У статті досліджено вплив тіньової економіки на стан економічної злочинності в Україні. Автором проаналізовано взаємозв'язок понять «криміналізація економіки»,« Тіньова економіка»,« Економічна злочинність». Обґрунтовано, що функціонування легальної економіки вимагає подальшої розробки на основі інтеграції досягнень економічних і юридичних наук.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Черней Володимир Васильович


The paper studied the effect of the shadow economy in a state of economic crime in Ukraine. The author analyzed the relationship of concepts «criminalization of the economy»,« Black economy»,« Economic crime». It is proved that the functioning of the legal economy requires further development through the integration of the achievements of economic and legal sciences.


Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва діє до: 2013
    Журнал: Юридична наука і практика: Вісник Нижегородської академії МВС Росії

    Наукова стаття на тему 'Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні'

    Текст наукової роботи на тему «Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні»

    ?Черней В.В. Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні

    B.B. Черней

    Черней Володимир Васильович - кандидат юридичних наук, доцент, перший проректор з навчально-методичної та

    наукової роботи, Національна академія внутрішніх справ України (Q3Q35, г. Киев, Со-ломенская площа, 1)

    E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні

    У статті досліджено вплив тіньової економіки на стан економічної злочинності в Україні. Автором проаналізовано взаємозв'язок понять «криміналізація економіки», «тіньова економіка», «економічна злочинність». Обґрунтовано, що функціонування легальної економіки вимагає подальшої розробки на основі інтеграції досягнень економічних і юридичних наук.

    The paper studied the effect of the shadow economy in a state of economic crime in Ukraine. The author analyzed the relationship of concepts «criminalization of the economy», «black economy», «economic crime». It is proved that the functioning of the legal economy requires further development through the integration of the achievements of economic and legal sciences.

    Суспільна небезпека глобалізації тіньових процесів в сфері фінансового обороту речей, прав, дій, вплив на поглиблення економічної кризи, зростання рівня корупції та криміногенного потенціалу в сфері економічних відносин - проблеми загальновідомі. В останні роки процеси тінізації набули масштабів, які загрожують нормальному розвитку легальної економіки. Характеристика тіньових процесів міститься в багатьох роботах українських вчених, оглядах зарубіжної літератури та численних публікаціях в періодичних виданнях.

    Однак в зазначених як вітчизняних, так і зарубіжних джерелах немає загальноприйнятого визначення явища, яке вчені та практичні працівники називають тіньовою економікою. Для його освітлення використовують занадто широкий, іноді торгово-жаргонний спектр визначень: друга, кульова, нелегальна, протизаконна, злочинна, неврахована, деструктивна, нерегламентіро-ванна, неофіційна, кримінальна, прихована, фіктивна, дефективна, паралельна, чорна, сіра, брудна, підпільна, неформальна економіка.

    Безсистемність, невизначеність гносеологічних аспектів перших досліджень тіньової економіки привели до суперечок щодо сутності, структури, причин і самого поняття тіньової економіки.

    На думку Л. Абалкін, тіньова економіка є різні види економічної діяльності, спрямовані на отримання доходів шляхом ухилення від оподаткування. Однак дослідник не відносить до тіньової економіки кримінальну сферу - розкрадання, небанківську фінансову злочинність і іншу злочинну деятельность1. Розглядається визначення близьке до визначення окремих західних фахівців, таких як В. Блейдс, А. Франк, В. Стен і ін.

    Науковий аналіз проявів тіньової економіки колишнього СРСР провів в 1977 році американський соціолог Гроссман, який описав так звану другу економіку ( «second economy») в СРСР На думку автора, за масштабами нелегальної економіки Радянський Союз міг претендувати на одне з провідних місць в світі. У 1980-х роках вийшло в світ ще кілька праць західних вчених, що підтверджують існування сектора «неформального виробництва» в країнах з плановою економікой2. Незабаром було опубліковано кілька робіт, в яких підтверджено існування «неформального виробництва» в країнах з економікою командно-адміністративного тіпа3.

    У радянській економічній школі дослідження феномену тіньової економіки вперше проведені в Науково-дослідному економічному інституті при Держплані СРСР під керівництвом Т.І. Карягіной4. Автор відносила до тіньової економіки виробництво товарів і надання послуг за плату, які не фіксують в офіційної статистичної звітності. Однак, відносячи до цього поняття хабарництво, шахрайство, спекулятивні операції, які не є виробництвом товарів і послуг, дослідниця певною мірою суперечить власним визначенням тіньової економікі5. Згодом Ю. Козлов запропонував розуміти «тіньову економіку» як будь-яку приховану від державного обліку економічну деятельность6.

    Досить розгорнуту, однак безсистемне класифікацію тіньової економіки спробував розробити А. Шохін. У структурі тіньової економіки він визначив такі складові:

    - неформальна економіка (функціонування механізмів «торгу» і виробництва ресурсів, що дозволяють використовувати їх в корисливих групових чи особистих інтересах; фактичне істота-

    вання ринкових відносин формальної адміністративної регламентації);

    - фіктивна економіка (фіктивна вартість - приписки та інші порушення звітності, виробництво фіктивної споживчої вартості - неякісної продукції; фіктивні, інфляційні компоненти в ціні продукції);

    - нелегальна частина так званої другої економіки (нелегальне дрібне товарне виробництво і нелегальна сфера послуг, що існують внаслідок ухилення від оподаткування або побоювань легалізації, пов'язаних з можливою зміною політики держави);

    - чорна економіка (класична економічна злочинність, зокрема, в таких формах, як зайняття забороненими видами діяльності, розкрадання власності і виробництво на цій основі в межах підпільної економіки продукції, корумпована економіка, «чорний» і «сірий» ринки і т. Д. ) 7.

    В процесі подальшої класифікації складових тіньової економіки А. Шохін запропонував і такі поняття, що, на його думку, характеризували так звану чорну економіку. Зокрема, в структурі чорної економіки він виділив:

    - підпільну економіку - діяльність неврахованих підприємств або неврахованих структурних підрозділів державних підприємств;

    - кульову економіку - економічну діяльність, в результаті якої частина продукції, виробленої на підприємствах, є неврахованої і підлягає розподілу через незаконні канали реалізації;

    - корумповану економіку - зрощування незаконного виробництва частини держапарату, що забезпечує функціонування незаконного предприним АТЕЛ ьства;

    - чорний ринок - спекуляцію і махінації з дефіцитним товаром (закупівля та перепродаж товарів з метою збагачення);

    - сірий ринок - ринок неофіційного бартеру товарів і услуг8.

    Деталізуючи структуру тіньової економіки, Т. Корягіна запропонувала розділити це явище на три блоки:

    - неофіційна економіка, в яку входять всі легальні види економічної діяльності, в рамках яких мають місце не враховане офіційною статистикою виробництво товарів і послуг і приховування цієї діяльності від оподаткування і т. П .;

    - фіктивна економіка, тобто приписки, розкрадання, спекулятивні операції, хабарництво, різного роду шахрайство і т. П .;

    - підпільна економіка - заборонені законом види економічної діяльності. В рамках останнього блоку тіньової економіки Т. Корягіна розглядала і діяльність організованої економічної преступності9.

    В Україні дослідження в цьому напрямку розпочато в 1994 році на базі Національного інсти-

    тута стратегічних досліджень. Український вчений-економіст, дослідник тіньової економіки В. Турчинов виділяє чотири її складові: економічна діяльність, яку не приховує від державних органів, але по ряду об'єктивних і суб'єктивних причин не враховує, не контролює і не обкладає держава; легальна економічна діяльність, під час якої відбувається повне або часткове ухилення від сплати податків, зборів, штрафів та інших обов'язкових платежів; незаконна, навмисно прихована від державних органів економічна діяльність, діяльність, спрямована на отримання доходу кримінальним шляхом. Запропонована В. Турчиновим класифікація проявів тіньової економіки містить 13 ознак, 55 класифікаційних груп, 36 подгрупп10.

    Білоруські вчені виділили шість напрямків (складових) тіньової економіки:

    - неформальна економіка (неформальні господарські відносини між підприємствами);

    - розкрадання (враховані і приховані розкрадання на підприємствах, зокрема, приписки, порушення бухгалтерського обліку і т. П.);

    - спекуляція;

    - антизаконна, антисуспільна діяльність (наркобізнес, торгівля зброєю, рекет, проституція і тіньова економічна діяльність в рамках банківських структур і т. П.);

    - тіньова економічна діяльність банківських структур;

    - приховане інвестування та управління коштами КПСС11.

    Всі вищенаведені варіанти визначення поняття і класифікації структурних елементів тіньової економіки різняться лише незначними деталями, їх навряд чи можна застосовувати для системного аналізу тіньової економіки. Вони практично не містять методологічного інструментарію, придатного для економічної або кримінологічної класифікації та об'єктивного пізнання цього явища, або конструювання норм матеріального та процесуального права, або формування організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.

    Таким чином, незважаючи на активне обговорення цієї теми на початку 90-х років минулого століття, загальноприйняте поняття тіньової економіки, яке об'єктивно відображало б різноманітні джерела та методологічні основи їх локалізації і детінізації економіки, так і не визначено. Економісти колишнього СРСР дискутували не тільки з приводу визначення поняття тіньової економіки. Протиріччя були виявлені при вивченні і трактуванні причин її виникнення та існування. На підставі цих дискусій В. Рутгайзер в залежності від підходу до проблем виникнення і шляхів подолання тіньової економіки умовно розділив вчених на два табори - «конструктивістів» і «ліквідаторів» 12. Перші вважали, що поява тіньової економіки викликано планово-

    Черней В.В. Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні

    Черней В.В. Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні

    адміністративною системою управління, тому її існування закономірно. Ліквідувати тіньову економіку, на переконання «конструктивістів», можна лише змінивши форми власності та існуючу систему господарювання.

    Як зазначає В.М. Попович, поняття «тіньова економіка» виникло в процесі розробки організаційно-правових заходів боротьби з легалізацією та відмиванням капіталів злочинного походження як деструктивного і руйнівного фактора суспільно-економічних відносин. На його думку, вчені та фахівці-практики (як юристи, так і економісти) вибрали цю назву певною мірою інтуїтивно, поступово усвідомивши, що корисливі злочини і отримані від них доходи досягли таких обсягів, які стали оцінювати на рівні звернення капіталів в легальній сфері економікі13.

    В рамках підпільної економіки В.В. Вяткін виділяє дві складові: незаконну (нелегальну) економічну діяльність і економічну злочинність. До першої групи автор відносить заборонені законодавством види бізнесу, зокрема, продаж зброї, наркобізнес, контрабанду, азартні ігри, проституцію і т. Д. Економічну злочинність розуміють як сукупність корисливих зловживань у банківській і господарської сферах, безпосередньо не стосуються виробництва, оскільки вони зосереджені в сфері перерозподілу вже створеної власності (шахрайство, службові розкрадання і т. п.) 14.

    У цьому контексті вдалою, на наш погляд, є позиція В.А. Мандибури, який вважає, що «тіньова» економіка не є якісно однорідної як за своїми структурними складовими, так і за остаточними результатами їх впливу на соціально-економічні процеси і відносини. Визначаючи зміст поняття «тіньова економіка», необхідно враховувати, що воно має широке і вузьке значення. У широкому сенсі до складу тіньової економіки можуть бути віднесені всі види «неврахованої», «нерегламентованої», «прихованої» і «законспірованої» економічної діяльності, незалежно від того, чи є вони протиправними чи ні. У вузькому розумінні поняття «тіньова економіка» обмежується виключно тими видами економічної діяльності та відповідними відносинами, які за своїм змістом є або протиправними, або суспільно опаснимі15.

    У той же час завдання економістів, юристів чи інших фахівців, які беруться за дослідження тіньової економіки, - призупинення тіньових процесів на основі створення економічних і організаційно-правових передумов детінізації економіки. Однак зробити це можна тільки спільними зусиллями як економістів, так і юристів за умови комплексного підходу. Економісти не зможуть розробити ефективну економічну модель передумов детінізації економіки, без врахування особливостей організує-

    ционно-правового середовища країни. Юристи не зможуть сконструювати ефективні правові форми і відповідну організаційно-правову інфраструктуру превентивного впливу на економічні та організаційно-правові причини тінізації економіки без знання економічних закономірностей, фінансово-правових та організаційно-управлінських технологій фінансового обороту речей, прав, дій. З цього приводу можна заперечити, що такий підхід є екстенсивним, оскільки всього блоку економічних, організаційно-управлінських та правових наук знати неможливо. Однак інформацію, необхідну для визначення об'єктно-технологічного, суб'єктного і причинного складу тіньової економіки, містять саме ці науки. Практичні фахівці правоохоронних органів, які протидіють тіньовим криміногенним проявам, повинні володіти такою інформацією, інакше вони просто не зможуть виявити і розкрити конкретне тіньовий дію криміногенного характеру. Відповідно, підготовка таких фахівців, а тим більше фахівців керівної ланки, покликаних створити економічні передумови і організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки, вимагає саме комплексного підходу. З іншого боку, така підготовка необхідна і вченим, які досліджують феномен тіньової економіки, і чиновникам, які приймають не завжди зважені рішення економічного характеру, що призводять до глобалізації тіньових процесів. Про це свідчить наведений вище аналіз тіньових процесів і проблем з питань визначення поняття і структури тіньової економіки. Крім того, дослідникам тіньової економіки важливо знати ці дисципліни саме в частині, що відображає економічні, організаційні, фінансово-правові аспекти субстанції «тіньова економіка».

    Відстоюють комплексний підхід до пізнання і протидії феномену тіньової економіки та деякі інші українські вчені. «Вузьконаправлені заходи ... тільки підсилюють кризові явища, що сприяє розширенню масштабів тіньової економіки. У сучасне становище необхідно застосувати комплексний підхід ... спрямований на зміну мотивації поведінки всіх суб'єктів суспільства ... », - відзначають вчені Науково-дослідного інституту Міністерства економіки України А.В. Базилюк і С.А. Коваленко16.

    Крім того, глибинна причина існування узкопрофессионального підходу і широкого спектра тлумачень поняття «тіньова економіка» і шляхів його подолання обумовлені певною неоднозначністю, яку містить сам емпіричний факт - субстанція цього явища. З одного боку, в ньому міститься протиправна і переважно криміногенна основа, з іншого боку, сучасна тіньова економіка - це реальна економічна субстанція, яка відображає

    рівнозначну або майже рівнозначну легальній економіці масу капіталів і сукупність економічних, виробничих і капіталооборотних технологій, трансформованих в сукупність тіньових відносин. Останні пронизують всю макро- і мікроуровневих структуру економіки і є її важливою складовою. Однак ця частина економіки, яка не підкоряється нормативно-правової регламентації, одночасно функціонує на основі економічних інтересів, що вступають в конфлікт з існуючою правової та економічної середовищем. Якщо економічні закони, організаційно-правові методи, підходи та методологічні основи функціонування легальної економіки напрацьовують в рамках класичної економічної теорії, теорії управління та галузях правових наук, то методологію вивчення всіх цих питань по тіньовій економіці необхідно ще тільки розробляти.

    Наведений вище аналіз свідчить, що дослідники тіньової економіки комплексний підхід до пізнання цього явища поки тільки декларують, а в практиці проведення досліджень застосовують вузькоспеціалізовані підходи, вважаючи головним завданням дослідження лише кількісну оцінку основних економічних параметрів цього явища. Причому, обчислюючи обсяги тіньової економіки, її дослідники не завжди розуміють, що вони враховують окремий сегмент тіньового капіталу-обороту, одного з численних джерел тіньової економіки або загальну масу тіньового капіталу-обороту.

    Тому розробка поняття тіньової економіки (яке точно відображало б діапазон джерел тіньової економіки, її технологічно насичену структуру, сутність, форми, економічну і криміногенну субстанцію; охоплювало б діапазон макро- і мікроуровневих причин, об'єктивний і суб'єктивний склади тіньової економіки; відображало вплив на легальну економіку , економічну безпеку підприємництва та держави, фактори ризиків, криміногенний потенціал суспільно-економічних відносин, як в окремих сегментах економіки, так і в цивільному обороті країни в цілому) є теоретико-методологічним підставою визначення ефективних організаційно-правових заходів детінізації економіки.

    Поняття і вчення про структуру тіньової економіки повинні грунтуватися на системно-логічних та економіко-кримінологічних принципах, які не-

    обхідних для здійснення юридично значимої класифікації різних джерел тіньової економіки, розробки понятійного апарату, придатного для опису економічного, організаційно-правового та криміногенного аспектів її субстанції, а також для визначення ефективної моделі та правового конструювання норм матеріального і процесуального права як форми реалізації організаційно-правової моделі детінізації економіки.

    Примітки

    1. Абалкін Л.І. Логіка економічного зростання. , 2002.

    2. Grossman G. Notes on the Illegal Private Economy and Corruption // Op. cit. P. 834-855.

    3. Хавіна С., СуперфінЛ. Буржуазна теорія «другої економіки» // Питання економіки. 1986. № 11. С. 104-112.

    4. Карягина Т.І. Послуги тіньові і легальні // Економіка і організація промислового виробництва. 1989. № 2. С. 6-65.

    5. Карягина Т. Тіньова економіка в СРСР // Питання економіки. 1990. № 3. С. 111.

    6. Адміністративне право: підручник / під ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. М., 1999..

    7. Тіньова економіка [Електронний ресурс]. URL:

    http://www.gray.kharkov.ua/category/show / ekonomchna

    _zlochinnst.

    8. Там же.

    9. Карягина Т. Тіньова економіка в СРСР // Питання економіки. 1990. № 3. С. 111.

    10. Турчинов О.В. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження: монографія. Київ, 1995.

    11. Клюні В.Л. Тіньова економіка: генезис, структура і сучасні особливості / В.Л. Кпюня, В.В. Пузіков // Вести Білоруського університету. Серія 3: Історія. Філософія. Політологія. Соціологія. Економіка. Право. 1992. № 2. С. 52-54.

    12. Рутгайзер В. Оцінка вартості бізнесу. М., 2008.

    13. Попович В.М. Теорія детінізації економіки: монографія. Ірпінь, 2001. С. 229.

    14. Вяткін В.В. Економічна злочинність у фінансовій сфері Росії на етапі трансформації: міжнародний досвід протидії: автореф. дис. ... канд. екон. наук. М., 2001..

    15. Мандибура В.А. Тіньова економіка України та напрямки законодавчої стратегії її обмеження. Київ, 1998.

    16. Базилюк А.В., Коваленко С.О. Тіньова економіка в Україні. Київ, 1998.

    Черней В.В. Концептуальні засади поняття і структури тіньової економіки в Україні


    Ключові слова: ЗЛОЧИННІСТЬ / «Криміналізації економіки» / "ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА" / «ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ» / ЕКОНОМІКА / «CRIMINALIZATION OF THE ECONOMY» / «BLACK ECONOMY» / «ECONOMIC CRIME» / CRIME / ECONOMY

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити