.

    Summary: The author presents the results of analysis with the aim of revealing the grounds of expanded reproduction of human capital in the agrarian sector; defines the internal and external conditions for human capital development of; formulates principles of human capital functioning, i.e. complexity, integrity, equilibrium and proportionality; defines tendencies of human capital development in the agrarian sphere, and in particular, reveals negative tendency in dynamics of age distribution of the rural population of the Russian Federation; points out a decrease of working-age population and an increase in pre-retirement and retirement-age people, which coupled with a decrease in under working-age population may indicate a potential imbalance in the supply of labor in the future and, consequently, labor shortage in certain time intervals in the sectors of agriculture.

    Ключові слова: людський капітал, відтворення людського капіталу, тенденції розвитку людського капіталу, принципи розвитку людського капіталу.

    Keywords: human capital, reproduction of human capital, tendencies of human capital development, principles of human capital development.

    В даний час в російській економіці можна відзначити ряд факторів, які на фоні недостатньої державної підтримки сільських товаровиробників зробили негативний вплив на розвиток аграрного виробництва і послабили виробничі зв'язки між господарюючими суб'єктами аграрної сфери (аж до їх повного розриву в деяких випадках). У сукупності ці фактори призвели до падіння рівня конкурентоспроможності всього агропромислового комплексу країни не тільки на міжнародному, а й на вітчизняному ринках.

    Ситуацію дещо виправило введення західними «партнерами» санкцій, що торкнулися в тому числі і продовольчий ринок, що в свою чергу спонукало владу країни звернути більш пильну увагу на вітчизняне аграрне виробництво і реалізовувати політику імпортозаміщення, спрямовану на підвищення продовольчої безпеки країни. Однак накопичилася за довгий час значна кількість проблем, якщо і дозволяє поліпшити стан справ у вітчизняному АПК, то не такими темпами як цього вимагає ситуація, кон'юнктура. Крім того, аграрний сектор на сьогодні продовжує стикатися з проблемами в процесі функціонування в масштабах всієї системи, а також на рівні окремих галузевих і регіональних господарських ланок. Тому в якості ключового джерела підвищення конкурентоспроможності вітчизняних господарюючих суб'єктів аграрної сфери може виступати розвиток людського капіталу, а також забезпечення його розширеного відтворення.

    Місце, відведене людського капіталу в сучасних умовах господарювання, його значимість для здійснення виробничого процесу багато в чому є унікальними і визначаються виходячи з ролі, яку він займає в процесі відтворення. Так, відповідно до загальновизнаним розумінням відтворення як економічної категорії, воно являє собою безперервне відновлення матеріальних благ в рамках існуючих виробничих відносин, а також самих відносин між працівниками і власниками капіталу, при цьому працівник як носій людського капіталу виступає основним елементом забезпечення відтворення в аграрній сфері . Ось чому питання, пов'язані з аналізом існуючого рівня людського капіталу і його прогнозування, повинні бути пріоритетними при формуванні державних програм розвитку сільського господарства.

    Умовою забезпечення сталого розвитку людського капіталу як складної соціально-економічної системи виступає забезпечення його розширеного

    відтворення, а, отже, і всіх елементів, що формують його структуру як в кількісному (рис. 1), так і в якісному вираженні. При цьому одними з базових принципів функціонування даної системи виступають комплексність і цілісність, що виходить з невід'ємності кожного з елементів, що входять до його складу і які зумовлюють деякі фактори формування, а також динамічність розвитку людського капіталу аграрної сфери.

    Малюнок 1 - Елементи кількісного відтворення людського капіталу

    Сам принцип функціонування людського капіталу досить складний і багатогранний і може розглядатися в кількох аспектах. По-перше, він виступає як відносно самостійна і відокремлена категорія - як капітал, в класичному його розумінні - як вартість, що приносить додаткову вартість, і можливості якої, в плані накопичення і споживання, обмежені лише людським потенціалом суб'єктів, які формують його чисельний склад, типом соціально-економічної формації, які знаходять своє вираження в наданні умов для його реалізації в рамках будь-якої території або галузі народного господарства. По-друге, формування додаткової вартості людським капіталом неможливо у відриві від більш складної системи, якою є агропродовольчий комплекс, який

    виступає складовою частиною соціально-економічної системи країни. По-третє, відтворення робочої сили як елемента кількісного відтворення людського капіталу в сучасних ринкових умовах має характер відтворення її як товару, при цьому за своєю суттю товаром робоча сила не є з огляду на те, що працівник надає в оренду роботодавцю свою здатність до праці як специфічного товару.

    Виходячи з позиції, що людський капітал виступає в якості складної інтегрованої системи, вона повинна вибудовуватися за принципами рівноваги і пропорційності, з метою забезпечення власної стійкості, динамічного і ефективного розвитку аграрного сектора. Необхідність дотримання цих принципів викликана тим, що рівновага системи відтворення людського капіталу підвищує достовірність і надійність прогнозування варіантів розвитку пов'язаної з ним в соціально-економічному плані аграрним виробництвом. Однак слід враховувати, що домогтися повної рівноваги при будь-якому типі економічної формації не представляється можливим, в кращому випадку можна домогтися тільки деякою збалансованості попиту і пропозиції робочої сили, підвищення економічної віддачі від вкладених витрат, оптимізації доходів і витрат.

    Крім того, певний дисбаланс вносить і соціально-економічна політика, яку проводить держава, що мала часом деструктивний характер, що сприяє появі різких зрушень у відтворювальному процесі, що відбувалося в після реформений період в аграрній сфері досить часто. Навіть якщо зробити припущення, що проводяться в країні соціально-економічні перетворення будуть проводитися еволюційним шляхом, тобто спостерігатиметься стійке зростання, то практика потребують постійної вироблення нових економічних рішень, отже, тому необхідне коректування наукового обгрунтування. З представлених постулатів можна зробити висновок, що забезпечення рівноваги і пропорційності розвитку такої складної і динамічно розвивається системи як людський капітал багато в чому буде зводитися до постійного пошуку більш досконалих методів і механізмів господарювання, узгодження функцій системи управління, пошуку балансу між якістю і кількістю залучених працівників і витрат на їх використання, адекватних вимогам, що пред'являються аграрним сектором економіки.

    При визначенні сутності концептуальних заходів, спрямованих на розширене відтворення людського капіталу, в методологічному плані необхідно враховувати закономірності існуючого суспільного поділу праці,

    способи і варіанти його кооперації. Беручи до уваги, що людський капітал як система володіє внутрішніми рушійними силами і чинниками саморозвитку, він одночасно з цим вимагає наявності тісних економічних зв'язків з галузями, в тандемі з якими він функціонує, і, отже, потребує деякої кількісної оцінки.

    У зв'язку з цим доцільним вбачається визначення тенденцій розвитку кількісної складової відтворення людського капіталу, а саме аналізу чисельності сільського населення і його структури за віковими групами як бази формування ринку праці аграрної сфери.

    Проведене дослідження дозволило виявити негативну тенденцію в динаміці розподілу сільського населення Російської Федерації за віковими групами (табл. 1). Спостерігається стійка тенденція зменшення загальної чисельності сільського населення. Так, за період з 2001 по 2018 р відбулося її зниження з 39,2 млн чол. до 37,6 млн чол. або на 4,3%. Виходячи з перспектив розвитку людського капіталу сільської місцевості, особливо слід відзначити негативні зміни в групах, що входять в категорію населення молодше працездатного віку. Так, в 10-14 і 15-19 років спостерігається зниження на 38,7% і 36,4% відповідно, що свідчить про те, що в перспективі саме на це кількість або більше зменшиться чисельність працездатного сільського населення.

    Таблиця 1 - Розподіл сільського населення Російської Федерації за віковими групами, чел._

    Вікові групи Роки 2018 у% до 2000 р.

    2001 2005 2010 2017 2018

    Сільське населення 39 232 38 755 38 209 37 772 37 554 95,7

    в тому числі у віці, років:

    0-4 2 020 2 065 2 371 2 576 2 428 120,2

    5-9 2 536 2 125 2 069 2 477 2 523 99,5

    10-14 3 600 2 778 2 137 2 162 2 206 61,3

    15-19 2 952 3 496 2 691 1 866 1 878 63,6

    20-24 2 613 2 732 3 404 1 981 1 973 75,5

    25-29 2 452 2 550 2 669 2 617 2 381 97,1

    30-34 2 441 2 441 2 510 2 786 2 823 115,6

    35-39 2 992 2 497 2 419 2 537 2 553 85,3

    40-44 3 281 3 133 2 456 2 479 2 473 75,4

    45-49 2 767 3 139 3 047 2 405 2 403 86,8

    50-54 2 110 2 596 3 005 2 743 2 602 123,3

    55-59 1 234 1 754 2 436 3 124 3 095 250,8

    60-64 2 522 1 402 1 595 2 576 2 653 105,2

    65-69 1 862 2 210 1 210 1 895 2 006 107,7

    70 і більше 3 850 3 837 4 190 3 548 3 555 92,3

    Із загальної чисельності -населеніе у віці:

    молодше працездатного 8 796 7 670 7 054 7 617 7 577 86,1

    працездатному 21 517 22 700 22 865 20 507 20 149 93,6

    старше працездатного 8 919 8 385 8 290 9 648 9 827 110,2

    Джерело: [4, с. 83, 7, с. 89]

    В аналізованому періоді відзначається зниження чисельності населення в працездатному віці (на 1,1 п. П.) І підвищення чисельності населення передпенсійного та пенсійного віку, що в сукупності зі зниженням чисельності населення молодше працездатного віку може свідчити про потенційний виникненні дисбалансу пропозиції робочої сили в перспективі , і, отже, дефіцит працівників у деякі тимчасові проміжки в галузях сільського господарства (табл. 2).

    Таблиця 2 - Структура сільського населення Російської Федерації по працездатному віку,% _

    Роки Структура сільського населення

    молодше працездатного віку працездатного віку старше працездатного віку

    2001 22,4 54,8 22,7

    2002 22,0 55,3 22,7

    2003 21,3 56,3 22,4

    2004 20,5 57,5 ​​22,0

    2005 19,8 58,6 21,6

    2006 19,2 59,5 21,4

    2007 18,6 60,0 21,4

    2008 18,4 60,2 21,4

    2009 18,3 60,2 21,5

    2010 18,5 59,8 21,7

    2011 18,8 59,1 22,2

    2012 19,0 58,4 22,6

    2013 19,3 57,5 ​​23,1

    2014 19,6 56,7 23,7

    2015 19,9 55,8 24,3

    2016 20,1 55,0 25,0

    2017 20,2 54,3 25,5

    2018 20,2 53,7 26,2

    Джерело: [4, с. 83, 5, с. 72, 6, с. 74, 7, с. 89]

    Виявлені тенденції свідчать, з одного боку, про зниження природних можливостей відтворення населення, а з іншого - про перспективний зниженні трудового потенціалу аграрного сектора економіки, що свідчить про звуженому характер кількісного відтворення людського капіталу сільської

    місцевості.

    У галузях сільського господарства склалася стійка тенденція зниження чисельності населення, зайнятого у виробництві аграрної сфери (рис. 2). За аналізований період знижується не тільки загальна чисельність зайнятого населення з 6 831 тис. Чол. в 2006 році до 4 212 тис. чол. в 2017 р або на 38,3%, а й спостерігається зменшення питомої ваги населення, зайнятого в сільському, лісовому і рибному господарствах по відношенню до загальної чисельності працездатного населення, на 9,2 п. п.

    OS

    г-

    OS

    (N (N

    00 про

    OS

    про про

    00 (N (N

    Ч (U X

    про

    3 н

    hjf н про про До X <і

    4 про До

    00

    М -. II

    (N (N

    (N (N

    Про 00 г-

    (N

    d Про

    (N OS

    До ")« 1

    II

    ю

    (N 00 про

    (N

    I I

    I I

    го ич про

    (N

    I I

    +121212121212121212121212

    6 0 0 2

    7 0 0 2

    8 0 0 2

    9 0 0 2

    0 2

    0 2

    2

    0 2

    0 2

    0 2

    0 2

    6

    0 2

    7

    0 2

    1 - чисельність сільського населення працездатного віку; 2 - чисельність населення, зайнятого в сільському, лісовому господарстві, полюванні, рибальстві і

    рибництві

    Малюнок 2 - Динаміка чисельності сільського населення працездатного віку і працівників сільськогосподарських організацій Воронезької області, тис. Чол. Джерело: [3, с. 48]

    Як будь-яка мережа, що динамічно розвивається економічна система людський капітал не є статичною не тільки в часі, але і в просторі, і в своєму функціонуванні, піддаючись впливу внутрішніх та зовнішніх чинників, він впливає на всі сфери аграрного виробництва. Забезпечення розширеного відтворення людського капіталу не гарантує стійке економічне зростання, однак при грамотно збудованому механізмі державного регулювання буде

    сприяти досягненню пропорційності між різними галузями агропродовольчого комплексу.

    Список літератури:

    1. Авдєєв Є.В. Прогнозування параметрів розвитку людського капіталу в сільському господарстві регіону / О.В. Авдєєв, В.В. Ухоботов // Інновації в АПК: проблеми та перспективи. - 2017. - № 3. - С. 38-47.

    2. Маркова Г. Удосконалення умов відтворення в сільському господарстві / Г. Маркова // Економіст. - 2013. - № 9. - С. 51-57.

    3. Робоча сила, зайнятість і безробіття в Росії (за результатами вибіркових обстежень робочої сили). 2018: Стат.сб. / Росстат. - Москва, 2018. - 142 с.

    4. Російський статистичний щорічник. 2010: Додати Стат.сб. / Росстат. - Москва, 2010. -813 с.

    5. Російський статистичний щорічник. 2014: Стат.сб. / Росстат. - Москва, 2014. -

    693 з.

    6. Російський статистичний щорічник. 2016: Стат.сб. / Росстат. - Москва, 2016 -725 з.

    7. Російський статистичний щорічник. 2018: Стат.сб. / Росстат. - Москва, 2018 -

    694 з.

    8. Тихонов Є. Сільські території як просторовий базис відтворення людського капіталу аграрної сфери / Є. Тихонов, В. Реймер // Міжнародний сільськогосподарський журнал. - 2016. - №6. - С. 14-16.

    Spisok literatury:

    1. Avdeev E.V. Prognozirovanie parametrov razvitiya chelovecheskogo kapitala v sel'skom hozyajstve regiona / E.V. Avdeev, V.V. Uhobotov // Innovacii v APK: problemy i perspektivy. - 2017. - № 3. - S. 38-47.

    2. Markova G. Sovershenstvovanie uslovij vosproizvodstva v sel'skom hozyajstve / G. Markova // Ekonomist. - 2013. - № 9. - S. 51-57.

    3. Rabochaya sila, zanyatost 'i bezrabotica v Rossii (po rezul'tatam vyborochnyh obsledovanij rabochej sily). 2018: Stat.sb. / Rosstat. - Moskva, 2018. - 142 c.

    4. Rossijskij statisticheskij ezhegodnik. 2010: Додати Stat.sb. / Rosstat. - Moskva, 2010. - 813 s.

    5. Rossijskij statisticheskij ezhegodnik. 2014: Stat.sb. / Rosstat. - Moskva, 2014. - 693 s.

    6. Rossijskij statisticheskij ezhegodnik. 2016: Stat.sb. / Rosstat. - Moskva, 2016 - 725 s.

    7. Rossijskij statisticheskij ezhegodnik. 2018: Stat.sb. / Rosstat. - Moskva, 2018 - 694 s.

    8. Tihonov E. Sel'skie territorii kak prostranstvennyj bazis vosproizvodstva chelovecheskogo kapitala agrarnoj sfery / E. Tihonov, V. Rejmer // Mezhdunarodnyj sel'skohozyajstvennyj zhurnal. - 2016. - №6. - S. 14-16.


    Ключові слова: людський капітал /відтворення людського капіталу /тенденції розвитку людського капіталу /принципи розвитку людського капіталу. /human capital /reproduction of human capital /tendencies of human capital development /principles of human capital development.

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити