Розглянуто можливі аварійні ситуації при підготовці і пуску ракет космічного призначення і дано аналіз можливостей аварійно-рятувальних груп космодромів по ліквідації їх наслідків. Визначено завдання застосування робототехнічних комплексів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій, пов'язаних з протоками компонентів ракетного палива і оцінені недостатні можливості застосування роботизованих засобів Міністерства з надзвичайних ситуацій для їх вирішення. Виявлено специфічна для космодромів завдання ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних з протоками компонентів ракетного палива і наведені шляхи її вирішення з використанням робототехнічних комплексів.

Анотація наукової статті з енергетики та раціонального природокористування, автор наукової роботи - Мінаков Євген Петрович, Кравцов Володимир Володимирович, Зінов'єв Костянтин Геннадійович


ANALYSIS OF THE TASKS OF APPLICATION OF ROBOTIC SYSTEMS OF EMERGENCY RESPONSE IN THE POSITIONAL AREAS OF THE SPACECRAFT LAUNCH UNITS

The possible emergency in the positional regions of portions of the launch and the analysis of possibilities of rescue groups spaceports on the elimination of their consequences. The tasks of application of robotic systems for elimination of consequences of emergency situations connected with spills of rocket fuel components are defined and insufficient possibilities of application of robotic means of the Ministry of emergency situations for their decision are estimated. The problem of elimination of emergency situations related to the spills of rocket fuel components specific to the cosmodromes is revealed and the ways of its solution with the use of robotic systems are given.


Область наук:
  • Енергетика і раціональне природокористування
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Известия Тульського державного університету. Технічні науки

    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ ЗАДАЧ ЗАСТОСУВАННЯ робототехнічний комплекс ПРИ ПІДГОТОВКИ ТА ПУСКУ РАКЕТ космічного ПРИЗНАЧЕННЯ'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ ЗАДАЧ ЗАСТОСУВАННЯ робототехнічний комплекс ПРИ ПІДГОТОВКИ ТА ПУСКУ РАКЕТ космічного ПРИЗНАЧЕННЯ»

    ?Бахвалов Павло Юрійович, студент, bardan21 @ yandex. ru, Росія, Тула, Тульський Державний університет

    ON THE CONDUCT OF SIGHTING FIRING IN AQUATIC MEDIUM

    V.K. Zelenko, P. Y. Bakhvalov

    The main samples of underwater weapons of Russia are considered. Describes the factors that affect aiming under water. The features of the position of the shooter in the aquatic environment are considered. The conditions necessary for an accurate shot underwater are analyzed.

    Key words: underwater, weapons, sighting devices, swimmers.

    Zelenko Victor Kirillovich, doctor of technical sciences, head of chair, ivts. tulgu @ rambler. ru, Russia, Tula, Tula State University,

    Bakhvalov Pavel Yurievich, student, bardan21yandex. ru @ yandex. ru, Russia, Tula, Tula State

    University

    УДК 623-9

    АНАЛІЗ ЗАДАЧ ЗАСТОСУВАННЯ робототехнічний комплекс ПРИ ПІДГОТОВКИ ТА ПУСКУ РАКЕТ космічного ПРИЗНАЧЕННЯ

    Є.П. Мінаков, В.В. Кравцов, К.Г. Зінов'єв

    Розглянуто можливі аварійні ситуації при підготовці і пуску ракет космічного призначення і дано аналіз можливостей аварійно-рятувальних груп космодромів по ліквідації їх наслідків. Визначено завдання застосування робототехнічних комплексів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій, пов'язаних з протоками компонентів ракетного палива та оцінені недостатні можливості застосування роботизованих засобів Міністерства з надзвичайних ситуацій для їх вирішення. Виявлено специфічна для космодромів завдання ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних з протоками компонентів ракетного палива та наведені шляхи її вирішення з використанням робототехнічних комплексів.

    Ключові слова: аварійні ситуації, аварійно-рятувальна група, компоненти ракетного палива, протоки, робототехнічні комплекси.

    Незважаючи на підвищення надійності ракетно-космічної техніки (РКТ) в цілому, повністю виключити ймовірність виникнення аварійних ситуацій (АС) при її експлуатації неможливо. Негативні наслідки від їх виникнення обумовлені, в першу чергу, наявністю хімічно активних і пожежонебезпечних компонентів ракетного палива (КРТ) [1,2]. При цьому «плата» за несвоєчасність ліквідації АС, пов'язаних з виникненням проток КРТ при підготовці і пуску (ПП) ракет космічного призначення (РКН), через не оснащеності розрахунку підготовки відповідними засобами може бути дуже високою [3]. Виникнення АС, як правило, тягне за собою інтенсивне вплив на навколишнє середовище і значно впливає на шкоду, яку може бути заподіяно експлуатує персоналу. Як то, так і іншу обставину вказує на доцільність застосування робототехнічних комплексів (РТК) для ліквідації АС, що виникають при ПП РКН, не покладаючись при цьому на можливості ефективного застосування робототехнічних та інших засобів підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій (МНС).

    Поняття РТК військового призначення наведено в методичних вказівках «Робототехнічні кошти, комплекси і системи військового призначення. Основні положення. Класифікація », розроблені Головним науково-дослідним випробувальним центром робототехніки Міністерства оборони Російської Федерації [4]. Для однозначного розуміння в подальшому під АС при ПП РКН розуміється нештатна ситуація, при якій виникає загроза втрати працездатності космічної системи (космічного комплексу, космічного апарату), їх складових частин та залучених коштів, погіршення здоров'я або загибелі хоча б однієї людини з обслуговуючого персоналу. У зв'язку з цим актуальним є виявлення складу завдань, що вимагають застосування РТК при ПП РКН, що базується на аналізі потенційно небезпечних етапів експлуатації РКТ, в ході яких можливе виникнення АС, оцінюванні можливостей по їх ліквідації розрахунком підготовки, мають нинішнє оснащення, і ряд інших [4, 5].

    Аналіз можливих аварійних ситуацій при подготвка і пуску ракет космічного назаначенія. Склад основних завдань, які виконуються в ході підготовки РКН до пуску представлений в табл. 1.

    Таблиця 1

    Основні завдання при підготовці і пуску ракети космічного назначенія_

    № п / п Розв'язувана завдання

    1 Транспортування РН на ТК

    2 Транспортування КА на ТК

    3 Транспортування комплектуючих елементів на ТК

    4 Зберігання РН

    5 Зберігання КА

    6 Проведення робіт з РН на ТК

    7 Проведення робіт з КА на ТК

    8 Збірка РКН

    9 Контроль якості функціонування систем РКН

    10 Транспортування РКН з ТК на СК

    11 Установка РКН на стартовий стіл

    12 Підготовка до пуску

    13 Заправка РКН КРТ

    14 Управління підготовкою РКН до запуску

    15 Забезпечення підготовки РКН до запуску

    16 Пуск РКН

    Аналіз показує, що при вирішенні зазначених завдань найбільш потенційно небезпечними етапами є:

    1) зберігання КА в ТГ №1 (заправлених КРТ);

    2) транспортування заправлених КА;

    3) транспортування заправлених КА в складі космічної головної частини (КГЧ);

    4) підготовка РКН до пуску: стиковка КГЧ до ракетою носієм (РН), заправка ступенів РН;

    5) пуск РКН;

    6) політ РКН на активній ділянці траєкторії.

    На цих етапах АС можуть привести до розгерметизація заправлених КА і РКН на ТК, СК і в польоті, нештатное (аварійне) падіння відокремлюваних частин РКН і ряду інших причин. При цьому можуть виникнути такі АС:

    1) роздільні протоки КРТ;

    2) спільні протоки КРТ і, як наслідок, пожежі;

    3) вибух заправленого РКН (на старті, в процесі польоту, а також при падінні аварійної РКН на поверхню Землі);

    4) аварійний викид в атмосферу токсичних КРТ при польоті РКН.

    При наземної експлуатації РКТ можуть бути виділені АС, що вражають чинники і небезпечні фактори [2, 3] яких представлені в табл.2.

    Таблиця 2

    Вражаючі і небезпечні фактори АС при наземної експлуатації РКТ_

    Причина виникнення АС на КА, РН, РКН

    Тип АС вибух на поверхні Землі роздільний протоку КРТ на поверхні Землі пожежа на поверхні Землі

    Вражаючі фактори ударна хвиля; теплове випромінювання; токсичні продукти вибуху токсичні КРТ теплове випромінювання; токсичні продукти горіння

    Небезпечні фактори АС в ПР ЧЗ КА травмування і загибель особового складу; хімічне забруднення атмосфери, грунту, поверхневих і ґрунтових вод; механічне забруднення і порушення ґрунтових покривів елементами конструкції РН і КА; руйнування об'єктів інфраструктури, будівель і споруд

    В результаті виникнення АС у польоті РКН можуть виникнути АС, представлені в табл.3. Аналіз даних табл.2 і табл.3 показує, що найбільшу небезпеку становлять АС, свя-

    занние з аварійними великими протоками (АБП) КРТ. При цьому за АБП КРТ в густонаселених місцях, робочих приміщеннях і т.д. прийнято відносити протоку горючих або окислювачів в кількості 50-100 кг. На відкритій місцевості, залізничних перегонах далеко від населених місць і т.п. аналогічна характеристика приймається більшою або перевищує 1 т.

    Основні причинами АБП КРТ при ПП РКН можуть бути:

    1) аварії на залізничному транспорті при транспортуванні КРТ;

    2) аварії автозаправників з КРТ;

    3) падіння заправленого вироби РКТ на поверхню Землі при транспортуванні, навантаженні,

    пуску;

    4) розгерметизація заправленого вироби РКТ внаслідок механічної дії (удару, струсу);

    5) порушення герметичності оболонок, резервуарів, засобів доставки КРТ при транспортуванні різними видами транспорту і т.д. Для ліквідації АС, пов'язаних з АБП КРТ при ПП РКН можуть бути використані, в першу чергу, РТК.

    Таблиця 3

    Вражаючі і небезпечні фактори АС і НШС при польоті РКН_

    Причина виникнення АС і НШС на РКН

    Тип АС вибух РКН на активній ділянці польоту падіння аварійної РКН на поверхню Землі з подальшим вибухом

    Вражаючі фактори ударна хвиля; теплове випромінювання; хімічно активні продукти вибуху; елементи конструкції ударна хвиля; теплове випромінювання; токсичні продукти вибуху

    Небезпечні фактори АС в ПР ЧЗ КА травмування і загибель особового складу; хімічне забруднення атмосфери, грунту, поверхневих і ґрунтових вод; механічне забруднення і порушення ґрунтових покривів елементами конструкції РН і КА; руйнування об'єктів інфраструктури, будівель і споруд

    Оцінювання можливостей аварійно-рятувальної групи для ліквідації наслідків аварійних ситуацій. Одним з найважливіших заходів організаційного характеру щодо забезпечення захисту об'єктів космодрому від можливих АС та ліквідації їх наслідків є обов'язкове призначення на об'єктах, задіяних при підготовці КА, РН і РКН, аварійно-рятувальної групи при проведенні будь-якого виду робіт підвищеної небезпеки. До таких робіт можна віднести:

    - газо-вибухо-пожежонебезпечні роботи;

    - автономні і комплексні випробування систем і агрегатів;

    - заправка КРТ;

    - транспортування заправлених складових частин РКН (КА, РБ, БВ);

    - підготовка і пуск РКН.

    У разі виникнення АС на АСГ покладається:

    - евакуація постраждалих із зони АС і надання їм першої медичної допомоги;

    - гасіння пожеж, відкачка води та промислових стоків з аварійних приміщень і споруд;

    - розчищення входів, переходів, виходів, ліквідація завалів, відкриття дверей, люків в аварійних приміщеннях і спорудах;

    - визначення концентрації шкідливих речовин або вмісту кисню в атмосферному повітрі приміщень, споруд ношеними приладами;

    - нейтралізація і дегазація обладнання та приміщень;

    - виконання окремих видів ремонтно-відновлювальних робіт при ліквідаціях наслідків АС, в першу чергу, приведення аварійних систем, агрегатів в безпечний стан.

    Успішне виконання аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт АСГ забезпечується виконанням наступних заходів:

    - укомплектуванням споруд систем, агрегатів протипожежними засобами, створенням резерву вогнегасників, підтримки запасів води в пожежних резервуарах і водоймах;

    - створенням запасів нейтралізують коштів і знешкоджуючих речовин для нейтралізації пролитих і знешкодження шкідливих речовин;

    - підтриманням в постійному режимі штатної експлуатації спеціальних систем комплексу: пожежо-взривопредупрежденія, контролю повітряного середовища в зонах газо-вибухонебезпечних приміщеннях і спорудах і технічних (забезпечують) систем в них;

    - періодичної перевіркою стану основних, запасних і аварійних виходів, аварійного освітлення, герметичності кабельних вводів, дверей, люків газо-вибухонебезпечних споруд і приміщень;

    - забезпеченням номерів бойової обслуги засобами захисту та створенням резерву засобів захисту в газо-вибухонебезпечних спорудах і приміщеннях;

    - забезпеченням аварійно-рятувальними комплексами (захисні та технічні засоби) газо-вибухонебезпечних споруд і приміщень;

    - розробкою планів ліквідації аварій для кожної системи, агрегату КА і РКН;

    - завчасної розробкою для кожного робочого місця (номера розрахунку) переліку аварійних ситуацій і порядок дій за їх локалізації і ліквідації;

    - визначенням конкретних видів робіт, на час проведення яких призначається АСГ;

    - комплектуванням і підготовкою АСГ;

    - періодичної перевіркою готовності АСГ до виконання покладених на неї завдань.

    Для вирішення зазначених завдань АСГ оснащується пожежної та санітарної машинами, має в своєму розпорядженні інженерне майно і кошти спеціальної обробки. У табл.4 наведені рекомендовані норми оснащення АСГ інженерним майном і коштами спеціальної обробки, які можуть бути використані при ліквідації наслідків АС.

    Таблиця 4

    Оснащення А СГ_

    № п / п Найменування майна Норма комплектування

    1. Устаткування і апаратура для газополум'яної різання з напірними рукавами, редукторами і газовими балонами 2 комплект на АСГ

    2. Шанцевий інструмент (лопата штикова і совкова, лом, кувалда, сокира теслярський, пила поперечна) 1 комплект на одиницю спеціальної техніки АСГ

    3. Кірка-мотика важка 3 шт. на АСГ

    4. Вантажопідйомні засоби (лебідка, таль, домкрат і ін.) 1 шт. (Кожного виду) на АСГ

    5. Трос різний 75-100 пог.м. на кожну лебідку, таль

    6. Канат прядив'яний 75 пог. М. на АСГ

    7. Блоки різні 1 комплект на кожну лебідку, таль

    8. Ліхтар кишеньковий електричний 1 на кожного в / с. АСГ

    9. Захисні окуляри або щиток 1 шт. на АСГ

    10. Бензорез або бензопила 4 шт. на АСГ

    11. Ножиці для різання дроту 4 шт. на АСГ

    12. Компас, бінокль 1 шт. на АСГ

    13. Комплект електромонтера (килимок, боти, рукавички діелектричні, штанга і т.д.) 3 комплект на АСГ

    14. Комплект сантехніка (ключі розвідні, набір гайкових ключів, набір мітчиків, мелкодержатель, груші і т.д.) 2 комплект на АСГ

    15. Комплект газівника (сталеві балони з ацетиленом і киснем, шланги ацетиленові та кисневі і т.д.) 2 комплект на АСГ

    16. Гідро -, пневмоінструмент 2 комплект на АСГ

    17. дегазаційних комплект для спеціальної обробки техніки типу ДК-4 і його модифікації 1 комплект на АСГ

    Виходячи з аналізу засобів, якими оснащується АСГ, можливо зробити висновки, що:

    1) передбачається можливість дій особового складу АСГ в зоні АС в умовах впливу відповідних вражаючих факторів, що може спричинити загибель і травмування людей;

    2) в даний час у АСГ відсутні кошти відкачування АБП КРТ, а також кошти за наступною дезактивації місцевості, споруд та обладнання, збору і видалення хімічно активних рідких матеріалів.

    Таким чином можна стверджувати, що потреби оцінювання обстановки і прийняття рішення в умовах пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я людей, виконання робіт по ліквідації АБП КРТ, а також вантажопідіймальних або демонтажних робіт, проникнення в важкодоступні приміщення вказують на необхідність застосування безлюдних технологій і, в зокрема, РТК для ліквідації наслідків АС при ПП РКН.

    Завдання застосування робототехнічних комплексів для ліквідації наслідків аварійних ситуацій, пов'язаних з аварійними великими протоками компонентів ракетного палива. Завдання вітчизняної космонавтики визначені в «Основах державної політики Російської Федерації в галузі космічної діяльності на період до 2030 року та дальшу перспективу», затверджені Президентом Російської Федерації від 19 квітня 2013 року № Пр-906. Аналіз цих завдань, а також сучасної обстановки в світі та існуючого рівня досліджень в галузі освоєння космічного простору дозволяє зробити висновок, що стати лідером на світовому ринку космічних послуг без розвитку РТК не представляється можливим.

    Ліквідація АС і їх локалізація в самій початковій стадії розвитку є найбільш важливим завданням при експлуатації РКТ, в зв'язку з чим актуальним є виявлення завдань застосування РТК при ПП РКН.

    Завдання для застосування РТК ліквідації АС можна класифікувати на чотири основні

    групи:

    виявлення АС;

    своєчасне оповіщення про виникнення АС;

    ліквідація наслідків АС;

    пошук і порятунок постраждалих.

    В даний час завдання по ліквідації АС, що виникають при ПП РКН вирішуються СГ спільно з підрозділами МНС, які використовують різні аварійно-рятувальні роботизовані комплекси.

    Зокрема, в даний час підрозділами МНС Росії використовується мобільний робо-тотехніческій комплекс розвідки і пожежогасіння легкого класу МРК-РП в складі автомобіля швидкого реагування АБР-РОБОТ для проведення аварійно-рятувальних робіт та пожежогасіння в умовах підвищеної небезпеки. МРК-РП представляє гусеничну дистанційно керовану машину з електроприводом для ведення розвідки і пожежогасіння в основному в закритих технологічних приміщеннях за допомогою водопінні і порошкових засобів, встановлених як на борту в одному з вибраних модулів місткістю до 60 л, так і від стаціонарної водопінного установки високого тиску . У разі необхідності в якості вогнегасних засобів можуть бути використані газові склади. Управління машиною може здійснюватися по радіоканалу до 300 м або кабелю до 200 м. Бортовий маніпулятор дозволяє проводити найпростіші аварійно-рятувальні операції з перенесення (перетягування) вантажів, закриття арматури. Наявність відеокамери, що працює в ІК-діапазоні, дозволяє використовувати цей комплекс в умовах зниженої видимості і задимлення, за умови відсутності сильних джерел інфрачервоного випромінювання. Для визначення рівня і розміру небезпечних зон радіаційного та хімічного зараження на борту комплексу встановлені прилади хімічного та радіаційного контролю, дані з яких передаються на пульт оператора. За допомогою обладнання, яким оснащений комплекс можна проводити також і дезактиваціні роботи в зонах зараження. Для транспортування МРК-РП і його технічної підтримки та забезпечення розроблений аварійно-рятувальний автомобіль швидкого реагування, на борту якого розташовується пульт дистанційного керування.

    Для підвищення ефективності пожежогасіння і зниження ризику ураження пожежних в закритих приміщеннях і обмежених умовах підрозділами МНС використовується австрійська багатофункціональна дистанційно-керована установка пожежогасіння ЬіГ-60. Мобільна установка пожежогасіння ЬіГ-60 самохідне дистанційно-керована гусеничне засіб, оснащене вентиляторної установкою з насадками для отримання тонкорозпиленою води, в центрі якої може також встановлюватися пожежний ствол з витратою води або розчину піноутворювача 7 - 40 л / с при дальності подачі до 80 метрів, генератор піни середньої кратності з витратою розчину піноутворювача до 14 л / с при дальності подачі піни до 35 метрів. Туша ефект ЬіГ-60 забезпечується водою, яка подається у вигляді завіси з водяного туману. За рахунок великої поверхні води температура навколишнього середовища стрімко падає, видимість на місці пожежі істотно поліпшується і при цьому прискорюється відтік димових газів.

    Для проведення пожежогасіння на відкритих майданчиках з використанням великих витрат водопінні вогнегасних засобів в умовах небезпеки радіаційно-хімічного та осколково-фугасної поразки в МНС використовуються мобільні протипожежні роботизовані комплекси середнього і важкого класу ЕЛЬ-4 і ЕЛЬ-10, розроблені спільно ВНІЇПО і хорватської компанії БОК -Шо. Споряджена маса комплексу ЕЛЬ-4 -9,2 т, обсяги водяного бака - 1400 л, а бака з піною -500 л. ЕЛЬ-10 відрізняється від ЕЛЬ-4, в основному, по спорядженої масі - 25 т, потужності дизельного двигуна - 520 к.с., по витраті стовбура - 3600 л / хв і за обсягом водяного бака - 5000 л.

    Для гасіння лісових пожеж великої площі в важкодоступній місцевості створено робото-технічний комплекс середнього класу «Кедр», призначений для гасіння пожеж на особливо важливих об'єктах і в важко прохідною місцевості. Він складається з двох машин, одна з яких пожежна машина, яка стоїть на об'єкті пожежогасіння, а друга - насосно-рукавна машина, яка розташовується на відкритому джерелі води і може качати воду в трьох різних варіантах: з джерела водопостачання, з берега опущеним у воду маніпулятором з насосом, з мостів висотою до 10 метрів опущеним у воду маніпулятором з насосом. Управління «Кедром» здійснюється по радіоканалу на відстані до 1 км за допомогою інфрачервоної камери, камери нічного бачення і звичайної камери.

    Мобільний робототехнічний комплекс «Пелікан» і мобільна роботизована установка пожежогасіння призначені для гасіння пожеж в закритих приміщеннях, автомобільних і залізничних тунелях, а також на відкритій місцевості. Він може пересуватися на колісному або гусеничному ходу. Цей комплекс може подавати як нині розпорошену, так і компактну струмінь, для чого на ньому для пожежогасіння встановлений ствол з наддувом у вигляді вентилятора, що дозволяє подавати огнетуша-ний речовина на велику відстань і виробляти димовидалення. Комплекс «Пелікан» може бути оснащений установкою гасіння компресійної піною або різним аварійно-технічним обладнанням.

    Як видно з вищевикладеного існуючі у нас в країні РТК МНС призначені тільки для гасіння пожеж, і являють собою дистанційно керовані засоби. Одночасно з цим аналіз території космодромів показує, що їх застосування бачиться малоефективним на увазі

    заболочено-лісистого (Плесецьк) і піщаного (Байконур) рельєфу місцевості, низькій швидкості переміщення РТК, обмежених можливостей систем візуального контролю і управління РТК в дистанційному і автономному режимах. З іншого боку, наявність розгалуженої мережі залізниць, розгорнута на космодромах, робить найкращим способом пересування рейковий. Особливо слід підкреслити, що в даний час на озброєнні МНС та інших відомств взагалі відсутні РТК, що дозволяють ліквідувати АБП КРТ, що робить необхідним формування тактико-технічних вимог до них і їх розробку. При цьому можна стверджувати, що РТК при ПП РКН можуть і повинні застосовуватися для ліквідації наслідків АС, пов'язаних з АБП КРТ, для вирішення наступних основних завдань:

    інспекція та обстеження зон АС зон з метою газо-, вибухо- і пожежонебезпечного контролю, визначення місця розташування вогнищ АС, стану об'єктів РКТ і характеристик їх пошкодження; пошук постраждалих і загиблих людей в зоні АС з їх подальшою евакуацій; вантажно-розвантажувальні і транспортні роботи по доставці технічних засобів і матеріалів в зону АС, проведення робіт з розчищення завалів і розбиранні аварійних конструкцій, збору і транспортування вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів в райони утилізації;

    роботи по монтажу і демонтажу обладнання, нанесення і видалення покриттів, Бандажуються-ванию течі на трубопроводах і технологічному обладнанні, переміщенню вибухо- і пожежонебезпечних матеріалів, встановлення опор і домкратів, зварюванні і різанні металоконструкцій, свердління, буріння, різання будівельних конструкцій, відкриванню дверей і люків;

    очисні роботи по дезактивації місцевості, споруд та обладнання, збору і видалення хімічно активних матеріалів, відкачування проток високотоксичних речовин; локалізації та ліквідації пожеж в ПР ЧЗ КА. Для їх вирішення повинні бути вирішені такі наукові завдання:

    уточнені потенційно небезпечні фактори АС, пов'язані з АБП КРТ при ПП РКН, розроблені моделі прогнозування їх параметрів в різних умовах обстановки;

    проаналізовані вимоги до характеристик (в першу чергу, оперативності) ліквідації АС, що виникають в ході ПП РКН;

    визначені модельні види і ТТХ РТК ліквідації АС, пов'язані з АБП КРТ при ПП РКН, розроблені концептуальні моделі їх групового застосування;

    розроблені математичні моделі визначення складів РТК ліквідації АБП КРТ при ПП РКН, визначені способи групового застосування і оцінювання ефективності застосування цих РТК;

    вироблені рекомендацій щодо застосування РТК ліквідації АС, пов'язані з АБП КРТ при ПП

    РКН.

    Рішення всіх перерахованих завдань істотно ускладнюється відсутністю в даний час будь-яких РТК, призначених для збору рідких токсичних речовин подальшої дезактивації місцевості та споруд, що вимагає на додаток до перерахованих вирішити задачу розробки методологічного апарату та обгрунтування тактико-технічних вимог до РТК ліквідації АС і, зокрема, РТК ліквідації АБП КРТ при ПП РКН. ВИСНОВОК

    Пройдений аналіз показує, що для ефективної ліквідації АС, які можуть виникнути при ПП РКН, розрахунок підготовки повинен бути оснащений РТК різного цільового призначення. Завдання ліквідації АБП КРТ, як специфічна для космодромів завдання, вимагає особливої ​​уваги і повинна включати в себе

    виявлення комплексних і приватних показників ефективності застосування відповідних

    РТК;

    опис і моделювання зон застосування РТК;

    розробку принципів, прийомів і способів побудови на вихідних рубежах і групового застосування РТК;

    обгрунтування ТТТ до РТК;

    обгрунтування вимог до оснащення розрахунку підготовки РТК.

    Сукупність цих та ряду інших завдань може бути вирішена тільки в ході розгорнутих спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт ВКА імені А. Ф. Можайського, 4 ЦНДІ МО РФ і космодрому "Плесецьк".

    Список літератури

    1. Тарасов А.Г., Мінаков Є.П. Робототехнічні комплекси автоматизованих систем управління підготовкою та пуском ракет космічного призначення і показники ефективності їх застосування // Промислові АСУ та контролери, 2015. №6. С. 19-24.

    2. Мінаков Е.П., Тарасов А.Г. Проблема синтезу робототехнічних комплексів ліквідації екстремальних ситуацій, що виникають в позиційному районі частині запуску // Телекомунікаційні технології. Науково-технічний журнал. Випуск 14. СПб .: АТ «НДІ« Рубін », 2016. С. 28-34.

    3. Мінаков Е.П., Тарасов А.Г., онов В.А. Обгрунтування необхідних умов і варіантів застосування робототехнічних систем і комплексів ліквідації екстремальних ситуацій // Проблеми управління ризиками в техносфери, 2016. Вип. №3 (39). С. 17-25.

    4. Мінаков Е.П., Тарасов А.Г. Завдання і моделі формування показників застосування ро-бототехніческіх комплексів ліквідації екстремальних ситуацій, що виникають в позиційному районі частині запуску // Високі технології в космічних дослідженнях Землі, 2016. Т. 8. № 3. С. 88-95.

    5. Тарасов А.Г. Перспективи створення робототехнічних засобів і комплексів підготовки і пуску ракет космічного призначення // Високі технології в космічних дослідженнях Землі, 2014. №6. С. 72-75.

    Мінаков Євген Петрович, д-р техн. наук, професор, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Росія, Санкт-Петербург, Військово-космічна академія імені А. Ф. Можайського,

    Кравцов Володимир Володимирович, ад'юнкт, vovik07260 @ gmail. com, Росія, Санкт-Петербург, Військово-космічна академія імені А. Ф. Можайського,

    Зінов'єв Костянтин Геннадійович, помічник начальника 1-го Державного випробувального космодрому з науково-дослідної та випробувальної роботи, vovik07260 @ gmail. com, Росія, Мирний, Державний випробувальний космодром МО РФ

    ANALYSIS OF THE TASKS OF APPLICATION OF ROBOTIC SYSTEMS OF EMERGENCY RESPONSE IN THE POSITIONAL AREAS OF THE SPACECRAFT LA UNCH UNITS

    E.P. Minakov, V.V. Kravtsov, K.G. Zinovev

    The possible emergency in the positional regions of portions of the launch and the analysis of possibilities of rescue groups spaceports on the elimination of their consequences. The tasks of application of robotic systems for elimination of consequences of emergency situations connected with spills of rocket fuel components are defined and insufficient possibilities of application of robotic means of the Ministry of emergency situations for their decision are estimated. The problem of elimination of emergency situations related to the spills of rocket fuel components specific to the cosmodromes is revealed and the ways of its solution with the use of robotic systems are given.

    Key words: emergency situation, the positional areas ofparts of space launch vehicles, rescue group, components of rocket fuels, the Straits robotic systems.

    Minakov Evgenij Petrovich, doctor of technical sciences, progessor, professor at the department, ep. minakov12345 @ mail. ru, Russia, St. Peterburg, Mozhaisky Military Space Academy,

    Kravtsov Vladimir Vladimirovich, postgraduate at the department, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Russia, St. Peterburg, Mozhaisky Military Space Academy,

    Zinovev Konstantin Gennadjevich, assistant chief of the First state testing cosmodrome on research and testing, vovik07260 @ gmail. com, Mirny Russia, State Testing Cosmodrome of the Ministry of Defense of the Russian Federation

    УДК 91: 681.3

    ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

    Д.В. Аксьонова, В.Н. Коваль, О.М. Нехорошева

    Розглядається геоінформаційна система в цілому, її прикладне застосування, особливості. Дається аналіз можливості застосування ГІС в нових областях, а також перспективи їх технологічного розвитку.

    Ключові слова: геоінформаційна система, географія, карти, обробка інформації, землевпорядкування.

    Геоінформаційна система - це платформа, яка призначена зберігати, збирати й аналізувати дані. Як правило, такі дані представлені в масштабованому географічному вигляді з прив'язкою до існуючих об'єктів [1-4].


    Ключові слова: АВАРІЙНІ СИТУАЦІЇ / АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНА ГРУПА / КОМПОНЕНТИ РАКЕТНИХ ПАЛИВ / протоки / Комплекс робототехнічний / EMERGENCY SITUATION / THE POSITIONAL AREAS OF PARTS OF SPACE LAUNCH VEHICLES / RESCUE GROUP / COMPONENTS OF ROCKET FUELS / THE STRAITS ROBOTIC SYSTEMS

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити