У статті розглянуто, досвід провідних країн світу, зокрема США, по боротьбі з тіньовою економікою. В результаті отриманої та проаналізованої інформації пропонується використовувати основні інструменти боротьби з тіньовими економічними відносинами в вітчизняних умовах.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - Ніжинська Ірина Василівна


ANALYSIS OF FOREIGN PRACTICE FIGHTING THE SHADOW ECONOMY

The article describes the experience of the leading countries of the world, particularly the United States to combat the underground economy. As a result of information received and analyzed information is proposed to use the basic directions for a qualitative change in the situation, to overcome this negative influence in the domestic environment.


Область наук:
  • Економіка і бізнес
  • Рік видавництва діє до: 2013
    Журнал: Азимут наукових досліджень: економіка і управління

    Наукова стаття на тему 'Аналіз зарубіжної практики боротьби з тіньовою економікою'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз зарубіжної практики боротьби з тіньовою економікою»

    ?УДК 338.1 + 342.9

    АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ПРАКТИКИ БОРОТЬБИ З тіньової ЕКОНОМІКОЮ

    © 2013

    І.В. Ніжинська, аспірант кафедри «Економіка підприємства, фінанси, облік і аудит» Уманський державний педагогічний університет, Умань (Україна)

    Анотація: У статті розглянуто, досвід провідних країн світу, зокрема США, по боротьбі з тіньовою економікою. В результаті отриманої та проаналізованої інформації пропонується використовувати основні інструменти боротьби з тіньовими економічними відносинами в вітчизняних умовах.

    Ключові слова: тіньова економіка, державне регулювання, податки, корупція, зарубіжний досвід.

    На сьогоднішній день проблеми детінізації економічної системи є актуальними не тільки для країн пострадянського простору, а й для провідних економік світу, таких як США і Європа. Очевидно, що тіньовий сектор України значно відрізняється від західних країн масштабністю даного явища, соціально-економічними, а також структурними чинниками, які призводять до появи тіньового бізнесу, і, в свою чергу, до тінізації цілих сфер діяльності. У той же час, для подолання негативного впливу необхідно враховувати досвід передових країн з метою вивчення можливостей його застосування у вітчизняних умовах.

    В Україні проблемами вивчення тіньової економіки займаються не тільки окремі дослідники, а й колективи вчених. Так, наприклад, дослідницький колектив на чолі з Т. Тищук [4] комплексно розглядає чинники тінізації економіки України, пропонує основні напрямки по якісної зміни ситуації, що склалася. Переважна більшість авторів, які займаються даною проблематикою [1; 2], розробляє методичні підходи до оцінки масштабів цього явища. Ряд вчених особливу увагу приділяє проблемам впливу тіньової економіки України на її економічну і національну безпеку [3, 6]. Разом з тим в вище перерахованих роботах недостатньо уваги приділяється питанням закордонного досвіду подолання проблем тінізації економіки, способам боротьби з нею.

    Метою даної статті є обґрунтування напрямків боротьби з тіньовою економікою в Україні на основі вивчення досвіду провідних країн світу, зокрема США.

    У всьому світі вивчення феномену тіньової економіки приділяють найпильнішу увагу. У 2012 році голландський вчений А. неслухняний (Buehn), а також австрійський вчений Ф. Шнайдер (Schneider), досліджували 162 країни, в тому числі, що розвиваються, а також країни з високим рівнем доходу, що входять в Організацію Європейського співробітництва і розвитку, країни Східної Європи і Центральної Азії. В ході свого дослідження вчені виявили, що, в середньому, розмір тіньової економіки становить приблизно 34% від ВВП. За їхніми оцінками, такі країни, як Зімбабве, Панама, Болівія знаходяться у верхній межі діапазону тіньової економіки, розміри якої становлять 61,8, 63,5 і 66,1% від ВВП відповідно. Для таких економік незаконна діяльність відіграє важливішу роль, ніж дотримання передбачених законом правил [7].

    Якщо звернутися до історії, то під час Другої світової війни США ввели режим суворого контролю цін всередині країни для того, щоб не допустити «розпилення» ресурсів. Проте, по всій країні населення і виробники займалися контрабандою продукції, перевозячи її через кордон і безкарно завищували ціни на товари. До 80% м'яса було продано вище ціни, затвердженої урядом, від 60 до 90% пиломатеріалів країни, а також одна третина всього одягу.

    Уряд США збільшило вартість праці за рахунок значного підвищення відрахувань до фондів соціального забезпечення, податків по безробіттю, компенсацій витрат робочих, охорони праці та здоров'я, а

    також інших виробничих витрат. Таке збільшення неминуче призвело до скорочення попиту на робочу силу і появи мільйонів безробітних.

    У свою чергу, дане збільшення призвело до зменшення чистого заробітної плати у решти працівників, оскільки перетворення ринку спричинило зміну структури витрат самих працівників. Описані два ефекту - зростання безробіття і падіння чистого заробітної плати - послужили потужним стимулом до зростання незареєстрованої зайнятості.

    Згідно з дослідженнями американських вчених, середня оцінка розміру тіньової економіки США з 1999 по 2007 роки становить 8,6% ВВП. У порівнянні з іншими країнами світу дана цифра свідчить про те, що незначна частина економіки перебуває «в тіні». Однак, як би не були малі статистичні цифри, вони викликають занепокоєння у американських економістів і політиків.

    Тіньова економіка надає товари і послуги, які користуються попитом у споживачів, але яких немає в наявності або вони недоступні в формальному секторі. Таким чином, тіньова економіка часто протистоїть намірам політиків і, отже, має важливі наслідки для політики. Очевидно, що велика частка тіньової економіки означають меншу базу для оподаткування, і, відповідно, менші можливості для фінансування урядом своїх зобов'язань. Це, в свою чергу, може привести до збільшення дефіциту бюджету або податкових ставок. Внаслідок цього в усьому світі держави вишукують шляхи для виведення бізнесу з тіні.

    За останніми даними, в 2011 році тіньова економіка США налічувала вже близько 10% ВВП, що свідчить про погіршення ситуації в соціально-економічній сфері [5]. Якщо говорити про саму структуру тіньової економіки США, то близько 72% тіньової економіки займають, так звані, «чорні ринки», а 28% припадає на незареєстровану діяльність.

    Як відомо, функціонування «чорних ринків» пов'язане з протизаконною діяльністю, такий як збут наркотиків, проституція, порнографія та ін. Найбільший інтерес представляє вивчення не декларованої підприємницької діяльності. Вона росте швидкими темпами внаслідок погіршення економічних умов, спаду економіки, депресії, а також при зростанні нелегальної імміграції. У США деякі працівники ухиляються від сплати податків на прибуток для того, щоб направити кошти на оплату інших витрат. Інші не вірять, що податки витрачаються відповідно до суспільних потреб. За останні роки федеральний уряд витратив мільярди доларів платників податків на війни в Іраку та Афганістані, порятунок великих банків, страхових компаній, виробників автомобілів. На думку таких платників податків це все відбувалося за рахунок громадської освіти, охорони здоров'я та інфраструктури [5].

    Крім того, в США існують великі корпорації, які використовують різні схеми для того, щоб направляти частину прибутку в офшорні зони і витрачають величезні суми грошей для лобіювання податкових пільг. Звичайною практикою транснаціональних кор-

    пораціі є трансферне ціноутворення. Це, так звані, взаєморозрахунки між компаніями, пов'язані з трансфером товарів і послуг, коли встановлюються такі ціни, щоб дочірня компанія з більш високим рівнем оподаткування отримує менший прибуток, в той час як інші дочірні компанії з низьким рівнем оподаткування отримують максимальний прибуток [5] . Серед американських компаній, які використовують подібні схеми оптимізації оподаткування, можна відзначити такі найбільш відомі, як Google, News Corp, Boeing, Pfizer, Oracle, IBM, Time Warner, Morgan Stanley, і Microsoft.

    Узагальнивши вищесказане, можна відзначити, що основними причинами зростання тіньової економіки в США є такі:

    - збільшення податкового тягаря і внесків на соціальне страхування;

    - посилення державного регулювання економіки, особливо ринків праці;

    - вимушене скорочення робочого часу; ранній вихід на пенсію;

    - безробіття; зниження суспільної довіри і лояльності до державних інституцій, а також падіння податкової моралі.

    Вище перелічені чинники, в цілому, характерні також і для України, однак, на наш погляд, варто акцентувати увагу на двох найбільш важливих.

    В першу чергу, це досить складне податкове законодавство, яке аж ніяк не спрощує діяльність бізнесу, а навпаки ускладнює його функціонування.

    По-друге, це корупційна складова владних структур, яка проявляється на кожному рівні соціально-економічної системи, і не тільки перешкоджає її розвитку, а й підриває довіру бізнесу до держави як такої, що і позначається на якості податкової культури підприємців. Більш детально зазначені аспекти розкриті в [8].

    В Україні розміри тіньової економіки за розрахунками експертів складають 40-45% ВВП. Безсумнівно, дані цифри свідчать про неефективне управління соціально-економічною системою. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, органи державної влади тільки декларують прагнення до європейських цінностей, до прозорості прийнятих управлінських рішень, а також до створення сприятливих умов для ведення малого і середнього бізнесу на Україні. Внаслідок цього будь-яка боротьба з тіньовою економікою приречена на провал, оскільки дана боротьба здійснюється в рамках корупційної соціально-економічної системи.

    У зв'язку з цим, пропоновані напрямки щодо зниження рівня тіньової економіки України повинні, перш за все, бути спрямовані на боротьбу з корупцією і на підвищення довіри бізнесу до владних структур. На наш погляд, основні напрямки щодо зниження рівня тіньової економіки в Україні можуть бути представлені у вигляді такої концептуальної схеми рис. 1.

    Слід зазначити, що ефективність виведення бізнесу з тіні, в першу чергу, залежить від рівня розвитку громадянського суспільства в країні, тобто громадського контролю над діями чиновників, які сприяє зниженню рівня корупції, і, відповідно, підвищенню рівня довіри населення до влади [9-13].

    Можна прийняти і затвердити нові законодавчі акти, які зможуть обмежити можливості перебування бізнесу «в тіні», однак при відсутності довіри бізнесу до влади, такі заходи не дадуть бажаного результату в довгостроковій перспективі [14, 15]. Так чи інакше, але підприємці з часом знайдуть свої лазівки в недосконалій законодавчій базі для того, щоб, наприклад, зменшити базу для оподаткування та ін.

    Мал. 1. Концептуальна схема напрямків зниження рівня тіньової економіки в Україні

    В рамках такого підходу можна говорити про інші заходи, які безпосередньо стосуються бізнесу, в тому числі і про преференції для «білого» бізнесу, спрощеною схемою легалізації підприємницької діяльності тощо.

    Висновки. З огляду на американський досвід з формування та боротьбі з тіньовою економікою, слід зазначити, що в сучасних умовах основними напрямками щодо детінізації соціально-економічної системи України повинні стати перетворення в суспільному і політичному сферах країни в комплексі з заходами, спрямованими на виведення бізнесу з тіні. Причому ці заходи повинні бути не стільки карають, скільки мотивуючими бізнес працювати легально. У ролі напрямків подальшого дослідження важливо виділити кількісно-якісне вивчення рівня корупції та розміру тіньової економіки країни.

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Ангелко І.В. Методичні основи оцінки обсягів тіньового сектора економіки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/ bitstream / 123456789/17199/1 / 24.pdf

    2. Дудін М. Вплив тіньової економіки України на її економічну безпеку // Бізнес інформ. 2011. №12. - С. 4-14.

    3. Огреба С. Статистичне відображення обсягів тіньової економіки в системі національних розрахунків // Вісник Київського національного університету. Серія: Економіка. 2001. Вип. 129. С. 51-52.

    4. Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрямки зменшення. К .: НІСД, 2011. 31 с.

    5. Abbas P. Grammy Premier Thoughts: The CSUB Business Blog. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.csub.edu/kej/documents/economic_rsch/2011-11-28.pdf

    6. Курман П.Ю. Практичні підходи до оцінювання ефективності соціально-економічного розвитку на регіональному рівні // Вектор науки Тольяттинского державного університету. -Тольятті: ТГУ, 2012. - № 4. - С. 115-117.

    7. Travis Wiseman U.S. Shadow Economies: A Statelevel Study [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2208637

    8. Курман П.Ю. Аналіз практичних підходів до оцінки рівня корупції в контексті економічної безпеки // Науковий вісник Ужгородського університету. Вип. 1 (38). Ужгород, 2013. С.179-181.

    9. Марданов А.Б. Корупційне свідомість як одна з головних причин корупції // Актуальні проблеми економіки та права. 2011. № 4. С. 64-66.

    10. Клейменов М.П., ​​Пустовіт Р.В. Методологічні аспекти прогнозування корупції // Актуальні проблеми економіки та права. 2012. № 4 (24). С. 42-51.

    11. Козлов Т.Л. Основні напрямки розвитку правового регулювання протидії корупції в органах влади // Актуальні проблеми економіки та права. 2012. № 4 (24). С. 55-57.

    12. Васіна В.В., Халитов Р.Г., Юсупов І.М. Можливість зміни уявлень про корупцію в суспільстві // Актуальні проблеми економіки та права. 2012. № 4 (24). С. 5-8.

    13. Салов А.В. Діяльність транснаціональних корпорацій як одна з причин глобалізації корупції // Актуальні проблеми економіки та права. 2011. № 4. С. 78-81.

    14. Музиченко А.С., Подзігун С.Н. Особливості державного регулювання аграрної економіки в умовах ринкових відносин // Вектор науки Тольяттинского державного університету. Серія: Економіка та управління. 2011. № 3. С. 26-30.

    15. Щербан М.Д. державне регулювання кредитної кооперціі в Угорщині // Азимут наукових досліджень: економіка і управління. 2012. № 1. С. 7478.

    ANALYSIS OF FOREIGN PRACTICE FIGHTING THE SHADOW ECONOMY

    > 2013

    I.V. Nizenskaya, post-graduate student of the chair «Economy of enterprise, finances, accounting and audit»

    Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University (Ukraine)

    Annotation: The article describes the experience of the leading countries of the world, particularly the United States to combat the underground economy. As a result of information received and analyzed information is proposed to use the basic directions for a qualitative change in the situation, to overcome this negative influence in the domestic environment. Keywords: shadow economy, government regulation, taxes, corruption, foreign experience.

    УДК 658

    © 2013

    ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК СУКУПНІСТЬ РЕСУРСІВ ФІНАНСОВО-ХОЗЯІСТВЕННОЙ ДІЯЛЬНОСТІ

    Е.В. Никифорова, доктор економічних наук, професор, професор кафедри

    «Економічний аналіз» Фінансовий університет при Уряді Російської Федерації, Москва, (Росія) О.В. Шнайдер, кандидат економічних наук, доцент кафедри «Бухгалтерський облік,

    аналіз і аудит »

    Тольяттинский державний університет, Тольятті (Росія)

    Анотація: У статті визначається актуальність питання аналізу економічного потенціалу організації, обумовлена ​​необхідністю оцінки наявних можливостей. Інформація про стан і тенденції розвитку економічного потенціалу організації необхідна для побудови прогнозів і розробки стратегій розвитку, складання планів, прийняття ефективних управлінських рішень. Аналіз економічного потенціалу, по своїй суті, потрапляє в розряд комплексного, отже, виникає необхідність обґрунтування завдань, етапів і вибору методики оцінки економічного потенціалу організації.

    Ключові слова: економічний потенціал; етапи; критерії; фінансовий стан; показники.

    Економічний потенціал - це сукупність наявних ресурсів, коштів, можливостей, які використовуються в процесі фінансово-господарської діяльності для досягнення певних цілей у взаємозв'язку один з одним. Актуальність питання аналізу економічного потенціалу організації обумовлюється необхідністю оцінки наявних можливостей. Інформація про стан і тенденції розвитку економічного потенціалу організації необхідна для побудови прогнозів і розробки стратегій розвитку, складання планів, прийняття ефективних управлінських рішень. Аналіз економічного потенціалу, по своїй суті, потрапляє в розряд комплексного, отже, виникає необхідність обґрунтування завдань, етапів і вибору методики оцінки економічного потенціалу організації.

    Завдання і етапи аналізу економічного потенціалу представлені на малюнку 1.

    Розглянемо їх короткий зміст.

    1етап - Інформаційний. Відбір достовірних даних, їх перевірка. При зіставленні аналогічних даних, що містяться в звітних і планових формах, проводиться перевірка достовірних джерел інформації. Отже, прийняття правильних управлінських рішень безпосередньо залежить від достовірності (надійності) інформації. систематизація відібраний-

    них даних бухгалтерської (фінансової) звітності. Від організації і досконалості аналізу економічного потенціалу залежить його результативність. Основу інформаційної бази для цього складають дані бухгалтерської звітності: бухгалтерський баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про зміни капіталу, звіт про рух грошових коштів та інші форми звітності, які деталізують окремі статті бухгалтерської (фінансової) звітності, технічна документація і несистемна інформація. Складання аналітичних форм за даними бухгалтерської (фінансової) звітності. Угруповання і узагальнення показників - це і є аналітична форма. Для підвищення наочності процесу оцінки фінансової стійкості, оброблені дані подаються у формі аналітичної таблиці. На підставі аналітичних таблиць будуються діаграми і графіки, в результаті аналізу яких робляться аналітичні висновки і виключаються помилки. Відбір даних несистемної інформації.

    2 етап - Первинний аналітичний. На підставі загальноприйнятої методики проводиться розрахунок показників економічного потенціалу організації. Відповідно до загальноприйнятої методиці проводиться розрахунок показників фінансового стану. Аналіз динаміки показників економічного потенціалу організації. Інтерпретація отриманих показників економічно-


    Ключові слова: ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА / ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ / ПОДАТКИ / КОРУПЦІЯ / ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД / SHADOW ECONOMY / GOVERNMENT REGULATION / TAXES / CORRUPTION / FOREIGN EXPERIENCE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити