В даний час патології заразною етіології представляють серйозну проблему епізоотологіческой науки. Оздоровчі заходи при бруцельозі великої рогатої худоби залишаються актуальними, оскільки на сучасному етапі відзначена тенденція наростання чисельності хворих тварин і людей. Мета дослідження аналіз поширеності бруцельозу в умовах Оренбурзької області. Для реалізації мети були використані дані ветеринарної звітної документації. Матеріали статистично оброблені із застосуванням епізоотологічного методу та програмного забезпечення Microsoft Excel. Результати дослідження показали, що епізоотична ситуація в регіоні характеризується активізацією ланок епізоотичної ланцюга. Найбільш неблагополучними є господарства Оренбурзької області, територіально розташовані в прикордонній зоні з Республікою Казахстан. Для забезпечення епізоотичного благополуччя по бруцельозу необхідне вдосконалення комплексу общепрофілактіческіх і специфічних заходів, проведення епізоотологічного моніторингу по бруцельозу тварин з метою забезпечення комплексної та адекватної коригування протиепізоотичних заходів.

Анотація наукової статті по тваринництву і молочному справі, автор наукової роботи - Пономарьова Ірина Сергіївна, Самосюк Вероніка Вікторівна, Артем'єва Поліна Ігорівна


ANALYSIS OF THE CURRENT EPIZOOTIC SITUATION WITH BRUCELLOSIS IN THE ORENBURG REGION

At present, the pathologies of contagious etiology are a serious problem of epizootic science. Recreational measures for cattle brucellosis remain relevant, because at the present stage there is a tendency of increase in the number of sick animals and people. The purpose of the study is to analyze the prevalence of brucellosis in the Orenburg region. To realize the goal, data from veterinary reporting documentation was used. Materials are statistically processed using an epizootic method and Microsoft Excel software. The results of the study showed that the epizootic situation in the region is characterized by the activation of links of the epizootic chain. The most disadvantaged are the farms of the Orenburg region, geographically located in the border area with the Republic of Kazakhstan. To ensure the epizootic well-being of brucellosis, it is necessary to improve the complex of general preventive and specific measures, and to conduct epizootological monitoring of animal brucellosis in order to ensure a comprehensive and adequate adjustment of antiepizootic measures.


Область наук:

  • Тваринництво і молочне справа

  • Рік видавництва: 2019


    Журнал: Известия Оренбурзького державного аграрного університету


    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ ПОТОЧНОГО епізоотичну ситуацію щодо бруцельозу в Оренбурзькій області'

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ ПОТОЧНОГО епізоотичну ситуацію щодо бруцельозу в Оренбурзькій області»

    ?7. Кочіш І.І., Тюрін В.Г., Семенов В.Г. Еколого-гігієнічні заходи у виробництві біологічно повноцінної та доброякісної продукції тваринництва // Досягнення науки і практики у вирішенні актуальних проблем ветеринарії і зоотехнії: матер. Всерос. наук.-практич. конф. 2018. С. 67 - 75.

    8. Кушнір А.Т. Профілактика інфекційних хвороб тварин аерозолями хімічних і біологічних препаратів / А.Т. Кушнір, І. А. Бурі, Ю.О. Селянінов [и др.]. СПб., 2016.

    9. Новицький А.А. Санітарно-бактеріологічний моніторинг об'єктів тваринництва / А.А. Новицький, В. І. Плешакова, Н.А. Лещев [и др.]. Омськ, 2018.

    10. Плотніков І. В., Глазунова Л. А. Аналіз причин вибуття великої рогатої худоби в Тюменській області // Інноваційні тенденції розвитку російської науки: матер. X міжнар. наук.-практич. конф. молодих вчених, посвящ. Році екології та 65-річчю Красноярського ГАУ. Красноярськ, 2017. С. 80 - 82.

    11. Плотніков І. В., Глазунова Л. А. Ретроспективний аналіз стану тваринництва в Тюменській області // Світ інновацій. 2018. № 1 - 2. С. 58 - 64.

    12. Скородумов Д.І. Лабораторна діагностика бактеріальних хвороб тварин / Д.І. Ськородумов, В.В. Суботін, М.А. Сидоров [и др.]. М .: Ізограф', 2005. 656 с.

    13. Смирнова Л.І., Кондратьєва М.А., Антопен Є.Ю. Сучасні методи лабораторної діагностики стрептококових інфекцій тварин: методич. посіб. СПб. : СПбГАВМ, 2005. 32 с.

    14. Швець Н.І., Сидорова К.А. Вплив екологічних факторів на стан здоров'я // Інтеграція науки і практики для розвитку агропромислового комплексу: зб. стат. Всерос. науч. конф. Тюмень, 2017. С. 595 - 600.

    15. Шкіль Н.А., Шкіль М.М., Шадріна М.Н. Екологія умовно-патогенної мікрофлори, що циркулює в популяції тварин // Сибірський вісник сільськогосподарських наук. 2003. № 3. С. 31 - 37.

    Аналіз поточної епізоотичної ситуації по бруцельозу в Оренбурзькій області

    В.В. Самосюк, аспірантка, І.С. Пономарьова, д.б.н., професор, ПІ.Артемьева, ФГБОУ ВО Оренбурзький ГАУ

    В даний час патології заразною етіології представляють серйозну проблему епізоо-тологических науки.

    Серед великої рогатої худоби реєструються інфекційні патології бактеріальної і вірусної етіології. Питома вага зооантро-понозних хвороб становить 66,7%, а зоон-зов - 33,3% [1].

    З 2005 р епізоотична ситуація по бруцельозу великої рогатої худоби в багатьох регіонах Росії, в тому числі в Оренбурзькій області, неухильно погіршується. Превалентность бруцельозу ВРХ в цілому по країні збільшилася на 70% при триваючому зменшенні поголів'я.

    На епізоотичну ситуацію в Оренбуржье великий вплив мають епізоотичних осередки бруцельозу в прикордонних районах сусідів Республіки Казахстан. Там за рік в середньому реєструється 126 вогнищ бруцельозу серед дрібної рогатої худоби та 22 - великої рогатої худоби, а прогноз на майбутнє в цілому по бруцельозу тварин залишається несприятливий [2].

    Головною ланкою в системі протівобруцел-лёзних заходів залишається виконання ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів, а імунізація, оберігаючи тварин від зараження на певний термін, полегшує, робить більш економічною і ефективною ліквідацію інфекції в важких епізоотичних умовах [3].

    Зростає захворюваність і серед людей, причому кількість хворих на бруцельоз фактично вище офіційно зареєстрованих. Це обумовлено тим, що діагностика бруцельозу здійснюється тільки при зверненнями хворих в медустанови, а диспансерне обстеження

    власників худоби, незважаючи на часту захворюваність (50,8%), не проводиться [4].

    Бактеріальні зооантропонозов виявляються не тільки у домашніх, а й у диких тварин, в зв'язку з чим зберігається постійна загроза зараження людини [5].

    У приватному секторі розвивається тенденція до збільшення кількості хворих тварин з появою нових неблагополучних пунктів [6].

    Кількісна оцінка показників напруженості епізоотичної обстановки на рівні регіонів дозволяє виявити сучасні тенденції епізоотій, а також ефективно розробити і реалізувати адекватну систему заходів на всі рівні інфекційного процесу [7].

    Мета дослідження - проаналізувати поширеність бруцельозу в умовах Оренбурзької області.

    Матеріал і методи дослідження. Для реалізації мети були використані дані ветеринарної звітної документації. Матеріали статистично оброблені із застосуванням епізоотологічного методу [8] і програмного забезпечення Microsoft Excel.

    Результати дослідження. Бруцельоз віднесений до соціально значущих хвороб. В Оренбурзькій області ця зооантропонозная інфекція була офіційно зареєстрований в 1932 р.

    За досліджуваний період випадки захворювання на бруцельоз реєструвалися серед сільськогосподарських тварин - овець, великої та дрібної рогатої худоби, в конярстві, у собак. Максимальна кількість випадків зареєстровано серед великої та дрібної рогатої худоби. Згідно з даними, що містяться в Державній доповіді «Про стан санітарно-епідеміологічного благополуччя населення в Оренбурзькій області в 2017 році», випадки захворювання людей в області було зареєстровано на рецидивуючої основі в 2003 - 2005, 2007, 2010

    і 2013, 2016 2017 рр., масовий спалах бруцельозу відзначалася в 2011 р (захворіло 33 чол.) (рис. 1).

    Мал. 1 - Динаміка захворюваності людей і дрібної рогатої худоби на бруцельоз в Оренбурзькій області

    Найбільш складна епізоотична обстановка склалася в ДОМБРОВСЬКИЙ (39,7%), Первомайському (23,04%) і Акбулакського (22,5%) районах (рис. 2).

    Імовірність ризику інфікування варіювала від 0,009% в Оренбурзькому районі до 0,66% - в ДОМБРОВСЬКИЙ. У Акбулакського, Бугурусланському, Первомайському, Тюльганском, Саракташском показник склав 0,29; 0,046; 0,3; 0,079; 0,02 відповідно.

    Мал. 3 - Темпи приросту захворюваності корів на бруцельоз за досліджуваний період

    захворюваністю тварин і людей становить г = 0,67 (зв'язок позитивна пряма середнього ступеня), тобто відзначається тенденція достовірної зв'язку між досліджуваними показниками.

    З 2015 по 2018 рр. на території області виявлено 1680 гол. хворих і 833 гол. сумнівно реагують на бруцельоз тварин. За досліджуваний період через бруцельозу направлено на м'ясопереробні підприємства 2512 гол.

    За період спостереження в регіоні зареєстровано 22 неблагополучних по бруцельозу пункту, причому їх кількість зросла більш ніж на 80% (рис. 4). Найбільш складною залишається ситуація в Ілекском, Акбулакського, Оренбурзькому, Жовтневому, Тоцький районах, Соль-Илецком і Оренбурзькому міських округах.

    Мал. 2 - Частота реєстрації позитивних випадків по бруцельозу людей в розрізі районів Оренбурзької області за досліджуваний період

    В даний час в скотарській галузі спостерігається тенденція погіршення епізоотичної ситуації, збільшення кількості хворих тварин на бруцельоз в господарствах Оренбурзької області. Темпи приросту захворюваності позитивні і складають 54,7% (рис. 3).

    Таким чином, в умовах області сформувалася інфекційна паразитарна система (ІПС) - бруцельоз, соактантамі якої в якості збудника є Br. abortus, Br. ovis, Br. melitensis, Br. canis. У функціонування ІПС як соактантов залучені сільськогосподарські тварини і людина.

    При оцінці кореляційної взаємозв'язку встановлено, що коефіцієнт кореляції між

    Мал. 4 - Річна динаміка неблагополучних пунктів по бруцельозу великої рогатої худоби

    Більшість неблагополучних пунктів області реєструються в районах, що межують з Республікою Казахстан (протяжність державного кордону 1876 км і межує з 16 районами і містами області).

    З огляду на положення про неможливість оздоровлення гострих вогнищ бруцельозу тільки методом систематичних досліджень без специфічної профілактики, актуальними видаються результати серологічних методів дослідження, а саме РБП (роз-бенгал проба), РА (реакція аглютинації), РСК (реакція зв'язування

    комплементу), РІД з О-ПС антигеном (реакція імунодифузії з 0-полісахаридних антигеном), КР з молоком (кільцева реакція).

    Комплексний план заходів з профілактики бруцельозу на території Оренбурзької області передбачає проведення заходів, спрямованих на попередження та ліквідацію його вогнищ на території регіону, включаючи вакцинацію поголів'я худоби вакциною з штаму Br. abortus 82. Однак частота прояву інфекції та клінічні ознаки свідчать про порушення прийнятого регламенту імунізації або про неповну охопленні щепленнями.

    Ймовірно, в сучасних умовах визнана в попередні часи вакцинація тварин вакциною з штаму Br. abortus 82 в умовах епізоотичного неблагополуччя не забезпечує необхідного рівня біологічної безпеки. Втрата директивности імунологічного тестування, недотримання термінів вакцинації призводять до виникнення абортів і латенции інфекційного процесу, отже, виникає необхідність переходу на альтернативні схеми специфічної профілактики.

    висновки

    Епізоотична ситуація характеризується активізацією ланок епізоотичної ланцюга.

    Найбільш неблагополучними є господарства Оренбурзької області, територіально рас-

    покладені в прикордонній зоні з Республікою Казахстан.

    Для забезпечення епізоотичного благополуччя по бруцельозу необхідне удосконалення комплексу общепрофілактіческіх і специфічних заходів.

    література

    1. Васильєва О.Ю., Кошкіна Л.П., Пономарьова І.С. Особливості перебігу епізоотій в Оренбурзькій області // Известия Оренбурзького державного аграрного університету. 2017. № 5 (67). С. 139 - 141.

    2. Еспембетов Б.А., Сирим Н.С., Зинина М.М. Аналіз епізоотичної ситуації по бруцельозу тварин в Казахстані за 2013 рік // Вісник Алтайського державного аграрного університету. 2015. № 4 (126). С. 93 - 97.

    3. Бруцельоз сільськогосподарських тварин в Російській Федерації / М.І. Гулюкін [и др.] // Ветеринарія. 2003. № 6. С. 23 - 24.

    4. Желудков М.М., Цірельсон Л.Є., Кулаков Ю.К. Епідеміологія бруцельозу в Росії // Актуальні питання зоонозних інфекцій: матер. наук.-практич. конф. Улан-Батор (Улаанбаатар), 2008. C. 53 - 60.

    5. Кухаренко Н.С., Кочерга М.М. Бактеріальні інфекції дикого кабана, що мешкає в Амурській області // Вісник Алтайського державного аграрного університету. 2012. Т. 93. Вип. 7. С. 65 - 67.

    6. Поляков М.А. Моніторинг епізоотичної ситуації по бруцельозу великої рогатої худоби в Оренбурзької області // Известия Оренбурзького державного аграрного університету. 2008. № 3 (19). С. 212 - 213.

    7. Пономарьова І.С., Жуков А.П. Епізоотична ситуація по бруцельозу в Оренбурзькій області: ретроспектива і сучасність // Аграрна наука, освіта, виробництво: актуальні питання: сб.трудов Всерос. наук.-практич. конф. з міжнар. участ. Новосибірськ: Изд-во МДАУ, 2014. С. 93 - 96.

    8. Бакулов І.А., Ведерников В.А. Метод епізоотологічного дослідження // Керівництво по загальній епізоотології. М., 1979.

    Мікроскопічна будова лімфатичних вузлів шлунка і товстого кишечника кіз оренбурзької породи

    ДВАстафьева, к.б.н., ТАК. Окунєв, к.б.н., Р.Ш. Тайгузін,

    д.б.н., професор, ФГБОУ ВО Оренбурзький ГАУ

    Лімфатичні вузли здійснюють дві основні функції - імунну і дренажно-детоксикаційну [1 - 5].

    Крім того, лімфатична система є одним з головних показників при забійній ветеринарно-санітарної експертизи туш [6]. Дослідження мікроструктури лімфовузлів необхідно для кращого розуміння закономірності їх розвитку в онтогенезі [7 - 11].

    Метою дослідження є вивчення мор-фодінамікі гістологічних структур лімфатичних вузлів шлунка і товстого кишечника кіз оренбурзької породи на деяких етапах постнатального онтогенезу.

    Матеріал і методи дослідження. Об'єктом для мікроскопічного дослідження послужили шлунок і товстий відділ кишечника клінічно

    здорових кіз оренбурзької породи (новонароджені, 1 міс., 3 міс., 6 міс., 9 міс., 12 міс., 24 міс., 60 міс.). Матеріал для роботи був отриманий з АТ «Донське» Біляївського району Оренбурзької області.

    Для вивчення гістотопографії структур лімфатичного русла з декількох ділянок органів і регіонарних лімфатичних вузлів готувалися гістологічні зрізи. Матеріал заливався в парафінові блоки, з яких готувалися гістосрези, пофарбовані по Ван-Гизону і гематоксилін-еозином, за допомогою методик, викладених в інструкціях Б. Ромейс (1954) [3], В.Г. Єлісєєва з співавт. (1967) [12], Г.А. Меркулова (1969) [7], О.В. Волкової і Ю.К. Єлецького (1982) [13]. Використовувався санний мікротом МС-2. Препарати вивчалися під мікроскопом МСБ 500, після чого була проведена їх фотозйомка.

    Результати дослідження. Лімфатичні вузли шлунка і товстого кишечника кіз є компактними органами, до складу яких вхо-


    Ключові слова: епізоотична ситуація /бруцельоз /РІВЕНЬ ЗАХВОРЮВАНОСТІ /ПРОФІЛАКТИКА /епізоотологічний моніторинг /EPIZOOTIC SITUATION /BRUCELLOSIS /INCIDENCE /PREVENTION /EPIZOOTOLOGICAL MONITORING

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити