Виділення формальдегіду з матеріалів різного призначення є темою наукових досліджень фахівців в багатьох країнах. Ці дослідження стають основою для вдосконалення нормативно-правової бази в сфері забезпечення безпеки людини і навколишнього середовища. У цій статті проводиться аналіз деяких сучасних способів зниження емісії формальдегіду з деревних плит і можливості їх реалізації в промисловому масштабі, в тому числі в зв'язку з вимогами Технічного регламенту ТР ТЗ 025/2012 «Про безпеку меблевої промисловості».

Анотація наукової статті з хімічних технологій, автор наукової роботи - Жук П.М.


ANALYSIS OF METHODS OF REDUCING FORMALDEHYDE EMISSION FROM WOOD BOARDS

The emission of formaldehyde from various materials is the subject of scientific research conducted by various specialists in many countries. These studies are the basis for improving the regulatory framework in the field of human security and the environment. This article analyzes some modern methods of reducing formaldehyde emission from wood boards and the possibility of their implementation on an industrial scale, including in connection with the requirements of Technical Regulation TR CU 025/2012 "On the Safety of the Furniture Industry."


Область наук:
  • хімічні технології
  • Рік видавництва діє до: 2017
    Журнал: Міжнародний науково-дослідний журнал
    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ЕМІСІЇ ФОРМАЛЬДЕГІДУ З ДЕРЕВНИХ ПЛИТ'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ЕМІСІЇ ФОРМАЛЬДЕГІДУ З ДЕРЕВНИХ ПЛИТ»

    ?8. Єгоров І.М. Вплив електромагнітного впливу при подрібненні на структурний стан порошків феромагнітних матеріалів / І.М. Єгоров // Технологія металів. - 2015-го, № 3. - С. 34-40.

    9. Lileev, A.S. Structure and magnetic properties of nanocrystalline alloys based on Nd2Fei4B obtained by various techniques / A.S Lileev, Yu. D Yagodkin, Yu. V. Lyubina et al. // J. Magn. and Magn. Mater. 2003. vol. 258-259. pp. 586-589.

    10. Young R.A. The Rietveld Method / R.A. Young.- Oxford University Press, 1993. - 523 p.

    11. Кривоглаз М.А. Дифракція рентгенівських променів і нейтронів в неідеальних кристалах / М.А. Кривоглаз. -Київ: Наукова думка. тисячу дев'ятсот вісімдесят три.

    Список літератури англійською мовою / References in English

    1. Yagodkin Yu.D. Kompleksnye issledovaniya struktury magnitotverdykh nanomaterialov na osnove oksidov [Complex studies of magnetohard oxide based nanomaterials structure] / Yu.D. Yagodkin // Zavodskaya laboratoriya. Diagnostika materialov [Factory laboratory. Materials diagnostic]. - 2012. - V. 78, № 1. - P. 31 - 42. [in Russian]

    2. Gorelik S.S. Otsenka aktivnosti ferritovykh poroshkov s pomoshchyu energii mikroiskazheniy [Evaluation of ferrite powder activity with the help of microdistortion energy] / S.S. Gorelik, B.E. Levin, I.I. Kaneva - Sb .: «Struktura i svoystva ferritov» [Structure and properties of ferrites]. - Minsk: Nauka i tekhnika. 1974. - P. 128 - 132. [in Russian]

    3. Egorov I.N. Vliyanie elektromagnitnogo vozdeystviya na intensivnost izmelcheniya ferromagnitnykh materialov v udarnoy melnitse [Influence of electromagnet effect on intencity of milling ferromagnet materials in beater mill] /I.N. Egorov, S.I. Egorova // Tekhnologiya metallov [Technology of metals]. - 2012. - № 3. - P. 42 -47. [In Russian]

    4. Egorov I.N. Vliyanie elektromagnitnogo vozdeystviya na dispersnyy sostav pri pomole ferromagnitnykh materialov v bilnoy melnitse [Influence of electromagnet effect on particle size distribution during milling of ferromagnet materials in beater mill] / I.N. Egorov, S.I. Egorova // Izvestiya vuzov. Poroshkovaya metallurgiya i funktsionalnye pokrytiya [News of universities. Powder metallurgy and functional coatings]. - 2013. - № 1.- P. 18-21. [In Russian]

    5. Egorov I.N. Energozatraty pri izmelchenii v bilnoy melnitse v magnitoozhizhennom sloe [Energy consumption during milling in beater mill in magneto fluidized bed] / I.N. Egorov, N.Ya. Egorov // Mezhdunarodnyy nauchno-issledovatelskiy zhurnal [International research journal]. - 2016, № 8 (50), Part 3.- P. 44-47. [In Russian]

    6. Egorov N. Ya. Rol samoizmelcheniya poroshka v magnitoozhizhennom sloe pri dispergirovanii v bilnoy melnitse [Role of powder selfmilling in magneto fluidized bed in beater mill] / N. Ya. Egorov, I. N. Egorov, V.P. Kryzhanovskiy and others // Mezhdunarodnyy nauchnyy institut "EDUCATIO" [International science institute "EDUCATIO"], 2015-го, № 2 (9). -P. 41-44. [In Russian]

    7. Avvakumov E.G. Mekhanicheskie metody aktivatsii khimicheskikh protsessov [Mechanical methods of chemical processes activation] / E.G. Avvkumov - 2-nd ed.- Novosibirsk: Nauka [Science], 1986.- 263 p. [In Russian]

    8. Egorov I.N. Vliyanie elektromagnitnogo vozdeystviya pri izmelchenii na strukturnoe sostoyanie poroshkov ferromagnitnykh materialov [Influence of electromagnet effect on structure state of ferromagnet materials powders during milling in beater mill] / I.N. Egorov // Tekhnologiya metallov [Technology of metals]. - 2015-го, № 3. - P. 34-40. [In Russian]

    9. Lileev A.S. Structure and magnetic properties of nanocrystalline alloys based on Nd2FeMB obtained by various techniques / A.S. Lileev, Yu. D. Yagodkin, Yu. V. Lyubina et al. // J. Magn. and Magn. Mater. 2003. vol. 258-259. pp. 586-589.

    10. Young R.A. The Rietveld Method / Young R.A.- Oxford University Press, 1993.- 523 p.

    11. Krivoglaz M.A. Difraktsiya rentgenovskikh luchey i neytronov v neidealnykh kristallakh [X-ray and neutron diffraction in imperfect crystals] / M.A. Krivoglaz.- Kiev: Naukova dumka [Scientific thought]. 1983. [in Russian]

    DOI: https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.65.117 Жук П.М.

    ORCID: 0000-0001-6257-4710, кандидат технічних наук, Московський архітектурний інститут (державна академія) АНАЛІЗ СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ЕМІСІЇ ФОРМАЛЬДЕГІДУ З ДЕРЕВНИХ ПЛИТ

    Анотація

    Виділення формальдегіду з матеріалів різного призначення є темою наукових досліджень фахівців в багатьох країнах. Ці дослідження стають основою для вдосконалення нормативно-правової бази в сфері забезпечення безпеки людини і навколишнього середовища. У цій статті проводиться аналіз деяких сучасних способів зниження емісії формальдегіду з деревних плит і можливості їх реалізації в промисловому масштабі, в тому числі в зв'язку з вимогами Технічного регламенту ТР ТЗ 025/2012 «Про безпеку меблевої промисловості».

    Ключові слова: емісія формальдегіду, деревні плити.

    Zhuk P.M.

    ORCID: 0000-0001-6257-4710, PhD in Engineering, Moscow Architectural Institute (State Academy) ANALYSIS OF METHODS OF REDUCING FORMALDEHYDE EMISSION FROM WOOD BOARDS

    Abstract

    The emission offormaldehyde from various materials is the subject of scientific research conducted by various specialists in many countries. These studies are the basis for improving the regulatory framework in the field of human security and the environment. This article analyzes some modern methods of reducing formaldehyde emission from wood boards and the possibility of their implementation on an industrial scale, including in connection with the requirements of Technical Regulation TR CU 025/2012 "On the Safety of the Furniture Industry."

    Keywords: formaldehyde emission, wood boards.

    Для повного розгляду можливостей зниження емісії формальдегіду з деревних плит необхідно проаналізувати різні технологічні способи, використовувані по всьому життєвому циклу продукції. Виділення формальдегіду з деревних матеріалів залежить від цілого ряду чинників, серед яких порода деревини, спосіб її підготовки, наявність повторного використання матеріалів, сполучна, добавки, вміст вологи, структура плити, умови пресування, заключна технологічна обробка, специфіка процесу старіння матеріалу. Найважливішими способами зниження емісії формальдегіду з деревних плит з використанням карбамідних смол в якості сполучного є наступні [1, С. 62]:

    - використання в якості сполучного смол з малим вмістом формальдегіду або бесформальдегідних композицій;

    - використання модифікованих мочевіноформальдегидних смол;

    - оптимізація параметрів виробництва (порода деревини, структура плит, вологість, умови пресування);

    - впровадження уловлювачів формальдегіду;

    - нанесення плівок та інших покриттів, що захищають від дифузії;

    - додаткова обробка дерев'яних плит зв'язують формальдегід системами;

    - спеціальні умови складування деревних плит

    В якості сполучного для деревних плит використовуються різні компоненти (рис. 1).

    Сполучні для деревних плнт

    Полімерні Неоргані- Сполучні з

    терморе егуліруемие етичні використанням

    смоли: сполучні: БОЗООНОБЛЯеМИХ

    - мочевино формальним -на основі ресурсів

    дегідние смоли; цементу - сполучні на основі

    - мочевино формальним таніну:

    дегндние смоли, - сполучні на основі

    модифіковані лігніну;

    меламнном: - ялин на основі

    - фенол про форма ль- рослинних масел;

    дегідние смоли; - сполучні на основі

    - метілендіфе- соєвого борошна:

    нілдіізоціанат - сполучні на основі

    фуранових полімерів

    Мал. 1 - Основні види сполучних деревних плит

    Основним типом сполучних у виробництві деревних плит є карбамідні (мочевіноформальдегідние) смоли (обсяг застосування до 90% з усіх синтетичних полімерних сполучних). Їх перевагами є відносна невисока вартість, швидке затвердіння, адекватні властивості для виконання різних функцій (крихкість, здатність до гідролізу, значна міцність клейового з'єднання), можливість досягнення невисокого рівня емісії формальдегіду (не більше 8 мг НСНО / 100 г сухої плити). Поряд з перевагами мочевіноформальдегідние смоли мають і недоліки. Основним недоліком є ​​недостатня водостійкість при малому і середньому мольному співвідношенні карбаміду до формальдегіду. Мольне співвідношення є принципово важливим показником карбамідної смоли не тільки по відношенню до водостійкості, але і для процесу затвердіння, а також для виділення вільного формальдегіду. При низькому мольному співвідношенні (карбамід: формальдегід = 1: 0,9 до 1,1) затвердіння смоли відбувається повільніше і водостійкість виробів нижче (рис. 2).

    0.6 0,7 0.9 0.9 1,0 1,1

    Мольне співвідношення карбаміду до формальдегіду

    Мал. 2 - Залежність додаткової емісії формальдегіду від мольної співвідношення карбаміду до формальдегіду (по Цеппенфельду і Грюнвальда [2])

    Перевага низького мольної співвідношення полягає в тому, що додаткова емісія вільного формальдегіду істотно нижче, ніж при високих мольних співвідношеннях (карбамід: формальдегід = 1: 1,1 до

    37

    1,3). Клеї з більш високими мольному співвідношенні мають більший вміст вільного формальдегіду і більш високу реакційну здатність. Мочевіноформальдегідние смоли з мольному співвідношенні карбаміду до формальдегіду понад, ніж 1: 1,3 не відповідають сучасним вимогам по емісії формальдегіду, хоча демонструють чудові параметри затвердіння. З метою вирішення проблеми водостійкості, а також для запобігання підвищеного виділення формальдегіду до складу сполучного додають меламиновую смолу. Ці змішані конденсати, як правило, містять 45% смоли меламіну і 55% мочевиноформальдегидной смоли [3] і за хімічною структурою нагадують карбамідні смоли. Мочевіноформальдегідние смоли з модифікацією меламіном істотно дорожче смол без модифікації. У Російській Федерації ситуація з меламінів смолами посилюється їх величезним дефіцитом на ринку. З 2012 року меламін проводиться в Росії на підприємстві «Невинномиськ азот» (Ставропольський край), потужність якого становить 50 тис. Тонн в рік. У той же час до 2020 року прогнозують потреба в меламін в 100 тис. Тонн в рік [4, C. 102]. Поряд з карбамідними смолами в якості сполучного використовують фенолоформальдегідні смоли (резоли). Ці фенолоформальдегідні смоли отримують шляхом конденсації фенолу і формальдегіду в лужному середовищі. Якщо конденсація відбувається в кислому середовищі, то виходять новолаки. На відміну від карбамідних при використанні фенолоформальдегідних смол з досить високим мольному співвідношенні фенолу до формальдегіду 1: 1,8 до 2,5 емісія формальдегіду з вироблених на їх основі деревних плит істотно менше [2]. Швидкість затвердіння фенолоформальдегідних смол істотно нижче, ніж карбамідних, але водостійкість фенолоформальдегідних смол вище [3].

    Серед бесформальдегідних сполучних виділяються композиції на основі діфенілметандіізоціаната (метілендіфенілдіізоціанат, МДІ, MDI). Ізомер 4,4-МДІ отримують фосгенірованіем відповідних діфенілметандіамінов. Оскільки фосген є задушливим речовиною зі смертельною концентрацією 0,01 - 0,03 мг / л (15 хвилин), то дотримання заходів безпеки при роботі з ним вимагає величезних витрат. Сам МДІ є найбезпечнішим з ізоціанатів, але володіє алергічних і сенсибілізуючої дії. У зв'язку з цим робота з МДІ вкрай непопулярна серед робочого персоналу і вимагає контролю з точки зору техніки безпеки і використання засобів індивідуального захисту. Метілендіфенілдіізоціанат випускається в обмеженій кількості, і його використання в якості сполучного значно збільшує собівартість продукції. Перевагами використання МДІ є високі показники міцності і водостійкості виробів, а також емісія формальдегіду з виготовлених на основі МДІ деревних плит на рівні емісій з самої деревини. До недоліків крім високої вартості відносяться труднощі в роботі з цією речовиною як з точки зору техніки безпеки, так і в зв'язку з високою адгезійною здатністю МДІ (приклеюється до металів). До всього іншого застосування деревних плит на основі сполучного МДІ проблематично у зв'язку з тим, що під час пожежі з них може виділятися синильна кислота, що відноситься до надзвичайно небезпечних речовин [5, C.34].

    Серед природних в'яжучих речовин поширені танін, лігнін, глютен, казеїн, крохмаль, рослинний білок і ін. [4, C.34], [6, C.25]. Наприклад, таніни є флавоноїди (рослинними поліфенолами), які легко реагують з формальдегідом. Перші деревостружкові плити на Таніно-формальдегідні сполучному були зроблені в промисловому масштабі в Німеччині в 1995 році. Такі плити поряд з хорошими фізико-механічними властивостями володіють низькою емісією формальдегіду [7].

    Існують способи створення деревних плит без додавання сполучних шляхом активації в'яжучих властивостей компонентів деревини (наприклад, лігніну). Активація може проводитися за допомогою ферментації (за участю мікроорганізмів) або спільного впливу температури і тиску (пьезотермопластікі). Характеристики міцності виробів при цьому можна порівняти з деревними плитами на карбамідних сполучному [8].

    Відносно впровадження уловлювачів формальдегіду, зокрема, їх впливу на зниження емісії з мочевіноформальдегидних смол серйозні роботи проводяться Фраунгоферовського інститутом дослідження деревини ім. Вільгельма Клаудітца (нім. Fraunhofer Institut fur Holzforschung Wilhelm Klauditz Institut - WKI) спільно з університетом Любляни (Словенія). Як уловлювача формальдегіду вивчалися таніни -поліфенольние екстракти з деревини і кори. Витяжка танинов з кори акації або деревини квебрахо може в результаті реакції з формальдегідом утворювати полімери з мережевими зв'язками в молекулі, які чудово підходять в якості сполучного для матеріалів на основі деревини. Таніни дозволяють істотно знизити емісію формальдегіду з фанери, деревостружкових і деревоволокнистих плит. Результати випробувань камерним методом за стандартом EN 717-1 дали результати, що відповідають вимогам стандарту EPF 0,065 ppm (0,08 мг / м3). У разі ж використання карбамідно-формальдегідних смол з малим вмістом формальдегіду в разі введення сечовини і таніну в якості уловлювача формальдегіду цілком можна ставити в якості мети досягнення рівня емісії не перевищує рівень необробленої натуральної деревини [1, C. 62-63]. Вплив добавки сечовини і таніну, а також обох цих речовин, що вводяться спільно, на емісію формальдегіду з деревостружкових і деревоволокнистих плит середньої щільності (MDF) призводить до зниження емісії на величину від 2,9 до 11,3 мг / кг сухої плити (по методу випробувань відповідно до стандарту EN 713-3).

    Як приклад нанесення покриттів, що захищають від дифузії формальдегіду і додаткової обробки деревних плит зв'язують формальдегід системами можна привести успішний приклад хемосорбції з використанням грунтовки, що містить наночастки. З метою багаторазового зниження вмісту залишкового формальдегіду карбамидоформальдегидних смолах ТОВ «НВО ЕкРусХім» була розроблена технологія детоксикації сполучного, яка дозволяє знизити залишковий формальдегід до 0,01-0,05% по смолі. Для отримання нетоксичних і важкогорючих древесноплітних матеріалів на карбамідних смол в їх склад вводили хемосорбентом каталітичного дії, які вибірково сорбировали формальдегід і викликали його полімеризацію в поліметіленоксід за схемою:

    nCH2U ^ [-CH2-O-] n

    Для поглинання формальдегіду поверхню плит покривали ґрунтовкою детоксикаційної, що призвело до зниження рівнів виділення формальдегіду практично до нуля, а по групі горючості плити перейшли з групи горючості Г4 в групу Г1 [9].

    Методи зниження емісії формальдегіду з деревних плит різноманітні і мають неоднозначні наслідки як з точки зору ефективності, так і з точки зору можливості бути реалізованим на практиці в промисловому масштабі [10, 11]. З аспектів впровадження методів у виробництво особливу роль відіграють технологічні складнощі і економічні умови.

    Аналізуючи ситуацію на підприємствах-виробниках деревних плит і можливості швидкого переходу їх на випуск продукції з більш низькою емісією формальдегіду, можна зробити наступні висновки:

    1. В даний час кількість російських підприємств, що випускають деревні плити, що відповідають класу емісії Е0,5, не перевищує 14%; при цьому вимоги нормативних правових актів набагато більш жорсткі (зокрема, Додаток 3 Технічного регламенту ТР ТЗ 025/2012 «Про безпеку меблевої промисловості» містить вимогу до граничної емісії формальдегіду в 0,01 мг / м3).

    2. Перехід на випуск плит з більш низькою емісією формальдегіду в більшості випадків пов'язаний зі збільшенням собівартості продукції через додаткових витрат на сировинні компоненти (сполучні, добавки і т.д.), а також зі зниженням продуктивності ліній через більш тривалого пресування або додаткових технологічних переділів.

    3. Ситуація з компонентами сполучної, необхідного у виробництві деревних плит з низькою емісією формальдегіду (нізкомольние карбамідні смоли, меламін), а також кількість підприємств, що випускають смоли самостійно, не дозволяють розраховувати на швидкий процес переходу на більш жорсткі вимоги до емісії.

    4. Попит на продукцію з низькою емісією формальдегіду не стабільний, як з точки зору розуміння споживачами необхідності їх використання, так і в зв'язку з фактором підвищеної вартості плит (наприклад, вартість плит класу Е0,5 вище в 2 рази в порівнянні з плитами класу Е2 ).

    5. Технологи підприємств при переході на більш жорсткі нормативи емісії формальдегіду повинні докладати зусиль для збереження якості плит щодо міцності.

    6. Нормативне регулювання переходу на більш суворі вимоги щодо виділення формальдегіду з деревних плит повинно проходити з урахуванням думки учасників ринку, щоб уникнути стресових ситуацій для галузі.

    У той же час варто відзначити, що вдосконалення параметрів безпеки (класу емісії) деревних плит шляхом модифікації є неминучим процесом [12, C. 2], значну роль в якому повинні грати ринкові чинники і розроблені з їх урахуванням нормативні правові документи. Цей процес необхідно починати якомога раніше, щоб підприємства галузі плавно переорієнтувалися на модифікацію технологічного процесу, вибрали найкращий для них технологію зниження емісії або повноцінно впровадити свої розробки в цій галузі.

    Список літератури / References

    1. Die Adresse fur Holzforschung. Uber 65 Jahre angewandte Holzforschung in Braunschweig / Jahresbericht FraunhoferInstitut fur Holzforschung - Wilhelm Klauditz Institut WKI. - Braunschweig: WKI, 2012 - 160 s.

    2. Zeppenfeld G., Grunwald D. Klebstoffe in der Holz- und Mobelindustrie / G. Zeppenfeld, D.Grunwald. - LeinfeldenEchterdingen: DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co. KG, 2005. - 368 s.

    3. Deppe H.J., Ernst E. Taschenbuch der Spanplattentechnik / H.J. Deppe, E. Ernst. - Leinfelden-Echterdingen: DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co. KG, 2000. -110 p.

    4. Стрільців В. П., Бардона В. А. З точністю до однієї сотої? / В.П. Стрільців, В.А. Бардона // Меблевий бізнес. - 2013. - № 1 (116) .- С. 98-104

    5. Metzger M.T. Naturnahe Bindemittel aus nachwachsenden Rohstoffen auf Proteinbasis zur Herstellung von Holzwerkstoffen / M.T. Metzger. - Munchen: Technischen Universitat Munchen, 2007. - 159 s.

    6. Gann M. Emissionsarme Harze fur technische Anwendungen. Teil 2: Emissionen so niedrig wie Holz / M. Gann // IBOMagazin. - 2010. Vol. 2. - P. 23-25

    7. Roffael E., Dix B., Schneider T. Zur Verwendung von Tanninen als Bindemittel in der Holzwerkstoffindustrie / E. Roffael, B. Dix, T. Schneider // Tagungsband "Internationales Simposium Werkstoffe aus nachwachsenden Rohstoffen". -Erfurt: WKI, 2001. - S. 15-22

    8. Kharazipour A. Optimierung eines Verfahrens zur Herstellung von Bindemitteln auf der Basis von Ligninsulfonat und Laccase / A. Kharazipour. - Gottingen: Georg-August-Universitat, 1983

    9. Мальцев В. В. Технології детоксикації карбамідо-формальдегідних смол (КФС) і деревинно-плитних матеріалів на їх основі [Електронний ресурс] / В.В. Мальцев // Тези доповіді на 12-му Міжнародному форумі «Високі технології XXI століття». - 2011. - URL: http://www.ecrushim.ru/articles/pg171.php (дата звернення: 24.09.2017)

    10. Варанкіна Г. С. Формування низькотоксичні клеєних деревних матеріалів: дис. ... д-ра техн. наук: 05.21.05: захищена 12.03.15: затв. 09.06.15 / Варанкіна Галина Степанівна - Санкт-Петербург: С.-Петерб. держ. лесотехн. акад. ім. С.М. Кірова, 2014. - 201 с.

    11. Шелоумов А. В. Технологія екологічно доброякісних вогнезахищених деревних плит з використанням фосфор і алюминийсодержащих сполучних: дис. ... д-ра техн. наук: 05.21.05: захищена 23.05.17 / Шелоумов Андрій Валентинович - Санкт-Петербург: С.-Петерб. держ. лесотехн. акад. ім. С.М. Кірова, 2017. - 413 с.

    12. Леонович А. А. Про необхідність модифікування деревостружкових плит / А.А. Леонович // Вісник ВНИИДРЕВ. - 2016. - № 2 (19) .- С. 2-4

    Список літератури англійською мовою / References in English

    1. Die Adresse fur Holzforschung. Uber 65 Jahre angewandte Holzforschung in Braunschweig [The Address for Wood Research. More than 65 years applied wood research in Braunschweig] / Jahresbericht Fraunhofer-Institut fur Holzforschung -Wilhelm Klauditz Institut WKI [Annual Report Fraunhofer Institute for Wood Research WKI]. - Braunschweig: WKI, 2012 -160 p.

    2. Zeppenfeld G., Grunwald D. Klebstoffe in der Holz- und Mobelindustrie [Glues in the wooden industry and furniture industry] / G. Zeppenfeld, D.Grunwald. - Leinfelden-Echterdingen: DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co. KG, 2005. - 368 p. [In German]

    3. Deppe H.J., Ernst E. Taschenbuch der Spanplattentechnik [Pocket book of wood chipboard technology] / H.J. Deppe, E. Ernst. - Leinfelden-Echterdingen: DRW-Verlag Weinbrenner GmbH & Co. KG, 2000. -110 p. [In German]

    4. Strelkov V.P., Bardonov V.A. S tochnostiu do odnoy sotoy? [With accuracy of one 100-th? ] / Mebelniy business [Furniture business]. №1 (116). February 2013. - p. 98-104 [in Russian]

    5. Metzger M.T. Naturnahe Bindemittel aus nachwachsenden Rohstoffen auf Proteinbasis zur Herstellung von Holzwerkstoffen [Natural glues from plant raw materials on protein base to the production of timber products] / M.T. Metzger. - Munchen: Technischen Universitat Munchen, 2007. - 159 p. [In German]

    6. Gann M. Emissionsarme Harze fur technische Anwendungen. Teil 2: Emissionen so niedrig wie Holz [Resins with small emissions for technical applications. Part 2: Emissions so small like Wood] / M. Gann // IBOMagazin. - 2010. Vol. 2. -P. 23-25 ​​[in German]

    7. Roffael E., Dix B., Schneider T. Zur Verwendung von Tanninen als Bindemittel in der Holzwerkstoffindustrie [For the use of tannins as a binding agent in the timber product industry] / E. Roffael, B. Dix, T. Schneider // Tagungsband "Internationales Simposium Werkstoffe aus nachwachsenden Rohstoffen" [Proceedings of International Simposium "Products from plant raw materials"]. - Erfurt: WKI, 2001. - P. 15-22 [in German]

    8. Kharazipour A. Optimierung eines Verfahrens zur Herstellung von Bindemitteln auf der Basis von Ligninsulfonat und Laccase [Optimisation of a procedure of the production of binding agents on the base of Ligninsulfonate and Laccase] / A. Kharazipour. - Gottingen: Georg-August-Universitat, 1983 [in German]

    9. Maltsev V. V. Tehnologii detoksikatsii karbamidno-formaldegidnih smol (KFS) i drevesno-plitnih materialov na ih osnove [Technologies of detoxication of the karbamid-formaldehyde pitches (KFP) and wood boards on their basis] [Electronic resource] / V.V. Maltsev // Tezisy doklada na 12-om Mezhdunarodnom forume "Vysokie tehnologii XXI veka" [Abstracts of the 12-th International Forum "High Technologies of XXI century"] - 2011. - URL: http://www.ecrushim.ru/ articles / pg171.php (accessed: 24.09.2017) [in Russian]

    10. Varankina G. S. Formirovanie nizkotoksichnih kleenyh drevesnyh materialov [Formation of low-toxic glued wood materials]: dis. ... of PhD in Engineering: 05.21.05: defense of the thesis: 12.03.15: approved: 09.06.15 / Varankina Galina Stepanovna. - Sankt-Petersburg, 2014. - 201 p. [In Russian]

    11. Sheloumov A. V. Tehnologiia ecologicheski dobrokachestennih ognezaschischyennih drevesnih plit s ispolzovaniem fosfor- i aliuminiisoderzhaschih sviazuiuschih [Technology ecologically good-quality fireprotected wood boards with use phosphorus - and aluminum-bearing binding]: dis. ... of PhD in Engineering: 05.21.05: defense of the thesis: 23.05.17 / Sheloumov Fndrey Valentinovich - Sankt-Petersburg, 2017. - 413 p. [In Russian]

    12. Leonovich A. A. O neobhodimosti modifitsirovaniia drevesnostruzhechnih plit [About need of modifying of wood chipboards] / Vestnik VNIIDREV [Bulletin of research institute of the woodworking industry]. V. 2 (19). 2016. - p. 2-4 [in Russian]

    DOI: https://doi.org/10.23670/IRJ.2017.65.038 Зайцева І.М..

    ORCID: 0000-0003-3415-2099, кандидат педагогічних наук, Єлецький державний університет ім. І.А. Буніна, м Єлець декомпозиції РОЗПІЗНАВАННЯ ОБРАЗІВ У СИСТЕМАХ ОХОРОННОГО ТЕЛЕБАЧЕННЯ

    Анотація

    Розглянуто спрощена схема декомпозиції розпізнавання відеозображень в системах охоронного телебачення. Запропоновано алгоритм розпізнавання образів в однорівневої інтерактивній системі охоронного телебачення на основі інформаційного критерію - дивергенції Кульбака. Проілюстровано основна властивість дивергенції, проведений розрахунок залежності дивергенції від різних значень вибіркових параметрів. Наведена формальна строгість інформаційного критерію разом з тим допускає простоту апаратурною реалізації.

    Ключові слова: телебачення, розпізнавання, образ, декомпозиція, відеозображення, об'єкт, алгоритм, обробка.

    Zaitseva I.N.

    ORCID: 0000-0003-3415-2099, PhD in Pedagogy, Yelets State Ivan Bunin University, Yelets DECOMPOSITION OF IMAGES RECOGNITION IN SECURITY SYSTEMS

    Abstract

    A simplified scheme for the decomposition of video image recognition in CCTV systems is considered. An algorithm for pattern recognition in a single-level interactive CCTV system based on an information criterion - Kulbak divergence is proposed. The basic property of the divergence is illustrated; the dependence of the divergence on different values ​​of the sampling parameters is calculated. The above formal strictness of the information criterion at the same time allows for the simplicity of the hardware implementation.

    Keywords: television, recognition, image, decomposition, video, object, algorithm, processing.

    Сучасний етап розвитку систем охоронного телебачення (ОТВ) характеризується зростанням обсягу реєструється відеоінформації та швидкості її обробки в аналогових і цифрових формах. це


    Ключові слова: ЕМІСІЯ ФОРМАЛЬДЕГІДУ / FORMALDEHYDE EMISSION / ДЕРЕВНІ ПЛИТИ / WOOD BOARDS

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити