У Публікації проведено аналіз основних тенденцій и секторальних особливо водокористування в нінішніх соціально-економічних условиях. Віділено екологічні та економічні проблеми водокористування в окремий секторах економіки України, а такоже проведена систематизація основних проблем Водогосподарське комплексу по басейнах річок. З метою вирішенню проблем економіки та управління національнім господарством предложено Механізми інноваційно-технологічної модернізації Водогосподарське комплексу України на основе использование позитивного зарубіжного досвіду та СУЧАСНИХ форм ІНВЕСТИЦІЙНОГО забезпечення, структурної перебудови водогосподарської та водоохоронної інфраструктурі.В публікації проведено аналіз основних тенденцій і секторальних особливостей водокористування в нинішніх соціально-економічних умовах. Виділено екологічні та економічні проблеми водокористування в окремих секторах економіки України, а також проведена систематизація основних проблем водогосподарського комплексу по басейнах річок. З метою вирішення проблем економіки та управління національним господарством запропоновані механізми інноваційно-технологічної модернізації водогосподарського комплексу Україна на основі використання позитивного зарубіжного досвіду та сучасних форм інвестиційного забезпечення, структурної перебудови водогосподарської та водоохоронної інфраструктури.The publication analyzes the main trends and sectoral features of water use in the current socio-economic conditions. Ecological and economic problems of water use in certain sectors of the Ukrainian economy have been singled out, and the main problems of the water management complex in the river basins have been systematized. With the aim of solving the problems of economics and managing the national economy, we proposed mechanisms for innovative and technological modernization of the water management complex of Ukraine based on the use of positive foreign experience and modern forms of investment support, structural reorganization of the water management and water security infrastructure.

Анотація наукової статті з екологічних біотехнологій, автор наукової роботи - Колтунович А. С.


Область наук:

  • екологічні біотехнології

  • Рік видавництва: 2017


    Журнал: Вісник економічної науки України


    Наукова стаття на тему 'Аналіз основних тенденцій і секторальних особливостей водокористування в умовах структуризації економіки'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз основних тенденцій і секторальних особливостей водокористування в умовах структуризації економіки»

    ?28. Туристична дiяльнiсть в Укра! Ш у 2015 гаїв. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. - К .: Державна служба статистики Украши,

    2016. - 76 с.

    29. Туристична дiяльнiсть в Укра! Ш у 2016 роцi. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Карма-зiна. - К .: Державна служба статистики Украши,

    2017. - 76 с.

    30. Тіпзш1зеаёш. Уа $ 1 та ухйіё 15.11.2000. ЯП I 2000, 95, 607] хш1іште 01.03.2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.riigiteataja.ee/ Ай; / 13309741? ИаКеШу. - Назва з екрана.

    31. Послуги турістічш. Засоби розмщування. Загальнi вимоги: ДСТУ 4268: 2003. - [Чинний вщ 200407-01]. - К.: Держспоживстандарт Украши, 2003. - 16 с. - (Нащональній стандарт Украши).

    32. Колектівш засоби розмщування в Укра! Ш у 2011 роцi. Статистичний бюлетень / Вщп. за вип. I. В. Калачова. - К .: Державна служба статистики Украши, 2012. - 190 с.

    33. Колектівш засоби розмщування в Укра! Ш у

    2014 гаїв. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. - К .: Державна службаж статистики Украши, 2015. - 200 с.

    34. Колектівш засоби розмщування в Укра! Ш у

    2015 гаїв. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. - К .: Державна служба статистики Украши, 2016. - 200 с.

    35. Колектівш засоби розмщування в Укра! Ш у

    2016 гаїв. Статистичний бюлетень / вщп. за вип. О. О. Кармазша. - К .: Державна служба статистики Украши, 2017. - 200 с.

    А. С. Колтунович

    канд. екон. наук г. Киев

    АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ І секторальних ОСОБЛИВОСТЕЙ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ структурування ЕКОНОМІКИ

    Постановка проблеми. Водогосподарський комплекс є складним поліфункціональним сегментом національного господарства, основу якого складає техніко-технологічна база відтворення, поставки та відведення водних ресурсів. Основними складовими водогосподарського комплексу виступають водопровідно-каналізаційні, водохозяй-ного-меліоративний подкомплекс, а також індустрія промислового водокористування. Переважна більшість водогосподарських та водоохоронних об'єктів перерахованих складових водогосподарського комплексу відрізняється високим рівнем фізичного зносу, а також є морально застарілим. Це вимагає реконструкції, технічного переозброєння цих об'єктів вже на новій технологічній основі. З огляду на це, актуальною проблемою економіки і управління національним господарством є розробка механізмів інноваційно-технологічної модернізації водогосподарського комплексу України на основі використання позитивного зарубіжного досвіду та сучасних форм інвестиційного забезпечення структурної перебудови водогосподарської та водоохоронної інфраструктури.

    Особливо складним є стан матеріально-технічної бази водопровідно-каналізаційного-ного підкомплексу, оскільки значна питома вага водопровідних мереж перебуває в поганому стані; вимагають заміни так звані тимчасові водопроводи, які монтувалися в другій половині 80-х років для обслуговування житлових будинків, побудованих для постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи; значна кількість населених пунктів на депресивних територіях не охоплена централізованим водопостачанням, що вимагає значних капіталовкладень, яких територіальні громади не мають; в незадовільному стані знаходяться дренажні системи

    прибережних смуг водних об'єктів, де сформована розвинена рекреаційна індустрія. Ще складніша ситуація в системах водовідведення. Через фізичну зношеність каналізаційних мереж значні обсяги стічних неочищених вод потрапляють у водні об'єкти, чим збільшують ризики погіршення умов для питного водопостачання.

    Аналіз останніх публікацій і досліджень. Активізації процесів інноваційно-технологічної модернізації окремих секторів економіки країни присвячено безліч наукових праць і досліджень в Україні (О. Амоша, М. Козоріз, В. Геєць, В. Семи-Ноженко), визначені стратегічні напрямки інноваційного розвитку економіки на основі розвитку інтелектуального потенціалу ( Ю. Бажал, В. Іноземцев, М. Краснокутська, В. Соловйов, Д. Сте-ченко), але до сих пір не сформовані на системній основі механізми інноваційно-технологічної модернізації як ключового фактора формування нового технологічного укладу в економічному ному розвитку.

    Мета статті - провести узагальнюючу оцінку стану матеріально-технічної бази відпр-водно-каналізаційного підкомплексу для розробки інвестиційних проектів модернізації об'єктів водогосподарської інфраструктури великих міст, малих міст, селищ міського типу. Потребує подальшого інституційного забезпечення механізм імплементації у вітчизняну практику позитивного досвіду ЄС щодо спільного фінансування проектів модернізації водопровідно-каналізаційну-ційного господарства для подальшої конвергенції європейської та вітчизняної систем модернізації водопровідних, каналізаційних і дренажних об'єктів. Повинні бути проаналізовані позитивні прецеденти впровадження орендних і концесійних схем використання водоканалів великих міст

    (Одеса, Луганськ) на предмет їх поширення в інші регіони України.

    Основні результати дослідження. З метою виявлення найбільш детермінують забруднення поверхневих вод зупинимося на аналізі рівня забруднення найбільш багатоводних басейнів річок України.

    Басейн р. Західний Буг. Найбільш забрудненим водним об'єктом зазначеного басейну є р. Полтва, що приймає близько 500 тис. М3 / добу стічних вод Львова, частка яких досягає 51% обсягу водного стоку р. Полтва в замикає створі. Скиди стічних вод обумовлюють високий середній вміст мінеральних сполук азоту - до 314 ГДК, максимальні концентрації яких досягають рівня 14-34 ГДК. Високий вміст органічних речовин призводить до постійного дефіциту кисню, концентрації якого в 2006 році знижувалися до 2 мг / дм3. Після впадання р. Полтва в р. Західний Буг її вплив проявляється на значній відстані [1].

    Басейн р. Дунай. На відміну від попередніх років, найбільше забруднення поверхневих вод басейну Дунаю було характерно для його карпатських приток. Досить значним залишається забруднення вод басейну Дунаю важкими металами. Найбільш високі разові концентрації міді зафіксовані в воді річок Тиса, Уж, Сірет, Прут, Чорний Черемош (3040 ГДК), цинку - в річках Прут, Черемош (1228 ГДК), заліза - в річках Тиса, Чорна Тиса, Віче, Уж, Шопурка (11-19 ГДК), марганцю - в Сірет (1516 ГДК). У той же час вміст важких металів в нижній частині Дунаю продовжувала зменшуватися. У більшості випадків забруднення поверхневих вод викликані впливом населених пунктів через скидання неочищених стічних вод.

    Басейн р. Дністер. Річка Дністер є другою за водністю в Україні, яка має загальну водозабірну площа 72,9 тис. Км2, при цьому на території України знаходиться 53,5 тис. Км2. На території України знаходяться верхів'я Дністра та його пріустьевие частина [2].

    В межах Львівської області Дністер забруднюється скидами стічних вод підприємств області як безпосередньо, так і через притоки Тисмениця, Стрий. Верхня течія річки забруднюється стічними водами комунальних підприємств м Самбора, с. Калинів Львівської області. Нижче за течією Дністра скидають недостатньо очищені стічні води комунальних підприємств. Результатом неефективної роботи очисних споруд наведених вище організацій можна пояснити перевищення гідрохімічних показників по азоту амонійного в створах с. Розвадів і с.Журавно Львівської області.

    У поверхневих водах басейну Дністра, починаючи з 2001 року постійно зростає вміст сполук мінерального азоту, фосфору, органічних речовин. Води р. Тисмениця характеризуються високим рівнем забруднення в басейні Дністра практично по всіх досліджуваних показників і при впадінні в Дністер роблять значний вплив на його екосистему. Протягом всього року тут спостерігається недостатній рівень насичення води киснем, а двічі на рік його концентрації знижувалися до критичного рівня - 3 мг / дм3. Незважаючи на майже деся-

    річну тенденцію до зменшення вмісту важких металів, забруднення річок басейну Дністра зазначеними компонентами залишається високим. Максимальні концентрації різних металів, як правило, відзначаються нижче населених пунктів розташованих уздовж Дністра.

    Басейн р. Південний Буг. Річка Південний Буг належить до великих річках басейну Чорного моря. Довжина річки 806 км, водозбірна площа 63,7 тис. Км2 і є єдиним великим річковим басейном, який повністю знаходиться на території України. На території Хмельницької області починається формування водозбору басейну річки Південний Буг на рівнинній і лісистій території.

    Хімічне забруднення поверхневих вод басейну Південного Бугу після його зростання в 2002 році довгий час утримується на стабільному рівні. Найбільш істотним забрудненням характеризувалися води Південного Бугу в створі Хмельницький і Ін-гул в створі Кіровограда. Характер забруднення води в зазначеному створі свідчить про надходження великої кількості недостатньо очищених стічних і поливомийні вод Хмельницького, вплив якого тягнеться на значний відрізок Південного Бугу та істотне поліпшення якості води спостерігається тільки у Вінниці.

    Басейн р. Дніпро. Природно-кліматичні відмінності призвели до значної строкатості складу головних іонів і мінералізації води. Річки, що протікають в районі відрогів Донецького кряжа мають високий вміст розчинених солей (2-3 тис. Мг / дм3) і сульфатний тип води. Гірничо-видобувний комплекс, розвинений в цьому регіоні, призводить до збільшення природного вмісту сульфатів за рахунок скидання шахтних вод. Характерною особливістю вод басейну Дніпра є повсюдне зростання вмісту біогенних елементів (мінеральних сполук азоту та фосфору) [3].

    Незважаючи на майже десятирічну тенденцію до зменшення в водах басейну специфічних забруднюючих речовин (важких металів, нафтопродуктів, фенолів), що потрапляють в поверхневі води в результаті діяльності людини, їх зміст в басейні Дніпра досі залишається суттєвим.

    Середня концентрація нафтопродуктів протягом року склала 0,025 мг / дм3. Найбільші концентрації нафтопродуктів відзначалися в воді р. Горинь, Славута і її притоки р. Устя, м Рівне. В цілому в басейні спостерігається позитивна тенденція до зменшення за останнє десятиліття вмісту у воді пестицидів.

    Основними забруднюючими елементами води верхньої частини річки Дніпро та його приток є біогенні елементи - гумінові, органічні і азотні сполуки, залізо, що надходять з болотистих територій водозбору верхнього Дніпра і його верхніх приток Прип'яті та Ужа, а також утворюються в слабопроточних водосховищах каскаду внаслідок інтенсивного розмноження фітопланктону (цвітіння) в літній період.

    Найбільше біогенне забруднення спостерігається в Київському водосховищі, якість води якого починаючи з 2003 року почало поступово погіршуватися. Слід зазначити, що на гідрохімічний стан води Київського і верхньої частини Канівського водосховищ істотно впливають води

    68

    В1СНІК ЕКОНОМІНО1 НАУКИ УКРА1НІ ф

    Прип'яті. Результати досліджень, виконаних протягом 1996-2006 років в створах спостереження, розташованих на Прип'яті та її притоках у Рівненській та Київській областях підтверджують, що основна частина забруднення, в першу чергу у вигляді високогуміно-вих органічних сполук і радіонуклідів, надходить в Прип'ять.

    Річки Приазов'я. Для поверхневих вод Приазов'я характерно не тільки значний вміст розчинених солей, але і високе забруднення сполуками азоту, що в останнє десятиліття має тенденцію до збільшення. Висока мінералізація приводить в непридатність поверхневі води Приазов'я для питного, а в деяких випадках і для промислового водокористування. Останнім часом найбільш забрудненими мінеральними сполуками азоту були води річок Кринка і Булавін.

    Основними осередками забруднення річок є великі промислові центри (Донецьк, Єнакієве, Маріуполь), що скидають недостатньо очищені стічні води. Особливо ситуація погіршується влітку, коли природний стік річок мінімальний. Це тягне за собою зміну фізико-хімічних форм важких металів і їх перехід в розчинений стан, в результаті чого підвищується токсичне забруднення середовища [4].

    Басейн р. Сіверський Донець. Загальний рівень забруднення вод річок басейну Сіверського Дінця в останні рік значно підвищився. Для цього басейну характерний високий вміст сполук азоту, що пов'язано як з природними умовами, так і з антропогенним фактором. Середньорічна вміст азоту амонійного коливався в межах 16 ГДК, азоту нітратного - 1-16 ГДК, а їх абсолютні величини перевищили показники попередніх років.

    Концентрації нафтопродуктів по досягненні ними найменших за останнє десятиліття значень практично не змінилися. Максимальне забруднення характерно для вод р. Біленька - 0,18 мг / дм3 (близько 4 ГДК), що протікає в межах м Лисичанська.

    Одним з основних пріоритетів національної екологічної політики є поліпшення екологічного стану басейнів Чорного і Азовського морів. Має місце деяке зменшення скидів стічних, шахтно-кар'єрних і колекторно-дренаж-них вод в басейн Азовського моря, але скиди в басейн Чорного моря знаходяться на стабільному рівні. Така ж динаміка має місце і щодо скидів стічних вод в поверхневі об'єкти [5].

    Якщо цей імператив (залежність економічного процвітання від екологічного стану водних об'єктів) закласти в основу регіональної економічної і екологічної політики, то це дозволить якісно поліпшити стан навколишнього середовища в регіоні і тим самим забезпечити сприятливі умови для самовідтворення водних об'єктів басейнів Чорного і Азовського морів.

    Особливе занепокоєння викликає різке зростання скидів забруднених стічних вод у поверхневі об'єкти басейну Азовського моря. Причиною такої ситуації є зневага з боку керівників промислових підприємств (в першу чергу підприємств гірничо-металургійного комплексу) вимогами дотримання природоохоронного законодавства.

    Багатьма рухав виключно економічний інтерес в зв'язку з тим, що національна екологічна політика не оперує достатнім набором інструментів, які змушували б промисловців мінімізувати скиди стічних забруднених вод в природні водні об'єкти. Однією з основних екологічних проблем раціоналізації водокористування є збереження екологічної стійкості Чорного і Азовського морів.

    Механізм реалізації Програми охорони та відтворення Чорного і Азовського морів прямував на виконання основних напрямків і завдань державної політики з охорони та відтворення довкілля, сталого використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні шляхом: координації діяльності всіх суб'єктів управління і господарювання в області охорони і відновлення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів, рішення регіональних проблем шляхом залучення коштів бюджетів різного рівня і кошти інвесторів; концентрації зусиль всіх суб'єктів управління і господарювання в Азово-Чорноморському регіоні на розробку і реалізацію заходів щодо поліпшення і стабілізації екологічної ситуації, як в окремих районах, так в регіоні в цілому.

    Основними екологічними проблемами Азовського і Чорного морів є: високий рівень забруднення морських вод; загроза непоправної втрати біорізноманіття та біотичних ресурсів моря; зменшення обсягів вилову риби та заготовки морепродуктів; зниження якості морських рекреаційних ресурсів; руйнування морського берега та інтенсифікація негативних геологічних процесів, деградація земель прибережної смуги.

    Висновки та рекомендації. На сьогоднішній день основними водокористувачами виступають промислові підприємства, діяльність яких відрізняється високим рівнем втрат води при транспортуванні, що в кінцевому підсумку призводить до високої по-доемкость готової продукції. На більшості підприємств відсутні системи повторного водопостачання, вимагає додаткового залучення для потреб виробництва значних обсягів свіжої води [9]. На сьогодні першочерговим завданням забезпечення економного водокористування в сфері промислового виробництва є розробка механізму стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності (основних водокористувачів) до впровадження оборотних систем водопостачання, а також модернізації водозаборів і систем водовідведення. Необхідно також проведення пілотного проекту реконструкції існуючих систем водопостачання на основі використання форм та джерел інвестиційного забезпечення [8], апробованих в країнах Європейського Союзу, для формування інструментарію імплементації такого досвіду на більшості промислових підприємств.

    У зв'язку із загостренням глобальної продовольчої кризи і підвищенням рівня капіталізації вітчизняного аграрного сектора зріс інтерес до розширеного відтворення потенціалу агропромислового виробництва, яке знаходиться в зонах зрошення та осушення. Сьогодні відбувається пожвавлення діяльності тільки по модернізації зрошувальних систем, щоб відновити докризові

    площі посівів традиційних для цього регіону культур [6]. Проблема полягає в механізмах встановлення партнерських відносин між власниками міжгосподарських гідротехнічних споруд і суб'єктами підприємницької діяльності, щоб форсувати впровадження систем краплинного зрошення, проводити інноваційно-технологічну модернізацію внутрішньогосподарських систем зрошення, сприяти формуванню кластерних об'єднань для відновлення потенціалу зрошення на найбільш депресивних територіях. Що стало б черговим імпульсом щодо формування регіональних інноваційних систем в умовах децентралізації [7].

    Значний потенціал з нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції як рослинницької, так і тваринницької має місце в зоні проведення осушувальних меліо-рацій. Сьогодні потребують модернізації міжгосподарські і внутрішньогосподарські гідротехнічні споруди в більшості адміністративних районів зони Полісся. Обсяги фінансування із загального фонду Державного бюджету є мізерними, прояви фінансування зі спеціальних фондів рідкість, тому інноваційно-технологічна модернізація виробничо-технічного потенціалу меліоративних систем стане можливою в результаті збільшення обсягів інвестування за рахунок інтегрованих підприємницьких об'єднань, які вже тривалий період працюють в аграрній сфері, і іноземних фінансово-кредитних структур. Для того, щоб держава не була усунена від традиційних для себе функцій, проекти модернізації меліоративних систем в зоні осушення із залученням іноземних інвесторів,

    повинні проходити в рамках укладення угод державно-приватного партнерства.

    Список використаних джерел

    1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

    2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http: // me.gov.ua/.

    3. Міністерство екології та природних ресурсів України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http: // www.menr.gov.ua/.

    4. Державне агентство водних ресурсів України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http: // www.scwm.gov.ua/.

    5. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http: // minregion.gov.ua/.

    6. Міністерство аграрної політики і продовольства України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. - Режим доступу: http: // www.minagro.gov.ua/.

    7. Ляшенко В.1. Регюнальш Науковi центри НАН Украши та МОН Украши як ядро ​​розбудови регю-нальних шновацшніх систем в условиях децентралiзацil / В.1. Ляшенко, 1.Ю. Пдорічева // Економiчна вюнік Донбасу. - 2017. - №1. - С. 13-20.

    8. Геєць В.М. 1нновацшна прикрашені 2020: нацю-нальна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш .; НАН Украши. - К., 2015. - 336 с.

    9. Федулова Л.1. Перспективи шновацшно-техно-лопчного розвитку промісловосп Украши / Л.1. Федулова // Економжа Украши. - 2008. - № 7. - С. 24- 36.

    М. Ю. Куриляк

    Тернопльській нацюнальній економ1чній утверсітет

    ТРАНСФОРМАЦ1Я еВРОШТЕГРАЦШНІХ НАМ1Р1В УКРА1НІ

    В КОНТЕКСТІ! БРЕКЗІТУ

    Постановка проблеми. 1манентною рісою станов-лення Европейське! штеграцп е Виникнення криз i ге-нерування Нових напрямiв мiждержавніх форм кооперацій залишуся обострения внутрiшнього характеру сталося через французьке i нiдерландське «ш» Конституцій 6С. Проти, віборчi компані у Франці, Нщер-Ланд i Шмеччіш прізупінілі Тиск правих партiй, яю е Головними ворогами Европейське! штеграцп. Водночас, на континенту вініклі новi крізовi явіща, среди якіх мiграцiйна кризу; обострения вiд-носин мiж 6С i Росiя вокруг укра! нського питання; кризу євроатлантичних вщносін. Зрештою, референдум у Велікш Брітан11 23 червня 2013 року относительно ві-ходу iз кладу 6С. Це пріменшуе геоекономiчну i гео-Полiтична «Вагу» 6С та загрожуе «ефектом домiно» i может прізвесті навггь до розпад союзу. Проти, 6С, як i в некогда, мусіть пошукуваті шляхи до розв'язання кризиса едносі з тім, щоб війта з нє! ще

    б ^ льш единим i ефективного союзом. Йдет про подалі Розширення 6С за рахунок кра! Н-кандидата та шшіх, Аджея Жодна з кра! Н, якi НЕ е членами 6С могут нінi компенсуваті за юнуючім потенцiалом віхiд iз Союзу Велико! Брітанп. З Огляду на проевро-пейськ! Прагнення Укра! ні, Отримання статусу асощ-Йованна члена, вона может стать у довгостроковш пе-рспектівi одним iз напрямiв розв'язання проблеми Брекзіту.

    Аналiз останн1х дослiдження i публжацш. Проблема Брекзіту для науковцiв-мiжнароднікiв Почаїв розгля-датися пiсля рiшенням Велико! Бріташ! относительно Вихід з 6С. А. Громико дослiджуе аспекти поличного лiдер-ства в 6С, змші спiввiдношення сил Провідна его ^ раюв унаслiдок Брекзіту. Вiн акцентуе Рамус на уш-кальностi i неповторносі 6С як суто захiдноевропей-сько! моделi з Певного включенням в нє! 1спаш !, Пор-тугал1! i ГрецГ !, та усвiдомленням положення договору

    70

    В1СНІК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ прикрашені


    Ключові слова: Водогосподарське КОМПЛЕКС /інноваційно-технологічна модернізація /екологічні проблеми /СТРУКТУРУВАННЯ економіки /Водні ресурси /WATER MANAGEMENT COMPLEX /INNOVATION AND TECHNOLOGICAL MODERNIZATION /ENVIRONMENTAL PROBLEMS /ECONOMIC STRUCTURING /WATER RESOURCES /водогосподарського комплексу /ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ /ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ /Структуризації ЕКОНОМІКИ /ВОДЯНІ РЕСУРСИ

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити