Представлені методичні підходи до організації державного і відомчих систем моніторингу навколишнього середовища в регіонах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів (ЯРОО) з метою забезпечення радіаційної та екологічної безпеки людини і біоти. Показана необхідність ведення радіаційно-екологічного моніторингу на всіх стадіях життєвого циклу ЯРОО з урахуванням специфіки підприємств, природних і господарських особливостей регіону їх розміщення, а також ситуацій опромінення персоналу, населення та біоти. виділено напрямки радіаційно-екологічного моніторингу як на рівні окремих ЯРОО (об'єктний, виробничо-екологічний), так і загально підходи до оцінки впливу радіонуклідів в складі викидів і скидів на людину, живі організми та екосистеми: радіаційно-гігієнічний, соціально-гігієнічний, проспективний, агроекологічний, біологічний, екологічний. Показано, що в основі оцінки радіаційного впливу ЯРОО на людини і біоту лежать результати багаторічних спостережень за вмістом радіонуклідів в приземному атмосферному повітрі, наземних (природних і аграрних) і водних екосистемах. Проаналізовано різні аспекти радіаційно-екологічного моніторингу, виділені переваги та недоліки методів його організації. Показана необхідність оптимізації радіаційно-екологічного моніторингу в районах розміщення ЯРОО і розробки комплексного підходу до його проведення на основі інтегральної оцінки ризиків для людини і біоти від безлічі джерел забруднень з урахуванням шляхів міграції токсикантів в критичних екосистемах.

Анотація наукової статті з енергетики та раціонального природокористування, автор наукової роботи - Панов А.В., Санжарова Н.І., Кузнєцов В.К., Спиридонов С.І., Курбаков Д.Н.


Analysis of approaches to organization of radioecological monitoring on areas of nuclear and radiation-hazardous facilities location. Review

Methodological approaches to the organization of state and departmental systems for environmental monitoring environment in order to ensure the radiation and ecological safety of population and biota in the vicinity of nuclear and radiation hazardous facilities (NF) are reviewed. The authors justify the need for implementation of the monitoring at all stages of the facilities life cycle, tailored to the facilities features, regional-specific factors, as well as personnel, the public and biota exposure situations. The authors defined directions of radioecological monitoring of a facility (facility level), radiation-hygienic level (evaluation of exposure of the public, biota and ecosystems to released radionuclides), Socio-hygienic level, prospective (evaluation of health effects), agroecological, biological and ecological levels. The impact of the facilities operations on the public and biota is evaluated on the basis of data of the long-term surveillance of radionuclides concentration in the lowest atmospheric layer, terrestrial (agroand natural) and aquatic ecosystems. Various aspects of radiation-ecological monitoring, strengths and shortcomings of used methods are reviewed. Analysis of the current organization system of radioecological monitoring allows making the following conclusions: efficiency and organization of radioecological monitoring need to be enhanced and optimized. The comprehensive radioecological monitoring integrated elements of different systems of the monitoring due to interaction of different agencies should be developed. Implementation of integrated radioecological monitoring on areas of NF location should be based on integrated risk values ​​for population and biota from wide range sources of pollution considering migration pathways of toxicants in critical ecosystems.


Область наук:
  • Енергетика і раціональне природокористування
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Радіація і ризик (Бюлетень Національного радіаційно-епідеміологічного регістру)

    Наукова стаття на тему 'АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ В РАЙОНАХ РОЗМІЩЕННЯ ЯДЕРНО І РАДІАЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ. ОГЛЯД '

    Текст наукової роботи на тему «АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ В РАЙОНАХ РОЗМІЩЕННЯ ЯДЕРНО І РАДІАЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ'ЄКТІВ. ОГЛЯД »

    ?DOI: 10.21870 / 0131 -3878-2019-28-3-75-95 УДК 504.054: 621.039: 539.16

    Аналіз підходів до радіаційно-екологічного моніторингу в районах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів. огляд

    Панов А.В., Санжарова Н.І., Кузнєцов В.К., Спиридонов С.І., Курбаков Д.Н.

    ФГБНУ ВНДІ радіології та агроекології, Обнінськ

    Представлені методичні підходи до організації державного і відомчих систем моніторингу навколишнього середовища в регіонах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів (ЯРОО) з метою забезпечення радіаційної та екологічної безпеки людини та біоти. Показана необхідність ведення радіаційно-екологічного моніторингу на всіх стадіях життєвого циклу ЯРОО з урахуванням специфіки підприємств, природних і господарських особливостей регіону їх розміщення, а також ситуацій опромінення персоналу, населення та біоти. Виділено напрямки радіаційно-екологічного моніторингу як на рівні окремих ЯРОО (об'єктний, виробничо-екологічний), так і загально підходи до оцінки впливу радіонуклідів в складі викидів і скидів на людину, живі організми та екосистеми: радіаційно-гігієнічний, соціально-гігієнічний, проспективний, агроекологічний, біологічний, екологічний. Показано, що в основі оцінки радіаційного впливу ЯРОО на людину і біоту лежать результати багаторічних спостережень за вмістом радіонуклідів в приземному атмосферному повітрі, наземних (природних і аграрних) і водних екосистемах. Проаналізовано різні аспекти радіаційно-екологічного моніторингу, виділені переваги та недоліки методів його організації. Показана необхідність оптимізації радіаційно-екологічного моніторингу в районах розміщення ЯРОО і розробки комплексного підходу до його проведення на основі інтегральної оцінки ризиків для людини та біоти від безлічі джерел забруднень з урахуванням шляхів міграції токсикантів в критичних екосистемах.

    Ключові слова: радіаційно-екологічний моніторинг, радіаційно небезпечний об'єкт, екологічна та радіаційна безпека, атмосферне повітря, наземні екосистеми, водні екосистеми, радіонукліди, дози опромінення, людина, біота.

    Вступ

    У другій половині XX століття в результаті різкого зростання промислового виробництва, включаючи розробку військових і мирних атомних технологій, а також випробувань ядерної зброї, значно збільшилася техногенне навантаження на біосферу. Це призвело до необхідності оцінки негативного впливу діяльності людини на навколишнє середовище за допомогою розвитку систем і засобів контролю за зміною стану атмосферного повітря, наземних і водних екосистем. В практику був введений термін - екологічний моніторинг, тобто система спостережень, оцінки і прогнозу антропогенних змін навколишнього природного середовища [1, 2]. Основними цілями екологічного моніторингу є: оцінка показників стану та функціональної цілісності екосистем, виявлення причин і наслідків зміни цих параметрів, а також розробка спеціальних заходів щодо виправлення створюються негативних ситуацій до того, як навколишнє середовище і людині буде завдано збитків.

    Говорячи про завдання забезпечення екологічної безпеки навколишнього середовища в регіонах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів (ЯРОО) слід зазначити, що під екологічної, в першу чергу, мається на увазі радіаційна безпека, хоча і інші види небезпеки (хімічне забруднення, виділення тепла, електромагнітне випромінювання, рівень шуму і т.д.) також підлягають контролю [3, 4]. Потенційно небезпечним фактором воздейст-

    Панов А.В. * - заст. директора, д.б.н., проф. РАН; Санжарова Н.І. - директор, д.б.н., проф., Чл.-кор. РАН; Кузнєцов В.К. - гл. наук. співр., д.б.н .; Спиридонов С.І. - гл. наук. співр., д.б.н., проф .; Курбаков Д.Н. - наук. співр. ФГБНУ ВНІІРАЕ. • Контакти: 249 032, Калузька обл., Обнінськ, Київське шосе, 109-й км. Тел .: (484) 399-69-59; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    вія при використанні атомної енергії є радіоактивність. Тому система екологічного моніторингу в регіонах розміщення ЯРОО спрямована більшою мірою на забезпечення радіаційної безпеки людини і біоти, тобто має дві складові: санітарно-гігієнічну (охорона здоров'я персоналу ЯРОО і населення) і природоохоронну.

    Перспективи розвитку ядерної енергетики, як однієї з основних складових енергобезпеки держави, багато в чому визначаються рішенням ряду екологічних завдань: обґрунтування радіаційної безпеки людини і біоти при експлуатації ЯРОО і пов'язаних з цим викидів і скидів радіонуклідів у навколишнє середовище; поводження з радіоактивними відходами; рішення проблем ядерної спадщини (включаючи виведення з експлуатації ядерних установок та утилізацію ядерної зброї); ліквідація наслідків радіаційних аварій і інцидентів [5-7]. Вирішення цих ключових проблем неможливо без організації системи ра-радіаційних-екологічного моніторингу (РЕМ) в регіонах розміщення ЯРОО. Для успішного ведення такої системи необхідне залучення фахівців різних галузей знань і проведення комплексних наукових досліджень. Організація РЕМ в регіонах розміщення ЯРОО є досить витратним процесом, що включає комплекс організаційних, технічних і технологічних аспектів [8]. Це призводить до необхідності оптимізації системи РЕМ на основі досягнень фундаментальної і прикладної науки з використанням сучасних методів дозиметрії, математичного моделювання, геоінформаційних технологій і засобів зв'язку, розробки систем підтримки прийняття рішень для ліквідації наслідків потенційно можливих радіаційних аварій.

    Метою цієї роботи є узагальнення накопиченого досвіду та аналіз існуючих підходів до ведення радіаційно-екологічного моніторингу в районах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів, а також формулювання найбільш загальних вимог до розвитку систем РЕМ.

    Організація державного і відомчого моніторингу радіаційної обстановки

    У Російській Федерації для забезпечення радіаційної безпеки людини і навколишнього середовища при використанні атомної енергії розроблена і впроваджена в практику велика правова і нормативна база, що включає: законодавчі акти і накази; санітарні правила і норми; керівні документи; методичні вказівки та рекомендації, інструкції; ГОСТи, ОСТи, будівельні норми і правила, а також ряд інших [9]. З метою контролю за виконанням вимог законодавства створена система державного моніторингу радіаційної обстановки на території РФ [10]. Координація діяльності з ведення системи моніторингу та її функціональних підсистем покладено на Федеральну службу з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. До складу мережі державного радіаційного моніторингу входять пункти спостережень за вмістом радіонуклідів в атмосферному повітрі, атмосферних випадах, атмосферних опадах, поверхневих прісних водоймах і морських водах, а також станції і пости спостереження з вимірювання потужності еквівалентної дози. Географія розміщення спостережних постів охоплює всю територію Росії, але більша їх частина сконцентрована в районах розташування ЯРОО. Науково-методичне керівництво мережею здійснює НПО «Тайфун» (Обнінськ), де функціонує Головний інформаційно-аналітичний центр Росгідромету щодо забезпечення оперативної та прогностичної інформацією в надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з аварійним забрудненням навколишнього середовища на території РФ (ДІАЦ Росгідромету). Аналіз радіаційної обста-

    новки і прийняття оперативних рішень в разі аварії на ЯРОО грунтується на результатах розробленого і використовуваного в Центрі програмно-технічного комплексу RECASS [11]. Дана система реалізована на сучасній платформі «MS.NET Framework» з використанням 64-розрядної архітектури і дозволяє моделювати потенційні шляхи поширення до 400 радіонуклідів у навколишньому середовищі від будь-якого джерела забруднення, з урахуванням метеорологічних параметрів, рельєфу місцевості та інших факторів, а також оцінювати дозові навантаження на населення і приймати оперативні рішення щодо проведення комплексу захисних заходів [12].

    Для своєчасного виявлення змін радіаційної обстановки, оцінки, прогнозування і попередження можливих негативних наслідків радіаційного впливу для населення і навколишнього середовища державна система моніторингу функціонує у вигляді Єдиної державної автоматизованої системи моніторингу радіаційної обстановки - ЕГАСМРО (раніше ЕГАСКРО) [13]. Ця система призначена для інформаційної підтримки діяльності органів державної влади та управління всіх рівнів щодо забезпечення радіаційної безпеки на території Російської Федерації і об'єднує відомчі і територіальні системи радіаційного контролю в єдину систему моніторингу за допомогою інтернет-каналів зв'язку (http://egasmro.org.ua). ЕГАСМРО дозволяє в режимі реального часу відслідковувати радіаційну обстановку на території країни і приймати оперативні рішення в разі її раптового погіршення. У той же час дані, представлені в системі, обмежуються мінімальним набором показників (в більшій частині пов'язаних з оцінкою ПЕД) та дозволяють зафіксувати тільки аварійні ситуації, що явно недостатньо для формування повної і об'єктивної картини впливу ЯРОО на людину і навколишнє середовище. Наприклад, в рамках даної системи відсутня можливість визначення місць накопичення радіонуклідів в різних ландшафтах, оцінки шляхів їх міграції (включаючи природні та сільськогосподарські харчові ланцюжки), виділення критичних з точки зору радіаційного впливу екосистем і організмів.

    З 2008 р на підприємствах Держкорпорації «Росатом» створюється система об'єктного моніторингу стану надр (ЗМСП) для оцінки екологічної безпеки при експлуатації та виведення з експлуатації ЯРОО, а також обґрунтування керуючих і проектних рішень, спрямованих на зниження впливу ЯРОО на людину і навколишнє середовище [ 14]. У систему ЗМСП входить не тільки моніторинг надр, а й ґрунтів, поверхневих вод, донних відкладень, тому що через них забруднювачі можуть проникати в надра. Вся інформація з спостережних свердловин і постів стікається в Центр аналітичної інформаційної системи (АІС ЗМСП), що функціонує в ФГБУ «Гідроспецгеологія». Крім контролю стану надр дана система доповнюється підсистемами: «Моніторинг забруднення рослинності, грунту і снігу» і «Моніторинг радіоактивного забруднення приземного шару атмосфери». Почавши свій розвиток з ФГУП «ПО« Маяк », ЗМСП в даний час запущена на АТ« СХК »і планується до запуску на ФГУП« НИТКИ », ВАТ« ППГХО », ВАТ« Белоярская АЕС », ВАТ« МСЗ », а також інших підприємствах Держкорпорації «Росатом».

    Необхідно відзначити, що в процес моніторингу радіаційної обстановки залучені не тільки Росгідромет Мінприроди Росії і Держкорпорація «Росатом», а й в рамках своїх компетенцій: Росспоживнагляд (моніторинг вмісту радіонуклідів в повітрі приміщень, продуктах харчування, питну воду та оцінка дозових навантажень на населення), МОЗ (оцінка впливу опромінення на здоров'я людини), Мінсільгосп (моніторинг вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції та на сільськогосподарських угіддях), Рослесхоз (моні-

    Торінг радіаційної обстановки в лісах і вмісту радіонуклідів у природному продукції), Мінтранс (моніторинг радіаційної обстановки на транспорті), Мінпромторг (моніторинг радіаційної обстановки в промисловості), Міноборони (моніторинг радіаційної обстановки на об'єктах збройних сил), МНС (аварійне реагування, ліквідація наслідків радіаційних аварій) і ін. Ці міністерства вирішують завдання в області своєї діяльності, проте, між ними відсутній чіткий міжвідомча взаємодія з обміну інформацією про результати моніторингу, який в якійсь мірі здійснюється тільки через систему ЕГАСМРО. Найчастіше об'єкти і програми державного і відомчих систем радіаційного моніторингу дублюють один одного, в той же час не охоплюючи повністю всі критичні, з точки зору радіаційного впливу, екосистеми.

    Радіаційно-екологічний моніторинг на різних стадіях життєвого циклу ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів

    Основною метою радіаційно-екологічного моніторингу є оцінка впливу на людину і біоту радіонуклідів, що потрапляють у навколишнє середовище при нормальній експлуатації і в разі аварії на ядерно та радіаційно небезпечних об'єктах. ЯРОО - це унікальні підприємства або установки, до яких пред'являються найвищі вимоги з безпеки. Досвід ліквідації великих радіаційних аварій показав, що помилки в цій сфері можуть призвести до колосальних витрат на реабілітацію протягом багатьох років і мати не тільки негативні екологічні, але й соціальні наслідки. Життєвий цикл ЯРОО, як правило, дуже довгий. Наприклад, для АЕС він становить більше 50 років від фази будівництва до виведення з експлуатації. Тому створення системи РЕМ на атомних електростанціях починається ще на стадії проектування при підготовці матеріалів з обгрунтування інвестицій (Обінна) і оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) в рамках інженерно-екологічних вишукувань [15-17]. Проведення РЕМ до початку будівництва ЯРОО дає можливість оцінити стан всіх екосистем, а також дозових навантажень на людину і біоту на рівні фону (так званий «нульовий рівень»). Це дуже важливий етап, оскільки він створює інформаційний базис для подальшого аналізу можливого негативного впливу ЯРОО на навколишнє середовище і людину в період будівництва об'єкта та його експлуатації. Тут важливо зазначити, що при оцінці такого впливу необхідно враховувати вже існуюче на момент будівництва ЯРОО техногенне забруднення навколишнього середовища від діючих промислових підприємств в регіоні його розміщення.

    На різних стадіях ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) склад радіологічно значимих нуклідів, що надходять в навколишнє середовище, може відрізнятися і включати як природні, так і техногенні [18]. Перелік контрольованих радіоактивних речовин в складі викидів атомних електростанцій в різних країнах варіює в широких межах. У Російській Федерації такий перелік включає, як правило, тільки 4-5 радіонуклідів і сумарну активність інертних радіоактивних газів (ІРГ), що часто призводить до недооцінки сумарною дозового навантаження на населення [19].

    В останні роки, значно посилився інтерес до моніторингу біофільние ізотопів

    3 14 129

    До ^ I, що мають певний потенціал внеску у формування дозових навантажень людини і біоти. Тритій, активно мігрує в природних середовищах радіонуклід, здатний проникати в тканини і генні структури живих організмів, викликаючи мутагенні і соматичні порушення. Таким чином, при проведенні моніторингових робіт необхідно враховувати всі

    радіологічно значущі радіонукліди у складі радіоактивних викидів і скидів підприємств ядерного паливного циклу з урахуванням специфіки їх роботи.

    На стадії експлуатації ЯРОО, відповідно до нормативних документів (ГОСТР 56059-2014, РД ЕО 0604-2005 і ін.), Проводяться виробничий екологічний моніторинг (ПЕМ) і контроль, здійснювані відділами радіаційної безпеки і охорони навколишнього середовища підприємств ЯПЦ [20]. Крім поточного контролю за радіаційною обстановкою в робочих приміщеннях ЯРОО і на його майданчику, оцінки доз зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу підприємства, ПЕМ проводиться для контролю за дотриманням законодавства в галузі охорони навколишнього середовища, тобто докази неперевищення допустимих рівнів вмісту техногенних радіонуклідів в ряді компонентів природного середовища. ПЕМ включає в себе: контроль за вмістом радіонуклідів та інших токсикантів в грунті, рослинності, місцевих харчових продуктах, питній воді, водних об'єктах, підземних водах, донних відкладеннях, оцінку інтегральної річної дози на місцевості; контроль потужності дози гамма-випромінювання; оцінку стану об'єктів розміщення відходів, оцінку викидів в атмосферне повітря та аналіз стану навколишнього середовища в санітарно-захисній зоні. Для підвищення якості проведених моніторингових робіт Держкорпорація «Росатом» впроваджує на своїх підприємствах систему екологічного менеджменту відповідно до ISO 14001. Для отримання об'єктивної картини стану навколишнього середовища в регіонах розміщення ЯРОО, крім ПЕМ підприємств, радіаційно-екологічний моніторинг проводять незалежні організації, які мають акредитовані для цих цілей лабораторії. Отримані дані моніторингу використовуються ЯРОО при розробці заходів щодо зниження їх негативного впливу на навколишнє середовище.

    Необхідно відзначити важливість ведення радіаційно-екологічного моніторингу та на об'єктах ядерної спадщини, наприклад, місць видобутку і переробки уранової руди, сховищ радіоактивних відходів та ін. Результати радіоекологічних досліджень показують, що після виведення таких об'єктів з експлуатації та консервації вони можуть чинити негативний вплив на людину і навколишнє середовище [21, 22].

    Напрямки моніторингу навколишнього середовища в регіоні розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів

    Система радіаційно-екологічного моніторингу ЯРОО описана галузевими нормативними документами, проте вона має узагальнений характер. Тому кожна організація чи відомство, керуючись загальними підходами, розробляє свою програму моніторингу відповідно до вирішуваних завдань, а також з урахуванням типу реактора або установки, викидів і скидів радіонуклідів при нормальній експлуатації і в разі аварії, особливостей розташування ЯРОО і господарського використання території в зоні спостереження, історичних даних про об'єкт, географічних, природно-кліматичних, і інших умов.

    Радіаційно-екологічний моніторинг - це комплекс системних, багаторічних спостережень за змінами в навколишньому середовищі, що дозволяють виявити можливий вплив ЯРОО на людину і біоту при нормальній експлуатації об'єкта, і оцінити поточний рівень його екологічної безпеки. Отримані в результаті моніторингу дані повинні бути достатніми для розробки управлінських рішень щодо виключення або зниження до рівня, визначеного нормативними документами, можливого негативного впливу ЯРОО на окру-

    лишнього середу. Розробка програми і регламенту моніторингу в регіоні розміщення ЯРОО проводиться на основі вітчизняної правової та нормативної бази з урахуванням міжнародних рекомендацій [23]. РЕМ включає в себе спостереження за радіоактивністю об'єктів навколишнього середовища і радіаційною обстановкою на місцевості з використанням набору засобів і методів контролю при одночасному врахуванні природних властивостей стану навколишнього середовища в регіоні розміщення ЯРОО [24].

    Основною метою РЕМ є забезпечення радіаційної безпеки населення і вимог нормативів, що регламентують якість навколишнього середовища, а також виявлення тенденцій зміни радіаційно-екологічної обстановки в регіоні розміщення ЯРОО в процесі його експлуатації.

    До завдань радіаційно-екологічного моніторингу відносяться:

    - реєстрація поточного рівня радіоактивного та хімічного забруднення об'єктів навколишнього середовища в зоні спостережень ЯРОО і виявлення тенденцій в його зміні;

    - виявлення основних шляхів радіоактивного та хімічного забруднення приземного атмосферного повітря, наземних (природних і аграрних) і водних екосистем, встановлення переліку пріоритетних забруднювачів;

    - оцінка екологічного стану приземного атмосферного повітря, наземних і водних екосистем;

    - вивчення закономірностей поведінки радіоактивних речовин в екосистемах, визначення кількісних параметрів міграції радіонуклідів, узагальнення отриманої інформації в рамках математичних моделей;

    - отримання вихідних даних для виконання прогнозних оцінок екологічного стану навколишнього середовища;

    - розробка рекомендацій щодо попередження та усунення можливих негативних тенденцій в зміні навколишнього середовища, обумовлених функціонуванням ЯРОО;

    - забезпечення об'єктивною інформацією про поточну радіаційно-екологічної обстановці для прийняття управлінських рішень щодо виключення або зниження до нормативного рівня можливого негативного впливу ЯРОО на навколишнє середовище, а також спрямованих на обмеження надходження радіонуклідів в раціон харчування населення і зниження дозових навантажень на людину і біоту.

    Для реалізації РЕМ розробляється регламент його проведення, що включає [25]:

    - мережу пунктів (точок) спостереження з географічною прив'язкою;

    - перелік об'єктів моніторингу;

    - спостерігаються параметри;

    - способи або процедури визначення контрольованих параметрів (безпосередні вимірювання, відбір проб і т.п.);

    - періодичність проведення спостережень;

    - методи аналізу відібраних проб.

    Основна вимога до РЕМ - отримання достовірної інформації при проведенні спостережень (вимірювань, аналізів), яке передбачає виконання наступних умов:

    - наявність представницької системи пробоотбора;

    - регулярність і комплексність спостережень;

    - забезпечення точності аналізів і достовірності вимірювань параметрів;

    - проведення статистичного аналізу даних для оцінки розподілу забруднювачів в компонентах природного середовища та складання прогнозу.

    Етапи організації радіаційно-екологічного моніторингу включають:

    - складання переліку ЯРОО;

    - аналіз даних про регламентованих викиди і скиди ЯРОО, а також про прогнозований радіоактивне забруднення в разі радіаційної аварії;

    - складання переліку радіонуклідів, що підлягають контролю і моніторингу;

    - оцінка існуючих рівнів радіоактивного забруднення наземних і водних екосистем в регіоні розміщення ЯРОО;

    - створення мережі стаціонарних контрольних пунктів за територіальним принципом з урахуванням багаторічної рози вітрів відносно майданчика ЯРОО;

    - розробка регламенту РЕМ атмосферного повітря, наземних і водних екосистем при роботі ЯРОО в штатному режимі і при аварійних ситуаціях;

    - організація і проведення РЕМ екосистем в зоні спостереження ЯРОО (відбір і обробка проб; проведення вимірювань; збір, аналіз, зберігання у вигляді баз даних і передача інформації).

    Об'єктами РЕМ є атмосферне повітря, наземні (природні, антропогенно змінені і аграрні) і водні екосистеми, представницький характеризують регіон ЯРОО і є критичними з точки зору впливу підприємства. Залежно від виду і характеру впливу об'єктами РЕМ можуть бути:

    - атмосферне повітря;

    - атмосферні опади;

    - грунт;

    - рослинність;

    - вода і донні відкладення поверхневих водойм;

    - підземні води;

    - води, що використовуються для зрошення полів;

    - стічні води;

    - продукти харчування і продовольчу сировину.

    При складанні переліку об'єктів РЕМ враховують: вид і хімічну форму радіонуклідів, що потрапляють у навколишнє середовище, їх дочірніх продуктів розпаду; особливості їх міграції, акумуляції і трансформації в навколишньому середовищі, а також місцеві умови, які можуть вплинути на характер і рівні забруднення різних компонентів навколишнього середовища. При аналізі місцевих умов слід брати до уваги характер господарської діяльності на даній території, оскільки вона може істотно вплинути на поведінку радіонуклідів та інших токсикантів у навколишньому середовищі, в тому числі обумовлювати забруднення харчових продуктів.

    Загальний алгоритм робіт з радіаційно-екологічного моніторингу ЯРОО, починаючи з етапу проектування і проведення інженерно-екологічних вишукувань, представлений на рис. 1.

    Мал. 1. Загальна схема організації радіаційно-екологічного моніторингу

    в регіоні розміщення ЯРОО.

    У районах розміщення пунктів зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) і радіоактивних відходів (РАВ) цілями радіаційно-екологічного моніторингу, перш за все, є забезпечення радіаційної безпеки персоналу підприємств і населення, що проживає в регіоні його розміщення за допомогою контролю доз зовнішнього і внутрішнього опромінення, а також захист навколишнього середовища, тобто недопущення значного виходу радіоактивності за межі промислового майданчика [26].

    Іншим найбільш важливим напрямком забезпечення радіаційної безпеки людини є радіаційно-гігієнічний моніторинг (РГМ). Історично ця система моніторингу склалася з комплексного аналізу даних, отриманих від установ Державного санітарного нагляду і наукових центрів за результатами проведеного ними моніторингу навколо ЯРОО, моніторингу випадінь продуктів ядерних вибухів і моніторингу після чорнобильської аварії. В останні роки до цієї системи додалися дані результатів радіа-Онно-гігієнічної паспортизації організацій і територій [27]. Радіаційно-гігієнічний моніторинг включає оцінку:

    - радіаційно-гігієнічних параметрів довкілля (повітря і випадання, грунт, вода відкритих і підземних джерел);

    - структури харчового раціону населення (за даними обстеження домогосподарств);

    - вмісту радіонуклідів в основних компонентах харчового раціону і питної води;

    - ефективних і накопичених доз опромінення персоналу і населення (від природних і техногенних джерел).

    Оцінка дозових навантажень на людину проводиться як шляхом модельних розрахунків, наприклад, на основі даних про вміст радіонуклідів в основних компонентах харчового раціону і його структуру (для внутрішнього опромінення), так і з залученням інструментальних методів прямих вимірювань, наприклад, ТЛД-дозиметрія в разі оцінки зовнішнього опромінення або СІЧ-вимірювання для оцінки внутрішнього опромінення [27, 28].

    Результати радіаційно-гігієнічного моніторингу використовуються в соціально-гігієнічний моніторинг (СГМ) - системі спостереження, оцінки і прогнозу стану здоров'я населення, а також визначення причинно-наслідкових зв'язків між здоров'ям людини і впливом на нього факторів середовища проживання для вжиття заходів щодо усунення шкідливого впливу [ 29]. Саме ця система моніторингу дозволяє встановити кореляційні залежності впливу факторів ризику (включаючи радіаційний) на здоров'я населення на основі моніторингу показників захворюваності (включаючи дитячу), соціально-економічних, якості довкілля, якості і безпеки харчових продуктів. Варто зазначити, що не всі показники, які оцінюються в РГМ, включаючи паспортизацію, використовуються в СГМ.

    Розвитком систем РГМ і СГМ є проспективний моніторинг, в якому оцінюється стан здоров'я персоналу ЯРОО і населення, що проживає в регіоні розміщення об'єкта, включаючи розробку і проведення заходів щодо підвищення медико-соціальної захищеності людини [30]. Даний вид моніторингу спрямований на вдосконалення системи медико-санітарного забезпечення; надання адресної допомоги групам підвищеного, з точки зору опромінення, ризику; реабілітації персоналу і населення, що піддалося впливу професійного і техногенного опромінення. Для вирішення цих завдань проводиться спостереження за місцем існування людини з використанням даних радіаційно-екологічного моніторингу, радіаційно-гігієнічної обстановкою, медико-епідеміологічні та демографічні дослідження (захворюваність, репродукція), аналіз здоров'я персоналу і населення (особливо дітей, як найбільш критичної групи по опромінення), оцінка ймовірності детермінованих і віддалених стохастичних (канцерогенних і генетичних) наслідків на основі медико-дозиметричних регістрів. Для встановлення причинно-наслідкових зв'язків впливу радіації на здоров'я людини даний моніторинг також починається на стадії проектування ЯРОО (зняття «нульового» фону) і супроводжує всі етапи життєвого циклу об'єкта.

    Оскільки багато ЯРОО розташовані в регіонах інтенсивного ведення агропромислового виробництва, а вироблена на цих територіях сільськогосподарська продукція може бути значущим джерелом надходження радіонуклідів в організм людини і формування дози внутрішнього опромінення, в зоні впливу ЯРОО ведеться система агроеколо-ня моніторингу за спеціальними програмами, що враховує регіональні особливості ведення сільського господарства [31]. Даний вид моніторингу проводиться на мережі контрольних ділянок аграрних екосистем в межах зони спостереження навколо ЯРОО, але більша їх частина сконцентрована в зоні 5-10 км. При моніторингу агроекосистем вивчається структура грунту-

    ного покриву орних і кормових угідь; агрохімічні характеристики грунтів; зміст

    40 226 232 90 137

    радіонуклідів (природних - До Ra, техногенних - Sr, Cs) в грунтах та сільськогосподарської продукції (рослинницької, тваринницької, кормів сільськогосподарських тварин); оцінюється щільність забруднення грунтів 137 ^ і 9 ^ г; коефіцієнти накопичення і переходу радіонуклідів з ґрунту в різні види сільськогосподарської продукції, вертикальний розподіл радіонуклідів по грунтовому профілю на природних кормових угіддях. Отримані дані щодо вмісту радіонуклідів у продукції сільського господарства аналізуються на відповідність діючим санітарно-гігієнічним нормативам [32].

    При аналізі можливого негативного впливу ЯРОО на навколишнє середовище використовуються результати біологічного моніторингу - оцінки благополучного функціонування екосистем на основі вивчення біоти (живих організмів). Даний вид моніторингу включає в себе два напрямки. По-перше, це оцінка біорізноманіття в регіоні розміщення ЯРОО і аналіз його зміни. В рамках цього виду моніторингу проводяться флористичні і фауніс-тичні дослідження. З огляду на, що значущим шляхом надходження радіонуклідів в навколишнє середовище є скиди радіонуклідів у водні екосистеми, значна увага приділяється проведенню гідробіологічних досліджень (вивчаються фіто- і зоопланктон, зообентос, перифітон, вища водна рослинність, іхтіофауна). Дослідження біоти включає: оцінку видового різноманіття, кількісний склад і біомасу, фізіологічний стан, просторовий розподіл, особливості міграції. Проводиться оцінка масових видів тварин і рослин, а також видів, занесених до Червоної книги (федеральну і регіональні). Визначаються господарсько цінні види, наявність і стан особливо охоронюваних природних територій.

    Другий напрямок біологічного моніторингу, це - биоиндикация, тобто оцінка відповідних реакцій компонентів наземних і водних екосистем (організмів-індикаторів) на радіаційний вплив. В якості таких реакцій у можуть розглядатися: зміни репродуктивних функцій, морфології, флуктуірует асиметрія і ін. Метод біологічного моніторингу наочно дає уявлення про функціональний стан екосистем і окремих представників біоти в регіоні розміщення ЯРОО. У той же час, в результатах біомоніторингу досить складно виокремити радіаційну складову із усієї сукупності стрес-факторів техногенного впливу на живі організми, оскільки відповідь на них є інтегральним. Незважаючи на це, біологічний моніторинг є хорошим доповненням до радіаційно-екологічного моніторингу.

    Розвитком біологічного є екологічний моніторинг, в рамках якого оцінюється стан абиотической компоненти біосфери і антропогенних змін в екосистемах, обумовлених впливом техногенного забруднення (включаючи радіаційний фактор), сільськогосподарським використанням земель, урбанізацією і т.п. [24]. Даний вид моніторингу входить в радіаційно-екологічний, оскільки дозволяє комплексно оцінити стан екосистем під впливом антропогенного впливу.

    Підходи до оцінки радіаційної безпеки людини і біоти

    Однією з важливих складових радіаційно-екологічного моніторингу при аналізі впливу ЯРОО на навколишнє середовище і людину є ризиковий підхід, тобто ідентифікація небезпек і оцінка можливих небажаних подій (РД 03-418-01). В радіаційної безпеки підхід до аналізу ризиків включає два напрямки. По-перше, це вероятност-

    ний аналіз безпеки експлуатації ЯРОО, пов'язаний більшою мірою з технічної і технологічної оцінкою самого об'єкта, його систем безпеки, захисних бар'єрів і безаварійної експлуатації [33]. Другий напрямок - радіологічне, тобто оцінка ймовірності виникнення будь-якого шкідливого ефекту для здоров'я людини (смертельний рак, несмертельний рак, генотоксичні ефекти) і навколишнього середовища в результаті опромінення. Даний підхід дозволяє проводити аналіз інтегральних показників стану і якості атмосфери, водних об'єктів, ґрунту, біоти. При цьому враховується множинність шляхів радіаційного впливу за рахунок надходження радіонуклідів в навколишнє середовище: викиди і скиди, радіоактивне забруднення в результаті минулої діяльності (включаючи інциденти і аварії), транскордонний перенос радіонуклідів. В якості таких показників використовується сума відносин спостережуваних при РЕМ концентрацій радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища, нормованих на відповідні нормативи при заданому рівні радіаційного ризику. Ризиковий підхід дає можливість врахувати всі основні шляхи радіаційного впливу на людину і біоту [34, 35]. Результати аналізу ризику використовуються для прийняття рішення про необхідність і способи зниження радіаційного впливу на людину і навколишнє середовище на основі забезпечення принципів радіаційної безпеки (нормування, обгрунтування та оптимізації) з урахуванням екологічних, економічних і соціальних факторів. Результати оцінки ризиків можуть також застосовуватися для оптимізації системи РЕМ в регіоні розміщення ЯРОО.

    В даний час, в стратегії радіаційного захисту, на якій базується система радіаційно-екологічного моніторингу, офіційно визнаним є антропоцентричний підхід. Він заснований на постулаті, що, якщо захищений людина, то захищена і природа, оскільки людина - це один з найбільш радіочутливих видів в біосфері, то при встановленні норм його радіаційної безпеки передбачені чималі коефіцієнти запасу. Так, основний межа дози опромінення населення (1 мЗв / рік) в десятки разів жорсткіше в порівнянні з дозами, при яких спостерігаються негативні ефекти для здоров'я людини, що має один з найбільш високих соціальних пріоритетів. Тому можна стверджувати, що дотримання норм радіаційної безпеки для людини забезпечить також безпеку більшості видів біоти. Антропоцентричний підхід відіграв велику роль у формуванні політики забезпечення радіаційної безпеки природи і увійшов в законодавчі бази і документи багатьох країн, гарантуючи захист навколишнього середовища при розвитку ядерної енергетики. Однак в останні роки в світовій науці широко дискутується питання про зміну парадигми радіаційної безпеки: «захищений людина - захищена довкілля» [36]. Отримав розвиток екоцентричний підхід, в рамках якого визначається необхідність обґрунтування радіаційної безпеки всіх живих організмів, включаючи і людини [37]. Розвиток ядерної енергетики вимагає вироблення комплексного підходу, гармонізує принципи регулювання допустимого радіаційного впливу і на людину, і на навколишнє середовище. Також необхідне узгодження документів, що регламентують радіаційний захист людини і біоти між національними та міжнародними організаціями. У рекомендаціях міжнародних організацій наводиться формальний список референтних видів біоти, що не враховує регіональні особливості, а також різні порогові рівні радіаційного впливу для біоти, які можуть відрізнятися на порядки, в середньому це 40 мкГр / год для тварин і 400 мкГр / год для рослин [38 ]. Вибір референтних видів біоти є досить складним завданням, що вимагає обліку сукупності критеріїв: еколо-

    гического (вибір домінуючих видів); придатності для радіаційного моніторингу; дозиметричного (критичні шляху опромінення); радіочутливість організму; здатність популяції до самовідновлення і ін. [39]. Це повинні бути види з високими коефіцієнтами накопичення радіонуклідів, типові і численні з широкою природним місцем існування, які можна легко відібрати і визначити. При цьому, референтні організми повинні бути значущими для людини. При обгрунтуванні безпеки будівництва нових АЕС або нових блоків станцій вже зараз використовується даний підхід і оцінюються дозові навантаження на біоту на основі результатів радіаційно-екологічекого моніторингу [40].

    В останні роки при проведенні РЕМ отримав розвиток комплексний підхід, в рамках якого запропоновано проводити моніторинг всіх екосистем і всіх видів забруднювачів (радіаційної і нерадіаційної природи) незалежно від джерела на основі районування території зони спостереження за ландшафтно-геохімічним і фізико-географічним характеристикам, типізації грунтів, структури землекористування і формування з урахуванням цього мережі пунктів спостереження [41]. Такий підхід дає можливість вивчити і кількісно описати міграцію забруднюючих речовин, виявити місця їх можливого накопичення, визначити переважні шляхи міграції токсикантів по харчових ланцюгах, включаючи сільськогосподарські, вплив їх на дозові навантаження людини, виділити критичні екосистеми і організми.

    Проведений аналіз напрямків і підходів до РЕМ в регіоні розміщення ЯРОО дозволив узагальнити найбільш важливі аспекти організації даного виду робіт (табл. 1). Видно, що радіаційно-екологічний моніторинг - це складна багаторівнева і багатокомпонентна система, що включає ряд самостійних напрямків досліджень.

    Таблиця 1

    Основні аспекти радіаційно-екологічного моніторингу в регіонах розміщення ядерно та радіаційно небезпечних об'єктів Росії

    Аспект моніторингу Принцип класифікації

    Об'єкти радіаційно-екологічного моніторингу Джерело радіоактивного забруднення (ЯРОО) Навколишнє середовище (об'єкти навколишнього середовища, продукти харчування, повітря, вода) Людина (оцінка дозових навантажень)

    Об'єкти використання атомної енергії Видобуток і переробка уранової руди (32 підприємства, включаючи близько 300 об'єктів і промислові реактори) АЕС (35 блоків експлуатуються, 8 будуються, 4 зупинені для виведення з експлуатації) Поводження з ВЯП і РАО (260 об'єктів) Дослідницькі ядерні установки ( 75 об'єктів, включаючи 6,5 тис. джерел іонізуючого випромінювання) Плавучі засоби (10 суден з ядерними установками, 1 АЕС будується, 1 сховище РАВ)

    Стадії життєвого циклу ЯРОО Проектування і будівництво Експлуатація Виведення з експлуатації

    Ситуації опромінення людини і біоти Плановане опромінення (штатна робота ЯРОО) Аварійне опромінення (потенційно можливий інцидент, аварія) Існуюче опромінення (ядерне спадщина, минулі аварії та інциденти)

    Компоненти і об'єкти радіаційно-екологічного моніторингу Потужність дози гамма-випромінювання Інтегральна доза гамма-випромінювання Приземний атмосферне повітря Атмосферні випадання Наземні екосистеми: природні, природно-антропогенні, аграрні (грунт, рослини) Водні екосистеми (підземні, поверхневі води, донні відкладення, водні рослини ) продукти харчування: хліб, молоко, м'ясо, риба, картопля, овочі, природні продукти, питна вода

    Аспект моніторингу Принцип класифікації

    Рівень радіаційно-екологічного моніторингу Локальний (імпактних) 10-100 км2, включаючи (на основі дозових квот): санітарно-захисну зону (радіус 1-3 км), зону спостереження (радіус 10-30 км) Регіональний 100-2-10® км2 Глобальний (фоновий) до 107-108 км2

    Оцінка дозових навантажень Персонал Населення Биота (референтні організми)

    Види моніторингу Моніторинг радіаційної обстановки Виробничо-екологічний Радіаційно-екологічний Радіаційно-гігієнічний Соціально-гігієнічний Проспективний моніторинг здоров'я людини Біологічний Екологічний Агроекологічний Об'єктовий Комплексний

    Обумовлені радіонукліди при видобутку уранової руди 40К, 210РЬ, 210Ро, 222Рп, 226Ра, 232ТІ, 235238і в об'єктах навколишнього середовища

    Обумовлені радіонукліди при виробництві та переробці ядерного палива 3Н, 14С, 85кг в складі атмосферних викидів 14С, 32Р, 60З, 90вг, 106Рі, 137Сз, Й5238і, 239240Рі, 241Ат в складі скидів у водні екосистеми

    Обумовлені радіонукліди при роботі АЕС Природні: 40К, 226Ра, 232ТІ (для оцінки природного радіаційного фону) Техногенні: 3Н, 14С, 41Аг, 51Сг, 54Мп, 5860Со, 85кг, 90вг, 1311, 133 135Хе, 134137Сз в складі атмосферних викидів (перелік залежить від типу реактора) 3Н, 14С, 54Мп, 60З, 65ГП, 90вг, 1311, 137Сб в складі скидів у водні екосистеми 60З, 90вг, 134 137Сз в грунті

    Обумовлені радіонукліди при захороненні РАВ 3Н, 14С, 8990вг, 137Сз, 210РЬ, 210Ро, 222Рп, 239Рі в складі атмосферних викидів 3 | | 60 ^ 90 ^ 137 ^ Н, З, БГ, Сб в грунтових водах, грунті

    Радіологічно значущі радіонукліди на флоті 60З, 90вг, 13'СБ, 210Ро

    Шляхи надходження радіонуклідів в навколишнє середовище газоаерозольних викиди Скиди у водні екосистеми

    Дози опромінення людини Зовнішнє (від хмари викиду, грунту) Внутрішнє (інгаляція, надходження з продуктами харчування, питною водою)

    Оцінка радіаційного ризику для населення і вимоги до радіаційно-екологічного моніторингу Пренебріжімий ризик <10-6 (при неможливості радіаційної аварії джерело іонізуючого випромінювання може бути виведений з під контролю) Малий ризик 10 "6-10" 5 Періодичний моніторинг об'єктів навколишнього середовища для підтвердження неперевищення рівня ризику Оптимізація ризику 10 "5-б-10" 5 Безперервний моніторинг об'єктів навколишнього середовища Неприйнятна рівень ризику > 10-5 Моніторинг за спеціальною програмою

    Оцінка ступеня впливу опромінення на людину (ефективна доза) і біоту (поглинена доза) Незначний вплив (людина менш 0,00001 Зв / рік, біота менше 0,01 Гр / рік) Дуже низька вплив (людина менше 0,001 Зв / рік, біота менш 0,1 Гр / рік) Низьке вплив (людина 0,001-0,02 Зв / рік, біота 0,1-0,4 Гр / рік) Підвищений вплив (людина 0,02-0,1 Зв / рік) Середнє вплив ( биота 0,4-10 Гр / рік) Висока вплив (людина 0,1-1 Зв / рік, біота більше 10 Гр / рік) Дуже висока вплив (людина більш 1 Зв / рік, біота понад 100 Гр / рік)

    Оцінка ситуації впливу ЯРОО на навколишнє середовище і людину Поточна (експлуатація ЯРОО в штатному режимі) Прогностична (експлуатація ЯРОО в штатному режимі, потенційно можливі аварії: проектні, запроектні)

    висновок

    Системи радіаційно-екологічного моніторингу в регіонах розміщення ЯРОО базуються на наукових міждисциплінарних дослідженнях. Залежно від цільових установок конкретних систем зачіпаються сфери радіаційної безпеки, дозиметрії, радіоекології, радіаційної гігієни, медичної радіології, біології, екології, агроекології та інших наук.

    У ряді випадків моніторинг об'єктів навколишнього середовища виконується тільки з точки зору безпеки людини. Відповідно до сучасних уявлень, РЕМ повинен оцінювати компоненти навколишнього середовища з двох позицій: санітарно-гііеніческой, де в основі лежить дотримання радіологічних нормативів для населення, і екологічної, де об'єктом радіаційного захисту є біота. Радіаційний фактор при експлуатації ЯРОО є провідним (особливо в разі аварії) проте при повноцінної оцінки екологічної ситуації слід враховувати впливу на навколишнє середовище і людину всіх негативних факторів.

    Аналізуючи шляхи розвитку систем радіаційно-екологічного моніторингу в районах розміщення ЯРОО, можна виділити ряд загальних питань організаційного, науково-методичного та інформаційно-технологічного плану, які потребують вирішення. При організації комплексного РЕМ необхідно уникнути дублювання робіт, що виконуються різними відомствами. Для формування пропозицій з цього питання необхідно провести детальний аналіз існуючих систем, націлених на отримання радіоекологічної інформації. Комплексний РЕМ може інтегрувати елементи різних систем моніторингу на основі міжвідомчої взаємодії (Держкорпорація «Росатом», Росгідромет, Росспоживнагляд, МОЗ, Мінсільгосп і ін.).

    В силу того, що об'єкти радіаційно-екологічного моніторингу та навколишнє середовище в районах їх розміщення можуть істотно відрізнятися, конкретні програми РЕМ повинні розроблятися з урахуванням особливостей кожного ЯРОО і регіональної специфіки. Необхідно забезпечити, з одного боку, наочність і обґрунтованість результатів РЕМ, а, з іншого - уникнути зайвих фінансових витрат на проведення моніторингу. Можливим шляхом зниження вартості моніторингових робіт є фокусування зусиль на «критичних» (найбільш значущих з радіоекологічної точки зору) екосистемах, природних об'єктах, шляхи опромінення. Наприклад, в разі найбільшого вкладу перорального шляху надходження радіонуклідів в організм людини в сумарну дозове навантаження на населення, доцільно проводити агроекологічний моніторинг для отримання даних, що характеризують накопичення радіонуклідів в продуктах харчування.

    Таким чином, оптимізаційні підходи до організації конкретних систем РЕМ повинні враховувати характеристики ЯРОО, радіоекологічну обстановку на прилеглій території та природно-кліматичні особливості регіону. На початкових етапах розробки програми РЕМ необхідно звернути увагу на широкий набір показників, що описують екосистеми і ландшафти в регіоні розміщення ЯРОО, фізико-хімічні властивості радіо-

    нуклідів в складі викидів і скидів, шляхи їх міграції в екосистемах, поєднане дію забруднювачів різної природи.

    Результати детального аналізу існуючих систем РЕМ і накопиченої радіоекологічної інформації, а також розроблені методичні підходи до оптимізації процедур моніторингу будуть основою створення інформаційно-програмних комплексів, що включають ГІС, прогностичні моделі, бази даних, а також системи підтримки прийняття рішень в разі нештатних і аварійних ситуацій . Сучасні комп'ютерні засоби відіграють ключову роль при систематизації та зберіганні даних, розрахункових оцінках і аналізі результатів радіаційно-екологічного моніторингу.

    Робота виконана за підтримки Російського наукового фонду (грант № 18-19-00016).

    література

    1. Munn R.E. Global Environmental Monitoring System (GEMS). Action Plan for Phase 1. SCOPE, rep. 3. Toronto, 1973. 130 p.

    2. Ізраель Ю.А. Глобальна система спостережень. Прогноз і оцінка змін стану навколишнього природного середовища. Основи моніторингу // Метеорологія та гідрологія. 1974. № 7. С. 3-8.

    3. Кузнецов В.М., Чеченов Х.Д., Нікітін В.С. Екологічна безпека об'єктів використання атомної енергії. М .: ТОВ «НІПКЦ Схід-А», 2010. 852 с.

    4. Агапов А.М., Грачов В.А. Екологічна політика Держкорпорації «Росатом». М .: Центр сприяння соціально-екологічним ініціативам атомної галузі, 2011. 350 с.

    5. Алексахін Р.М. Актуальні екологічні проблеми ядерної енергетики // Атомна енергія. 2013. Т. 114, № 5. С. 243-248.

    6. Большов Л.А., Арутюнян Р.В., Лінге І.І., Казаков С.В. Екологічна безпека ядерної енергетики і паливних циклів // Бюлетень з атомної енергії. 2004. № 5. С. 61-65.

    7. Коренков І.П., Шандала Н.К., Лащенова Т.Н., Соболєв А.І. Захист навколишнього середовища при експлуатації і виведення з експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів / під ред. І.П. Коренкова, К.В. Котенко. М .: Видавництво БІНОМ, 2014. 440 с.

    8. Екологічний моніторинг навколишнього середовища в районах розташування атомних станцій: монографія / за ред. В.А. Грачова. М .: Акси-М, 2013. 176 с.

    9. Радіоекологічна експертиза і радіаційні вимірювання: навч. посібник: у 2 ч. / під заг. ред. А.А. Касьяненко. Ч. I: Правові, нормативні, теоретичні та прикладні основи. М: РУДН, 2016. 252 с.

    10. Постанова Уряду РФ від 10 липня 2014 р № 639 «Про державний моніторинг радіаційної обстановки на території Російської Федерації». URL: https://rg.org.ua/2014/07/14/radiaciya-site-dok.html (дата звернення 13.07.2019).

    11. Shershakov V.M., Borodin R.V., Kosykh V.S. Radioecological analysis support system (RECASS) // Radiat. Prot. Dosim. 1993. V. 50, N 2-4. P. 181-184.

    12. Бородін Р.В., Коломєєв В.П., Похил А.Ю., Крилова О.В. Програмний комплекс для оперативного аналізу і прогнозу аварійного поширення радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища // Радіоактивність після ядерних вибухів і аварій: наслідки та шляхи подолання. Зб. тр. конференції, Обнінськ, 19-21 квітня 2016 р Обнінськ, 2016. С. 26-40.

    13. Косих В.С., Саричев С.А. Сучасні програмно-технічні засоби для вирішення оперативних завдань радіоактивного моніторингу // Радіоактивність після ядерних вибухів і аварій: наслідки та шляхи подолання. Зб. тр. конференції, Обнінськ, 19-21 квітня 2016 р Обнінськ, 2016. С. 223-230.

    14. Об'єктний моніторинг стану надр на підприємствах атомної галузі / під ред. В.А. Вєтрова. М .: Б.С.Г.-Пресс, 2015. 264 с.

    15. СП 47.13330.2012. Інженерні вишукування для будівництва. Основні положення. СНиП 11-02-96. М., 2012. 111 с.

    16. СП 151.13330.2012. Інженерні вишукування для розміщення, проектування та будівництва АЕС. Ч. I. Інженерні вишукування для розробки передпроектної документації (вибір пункту і вибір майданчика розміщення АЕС). М., 2013. 187 с.

    17. СП 151.13330.2012. Інженерні вишукування для розміщення, проектування та будівництва АЕС. Ч. II. Інженерні вишукування для розробки проектної і робочої документації і супроводу будівництва. М., 2013. 155 с.

    18. Радіоекологічна обстановка в регіонах розташування підприємств Росатома / під заг. ред. І.І. Лінг і І.І. Дахове. М .: «САМ поліграфіст», 2015. 296 с.

    19. Спиридонов С.І., Карпенко О.І., Шарпан Л.А. Ранжування радіонуклідів і шляхів опромінення за вкладом в дозове навантаження на населення, що формується в результаті викидів атомних електростанцій // Радіаційна біологія. Радіоекологія. 2013. Т. 53, № 4. С. 401-410.

    20. Симаков А.Ю. Організація радіаційного контролю в районі розміщення Ростовської АЕС // Світова ядерна безпека. 2012. № 2-3. С. 8-12.

    21. Карпенко О.І., Спиридонов С.І., Санжарова Н.І. Оцінка доз опромінення населення та природних об'єктів на території, прилеглій до підприємства з видобутку і переробки уранових руд // Радіація і ризик. 2012. Т. 21, № 2. С. 46-53.

    22. Вайзер В.І., Козьмін Г.В., Васильєва О.М., Бахвалов А.В. Радіаційно-екологічна обстановка в районі розміщення Обнінського регіонального сховища радіоактивних відходів // Радіація і ризик. 2012. Т. 21, № 3. С. 97-105.

    23. Environmental and Source Monitoring for Purposes of Radiation Protection. IAEA Safety Standards for Protecting People and the Environment. Safety Guide RS-G-1.8. Vienna, 2005. 136 p.

    24. Керівництво по методах контролю за радіоактивністю навколишнього середовища / під ред. І.А. Соболєва, Е.Н. Белева. М .: Медицина, 2002. 432 с.

    25. МР 2.6.1.27-2003. Зона спостереження радіаційного об'єкта. Організація і проведення радіаційного контролю навколишнього середовища. М .: Технорматів, 2007. 70 с.

    26. Шандала Н.К., Філонова А.А., Щелканова Е.С., Сневіт М.К., Новикова Н.Я., Семенова М.П., ​​Ала-дова Р.А., Гімадова Т.І ., Бусарова Н.А., Шеїна Р.І., Волконська Л.Н. Радіаційно-гігієнічний моніторинг в районі розміщення пункту тимчасового зберігання відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів в губі Андрєєва // Медична радіологія та радіаційна безпека. 2014. Т. 59, № 2. С. 5-12.

    27. Ільїн Л.А., Савкін М.Н., Шандала Н.К. Стан і перспективи моніторингу радіаційно-гігієнічної обстановки в районах розташування АЕС // Бюлетень з атомної енергії. 2004. № 4. С. 56-62.

    28. Панов А.В., Якушкін В.С., Курбаков Д.Н. ТЛД-дозиметрія населення в регіоні будівництва АЕС «Руппур» (Народна Республіка Бангладеш) // Радіація і ризик. 2018. Т. 27, № 3. С. 65-78.

    29. Постанова Уряду РФ від 2 лютого 2006 № 60 «Про затвердження положення про соціально-гігієнічний моніторинг». URL: https://rg.org.ua/2006/02/17/monitoring-dok.html (дата звернення 13.01.2019).

    30. Аклеев А.В., Кошурнікова Н.А., Кисельов М.Ф., Азизова Т.В., Буртова Є.Ю., Гриценко В.П., Дег-Тева М.О., Дімов Г.П ., Крестініна Л.Ю., Куропатенка Е.С., Мокров Ю.Г., Пряхін Е.А., Романов С.А., Старцев Н.В., Трапезников А.В., Шандала Н.К. Концепція проспективного моніторингу стану здоров'я персоналу АЕС і населення, що проживає поблизу АЕС // Медицина екстремальних ситуацій. 2011. № 1. С. 5-21.

    31. МУ 13.5.13-00. Організація державного радіоекологічного моніторингу агроекосистем в зоні впливу радіаційно-небезпечних об'єктів. М .: Изд-во РАСГН, 2000. 28 с.

    32. Методи організації і ведення агроекологічного моніторингу сільськогосподарських угідь в зонах техногенного забруднення та оцінка екологічної обстановки в сільському господарстві в регіонах розміщення атомних електростанцій і аварії на ЧАЕС / під ред. проф. Н.І. Санжарова. Обнінськ: ВНІІСХРАЕ, 2010. 276 с.

    33. Хамаза О.О. Ризик-орієнтований підхід в регулюючої діяльності в галузі ядерної та радіаційної безпеки // Радіація і ризик. 2015. Т. 24, № 4. С. 87-97.

    34. Дах І.І., Сазикіна Т.Г., дах А.І., Саніна К.Д. Аналіз ризику за даними радіоекологічного моніторингу // Атомна енергія. 2009. Т. 106, № 6. С. 332-339.

    35. Дах І.І., Рязанцев Є.П. Екологічна безпека ядерно-енергетичного комплексу Росії. М .: Видавництво, 2010. 496 с.

    36. Алексахін Р.М., Фесенко С.В. Радіаційний захист навколишнього середовища: антропоцентричний та екоцентричний принципи // Радіаційна біологія. Радіоекологія. 2004. Т. 44, № 1. С. 93-103.

    37. Дах І.І., Сазикіна Т.Г. Радіаційна безпека навколишнього середовища: необхідність гармонізації Російських і міжнародних нормативно-методичних документів з урахуванням вимог

    Федерального Закону і нових міжнародних основних норм безпеки ОНБ-2011 // Радіація і ризик. 2013. Т. 22, №1. С. 47-61.

    38. Панов А.В., Санжарова Н.І., Гераськин С.А., Переволоцкая Т.В., Гордієнко О.В., Мікаілова Р.А. Аналіз міжнародних підходів до забезпечення радіаційної безпеки населення і навколишнього середовища при реабілітації об'єктів і територій, забруднених в результаті минулої діяльності підприємств ядерного паливного циклу // Радіація і ризик. 2016. Т. 25, № 3. С. 86-103.

    39. Дах А.І., Сазикіна Т.Г. Порівняльний аналіз доз на водну біоту в водоймах, що зазнали радіоактивного забруднення // Радіоактивність після ядерних вибухів і аварій: наслідки та шляхи подолання: Зб. тр. конференції, Обнінськ, 19-21 квітня 2016 р Обнінськ, 2016. С. 231-245.

    40. Карпенко О.І., Спиридонов С.І., Куртмулаева В.Е., Санжарова Н.І., Панов А.В., Цигвінцев П.М. Оцінка радіаційного впливу на біоту в районах розташування Ленінградської і Белоярской АЕС // Атомна енергія. 2015. Т. 11, № 3. С. 173-177.

    41. Барбашев С.В., Прістер Б.С. Оцінка впливу Запорізької АЕС на навколишнє середовище на основі даних комплексного радіоекологічного моніторингу // Проблеми екологічного моніторингу та моделювання екосистем. 2017 Т. 28, № 6. С. 52-74.

    Analysis of approaches to organization of radioecological monitoring on areas of nuclear and radiation-hazardous facilities location. Review

    Panov A.V., Sanzharova N.I., Kuznetsov V.K., Spiridonov S.I., Kurbakov D.N.

    Russian Research Institute of Radiology and Agroecology (RIRAE), Obninsk

    Methodological approaches to the organization of state and departmental systems for environmental monitoring environment in order to ensure the radiation and ecological safety of population and biota in the vicinity of nuclear and radiation hazardous facilities (NF) are reviewed. The authors justify the need for implementation of the monitoring at all stages of the facilities life cycle, tailored to the facilities features, regional-specific factors, as well as personnel, the public and biota exposure situations. The authors defined directions of radioecological monitoring of a facility (facility level), radiation-hygienic level (evaluation of exposure of the public, biota and ecosystems to released radionuclides), socio-hygienic level, prospective (evaluation of health effects), agroecological, biological and ecological levels. The impact of the facilities operations on the public and biota is evaluated on the basis of data of the long-term surveillance of radionuclides concentration in the lowest atmospheric layer, terrestrial (agro- and natural) and aquatic ecosystems. Various aspects of radiation-ecological monitoring, strengths and shortcomings of used methods are reviewed. Analysis of the current organization system of radioecological monitoring allows making the following conclusions: efficiency and organization of radioecological monitoring need to be enhanced and optimized. The comprehensive radioecological monitoring integrated elements of different systems of the monitoring due to interaction of different agencies should be developed. Implementation of integrated radioecological monitoring on areas of NF location should be based on integrated risk values ​​for population and biota from wide range sources of pollution considering migration pathways of toxicants in critical ecosystems.

    Keywords: radioecological monitoring, radiation hazardous facility, ecological and radiation safety, atmospheric air, terrestrial ecosystems, water ecosystems, radionuclides, radiation exposure, humans, biota.

    Panov A.V. * - Deputy Director, D. Sc., Biol., Prof. RAS; Sanzharova N.I. - Director, D. Sc., Biol., Prof., Corresponding Member of RAS; Kuznetsov V.K. - Chief Researcher, D. Sc., Biol .; Spiridonov S.I. - Chief Researcher, D. Sc., Biol., Prof .; Kurbakov D.N. - Researcher. RIRAE. • Contacts: 109 km, Kievskoe Sh., Obninsk, Kaluga region, Russia, 249032. Tel .: +7 (484) 399-69-59; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    References

    1. Munn R.E. Global Environmental Monitoring System (GEMS). Action Plan for Phase 1. SCOPE, rep. 3. Toronto, 1973. 130 p.

    2. Izrael 'Yu.A. Global Observing System. Forecast and assessment of changes in the state of the environment. Basics of monitoring. Meteorologiya i gidrologiya - Meteorology and Hydrology, 1974, no. 7, pp. 3-8. (In Russian).

    3. Kuznetsov V.M., Chechenov Kh.D., Nikitin V.S. Environmental safety of nuclear facilities. Moscow, OOO "NIPKTS Voskhod-A", 2010. 852 p. (In Russian).

    4. Agapov A.M., Grachev V.A. Environmental policy of the State Corporation "Rosatom". Moscow, Center for Assistance to Social and Environmental Initiatives of the Nuclear Industry, 2011. 350 p. (In Russian).

    5. Aleksakhin R.M. Topical environmental problems of nuclear power. Atomnaya energiya - Atomic Energy, 2013, vol. 114, no. 5, pp. 243-248.

    6. Bol'shov L.A., Arutyunyan R.V., Linge I.I., Kazakov S.V. Environmental safety of nuclear power and fuel cycles. Byulleten'po atomnoy energii - Bulletin on Atomic Energy, 2004, no. 5, pp. 61-65. (In Russian).

    7. Korenkov I.P., Shandala N.K., Lashchenova T.N., Sobolev A.I. Protection of the environment during operation and decommissioning of radiation-hazardous facilities. Eds .: I.P. Korenkov, K.V. Kotenko. Moscow, Izdatel'stvo BINOM, 2014. 440 p. (In Russian).

    8. Ecological monitoring of the environment in the NPP vicinity: monograph. Ed .: V.A. Grachev. Moscow, Aksi-M, 2013. 176 p. (In Russian).

    9. Radioecological examination and radiation measurements: training manual in 2 parts. Ed .: A.A. Kasyanenko. Part. I. Legal, normative, theoretical and applied basis. Moscow, RUDN, 2016. 252 p. (In Russian).

    10. Decree of the Government of the Russian Federation of 10 July 2014 N 639 "On State Monitoring of the Radiation Situation in the Territory of the Russian Federation". Available at: https://rg.org.ua/2014/07/14/radiaciya-site-dok.html (Accessed 13.07.2019). (In Russian).

    11. Shershakov V.M., Borodin R.V., Kosykh V.S. Radioecological analysis support system (RECASS). Radiat. Prot. Dosim., 1993, vol. 50, no. 2-4, pp. 181-184.

    12. Borodin R.V., Kolomeyev V.P., Pokhil A.Yu., Krylova A.V. A software tool for the operational analysis and prediction of the emergency spread of radioactive substances in environmental objects. Radioactivity after nuclear explosions and accidents: consequences and overcoming ways. Conference proceedings, Obninsk, April 19-21, 2016. Obninsk, 2016, pp. 26-40. (In Russian).

    13. Kosykh V.S., Sarychev S.A. Modern software and hardware for solving operational tasks of radioactive monitoring. Radioactivity after nuclear explosions and accidents: consequences and overcoming ways. Conference proceedings, Obninsk, April 19-21, 2016. Obninsk, 2016, pp. 223-230. (In Russian).

    14. Object monitoring of subsoil assets at nuclear industry enterprises. Ed .: V.A. Vetrov. Moscow, B.S.G.-Press, 2015. 264 p. (In Russian).

    15. SP 47.13330.2012. Inzhenernyye izyskaniya dlya stroitel'stva. Osnovnyye polozheniya. SNiP 11-02-96 [SP 47.13330.2012. Engineering surveys for construction. Main statements. SNiP 11-02-96]. Moscow, 2012. 111 p.

    16. SP 151.13330.2012. Inzhenernye izyskaniya dlya razmeshcheniya, proektirovaniya i stroitel'stva AES. Ch. II. Inzhenernye izyskaniya dlya razrabotki proektnoy i rabochey dokumentatsii i soprovozhdeniya stroitel'stva [SP 151.13330.2012. Engineering surveys for location, design and construction of NPP. Part II. Engineering surveys for developing project and technical documentation and construction advising]. Moscow, 2013. 187 p.

    17. SP 151.13330.2012. Inzhenernye izyskaniya dlya razmeshcheniya, proektirovaniya i stroitel'stva AES. Ch. II. Inzhenernye izyskaniya dlya razrabotki proektnoy i rabochey dokumentatsii i soprovozhdeniya stroitel'stva [SP 151.13330.2012. Engineering surveys for location, design and construction of NPP. Part II. Engineering surveys for developing project and technical documentation and construction advising]. Moscow, 2013. 155 p.

    18. Radioecological situation in the regions where Rosatom enterprises are situated. Eds .: I.I. Linge, I.I. Kryshev. Moscow, "SAM polygrapher", 2015. 296 p. (In Russian).

    19. Spiridonov S.I., Karpenko E.I., Sharpan L.A. Ranzhirovaniye radionuklidov i putey oblucheniya po vkladu v dozovuyu nagruzku na naseleniye, formiruyushchuyusya v rezul'tate vybrosov atomnykh elektrostantsiy [Ranking of radionuclides and pathways according to their contribution to the dose burden to the population resulting from NPP releases], Radiatsionnaya biologiya. Radioekologiya - Radiation Biology. Radioecology, 2013, vol. 53, no. 4, pp. 401-410.

    20. Simakov A.Yu. Organizatsiya radiatsionnogo kontrolya v rayone razmeshcheniya Rostovskoy AES [Organization of radiation control in the area of ​​Rostov nuclear power plant]. Global'naya yadernaya bezopasnost '-Global Nuclear Safety 2012, no. 2-3, pp. 8-12.

    21. Karpenko E.I., Spiridonov S.I., Sanzharova N.I. Otsenka doz oblucheniya naseleniya i prirodnykh ob "yektov na territorii, prilegayushchey k predpriyatiyu po dobyche i pererabotke uranovykh rud [Asses s-ment of radiation doses to the population and natural objects on the territory adjacent to facility for mining and processing of uranium ores]. Radiatsiya i Risk - Radiation and Risk 2012, vol. 21, no. 2, pp. 46-53.

    22. Vayzer V.I., Koz'min G.V., Vasil'yeva A.N., Bakhvalov A.V. Radiatsionno-ekologicheskaya obstanovka v rayone razmeshcheniya Obninskogo regional'nogo khranilishcha radioaktivnykh otkhodov [Radiation-ecological situation in the vicinity of the Obninsk regional radioactive waste storage]. Radiatsiya i Risk -Radiation and Risk 2012, vol. 21, no. 3, pp. 97-105.

    23. Environmental and Source Monitoring for Purposes of Radiation Protection. IAEA Safety Standards for Protecting People and the Environment. Safety Guide RS-G-1.8. Vienna, 2005. 136 p.

    24. Manual on methods for monitoring radioactivity of the environment. Eds .: I.A. Sobolev, E.N. Belyaev. Moscow, Meditsina, 2002. 432 p. (In Russian).

    25. MR 2.6.1.27-2003. Zona nablyudeniya radiatsionnogo ob "yekta. Organizatsiya i provedeniye radiatsionnogo kontrolya okruzhayushchey sredy [MR 2.6.1.27-2003. Observation zone of the radiation object. Organization and conduct of radiation monitoring of the environment]. Moscow, Tekhnormativ, 2007. 70 p.

    26. Shandala N.K., Filonova A.A., Shcelkanova E.S., Sneve M.K., Novikova N.YA., Semenova M.P., Aladova R.A., Gimadova T.I., Busarova N.A., Sheina R.I., Volkonskaya L.N. Radiatsionno-gigiyenicheskiy monitoring v rayone razmeshcheniya punkta vremennogo khraneniya otrabotannogo yadernogo topliva i radioaktivnykh otkhodov v gube Andreyeva [Radiation survey at Andreeva Bay sites of temporary storage of the spent nuclear fuel and radioactive waste]. Meditsinskaya radiologiya i radiatsionnaya bezopasnost '- Medical Radiology and Radiation Safety, 2014 року, vol. 59, no. 2, pp. 5-12.

    27. Il'in L.A., Savkin M.N., Shandala N.K. Sostoyaniye i perspektivy monitoringa radiatsionno-gigiyenicheskoy obstanovki v rayonakh raspolozheniya [Status and prospects for monitoring the radiation and hygienic situation in the vicinity of the NPP's. Byulleten 'po atomnoy energi - Bulletin on Atomic Energy, 2004, no. 4, pp. 56-62.

    28. Panov A.V., Yakushkin V.S., Kurbakov D.N. TLD-dozimetriya naseleniya v regione stroitel'stva AES «Ruppur» (Narodnaya Respublika Bangladesh) [Thermoluminescent dosimetry of public in the vicinity of Rooppur NPP construction site (People's Republic of Bangladesh)]. Radiatsiya i Risk - Radiation and Risk, 2018, vol. 27, no. 3, pp. 65-78.

    29. Postanovleniye Pravitel'stva RF ot 02 fevralya 2006 g. № 60 «Ob utverzhdenii polozheniya o sotsial'no -gigiyenicheskom monitoringe» [Decree of the Government of the Russian Federation of 02 February 2006 N 60 "On approval of the provision on social and hygienic monitoring"]. Available at: https://rg.org.ua/2006/02/17/monitoring-dok.html (Accessed 13.01.2019).

    30. Akleyev AV, Koshcurnikova NA, Kiselev MF, Azizova TV, Burtovaya E.YU., Gritsenko VP, Degteva MO, Dimov GP, Krestinina L.YU., Kuropatenko ES, Mokrov YU.G., Pryakhin EA, Romanov SA, Startsev NV, Trapeznikov AV, Shandala NK Kontseptsiya prospektivnogo monitoringa sostoyaniya zdorov'ya personala AES i naseleniya, prozhivayushchego vblizi AES [Concept of prospective health state monitoring for the APS in-plant personnel and the population resident in the vicinity of the APS], Meditsina ekstremal'nykh situatsiy - Medicine of Extreme Situations, 2011, no. 1, pp. 5-21.

    31. MU 13.5.13-00. Organizatsiya gosudarstvennogo radioekologicheskogo monitoringa agroekosistem v zone vozdeystviya radiatsionno-opasnykh ob "yektov [MU 13.5.13-00. Organization of state radioecological monitoring of agroecosystems in the zone of influence to radiation hazardous objects]. Moscow, Publisher of the RAAS, 2000. 28 p.

    32. Metody organizatsii i vedeniya agroekologicheskogo monitoringa sel'skokhozyaystvennykh ugodiy v zonakh tekhnogennogo zagryazneniya i otsenka ekologicheskoy obstanovki v sel'skom khozyaystve v regionakh razmeshcheniya atomnykh elektrostantsiy i avarii na CHAES [Methods of organization and management of agroecological monitoring of agricultural lands in zones of technogenic pollution and assessment of the environmental situation in agriculture in the vicinities of the NPP's and Chernobyl NPP accident. Ed .: Prof. N.I. Sanzharova. Obninsk, RIARAE, 2010. 276 p.

    33. Khamaza A.A. Risk-oriyentirovannyy podkhod v reguliruyushchey deyatel'nosti v oblasti yadernoy i radiatsionnoy bezopasnosti [Application of integrated risk for making decision on nuclear and radiation safety management]. Radiatsiya i Risk - Radiation and Risk, 2015-го, vol. 24, no. 4, pp. 87-97.

    34. Kryshev I.I., Sazykina T.G., Kryshev A.I., Sanina K.D. Analiz riska po dannym radioekologicheskogo monitoring [Risk analysis using data from radioecological monitoring]. Atomnaya energiya - Atomic Energy 2009, vol. 106, no. 6, pp. 332-339.

    35. Kryshev I.I., Ryazantsev E.P. Ekologicheskaya bezopasnost 'yaderno-energeticheskogo kompleksa Rossii [Environmental safety of Russia's nuclear power complex]. Moscow, Izdat, 2010. 496 p.

    36. Aleksakhin R.M., Fesenko S.V. Radiatsionnaya zashchita okruzhayushchey sredy: antropotsentricheskiy i ekotsentricheskiy printsipy [Radiation protection of the environment: anthropocentric and ecocentric principles]. Radiatsionnaya biologiya. Radioekologiya - Radiation Biology. Radioecology, 2004, vol. 44, no. 1, pp. 93-103.

    37. Kryshev I.I., Sazykina T.G. Radiatsionnaya bezopasnost 'okruzhayushchey sredy: neobkhodimost' garmonizatsii Rossiyskikh i mezhdunarodnykh normativno-metodicheskikh dokumentov s uchetom trebovaniy federal'nogo zakona i novykh mezhdunarodnykh osnovnykh nom bezopasnosti 0NB-2011 [Radiation safety of the environment: request for harmonization of Russian and international regulation documents with consideration of Federal lows and new International Basic safety standards]. Radiatsiya i risk -Radiation and Risk, 2013, vol. 22, no. 1, pp. 47-61.

    38. Panov A.V., Sanzharova N.I., Geras'kin S.A., Perevolotskaya T.V., Gordiyenko E.V., Mikailova R.A. Analiz mezhdunarodnykh podkhodov k obespecheniyu radiatsionnoy bezopasnosti naseleniya i okruzhayushchey sredy pri reabilitatsii ob "yektov i territoriy, zagryaznennykh v rezul'tate proshloy deyatel'nosti predpriyatiy yadernogo toplivnogo tsikla [Survey of international approaches to ensuring radiation safety of the public and environment during remediation of radioactively contaminated sites of former nuclear fuel cycle facilities. Radiatsiya i risk - Radiation and Risk, 2016, vol. 25, no. 3, pp. 86-103.

    39. Kryshev A.I., Sazykina T.G. Sravnitel'nyy analiz doz na vodnuyu biotu v vodoyemakh, podvergshikhsya radioaktivnomu zagryazneniyu. Radioaktivnost 'posle yadernykh vzryvov i avariy: posledstviya i puti preodoleniya. Sb. tr. konferentsii, Obninsk, 19-21 aprelya 2016 g. [Comparative analysis of doses for aquatic biota in water bodies exposed to radioactive contamination. Radioactivity after nuclear explosions and accidents: consequences and overcoming ways]. Conference proceedings, Obninsk, April 19-21, 2016. Obninsk, 2016, pp. 231-245.

    40. Karpenko E.I., Spiridonov S.I., Kurtmulayeva V.E., Sanzharova N.I., Panov A.V., Tsygvintsev P.N.

    Otsenka radiatsionnogo vozdeystviya na biotu v rayonakh raspolozheniya Leningradskoy i Beloyarskoy AES [Impact assessment of radiation on biota in the vicinity of Leningrad and Beloyarsk NPP]. Atomnaya energiya - Atomic Energy, 2015-го, vol. 119, no. 3, pp. 173-177.

    41. Barbashev S.V., Prister B.S. Otsenka vozdeystviya Zaporozhskoy AES na okruzhayushchuyu sredu na osnove dannykh kompleksnogo radioekologicheskogo monitoring [Assessment of the impact of the Zaporozhye Nuclear Power Plant on the environment based on integrated radio-ecological monitoring]. Problemy ekologicheskogo monitoringa i modelirovaniya ekosistem - Problems of Environmental Monitoring and Modeling of Ecosystems 2017, vol. 28, no. 6, pp. 52-74.


    Ключові слова: РАДІАЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ / РАДІАЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ Об'єкт / ЕКОЛОГІЧНА І РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА / АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ / НАЗЕМНІ екосистеми / ВОДНІ екосистеми / радіонукліди / дози ОПРОМІНЕННЯ / ЛЮДИНА / біоти / RADIOECOLOGICAL MONITORING / RADIATION HAZARDOUS FACILITY / ECOLOGICAL AND RADIATION SAFETY / ATMOSPHERIC AIR / TERRESTRIAL ECOSYSTEMS / WATER ECOSYSTEMS / RADIONUCLIDES / RADIATION EXPOSURE / HUMANS / BIOTA

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити