У статті представлений огляд про наслідки наймасштабніших аварій в світі, віднесених до 6-му і 7-му рівням наслідків за класифікацією INES в атомній енергетиці. Метою дослідження було показати як може вплинути аварія АЕС на темпи розвитку атомної енергетики. В результаті дослідження було дано оцінку впливу за результатами доповідей різних служб, урядів і вчених, короткий опис яких дано в статті.

Анотація наукової статті з енергетики та раціонального природокористування, автор наукової роботи - Мухамеджанова Є.Р., Акатов В.А.


The article presents an overview of the biggest world accident consequences, related to the 6-th and 7-th levels of impact according to INES nuclear power classification. The purpose of the research to show how the nuclear power plant accident could affect the rate of development of nuclear energy. As a result of the study, an assessment is made of the impact on the results of reports of various services, governments and scientists, a brief description of which is given in the article.


Область наук:

  • Енергетика і раціональне природокористування

  • Рік видавництва: 2017


    Журнал: Глобальна ядерна безпека


    Наукова стаття на тему 'Аналіз найбільших аварій на радіаційних об'єктах і їх вплив на темпи розвитку атомної енергетики в світі'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз найбільших аварій на радіаційних об'єктах і їх вплив на темпи розвитку атомної енергетики в світі»

    ?ГЛОБАЛЬНА ЯДЕРНА БЕЗПЕКА 2017 №3 (24), С. 110-114

    КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ І _ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ _

    ТЕРИТОРІЙ РОЗМІЩЕННЯ ОБ'ЄКТІВ АТОМНОЇ ГАЛУЗІ

    УДК 621.039

    АНАЛІЗ НАЙБІЛЬШИХ АВАРІЙ НА РАДІАЦІЙНИХ ОБ'ЄКТАХ І ЇХ ВПЛИВ НА ТЕМПИ РОЗВИТКУ АТОМНОЇ

    ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ

    © 2017 О.Р. Мухамеджанова, В.А. Акатов

    Московський державний технічний університет ім. Н. Е. Баумана, Москва, Росія

    У статті представлений огляд про наслідки наймасштабніших аварій в світі, віднесених до 6-му і 7-му рівням наслідків за класифікацією INES в атомній енергетиці. Метою дослідження було показати як може вплинути аварія АЕС на темпи розвитку атомної енергетики. В результаті дослідження було дано оцінку впливу за результатами доповідей різних служб, урядів і вчених, короткий опис яких дано в статті.

    Ключові слова: INES, аварія, темпи розвитку, АЕС.

    Надійшла до редакції: 10.09.2017

    До катастрофи на Чорнобильській АЕС (1986) атомна енергетика розвивалася швидко, темпи її розвитку в 1980-1985 рр. становили близько 15%. Після Чорнобильської катастрофи темпи розвитку світової атомної енергетики сповільнилися. У багатьох країнах були припинені програми розвитку атомної енергетики, а в ряді країн взагалі відмовилися від намічених раніше планів щодо її розвитку. Тому, до 2011 р на АЕС, що працюють в 37 країнах світу, вироблялося 9-10% світового виробництва електроенергії. Після аварії 11 березня 2011 року на АЕС (Фукусіма-1) в Японії питання про новий перегляд політики розвитку ядерної енергетики в багатьох країнах встав особливо гостро. Національні програми виробництва енергії на АЕС були переглянуті, що вплине на майбутні темпи розвитку атомної енергетики в світі.

    КЛАСИФІКАЦІЯ АВАРІЙ НА АЕС

    Аварії на АЕС за масштабом класифікуються відповідно до міжнародної 7- бальною шкалою ядерних подій (INES). За версією Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) сьомим (великим) рівнем небезпеки за всю історію розвитку атомної енергетики оцінюються три аварії - це катастрофи на хімкомбінаті «Маяк» (Коштом, 1957), Чорнобильської АЕС (1986) і АЕС «Фукусіма-1 »(2011) [2].

    Чорнобильська катастрофа, СРСР (нині Україна). 26 квітня 1986 року

    Рейтинг: 7 (велика аварія)

    Через порушення в системі забезпечення безпеки реактора і помилок при експлуатації реактор четвертого енергоблоку перегрівся і був повністю зруйнований вибухом. Моментально почалася пожежа, який не припинявся 10 діб. За цей час

    © Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ» 2017

    сумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ЕБк. Радіоактивного забруднення піддалося більше 200 тис. Кв. км, з них 70% - на території України, Білорусії та Росії. Найбільш забруднені були північні райони Київської і Житомирської обл. Української РСР, Гомельська обл. Білоруської РСР і Брянська обл. РРФСР. Радіоактивні опади випали в Ленінградській обл., Мордовії і Чувашії. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією. У зоні аварії працювали сили і засоби Міноборони, Держгідромету та МОЗ СРСР. У ліквідації наслідків аварії брали участь понад 600 тис. Чоловік. Був розроблений проект саркофага, який отримав назву «Укриття». На будівництво Укриття пішло 400 тисяч кубометрів бетонної суміші і 7 тисяч тонн металоконструкцій. Об'єкт був побудований в найкоротші терміни (206 діб). У будівництві Укриття було задіяно 90 тисяч осіб [1], керував монтажними роботами В. І. Рудаков. Пізніше спорудження було дана неофіційна ім'я «Саркофаг». Від променевої хвороби різного ступеня постраждали більше 100 тисяч чоловік, а 30-кілометрова зона вже 30 років залишається безлюдною. Станція назавжди припинила свою роботу лише 15 грудня 2000 року.

    АЕС «Фукусіма-1», Японія. 11 березня 2011 Рейтинг: 7 (велика аварія)

    Аварія викликана землетрусом і цунамі. Землетрус магнітудою 9 привело до відключення електропостачання АЕС, а викликане землетрусом цунамі - до затоплення і відключення резервної дизельної електростанції, в результаті чого припинилося охолодження реакторів, стався перегрів і вибух реактора першого енергоблоку АЕС. Викиди радіоактивних речовин за станом на 12 березня 2011 року склали 0,15 ЕБк йоду-131 і 12 ТБк цезію-137 [4].

    Коштом, СРСР (нині Росія). 29 вересня 1957 року Рейтинг: 6 (серйозна аварія)

    Киштимська аварія - дуже серйозна радіаційна техногенна аварія на хімкомбінаті «Маяк», розташованому в закритому місті «Челябінськ-40» (з 1990-х рр. - Озерськ). Аварія отримала свою назву Киштимскій з тієї причини, що Озерськ був засекречений і був відсутній на картах до 1990 року, а Коштом - найближчий до нього місто. 29 вересня 1957 року через вихід з ладу системи охолодження стався вибух ємності об'ємом 300 м3, де містилося близько 80 м3 високорадіоактивних ядерних відходів. Вибухом, оцінюваним в десятки тонн в тротиловому еквіваленті, ємність була зруйнована, бетонне перекриття товщиною 1 метр вагою 160 тонн відкинуто в сторону, в атмосферу було викинуто радіоактивні речовини 0,74 ЕБк. При цьому хмара радіоактивних речовин було піднято вибухом на висоту 1 -2 км. Протягом 10-11 годин радіоактивні речовини випали протягом 300-350 км в північно-східному напрямку від місця вибуху (за напрямком вітру). Понад 23 тис. Квадратних кілометрів виявилися в забрудненій радіонуклідами зоні. На цій території знаходилося 217 населених пунктів з більш 280 тисячами жителів, ближче всіх до епіцентру катастрофи було кілька заводів комбінату «Маяк», військове містечко і колонія ув'язнених. Для ліквідації наслідків аварії залучалися сотні тисяч військовослужбовців і цивільного населення, які отримали значні дози опромінення. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок вибуху на хімкомбінаті, отримала назву "Східно-Уральський

    радіоактивний слід ". Загальна його довжина склала приблизно 300 км, ширина -5-10 км [5].

    Ці аварії змінили сотні тисяч доль, завдали величезних економічних збитків і нищівний удар по атомній галузі, але це тільки очевидні наслідки катастрофи, а є й інші, відгомони яких світова громадськість досі відчуває на собі.

    СУЧАСНИЙ СТАН АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СВІТІ

    В даний час налічується 450 діючих ядерних енергетичних реакторів в 31 країні світу. Згідно з доповіддю про стан індустрії ядерної енергетики на 2016 рік в галузі спостерігається спад. Пік виробництва ядерної енергії був зафіксований в 2006 році (2660 ТВтч). Частка ядерної енергетики в глобальному виробництві електрики знизилася з 17,6% в 1996 році до 10,7% в 2016 році. 158 реакторів були остаточно зупинені.

    Лідирують в області використання атомної енергетики США, де в експлуатації знаходиться 109 енергоблоків загальною електричною потужністю 105,4 ГВт. У Франції працює 56 енергоблоків потужністю 61 ГВт. Далі слід Японія, де працює 52 енергоблоки загальною потужністю 44 ГВт, і Німеччина з 20 енергоблоками потужністю 23,5 ГВт.

    Дуже активно розвивається Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР), в якому обмежені в запасах палива і гідроресурсів держави приділяють велику увагу національних програм по ядерній енергетиці. З 53 споруджуваних енергоблоків 20 споруджується в Азії і на Далекому Сході. Планується, що через 1015 років загальна кількість комерційних реакторів в АТР наблизиться до 120, а в 2030 р Тут діятимуть більш третини всіх АЕС світу.

    Збільшення обсягу генеруючих потужностей буде здебільшого відбуватися в країнах, які вже мають ядерно-енергетичні програми. До 2030 року число країн з діючими АЕС зросте з 31 до 35. Найбільш ймовірні кандидати: Литва, ОАЕ, Туреччина, Білорусь, В'єтнам, Польща.

    У той же час в світі існує протилежні тенденції стагнації і навіть відмови від ядерної енергетики. Італія стала єдиною країною, яка закрила всі наявні АЕС і повністю відмовилася від ядерної енергетики. Бельгія, Німеччина, Іспанія, Швейцарія здійснюють довгострокову політику щодо відмови від ядерної енергетики. Після аварії на АЕС Фукусіма-1 деякі держави (Нідерланди, Тайвань, Швеція), в яких є АЕС, планували відмовитися від атомної енергетики, але в даний час вони припинили такі заходи [6].

    ВИСНОВОК

    Атомна енергетика є надійним і економічно вигідним способом забезпечення країни електроенергією. Аварія на японській АЕС показала, що забезпечення безпеки радіаційних об'єктів завжди має перебувати в пріоритеті. Розглянуті аварії показали, що навіть самі високотехнологічні об'єкти з найсучаснішим рівнем безпеки на різних проміжках часу можуть призвести до незворотних наслідків. При цьому всі 3 катастрофи пов'язані з припиненням охолодження активної зони.

    В даний час в багатьох країнах призупинено експлуатацію окремих енергоблоків АЕС, переглянуті програми розвитку атомної енергетики країн, переглядаються заходи щодо посилення вимог безпеки, зокрема,

    вживають таких заходів: посилення стандартів безпеки АЕС; заміна застарілих реакторів на сучасні; підвищення заходів безпеки на стадіях проектування і будівництва енергоблоків АЕС.

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Керівництво для користувачів міжнародної шкали ядерних і радіологічних подій [Текст] / МАГАТЕ і ОЕСР. Вид-во МАГАТЕ. - 2008. - 238 с.

    2. Аварія на Чорнобильській АЕС і її наслідки: Інформація ГК АЕ СРСР, підготовлена ​​для наради в МАГАТЕ [Текст] / Доповідь ЦК АЕ СРСР. - Відень, 25-29 серпня 1986.

    3. Дмитрієв, В.М. Чорнобильська аварія: Причини катастрофи [Текст] / В.М. Дмитрієв // Безпека в техносфери. - 2010. - №1. - С. 38.

    4. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та їх подолання: двадцятирічний досвід [Електронний ресурс] // доп. експерт. групи "Екологія" Чорнобая. форуму. - 2008. - Режим доступу: URL: http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239r_web.pdf. - 10.03.2017.

    5. Гурачевскій, В.Л. Введення в атомну енергетику. Чорнобильська аварія і її наслідки: [Текст] / В.Л. Гурачевскій // Міністерство сільського господарства і продовольства Республіки Білорусь, УО «Білоруський державний аграрний технічний університет». - 2013. - 187 с.

    6. Причиною аварії на АЕС «Фукусіма-1» став людський фактор: доповідь [Електронний ресурс] // РІА-новини: мережевий журн. - 05.07.2012. - Режим доступу: URL: https://ria.ru/eco/20120705/692257114.html - 10.03.2017.

    7. Medvedev Zh. A. Nuclear Disaster In The Urals. TBS The Book Service Ltd, 1979, ISBN 0-20795896-3 / 0-207-95896-3.

    8. Романов, Г.Н. Киштимська аварія: секрети і міфи (західний аналіз аварії 1957 г.) [Текст] / Г.М. Романов // Питання радіаційної безпеки. - 1997. - №3. - С. 63-71.

    9. Тихонов, М.В. та ін. Уроки Чорнобиля і Фукусіми: культура і концепція безпеки на об'єктах використання атомної енергії [Текст] / М.В. Тихонов, М.І. Рилов // Екологічні системи та прилади. - 2013. - №12. - С. 38-50.

    10. Білорусь і Чорнобиль: 25 років. - Мінськ: Інститут радіології, 2012. - 103 с.

    11. Атомна енергетика в XXI столітті, міжнародна конференція: тези доповідей. - Мінськ: Національна академія наук Білорусі, 2011. - 41 с.

    12. Пономарьов-Степовий, М.М. Роль атомної енергетики в структурі світового енергетичного виробництва XXI століття [Текст] / М.М. Пономарьов-Степовий // Екологічні системи. -2006. - № 8.

    REFERENCES

    [1] Rukovodstvo dla polzovatelei megdynarodnoi skali idernux u radiologicheskix sobitii. MAGATE [Guidelines for Users of the International Scale of Nuclear and Radiological Events. IAEA]. 2008. -238 p. (In Russian)

    [2] Avaria na Chernobilskoy AEC u ee posledstvia: Informatcia USSR dlya MAGATE [Accident at the Chernobyl Nuclear Power Plant and its Consequences: Information of the Civil Aviation Committee of the USSR prepared for the IAEA meeting]. Vienna, 25-29, August, 1986. (in Russian)

    [3] Dmitriev V.M. Chernobylskay avaria: Prichina katastriphi [Chernobyl Accident: Causes of the Disaster]. Safety in technosphere 2010, №1, p. 38. (in Russian)

    [4] Ecologicheskie posledstvia avarii na Chernobylskoy AEC u ih preodolenie: 20 opit doklad gruppi Ecologia [Ecological Consequences of the Chernobyl Disaster and Overcoming Them: Twenty Years of Experience, report of "Ecology" expert group], 2008. Available at: http: //www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1239r_web.pdf

    [5] Gyrachevskii V.L. Vvedenie v atomnyu energetiky. Chernobilskai аavaria u ee posledstvia [Introduction to Nuclear Power. Chernobyl Accident and its Consequences:] BGATU. - 2013. -187 с.

    [6] Prichinou avarii na AEC Fukushima-1 stal chelovecheskii factor: doklad. 05.07.2012. [The Cause of the Accident at the "Fukushima-1" Nuclear Power Plant was the Human Factor: a report] Available at: https://ria.ru/eco/20120705/692257114.html (in Russian)

    [7] Medvedev Zh.A. Nuclear Disaster In The Urals. TBS The Book Service Ltd, 1979, ISBN 0-20795896-3 / 0-207-95896-3. (In English)

    [8] Romanov G.N. Kishtimskay avaria: sekreti u mifi (zapadnii analiz avarii 1957 g.) [Kyshtym Accident: Secrets and Myths (Western Analysis of the 1957 Accident)] Issues of radiation safety, 1997, №3, pp. 63-71. (In Russian)

    [9] Tihonov M.V., Rilov M.I. Yroki Cgernobyl u Fukushima: kultura i kontseptia bezopasnosti na obiektax ispolizovania atomnai energii [Lessons of Chernobyl and Fukushima: Culture and the Concept of Safety at Nuclear Facilities]. Ecological systems and devices, 2013, №12, pp. 38-50. (In Russian)

    [10] Belarus and Chernobyl: 25 years. Minsk. Pub. Institute of radiology 2012, 103 p. (In Russian)

    [11] Atomnaya energetika v XXI veke, megdunarondnai konfernzia: tezisi dokladov [Nuclear Energy in the XXI Century, International Conference: abstracts.]. Minsk. Pub. The national Academy of Sciences of Belarus, 2011, 41 p. (In Russian)

    [12] Ponomarev-Stepnoi N.N. Rol atomnoi energetiki v srukture mirovogo energeticheskogo proizvodstvo XXI veka [Role of Nuclear Power in the Structure of the World Energy Production of the 21st Century]. Environmental systems, 2006, №8. (In Russian)

    Analysis of Major Accidents at Radiation Facilities and their Impact on World Nuclear Energy Development

    E.R. Mukhamedzhanova *, V.A. Akatiev *

    Bauman Moscow State Technical University «BMSTU», 2nd Bauman Str., 5, Moscow, Russia 105005 e-mail.ru: muk-lena46 @ yandex. ru e-mail.ru: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

    Abstract - The article presents an overview of the biggest world accident consequences, related to the 6-th and 7-th levels of impact according to INES nuclear power classification. The purpose of the research - to show how the nuclear power plant accident could affect the rate of development of nuclear energy. As a result of the study, an assessment is made of the impact on the results of reports of various services, governments and scientists, a brief description of which is given in the article.

    Keywords: INES, accident, pace of development, nuclear power plants.


    Ключові слова: INES /АВАРІЯ /Темпи РОЗВИТКУ /АЕС /ACCIDENT /PACE OF DEVELOPMENT /NUCLEAR POWER PLANTS

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити