Проведено оцінку застосовності для зубчастих коліс трансмісій мобільних машин стали 20MnCrS5, що виготовляється за європейським стандартом EN 10084. Проведено експериментальні дослідження і віртуальне моделювання прокаливаемости даної стали по модернізованої методикою. Оцінка застосовності цементуемие стали 20MnCrS5 для зубчастих коліс вітчизняних мобільних машин виконана за критерієм отримання по перетину зуба структур з твердістю 32 HRC для серцевини, 50 HRC для полупереходной зони, 61-63 HRC для дифузійного шару без урахування інших фізико-механічних властивостей сталі. Встановлено, що при утриманні легуючих елементів, близькому до максимального межі, застосування даної стали можливо для зубчастих коліс з модулем до 10 мм.

Анотація наукової статті з механіки і машинобудування, автор наукової роботи - Руденко С. П., Валько А. Л., Сандомирський С.Г.


Analysis of the applicability of steel 20MnCrS5 for gears of the domestic mobile machines

Evaluation of applicability of 20MnCrS5 steel for gears of transmissions of mobile machines, manufactured according to European standard EN 10084 was carried out. Experimental and virtual simulation of hardenability of the steel according to the updated method was realized. The assessment of the applicability of 20MnCrS5 case-hardening steel for gears of the domestic mobile machines was made by the criterion of obtaining the cross section of the tooth structures with a hardness 32 HRC for core, 50 HRC for semi-conversion zone, 61- 63 HRC for the diffusion layer excluding other physical and mechanical properties of steel.It is established that at the content of alloying elements close to the maximum limit, the use of this steel is possible for gears with a module up to 10 mm.


Область наук:
  • Механіка і машинобудування
  • Рік видавництва: 2020
    Журнал: Лиття і металургія
    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ ЗАСТОСОВНОСТІ СТАЛИ 20MNCRS5 ДЛЯ ЗУБЧАТИХ КОЛЕС ВІТЧИЗНЯНИХ МОБІЛЬНИХ МАШИН'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ ЗАСТОСОВНОСТІ СТАЛИ 20MNCRS5 ДЛЯ ЗУБЧАТИХ КОЛЕС ВІТЧИЗНЯНИХ МОБІЛЬНИХ МАШИН»

    ?M FOUNDRY PRODUCTION AND METALLURGY

    I 1. 2020-

    https://doi.org/10.21122/1683-6065-2020-1-44-49 УДК 669.14

    Надійшла 15.01.2020 Received 15.01.2020

    АНАЛІЗ ЗАСТОСОВНОСТІ СТАЛИ 20MnCrS5 ДЛЯ ЗУБЧАТИХ КОЛЕС ВІТЧИЗНЯНИХ МОБІЛЬНИХ МАШИН

    С. П. РУДЕНКО, А. Л. Валько, С. Г. Сандомирський, Об'єднаний інститут машинобудування НАНБеларусі, м.Мінськ, Білорусь, вул. Академічна, 12. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Проведено оцінку застосовності для зубчастих коліс трансмісій мобільних машин стали 20MnCrS5, що виготовляється за європейським стандартом EN10084. Проведено експериментальні дослідження і віртуальне моделювання прокаливаемости даної стали по модернізованої методикою. Оцінка застосовності цементуемие стали 20MnCrS5 для зубчастих коліс вітчизняних мобільних машин виконана за критерієм отримання по перетину зуба структур з твердістю 32 HRC для серцевини, 50 HRC - для полупереходной зони, 61-63 HRC - для дифузійного шару без урахування інших фізико-механічних властивостей сталі. Встановлено, що при утриманні легуючих елементів, близькому до максимального межі, застосування даної стали можливо для зубчастих коліс з модулем до 10 мм.

    Ключові слова. Конструкційні цементуемие стали, прокаліваемость, розрахунок прокаливаемости, модуль зубчастого колеса.

    Для цитування. Руденко, С. П. Аналіз застосовності стали 20MnCrS5 для зубчастих коліс вітчизняних мобільних машин / С. П. Руденко, А. Л. Валько, С. Г. Сандомирський // Лиття і металургія. 2020. № 1. С. 44-49. https: // doi.org/10.21122/1683-6065-2020-1-44-49.

    ANALYSIS OF THE APPLICABILITY OF STEEL 20MnCrS5 FOR GEARS OF THE DOMESTIC MOBILE MACHINES

    S. P. RUDENKO, A. L. VALKO, S. G. SANDOMIRSKII, Joint Institute of Mechanical Engineering of the National Academy of Sciences of Belarus, Minsk, Belarus, 12, Akademicheskaja str. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Evaluation of applicability of 20MnCrS5 steel for gears of transmissions of mobile machines, manufactured according to European standard EN 10084 was carried out. Experimental and virtual simulation of hardenability of the steel according to the updated method was realized. The assessment of the applicability of 20MnCrS5 case-hardening steel for gears of the domestic mobile machines was made by the criterion of obtaining the cross section of the tooth structures with a hardness 32 HRC for core, 50 HRC for semi-conversion zone, 61- 63 HRC for the diffusion layer excluding other physical and mechanical properties of steel.

    It is established that at the content of alloying elements close to the maximum limit, the use of this steel is possible for gears with a module up to 10 mm.

    Keywords. Constructional case - hardening steels, hardenability, hardenability calculation, gear module.

    For citation. Rudenko S. P., Valko A. L., Sandomirskii S. G. Analysis of the applicability of steel 20MnCrS5 for gears of the domestic mobile machines. Foundry production and metallurgy, 2020 року, no. 1, pp. 44-49. https://doi.org/10.21122/1683-6065-2020-1-44-49.

    В даний час в Республіці Білорусь розробляється нормативна база по конструкційних сталей, виробленим відповідно до європейських норм. При наявності СТБ з металопрокату на машинобудівних підприємствах з'явиться можливість використовувати марки сталей, що виготовляються ВАТ «БМЗ - керуюча компанія холдингу« БМК », в конструкторської та технологічної документації. Однак застосування виготовлених за європейськими нормами марок сталей для відповідальних деталей трансмісій вітчизняної автотракторної техніки зажадає відпрацювання технології виготовлення, а також проведення повного циклу випробувань і сертифікації. Дослідження щодо застосування марок сталей, що виготовляються за європейськими нормами, сприяють прискоренню процесу їх впровадження і представляють інтерес в частині забезпечення експлуатаційних характеристик зубчастих коліс та інших деталей відповідального призначення.

    _У ^ ПМ ^ ттПіЁЁУ ^ ГГ: ГТ / ДЧ

    -1.2020 I Чи

    Перспективним напрямком при аналізі застосовності конструкційних сталей для високонапряженних деталей є вибір універсальних показників, що дозволяють максимально врахувати комплекс механічних властивостей і структурних характеристик матеріалу. Одним з таких показників є прокаліваемость сталей. Вона визначає максимальний розмір перетину прожарюємо наскрізь вироби, характеризує однорідність структури стали, забезпечує заданий рівень міцності властивостей в реальних деталях і, тим самим, їх працездатність і довговічність [1].

    На основі експериментальних досліджень і віртуального моделювання прокаливаемости стали в умовах торцевої гарту в даній роботі зроблена оцінка області застосування для зубчастих коліс трансмісій мобільних машин стали 20MnCrS5 (DIN EN 10084: 2008-06, № 1.7149), виробленої ВАТ «БМЗ - керуюча компанія холдингу« БМК »для потреб виробництва автокомпонентів машинобудівними підприємствами в країнах Європейського Союзу.

    Віртуальне моделювання торцевої гарту стали є високоефективним засобом дослідження, що дозволяє прогнозувати результати, які в більшості випадків недосяжні при експериментальних дослідженнях. Основна вимога до віртуального моделювання - відповідність з результатами експериментальних досліджень.

    В даний час розроблено безліч математичних моделей прокаливаемости. Найбільш відомим і широко застосовуваним з них є метод М. А. Гроссмана [2]. Зокрема, даний метод використаний при розробці стандарту ASTM A255-07, який обгрунтований багаторічною практикою його застосування підприємствами США.

    Розглянемо результати досліджень прокаливаемости стали 20MnCrS5 різними методами.

    Сталь 20MnCrS5 відноситься до класу хромомарганцевих і відрізняється від всіх марок цементуемих сталей, представлених в DIN EN 10084: 2008-06, підвищеним вмістом хрому (1,0-1,3%) і марганцю (1,1-1,2%) ( см. таблицю).

    Хімічний склад стали 20MnCrS5

    Хімічний склад, %

    C Si Ni Mn Mo Ti Cr Cu V Nb p s

    0,2090 0,3440 0,1650 1,2100 0,0240 0,0051 1,2020 0,2400 0,0080 0,0084 0,018 0,035

    На рис. 1 показані смуга нормованої прокаливаемости стали 20MnCrS5 + H, експериментальні дані торцевої гарту і результати розрахунку прокаливаемости за стандартом ASTM A255-07. З малюнка видно, що експериментальні дані торцевої гарту знаходяться в межах смуги нормованої прокаливаемости по DIN EN 10084-2008. Результати розрахунку прокаливаемости за стандартом ASTM

    A255-07 не узгоджуються з експериментальними даними і значно занижені. Дана обставина вказує на те, що в методиці М. А. Гроссмана не в повній мірі враховуються ступінь легуючих-ванности стали і спільне вплив легуючих елементів на прокаліваемость.

    Аналіз хімічного складу стали 20MnCrS5 свідчить про наявність мікродобавок сильних карбидообразующих елементів (див. Таблицю): титану, ванадію і ніобію. Встановлено [3], що присутність в стали титану та інших легуючих елементів, що утворюють важкорозчинні карбіди, дозволяє зв'язати частину вуглецю в спеціальний карбід, т. Е. Створити дефіцит по вуглецю і цим сприяти переведенню деякої кількості легуючих елементів в твердий розчин. Це явище посилюється при концентрації марганцю і хрому більш 2,0-2,5% [4]. Внаслідок цього полегшується розчинення цих елементів в аустените при відносно низьких температурах нагріву під загартування, що підвищує прокаливаемость стали.

    Мал. 1. Прожарювана стали 20MnCrS5 + Н (зерно № 7,5): 1 - експериментальні дані; 2 - розрахунок за стандартом ASTM A255-07; пунктирні лінії - смуга нормованої прокаливаемости по DIN EN 10084-2008

    FOUNDRY PRODUCTION AND METALLURGY

    4UI 1, 2020-

    45

    40

    35

    30

    25

    20

    про 15

    зі

    Q.

    10

    3

    4

    2

    - ^ - 1

    6 7 8 Модуль, MM

    10 11

    12

    Мал. 2. Прожарювана стали 20MnCrS5 + Н (зерно № 7,5): 1 - розрахунок за програмою H-Steel; 2 - експериментальні дані; 3 - розрахунок за програмою H-Steel c максимальним і мінімальним легированием; 4 - розрахунок за програмою H-Steel із середнім вмістом легуючих елементів; пунктирні лінії - смуга нормованої прокаливаемости по DIN EN 10084-2008

    Мал. 3. Залежність між відстанню від торця при випробуванні за методом торцевої гарту і модулем зубчастого колеса при різній інтенсивності охолодження для різних відстаней від поверхні по перетину зуба: 1 - на поверхні в середній частині зуба; 2 - на відстані від поверхні до полупереходной зони в середній частині зуба; 3-в серцевині в районі ніжки зуба при інтенсивності загартування Н = 0,3; 4 - в серцевині в районі ніжки зуба при інтенсивності загартування Н = 0,45

    Встановлена ​​закономірність була врахована в модернізованої методикою розрахунку прокаливаемости [5], реалізованої в програмі H-Steel [6] (рис. 2).

    Наведені на малюнку результати показують хорошу збіжність результатів розрахунку за програмою H-Steel прокаливаемости стали 20MnCrS5 + Н з смугою нормованої прокаливаемости по DIN EN 10084-2008 та експериментальними даними торцевої гарту. Отримано, що результати розрахунку прокаливаемости стали 20MnCrS5 + Н за програмою H-Steel збігаються з експериментальними даними як при фактичному хімічному складі, так і з смугою прокаливаемости при максимальному і мінімальному легировании.

    Отримувані стосовно до торцевих зразкам розрахункові криві прокаливаемости характеризують властивості даної марки стали, але не дозволяють безпосередньо оцінити прокаліваемость зубчастого колеса з аналогічним розподілом вуглецю по товщині шару деталі, оскільки ступінь зміцнення визначається не тільки прокаливаемостью самої стали, але і розміром і формою вироби, а також інтенсивністю охолодження при загартуванню, яка характеризує охолоджуючу здатність закалочной середовища [7].

    Для оцінки застосовності марки стали за критерієм прокаливаемости для зубчастих коліс трансмісій вітчизняних мобільних машин використовували залежність між відстанню h від загартованого торця торцевого зразка і модулем m зубчастого колеса, отриману при зіставленні швидкостей охолодження по довжині загартованого торцевого зразка зі швидкостями охолодження в різних перетинах зуба після гарту зубчастого колеса з різною інтенсивністю охолодження (рис. 3) [8].

    Оцінку застосовності проводили за величиною твердості, яка визначається в трьох зонах: в серцевині з твердістю 32 HRC, що містить 0,2% С; в середині перехідної зони з твердістю 50 HRC, що містить 0,35% С; в дифузійному шарі з твердістю 61-63 HRC, що містить 0,6-0,7% С [9]. За ізоуглеродним діаграм прокаливаемости стали 20MnCrS5, отриманим при розрахунку за програмою H-Steel при різному змісті вуглецю (рис. 4), визначали відповідні відстані від охолоджуваного торця торцевого зразка з тієї ж марки стали з зазначеними вище величинами твердості: 50 і 61-63 HRC . Причому відстань від торця для твердості серцевини 32 HRC визначали по рис. 2 для середнього змісту легуючих елементів в сталі (крива 4). Отримано, що для серцевини відповідне відстань від торця дорівнює 17 мм (див. Рис. 2), для полупереходной зони - 19 і для дифузійного шару - понад 35 мм (рис. 4).

    Далі, використовуючи залежності, наведені на рис. 3, визначали величини модуля зубчастого колеса, відповідні отриманим відстаням. Встановлено, що застосування стали 20MnCrS5 для зубчастих коліс при регламентування твердості серцевини 32 HRC обмежується модулем 7 мм при

    ^ Д ^ 25 30 35 40 1 щ-ш ^ шіоаппші Инуля ііра ^

    Відстань від торця мм марки 20МпСгё5 після цементації і гарту

    Мал. 4. Ізоуглеродная діаграма прокаливаемости стали 20MnCrS5: 1-4 - вміст вуглецю відповідно 0,35, 0,5, 0,6, 0,7%

    середньому вмісті легуючих елементів відповідно до DIN EN 10084-2008. При змісті легуючих елементів, близькому до максимального межі, відповідне відстань від торця збільшується до 30 мм (див. Рис. 2). Відповідно до рис. 3 застосування даної стали можливо для зубчастих коліс з модулем до 10 мм.

    Умови забезпечення твердості 50 HRC для полупереходной зони і 61-63 HRC для дифузійного шару виконуються для зубчастих коліс з модулем до 12 мм. При зміні вибраних критеріїв по величинам твердості результати застосування стали для зубчастих коліс також будуть змінюватися.

    Таким чином, проведений аналіз показав, що сталь 20MnCrS5 має високу прокаливаемостью-стю і може бути застосована для зубчастих коліс з модулем до 6,5-10 мм в залежності від легування. Однак у вітчизняному машинобудуванні Хромомарганцевие стали для високонапряженних крупномодульних зубчастих коліс не застосовуються. Мабуть, це пов'язано з тим, що хромомарганцевих сталь при вмісті в ній хрому і марганцю в межах 1,0-1,5% кожного має підвищену схильність до оборотної відпускної крихкості і чутлива до крихкого руйнування навіть при низькому вмісті вуглецю [10] . Для придушення відпускної крихкості такі стали додатково легують молібденом, нікелем і титаном. Тому в хромомарганцевих сталях по ГОСТ 4543-2016 присутні нікель (19ХГН), титан (18ХГТ), нікель і титан (15ХГН2ТА), нікель, молібден, ванадій (15Х2ГМФ) і т. Д.

    Особливістю структурного стану цементованних зразків зі сталі 20MnCrS5 є відносно велике зерно дифузійних шарів і серцевини (рис. 5), відповідне № 7-7,5 по ISO 643. Критичні точки АС3 ВМП для стали 20CrMnS5 рівні відповідно 840 і 400 ° С [11] , отже, нагрівання під загартування такої стали здійснюється до температури 870 ° С. При насиченні даної стали вуглецем при цементації в межах 0,9-1,0% С точка АСЕ знижується до 770 ° С, отже, цементованний шар гартується на мартенсит вже з температури 800 ° С. Однак для виключення фериту в серцевині нагрів цементованного вироби під загартування необхідно проводити до температури 870 ° С. Збільшення температури під загартування цементованного шару призводить до його перегріву і закономірного зростання аустенітного зерна, що неприпустимо стосовно високонапряженним деталям.

    Загальновідомо, що сталь з грубою структурою менш міцна і зносостійка. За даними роботи [12], міцність при вигині вуглецевої сталі, що містить вуглець 0,7%, знижується в 1,3-1,4 рази при збільшенні номера зерна з 8-го по 5-й. Межа витривалості при вигині зубів зубчастих коліс зі сталі 20Х2Н4А знижується в 2 рази зі збільшенням номера зерна з 10-го по 5-й при рівній поверхневої твердості і ефективної товщині дифузійного шару [13]. Рекомендована величина зерна для високонапряженних зубчастих коліс - № 10-12 [14].

    Інша особливість структури стали 20MnCrS5 - значні включення сульфідів через підвищеного вмісту сірки (рис. 5). Сірка в стали практично знаходиться в вигляді сульфідів заліза і марганцю. Сульфіди є основною причиною анізотропності, різко знижують пластичність і в'яз-

    FOUNDRY PRODUCTION AND METALLURGY

    4UI 1, 2020-

    кістка. Чим більше в сталі сірки, тим більше полосчатость, яка є однією з причин підвищених деформацій при ХТО, призводить до формування неоднорідної разнозерністимі мікроструктури цементованного шару і зниження рівня міцності властивостей деталей. При утриманні в стали сірки понад 0,01% значно збільшується анізотропія механічних властивостей. У цьому випадку значення ударної в'язкості при поперечному розташуванні волокон знижуються по відношенню до поздовжнього в 6-8 разів [15]. Сталь для високонапряженних зубчастих коліс повинна відповідати класу Особова-сококачественних по ГОСТ 4543-2016 при вмісті сірки не більше 0,015%.

    Проведена оцінка застосовності цементуемие стали 20MnCrS5 з хімічним складом відповідно до DIN EN 10084 для зубчастих коліс вітчизняних мобільних машин виконана за критерієм отримання по перетину зуба структур з твердістю 32 HRC для серцевини, 50 HRC - для полупереходной зони, 61-63 HRC - для дифузійного шару без урахування інших фізико-механічних властивостей сталі. За критерієм прокаливаемости сталь 20MnCrS5 застосовна для зубчастих коліс з модулем до 7-10 мм. Однак якість структури дифузійних шарів і серцевини деталей з цієї сталі, зміцнених хіміко-термічною обробкою, не відповідає технічним вимогам до високонапряженним зубчастих коліс трансмісій автотракторної техніки за величиною дійсного зерна і змістом неметалічних включень.

    Наведені результати підтверджують висновок про необхідність коригування хімічного складу стали 20MnCrS5, зроблений в роботі [16] стосовно стали 16MnCrS5, введенням системи модифікують елементів (V, Nb, Ti), що сприяють зменшенню розміру дійсного зерна, з необхідністю вжиття заходів щодо зниження вмісту сірки до рекомендованого межі. Зазначені добавки модифікують елементів і вимоги щодо вмісту сірки повинні бути враховані в розробляється нормативній базі Республіки Білорусь по конструкційної сталі 20MnCrS5, виробленої відповідно до європейських норм на ВАТ «БМЗ - керуюча компанія холдингу« БМК ».

    Реалізація даних рекомендацій дасть підстави про застосування стали 20MnCrS5 для зубчастих коліс вітчизняних мобільних машин без проведення енергоємних випробувань.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Гольдштейн Я. Е. Низьколеговані стали в машинобудуванні. М .; Свердловськ: Машгиз, 1963. 240 с.

    2. Grossmann M. Elemants of Hardenability, 98. ASM. Cleveland, 1952.

    3. Ентін Р. І. Перетворення аустеніту в сталі. М .: Металлургиздат, 1960. 252 с.

    4. Фрактографія прокаливаемости і властивості сплавів / М. П. Браун [и др.]. Київ: Наукова думка, 1966. 312 с.

    5. Руденко С. П., Валько А. Л., Сандомирський С. Г. Застосування стандарту ASTM A255-07 для розрахунку прокаливаемости сталей, що виготовляються за ГОСТ 4543-2016 // Механіка машин, механізмів і матеріалів. 2019. № 3. С. 51-57.

    6. Комп'ютерна програма «Розрахунок прокаливаемости конструкційних сталей (H-Steel)»: Св-во № 846. Респ. Білорусь; правовласник ГІМ НАН Білорусі. № С20150109; заявл. 03.11.15; опубл. 12.01.16 // Реєстр зарегистр. комп'ютерних програм / Нац. центр інтелектуальної власності. 2016. 55 с.

    7. Руденко С. П., Валько А. Л. Контактна втома зубчастих коліс трансмісій енергонасичених машин. Мінськ: Бе-ларуская навука, 2014. 126 с.

    8. Руденко С. П., Валько А. Л. Розробка режимів хіміко-термічної обробки зубчастих коліс з економнолегіро-ванній стали // Механіка машин, механізмів і матеріалів. 2017. № 2. С. 34-38.

    9. Технологія термічної обробки сталі / Рейнхард Бернстам, Зігфрід Бемер і ін .; пер. з нім. Б. Є. Левіна; під ред. Бернштейна. М .: Металургія, 1981. 608 с.

    10. Браун М. П. Вплив легуючих елементів на властивості стали. Київ: Гітл УРСР, 1962. 192 с.

    11. Попов А. А., Попова Л. Є. Ізотермічні і термокінетіческой діаграми розпаду переохолодженого аустеніту: довід. терміста. 2-е изд., Исправ. і доп. М .: Металургія. 495 з.

    12. Контроль якості термічної обробки сталевих напівфабрикатів і деталей: довід. під заг. ред. В. Д. Кальнера. М .: Машинобудування, 1984. 384 з.

    13. Сусін А. А. Руденко С. П. Згинальна втома, структура і субмікроструктура конструкційних хіміко-термічно зміцнених сталей // Докл. НАН Білорусі. 2002. Т. 46. № 2. С. 111-114.

    14. Руденко С. П., Валько А. Л., Мосунов Е. І. Технічні вимоги до якості цементованних шарів зубчастих коліс трансмісій енергонасичених машин // Автомобільна промисловість. 2011. № 9. С. 33-36.

    15. Руденко С. П., Валько А. Л., Парфенчиков В. Н. Вплив вмісту сірки на анізотропію пластичних властивостей конструкційних сталей // Сталь. 2018. № 2. С. 46-49.

    16. Ковальова І. А., Овчинникова І. А., Стефанович С.В. Розробка заходів щодо оптимізації хімічного складу в цементуемие марці стали 16MnCrS5 для усунення причин виникнення росту великих аустенітних зерен // Лиття і металургія. 2019. № 1. С. 49-56.

    REFERENCES

    1. Gol'dshtejn Ja. E. Nizkolegirovannye stali v mashinostroenii [Low alloy steels in mechanical engineering]. Mos? W-Sverd-lovsk, Mashgiz Publ., 1963, 240 p.

    _rkrr ^ k rrr: rr // to

    -1. 2020 /

    2. Grossmann M. Elemants of Hardenability, 98, ASM, Cleveland, 1952.

    3. Entin R. I. Prevrashcheniya austenita v stali [Transformation of austenite into steel]. Moscow, Metallurgizdat Publ., 1960. 252 p.

    4. Braun M. P. Fraktografiya prokalivaemosti i svojstva splavov [Fractography of hardenability and properties of alloys]. Kiev, Naukova dumka Publ., 1966. 312 p.

    5. Rudenko SP, Val'ko AL, Sandomirskij SG Primenenie standarta ASTM A255-07 dlya raschet prokalivaemosti stalej, izgotavlivaemyh po GOST 4543-2016 [Application of ASTM standard A255-07 for the calculation of hardenability of steels produced according to GOST 4543- 2016]. Mehanika mashin, mekhanizmov i materialov = Mechanics of machines mechanisms and materials, 2019, no. 3, pp. 51-57.

    6. Rudenko S. P., Val'ko A. L., Shipko A. A. Komp'juternaja programma «Raschet prokalivaemosti konstrukcionnyh stalej (H-Steel)» [The computer (H-Steel)]. Sv. RB, no 846. 55 p.

    7. Rudenko S. P., Val'ko A. L. Kontaktnaya ustalost'zubchatyh koles transmissij energonasyshchennyh mashin [Contact fatigue of gears of transmission of high-power machines]. Minsk, Belaruskaya navuka Publ., 2014. 126 p.

    8. Rudenko S. P., Val'ko A. L. Razrabotka rezhimov himiko-termicheskoj obrabotki zubchatyh koles iz jekonomno legirovannoj stali [Working of regimes of chemical heat treatment of tooth gears from economical the steel alloy]. Mehanika mashin, mehanizmov i materialov = Mechanics of machines mechanisms and materials 2017, no. 2, pp. 34-38.

    9. Bernst R., Bemer Z. i dr. Tekhnologiya termicheskoj obrabotki stali [Steel heat treatment technology]. Moscow, Metallurgiya Publ., 1981. 608 p.

    10. Braun M. P. Vliyanie legiruyushchih elementov na svojstva stali [Effect of alloying elements on steel properties]. Kiev, GITL USSR Publ., 1962. 192 p.

    11. Popov A. A., Popova L. E. Izotermicheskie i termokineticheskie diagrammy raspadapereohlazhdennogo austenita [Isothermal and thermokinetic diagrams of supercooled austenite decay]: Spravochnik termista. 2-e izd., Isprav. i dop. Moscow, Metallurgija Publ., 495 p.

    12. Kontrol 'kachestva termicheskoj obrabotki stal'nyhpolufabrikatov i detalej [Quality control of heat treatment of steel semifinished products and parts]: cprav. pod obshch. red. V. D. Kal'nera. Moscow, Mashinostroenie Publ., 1984. 384 p.

    13. Susin, A. A., Rudenko S. P. Izgibnaya ustalost ', struktura i submikrostruktura konstrukcion-nyh himiko-termicheski uproch-nennyh stalej [Flexural fatigue, structure and the structural submicrostructure of the chemical-thermally toughened steels]. Doklady NAN Belarusi = Proceedings of National Academy of Sciences of Belarus, 2002 vol. 46, no. 2. pp. 111-114.

    14. Rudenko S. P., Val'ko A. L., Mosunov E. I. Tekhnicheskie trebovaniya k kachestvu cementovannyh sloev zubchatyh koles transmissij energonasyshchennyh mashin [Technical requirements for the quality of cemented layers of gears in transmissions of highpower machines]. Avtomobil'nayapromyshlennost '= Automotive Industry, 2011, no. 9, pp. 33-36.

    15. Rudenko S. P., Val'ko A. L., Parfenchik V. N. Vliyanie soderzhaniya sery na anizo-tropiyu plasticheskih svojstv konstrukcionnyh stalej [Influence of sulfur content on anisotropy of plastic properties of structural steels]. Stal '= Steel, 2018, no 2, pp. 46-49.

    16. Kovaleva IA, Ovchinnikova IA, Stefanovich SV Razrabotka meropriyatij po optimizacii himicheskogo sostava v ce-mentuemoj marke stali 16MnCrS5 dlya ustraneniya prichin vozniknoveniya rosta krupnyh austenitnyh zeren [Development of action on optimization of chemical composition of carburized steel grade 16MnCrS5 to eliminate the causes of growth of large austenite grains]. Lit'e i metallurgiya = Foudryproduction and metallurgy, 2018, no. 1, pp. 49-56.


    Ключові слова: КОНСТРУКЦІЙНІ цементуемие СТАЛИ / прокаливаемостью / РОЗРАХУНОК прокаливаемостью / МОДУЛЬ зубчастих коліс / CONSTRUCTIONAL CASE HARDENING STEELS / HARDENABILITY / HARDENABILITY CALCULATION / GEAR MODULE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити