Розглядаються проблеми територіального розвитку. Запропоновано систему управління економічною поведінкою територій і механізм сталого розвитку приморської території.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Шабаліна Е. І.


Conceptual approach to the formation of economic mechanism of sea-shore territories 'sustainable development

The article focuses on the problems of territorial development. A management system of territories 'economic activity is suggested together with a mechanism of the sea-shore territory sustainable development.


Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва: 2007
    Журнал: Вісник Балтійського федерального університету ім. І. Канта. Серія: Гуманітарні та суспільні науки
    Наукова стаття на тему 'Концептуальні підходи до формування господарського механізму стійкого розвитку приморських територій'

    Текст наукової роботи на тему «Концептуальні підходи до формування господарського механізму стійкого розвитку приморських територій»

    ?36

    3) багаторівневої системи цілей регіонального розвитку;

    4) урахування обшіх і конкретних характеристик регіону;

    5) оцінки структури дерева стратегічних цілей регіону. Вищевказана методологія може бути використана при розробці стратегій, програм, збалансованої системи показників регіонального розвитку шляхом узгодження цілей суб'єктів регіону.

    Список літератури

    1. Більчак B.C., Захаров В.Ф. Регіональна економіка: Монографія / За ред. В.С. Більчак. Калінінград: Бурштиновий сказ, 1998.

    2. Важенін С.Т., Злоченко А.Р., Татаркін А.І. Кон'юнктура конкурентоспроможності регіону // Регіон: економіка і соціологія. 2004. № 3.

    3. Воронов Ю.П. Правила важливіше прав. Нобелівські лауреати з економіки 2004 року // Еко. 2005. № 1.

    4. Гранберг А.Г. Основи регіональної економіки. М .: ГУ ВШЕ, 2000..

    5. Гутман Г.В., глитаїв А.А., Федін СВ. Управління регіональною економікою / Под ред. Г.В. Гутмана. М .: Фінанси і статистика, 2001..

    6. Ігнатов В.Г., Бутов В.І. Регіонознавство (Економіка і управління): Учеб. посібник. М .: ІКЦ МарТ, 2004.

    7. Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія / Пер. з англ. М .: Прогрес, 1992. Т. 1.

    8. Лексин В.М., Швецов А.Н. Держава і регіон. Теорія і практика державного регулювання територіального розвитку. М .: Едіторіал УРСС, 2002.

    9. Пригожий А.І. Методи розвитку організацій. М .: МЦФЕР, 2003.

    10. Суспіцин С.А. Просторова результативність державного регулювання // Регіон. 2003. № 3.

    11. Шеховцева Л.С. Керований розвиток регіону: стратегічне цільових перевірок полагание: Монографія. Калінінград: Изд-во РГУ ім. І. Канта, 2005.

    про автора

    Л.С. Шеховцева - канд. екон. наук, проф., РГУ ім. І. Канта, shehovceva @ econom. albertina. ru

    УДК 332.1

    Є.І. Шабаліна

    КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ приморських територій

    Розглядаються проблеми територіального розвитку. Запропоновано систему управління економічною поведінкою територій і механізм сталого розвитку приморської території.

    Вісник РГУ ім. І. Канта. 2007. Вип. 5. Економіка. С. 36 - 41.

    The article focuses on the problems of territorial development. A management system of territories 'economic activity is suggested together with a mechanism of the sea-shore territory sustainable development.

    Мета реформування російської економіки - усунення конфлікту між адміністративно-управлінською ієрархією управлінської системи і самоорганізованим корпоративізмом, об'єктивно присутнім в будь-якій суспільній системі і здатним більш ефективно використовувати переваги вільної ринкової економіки. При цьому сам процес реформування супроводжувався все більш активним входженням в ринкові відносини як всередині країни, так і в міжнародному масштабі, і зумовила загострення протиріч між теоретичними рекомендаціями та практичними реаліями в умовах швидко мінливих параметрів зовнішнього середовища. Так, за період з 1992 по 1999 рік в два рази зменшився валовий національний продукт, в занепад прийшло сільське господарство, машинобудування. З 2000 року стала спостерігатися деяка стабілізація загальних економічних показників по країні. Слід зазначити, що з 89 суб'єктів Російської Федерації до околичних відносяться 44, в тому числі 19 приморських територій, де на істотне економічне зростання поки не спостерігається.

    Однією з приморських територій Росії є Калінінградська область, яка виявилася в ще більш несприятливих умовах, ніж інші, в силу особливого геополітичного положення (відірваність від Росії), попередньої військово-оборонної орієнтації і вузькою промислової спеціалізації (рибна і целюлозно-паперова промисловість, а також машинобудування становили% вартості основних фондів), крім того, питома вага імпортної сировини в регіоні сягав 90%. На початку 90-х років темпи падіння промислового виробництва тут були в три рази вище загальноросійських. Сформована в зв'язку з цим ситуація в області зажадала до себе більшої уваги федерального центру, що виразилося в прийнятті ряду нормативних і законодавчих актів, спрямованих на пожвавлення в ній економічної ситуації.

    Зі створенням Вільної економічної зони в Калінінградській області вдалося більш ніж в два з половиною рази скоротити темпи спаду виробництва. Однак очікуваного зльоту економіки в регіоні не відбулося. Це пов'язано перш за все з відсутністю послідовної практики прийнятих рішень. Самі нормативні документи не містили весь комплекс економічних важелів (наприклад, з внутрішнього оподаткування, валютного контролю і т. П.).

    Дана ситуація є закономірним наслідком відсутності комплексного підходу до вирішення завдань формування територіального господарського механізму.

    38

    В ході реформування економіки господарський механізм, заснований на адміністративно-бюрократичних методів управління, був зруйнований і при цьому в замін ніякі інші методи запропоновані не були (демократія і ринок самі по собі механізмом не є, це тільки умови, які при відсутності господарських механізмів стають стихійними регуляторами розвитку економіки). При цьому економічна політика, природно, перетворюється в політику «латання дірок». Одночасно розвиток кризи в країні, особливо на окраїнних і приморських територіях, диктує нагальну необхідність в зміні підходів до розробки і реалізації господарського механізму.

    Приморські території займають особливе місце з позиції складності управління і регулювання економічних процесів, оскільки соціально-економічні системи цих територій мають ряд специфічних особливостей (рухливість кордонів за рахунок вільного переміщення ресурсів). Крім того, це більш проблемні системи, що мають «рухливі» кордону з точки зору переміщення сировинних ресурсів і, відповідно, відносяться до так званим м'яким системам. Вони є найбільш складними для застосування управлінських технологій, що забезпечують процес їх регулювання. В такому випадку регулювання компенсується саморегулюванням системи, яке є неусвідомленим і, отже, більш болючим і передбачає наявність кризових фаз розвитку.

    Представлена ​​розробка спрямована на формування господарського механізму забезпечення сталого розвитку приморських територій в системі стратегічного управління. При цьому слід зазначити, що стійким розвитком є ​​процес, що забезпечує застосування антикризових технологій в стратегічному управлінні територіальними системами в поєднанні з комплексом інструментів оптимізації управлінських рішень і мотивації.

    З метою управління таким процесом пропонується підсистема управління економічною поведінкою господарюючих суб'єктів територій, що включає ієрархію рівнів управління, структуру цілей і завдань (рис.) І модель механізму управління економічною поведінкою господарюючих суб'єктів.

    При цьому введено принципово нове поняття вектора мотивації для організаційних структур. Інструментами реалізації досягнення цілей управлінських завдань такої підсистеми є представлені нижче логіко-математична модель оптимізації параметрів вектора мотивації, а також алгоритм практичної реалізації оптимізаційної моделі.

    ЦІЛІ

    ЗАВДАННЯ

    39

    Мал. Структура цілей і завдань системи управління економічною поведінкою господарюючих суб'єктів

    Процес реалізації плану стратегічного розвитку, що включає застосування антикризових технологій, що особливо важливо для забезпечення сталого економічного розвитку приморських територій, може бути представлений таким чином:

    1. Створення тривимірної матриці комплексу завдань:

    - формування переліку видів регулювання господарської діяльності (оподаткування, митне регулювання і т. Д.);

    - формування переліку можливих видів діяльності (портове господарство, транспорт, видобуток і обробка морепродуктів і т. Д.);

    - формування переліку задіяних рівнів управління.

    2. Аналіз матриці комплексу завдань. Аналізуючи кожен фрагмент матриці, знаходяться відповіді на питання: які завдання цього фрагмента, кому ці завдання потрібні, які цілі і інтереси ставляться при їх вирішенні, які критерії рішення і оптимізації цих завдань; які критерії оцінки ефективності процесу рішення (механізмів, які забезпечують вирішення цих завдань).

    3. Побудова дерева цілей (інтересів) і структури завдань. За результатами другого кроку будується дерево цілей і структура завдань (з відповідними критеріями оцінки).

    4. Побудова моделей задач. Побудова моделей задач включає в себе послідовне опис їх цілей, критеріїв досягнення мети, граничних умов, критеріїв оцінки ефективності механізму досягнення мети.

    40

    5. Аналіз дієздатності моделей задач. Аналіз дієздатності (працездатності) моделі здійснюється шляхом застосування до моделі відповідних життєвих конкретних ситуацій (вирішення конкретних завдань господарюючих суб'єктів приморських територій та розрахунок оптимальних параметрів вектора мотивації). В результаті проведеного аналізу визначається відсутність або наявність необхідності залучення додаткових ресурсів, зміни законодавчої бази і ін. В разі необхідності внесення змін до законодавчих або нормативні документи переходимо до шостого етапу.

    6. Побудова моделі статті (зміна статті) в тексті законопроекту або нормативного документа. Кожна із завдань структурованого комплексу ототожнюється з окремою статтею конкретного законопроекту з відповідним ототожненням цілей, обмежень і критеріїв оцінки ефективності.

    7. Відпрацювання основи тексту статті. Текст статті повинен містити опис модуля, придатного для технології прийняття подальших рішень і їх оптимізації. Відпрацювання тексту будується на основі економічної моделі фахівцями юридичних служб.

    8. Аналіз на несуперечливість. Отриманий текст статті аналізується на несуперечливість Конституції Російської Федерації та чинному законодавству.

    Якщо отримана формула вступає в протиріччя з чинним законом, дається відповідне обґрунтування і приймається рішення або вишукуються можливість змінити формулу, або створюється необхідна поправка до закону.

    Таким чином, вже в процесі аналізу тексту законопроекту накопичується матеріал для формування:

    - довідки про стан законодавства в даній сфері правового регулювання;

    - переліку законів та інших нормативних правових актів, скасування, зміни, доповнення або прийняття яких потребує прийняття даного законопроекту;

    - пропозицій щодо розробки нормативних правових актів, прийняття яких необхідно для реалізації цього закону;

    - обов'язкових документів для внесення законопроекту на розгляд Г осударственного думи.

    9. Остаточна відпрацювання тексту. Після виконання всіх вищевказаних етапів проводиться лінгвістичний аналіз остаточного тексту статті.

    Таким чином, рішення щодо вибору оптимальної стратегії є зв'язаним із загальним комплексом господарських завдань, ця дія спрямована на досягнення поставленої мети в реальній системі обмежень, найбільш ефективно, враховує соціальні інтереси і передбачає реалізацію правового аспекту в чинній законодавчій базі.

    Відпрацьовані таким чином рішення по формулюванню завдань, цілей та критеріїв їх досягнення стають основою програм і проектів стратегічного плану. Необхідна законодавча ініціатива передбачається в планах дій по реалізації програм і проектів.

    Одночасно з процесом формування стратегії поетапно йде її широке обговорення, і до моменту написання стратегії досягається узгодження всіх її розділів. В якості заключного кроку стадії розвитку стратегії залишається підписання суспільного договору, в якому всі зацікавлені сторони беруть на себе обов'язки по реалізації розробленої стратегії.

    Представлений механізм покликаний забезпечити сталий розвиток приморських територій шляхом оптимізації параметрів вектора мотивації і реалізації прийнятого рішення по регулюючому впливу на соціально-економічну систему території на основі процесу самоорганізації, який передбачає одночасне мотивуюча дія даного рішення за рахунок причетності господарюючих суб'єктів приморських територій до процесу управління, усвідомлення досяжності поставлених цілей, а також дуалізму цілей територіального уро вня, які об'єднують інтереси підприємств (підвищення ефективності їх діяльності) та інтереси приморській території в цілому (забезпечення стійкого економічного зростання).

    про автора

    Є.І. Шабаліна - канд. екон. наук, доц., РГУ ім. І. Канта.

    УДК 339.727

    З. Майкут

    МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ

    Розглядається вплив міжнародного руху капіталу на економіку країни. Представлена ​​класифікація міжнародного переміщення капіталу за різними критеріями.

    The article examines international capital flows influence on the country's economy. The author presents a classification of international capital flows according to various criteria.

    Предметом міжнародних економічних відносин є товарообіг. Довгий час вважалося, що переміщення факторів виробництва неможливо. Однак уже в XIX столітті міжнародне пересування факторів виробництва досягло великих розмірів, особливо, якщо мова йде про міжнародний переміщенні капіталів і робочої сили.

    Під переміщенням капіталу в широкому сенсі мається на увазі будь-який зазначене в платіжному балансі рух капіталу через кордон. Суб'єктами, які беруть участь в так званому обороті капіталу, можуть бути підприємства, домашні господарства, комерційні банки, бюджети різних рівнів, а також Центральний банк. оборот ка-

    Вісник РГУ ім. І. Канта. 2007. Вип. 5. Економіка. С. 41 -44.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити