Досліджено причини відхилень роботи екстракційного обладнання від регламентних норм, проаналізовані дефекти в процесі експлуатації досліджуваного обладнання. Визначено характеристики часто повторюваних дефектів при роботі комбінованої екстракційної колони оригінальної конструкції. класифіковані відхилення, визначені коефіцієнти конкордації, встановлені основні фактори, що впливають на процес екстракції. Створено алгоритм діагностики роботи обладнання. Розрахований рівень дефектності обладнання за досліджуваний період часу. Запропоновано методику статистичної обробки даних способом анкетування за вибіркою факторів, що впливають на процес екстракції. Розроблено метод діагностики роботи екстракторів.

Анотація наукової статті з хімічних технологій, автор наукової роботи - Кривопустов Сергій Іванович, Пищулин Володимир Петрович


The reasons of deflections of extraction equipment operation from regulation norms have been studied defects at maintenance of the studied equipment have been analyzed. Characteristics of often repeated defects at operation of the combined extraction column of the original construction were determined. Deviations were classified, concordance coefficients were determined the main factors influencing the extraction process were ascertained. Diagnostic procedure of equipment operation was developed. The equipment quality level per the examined period of time was calculated. The technique of statistical data processing by questionnaire method by sampling facts influencing the extraction process was proposed. The diagnostic technique of extractor operation was developed.


Область наук:
  • хімічні технології
  • Рік видавництва: 2009
    Журнал: Известия Томського політехнічного університету. Інжиніринг ГЕОРЕСУРСИ
    Наукова стаття на тему 'Аналіз працездатності екстракційної колони'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз працездатності екстракційної колони»

    ?СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Неорганічна хімія: в 3 т. / Под ред. Ю.Д. Третьякова. Т. 3: Хімія перехідних елементів. Кн. 2 / [А.А. Дроздов, В.П. Зло-манів, ГН. Мазо, Ф.М. Спиридонов]. - М .: Академія, 2007. -400 с.

    2. Митькин В.Н. Фторокіслітелі в аналітичній хімії благородних металів // Журнал аналітичної хімії. - 2001. -Т 56. - № 2. - С. 118-142.

    3. Mitkin V.N. Fluorination of Iridium Metal and its Application Possibilities in the Synthesis, Analysis and Recovery Technology for Se-

    condary Raw Materials // Iridium: Proc. of Intern. Symp. TMS-2000. - Nashville: Tennessee, 2000. - P. 377-390.

    4. Миколаїв Н.С., Суховерхов В.Ф. і ін. Хімія галоїдних сполук фтору. - М .: Наука, 1968. - 348 с.

    5. Барре П. Кінетика гетерогенних процесів. - М .: Світ, 1976. - 399 с.

    надійшла 08.09.2009г.

    УДК 66.011.001.57:66.0(075.8)

    АНАЛІЗ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ екстракційного КОЛОНИ

    С.І. Кривопустов, В.П. Пищулин

    Сіверська державна технологічна академія E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Досліджено причини відхилень роботи екстракційного обладнання від регламентних норм, проаналізовані дефекти в процесі експлуатації досліджуваного обладнання. Визначено характеристики часто повторюваних дефектів при роботі комбінованої екстракційної колони оригінальної конструкції. Класифіковані відхилення, визначені коефіцієнти конкордації, встановлені основні фактори, що впливають на процес екстракції. Створено алгоритм діагностики роботи обладнання. Розрахований рівень дефектності обладнання за досліджуваний період часу. Запропоновано методику статистичної обробки даних способом анкетування за вибіркою факторів, що впливають на процес екстракції. Розроблено метод діагностики роботи екстракторів.

    Ключові слова:

    Устаткування, хіміко-технологічний процес, екстракція, екстрактор, метод статистичної обробки, конкордації, збій, відмова, відхилення, дефект.

    Key words:

    Equipment, chemical engineering process, extraction, extractor, technique of statistical processing, concordance, failure, fault, deflection, defect.

    В даний час методика діагностики технології і роботи обладнання на основі математичної статистики із застосуванням ПЕОМ широко застосовується в зарубіжній і рідше у вітчизняній технологічній практиці. Застосування статистичних методів дозволяє оперативно і своєчасно виявити причину, внести коригування, усунути намічені відхилення, розробити попереджувальні заходи, що виключають повторення виявленої ситуації. Надійність хіміко-технологічного обладнання в більшості виробництв забезпечує стабільність технологічного процесу і всього хіміко-технологічного виробництва [1].

    Мета роботи полягала в розробці методу діагностики роботи обладнання хіміко-технологічного процесу з застосуванням методу математичної статистики. Постановка завдання полягала в наступному: збір інформації по роботі обладнання; формування бази даних з подальшою обробкою; виявлення дефектів і факторів, що впливають на перебіг технологічного процесу.

    У даній роботі досліджуваним об'єктом був пульсаційний колонний екстрактор, входячи-

    щий до складу каскаду екстракційних колон. Як джерела інформації використовувалися робочі матеріали, починаючи з проектів, конструкторської документації, документів, графіків планово-попереджувальних ремонтів, закінчуючи документами з відстеження параметрів і робочого стану обладнання на даний момент.

    В результаті дослідження, збору та обробки матеріалів виявлено, що основними характеристиками надійності і стійкої роботи обладнання технологічного процесу екстракції, як і будь-якого іншого хіміко-технологічного процесу, є безвідмовна робота елементів цього обладнання, приладового оснащення, виконання вимог технологічних регламентів (людський фактор), безперебійне забезпечення обладнання енергією.

    Вперше на основі теоретичних і експериментальних даних в області застосування розрахунків теоретико-імовірнісного подання, виявлені основні фактори, що впливають на стійкість і працездатність пульсаційних колонних екстракторів. Розроблено та запропоновано алгоритм, метод діагностики хімічного обладнання.

    Методика полягає: у визначенні основних характеристик роботи виконавчих механізмів і конструктивних елементів обладнання, які впливають, як фактор, своїми збоями і відмовами на працездатність екстрактора в загальній технологічній схемі; у встановленні часто повторювані дефектів, відхилень в процесі експлуатації обладнання. У табл. 1 наведені деякі результати розподілу дефектів і відхилень по кваліфікації їх прояви:

    1. За механічної частини: збої і відмови виконавчих механізмів, частин запірної арматури, приводів, насосів; відсутність герметичності у фланцевих з'єднаннях запірної арматури, в зварювальних з'єднаннях трубопроводів.

    2. По контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації: відмови, збої в системі контролю; несправності різного характеру в роботі приладів, контролюючих параметрів технологічного процесу.

    3. За технологічної частини: зауваження і відхилення по веденню технологічного процесу (екстракції) - людський фактор; відхилення технологічних параметрів від регламентних норм за результатами проб хімічного аналізу.

    4. За енергетичної частини: зауваження і дефекти, пов'язані з енергозабезпеченням технологічного процесу.

    Така методика дозволяє в області хімічного апаратного будови, з огляду на специфіку і типи апаратів проводити на завершальному етапі розробок розрахунки на надійність та стійкість функціонування, як при розробці нової екстракційної апаратури, так і будь-якого іншого хімічного обладнання в технологічній схемі.

    За результатами отриманої зведеної інформації, як сформованої бази даних, проведена вибірка часто повторюваних дефектів. Метою вибірки було визначення тенденції рівня зростання дефектності основного обладнання, який нами досліджувався протягом трьох років.

    Для цього з усього отриманого масиву матеріалів і наявної бази даних розрахований середній рівень дефектності обладнання, який показує, наскільки обладнання, виконавчі механізми і елементи працездатні для здійснення і підтримки безперервного технологічного процесу до моменту відмови або зупинки в період експлуатації [2]. Виконано розподіл дефектів за кваліфікаціями їх прояви. За результатами визначення характеру дефектів і їх кваліфікації проведені наступні розрахунки, де а1 - середнє арифметичне значення кількості виявлених випадків дефекту і відхилень в день, за поточний місяць в році, розподілених по кваліфікації їх прояви;

    - середнє арифметичне значення кількості виявлених випадків появи дефектів в день кожного поточного місяця в році і розподіл їх по кваліфікації,%, де а1, д1 - кількість відхилень від норм технологічних параметрів, результатів аналізу; А2, Д2 - кількість відмов, збоїв різного характеру і несправностей в роботі приладів контролюючих параметри технологічного процесу, регулюючих пристроїв; а3, # 3 - кількість відмов, збоїв в роботі механічних частин, що призводять до заклинювання, відсутності передачі крутного моменту обертових деталей: запірної арматури, вузлів, насосів.

    1) Для розрахунку середнього арифметичного значення кількості виявлених випадків дефекту і відхилень в день, за поточний місяць в році, ра-

    Таблиця 1. Розподіл дефектів за кваліфікаціями їх прояви

    № п / п Кваліфікація прояви дефектів Найменування дефекту Причина

    1 Механічна Відсутність надходження вихідного розчину в колону екстракції з апарату підготовки (реактора). 1. Збій режиму пульсації або відмову в роботі генератора подачі стисненого повітря; 2. Відсутність взаємодії між механізмом електроприводу і запірною арматурою; 3. Відмова в роботі механізмів електропривода запірної арматури.

    Негерметичні фланцеве з'єднання сполучених елементів трубопроводу. Чи не дотримана послідовність затяжки болтового з'єднання. Ослаблення болтового з'єднання.

    Негерметичні зварене з'єднання двох сполучених елементів трубопроводів. Свищ. Освіта мікропор в області зварного шва.

    2 Технологічна Концентрація на виході розчину перевищує значення розрахункової концентрації. Чи не витриманий температурний режим відповідно до регламентних норм.

    3 Контрольно-вимірювальні прилади і автоматизації Помилкове спрацьовування сигналізатора оповіщення перевищення рівня розчину в апараті вище допустимого. Середа освіти. Окислення контактів, залипнув-ня.

    Прилади рівня не відображають справжніх свідчень при веденні технологічного процесу. Несправність приладу, що вимагає його заміни.

    4 Енергетична Періодичне падіння тиску в колекторі енергоносія. Несправні генератори, що вимагають ревізії його елементів по подачі енергоносія.

    розподілом, по кваліфікації їх прояви, застосована наступна формула:

    де х1, х2, ..., х "- кількість дефектів за характером і кваліфікації їх прояви; п - кількість днів у місяці.

    2) Для розрахунку середнього арифметичного значення, загальної суми кількості виявлених видів дефектів в день, за поточний місяць в році застосована формула:

    Уа = А + Л + ••• + А

    '= 1' п '

    де А1, А2, ... Ап - сума кількості дефектів певного характеру в даному місяці року.

    3) Для розрахунку середнього арифметичного значення кількості виявлених випадків і розподілених по кваліфікації дефектів в день, кожного поточного місяця в році (в%) застосована формула:

    ?1> ''-Чп =

    ^ А2, -ап .100%.

    4) Для розрахунку середнього арифметичного значення загальної суми виявлених випадків (у%) і розподіл їх по кваліфікації дефектів в день, кожного місяця в році застосована формула:

    ^ Ч 1 + Д2 + ... + ін

    у Ч '=----------------,

    '= 1 р

    гдер - кількість видів дефектів розподілених за характером їх прояви.

    5) Для розрахунку середнього рівня дефектності по виявленим видів сумарних дефектів, кожного місяця в році застосована формула:

    у А

    ЧСР. =-

    -100%.

    За результатами розрахунків отримані значення рівня невідповідностей, або рівень дефектності,

    - відношення кількості (випадків) дефектів до їх загальної кількості (рівню або щільності виникнення, появи дефектів протягом певного часового періоду). Після чого визначено середню кількість всіх видів дефектів за весь досліджуваний рік за такою формулою: а. + А 2 + ... + а

    _ 1ср.1? Ср .2? Ср г

    Уср. = г >

    де г - кількість місяців.

    Отримані значення розрахунку і порівняльна характеристика рівня дефектності за трирічний період зведені в табл. 2.

    Результати рівня дефектності показали, що основними факторами, які впливають на надійність роботи обладнання (екстракційних колон), є: інтенсивна експлуатація обладнання; людський фактор; застосування морально і фізично застарілого обладнання;

    застосування застарілих технологій та методик проведення аналізів; кваліфікація і підбір кадрів. Для аналізу даних і розрахунку рівня дефектності нами застосована методика статистичної обробки думок фахівців, задіяних в процесі. У вигляді анкет (тестів) проведено опитування фахівців, задіяних в процесі, в наступному порядку:

    1. Можлива поява або часто повторювані дефекти елементів, як фактори, що викликають відхилення в процесі роботи обладнання.

    2. Визначення та вибір найбільш істотних факторів, що впливають на процес екстракції і працездатність обладнання.

    За результатами опитування та проведеної вибірці складений масив даних з 20 анкет за такими ознаками:

    1. Опис чинника, що впливає на процес.

    2. Перелік дефектів, що сприяють появі чинника, що впливає на процес.

    3. Складання таблиці, де наведено думку фахівців, а також результати розрахунків щодо визначення ступеня узгодженості думок фахівців, коефіцієнта конкордації.

    З усього масиву анкет нами представлені результати анкетування за однією з них, де питання стояло таким чином: фактори, які впливають на зменшення показань рівня кордону розділу фаз в колоні екстракції. Нижче представлені приблизні причини, пов'язані з появою відхилень в наступному порядку:

    1. Прилад з фіксування значення кордону розділу фаз в нижній отстойной зоні колони екстракції в несправному стані.

    2. Показання тиску стисненого повітря в ресивері вище норми.

    3. Несправний блок автоматичного управління.

    4. Відсутня або мізерно мінімальне значення розрядження в системі очищення Пульсаційні-ного повітря.

    5. Незадовільна організація здування пульсационного повітря в пульс-камері колони екстракції.

    6. Відсутня герметичність в корпусі запірної арматури на трубопроводі подачі стисненого повітря.

    7. Спрацювання сигналу теплового захисту автоматично регулюючої системи запірної арматури на трубопроводі подачі пульсаційного-ного повітря.

    8. Порушено режим пульсації в колоні екстракції.

    9. Максимально велике розрядження в буферній ємності з прийому екстракту з колони.

    10. Мінімальне значення параметра режиму автоматичного управління запірною арматурою

    а

    п

    Таблиця 2. Рівень дефектності основного обладнання за весь період дослідження

    № п / п Місяць року а (випадків) П Xа 1 = 1 q,% X Я,% 1 = 1 Qср,%

    а А2 а3 q, q2 Qз

    Перший рік досліджень

    1 I 0,357 1,143 2,071 3,571 1,275 4,082 7,396 7,822 12,75

    2 II 0,322 0,645 1,03 1,997 1,039 2,081 3,323 2,148 6,4

    3 III 0,968 0,774 0,258 2,0 3,123 2,497 0,832 2,151 6,5

    4 IV 0,367 0,734 0,367 1,467 1,223 2,447 1,223 1,631 5,0

    5 V 0,323 0,484 0,452 1,3 1,042 1,561 1,458 1,354 4,1

    6 VI 0,466 1,433 1,666 3,567 1,553 4,777 5,553 3,961 11,9

    7 VII 0,258 0,710 1,677 2,645 0,832 2,290 5,410 2,844 8,53

    8 VIII 0,194 0,613 1,323 2,129 0,626 1,977 4,268 2,290 6,87

    9 IX 0,2 0,667 1,3 2,167 0,667 2,223 4,333 2,408 7,22

    10 X 0,355 2,129 1,774 4,258 1,145 6,868 5,723 4,579 13,7

    11 XI 0,2 2,167 1,333 3,7 0,667 7,223 4,443 4,111 12,3

    12 XII 0,258 1,290 1,548 3,097 0,832 4,161 4,994 3,329 9,99

    13 Qср,% Відсоток середньої кількості по всіх видах дефектів за перший рік досліджень 8,77

    Другий рік досліджень

    1 I 0,355 1,161 2,032 3,548 1,145 3,745 6,555 3,815 11,5

    2 II 0,357 1,143 2,071 3,571 1,275 4,082 7,396 7,822 12,8

    3 III 0,226 1,161 1,613 3,0 0,729 3,745 5,203 3,226 9,63

    4 IV 0,233 0,567 1,9 2,467 0,777 1,89 6,333 3,0 8,22

    5 V 0,322 0,645 1,03 1,997 1,039 2,081 3,323 2,148 6,4

    6 VI 0,067 0,567 1,1 1,734 0,222 1,89 3,667 1,926 5,78

    7 VII 0,2 0,613 1,3 2,5 0,669 1,989 3,987 2,215 7,20

    8 VIII 0,355 2,129 1,774 4,258 1,145 6,868 5,723 4,579 13,7

    9 IX 0,258 1,433 0,467 2,87 1,090 6,203 4,268 3,854 4,1

    10 X 0,968 0,774 0,258 2,17 3,123 2,497 0,832 5,897 6,5

    11 XI 0,323 0,484 0,542 1,998 1,142 4,077 5,567 7,075 4,0

    12 XII 0,194 0,603 1,303 2,43 0,591 3,290 4,443 5,362 6,45

    13 Qср,% Відсоток середньої кількості по всіх видах дефектів за другий рік досліджень 8,02

    Третій рік досліджень

    1 I 0,2 0,613 1,3 2,5 0,669 1,989 3,987 2,215 6,65

    2 II 0,466 1,433 1,666 3,567 4,777 1,553 5,553 3,961 11,9

    3 III 0,323 0,484 0,542 1,998 1,142 4,077 5,567 3,595 10,8

    4 IV 0,968 0,774 0,258 2,0 3,123 2,497 0,832 2,151 6,45

    5 V 0,194 0,603 1,303 2,43 0,591 3,290 4,443 2,775 8,32

    6 VI 0,258 1,290 1,548 3,097 0,832 4,161 4,994 3,329 9,98

    7 VII 0,226 1,161 1,613 3,0 0,729 3,745 5,203 3,226 9,77

    8 VIII 0,353 2,129 1,774 4,258 1,145 6,868 5,723 4,579 13,7

    9 IX 0,067 0,567 1,1 1,734 0,222 1,89 3,667 1,926 5,78

    10 X 0,367 0,734 0,367 1,467 1,223 2,447 1,223 1,631 4,89

    11 XI 0,357 1,143 2,071 3,571 1,275 4,082 7,396 4,251 12,8

    12 XII 0,968 0,774 0,258 2,17 3,123 2,497 0,832 2,151 6,45

    13 Qср,% Відсоток середньої кількості по всіх видах дефектів за третій рік досліджень 8,987

    подружжя коефіцієнтів конкордації і зведені в табл. 3. Отримані результати ранжирування факторів відображатись на гістограмі, малюнок.

    З наведеної гістограми результатів ранжирування, встановлені найбільш важливі фактори, які мають максимальні чисельні значення за сумою квадратів відхилень (№ 14, 2, 3,

    12, 13, 1).

    За даними табл. 3 був розрахований коефіцієнт конкордації, де будь-який рядок такої таблиці містить натуральний ряд чисел, розташованих в різному порядку [3]. Оскільки середнє арифметичне натурального ряду чисел дорівнює 0,5 (до + 1), де? = 14, т = 5, то середнє для всієї таблиці буде,

    по регулюванню (амплітуди) пульсацією в пульс камері колони екстракції.

    11. Максимальне значення параметра режиму автоматичного управління запірною арматурою по регулюванню рівня (амплітуди) пульсації в передкамері пульс насоса.

    12. Несправне автоматичне керування регулювання запірної арматури по подачі стисненого повітря в ресивер і пульсатор.

    13. Незадовільна настройка електропривода запірної арматури.

    14. Несправність виконавчого механізму. Результати опитування думок фахівців оброблені методом ранжирування, зроблені рас-

    Таблиця 3. Результати думок фахівців та розрахунку коефіцієнта конкордації

    Спеціаліст, номер № фактора

    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

    1 3 1 2 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

    2 3 2 1 5 4 6 7 8 9 10 11 12 13 14

    3 3 1 5 2 4 7 6 8 10 9 11 12 14 13

    4 1 3 2 4 5 7 6 8 9 10 11 13 12 14

    5 3 2 1 4 5 6 7 9 10 8 12 14 11 13

    ? * I = 1 13 9 11 19 23 32 33 41 47 47 56 63 63 68

    d, 5 2 1 -28,5 -26,5 -18,5 -14,5 - 5, 5 - 3,5 9,5 9.5 18,5 25,5 25,5 30,5

    d2 600,3 812,3 702,3 342,3 210,3 30,3 20,3 12,3 90,3 90,3 342,3 650,3 650,3 930,3

    mm ь 900 | 300

    | 7оо; е? оо I 500 | 400

    3 300 ° 200 100 о

    14 2 3 12 13 1 4 11 5 9 10 б 7 S

    ряд чинників

    Малюнок. Гістограма результатів ранжирування факторів наведеної анкети

    для до>7 величина [т (к-1) Щ має значення X - розподіл в залежності від ймовірності і числа ступенів свободи / = к-1. Критичне значення ХКР \ для 5% -го рівня значущості і числа ступенів свободи / = 13хкр2 становить 22,4, що свідчить про узгодженість думок фахівців [3]. Запропонована методика статистичної обробки результатів думок фахівців, факторів, що впливають на процес, дозволяє вести облік технічного стану обладнання при виконанні робіт, пов'язаних з частотної оцінкою дефектів, аварійного ризику для обладнання, тривалий час знаходиться в експлуатації.

    висновки

    1. Досліджено причини відхилень роботи екстракційного обладнання від регламентних норм, проаналізовані дефекти при експлуатації досліджуваного обладнання, розроблений метод діагностики роботи екстракторів.

    2. Проведено аналіз даних на основі анкетування фахівців, задіяних в процесі екстракції, встановлений рівень дефектності із застосуванням методики статистичної обробки.

    1 т

    а = - т (до +1) = 37,5; d = Х х3 - а,

    2 I = 1

    де к - кількість виявлених чинників; т - коду ^

    личество фахівців; X х3 - сума значень в

    I = 1

    стовпці даного чинника, й - різниця значень суми даного чинника і середньої по всій таблиці, звідки сума квадратів відхилень

    до

    X d? 2 = 5484,2.

    3 = 1

    Як характеристики, ступеня узгодженості думок фахівців прийнято ставлення, яке отримало статус коефіцієнта конкордації.

    'YJd2 12 ^ 2

    3 = 1 _ 3 = 1

    j = i

    Повна узгодженість думок фахівців відповідає Ж = 1; повна відсутність узгодженості Ж = 0.

    3. Визначено коефіцієнти конкордації та виявлено критичні фактори, що впливають на процес екстракції.

    4. Розроблено алгоритм діагностики роботи обладнання хіміко-технологічного процесу

    із застосуванням методу математичної дива стіки.

    5. Проведено апробацію методики в виробниц ^ ських умовах.

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Афанасьєва ТА., Блінічев В.Н. Надійність хіміко-технологічних виробництв. - Іваново, 2007. - 199 с.

    2. Кривопустов С.І. Діагностика роботи екстракційного обладнання // Актуальні проблеми хімічної технології та підготовки кадрів: Матер. Всеросс. науково-практ. конф. -Уфа: УГНТУ, 2006. - С. 262-265.

    3. Рузін Л.П. Статистичні методи оптимізації хімічних процесів. - М .: Хімія, 1972. - 200 с.

    надійшла 26.02.2009р.

    УДК 541.138.2

    ВИДАЛЕННЯ ПРОЧНОФІКСІРОВАННИХ РАДІОАКТИВНИХ ОТЛОЖЕНИЙ електролітичним методом

    Г.Н. Колпаков, Н.А. Колпакова, В.А. Кузов *, В.І. Хвостов *

    Томський політехнічний університет * Сибірський хімічний комбінат, м Сіверськ E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Показана можливість очищення брухту нержавіючих сталей контуру охолодження промислового реактора, що працює при високих температурах ( «гаряча» нитка) від радіоактивних забруднень електролітичним методом. Встановлено, що для труб «гарячої» нитки системи охолодження реакторів очищення відбувається поступово шляхом замочування очищається деталі в фоновому електроліті і подальшому електролізі на кожному ступені. Процес обробки здійснюється спочатку в розчині 140 г / ДМ1 NaCi, а потім в розчині 3% HNO. Зразки труб очищаються від радіоактивних забруднень з 104? -Частинок / (см2|мін) до фонових значень.

    Ключові слова:

    Радіоактивність, дезактивація, оксидні відкладення, електролітична дезактивація. Key word:

    Radiatioactivity, decontamination, oxide layer, electrolytic decontamination.

    При виведенні з експлуатації ядерно-енергетичних установок утворюються металеві відходи, що представляють собою вироби різних типів, забруднені радіоактивними речовинами. Обсяги таких відходів досить значні. Завдання дезактивації полягає у видаленні оксидних шарів і корозійних відкладень, що містять радіоактивні речовини. Для цих цілей застосовують хімічні, механічні, фізичні, електрохімічні і електромагнітні способи [1, 2].

    Як об'єкти досліджень були обрані сталеві труби виведеного з експлуатації обладнання промислових реакторів.

    Дослідження, проведені нами раніше, показали, що для видалення фіксованих відкладень «холодної» нитки найбільш зручний електрохімічний метод [3]. Однак при роботі обладнання при високих температурах радіоактивні відкладення більш міцно пов'язані з металом трубопроводу, тому що відкладення при високій температурі спікається.

    Метою даної роботи було вибрати умови очищення брухту нержавіючих сталей контуру охолодження реактора, що працює при високих температурах ( «гаряча» нитка), від радіоактивних забруднень електролітичним методом.

    Для експерименту відібрані 3 зразка труб відвідного колектора 1-го контуру охолодження реактора «гарячої» нитки довжиною 100 мм із зовнішнім діаметром 195 мм і внутрішнім - 170 мм. Площа внутрішньої поверхні зразка становила

    - 534 см2, зовнішньої поверхні - 613 дм2. Зразки промарковані номерами - 1, 2, 3.

    Труби контуру охолодження реактора не входять до складу активної зони і не мають наведену активність. Щільність потоку ^ -випромінювання і потужність експозиційної дози зразків труб, що підлягають очищенню, вимірювалася за допомогою дозиметричних приладів РУП-1, ДКС і 7-спектрометра Канберра. Установка дезактивації є бездіафрагменних електролізер, де в якості одного з електродів служить дезактівіруя-


    Ключові слова: обладнання / хіміко-технологічний процес / екстракція / екстрактор / метод статистичної обробки / конкордації / збій / відмова / відхилення / дефект / equipment / chemical engineering process / extraction / extractor / technique of statistical processing / concordance / failure / fault / deflection / defect

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити