Проведено аналіз пуско-гальмівних режимів роботи кранових механізмів з частотно-регульованим приводом на прикладі механізму повороту крана на колоні. На основі проведених теоретичних досліджень запропоновані практичні рекомендації щодо шляхів поліпшення робочих характеристик приводів кранових механізмів.

Анотація наукової статті з механіки і машинобудування, автор наукової роботи - Григоров О. В., Стрижак В. В.


ANALYSIS OF STARTING-BRAKING PROCESSES IN CRANE MECHANISMS WITH VARIABLE-FREQUENCY DRIVES

Starting-braking operation modes of crane mechanisms with frequency-controlled drives have been analyzed with pillar-crane slewing mechanisms taken as an example. Practical recommendations on ways to improve the performance of crane mechanism drives have been proposed on the basis of theoretical studies.


Область наук:
  • Механіка і машинобудування
  • Рік видавництва: 2012
    Журнал: Вісник Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
    Наукова стаття на тему 'Аналіз пуско-гальмівних процесів кранових механізмів з частотно-регульованим приводом'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз пуско-гальмівних процесів кранових механізмів з частотно-регульованим приводом»

    ?УДК 621.86

    АНАЛІЗ ПУСКО-ГАЛЬМІВНІХ ПРОЦЕСІВ кранові МЕХАНІЗМІВ З Ч АСТОТН О-Регул А НИМ ПРИВОДОМ О.В. Григоров, професор, д.т.н., В.В. Стрижак, аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

    Анотація. Проведено аналіз пуско-гальмівніх режімів роботи кранових механізмів Із частот-но-регульованості приводом на прікладі механізму повороту крана на колоні. На Основі проведення теоретичного ДОСЛІДЖЕНЬ предложено Практичні рекомендації относительно Шляхів покращення робочих характеристик пріводів кранових механізмів.

    Ключові слова: Механізм повороту, частотно-регульованості привід.

    АНАЛІЗ ПУСКО-ГАЛЬМОВИХ ПРОЦЕСІВ КРАНОВИХ МЕХАНІЗМІВ З ЧАСТОТНО-РЕГУЛЬОВАНИМ ПРИВОДОМ О.В. Григоров, професор, д.т.н., В.В. Стрижак, аспірант, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

    Анотація. Проведено аналіз пуско-гальмівних режимів роботи кранових механізмів з частотно-регульованим приводом на прикладі механізму повороту крана на колоні. На основі проведених теоретичних досліджень запропоновані практичні рекомендації щодо шляхів поліпшення робочих характеристик приводів кранових механізмів.

    Ключові слова: механізм повороту, частотно-регульований привід.

    ANALYSIS OF STARTING-BRAKING PROCESSES IN CRANE MECHANISMS WITH VARIABLE-FREQUENCY DRIVES O. Grygorov, Professor, Doctor of Engineering Sciences, V. Stryzhak, post-graduate National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkiv

    Abstract. Starting-braking operation modes of crane mechanisms with frequency-controlled drives have been analyzed with pillar-crane slewing mechanisms taken as an example. Practical recommendations on ways to improve the performance of crane mechanism drives have been proposed on the basis of theoretical studies.

    Key words: slewing mechanism, frequency-controlled drive.

    Вступ

    Останнім часом намітілась тенденція до! Застосування в механізмах підйомно-транспортних машин частотно-регульованості приводу. При реконструкції застаріліх кранів реостатно-Регульовані Електроприводи, Якими смороду, як правило, обладнані, такоже все Частіше замінюються на частотно-Регульовані [1-8]. При цьом! Застосування частот-

    ного керування у кранового електропріводі досліджено недостатньо.

    аналіз публікацій

    Частотний керування приводами докладно опис в робота із Загальної Теорії електропривода, но в більшості робіт розглядається електропривід Загальне призначення, а головна увага пріділяється електрична

    параметрам двигунів и перетворювальної техніки, як, например, в роботах [9, 10]. В Галузі підйомно-транспортних машин! Застосування частотно-регульованості електропривода досліджено в основном для ліфтів [11]. Як показує Останній досвід! Застосування годину-Тотнем-регульованості приводу в механізмах кранів для спорудження й обслуговування гідроагрегатів Дністровської ГАЕС [12], в Цій Галузі залішаються невірішені питання [13, 14].

    Мета и постановка задачі

    Мета ДОСЛІДЖЕНЬ - Запропонувати Практичні рекомендації относительно Шляхів покращення робочих характеристик пріводів кранових механізмів на основе АНАЛІЗУ Зміни їх дінамічніх характеристик в пуско-гальмівніх процесах. Поставленої мети можна досягті Шляхом вирішенню таких завдання: складання математичної моделі механізму повороту крана на колоні, встановлення залежних Зміни дінамічніх характеристик Упродовж пуско-гальмівніх процесів, ОЦІНКИ ефектівності! Застосування частотно-регульованості приводу при реконструкції кранових механізмів, формулювання рекомендацій относительно Шляхів покращення робочих характеристик.

    Аналіз пуско-гальмівніх процесів кранових механізмів

    Віхідна ШВИДКІСТЬ ю, прискореного &, крутий-ний момент М електродвигун, потужності, что спожівається Ncпож та рекуперується N, в підсумку залежався від закону Зміни в часі частоти Струму f та ряду констант, что характеризують привід та Зовнішнє НАВАНТАЖЕННЯ. У системах керування кранові годину-Тотнем-регульованості приводами найбільш просто реалізуються Такі Зміни частоти Струму в часі:

    - стрібкоподібна зміна

    у = 0 при t < 0, f = ууст при t > 0;

    - лінійна зміна

    у = 0 при t < 0, у = k • tyст при ^ ст > t > 0,

    у = ууст при t > tyCT •

    Найбільш просте решение, отрімуємо за стрібкоподібної Зміни частоти /, что відповідає режиму прямого пуску асинхронного двигуна та может мати місце за миттєвої Зміни частоти живлення. Такі режими могут

    застосовуватісь при реализации оптимальних за швідкодією Законів керування, однак при цьом втрачаються ті Переваги, заради якіх впроваджується регульованості привід. Вінікають негатівні фактори, прітаманні асинхронного приводу Із прямим пуском коротко-замкненим двигуна: кидки Струму короткого замикання, крутного моменту и т.д. Лінійна зміна в часі частоти Струму / забезпечується відповіднімі налаштування частотного перетворювач.

    Досліджуваті пуско-гальмівні процеси будемо на прікладі механізму повороту крана на колоні в / п 5 т (рис. 1), частотний привід которого має відповідні налаштування. Основні характеристики крана и механізму повороту зведена до табл. 1.

    Мал. 1. Механізм повороту крана на колоні в / п 5 т: 1 - електродвигун; 2 - планетарний редуктор; 3 - цівкова передача

    Дослідімо закони Зміни ю, М за лінійної Зміни частоти Струму /. Щоб зосередіті Рамус на характері перехідніх процесів, представимо Механізм повороту крана у виде одномасової дінамічної моделі (рис. 2) з абсолютно жорсткий зв'язком (в подалі дослідженнях можна Розглянуто бага-Томасова дінамічну модель). Така схема может буті Використана при розгляді роботи крана з піднятім Вантаж на максимальну висота, або з якихось порожнім гаком. У відповідній Цій умові схемі електроприводу з лінійною механічною характеристикою ШВИДКІСТЬ ідеального неробочий ходу Ю0 є узагальнюва-льним Керуюча Вплив. Значення Ю0 для асинхронного електроприводу візначається частотою Струму статора /.

    Таблиця 1 Основні характеристики крана на колоні и механізму повороту

    Основні характеристики

    Вантажопідіймальність, кг

    Віліт стріли, м

    Максимальна висота підйому вантажу, м

    величина

    5000

    8,5

    10

    Механізм повороту крана:

    двигун:

    Тип

    Потужність, кВт Номінальна ШВИДКІСТЬ, об / хв

    Мом. інерції ротора, кгм

    Передавальний число механізму (сюди входить передавальний число планетарного редуктора = 252 та передавальний число

    ред

    Відкритої цівкової парі іп - 6)

    Момент інерції крана без вантажу відносно осі Обертаном (моменти інерції протівагі, поворотної

    Платформи та стріли), кгм _________

    Момент статичного опору Обертаном крана, Нм ____________________

    Коефіцієнт Корисної Дії редуктора

    Коефіцієнт Корисної Дії цівкового зачеплення

    АО2-42-4

    5,5

    1450

    0,12

    1512

    180-103

    1700

    0,8

    0,9

    Розв'язуючі одного Рівняння відносно моменту М и підставляючі цею виразі у перший, отрімаємо діференціальне Рівняння системи, розв'язання відносно швідкості

    2п

    + Ю - Ю0 -

    М

    (2)

    де Ю0 = -f - ШВИДКІСТЬ ідеального неро-Р

    бочого ходу; в - коефіцієнт жорсткості ліне-арізованої механічної характеристики; Тм -електромеханічна стала; Ті - електрична стала.

    Розглянемо перехідній процес електроприводом з урахуванням того, что Вплив електромагнітної інерції в розімкненому пріводі за частотного регулювання швидкості є незначна, тобто пріймаємо Ті «0. У цьом випадка Рівняння (2) набуває спрощений вигляд

    гт й ту М ст

    Тм -------------------- + Ю - Юп----------------------

    м йі 0 в

    (3)

    Розглянемо процес розгону приводу за лінійної Зміни /. У зв'язку з тім, что нами досліджується привід механізму повороту, з метою більш повної ОЦІНКИ перехідніх процесів доцільно пріпустіті

    М • и

    / (І) - 0 при 0<и < т, де т - --ст--

    Р-Ю.

    0уст

    Мал. 2. Наведено двомасових схема механізму повороту крана: 1 - електродвигун; 2 - привидів момент інерції механізму до вала двигуна; 3 - привидів статичний момент до вала двигуна

    Найбільш повно роботу асинхронного приводу опісує Рівняння (2), Пожалуйста можна отріматі Із системи рівнянь (1). Електромеханічні Перехідні процеси в досліджуваній системе опісуються рівнянням механічної характеристики и рівнянням руху електроприводу з прийнятя вищє припущені

    м - Р- (Ю0-ю) -ті

    ^ ^ Г й ту

    М - Мст -

    аі

    йМ

    йі

    (1)

    Загальний розв'язок Рівняння (3) складається Із загально розв'язки однорідного Рівняння Ю0 (і) й часткового розв'язки неоднорідного

    Рівняння ®і (*)

    ш (І) = ®о (І) + ®і (І) .

    Загальний розв'язок однорідного Рівняння Ю0 (і) = а- е ~

    - і / Тм

    Частковий розв'язок неоднорідного Рівняння візьмемо у виде

    ю

    Р

    0

    м

    Оскількі ю (0) - 0 (початкова Умова), то

    Ю0 (і) - 0 и ю (і) - ю ^ і). У зв'язку з тім, что

    / (І) має 3 ділянки: 0<и<т, т<и<іуст и

    іуст < І, доцільно Розглянуто поведение ю (і)

    на ціх ділянках, Які назіваються такоже етап руху:

    1) 0<и< т. На цьом етапі ю (і) - 0, оскількі / (і) - 0. Фізичний Зміст цього вирази Полягає в тому, что ШВИДКІСТЬ електродвигун буде дорівнюваті нулю до тих пір, поки під дією певної Величини / тр двигун НЕ подолає

    момент статичного опору, тобто Ю0 - Мс / Р стані более «0».

    2) Т< и < іуСт:

    ю,

    0уст Т / Тм

    м

    уст

    -1 Т

    V м У

    -ТМ Є / Тм Р м

    ю

    0уст т2ех / Тм

    м

    уст

    ----1

    Т

    V м у

    + MсL Тм Р м

    (5)

    - (І Іуст) / ТМ

    ю (і) - Є '• юуст +

    + Ю0 • І 1 - е

    (6)

    Мал. 3. Зміна частоти Струму, швідкості ідеального неробочий ходу и швідкості Обертаном вала двигуна в период Розгон

    Розглянемо процес гальмування асинхронного приводу за лінійної Зміни параметра /:

    / (І) - / уст • (1 - і / іуст). На рис. 4 представле-

    ЮП

    та

    але зміну в часі параметра / (і) - Ю0 - М. Зменшення / (і) буде трива-

    та до і - т - [(-Мст / Р + ю0уст) • іуст] / ю0уст 'з

    тієї причини, что момент МСТ НЕ є рушійнім, активним (Як було б у випадка дослідження механізму підйому вантажу). Момент Мст -пасівній, статичний момент опору повороту крана. За швідкості повороту, что дорівнює нулю, значення Мст - 0 .

    де юуст - значення швідкості, знайдене за формулою (5) при і = іуст; ю0уст - усталене значення швідкості.

    Результат комп'ютерного моделювання Зміни частоти Струму, швідкості ідеального неробочий ходу и швідкості Обертаном вала двигуна у процесі розгону механізму Обертаном крана на колоні без вантажу представлено на рис. 3. Час розгону звертаючись таким чином, щоб ВІН набліжено співпадав Із часом відпрацювання усіх ступенів опорів фазнороторного двигуна, Якби его Було встановлено на даного механізмі. Такоже враховано умову, рекомендованих для стріловіх кранів -пріскорення кінця стріли має буті

    а < 1 м / с2 .

    Загальний розв'язок Рівняння (3) для випадка гальмування за аналогією з Розгон будемо шукати у виде

    ю (і) = Ю0 (і) + Ю1 (і).

    Зазначімо, что на качана гальмування при і = 0

    ю (0) = ®0 = ®0усг - Мст / Р .

    Загальний розв'язок однорідного Рівняння Ю0 (і) = Ю0 • е ~ і / Тм. Частковий розв'язок неоднорідного Рівняння для кожної з ділянок 0 < и < т1 та и > т1 буде різнім:

    1) 0 < и <т1:

    1

    м

    е

    м

    ю (і) - Ю0 • е '/ Тм

    : Ю0

    + Ю1 ({) - ^ Тм (е / Тм -1 + е - '/ Тм);

    (7)

    2) и > тг:

    ю (і) - е-1 / Тм • (

    | Ю0 + еТ1 / Тм • ю-

    (8)

    Результат комп'ютерного моделювання Зміни частоти Струму, швідкості ідеального неробочий ходу и швідкості Обертаном вала двигуна в период гальмування механізму Обертаном крана на колоні без вантажу представлено на рис. 4.

    а), рад / сек 160с

    / Гц

    60

    40

    20

    0

    140

    120

    100

    80

    60

    40

    20

    0

    2п

    - (/ Р ')

    ,/ /

    м = Л> 0

    до

    0.5 1 1.5 2 2.5 3 Ту = 3,17 сек .5 4 4.5 5 І, сек

    і = 3>34 сек

    Мал. 4. Зміна частоти Струму, швідкості ідеального неробочий ходу и швідкості Обертаном вала двигуна в период гальмування

    Як видно з рис. 3, для досліджуваного приводу зміну швідкості у процесі розгону можна прійматі лінійною. Перехідній процес можна вважаті набліжено закінченім при іпот = іуст, оскількі в цею период часу величина поточної швідкості юпот досягає 95% від Величини усталеної швідкості ю. Це тім более справедливо для режімів іуст > 2 з .

    Як показують розрахунки, для регульованості пріводів Із величинами співвідношення іуст / Тм > 10, про дінаміку перехідного процесса (з точки зору відхилення поточної швідкості електропривода від заданої системою керування) та патенти Говорити лишь у випадка необхідності Отримання особливо точних результатів, что может буті віправда-

    але у кранах, что Працюють в автоматичності режімі за завданні програмою.

    У всех других випадка использование крана з частотно-регульованості приводом его швідкодія візначається швідкодією системи керування, и за лінійної Зміни параметра керування / від / пуск до / вуст за іуСТ перехідній процес Зміни швідкості можна вважаті закінченім до першої години іуст з Достатньо для

    практики точністю.

    Як видно з рис. 4, усе Вказаним вищє є справедливим и для ПЕРІОДУ гальмування приводу, тобто перехідній процес для досліджуваного приводу, характерізованія величиною Тм - 0,151 с (на качана гальмування), практично закінчується до першої години іуст. Зміна швідкості в часі носити лінійний характер.

    Дінамічні характеристики електродвигунів ма ють Особливості, пов'язані з комутаційнімі явіщамі при ввімкненні, Які віражаються в пульсаціях моменту, в результате чого максимальне значення електромагнітного моменту перевіщує момент короткого замикання (пусковий момент двигуна). У Теорії електроприводу Прийнято опісуваті електромагнітній момент асинхронного електродвигуни системою диференціальних рівнянь для потокозчеплення, як це Зроблено, например, в [9, 10]. Однако у нашому випадка для моделювання реального механізму такий підхід є непрійнятнім, а внаслідок необхідності врахування Великої кількості непаспор-тніх величин. Даже за наявності назвою величин, внаслідок неминучий їх похібок у результате моделювання виходів значний похібка ОСНОВНОЇ складової моменту.

    Тому Задля визначення характеру Зміни крутного моменту на валу електродвигун у процесі розгону при застосуванні частотно-регульованості приводу досліджуваного механізму и Подальшого порівняння его з характером Зміни крутного моменту на валу електродвигун при застосуванні фазороторного двигуна, что є традіційнім для кранових механізмів, розв'язуємо друга Рівняння системи (1) відносно моменту. При розгоні будемо мати

    М - Js&+ М з

    (9)

    а при гальмуванні

    М = Jz<&- Мст.

    (10)

    Аналіз виразів (9), (10) при підстановці в них Ранее знайденіх значень ю показує, что в загально випадка максимальна величина моменту на валу електродвигун вінікає при ї = їуст та ї = т1 при пуску та гальмуванні відповідно.

    На рис. 5 зображено зміну крутного моменту на валу електродвигун механізму повороту крана на фоні механічніх характеристик, Які проходити привід на перехідніх етапах роботи.

    Мал. 5. графіки Зміни електромагнітного крутного моменту електродвигун у процесі розгону и гальмування з переходом в рекуперативних режим

    Зміна прискореного у процесі розгону приводу (на ділянці т < ї < їуст) может буті Знайду

    Шляхом діференціювання виразі (5). При цьом отрімаємо

    & і) =

    ю,

    0уст

    уст

    / \

    1 + --1 ь)? (

    1 Тм У

    1 Мст е (т-ї) / Тм

    (11)

    тм в

    Зміна прискореного у процесі гальмування приводу на ділянці 0 < и < т может буті Знайди діференціюванням виразі (7)

    & і) = -ЮЇ2 ^ (1 - е '/ Тм). (12)

    їуст

    Ранее наведення формулами для розрахунку крутного моменту на валу електродвигун в періоді Розгон и гальмування (9), (10) Зручне користуватись, если спочатку Було ОТРИМАНО Поточні значення ю для Мдв різок и

    Мдв гальм. Если значення Ю не Було отримав, то доцільно користуватись формулами з урахуванням значень прискореного на відповідніх ділянках.

    З урахуванням виразів (11), (12) можна отріматі

    ю,

    0уст

    уст

    / / \ Т-ї

    1+ --1 Т ЄТМ

    . Т

    V _ V м У _

    (13)

    1 Мст вуст 0 Тм

    тм в

    + Мст;

    = Т Ю0уст

    (1 - ЕІ / Тм) -МсТ. (14)

    уст

    Найбільший Інтерес для розрахунку являються собою величини максимального моментів, что розвіває електродвигун у перехідніх процесах, что может буті ОТРИМАНО підстановкою в формулу (13) значення і = їуст, а у формулу

    (14) - значення ї = т1 * їуст. для кранових

    пріводів можна вважаті в цею момент у Формулі (13) ю * Ю0, а у Формулі (14) ю * 0, что віпліває з Ранее наведення пояснень до графіків на рис. 3 и 4. Если з міркувань точності прійняті припущені НЕ застосовні, то для Отримання розв'язки у формулу (13) вместо ю винен буті підставленій виразі (5), а в формулу (14) вместо ю - вирази (7).

    Необходимость у цьом может вінікнуті при розрахунку перехідніх процесів у приводах, де годину перехідніх процесів вимірюється десятими частками секунди.

    На рис. 6 представлено чисельного розраховану за наведення вищє виразі зміну в часі крутного моменту на валу двигуна АО2-42-4 механізму повороту крана на колоні (крива 1). Для порівняння наведено розраховану зміну (крива 2) крутного моменту фазороторного двигуна (МТН-112-6), аналогічного до встановлення за потужністю з відповіднімі параметрами реального механізму повороту. На практике останнім часом при реконструк-

    ції кранів стало Поширення відалення з ланцюга ротора опорів и подальша експлуатація двигунів кранової Серії з жівленням від частотного перетворювач. Щоб Показати, як при цьом змінюється крутний момент на валу двигуна, проведено чисельного експеримент: розраховано зміну в часі крутного моменту двигуна МТН-112-6 з короткозамкне-ним ротором и частотним регулюванням швідкості з відповіднімі параметрами реального механізму повороту (крива 3).

    Мал. 6. графіки Зміни в часі крутного моменту на валу електродвигун у процесі розгону механізму повороту крана на колоні: 1 - двигун АО2-42-4 з частотним керування; 2 - двигун МТН-112-6 з фазним ротором; 3 - двигун МТН-112-6 з жівленням від частотного перетворювач

    Як ясно з АНАЛІЗУ графіків на рис. 5 и 6, при частотному регулюванні швідкості Перехідні процеси для досліджуваного приводу протікають, в основному, за постійної Величини крутного моменту на валу електродвигун за лінійної Зміни частоти Струму. Перехідні процеси характеризуються плавним зростанням крутного моменту. Величина крутного моменту буде зростаті до ПЕРІОДУ ї = їуст, а

    потім різко спадаті, тобто при ї = їуст (ї = т1)

    будемо мати точку Злам у графіках Зміни моменту електродвигун.

    Як видно з порівняння кривих 2 і 3, частотний регулювання швидкості має предпочтение, порівняно з реостатного, за рахунок того, что за однакової значень середньопускового моменту у іншому випадка момент растет плавно, а в Першому міттєво прікладається максимальне значення крутного моменту, что є

    негативним, з точки зору терміну служби елементів механізму и металоконструкції крану.

    З наведенням вищє міркувань можна сформулюваті кілька практичних рекомендацій относительно Шляхів покращення робочих характеристик кранових механізмів з частотно-регульованості приводом. З метою Запобігання работе двигуна в режімі короткого замикання, даже достаточно незначна период часу, и пов'язаним з ЦІМ Втрата ЕНЕРГІЇ на нагрів, та патенти, віключіті перший период Розгон Шляхом відповідного налаштування перетворювач частоти (параметр - частота пуску). При розрахунку перехідніх процесів дуже важліво Задати системе керування електродвигун вірного темпу Зміни частоти, тобто величину df / dt, таким чином, Щоб не віклікаті з'явилася на валу електродвигун крутного моментів, більшіх, чем бажані. При невірному віборі темпу Зміни частоти НАВАНТАЖЕННЯ у пріводі могут досягті величини, обмежуваної лишь налаштування запобіжніх прістроїв (например, моментних важелів, або муфт граничного моменту). При цьом, залежних від типу запобіжного пристрою, может случиться зупинка приводу або буде втрачають зайвий енергія на нагрів.

    Завдання Вибори вірного темпу Зміни частоти может буті сформульована так: найти величину fуcт / tуcт, за якої крутний момент на

    валу електродвигун НЕ перевіщуватіме заданої Величини М.

    Розв'язок может буті знайдено з виразів (13) і (14). Для ПЕРІОДУ Розгон

    уст

    -М Мст + Мст е (т Іуст) / Тм

    J ТМР

    2 п р

    Для ПЕРІОДУ гальмування

    / \ Т-і 1 вуст

    1+ --1 'Т е м

    Т і

    V м у

    (15)

    уст

    уст

    2п / ​​_

    J- (е

    Р х

    Т1 / Тм

    |)

    (16)

    ВРАХОВУЮЧИ реальні співвідношення между т, t, Тм, т1 для кранових пріводів зі збереженням достатньої точності, формули (15) і (16) могут буті значний спрощені.

    Для ПЕРІОДУ Розгон

    уст

    М - М ",

    J

    2п

    (17)

    для гальмування

    уст

    М + М с. J 7Л-

    (18)

    Висновки

    Проведено аналіз пуско-гальмівніх процесів кранових механізмів Із частотно-Регул-ваним приводом на прікладі механізму повороту крана на колоні. Дослідження показали, что! Застосування частотного регулювання швидкості у приводах кранових механізмів дозволяє: здійсніті Розгін веденої масі з почти ненаголошених НАВАНТАЖЕННЯ, что сприятливі позначається на работе вузлів механізму та збільшує їх срок служби; здійсніті безступеневій Розгін, На Відміну Від ступі-невого Розгон Із приводом від асинхронного двигуна з фазним ротором; застосуваті вместо кранових двигунів більш дешеві асинхронні короткозамкнені двигуни загально-промислового призначення.

    На Основі проведення теоретичного ДОСЛІДЖЕНЬ предложено Практичні рекомендації относительно Шляхів покращення робочих характеристик кранових механізмів.

    література

    1. Певзнер Е.М. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів I Е.М. Певзнер, E.B. Попов, М.І. Аксьонов та ін. - М .: Россельхозакадеміі, 2009. - 360 с.

    2. Решетняк С.М. До питання про застосування частотно-регульованого приводу шахтних підйомних установок I С.Н. Решіт-НВК II Гірський інформаційно-аналітичний бюлетень. - 2005. - №5. -З. 230-232

    3. Ласточкин B-М. Методика по силовому розрахунку частотно-регульованих електроприводів кранових механізмів I BM. Ластівчин, Ф.А. Шамрай II Технічна колекція Schneider Electric. -2007. - №7. -20 з.

    4. Браславський І.Я. Про ефективність застосування частотно-регульованого електроприводу в підйомно-транспортних машинах I І.Я. Браславський,

    А.К. Ішматов, Ю-B. Плотніков II Проблеми автоматизації електроприводу. Теорія та практика. Bеcтнік НТУ «ХПІ»: зб. науч. тр. - Х. - 2003. - №10, Т.1. - С. 144-145

    5. Попов E.B. Проектування електроприводів кранових механізмів I E.B. Попов II Технічна колекція Schneider Electric. - 2009. - №12. - 42 з.

    6. Радімов С.Н. Частотний електропривод механізмів кранів з покриттям управлінням I С.Н. Радімов, К.А. Аніченко, А-B. Горячев та ін. II Підйомні споруди. Спеціальна техніка. - 2007. -№7. - С. 22-24.

    7. Balasubramaniam M. Crane drive and control systems: Part 2. I Mahadevan Balasubramaniam, Gerhard Fischer II Port technology international - Edition 41

    8. Busschots F. Application of field oriented control in crane drives I F. Busschots, R. Belmans, W. Geysen II Proc. IEEE-IAS, Annual Meeting, Dearborn, Michigan, 1991. - Р. 347-353.

    9. Браславський І.Я. Енергозберігаючий асинхронний електропривод I І.Я. Браславський, С.Д. Ішматов, B-Н. Поляков.

    - М .: Академія, 2004. - 256 с.

    10. Ключів B. ^ Теорія електроприводу I B. ^ Ключів. - М .: Вища школа, 2001. - 704 с.

    11. Радіонов А.Г. Підвищення якісних характеристик ліфтів: можливі рішення I А.Г. Радіонов II Підйомні споруди. Спеціальна техніка. -2007. - №7. - С. 40-41.

    12. Grygorov O.V. Realization of energy-saving control modes on cranes of great load- carrying capacity I O.V. Grygorov, Y.I. Zaytsev, V.P.Svirgun, V.V. Stryzhak II Revista Minelor - nr. 4I2010 - S. 7-14.

    13. Григоров O.B. Енергозбереження Шляхом! Застосування раціонального керування асинхронними електропріводів BПM I O.B. Григоров, B-П. Свіргун, B.B. Стрижак та. ін. II Bіcнік НТУ «ХПІ»: зб. наук. пр. Тематичні. вип. «Технології в машинобудуванні». - 2010. -№49. - С. 124-129.

    Рецензент: І.Г. Міренській, професор, д.т.н..,

    ХНАДУ.

    t

    t

    Стаття надійшла до редакции 4 червня 2012 р.


    Ключові слова: Механізм повороту /ЧАСТОТНО-регульованості привід /МЕХАНІЗМ ПОВОРОТУ /ЧАСТОТНО-РЕГУЛЬОВАНИЙ ПРИВІД /SLEWING MECHANISM /FREQUENCY-CONTROLLED DRIVE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити