У статті представлена ​​методика оцінки сталого регіонального розвитку, заснована на економетричному моделюванні. Запропонована методика дозволяє: оцінити відповідність фактичного рівня досягнення цілей сталого розвитку регіону запланованого рівня; визначити «проблемні зони» сталого розвитку, викликані розбіжністю фактичних і запланованих показників; розробити заходи щодо коригування окремих напрямків розвитку регіону з метою підвищення стійкості його розвитку; провести порівняльний аналіз стійкості розвитку різних регіонів.

Анотація наукової статті з соціальної та економічної географії, автор наукової роботи - Корчагіна Е. В.


Область наук:
  • Соціальна та економічна географія
  • Рік видавництва діє до: 2012
    Журнал: Проблеми сучасної економіки

    Наукова стаття на тему 'Аналіз стійкості розвитку Північно-Західного федерального округу і Санкт-Петербурга на основі економетричної моделі'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз стійкості розвитку Північно-Західного федерального округу і Санкт-Петербурга на основі економетричної моделі»

    ?аналіз стійкості розвитку северозападного федерального округу і Санкт-Петербурзі на основі економетричної моделі

    Е.В. Корчагіна,

    доцент кафедри менеджменту Національного дослідницького університету -

    Вищої школи економіки в Санкт-Петербурзі, кандидат економічних наук Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    У статті представлена ​​методика оцінки сталого регіонального розвитку, заснована на економетричному моделюванні. Запропонована методика дозволяє: оцінити відповідність фактичного рівня досягнення цілей сталого розвитку регіону запланованого рівня; визначити «проблемні зони» сталого розвитку, викликані розбіжністю фактичних і запланованих показників; розробити заходи щодо коригування окремих напрямків розвитку регіону з метою підвищення стійкості його розвитку; провести порівняльний аналіз стійкості розвитку різних регіонів.

    Ключові слова: регіональна економіка, сталий розвиток, економічна, соціальна та екологічне середовище.

    УДК 338.24 ББК 65

    Сталий регіональний розвиток передбачає одночасне рішення різнопланових і багато в чому суперечливих проблем економічного зростання за умови збереження якості середовища, що оцінюється в першу чергу з позицій екології та соціальної сфери. Пошук рішень в даній області є актуальним для державних органів, що займаються проблемами регіонального розвитку, для державних і приватних компаній, особливо, що займають монопольне становище або володіють об'єктами інфраструктури. В даний час умови глобальної економічної кризи значно загострюють існуючі протиріччя між економічними і соціально-екологічними цілями в системах різного рівня.

    Для вирішення завдання управління сталим розвитком необхідна розробка методики аналізу та оцінки ступеня стійкості розвитку регіону. Дана методика повинна грунтуватися на цілях сталого регіонального розвитку і відображати ступінь їх досягнення об'єктом дослідження на запланованому часовому інтервалі. Для оцінки ступеня стійкості розвитку регіону була запропонована спеціальна інформаційна модель. Інформаційну базу пропонованої моделі становить система конкретних і вимірних показників, що відображають соціальні, екологічні та економічні аспекти розвитку регіону.

    Аналіз чинників сталого розвитку регіону дозволив сформулювати його цільові орієнтири в трьох ключових областях: економічної, соціальної та екологічної політики.

    В економічному блоці цілей сталого розвитку регіону можна виділити наступні підцілі:

    - Створення ефективної галузевої структури економіки;

    - Розвиток малого і середнього підприємництва;

    - Залучення інвестицій;

    - Розвиток міжнародного співробітництва.

    Соціальний блок цілей сталого регіонального розвитку передбачає досягнення наступних підцілей:

    - Підвищення рівня життя населення;

    - Розвиток соціальної інфраструктури;

    - Забезпечення безпеки середовища проживання;

    - Розвиток науки і культури.

    Екологічний блок сталого регіонального розвитку можна досягти за умови реалізації наступних підцілей:

    - Поліпшення екологічного стану мегаполісу;

    - Модернізація системи утилізації побутових відходів;

    - Благоустрій середовища мегаполісу.

    На основі виявлених чинників сталого розвитку та сформованої системи стратегічних орієнтирів і цільових установок розроблено систему показників сталого розвитку регіону. Рівень досягнення кожної конкретної мети можна відобразити за допомогою кількісних показників. У зв '-

    зи з цим виникає проблема відомості різнорідних оцінок по кожній окремій цілі для відображення рівня досягнення всієї сукупності цілей (генеральної мети). Ця проблема була успішно вирішена в процесі розробки інформаційної моделі оцінки сталого розвитку регіону. Інформаційна модель дозволяє оцінити ступінь стійкості регіону за допомогою системи цільових установок і показників, які в сукупності описують різні аспекти його розвитку.

    Пропонована інформаційна модель оцінки сталого розвитку регіону має наступні якості:

    • дозволяє порівнювати незрівнянні за абсолютними значеннями показники;

    • не обмежує число обраних для аналізу показників, що робить аналіз більш повним і об'єктивним;

    • дозволяє представити регіон як багатоцільовий об'єкт, тобто розглянути траєкторію його розвитку у часів і з урахуванням трьох найважливіших компонентів: економічного, екологічного і соціального в їх взаємозв'язку і взаємовпливі;

    • дозволяє сформувати агрегований показник досягнення всіх поставлених цілей - оцінку стійкості на основі оцінки різних параметрів розвитку регіону;

    • дає можливість оцінити динаміку зміни ефективності обраної стратегії розвитку регіону за періодами часу, що особливо зручно, якщо для аналізу вибрано велике число показників і досить довгий проміжок часу (велике число часових періодів);

    • дозволяє виявити «проблемні зони» регіонального розвитку, і відповідно, вказати напрямки для коригування стратегії розвитку регіону.

    При формуванні інформаційної моделі оцінки стійкості розвитку регіону використовувалася методика формування оцінок стійкості, описана в роботі [2]. Запропонована методика була апробована в процесі оцінки сталого розвитку Північно-Західного федерального округу (СЗФО) і Санкт-Петербурга за період з 2000 по 2009 рр. Використовувані в розрахунках показники сталого розвитку були зібрані з трьох основних джерел: офіційного порталу Федеральної служби державної статистики, порталу її територіального підрозділу по м Санкт-Петербургу і Ле-нобласті, а також порталу Уряду Санкт-Петербурга. На першому етапі для аналізу було вибрано 48 показників, що характеризують економічний, соціальний та екологічний розвиток СЗФО і Санкт-Петербурга. Потім, за допомогою факторного аналізу в пакеті Stata з них були відібрані 24 найбільш важливих показники, що визначають динаміку розвитку макрорегіону і регіону. Їх список представлений в табл.1.

    Вивчення оцінок стійкості, розрахованих для Санкт-Петербурга і СЗФО (рис.1), дозволяє зробити наступні висновки. Отримана в результаті розрахунків оцінка стійкості Санкт-Петербурга за період з 2000 по 2009 рр. коливається від

    Таблиця 1

    Показники сталого розвитку регіону

    № п / п Показник сталого розвитку

    економічний блок

    1 Валовий внутрішній продукт РФ

    2 Валовий регіональний продукт

    3 Обсяг експорту регіону

    4 Обсяг інвестицій в основний капітал регіону

    5 Індекс інфляції в регіоні

    6 Середньомісячна нарахована заробітна плата в регіоні

    7 Кількість підприємств в регіоні

    8 Кількість підприємств малого та середнього бізнесу в регіоні

    соціальний блок

    9 Чисельність населення регіону

    10 Число народжених в регіоні

    11 Число померлих в регіоні

    12 Число безробітних в регіоні

    13 Число лікарняних ліжок в регіоні

    14 Забезпеченість населення регіону житловою площею

    15 Число зареєстрованих в регіоні злочинів

    16 Охоплення дітей дошкільними закладами регіону

    Екологічний блок

    17 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та нестаціонарних джерел

    18 Уловлювання і знешкодження забруднюючих речовин з відхідних газів

    19 Інвестиції в основний капітал, спрямовані на охорону навколишнього середовища та раціональне використання ресурсів

    20 Забір води

    21 Скидання забруднених стічних вод

    22 Площа зелених масивів в містах РФ

    23 Площа зелених масивів в містах регіону

    24 Вивіз сміття на переробку

    значення - 0,71, потім знижується в 2005 р до 0,63, зростаючи до 2007 р до 0,66, після чого настає спад у 2008 році - до 0,56, і, ще більш значне зниження в 2009 р . - до 0,51.

    - Північно-Західний федеральний округ

    - Санкт-Петер&ург

    0,64 до 0,83. Таким чином, в цілому розвиток Санкт-Петербурга в зазначений часовий період представляється відносно стабільним, хоча для нього характерний деякий дисбаланс між економічним, соціальним і екологічним блоками. За СЗФО отримані оцінки приймають більш низькі значення: від 0,51 до 0,71. Дана відмінність представляється об'єктивно обумовленим, оскільки Санкт-Петербург є найбільш розвиненим в економічному і соціальному відношенні суб'єктом СЗФО.

    Динаміка оцінок стійкості Санкт-Петербурга і СЗФО є досить схожою. В динаміці оцінок стійкості Санкт-Петербурга за аналізований період можна виділити три хвилі. Максимальне значення - 0,83 - оцінка стійкості Санкт-Петербурга приймає в 2000 р, потім знижується до 0,7 в 2001 і 2002 рр., Після чого слід зростання в 2003 р до 0,75 і подальше поступове зниження до 0, 64 в 2006 р, потім знову хвилеподібний підйом в 2007 р - до 0,67 і спад в 2008-2009 рр. до значень 0,65-0,64 відповідно. Аналогічні «хвилі стійкості» спостерігаються і в СЗФО, тільки на більш низькому рівні. З рівня в 0,66 в 2000 р оцінка стійкості знижується до 0,6 в 2002, потім в 2003 р вона приймає максимальне

    Рис.1 Оцінка стійкості розвитку Санкт-Петербурга і Північно-Західного федерального округу за період з 2000 по 2009 рр.

    Дві «хвилі підвищення» оцінок стійкості по Санкт-Петербургу і СЗФО пояснюються позитивними змінами в соціальному та екологічному блоках розвитку. У соціальному блоці позитивні зміни стосуються підвищення стабільності і безпеки середовища проживання, зокрема - знижується загальне число злочинів і правопорушень. В екологічному блоці позитивні тенденції намічаються в області інвестування в основний капітал, спрямованого на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.

    Мінімальні значення оцінок стійкості розвитку по Санкт-Петербургу і СЗФО досягаються в 2008-2009 рр. Дану негативну тенденцію можна пояснити впливом глобальної економічної кризи. В першу чергу це відбилося на зниженні темпів показника середньомісячної нарахованої заробітної плати, які виявилися нижчими індексу інфляції. Також необхідно відзначити значне скорочення обсягів експорту, в тому числі в порівнянні з темпами зміни обсягу експорту по РФ і зниження обсягу інвестицій в економіку Санкт-Петербурга і СЗФО. У соціальному блоці знизився рівень забезпеченості населення медичною інфраструктурою. В екологічному блоці знизився показник уловлювання і знешкодження забруднюючих речовин з відхідних газів.

    У той же час зниження темпів розвитку в 2009 р ще не є критичним. У 2010-2011 рр. в ряді галузей промисловості спостерігається зростання виробництва і заробітної плати працівників відповідних підприємств Санкт-Петербурга і СЗФО. Цілком можливо, що за результатами 2010-2011 рр. загальна оцінка стійкості регіону і макрорегіону зросте Однак посилення загальносвітових кризових тенденцій може призвести до значного зниження стабільності розвитку вже в 2012-2013 рр. Ці тенденції можуть негативно вплинути на економічну компоненту розвитку Санкт-Петербурга і СЗФО, що в кінцевому підсумку призведе до погіршення якості соціальної та екологічної середовища. Для подальшого відновлення стабільності необхідна розробка системи моніторингу та оперативного реагування на негативні зміни ключових показників сталого розвитку з боку регулюючих структур, в першу чергу - з боку адміністрації міста і макрорегіону. Крім того, рішення найважливіших регіональних проблем неможливо без залучення системоутворюючих підприємств. Таким чином, необхідно розробити механізм забезпечення ефективної взаємодії між адміністрацією і великим бізнесом, спрямованим на вирішення проблем регіонів.

    література

    1. Гранберг А.Г. Основи регіональної економіки: підручник для вузів. - 2-е вид. - М .: ГУ-ВШЕ, 2001. - 495 с.

    2. Корчагіна Є.В. Управління сталим розвитком територій. Навчальний посібник. - СПб, Изд-во «ЮТАС», 2010. - 116 с.

    3. Основи економіки великого міста / П.І. Бурак і ін. РАПН, Міжнародна асамблея столиць і великих міст, Інститут регіональних економічних досліджень. - М .: Видавництво Економіка, 2009. - 647 с.

    4. http://www.government.org.ua

    5. http://www.gov.spb.org.ua


    Ключові слова: РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА / СТАЛИЙ РОЗВИТОК / ЕКОНОМІЧНА / Соціальне й екологічне середовище

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити