На прикладі м Пермі, грунтуючись на досвіді використання системи динамічного нормування, проведено аналіз, показані переваги і недоліки управління якістю повітря з використанням уніфікованих програм розрахунку забруднення атмосфери (УПРЗА). Проаналізовано методологічні джерела завищень емісії при інвентаризації викидів стаціонарних джерел, які не дозволяють використовувати результати розрахунків розсіювання для управління якістю повітря. На підставі аналізу літературних джерел і досвіду використання УПРЗА запропоновано відмовитися від використання УПРЗА для оперативного управління якістю повітря, а розраховувати розсіювання домішок програмними засобами, випробуваними в світі і знаходяться у вільному доступі, які дозволяють моделювати реальні метеоумови з використанням інформації про профіль вітру і температурі повітря по висоті. Для управління якістю повітря за рахунок ідентифікації джерел підвищеного забруднення атмосфери обґрунтовано необхідність використання при моделюванні розсіювання токсикантів не тільки інформації від наземних метеостанцій, а й даних про температуру і швидкості вітру по висоті нижньої тропосфери. Запропоновано використовувати для адекватного розрахунку приземних концентрацій наступну інформацію: результати безперервного контролю джерел викидів в атмосферу, які будуть надходити від засобів вимірювання викидів відповідно до прийнятих в 2018 р змінами в законодавстві; дані про швидкість руху автотранспорту і фіксації складу транспортних потоків, перелічені в викиди від автодоріг; дані приземних концентрацій домішок, включаючи сірководень і меркаптани, які слід вимірювати на постах моніторингу навколишнього середовища з періодичністю не більше 60 хвилин; профілі температури, напрямку і швидкості вітру по висоті.

Анотація наукової статті з енергетики та раціонального природокористування, автор наукової роботи - Жижин М.М., Дьяков М.С., Ходяшев М.Б.


ANALYSIS OF TOOLS AIMED AT MANAGUNG AMBIENT AIR QYALITY IN PERM CITY

The article dwells on analyzing tools aimed at managing ambient air quality on the example of Perm city and basing on the experience in using systems for dynamic standardizing. The authors discuss advantages and drawbacks of managing ambient air quality with unified programs for calculating atmospheric contamination (Russian abbreviation UPRZA), We analyzed drawbacks in methodology that could result in overstating when emissions from stationary sources were inventoried; those drawbacks did not allow using results of dispersion calculation for managing ambient air quality. Basing on data taken from literature sources and experience in UPRZA systems application, we suggest to cease applying UPRZA for operative ambient air quality management; instead, we propose to calculate admixtures dispersion with software that has been tested and used worldwide and that is freely accessible. Such software enables modeling actual meteorological conditions using data on wind profile and air temperature at various heights. To manage ambient air quality due to identifying sources that cause more substantial contamination, modeling of toxicants dispersion should necessarily be based not only on data obtained from ground meteorological stations but also on data on temperatures and wind speed in the lower troposphere. To correctly calculate ground concentrations, we suggest applying the following data: results of uninterrupted control over emission sources that will be obtained via emission measuring tools according to changes made in the legislation in 2018; data on speeds of motor transport and fixation of transport flows


Область наук:
  • Енергетика і раціональне природокористування
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Аналіз ризику здоров'ю

    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА»

    ?УДК 504.064: 504.3.054 DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.4.05

    АНАЛІЗ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО МІСТА

    М.М. Жижин, М.С. Дьяков, М.Б. Ходяшев

    Уральський державний науково-дослідний інститут регіональних екологічних проблем, Росія, 614039, г. Пермь, Комсомольський проспект, 61а

    На прикладі м Пермі, грунтуючись на досвіді використання системи динамічного нормування, проведено аналіз, показані переваги і недоліки управління якістю повітря з використанням уніфікованих програм розрахунку забруднення атмосфери (УПРЗА). Проаналізовано методологічні джерела завищень емісії при інвентаризації викидів стаціонарних джерел, які не дозволяють використовувати результати розрахунків розсіювання для управління якістю повітря. На підставі аналізу літературних джерел і досвіду використання УПРЗА запропоновано відмовитися від використання УПРЗА для оперативного управління якістю повітря, а розраховувати розсіювання домішок програмними засобами, випробуваними в світі і знаходяться у вільному доступі, які дозволяють моделювати реальні метеоумови з використанням інформації про профіль вітру і температурі повітря по висоті.

    Для управління якістю повітря за рахунок ідентифікації джерел підвищеного забруднення атмосфери обґрунтовано необхідність використання при моделюванні розсіювання токсикантів не тільки інформації від наземних метеостанцій, а й даних про температуру і швидкості вітру по висоті нижньої тропосфери. Запропоновано використовувати для адекватного розрахунку приземних концентрацій наступну інформацію: результати безперервного контролю джерел викидів в атмосферу, які будуть надходити від засобів вимірювання викидів відповідно до прийнятих в 2018 р змінами в законодавстві; дані про швидкість руху автотранспорту і фіксації складу транспортних потоків, перелічені в викиди від автодоріг; дані приземних концентрацій домішок, включаючи сірководень і меркаптани, які слід вимірювати на постах моніторингу навколишнього середовища з періодичністю не більше 60 хвилин; профілі температури, напрямку і швидкості вітру по висоті.

    Ключові слова: забруднення атмосферного повітря, моніторинг атмосферного повітря, пости спостереження, нормування викидів, безперервний автоматичний контроль, сірковмісні сполуки, екологічне моделювання, зондування атмосфери.

    Основним механізмом управління якістю атмосферного повітря в даний час відповідно до законодавства Російської Федерації, перш за все відповідно до Федерального закону № 96-ФЗ від 04.05.1999 р «Про охорону атмосферного повітря» 1, є нормування викидів. Для цього юридичні особи, які мають джерела викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря, проводять інвентаризацію викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря та їх джерел в порядку, встановленому урядом Російської Федерації.

    Інвентаризація, за логікою законодавства, повинна виявляти і враховувати всі можливі ис-

    гасити розташоване поблизу виділення і викиду забруднюючих речовин в атмосферу, а також шкідливі речовини, які можуть виділятися або утворюватися при здійсненні всіх процесів відповідно до технологічного регламенту виробництва. Крім того, при нормуванні викидів повинне враховуватися фонове забруднення, що створюється сукупністю всіх джерел і визначається на основі інформації інструментальних вимірювань на постах Росгідромету.

    Згідно з постановою Уряду Російської Федерації № 183 від 2 березня 2000 «Про нормування викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря і шкідливих физиче-

    © Жижин М.М., Дьяков М.С., Ходяшев М.Б., 2019

    Жижин Микола Миколайович - провідний інженер (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; тел .: 8 (922) 242-15-15; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0876-8968).

    Дьяков Максим Сергійович - кандидат технічних наук, заступник директора з наукової роботи (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; тел .: 8 (342) 281-85-02; ORCID: https://orcid.org/0000 -0003-0750-4992).

    Ходяшев Михайло Борисович - кандидат хімічних наук, заступник директора з технологічного розвитку (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; тел .: 8 (342) 281-84-14; ORCID: https://orcid.org/0000-0003 -4124-0687).

    1 Про охорону атмосферного повітря: Федеральний закон № 96-ФЗ від 04.05.1999 р (ред. Від 26.07.2019) [Електронний ресурс] // КонсультантПлюс. - URL: http://www.consultant.org.ua/document/cons_doc_LAW_22971/ (дата звернення: 03.12.2019).

    "2 ських впливі на нього», при визначенні нормативів викидів застосовуються методи розрахунків розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, в тому числі методи зведених розрахунків для території міських і інших поселень.

    Розрахунки розсіювання виконуються за даними інвентаризації в уніфікованих програмах розрахунку забруднення атмосфери (УПРЗА), що дозволяють розраховувати поля приземної концентрації забруднюючих речовин. Засоби УПЗА, крім нормування, стали інструментом вибору точок і домішок для контролю забруднення атмосфери [1-3]. Крім того, результати розрахунків УПРЗА використовуються в геоінформаційних технологіях для соціально-гігієнічного моніторингу навколишнього середовища і здоров'я населення [4].

    Про ефективність використання зведених розрахунків при нормуванні викидів свідчить практичний досвід ряду регіонів Росії, в тому числі в Пермському краї, де застосування даного методу було розпочато в 1994 р [5]. Досвід застосування зведених розрахунків розсіювання в Прикамье в 2000-2010 рр. був поширений на інші регіони згідно з наказом Госкомекологіі Російської Федерації № 66 від 16.02.1999 р. 3. У краї була створена «Система динамічного аналізу стану атмосфери та нормування викидів забруднюючих речовин підприємств міста Пермі» (система «Лада»). Багаторічний досвід функціонування системи динамічного нормування в Пермському краї (1994-2010) показав ефективність даної методології як для природокористувачів - абонентів системи, так і для контролюючих органів.

    Система «Лада», з одного боку, дозволяла природокористувачів динамічно, при змінах в виробничих процесах, обґрунтовувати зміна гранично допустимих викидів (ГДВ) для джерел. З іншого боку, вона дозволяла природоохоронним органам реагувати на скарги громадян і несприятливі метеоумови, керуючи якістю повітря на базі аналізу результатів розрахунку розсіювання для конкретних метеорологічних умов за рахунок наявності актуальної інформації про викиди підприємств.

    Разом з тим досвід функціонування системи «Лада» в Пермі, крім ефективності, виявив ряд недоліків. По-перше, обмежена кількість постів державної мережі моніторингу приземного повітря не дозволяє повно враховувати фонове забруднення, що знижує ефективність нормування і управління. Слід зауважити, що недостатня щільність мережі моніторингу зазначається для

    більшості регіонів [6]. По-друге, що склалося розташування постів контролю забруднення приземного повітря не дозволяє ідентифікувати викиди стаціонарних джерел промислових підприємств при відповідних напрямках вітрів.

    Місця розташування деяких постів залишаються незмінними на протязі 30 років, але розвиток міського середовища і господарської діяльності призвели до того, що розташовані раніше на добре провітрюваних ділянках місцевості стаціонарні пости опинилися на «закритих» дільницях, поблизу високих будівель, джерел низьких викидів. Наприклад, пост № 17 по вулиці Свіязева, 52, в Індустріальному районі Пермі встановлювався в 80-і рр. минулого століття на кордоні житлової забудови на підвітряного стороні від промислового вузла «Осенци». Зараз поблизу даного поста розташована автодорога з інтенсивним рухом, з високою локальної концентрацією токсикантів, що викидаються автотранспортом. В результаті інформація, що отримується на посаді, вже не може бути використана для моніторингу впливу промислового вузла «Осенци» на забруднення повітря в місті.

    По-третє, використовувана в системі «Лада» методика ОНД-86, реалізована в програмному пакеті УПРЗА «Еколог-місто», призначена для нормування викидів в атмосферу. Розрахунок проводиться або для перебору метеопараметров, або для одного напрямку і швидкості вітру. При такому методі розрахунку неможливо використовувати історію зміни напрямку вітру, інформацію про напрямок і швидкість вітру по висоті (профіль вітру) та температурний профіль атмосфери. Разом з тим на сьогодні є можливість вимірювання профілю вітру і температурного профілю атмосфери в місті [7].

    В результаті неможливості використання «Ладою» повною вихідної інформації розрахункові вклади джерел забруднення атмосфери в реальну концентрацію на постах контролю визначалися лише приблизно, розрахункові концентрації не відповідали реально виміряним. Отримані дані не дозволяли однозначно ідентифікувати джерела підвищеного забруднення повітря і, отже, не давали можливості сформувати повноцінні і адекватні дії, що управляють.

    З припиненням в 2007 р функціонування системи динамічного нормування в м Пермі стало неможливо забезпечити навіть часткове управління якістю повітря. В даний час здійснюється тільки вимір забруднення повітря

    2 Про нормування викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря і шкідливих фізичних впливів на нього: постанова уряду Російської Федерації № 183 від 2 березня 2000 р (ред. Від 22.04.2009 р) [Електронний ресурс]. - URL: https://prirodnadzor.admhmao.org.ua/dokumenty/rf/228670/ (дата звернення: 03.12.2019).

    3 Про застосування системи зведених розрахунків при нормуванні викидів: наказ Госкомекологіі Російської Федерації № 66 від 16.02.1999 р [Електронний ресурс]. - URL: http://docs.cntd.org.ua/document/901729767 (дата звернення: 03.12.2019).

    силами Пермського центру з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища (ЦГМС).

    За даними Пермського ЦГМС в Пермі функціонують сім постів моніторингу приземного повітря [8], місце знаходження яких відображено на рис. 1. Перелік контрольованих на постах забруднень вказано в табл. 1, в якій номери постів відповідають номерам, зазначеним на рис. 1.

    Згідно області акредитації Пермського ЦГМС «РОСС RU.0001.512591» 4; забруднюючі речовини аналізуються методами в діапазонах, зазначених в табл. 2. Методи вимірювання концентрації всіх речовин, за винятком монооксиду вуглецю і хлору, припускають лабораторний аналіз проб забруднюючих речовин, відібраних на поглиначі. Таким чином, існуюча система моніторингу не дозволяє безперервно отримувати інформацію про забруднення приземного повітря.

    З огляду на припинення динамічного нормування викидів в атмосферу надходження актуальної інформації про викиди підприємств також припинилося, а дані, що направляються раз в п'ять років для обґрунтування нормативів ГДВ, не можуть використовуватися для моделювання реального забруднення атмосфери. Це почасти пояснює істотні розбіжності

    між розрахунковими і натурними даними. Ситуацію, що складається пояснимо на прикладі нафтопереробного заводу, розташованого в Пермі.

    Як показують дані інвентаризації підприємства, викиди від джерел забруднення атмосфери, що визначаються в основному інструментальними методами, значно змінюються при незмінності технологічного процесу і нормальної, регламентної експлуатації об'єктів. Така мінливість пояснюється гнучкістю нафтопереробки, яка дозволяє при мінімізації витрат задовольняти мінливий ринковий попит на широкий спектр нафтопродуктів з урахуванням мінливого складу сировини. Наприклад, викиди SO2, N0 * димових труб технологічних печей можуть в рази змінюватися з огляду на широких діапазонів регламентних змін складу палива (яке виробляється на заводі), витрати і складу нагріваються в печах потоків. Це пояснюється багатьма факторами, наприклад, зміною частки використовуваного рідкого палива при нестачі теплотворної здатності газового палива. Зміна завантаження виробничих процесів викликає зміну напрямку руху проміжних потоків, що, в свою чергу, веде до зміни складу газового палива технологічних печей і т.п.

    Мал. 1. Схема розташування постів спостереження за забрудненням атмосфери м Пермі

    4 Підтвердження компетентності ПК3-100 від 08.11.2019 р [Електронний ресурс] // Сайт Федеральної служби по акредитації. - URL: https://pub.fsa.gov.org.ua/ral/view/6754/current-aa (дата звернення: 05.12.2019).

    Таблиця 1

    Перелік забруднень, контрольованих в Пермі на постах моніторингу

    Контрольоване речовина № поста, виконання аналізу

    12 13 14 16 17 18 20

    Сірчистий ангідрид Х Х Х Х

    Азоту діоксид Х Х Х Х Х Х Х

    Вуглецю оксид Х Х Х Х Х Х

    Аміак Х Х Х Х Х Х

    Формальдегід Х Х Х Х Х Х

    Ксилоли Х Х Х Х Х Х

    Толуол Х Х Х Х Х

    Бензол Х Х Х Х Х

    Етилбензол Х Х Х Х Х Х

    Фенол Х Х Х Х Х Х

    Сірководень Х Х

    Метали (марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк, кадмій, залізо) Х Х

    Водень хлористий Х Х Х Х Х

    хлор Х

    Водень фтористий Х Х Х

    Зважені речовини Х Х Х Х

    Оксид азоту Х Х

    Таблиця 2

    Перелік забруднюючих речовин, методів і діапазонів визначення (згідно з галуззю акредитації Пермського ЦГМС)

    Визначається показник Документи, що встановлюють правила і методи досліджень, вимірювань Діапазон визначення, мг / м3

    Сірчистий ангідрид РД 52.04.822-2015 0,0025-8,0

    Азоту діоксид РД 52.04.792-2014 0,021-4,3

    Вуглецю оксид Газоанализатор «Елан», керівництво по експлуатації Екіті 5.940.000РЕ 0,6-50,0

    Аміак РД 52.04.791-2014 0,02-5,0

    Формальдегід РД 52.04.824-2015 0,01-0,3

    Ксилоли РД 52.04.838-2015 0,02-5,0

    толуол 0,02-5,0

    бензол 0,02-5,0

    етилбензол 0,01-5,0

    Фенол РД 52.04.799-2014 0,003-0,1

    Сірководень РД 52.04.795-2014 0,006-0,1

    Водень хлористий РД 52.04.793-2014 0,04-2,0

    Хлор Газоанализатор «Елан», керівництво по експлуатації Екіті 5.940.000РЕ 1,0-10,0

    Водень фтористий РД 52.04.797-2014 0,002-0,2

    Зважені речовини РД 52.04.186-89 ч. 1 п. 5.2.6 0,26-50,0

    Оксид азоту РД 52.04.792-2014 0,028-2,8

    Хром РД 52.04.186-89 ч. 1 п. 5.2.5.2 0,01-1,5

    свинець 0,06-1,5

    Марганець 0,01-1,5

    нікель 0,01-1,5

    цинк 0,01-1,5

    мідь 0,01-1,5

    Залізо 0,01-1,5

    кадмій 0,002-0,24

    Мінливість викидів характерна не тільки для нафтопереробки, але і для інших великих виробництв. Однак існуюча в даний час система нормування не дозволяє враховувати можливі зміни викидів, що змушує природокористувачів завищувати нормативи викидів з метою мінімізації ризиків порушення ПДВ.

    Прагнучи врахувати мінливість викидів на майбутній період, природопользователи при розробці нормативів встановлюють ПДВ на максимальному рівні для максимальної кількості джерел. Тому з великої кількості даних замірів до звіту про інвентаризацію включаються максимальні викиди. В результаті, навіть якщо в реальності граничний викид здійснюють не

    більш ніж десять відсотків джерел, при розрахунку розсіювання моделюється ситуація, ймовірність настання якої близька до нуля, коли максимальна кількість, а в ідеалі - всі джерела викидів, працюють при максимальному викиді забруднюючих речовин.

    Описана ситуація завищення нормативів крім мінливості викидів обумовлена ​​наступними недоліками нормування:

    - по-перше, тому що нормативи встановлюються на майбутній період на підставі минулих вимірів викидів, то по суті при інструментальних методах контролю необхідно передбачати повторення раніше зафіксованих режимів роботи, що є трудомісткою, а іноді - нездійсненним завданням;

    - по-друге, навіть при адекватному прогнозі викидів врахувати в розрахунку розсіювання всі варіанти допустимих викидів не представляється можливим, тому що кількість варіантів - поєднань викидів, яке необхідно змоделювати при великому числі джерел, - прагне до нескінченності. Останнє твердження проілюструємо таким прикладом.

    Припустимо, на проммайданчику підприємства є дві технологічні печі, через труби яких можуть викидатися оксиди азоту (NO *) масою до 5 г / с. Зміни викидів обумовлені змінами витрати палива, яке викликане змінами витрати нагріваються потоків вуглеводнів. Можливі поєднання викидів печей відповідають точкам, розташованим всередині квадратної області, обмеженою координатної сіткою, наведеною на рис. 2 з розмірами 5x5 г / с. Припустимо, що підприємство розташоване в місцевості, де високі фонові концентрації NO * не дозволяють забезпечити дотримання санітарних норм якості повітря на кордоні і за межами санітарно-за-захисної зони (СЗЗ) при максимальному викиді 5 г / с двох печей.

    Тоді при розробці нормативів ГДВ для даного підприємства область можливих викидів повинна бути обмежена деякою лінією і осями координат. Дана область нижче по тексту іменується «допустимої областю». Для двох джерел викидів межа допустимої області може бути обмежена лінією, позначеної на рис. 2 «max». Межі даної допустимої області визначаються серією розрахунків розсіювання УПЗА за стандартною методіке5.

    Існуюча система нормування наказує вибір єдиного поєднання викидів для прикладу, представленого на рис. 2: точкою «ПДВ» з координатами 2,5; 2,0 г / с. причому сово-

    купность точок, що лежать в областях, обмежених на рис. 2 координатами 2,5; 2,0 г / с і лінією «max», відповідає фактично допустимим викидам, які при існуючій системі нормування вважаються порушеннями.

    N. max

    у X .ПДВ

    - / - 'Перевищення ПДВ для печі № 1

    Перевищення ПДВ -для печі № 2

    0 1 2 3 4 5

    Викиди печі № 2, г / с

    Мал. 2. Графічне відображення поєднань викидів двох джерел забруднень

    Застосовуючи цю логіку до трьох джерел викидів, отримаємо допустиму область і точку, відповідну ПДВ в тривимірній системі координат. У реальності кількість тільки димових труб на нафтопереробному заводі може перевищувати кілька десятків, що при аналогічних міркуваннях призводить і-мерному поданням допустимих поєднань викидів і нормативів ГДВ.

    В результаті, незважаючи на теоретичну можливість розробки ПДВ з великою кількістю сполучень викидів, розробники вважають за краще максимально завищити ПДВ, але обмежитися одним варіантом розрахунку розсіювання. Таким чином, достовірні дані інвентаризації окремих джерел забруднення атмосфери, що надаються для обґрунтування нормативів, не дозволяють судити про реальні викидах підприємства і в цілому адекватно розраховувати приземні концентрації, встановлювати джерела підвищеного забруднення атмосфери. Це в кінцевому підсумку не дозволяє природоохоронним органам приймати обґрунтовані рішення щодо управління якістю атмосферного повітря.

    Забезпечення дотримання санітарних норм якості атмосферного повітря залишається однією з найважливіших задач у всьому світі, включаючи Росію [9]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я понад 92% жителів планети проживають на територіях з рівнем забруднення атмосферного повітря, що перевищує офіційні межі безпеки [10], тому з часом завдання раз-

    5 Про затвердження методів розрахунків розсіювання викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферному повітрі: наказ Мінприроди Росії (Міністерство природних ресурсів і екології РФ) № 273 від 06 червня 2017 г. [Електронний ресурс] // Гарант: інформаційно-правовий портал. - URL: https://www.garant.org.ua/products/ipo/prime/doc/71642906/ (дата звернення: 03.12.2019).

    витку засобів моніторингу та управління якістю повітря стає тільки актуальніше [11-13].

    Пропоновані засоби моніторингу та управління. З огляду на вищеописані недоліки системи нормування та моніторингу, для початку функціонування системи управління якістю повітря будь-якого промислового центру представляється необхідним виконати наступні завдання:

    1. Забезпечити систему моніторингу максимально детальної і оперативною інформацією про викиди підприємств і автотранспорту.

    2. Забезпечити систему моніторингу інформацією, безперервно надходить зі стаціонарних постів моніторингу, про приземних концентраціях забруднюючих речовин, що викидаються розташованими в регіоні підприємствами, включаючи ганебні речовини (сірководень, меркаптани і т.д.).

    3. Забезпечити систему моніторингу актуальною інформацією про температурах, напрямках і швидкостях вітру до висоти 1000 м.

    4. Використовувати при моніторингу методи і математичний апарат, вже випробуваний у світовій практиці для моделювання розсіювання забруднюючих речовин. Причому методи розрахунку, що використовуються для нормування, в тому числі для зведених розрахунків розсіювання, не годяться для оперативного моніторингу, так як розраховують максимальні концентрації при найгірших поєднаннях метеорологічних параметрів і не дозволяють враховувати вітер змінної швидкості і напряму, який змінюється в різних шарах атмосфери.

    Просунутися у вирішенні завдання 1 дозволить оснащення засобами безперервного контролю джерел викидів об'єктів негативного впливу 1-ї категорії відповідно прийнятими в 2018 р змінами в законодавстві Російської Федераціі6.

    Слід зауважити, що наявність в системі моніторингу інформації про викиди основних вкладників в сумарний викид S02, N0 *, СО, викидаються димовими трубами печей, - висот-

    ними джерелами - найімовірніше, дозволить використовувати викиди даних речовин як індикатори для настройки моделей розсіювання домішок. Зробити певний висновок про достатність інформації, що надходить безперервно від контрольованих джерел, буде можливо тільки після виконання завдань 2-4.

    Оцінка нафтопереробного підприємства за критеріями оснащення приладами обліку, описаним в розпорядженні уряду Російської Федерації № 262 і № 428-р від 13.03.2019 г.7 показує, що приладами безперервного контролю повинні бути оснащені димові труби технологічних печей, які є вкладниками 80% мас. викидів в атмосферу таких забруднюючих речовин, як S02, N0 *, СО. Однак згідно з попередньою оцінкою, в масштабах всього підприємства датчиками буде безперервно контролюватися не більше 47% мас. від сумарних викидів. Таким чином, при виконанні згаданих розпоряджень Уряду дані про викиди джерел, що вносять 53% вкладу в сумарне забруднення атмосфери, залишаться поза безперервного моніторингу. Поза моніторингу залишаються також джерела викидів смердючих речовин (сірководень, меркаптани і ін.), На які припадає основна кількість скарг населення.

    Багато авторів відзначають, що автотранспорт став в останні роки основним вкладником в забруднення міст [14], тому не може не враховуватися в системі моніторингу. Для обліку викидів автотранспорту може бути використана методика безперервного моніторингу викидів при безперервному вимірі транспортних потоків міста, випробувана в Санкт-Петербурге8. Для вимірювання можуть бути використані дані про швидкість руху, які відображаються в інтернет-ресурсах, подібних ресурсу «Яндекс. Пробки ». Причому дані про швидкість руху автотранспорту можуть бути прив'язані до інформації про кількість і видах транспорту, одержуваної при відеореєстрації з використанням алгоритмів розпізнавання образов9 [15].

    6 Про внесення змін до Федерального закону «Про охорону навколишнього середовища» та статті 1 та 5 Федерального закону «Про внесення змін до Федерального закону" Про охорону навколишнього середовища "і окремі законодавчі акти Російської Федерації» в частині створення систем автоматичного контролю викидів забруднюючих речовин, скидів забруднюючих речовин: Федеральний закон № 252-ФЗ № 252-ФЗ від 29.07.2018 від 29.07.2018 р (остання редакція) [Електронний ресурс] // КонсультантПлюс. - URL: http://www.consultant.org.ua/document/cons_doc_LAW_303483/ (дата звернення: 04.12.2019).

    7 Види технічних пристроїв, обладнання або їх сукупності (установок) на об'єктах I категорії, стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин, скидів забруднюючих речовин яких підлягають обладнанню автоматичними засобами вимірювання та обліку показників викидів забруднюючих речовин та (або) скидів забруднюючих речовин, а також технічними засобами фіксації і передачі інформації про показники викидів забруднюючих речовин та (або) скидів забруднюючих речовин в державний реєстр об'єктів, що роблять негативний вплив на навколишнє середовище: розпорядження уряду Російської Федерації № 428-p від 13.03.2019 р [Електронний ресурс]. - URL: https://rulaws.org.ua/goverment/Rasporyazhenie-Pravitelstva-RF-ot-13.03.2019-N-428-r/ (дата звернення: 04.12.2019).

    8 Методика визначення викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферне повітря від автотранспортних потоків, що рухаються по автомагістралях Санкт-Петербурга / затв. розпорядженням Комітету з природокористування, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки Санкт-Петербурга № 23-р від 17.02.2012 р -СПб., 2012. - 46 с.

    9 Кузьмін Д.М. Технологія і методи інтелектуального моніторингу автотранспортних потоків і стану автомобільних доріг: автореф. дис. ... канд. техн. наук. - М., 2008. - 191 с.

    Для просування у виконанні завдання 2 необхідна інформація про приземних концентраціях викидаються підприємствами і автотранспортом забруднюючих речовин, що вимірюються на постах контролю безперервно або з періодичністю не більше 60 хвилин. Зважаючи на відсутність технічних засобів безперервного контролю приземного повітря пропонується почати з використання в системі моніторингу інформації, одержуваної від додаткових постів безперервного автоматичного контролю, встановлених великими підприємствами в зоні їх впливу. Обов'язковою умовою має бути оснащення всіх наявних посад Росгідромету, на яких відбір проб здійснюється періодично, засобами безперервного контролю та передачі даних, а також установка додаткових постів з безперервним вимірюванням і передачею інформації в єдиний інформаційно-аналітичний центр.

    Для контролю приземної концентрації дур-нопахнущіх речовин, на нашу думку, слід оснастити всі пости засобами безперервного виміру сумарної концентрації сірковмісних сполук, сірководню, меркаптанів і діоксиду сірки.

    З огляду на, що місця установки деяких постів контролю перестали відповідати вимогам РД 52.04.186-8910 через зміну міського середовища, повинен бути здійснений перенос постів контролю ЦГМС в місця, визначені методами розрахунку розсіювання забруднюючих речовин з урахуванням розташування автотрас і житлової забудови.

    Досвід вибору місця установки додаткових постів контролю повітря в зоні впливу нафтопереробного підприємства м Пермі показав, що основною перешкодою вибору оптимального місця установки постів стала неможливість узгодження в органах Росреестра зміни виду дозволеного використання земельних ділянок, що перебувають у держвласності, з метою розміщення споруд постів контролю ( павільйону, огорожі, засобів дистанційного охорони і передачі даних). Для виключення зазначених проблем в майбутньому слід передбачити зміни в законодавстві, що дозволяють в пріоритетному порядку змінювати вид дозволеного використання, купувати, брати в оренду ділянки землі для розміщення коштів моніторингу атмосфери.

    Виконання завдання 3 пропонується почати з використання для моніторингу поширення забруднень дані профілемера температури. З огляду на результати аналізу даних профілемера температури для адекватного моделювання переносу забруднень, видається некоректним не враховувати інформацію температурного профілю нижньої тропосфери.

    Дані вітрового аеростатичного зондування, одержувані двічі на добу, на нашу думку, також слід використовувати в поєднанні з даними температурного профілю. Однак, згідно з результатами моделювання [16], підтверджуються даними температурно-вітрового зондування атмосфери [17], над міськими та промисловими територіями можуть виникати зони з підвищеною мінливістю напряму вітру, тому існуюча періодичність отримання даних профілю вітру недостатня для оперативного управління якістю атмосферного повітря. Проте дані аеростатичного зондування можуть бути на першому етапі використані для настройки моделей розсіювання.

    У світовій практиці використовуються кошти безперервного дистанційного вітрового зондування атмосфери - вітрові профайлери. Найбільш широко застосовуваною технологією вітрових профан-леров є використання акустичних або радіолокаційних фазованих антенних решіток в ультразвукових содар або радарах, що працюють в діапазоні від 1 мм до 30 см. Відомі також ли-дари - профайлери, що вимірюють допплерівський зсув частоти лазерного випромінювання для отримання інформації про профілі вітру і температури по висоті атмосфери [18].

    Бюджетним рішенням вибору обладнання на першому етапі може бути використання содар з фазованими антенними гратами фірми Scintec AG (Німеччина) «XFAS».

    Для виконання завдання 4 пропонується використовувати наявні у вільному доступі програмні засоби, докладно описані на інтернет-ресурсі Центру підтримки нормативного моделювання атмосфери (Support Center for Regulatory Atmospheric Modeling (SCRAM)) Агентства по захисту навколишнього середовища США (US Environmental Protection Agency) [19].

    Дані кошти використовують комбінацію наступних методів розрахунку:

    - рецепторное моделювання (Receptor Modeling), включаючи метод факторного аналізу - PMF (Positive matrix factorization), які використовують виміряні безпосередньо на джерелах хімічні і фізичні характеристики викидів в атмосферу забруднюючих речовин для ідентифікації присутності і визначення внеску джерела в концентрацію на постах контролю приземного повітря (рецепторах );

    - в комбінації з методом PFM використовується програмний пакет HYSPLIT (Hybrid Single Particle Lagrangian Integrated Trajectory), який реалізує моделювання поширення забруднюючих речовин з урахуванням метеоданих: профілю швидкостей і напрямків вітрів, а також температури по висоті атмосфери;

    10 РД 52.04.186-89. Керівництво по контролю забруднення атмосфери (Частина I. Розділи 1-5) [Електронний ресурс]. - URL: http://docs.cntd.org.ua/document/1200036406 (дата звернення: 03.12.2019).

    - моделювання розсіювання, дисперсії і турбулентної дифузії забруднюючих речовин з використанням ейлерових, лагранжевих і гауссових моделей.

    В роботі Б.Х. Санжапова [20] висвітлено досвід використання в умовах міста Волгограда програмних пакетів для моделювання дисперсії WRF і CALPUFF, описаних на ресурсі SCRAM.

    Різницеве ​​рішення рівняння турбулентної дифузії, зведене до послідовності аналітичних виразів, отриманих в результаті апроксимації і лінеаризації рішення рівнянь гауссовской моделі розсіювання, використовують і в методиці «Методи розрахунків розсіювання викидів шкідливих (забруднюючих) речовин в атмосферному повітрі» 6, затвердженої наказом Мінприроди України № 237 від 06.06.2017 р.

    Вважаємо, що виконання описаних вище завдань дозволить отримувати інформацію, достатню для ідентифікації джерел підвищеного забруднення атмосфери з метою вироблення керуючих впливів, спрямованих на дотримання санітарних норм якості повітря в межах міста.

    Керуючими впливами можуть бути як оперативні заходи, наприклад, зниження продуктивності конкретних джерел забруднення атмосфери, обмеження руху транспорту, так і стратегічні рішення, такі як, наприклад, приписи господарюючим суб'єктам розробити при-

    природоохоронного заходу або будівництво нових автомагістралей для перенаправлення транспортних потоків.

    Для реалізації механізмів оперативного і стратегічного управління якістю повітря на підставі даних моніторингу та моделювання, можливо, буде потрібно внести зміни в природоохоронне законодавство.

    Висновки. Перехід до працездатною системі управління якістю атмосферного повітря у великих промислових містах в інтересах проживають в них людей вимагає:

    - оснащення джерел викидів об'єктів I категорії системами автоматичного контролю в онлайн-режимі викидів забруднюючих речовин;

    - розвитку мережі стаціонарних постів моніторингу широкого спектру забруднюючих, в тому числі дурнопахнущих, речовин;

    - доповнення систем і методами температур-но-вітрового зондування нижньої тропосфери з використанням випробуваних у світовій практиці методів моделювання розсіювання забруднюючих речовин і рецепторного аналізу даних з урахуванням траєкторій руху повітря в зоні моніторингу.

    Фінансування. Дослідження не мало спонсорської підтримки.

    Конфлікт інтересів. Автори даної статті повідомляють про відсутність конфлікту інтересів.

    Список літератури

    1. Методичні підходи до вибору точок і програм спостереження за якістю атмосферного повітря в рамках соціально-гігієнічного моніторингу для задач федерального проекту «Чисте повітря» / Н.В. Зайцева, І.В. Травень, С.В. Клейн, Д.В. Горяєв // Аналіз ризику здоров'ю. - 2019. - № 3. - С. 4-17. DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.3.01

    2. Кисельов А.В., Григор'єва Я.В. Застосування результатів розрахунку забруднення атмосферного повітря для соціально-гігієнічного моніторингу // Гігієна і санітарія. - 2017. - Т. 96, № 4. - С. 306-309.

    3. Оцінка якості атмосферного повітря населених місць розрахунковим методом в системі соціально-гігієнічного моніторингу / М.В. Винокурова, М.В. Винокуров, В.Б. Гурвич, С.В. Кузьмін, О.Л. Малих // Гігієна і санітарія. - 2004. - № 5. - С. 25-26.

    4. Застосування геоінформаційних технологій в регіональних системах моніторингу навколишнього середовища і здоров'я населення / О.В. Клепіков, Н.П. Мамчик, І.В. Колнет, С.А. Куролап, Т.В. Хорпякова // Вісник Удмуртського університету. Серія: Біологія. Науки про землю. - 2018. - Т. 28, № 3. - С. 249-256.

    5. Костильова Н.В., Гильова Т.Є., Опутіна І.П. Зведені розрахунки забруднення атмосферного повітря // Антропогенна трансформація природного середовища. - 2017. - № 3. - С. 106-107.

    6. Оптимізація регіональної системи моніторингу атмосферного повітря на прикладі м Нижнєкамська / Є.І. Ігонін, А.П. Шличков, А.Р. Шагідуллін, Р.Р. Шагідуллін // Російський журнал прикладної екології. - 2016. -Т. 7, № 3. - С. 33-39.

    7. Шкляєв В.А., Костарева Т.В. Характеристики температурних інверсій і їх зв'язок з забрудненням атмосферного повітря в м Пермі // Географічний вісник. - 2019. - Т. 48, № 1. - С. 84-92.

    8. Державна мережу спостережень Пермського краю [Електронний ресурс] // Сайт Пермського центру з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. - URL: http://meteo.perm.org.ua/gosudarstvennaya-set-nablyudenij-permskogo-kraya (дата звернення: 05.12.2019).

    9. Ayusheeva S.N., Botoeva N.B., Mikheeva A.S. Analysis of the impact of economic activity on atmospheric air quality in Ulan-Ude // IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. - 2019. - Vol. 320, № 1. - 8 p. DOI: 10.1088 / 1755-1315 / 320/1/012009

    10. WHO releases country estimates on air pollution exposure and health impact [Електронний ресурс] // World Health Organization. - 2016. - URL: https://www.who.int/news-room/detail/27-09-2016-who-releases-country-estimates-on-air-pollution-exposure-and-health-impact ( дата звернення: 05.12.2019).

    11. Chernyaeva V.A., Wang D.H. Regional Environmental Features and Health Indicators Dynamics. Pollution of the Earth's Atmosphere and International Air Quality Standards // IOP Conference Series: Earth and Environmental Science. -2019. - Vol. 267. - 6 p. DOI: 10.1088 / 1755-1315 / 267/6/062012

    12. Nguyen N.P., Marshall J.D. Impact, efficiency, inequality, and injustice of urban air pollution: variability by emission location // Environmental Research Letters. - 2018. - Vol. 13, № 2. - 9 p. DOI: 10.1088 / 1748-9326 / aa9cb5

    13. Global and regional trends in particulate air pollution and attributable health burden over the past 50 years / E.W. Butt, S.T. Turnock, R. Rigby, C.L. Reddington, M. Yoshioka, J.S. Johnson, L.A. Regayre, K.J. Pringle [et al.] // Environmental Research Letters. - 2017. - Vol. 12, № 10. DOI: 10.1088 / 1748-9326 / aa87be

    14. Автотранспорт і його вплив на навколишнє середовище / В.А. Никифорова, Д.Д. Відіщева, Н.А. Подойніцин, В.С. Гліба // Праці Братського державного університету. Серія: Природні і інженерні науки. - 2017. -Т. 1. - С. 192-194.

    15. Голіков А.А., Абросимова Е.М. Перспективи розвитку комплексів моніторингу рухомих транспортних засобів // Охорона, безпека, зв'язок. - 2019. - Т. 1, № 4 (4). - С. 37-40.

    16. Чисельне моделювання характеристик прикордонного шару атмосфери великого промислового міста (на прикладі м Челябінська) / О.Ю. Ленська, С.М. Абдуллаєв, А.І. Прикажчиків, Д.Н. Соболєв // Вісник Південно-Уральського державного університету. Серія: Обчислювальна математика та інформатика. - 2013. - Т. 2, № 2. - С. 65-82.

    17. Доронін А.П., Тимощук А.С., Шабалін П.В. Результати дослідження метеорологічних умов формування високих рівнів забруднення атмосферного повітря в Санкт-Петербурзі за даними за 2017 рік // Праці Військово-космічної академії ім. А.Ф. Можайського. - 2018. - № 662. - С. 129-134.

    18. Красненко Н.П. Методи і засоби дистанційного моніторингу та прогнозування стану нижньої тропосфери // Сучасні проблеми дистанційного зондування, радіолокації, поширення і дифракції хвиль: матеріали Всерос. відкритої науч. конф. «Всеросійські відкриті Армандовскіе читання». - Муром, 2019. - С. 20-29.

    19. Support Center for Regulatory Atmospheric Modeling (SCRAM) [Електронний ресурс] // EPA. - URL: https: //www.epa.gov/scram (дата звернення: 05.12.2019).

    20. Санжапов Б.Х., Синіцин А.А., Рашевський Н.М. Використання комплексу відкритих програм WRF і CALPUFF для моделювання розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері міста Волгограда // Известия Волгоградського державного технічного університету. - 2017. - Т. 196, № 1. - С. 46-49.

    Жижин М.М., Дьяков М.С., Ходяшев М.Б. Аналіз засобів управління якістю атмосферного повітря в умовах міста Пермі // Аналіз ризику здоров'ю. - 2019. - № 4. - С. 50-59. DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.4.05

    ANALYSIS OF TOOLS AIMED AT MANAGUNG AMBIENT AIR QYALITY IN PERM CITY

    N.N. Zhizhin, M.S. D'yakov, M.B. Khodyashev

    The Urals State Scientific and Research Institute for Regional Ecological Issues, 61a, Komsomolsky avenue, Perm, 614039, Russian Federation

    The article dwells on analyzing tools aimed at managing ambient air quality on the example of Perm city and basing on the experience in using systems for dynamic standardizing. The authors discuss advantages and drawbacks of managing ambient air quality with unified programs for calculating atmospheric contamination (Russian abbreviation UPRZA), We analyzed drawbacks in methodology that could result in overstating when emissions from stationary sources were inventoried; those drawbacks did not allow using results of dispersion calculation for managing ambient air quality. Basing on data taken from literature sources and experience in UPRZA systems application, we suggest to cease applying UPRZA for operative ambient air quality management; instead, we propose to calculate admixtures dispersion with software that has been tested and used worldwide and that is freely accessible. Such software enables modeling actual meteorological conditions using data on wind profile and air temperature at various heights.

    To manage ambient air quality due to identifying sources that cause more substantial contamination, modeling of toxicants dispersion should necessarily be based not only on data obtained from ground meteorological stations but also on data on temperatures and wind speed in the lower troposphere. To correctly calculate ground concentrations, we suggest applying the following data: results of uninterrupted control over emission sources that will be obtained via emission measuring tools according to changes made in the legislation in 2018; data on speeds of motor transport and fixation of transport flows

    © Zhizhin N.N., D'yakov M.S., Khodyashev M.B., 2019

    Nikolai N. Zhizhin - Leading engineer (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; tel .: +7 (922) 242-15-15; ORCID: https: // orcid.org/0000-0002-0876-8968) ;

    Maksim S. Dyakov - Candidate of Technical Sciences, Deputy Director responsible for research (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; tel .: +7 (342) 281-85-02; ORCID: https: // orcid. org / 0000-0003-0750-4992);

    Mikhail B. Khodyashev - Candidate of Chemical Sciences, Deputy Director responsible for technological development (e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; tel .: +7 (342) 281-84-14; ORCID: https://orcid.org / 0000-0003-4124-0687).

    UDC 504.064: 504.3.054

    DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.4.05.eng

    Read online

    structure recalculated into emissions from motorways; data on ground concentrations of admixtures including hydrogen sulphide and alkyl hydrosulphides that should be measured at ecological monitoring stations and measuring periodicity should not exceed 60 minutes; profiles of temperature, wind direction, and wind speed at various heights.

    Key words: ambient air contamination, ambient air monitoring, monitoring posts, emissions standardizing, uninterrupted automated control, sulfur-containing compounds, ecological modeling, air probing.

    References

    1. Zaitseva N.V., May I.V., Kleyn S.V., Goryaev D.V. Methodical approaches to selecting observation points and programs for observation over ambient air quality within social and hygienic monitoring and «Pure Air» Federal project. Health Risk Analysis, 2019, no. 3, pp. 4-17 (in Russian). DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.3.01.eng

    2. Kiselev A.V., Grigor'eva Ya.V. The use of results of the calculation of atmospheric pollution for the social hygienic monitoring. Gigiena i sanitariya 2017, vol. 96, no. 4, pp. 306-309 (in Russian).

    3. Vinokurova M.V., Vinokurov M.V., Gurvich V.B., Kuzmin S.V., Malykh O.L. Assessment of ambient air quality in the localities by the calculation method in the sociohygienic monitoring. Gigiena i sanitariya, 2004, no. 5, pp. 25-26 (in Russian).

    4. Klepikov O.V., Mamchik N.P., Kolnet I.V., Kurolap S.A., Khorpyakova T.V. Application of geoinformation technologies in regional systems of environmental monitoring and population health monitoring. Vestnik Udmurtskogo universiteta. Seriya Biologiya. Nauki o zemle, 2018, vol. 28, no. 3, pp. 249-256 (in Russian).

    5. Kostyleva N.V., Gileva T.E., Oputina I.P. Summary calculations of pollution of atmospheric air. Antropogennaya transformatsiya prirodnoi sredy 2017, no. 3, pp. 106-107 (in Russian).

    6. Igonin E.I., Shlychkov A.P., Shagidullin A.R., Shagidullin R.R. Optimization of the regional atmospheric air monitoring system on the example of Nizhnekamsk. Rossiiskii zhurnalprikladnoi ekologii, 2016, vol. 7, no. 3, pp. 33-39 (in Russian).

    7. Shklyaev V.A., Kostareva T.V. Characteristics of the temperature in versions and the? Relationship with atmospheric air pollution in Perm. Geograficheskii vestnik, 2019, vol. 48, no. 1, pp. 84-92 (in Russian).

    8. Gosudarstvennaya set 'nablyudenii Permskogo kraya [The State monitoring system in Perm region]. Sait Permskogo tsentra po gidrometeorologii i monitoringu okruzhayushchei sredy. Available at: http://meteo.perm.org.ua/gosudarstvennaya-set-nablyudenij-permskogo-kraya (05.12.2019) (in Russian).

    9. Ayusheeva S.N., Botoeva N.B., Mikheeva A.S. Analysis of the impact of economic activity on atmospheric air quality in Ulan-Ude. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 2019, vol. 320, no. 1, 8 p. DOI: 10.1088 / 1755-1315 / 320/1/012009

    10. WHO releases country estimates on air pollution exposure and health impact. World Health Organization, 2016. Available at: https://www.who.int/news-room/detail/27-09-2016-who-releases-country-estimates-on-air-pollution-exposure-and-health -impact (05.12.2019).

    11. Chernyaeva V.A., Wang D.H. Regional Environmental Features and Health Indicators Dynamics. Pollution of the Earth's Atmosphere and International Air Quality Standards. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 2019, vol. 267, 6 p. DOI: 10.1088 / 1755-1315 / 267/6/062012

    12. Nguyen N.P., Marshall J.D. Impact, efficiency, inequality, and injustice of urban air pollution: variability by emission location. Environmental Research Letters, 2018, vol. 13, no. 2, 9 p. DOI: 10.1088 / 1748-9326 / aa9cb5

    13. Butt E.W., Turnock S.T., Rigby R., Reddington C.L., Yoshioka M., Johnson J.S., Regayre L.A., Pringle K.J. [Et al.]. Global and regional trends in particulate air pollution and attributable health burden over the past 50 years. Environmental Research Letters 2017, vol. 12, no. 10. DOI: 10.1088 / 1748-9326 / aa87be

    14. Nikiforova V.A., Vidishcheva D.D., Podoinitsyna N.A., Gleba V.S. Avtotransport i ego vliyanie na okruzhayushchuyu sredu [Motor transport and its effects on the environment]. Trudy Bratskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Estestven-nye i inzhenernye nauki 2017, vol. 1, pp. 192-194 (in Russian).

    15. Golikov A.A., Abrosimova E.M. Prospects of development of monitoring complexes of mobile vehicles. Okhrana, be-zopasnost ', svyaz', 2019, vol. 1, no. 4 (4), pp. 37-40 (in Russian).

    16. Lenskaya O.Yu., Abdullaev S.M., Prikazchikov A.I., Sobolev D.N. Modeling study of amospheric boundary layer characteristics in industrial city by the example of Chelyabinsk. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Vychislitel'naya matematika i informatika, 2013, vol. 2, no. 2, pp. 65-82 (in Russian).

    17. Doronin A.P., Timoshchuk A.S., Shabalin P.V. Rezul'taty issledovaniya meteorologicheskikh uslovii formirovaniya vysokikh urovnei zagryazneniya atmosfernogo vozdukha v Sankt-Peterburge po dannym za 2017 god [Results of the study on meteorological conditions that cause occurrence of substantial ambient air contamination in Saint Petersburg based on data collected in 2017]. Trudy Voenno-kosmicheskoi akademii im. A.F. Mozhaiskogo, 2018, no. 662, pp. 129-134 (in Russian).

    18. Krasnenko N.P. Metody i sredstva distantsionnogo monitoringa i prognozirovaniya sostoyaniya nizhnei troposfery [Methods and tools for distant monitoring and predicting the situation in the lower troposphere]. Sovremennye problemy distant-sionnogo zondirovaniya, radiolokatsii, rasprostraneniya i difraktsii voln: materialy vserossiiskoi otkrytoi nauchnoi konferentsii «Vserossiiskie otkrytyeArmandovskie chteniya». Murom, 2019, pp. 20-29 (in Russian).

    19. Support Center for Regulatory Atmospheric Modeling (SCRAM). EPA. Available at: https://www.epa.gov/scram (05.12.2019).

    20. Sanzhapov B.Kh., Sinitsyn A.A., Rashevskii N.M. Usage of complex of open-source software WRF and CALPUFF for dispersion modeling of atmospheric pollutants in Volgograd. Izvestiya Volgogradskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta 2017, vol. 196, no. 1, pp. 46-49 (in Russian).

    Zhizhin N.N., D'yakov M.S., Khodyashev M.B. Analysis of tools aimed at managung ambient air qyality in Perm city. Health Risk Analysis, 2019, no. 4, pp. 50-59. DOI: 10.21668 / health.risk / 2019.4.05.eng

    Отримано: 02.11.2019

    Прийнята: 19.12.2019

    Опублікована: 30.12.2019


    Ключові слова: ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ / МОНІТОРИНГ атмосферного повітря / ПОСТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ / НОРМУВАННЯ ВИКИДІВ / БЕЗПЕРЕРВНИЙ Автоматичний КОНТРОЛЬ / сірковмісних сполук / ЕКОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ / ЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ / AMBIENT AIR CONTAMINATION / AMBIENT AIR MONITORING / MONITORING POSTS / EMISSIONS STANDARDIZING / UNINTERRUPTED AUTOMATED CONTROL / SULFUR-CONTAINING COMPOUNDS / ECOLOGICAL MODELING / AIR PROBING

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити