У статті викладено короткий аналіз різних підходів до процесу професійної соціалізації молоді. Наведено визначення відомих сучасних вчених далекого і ближнього зарубіжжя про процесі соціалізації молоді. Автором викладаються свої інтерпретації процесу соціалізації. Наприклад, автор вважає, що процес соціалізації може бути поєднана з періодом соціального розвитку, але вони не завжди можуть збігатися з періодами психічного розвитку молодої людини.

Анотація наукової статті по ЗМІ (медіа) і масовим комунікаціям, автор наукової роботи - Заретдінова Н. До.


ANALYSIS OF DIFFERENT APPROACHES TO THE PROCESS OF PROFESSIONAL SOCIALIZATION OF YOUTH

The article provides a brief analysis of various approaches to the process of professional socialization of youth. The definitions of famous contemporary scientists from far and near abroad about the process of socialization of youth are given. The author sets out his interpretations of the socialization process. For example, the author believes that the process of socialization can be correlated with the period of social development, but they can not always coincide with the periods of mental development of a young person.


Область наук:

  • ЗМІ (медіа) і масові комунікації

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал

    Colloquium-journal


    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ соціалізації МОЛОДІ'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ соціалізації МОЛОДІ»

    ?<<шушдщщ ~ ^ © [шма1>># 2щ12)), 2 (ж / Помилка! Невірна посилання закладкі._

    Помилка! Невірне посилання закладки.

    УДК: 316.614.6.

    Заретдінова Н.К.

    Каракалпацький Державний Університет імені Бердаха

    DOI: 10.24411 / 2520-6990-2019-11111 АНАЛІЗ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ соціалізації МОЛОДІ

    Zaretdinova N. Q.

    Karakalpak State University named after Berdakh

    ANALYSIS OF DIFFERENT APPROACHES TO THE PROCESS OF PROFESSIONAL

    SOCIALIZATION OF YOUTH

    анотація

    У статті викладено короткий аналіз різних підходів до процесу професійної соціалізації молоді. Наведено визначення відомих сучасних вчених далекого і ближнього зарубіжжя про процес соціалізації молоді. Автором викладаються свої інтерпретації процесу соціалізації. Наприклад, автор вважає, що процес соціалізації може бути поєднана з періодом соціального розвитку, але вони не завжди можуть збігатися з періодами психічного розвитку молодої людини.

    Abstract

    The article provides a brief analysis of various approaches to the process of professional socialization of youth. The definitions offamous contemporary scientists from far and near abroad about the process of socialization of youth are given. The author sets out his interpretations of the socialization process. For example, the author believes that the process of socialization can be correlated with the period of social development, but they can not always coincide with the periods of mental development of a young person.

    Ключові слова: гармонійно розвинена особистість, молодь, соціалізація, професійна соціалізація, процес соціалізації, Дюркгейм, Парсонс, соціально-культурні цінності.

    Keywords: harmoniously developed personality, young people, socialization, professional socialization, socialization process, Durkheim, Parsons, social and cultural values.

    Yoshlarning kasbiy ijtimoiylashu'v jarayonlariga hilma hil yondashu'vlarning tahlili

    Bugungi kunda oldimizga qu'ygan asosiy maqsadlarimizdan biri - fuqarolik jamiyatini barpo etish va uni takomillashtirish uchun U'zbekiston Respublikasini 2017-2021 yillarda nvojlantirishmng Harakatlar strategiyasida [4, b. 204] belgilab berilgan bilimli, ongli, tafakkuri ozod, zamonaviy dunyoqarashli, milliy va umuminsoniy qadriyatlarga sodiq insonlarni tarbiyalashga yanada muhim etibor qaratish va bu masalalar talim islohotlarining bosh vazifasi deb qabul qilindi va uni amalga oshirish ishlari boshlab yuborildi. Shuning uchun mamlakatimizda yoshlarni manaviy jihatdan barkamol qilib tarbiyalashga qaratilgan iqtisodiy, ijtimoiy -siyosiy tadbirlar davlat siyosati darajasiga ku'tarilgan va demokratik davlat, fuqarolik jamiyati barpo etishning muhim shartlari sifatida belgilangan.

    Barkamol shahsni voyaga etkazish ijtimoiy-madaniy qadriyatlarni insonning ijtimoiy intizomi va uning ihtisoslik bu'iycha mehnat faoliyatining ajralmas va tabiiy belgilariga, hususiyatlariga aylashtirishdan iborat bu'lib, bu'lajak mutaxassisning insonparvarlik sifati va fazilatlarining ustuvor bu'lishini taminlashga qaratiladi.

    Hozirgi fuqarolik jamiyati va xuquqiy davlat qurishga doir islohotlarni chuqurlashtirish jarayonida yoshlarni shu yurtga, shu Vatanga munosib farzand sifatida tarbiyalash dolzarb vazifalardan biriga

    aylandi. Shuning uchun davlatimiz va xalqimiz talim-tarbiya tashkilotlari hamda jamoat birlashmalaridan yoshlarni etuk inson bu'lishlariga munosib hissa qu'shishiga katta umid bilan qaraydi.

    Yoshlarning ijtimoiylashuv jarayonini mazkur tadqiqot mavzusi bugungi hayotimizning muhim va dolzarb masalalaridan biri bu'lib, uni u'rganishimizga asos bu'ladi deb qaror qildiq.

    Birinchi marta E. Dyurkgeym «ijtimoiylashuv» muammosini u'zining jamiyatni rivojlantinsh sotsiologik doktrinasi doyrasida ku'rib chiqadi. Uning nazariyasiga ku'ra, ijtimoiylashuv jarayoni bolaga zamonaviy jamiyat talablariga javob beradigan "ijtimoiy rollar" tu'plamini singdirish nuqtai-nazaridan "standart" shahsiyatni shakllantirish uchun juda muhimdir. E. Dyurkgeym shahsni ijtimoiylashuv qilishda asosiy rol u'ynaydigan asosiy ijtimoiy institut sifatida asosiy meyorlar va qadriyatlarni, standart shahsiy xulq-atvorning axloqiy tamoiyllarini bayon qilishi kerak bu'lgan davlatni ajratib ku'rsatadi. [3, b. 121]

    E. Dyurkgeymdan farqli u'laroq, J. Piaje shahsning intellektual rivojlanishi nazariyasida ijtimoiylashuv jarayonining mohiyatini, ijtimoiy u'ziga xoslik va kelajakdagi kasbiy faoliyati bilan bogliq bolaning yosh xususiyatlarini inobatga olgan holda, individualizatsiya darajasida batafsil u'rganishni amalga oshiradi. U intellektual rivojlanishda ijtimoiy muhitning shahsga tasir

    Помилка! Невірне посилання закладки. /

    kursatadigan asosiy rolni taiynladi. [11, b. 64]

    Sotsiolog T. Parsons u'zining ijtimoiy harakatlar nazariyasida J. Piaje va E. Dyurkgeymning qarama-qarshi yondashuvlarini birlashtiradi. T. Parsonsning mantigi uning tizimli ziddiyatlarni tartibga solish va vayronkor ekologik omillarga qarshi turish qobiliyatini taminlaydigan uning funktsionalizm nazariyasi printsiplari bilan belgilanadi. Bu T. Parsonsning xulosasi, ijtimoiylashuvni shahsni jamiyat tarkibiga qu'shilish jarayoni sifatida belgilash uchun asos bu'lgan, bu ikki tarkibiy qismning u'zaro tasiriga asoslangan: ijtimoiy xulq-atvorning barqaror normalariga ega bu'lgan jamiyat va u'ziga xos individual hususiyatlarga ega shaxs deb hisoblagan. [9]

    Zamonaviy ijtimoiylashuv kontseptsiyasining manbalari, ku'pchilik ishonganidek, ijtimoiy munosabatlarga taqdid qilish nazariyasini yaratgan frantsuz sotsiologi G. Tardning asarlarida mavjud bu'lib, uning fikricha, inson munosabatlari yotadi. Shu asosda tipik ijtimoiy munosabat turli xil talqinlarda u'qituvchi-shogird munosabati hisoblanadi. Shuni yodda tutingki, har qanday ehtimol bilan, pedagogikada ananaviy ravishda, ijtimoiylashuv muammosi pedagogik tehnologiyalarning samaradorligini oshirishga imkon beradigan maqsadli, boshqariladigan ijtimoiylashuv doyrasida ishlab chiqiladi.

    Ammo, ijtimoiy psixologiyada, ijtimoiylashuv jarayonini u'rganish asosan shaxsning ontogeneziga nisbatan qu'llaniladigan "shaxs va atrof-muhitning u'zaro tasiri" nuqtai-nazaridan olib boriladi. Shu bilan birga, psixologlar tezisga asoslanib, "odam tugilmaydi, ular inson bu'lib etishadilar", butun jarayon umr bu'iy davomli va bosqichma-bosqich deb hisoblanadi. [1, b. 277] Har bir bosqichda faqat u'ziga xos vazifalar hal qilinadi, ularsiz butun jarayonning natijalariga tasir qiladigan ogishlar keiyngi bosqichga kiritiladi.

    Shaxsning bosqichma-bosqich ijtimoiy rivojlanishining dastlabki nazariyalaridan biri amerikali psixologi E. Erikson tomonidan ilgari surilgan. U shaxsni shakllantirish jarayonini individual biologik omillarni talim tasiri va ijtimoiy-madaniy muhit bilan integratsiyalash orqali amalga oshiriladigan ijtimoiylashuvning har bir bosqichida obektiv ravishda paydo bu'ladigan alternativalarni (yosh va vaziyatni) izchil hal etish shaklida tushungan. [15]

    Ijtimoiylashtirish nazariyasiga L.S. Vigotskiyning madaniy-tarihiy kontseptsiyasining qoidalari muhim hissa qu'shdi, ijtimoiylashuv jarayonlarining mohiyati haqidagi tushunchani tubdan u'zgartirdi. U ijtimoiylashuvni ichki intizom shaklida amalga oshiriladigan pastki ruhiy vazifalardan yuqori darajaga ku'tarilish deb hisoblagan, uning mohiyati shaxs tomonidan ijtimoiy tajriba, madaniy belgilar, yag'ni shaxsning madaniyatga kirishidir. Shuni yodda tutish kerakki, "bolaning madaniy rivojlanishidagi har bir vazifa sahnada ikki marotaba, ikki jihatdan paydo bu'ladi, birinchi navbatda ijtimoiy, keyin psixologik, birinchi navbatda odamlar u'rtasida, psixpozitsion kategoriya, su'ngra bola ichida, intrapsixologik

    kategonya sifatida ". [2, b. 197-198] Bu erda interpsixologiyani intrapsixologik tarkibiga u'tkazish jarayoni qu'shma faoliyat va aloqa jarayonida amalga oshiriladiganligi ku'rinadi.

    Binobarin, ijtimoiylashuv bosqichlari ijtimoiy rivojlanish davrlari bilan bogliq bu'lishi mumkin, ammo ular har doim ham odamning aqliy rivojlanishi davrlariga tu'la mos kelmaydi.

    A.V. Petrovskiyning takidlashicha, shaxsiyatni rivojlantirish jarayonini faqatgina shaxsning u'ziga xosligini tavsiflovchi kognitiv, hissiy va ixtiyoriy tarkibiy qismlarning rivojlanish darajalarini integratsiyalash bilan cheklash mumkin emas, chunki bu insonning ijtimoiy tizim sifatini, inson munosabatlari tizimining subekti. Uning takidlashicha, har bir yosh davri uchun shaxsning ijtimoiy rivojlanishi aspektida etakchi guruh - bolada eng yu'naltirilgan guruh yoki shaxs bilan rivojlanadigan munosabatlarga asoslangan faoliyat turi. [10] Bu erda shuni takidlash kerakki, ijtimoiylashuv tushunchasi psixologiya va sotsiologiyaning fan yunalishlarini birlashtiradi. Garchi sotsiologiyada asosiy etibor ijtimoiy sharoitning tasirini u'rganishga qaratilgan.

    Polshali sotsiolog Ya. Shepanskiy ijtimoiylashuvni tu'gridan-tu'gri "atrof-muhitning tasiri, shaxsni ijtimoiy hayotda ishtirok etish, unga madaniyatni tushunchasini u'rgatadi, jamoalarda u'zini tutishi, u'zini tasdiqlashi va turli xil ijtimoiy rollarni bajarishi" deb tariflaydi. [13, b. 15] Biroz takomillashtirilgan versiyada, ammo aslida bir xil tarif zamonaviy sotsiologik fanda eng keng tarqalgan holga aylandi.

    Shunday qilib, eng taniqli malumotnoma nashrlarida ijtimoiylashuv quiydagicha aniqlanadi: "Shaxsning malum bir jamiyatda muvaffaqiyatli ishlashi uchun zarur bu'lgan hulq-atvor odatlari, psixologik mehanizmlar, sotsiologik meyorlar va qadriyatlarni u'zlashtirish orqali shaxsiyatni shakllantirish jarayoni va natijasi. Ijtimoiylashuv madaniyat, muloqot va talim bilan tanishishning barcha jarayonlarini qamrab oladi, ular orqali inson ijtimoiy hususiyatga ega bu'lib, ijtimoiy hayotda ishtirok etish imkoniyatiga ega bu'ladi. [14, b. 686]

    Ijtimoiylashuv - bu "jarayon va natija", shuning uchun malum bir bosqichda ushbu jarayonning dinamik muvozanatli holati "ijtimoiylashuv meyori" ku'rinishida malum barqarorlikka erishadi. U'z-u'zini ijtimoiylashtirish meyorlarning u'zi quiydagicha belgilanadi: "Birinchidan, muvoffaqiyatli ijtimoiylashuv natijasida shaxslarga malum bir jamiyatning ijtimoiy aloqalari, ijtimoiy munosabatlari va madaniy qadriyatlarini qayta tiklash va ularning keiyingi rivojlanishini taminlashga imkon beradigan; ikkinchidan, uning yoshini va individual psixologik hususiyatlarini hisobga olgan holda, inson ijtimoiylashuvining ku'p qirrali standarti sifatida; uchinchidan, jamiyatda ijtimoiy meyorlar va madaniy qadriyatlarni avloddan-avlodga u'tkazish buyicha belgilangan qoidalar tu'plami sifatida. [6]

    Ijtimoiylashuv meyorlari muayan bir jamiyatning ijtimoiy parametrlari tufayli ijtimoiylashuvning haqiqiy chegarasi bu'lib hisoblanadi. Bu meyor insonga ijtimoiylashuv proektsiyasi kabi ku'rinadi, uni

    «C @ yL @ qyiym-J®yrMaL» # 28il2), 2 © 19 а Помилка! Невірне посилання закладки.

    ijtimoiylashuv agentlari va shaxsning u'zi amalga oshiradilar.

    Ku'rib turganimizdek, ijtimoiylashuv qilinadigan muhit va ijtimoiylashuvlanadigan shaxsning u'zaro tasir ehtimoli bu erda aniq ku'rinadi. Ushbu nuqtai-nazar tarifning yana bir tu'rinda takidlanadi, unda ijtimoiylashuv "ijtimoiy madaniyat tajribasi (ijtimoiy meyorlar, qadriyatlar, xulq-atvor, rol, munosabat, urf-odatlar, madaniy anana, jamoaviy vakillik va etiqod va boshqalar) shaxs tomonidan u ' zlashtmlishi va faol takrorlanishi jarayoni sifatida izohlanadi.

    Shunday qilib, ijtimoiylashuv - bu shaxsni shaxsan talim va rasmiy tayorgarlik orqali shakllantirish va hayotiy sharoitlarning shaxsiyatiga u'z-u'zidan tasir etish natijasidir. [8, b. 430]

    Shu tufayli, ijtimoiylashuv nafaqat jamiyat uchun, balki shaxs uchun ham muhimdir, ijtimoiy-madaniy tajribani uzatish va uzlashtirish jarayoni, bu butun qoidalarni, meyorlarni, munosabatlarni, rollarni, standartlarni, qadriyatlarni va boshqalarni u'z ichiga oladi, shu tufayli jamiyat u'z tabiatini saqlab qoladi va tarjima qiladi. Ammo, ijtimoiylashuv nafaqat insonning jamiyat va madaniyat sohasidagi "ku'milganligini" taminlaydi.

    Ijtimoiylashuv muayyan yutuqlarda berilgan ijtimoiy tajribaning shaxsni shakllantirishning passiv jarayoni emas, balki u kattalar va mustaqil faoliyat bilan hamkorlik doyrasida bola tomonidan takrorlanishi. Boshqa tomondan, bola tomondan tayinlangan tajriba muayyan individual yutuqlar shaklida qayta ishlanadi va madaniyatga qaytariladi. [12, b. 360]

    Shaxsda madaniyat u'zining haqiqiy mavjudligini topadi. Har hil ijtimoiy tasirlarning obekti bu'lishni istamagan inson ongli, ijodiy faoliyatning subekti ekanligi takidlangan.

    Binobann, ijtimoiylashuv bosqichlari ijtimoiy rivojlanish davrlari bilan bogliq bu'lishi mumkin, ammo ular har doim ham insonning aqliy rivojlanish davrlariga tu'la mos kelmaydi.

    Sotsiolog va ijtimoiy psixolog I.S. Kon sotsializatsiyani "barcha ijtimoiy va psixologik jarayonlarning yigindisi" - deb tariflaydi, bu orqali inson unga jamiyatning tu'laqonli azosi sifatida ishlashga imkon beradigan bilimlar, meyorlar va qadriyatlar tizimini oladi. Bunga nafaqat ongli boshqariladigan, ataylab tasir qilish (su'zning keng manosida talim), balki shaxsiyatning shakllanishiga tasir qiluvchi, u'z-u'zidan paydo bu'lgan jarayonlar ham kiradi ". [6, b. 19]

    Tahlil qilingan yondashuvlarning xilma-xilligi ijtimoiylashuv jarayon sifatida ku'p funktsional xususiyatni (va natijada) tobora ku'proq ochib berayotganligi sababli, ularni tasniflash imkoniyatini aniqlash juda muhimdir. Ijtimoiylashuv jarayonlarini tavsiflash uchun mumkin bu'lgan asoslardan biri allaqachon nomlangan - bu jarayonning tabiati bu'yicha bashorat qilinadigan boshqaruvga mos bu'lmagan, tashkillashtmlgan, boshqariladigan va u'z-u'zidan bu'lingan bu'lish. Ammo, bu aniqroq tahlil qilish uchun etarli emas.

    Bizning fikrimizcha, zamonaviy sotsiologik

    maktablarmng ananalanda, ijtimoiy nvojlanish bosqichlanni belgilashda, mehnatga bu'lgan munosabat tasniflash uchun asosdir. Ushbu printsip asosida uchta asosiy bosqich ajratiladi:

    - mehnatdan oldin - insonning mehnat boshlanishigacha bu'lgan butun davrini qamrab oladi;

    - mehnat qilish - insonning kamolot davri;

    - mehnatni tugatish munosabati bilan qarilikda yuzaga keladigan tugruqdan keyingi davr.

    Shuning bilan birga, kasbiy u'zini-u'zi aniqlash bosqichida yuqorida aytib u'tilgan chegarani aniqlash bilan bir qatorda, ushbu bosqichga mos keladigan ijtimoiylashuv mehanizmlarini aniqlash kerak. Sababi, ijtimoiylashuvning asosiy manosi uning moslashish va ichkaridan tasir qilish kabi jarayonlarining kesishmasida aniqlanadi va uning samaradorligi, qoida tariqasida, u'zini-u'zi anglash darajasi bilan bogliq bu'ladi.

    Foydalanilgan adabiyotlar:

    1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. М.,

    1996.

    2. Виготський Л.С. Історія розвитку вищих психічних функцій // Розвиток вищих психічних функцій. М., 1960.

    3. Дюркгейм Е. Соціологія: її предмет, метод, призначення. Пер. з фр. А.Б. Гофман / Е. Дюркгейм. -М .: Канон, 1995.

    4. Ilmiy-uslubiy risola: «2017-2021 iyllarda U'zbekiston Respublikasini rivojlantirishning beshta ustuvor iyu'nalishi bu'yicha Harakatlar strategiyasini« Xalq bilan muloqot va inson manfaatlari iyli »da amalga oshirishga oid Davlat dasturini u'rganish buyicha ilmiy-uslubiy risola ». T. 2017.

    5. Ковальова А.І. Соціалізаціонная норма в сучасному російському суспільстві. Автореф. дис-серт. на СОІС. уч. ступеня док. соц. наук. М., 1997..

    6. Кон І.С. Психологія ранньої юності. М., 1989.

    7. Конт О. Дух позитивної філософії // Енциклопедія епістемології і філософії науки. -М .: «Канон +», РООІ «Реабілітація». ІТ. Каса-вин 2009.

    8. Культурологія ХХ століття. Словник. СПб.

    одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім.

    9. Парсонс Т. Система координат дії і загальна теорія систем дії: культура, особистість і місце соціальних систем // Американська соціологічна думка. -М .: Наука, 1996..

    10. Петровський А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. М., 1984 /

    11. Піаже Ж. Природа інтелекту / Вибрані психологічні праці. -М .: Просвещение, 1994.

    12. Соціологія. Наука про суспільство. Навчальний посібник. Харків, 1996..

    13. Щепаньский Я. Елементарні поняття соціології. М., 1969.

    14. Енциклопедичний соціологічний словник / За ред. Осипова Г.В. М., 1995.

    15. Еріксон Е. Ідентичність: юність і криза. М., 1996.


    Ключові слова: гармонійно розвинена особистість /молодь /соціалізація /професійна соціалізація /процес соціалізації /Дюркгейм /Парсонс /соціально-культурні цінності. /harmoniously developed personality /young people /socialization /professional socialization /so- cialization process /Durkheim /Parsons /social and cultural values.

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити