Проведено оцінку основних морфометричних показників коркового речовини наднирників в динаміці раннього періоду термічного опікового шоку.

Анотація наукової статті з біотехнологій в медицині, автор наукової роботи - Мозер Сергій Олексійович, Митрошин Олександр Миколайович, Чекушкін Олександр Олександрович, Мялін Олександр Миколайович, Кисельов Володимир Володимирович


Область наук:
  • Біотехнології в медицині
  • Рік видавництва: 2008
    Журнал: Известия вищих навчальних закладів. Поволзький регіон. Медичні науки

    Наукова стаття на тему 'Аналіз морфометричних показників коркового речовини надниркових залоз при опіковому шоці'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз морфометричних показників коркового речовини надниркових залоз при опіковому шоці»

    ?УДК 616-001.17 + 616. 45

    С. А. Мозер, А. Н. Митрошин, А. А. Чекушкін,

    А. Н. Мялін, В. В. Кисельов

    АНАЛІЗ морфометричних показників коркового речовини надниркових залоз ПРИ опіковому шоку

    Проведено оцінку основних морфометричних показників коркового речовини надниркових залоз в динаміці раннього періоду термічного опікового шоку.

    Вступ

    В даний час зростає інтерес до вивчення механізмів пошкодження та структурної перебудови органів ендокринної системи, викликаної різними патологічними факторами [1-4].

    З огляду на актуальність опікових травм з частим розвитком шокових станів, при яких відбувається активація ряду органів і систем, нам здалося цікавим виявити основні закономірності морфологічної перебудови коркового речовини надниркових залоз при експериментальному термічному опіковому шоці.

    Матеріал і методи

    Дослідження носило експериментальний характер і здійснювалося на безпородних собаках відповідно до «Правилами гуманного поводження з лабораторними тваринами», методичними вказівками Міністерства охорони здоров'я РФ «Деонтологія медико-біологічного експерименту» (1987), наказами Мінвузу СРСР № 742 від 13.11.84 р «Про затвердження правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин »і № 48 від 23.01.85 р« Про контроль за проведенням робіт з використанням експериментальних тварин ».

    Експериментально тваринам на бічні поверхні грудної клітки наносили глибокий (111б - IV ступеня) термічний опік (10% поверхні тіла) протягом 50-55 с до прогріву підшкірно-жирової клітковини в межах 58-60 ° С. Контроль прогрівання тканин здійснювали методом тканинної термометрії за допомогою мілівольтметра і голчастих термопар, що вводяться під шкіру. Глибину опіку підтверджували при подальшому гістологічному дослідженні обпаленої шкіри.

    Площа опіку розраховували з урахуванням площі поверхні тіла. Площа поверхні тіла тварини знаходили за формулою

    S = 0,116 ^,

    де S - площа поверхні тіла, м2; М - маса тіла, кг [5].

    Про тяжкість наноситься опікової травми в експерименті судили за основними клінічно значимим параметрами центральної гемодинаміки: артеріального тиску (АТ), центральному венозному тиску (ЦВД), периферичної венозного тиску (ПВД), частотою серцевих скорочень (ЧСС), частоті дихальних рухів (ЧДД). Лабораторним показником був гематокрит (Ht). Спостережувані зміни дозволяють говорити про I ступеня опікового шоку (табл. 1) [6].

    Таблиця 1

    Зміни параметрів гемодинаміки при опіку

    етапи дослідження

    Показники Контроль Опік 1 ч 2 ч 3 ч 5 ч

    АТ, мм рт. ст. 104,04 ± 1,27 144,25 ± 2,62 p < 0,001 148,50 ± 2,54 p < 0,001 137,75 ± 2,24 p < 0,001 114,00 ± 1,87 p < 0,001 81,75 ± 2,03 p < 0,001

    ЦВД, мм вод. ст. 52,56 ± 1,33 57,95 ± 2,73 p > 0,05 62,75 ± 2,64 p < 0,01 54,50 ± 2,22 p > 0,05 45,20 ± 2,10 p < 0,01 27,10 ± 1,38 p < 0,001

    ПВД, мм вод. ст. 95,56 ± 1,36 100,70 ± 3,71 p > 0,05 104,85 ± 2,17 p < 0,01 94,40 ± 3,21 p > 0,05 93,05 ± 2,75 p > 0,05 91,40 ± 2,65 p > 0,05

    ЧСС, уд. / Хв 132,16 ± 0,86 156,70 ± 1,74 p < 0,001 148,95 ± 1,43 p < 0,001 145,15 ± 1,08 p < 0,001 139,45 ± 0,98 p < 0,001 133,10 ± 1,20 p > 0,05

    ЧДД, дд. / Хв 22,65 ± 0,24 30,15 ± 0,47 p < 0,001 25,65 ± 0,48 p < 0,001 23,30 ± 0,38 p > 0,05 21,45 ± 0,29 p < 0,01 21,05 ± 0,26 p < 0,001

    Ht,% 40,90 ± 0,36 41,80 ± 0,50 p < 0,05 45,50 ± 0,60 p < 0,001 50,60 ± 0,68 p < 0,001 55,05 ± 0,52 p < 0,001 60,05 ± 0,39 p < 0,001

    Морфометричне дослідження було проведено відповідно до принципів системного кількісного аналізу [7].

    Морфометрические вимірювання проводилися за допомогою програми ImageTool для Windows Vista. Була використана друга версія програмного забезпечення для аналізу зображення на платформі РС, що працює під управлінням операційної системи Microsoft Windows Vista. Фотоапарат за допомогою високошвидкісного інтерфейсу був з'єднаний з комп'ютером. Перетворення в цифрову форму візуалізуються об'єктів здійснювалося автоматично апаратними засобами. Аналіз цифрових даних проводився за допомогою встановленого на комп'ютері програмного забезпечення UTHSCSA ImageTool for Windows у режимі реального часу. Також зрізи піддавалися стереометрическую аналізу за допомогою окуляр-мікрометра.

    Основними критеріями кількісної морфометрії служили найбільш значущі і досить інформативні показники, що дозволяють скласти досить повне уявлення про зміну морфометричних показників досліджуваного органу.

    Для найбільш об'єктивної оцінки морфофункціонального стану кори надниркових залоз використовувалася наступна методика. У кожному препараті проводилися дві перпендикулярні до поверхні надниркової залози лінії, починаючи з внутрішньої поверхні капсули з одного боку і закінчуючи такою з протилежного боку. При цьому визначали ширину коркового речовини, ширину окремих зон, обчислювалося їх процентне співвідношення. У кожній зоні визначалася середня висота ендокріноцітов і середній діаметр ядер профільних полів.

    Результати дослідження

    Після 6 год спостережуваного післяопікових періоду товщина коркового речовини і процентне співвідношення товщини зон не зазнавали істотних змін. Так, товщина кори становила 1490,91 ± 4,38 мкм, співвідношення клубочкової, пучкової і сітчастої зон -15,4, 72,7 і 11,8% відповідно (рис. 1, 2).

    Мал. 1 співвідношення зон коркового речовини, исходн.

    ? клубочковая юна? пучкова тна | сітчаста зона

    Мал. 2 Співвідношення зон коркового речовини, опік після 6 год

    Вплив опіку через 6 годин після нанесення травми відбилося на кількісних показниках. Так, товщина клубочкової зони склала 229,26 ± 0,96 мкм, збільшившись на 11,69% в порівнянні з контрольною серією (табл. 2). Висота ендокріноцітов клубочкової зони досягла 14,22 ± 0,17 мкм, збільшившись на 7,38%, діаметр ядра при цьому склав 9,13 ± 0,21 мкм, що вище контрольних показників на 11,94% (табл. 3).

    Таблиця 2

    Товщина і процентне співвідношення зон кори надниркових залоз при опіку

    Серія Досліджувані показники

    Загальна товщина кори (мкм) Клубочковая зона (мкм) (відсоток товщини) Пучкова зона (мкм) (відсоток товщини) Сітчаста зона (мкм) (відсоток товщини)

    Контроль 1454,93 ± 5,07 202,46 ± 1,12 (13,4%) 1076,03 ± 2,11 (74,4%) 176,44 ± 1,21 (12,2%)

    Опік, 6 ч 1490,91 ± 4,38 р < 0,001 229,26 ± 0,96 р < 0,001 (15,4%) 1084,54 ± 3,05 р < 0,001 (72,7%) 177,11 ± 1,56 р < 0,001 (11,8%)

    Опік, 24 ч 1667,89 ± 5,97 р < 0,001 269,43 ± 1,34 р < 0,001 (16,1%) 1219,15 ± 3,33 р < 0,001 (73,1%) 179,31 ± 1,42 р < 0,001 (10,7%)

    Таблиця 3

    Середні показники висоти ендокріноцітов і діаметра ядра при опіку

    Серія Досліджувані показники

    Клубочковая зона Пучкова зона Сітчаста зона

    Висота клітин (мкм) Діаметр ядра (мкм) Висота клітин (мкм) Діаметр ядра (мкм) Висота клітин (мкм) Діаметр ядра (мкм)

    Контроль 13,17 ± 0,12 8.04 ± 0,07 18,03 ± 0,17 9,06 ± 0,09 10,18 ± 0,14 7,78 ± 0,07

    Опік, 6 ч 14,22 ± 0,17 р < 0,001 9,13 ± 0,21 р < 0,001 18,75 ± 0,31 р < 0,001 9,33 ± 0,37 р < 0,001 10,22 ± 0,23 р < 0,001 7,81 ± 0,12 р < 0,001

    Опік, 24 ч 16,87 ± 1,22 р < 0,001 10,19 ± 0,78 р < 0,001 19,67 ± 1,09 р < 0,001 10,28 ± 0,93 р < 0,001 10,35 ± 0,47 р < 0,001 7,83 ± 0,33 р < 0,001

    Товщина пучкової зони в середньому дорівнювала 1084,54 ± 3,05 мкм, відбулося збільшення на 0,78% від норми (табл. 2). Ендокріноціти пучкової зони мали середню висоту 18,75 ± 0,31 мкм, що вище контрольних показників на 3,84%. Середній діаметр ядра ендокріноцітов пучкової зони достовірно склав 9,33 ± 0,37 мкм, збільшившись на 2,89% (табл. 3).

    Сітчаста зона мала товщину 177,11 ± 1,56 мкм (на 0,38% вище контрольних показників) (табл. 2). Висота ендокріноцітов сітчастої зони дорівнювала 10,22 ± 0,23 мкм, збільшившись на 0,39% в порівнянні з контрольною серією. Діаметр ядра ендокріноцітов сітчастої зони становив 7,81 ± 0,12 мкм (табл. 3).

    Через 24 годин після нанесення опікової травми товщина кори збільшилася на 12,77% і склала 1667,89 ± 5,97, при цьому процентне співвідношення товщини шарів клубочкової, пучкової і сітчастої зон становило 16,1, 73,1 і 10,7% відповідно (рис. 3).

    Мал. 3 Співвідношення зон коркового речовини, опік, 24 ч

    Клубочковая зона до 24 год збільшилася на 24,86% в порівнянні з контрольною серією і склала 269,43 ± 1,34 мкм (табл. 2). Висота ендокріноцітов клубочкової зони в середньому дорівнювала 16,87 ± 1,22 мкм, збільшившись на 21,93%. Середній діаметр ядра ендокріноцітов даної зони склав 10,19 ± 0,12 мкм, що більше контрольних показників на 21,10% (табл. 3).

    Товщина пучкової зони дорівнювала 1219,15 ± 3,33 мкм, збільшившись на 11,74% по відношенню до контрольної серії (табл. 2). Висота ендокріноцітов пучкової зони зросла на 8,34% і склала 19,67 ± 1,09 мкм. середній

    діаметр ядра ендокріноцітов пучкової зони дорівнював 10,28 ± 0,93 мкм, збільшившись на 11,87% (табл. 3).

    Сітчаста зона мала ширину 179,31 ± 1,42 мкм (збільшилася на 1,60%) і склала 10,7% від загальної товщини кори (табл. 2). При цьому висота ендокріноцітов сітчастої зони дорівнювала 10,35 ± 0,47 мкм, середній діаметр ядер склав 7,83 ± 0,33 мкм. Таким чином, два останніх показники збільшилися на 1,64 і 0,64% відповідно (табл. 3).

    висновок

    Результати проведеної морфометрії показали, що в міру прогресування опікового шоку відбувається збільшення клітинних розмірів і ширини зон відбилося і на розмірах всього коркового речовини, у якого змінилося процентне співвідношення шарів. Через 24 годин після нанесення опікової травми відбувалося достовірне збільшення товщини кори на 12,77%. Вона дорівнювала 1667,89 ± 5,97 мкм, при цьому процентне співвідношення товщини шарів клубочкової, пучкової і сітчастої зон становило 16,1, 73,1 і 10,7% відповідно.

    Протягом 24 годин після опікової травми морфометричні показники вказували на високу функціональну активність кори надниркових залоз. Товщина кори збільшувалася за рахунок клубочкової і пучкової зон, а це призводило до зміни процентного співвідношення товщини шарів. Спостерігалося розширення зон кори, збільшення клітинних розмірів і їх ядер (рис. 4, 5).

    12

    10

    9.33 10.19 10.28

    9 .1.4

    8,04 7.78 7.81 7.83

    _ _ _

    контроль

    6 ч

    24 ч

    ? клубочковая зона? пучкова зона | сітчаста зона Рис. 4 Зміна діаметра ядра ендокріноцітов при опіку

    I сітчаста зона

    ? клубочковая зона? пучкова зона

    Мал. 5 Зміна висоти ендокріноцітов при опіку

    Також слід зазначити, що потовщення шарів в основному відбувалося за рахунок збільшення висоти клітин. На кінець доби після нанесення опікової травми найбільш виражені зміни спостерігалися в пучковій зоні кори надниркових залоз, найменш виражені - в сітчастої зоні.

    Підводячи підсумок, слід зазначити, що комплекс морфометричних змін в кірковій речовині наднирників при опіковому шоці набуває компенсаторний характер, що вказує на функціональну активність.

    Список літератури

    1. Епіхеев, А. А. Патоморфологическая оцінка стресових і алкоголь-індукованих пошкоджень і вплив мілдронату на насінники і щитовидну залозу (експериментальне дослідження): автореф. дис. ... доктора мед. наук / А. А. Епіхеев. - М., 2002. - 46 с.

    2. Базелюк, Л. Т. Оцінка цитоморфологічних змін в ендокринних органах експериментальних тварин при комплексній дії угольнопріродной пилу і фізичного навантаження / Л. Т. Базелюк // Токсикологічний вісник. - 2006. - № 1. - С. 27-30.

    3. Spontaneous hypothyroidism in adult women is predicted by small body size at birth and during childhood / E. Kajante, D. I. W. Phillips, C. Osmond [et al.] // J. Clin. Endocrinol. & Metab. - 2006. - Vol. 91. - № 12. - P. 4953-4956.

    4. A perchlorate sensitive iodide transporter in frogs / D. L. Carr, J. A. Carr, R. E. Willis [et al.] // Gen. Comp. Endocrinol. - 2008. - Vol. 156. - № 1. - P. 9-14.

    5. Берхін, Е. Б. Методи експериментального дослідження нирок і водносолевого обміну / Е. Б. Берхін, Ю. І. Іванов. - Барнаул, 1972. - 199 с.

    6. Парамонов, Б. А. Опіки: керівництво для лікарів / Б. А. Парамонов, Я. О. Порембський, В. Г. Яблонський. - СПб. : СпецЛит, 2000. - С. 480.

    7. Автандилов, Г. Г. Основи кількісної патологічної анатомії: навчальний посібник / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 2002. - 240 с.


    Ключові слова: коркового речовини

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити