Дається оцінка часової динаміки сейсмо-іоносферних збурень, що спостерігалися в період перед алжирським землетрусами. Представлені результати аналізу глобальних карт повного електронного вмісту іоносфери (ТЕС), побудованих за даними мережі GPS, з метою виділення іоносферних провісників землетрусів. Для розглянутих землетрусів виявлена ​​специфічна картина іоносферних аномалій можливих провісників землетрусів. Для виявлення локальних структур застосований метод розкладання на природні ортогональні складові.

Анотація наукової статті з наук про Землю і суміжних екологічних наук, автор наукової роботи - Захаренкова І. Е., Лаговський А. Ф., Шагімуратов І. І.


The Analysis of Ionospheric Precursors of the Algerian Earthquakes in May, 2003

The time dynamics of seismo-ionospheric disturbances, which appear 1-5 days prior to Algerian earthquakes, is estimated. We used GPS data and the seismological parameters to investigate TEC-anomalies for these destructive earthquakes. Besides the method of decomposition into natural orthogonal components is applied to reveal local structures in the ionosphere.


Область наук:
  • Науки про Землю та суміжні екологічні науки
  • Рік видавництва: 2005
    Журнал: Вісник Балтійського федерального університету ім. І. Канта. Серія: Фізико-математичні та технічні науки

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз іоносферних провісників алжирських землетрусів в травні 2003 року»

    ?ОБРОБКА СИГНАЛІВ

    УДК 550.510.535

    І.Є. Захаренкова, А.Ф. Лаговський, І.І. Шагімуратов АНАЛІЗ іоносферних провісників алжирського ЗЕМЛЕТРУСІВ У ТРАВНІ 2003 РОКУ

    Дається оцінка часової динаміки сейсмо-іоносферних збурень, що спостерігалися в період перед алжирським землетрусами. Представлені результати аналізу глобальних карт повного електронного вмісту іоносфери (ТЕС), побудованих за даними мережі GPS, з метою виділення іоносферних провісників землетрусів. Для розглянутих землетрусів виявлена ​​специфічна картина іоносферних аномалій - можливих провісників землетрусів. Для виявлення локальних структур застосований метод розкладання на природні ортогональні складові.

    The time dynamics of seismo-ionospheric disturbances, which appear 1-5 days prior to Algerian earthquakes, is estimated. We used GPS data and the seismological parameters to investigate TEC-anomalies for these destructive earthquakes. Besides the method of decomposition into natural orthogonal components is applied to reveal local structures in the ionosphere.

    Вступ

    Протягом ряду років обговорюються ефекти в іоносфері, що викликаються процесами в земній корі і пов'язані з землетрусами. В даний час склалася концепція, згідно з якою за кілька годин -суток до землетрусу над областю вогнища майбутнього землетрусу часто спостерігаються специфічні аномалії в іоносфері, які не можуть бути пояснені факторами сонячно-магнітосферного походження і, отже, можуть бути пов'язані з процесами підготовки землетрусу в області його вогнища в межах літосфери і тропосфери.

    У той же час виділення іоносферних провісників землетрусів пов'язане з необхідністю подолання різних труднощів (відносно невеликі амплітуди іоносферних аномалій, що мають місце перед землетрусом, необхідність фільтрації сейсмо-іоносферних збурень від інших, викликаних іншими факторами, головним чином, сонячно-магнітосферного походження). Крім того, щоб надійно зв'язати іоносферні варіації з наближенням землетрусом, необхідно добре знати всі особливості регіонального поведінки іоносфери в розглянутій географічній зоні в спокійних і обурених умовах. У цій ситуації по-

    116

    Вісник КДУ. 2005. Вип. 1 - 2. Сер. Інформатика і телекомунікації. С. 115 - 126.

    Отже двох потужних землетрусів, що мали місце в одному і тому ж регіоні протягом одного тижня, викликає величезний інтерес для виявлення сейсмо-іоносферних варіацій.

    У травні 2003 року була зафіксована серія потужних землетрусів на півночі Алжиру. В результаті - понад 2000 загиблих, 1 136 зниклих без вісті, понад 10000 поранених, 200000 залишилися без даху над головою.

    Обидва землетруси досить схожі: їх епіцентри практично збігаються, головні удари обох знаходяться в одному часовому інтервалі 17-19 ІТ (табл. 1). А якщо врахувати той факт, що другий землетрус сталося всього через 6 днів після першого, то можна зробити висновок, що це дуже зручне подія для аналізу сейсмо-іоносферних збурень.

    Таблиця 1

    Характеристика досліджуваних землетрусів

    Дата Епіцентр Час, UT М

    Ф °, N Л °, E

    21.05.03 36,98 3,67 18,44 6,8

    27.05.03 36,88 3,65 17,11 5,8

    Щоб відокремити провісник землетрусу від інших видів іоносферних збурень, таких як геомагнітні бурі, були досліджені геомагнітні індекси [8]. На рис. 1 представлені варіації Кр-й Ов ^ індексів протягом травня. Таким чином, геомагнітні умови в дні (16 - 20, 23 - 26), що безпосередньо передують землетрусам, є досить спокійними.

    10 8

    к є

    1

    50 ?

    "-50 -100 -150

    1 2 3 4 5 Б 7 8 Е 10 11 12 13 14 15 1В 17 18 19 20 21 22 23 24 25 2Б 27 28 29 30 31 1

    Мал. 1. Варіації геомагнітних індексів Kp і Dst в травні 2003 р.

    117

    Безперервний моніторинг повного (інтегрального) електронного змісту (ТЕС) іоносфери можливий в даний час внаслідок розвитку глобальної навігаційної системи GPS [Global Positioning

    System] і створення на її основі широко розгалуженої світової мережі IGS [International Geodynamic Service]. Використання мережі приймачів GPS для дослідження іоносфери має кілька переваг над більш традиційними методами:

    1) одночасне глобальне покриття,

    2) висока тимчасовий дозвіл,

    3) безперервність у часі,

    4) доступність даних.

    В даний час в Європейському регіоні налічується понад 100 станцій, які проводять безперервне спостереження на регулярній основі. Необхідно відзначити, що кожна окрема станція обеспечи-

    важкодоступних місцях [10].

    Параметр ТЕС досить точно стежить за станом іоносферного шару Б2 і його просторово-часовими змінами. Накопичений однорідний матеріал дозволяє проводити детальне дослідження поведінки параметра ТЕС для даної місцевості, а також доповнити алгоритми аналізу виявлення сейсмоаномалий в іоносферній плазмі або провісників сейсмічної активності в природі.

    Ми представляємо результати дослідження сейсмо-іоносферних ефектів в травні 2003 р на основі аналізу глобальних карт ТЕС в форматі ЮИЕХ, побудованих за даними мережі ЮБ-ЄРБ з двогодинним інтервалом.

    Для виявлення сейсмо-іоносферних аномалій були побудовані диференціальні карти щоденних змін ТЕС (6ТЕС). Диференціальні іоносферні ТЕС-карти створені за допомогою обчислення варіацій повного електронного вмісту іоносфери перед землетрусом щодо ТЕС-карт, створених для незбурених станів. Обуреність оцінювалася відхиленням від спокійного фону за формулою:

    Як спокійного фону використовувалися дані середніх чисел ТЕС за 3 дні (з низькою геомагнітної активністю, ЄКР < 20). Для першого землетрусу перебували середні значення за даними за 14, 15, 16 травня, для другої події - 23, 24, 25 травня.

    На наступних малюнках представлені результати обчислень для першого алжирського землетрусу. Різниця між місцевим і світовим часом становить 1 годину. На рис. 2 можна побачити, що за чотири дні до землетрусу в денні години за місцевим часом (12 -14 ІТ відповідають 13 - 15 Ьт) починає формуватися область позитивних значень 6 ТЕС над епіцентральной областю готується землетрусу. На наступний день ця область приймає більше виражений характер, помітно поява області чіткого максимуму, яка

    118 кість моніторинг іоносфери в радіусі більш ніж 1000 км, в тому числі в

    Аналіз іоносферних даних

    (1)

    кілька зміщена від епіцентру в сторону магнітного екватора. У всі наступні дні аж до дня землетрусу (21.05) сильні позитивні обурення будуть спостерігатися в усьому розглянутому регіоні.

    18.05 19.05 21.05

    Мал. 2. Карти просторового розподілу 8ТЕС (%) для денних годин (13 - 15 Ьт) в період перед землетрусом.

    Зірочкою відзначений епіцентр майбутнього землетрусу

    Як бачимо, за 4-5 годин до землетрусу область підвищених значень вже охоплює більшу частину регіону і амплітуда збурень помітно вище в порівнянні з попередніми днями. Зона максимуму (~ 45 - 55% від незбурених значень) розташовується вже безпосередньо над місцем дії майбутнього землетрусу.

    На наступному малюнку представлені результати вигчісленіі б ТЕС для другого алжирського землетрусу. На трьох малюнках ми можемо бачити формування області позитивних обурених значень над областю готується землетрусу. І якщо в 05.00 Ьт 24 травня область максимально-обуреного значення кілька зрушена від епіцентру, то о 05.00 Ьт 25 травня ця область впритул наближена до епіцентру підготовлюваного землетрусу. У день землетрусу зона максимуму (~ 30-35% від незбурених значень) розташовується вже безпосередньо над епіцентральним районом.

    24.05

    25.05

    27.05

    -20 -10

    10 20 30

    Мал. 3. Карти просторового розподілу 8ТЕС (%) для нічних годин (5 - 6 Ьт) в період перед землетрусом.

    Зірочкою відзначений епіцентр майбутнього землетрусу

    Необхідно відзначити, що використання даного методу для дослідження ТЕС-варіацій позбавила змоги виявити будь-якої вираженої сейсмо-іоносферної аномалії за добу до землетрусу як для першого, так і для другої події.

    120

    Таким чином, ми можемо зробити висновок, що прояв сейсмо-іоносферної передвісника для двох алжирських землетрусів носить практично ідентичний характер. За кілька днів до землетрусу неподалік від епіцентральной області починає формуватися область позитивних обурених значень, яка з плином часу не тільки набуває все більш опуклий з тривимірною точки зору характер, але і зміщується в бік дії майбутнього землетрусу.

    Застосування методу розкладання на природні ортогональні складові

    Таким чином, проведений аналіз показав наявність локальних неоднорідностей в іоносфері над місцем дії майбутнього землетрусу. Багато задач, пов'язані з виділенням подібних аномальних явищ, вирішуються за допомогою розкладання на природні ортогональні складові. Щоб упевнитися в реальності існування аномальної просторової структури іоносфери, ми застосували цей метод до вимірювань повного електронного вмісту іоносфери [1].

    Повний теоретичне обгрунтування застосовуваного методу наведено в роботі [2]. Нехай є результати вимірювань повного електронного вмісту (ТЕС) в т разлічнигх точках хі,% 2, хт. будемо

    розглядати випадкову функцію Х (^ як т-мірний випадковий вектор Х (хі, х2, ..., хт). Нехай {ФО} - система функцій, також задана в точках х1, х2, ..., хт. Будемо вважати вектори ф ортогональними і нормованими, тобто ортонормированном:

    т до і ( "1, при к = I,

    !фкфі = " 'р кф (2)

    ~ 1 [0, при до ф I.

    Уявімо випадковий вектор Х в вигляді лінійної комбінації векторів {фк}:

    Х ф до, (3)

    к = 1

    де коефіцієнти Ак представляють собою лінійні комбінації компонент випадкового вектора:

    т

    Ак = Х Х] ф '). (4)

    1 = 1

    Векторне рівність (3), записане для компонент векторів, призводить до системи рівностей

    Хі * tAkФік, і = 1,2, ..., т. (5)

    к = 1

    Дисперсія помилки апроксимації випадкового вектора Х сумою (3) визначається у вигляді:

    Хі -I Ак фк

    к = 1

    = М -? I

    1 = 1

    Х2 -2Хі ± Акфк + 1? АкАїфкФІ

    к = 1

    к = 11 = 1

    (6)

    І т п т т п п т I

    = М \ 1 Х2 -2IIIХХФкФІ + 11ААІФкф1 I. [1 = 1 к = 11 = 11 = 1 к = 11 = 1 1 = 1]

    Остання сума в рівності (6), в силу (2), дорівнює

    п п т п п т т

    IIАА ІФК ФІ = I Акакій = III ХіХі фк фк.

    к = 11 = 1

    Звідси отримуємо

    1 = 1

    к = 1

    к = 11 = 11 = 1

    ПТТ

    ° п = I я -іц Фк,

    (7)

    (8)

    1 = 1 к = 11 = 11 = 1

    де Яу - елементи кореляційної матриці ШЛ випадкового вектора

    Х.

    Вигчіслім дисперсії лінійних комбінацій (4):

    Про [Ак] = М

    1 = 1

    І т т I т т

    = М ІЦ ^ Х ^ фк \ = 11Яц Фк фк. [1 = 11 = 1 і 1 = 11 = 1

    (9)

    Таким чином, виграженіе (8) набирає вигляду:

    т п

    е = о2п ^ Яї-IО [Ак]. (10)

    1 = 1 1 = 1

    Величина є приймає найменше значення тоді, коли найбільше значення приймає остання сума в (10), тобто коли дисперсії лінійних комбінацій будуть максимальними. Такі вектори будемо називати природними ортогональними векторами випадкового вектора Х, а розкладання (3) при такому виборі векторів {фк} - розкладанням випадкового вектора на природні ортогональні складові.

    Кожен ортонормованій вектор ф є власний вектор кореляційної матриці. Відповідне такому вектору власне число матриці ЦяЦ одно дисперсії лінійної комбінації Ак:

    Про [Ак] = Х к. (11)

    121

    2

    122

    Сенс розкладання випадкової функції на суму природних ортогональних складових полягає в тому, що з великого числа експериментальних даних перш за все відбирається лінійна комбінація Лі, що має найбільшу мінливість (дисперсію). Ця лінійна комбінація відповідає власному вектору кореляційної матриці ф1, відповідному максимальному з власних чисел. Далі розглядаються лінійні комбінації ав, некорельовані з А1, і з них вибирається та комбінація А2, яка має найбільшу мінливість, і т. Д. Після відбору найбільшого числа таких комбінацій мінливість всіх інших лінійних комбінацій виявляється вже малої. Тому, бажаючи описати більшу частину мінливості, властивої сукупності значень х1, Х2, ..., хга, ми можемо використовувати не всі лінійні комбінації ав, а лише кілька таких комбінацій, відповідних найбільшим власним числам Ль.

    Таким чином, визначення системи ортонормованих векторів зводиться до вирішення задачі про власні вектори і власні

    числах кореляційної матриці Ц-Ку ||.

    За допомогою методу розкладання на природні ортогональні складові були проведені розрахунки для двох алжирських землетрусів. Розкладання проводилося до семи природних складових. Основні властивості поля ТЕС описуються досить точно першої природної складової. Аналіз отриманих результатів показав, що просторово-часова структура цієї складової досить точно описує поведінку ТЕС-варіації. На рис. 4 для порівняння представлені ТЕС-карти: зліва знаходиться справжня ТЕС-карта для даного регіону (10.00 ІТ 16 травня 2003 р), праворуч - результат розкладання на природні ортогональні складові. Як можна помітити, має місце досить гарне відповідність істинних і розрахункових значень. Гарне відповідність спостерігається практично для всіх годинників в розглянуті дні.

    50

    40

    30

    20

    10 00

    10 00

    50

    * .

    * 30 40

    30 < ::

    20 / / / / л '

    -15 -10

    0

    10 15

    -15 -10

    0

    10 15

    Мал. 4. Просторовий розподіл значень ТЕС о 10.00 ІТ 16 травня 2003 р Зліва представлена ​​справжня ТЕС-карта, праворуч - розрахунок за методом розкладання на природні ортогональні складові

    Так як вихідні дані (глобальні TEC-карти в форматі IONEX) представляють собою значення TEC в окремих точках (інтервал між точками по довготі становить 5 °, по широті - 2,5 °), то безперервна TEC-карта будується за допомогою інтерполяції по методу Крігінга. Таким чином, якщо одне або кілька TEC-значень в сусідніх точках сильно відрізняються від навколишнього фону, то, без сумніву, це буде видно на TEC-карті. Однак якщо TEC-значення в декількох сусідніх точках відрізняються від навколишнього фону, але в цілому потрапляють в ту ж смугу TEC-значень, що і інші навколишні точки, то в результаті інтерполяції ця область буде прихована відповідної смугою значень TEC. Таким чином, метод розкладання на природні ортогональні складові дозволяє виявити подібні локальні неоднорідності.

    Як було відзначено, відповідність істинних і розрахункових значень спостерігається майже завжди, особливо в спокійні дні. Однак у міру наближення до моменту землетрусу в розрахунковому розподілі значень TEC з'являються просторові неоднорідності, головними особливостями яких є локальність і поява в різні дні в одні і ті ж моменти часу. Подібні властивості дозволяють нам асоціювати дані аномалії з передвісниками землетрусів.

    Мал. 5. Просторова аномалія значень ТЕС (в ТЕС-одиницях), виявлена ​​за допомогою розрахунків за методом розкладання на природні ортогональні складові

    123

    На рис. 5 представлені просторове положення, динаміка і розміри сейсмо-іоносферної аномалії, що виникала протягом декількох днів в нічні години (04 - 06 Ьт) перед землетрусом в Ал-

    жирі 21 травня. Як можна бачити, аномалія розташовується в безпосередній близькості від епіцентральной області майбутнього землетрусу і її розміри з кожним днем ​​збільшуються.

    124

    23.05

    25.05

    15 -10 -5 0 5 10 15

    26.05

    27.05

    -15 -10 -5 0 5 10 15

    Мал. 6. Просторова аномалія значень ТЕС (в ТЕС-одиницях), виявлена ​​за допомогою розрахунків за методом розкладання на природні ортогональні складові

    Відповідно на рис. 6 представлені просторове положення, динаміка і розміри сейсмо-іоносферної аномалії, що мала місце протягом декількох днів в денні години (13 - 16 Ьт) перед другим землетрусом (27 травня). За аналогією з попереднім випадком аномалія розташована в безпосередній близькості від місця майбутнього землетрусу, і її розміри з кожним днем ​​збільшуються. У день землетрусу центр аномального «хмари» практично збігався з епіцентром землетрусу.

    Обговорення результатів

    Численні дослідження останніх років переконливо свідчать про існування зв'язку між процесами в літосфері Землі і збуреннями в атмосфері і іоносфері. Показано, що протягом підготовчої фази землетрусу на її різних стадіях виникають численні аномальні зміни параметрів іоносфери і електромагнітного поля. Ці аномальні зміни спостерігалися з борту космічного апарату або на наземної апаратури перед землетрусами, випереджаючи їх початок на години, дні або тижні в залежності від виду варіації. Сукупний аналіз результатів спостереження

    дозволив зробити висновок про те, що перед землетрусом спостерігається інтенсивна активізація різних процесів в приземних шарах атмосфери і формування в нижній атмосфері джерел, що стимулюють численні плазмові й електромагнітні ефекти в іоносфері. Сейсмічна активність викликає позитивні або негативні зміни в електронній щільності, зміна висоти максимуму шару F2 - Нт? 2, електронної температури, іонного і нейтрального складу, формування спорадического Е і переміщення F-шару, модифікацію екваторіальній аномалії.

    У роботах [3; 9] виділяються наступні основні особливості варіацій значень ТЕС з ходом розвитку бурі і в періоди перед сильними землетрусами:

    1) іоносферні зміни протягом бурі носять глобальний характер, сейсмо-іоносферні зміни - тільки регіональний;

    2) в той час як магнітні бурі тривають від 8 до 48 годин, сейсмо-іоносферні варіації - тільки 3 - 4 години. Протягом до 5 днів перед землетрусом вони з'являються щодня в один і той же місцевий час.

    Виявлені нами аномалії в просторовому розподілі значень ТЕС носять локальний характер, як би «прикладені» до місця дії майбутнього землетрусу, з'являються протягом 3 - 4 днів на кілька годин в один і той же місцевий час. Дані характеристики дозволили нам асоціювати виявлені аномалії з передвісниками землетрусів.

    Крім того, був зроблений висновок, що прояв передвісників обох землетрусів носить практично ідентичний характер. За кілька діб до землетрусу в іоносфері починає формуватися область позитивних обурених значень, причому не обов'язково точно над вертикальною проекцією епіцентру. Чим ближче час першого поштовху, тим все більший простір охоплює область обурених значень, зрушуючи ближче до епіцентру, при цьому величина збуреності теж збільшується. З тривимірної точки зору дана аномалія виглядає як своєрідний «горб», який у міру наближення моменту землетрусу значно збільшується в розмірах, а в день землетрусу проекція його вершини практично збігається з епіцентром.

    Застосування методу розкладання на природні ортогональні складові дозволило виявити локальні неоднорідності в просторовому розподілі повного електронного вмісту іоносфери над сейсмічно активним регіоном в дні, що передують головної події. Особливістю даного методу є те, що досліджується розподіл значень ТЕС в певний день і в певний час на основі даних тільки для цього дня і години (а не методом порівняння зі спокійним фоном). Таким чином, виявляються внутрішні неоднорідності поля значень ТЕС. Використання даного методу дозволило отримати широтно-довготне розподіл

    125

    126

    ионосферной збуреності, пов'язаної з алжирським землетрусами. Так само протягом декількох днів, що передують землетрусу, на кілька годин з'являлося «хмара» підвищеної електронної концентрації, місце розташування якого збігалося з епі-центральним районом.

    Слід відзначити той факт, що, незважаючи на схожість двох землетрусів, провісник в іоносферних варіаціях (6ТЕС) проявляється в різний час (13 - 15 Ьт для першого, 05 - 06 Ьт для другого землетрусу). Оскільки формування і прояв іоносферних провісників являє собою складний процес, який залежить не тільки від географічного розташування епіцентру майбутнього землетрусу, то не можна стверджувати, що для даного сейсмічно-активного регіону іоносферні провісники всіх землетрусів спостерігатимуться завжди в одні і ті ж години.

    В роботі [4] було встановлено, що іоносферні провісники землетрусів з'являються не в усі години доби, а тільки в певні (або ранкові, або післяполудневі). До теперішнього часу залишається відкритим питання, які фактори однозначно визначають час появи передвісника в іоносферних варіаціях. Існує припущення, що цей ефект пов'язаний з метеорологічними умовами над областю підготовки землетрусу. Величина приземного сейсмогенних електричного поля, пов'язаного з виділенням із земної кори радону і дрібнодисперсних аерозолів, істотно залежить від коефіцієнта турбулентної дифузії, який може змінюватися протягом доби.

    Таким чином, іоносферні провісники будуть спостерігатися в ті інтервали місцевого часу, коли величина аномального електричного поля достатня для генерації додаткових ефектів в іоносфері [6; 7]. Ми вважаємо, що одним із чинників, які вплинули на зміну часу появи іоносферного передвісника, стало те, що процес підготовки другого землетрусу проходив вже на тлі аномально-обуреного приземного електричного поля, спровокованого першим землетрусом; таким чином, дані умови виявилися сприятливими для більш раннього прояви сейсмо-іоносферних ефектів.

    Основний результат полягає в тому, що для двох землетрусів виявлені провісники представляють собою позитивне обурення і мають подібну просторово-часову динаміку.

    Необхідно також враховувати, що іоносфера над північним Алжиром є кордон підстави північного горба екваторіальній аномалії, таким чином, незначне зміщення (в масштабах всієї екваторіальній аномалії) максимуму або північного кордону повинно викликати значні зміни в іоносфері над даним регіоном. Відомо, що екваторіальна аномалія дуже чуйно реагує на будь-які зміни електричних полів різного походження. Прийнята до уваги здатність проникнення

    квазистатических аномальних електричних полів, що з'являються в зонах сейсмічної активності, на іоносферні висоти дозволяє очікувати у відповідь модифікацію екваторіальній аномалії над даним регіоном. У даних умовах ефект іоносферного передвісника землетрусу може бути як посилений, так і повністю знищений [1; 5].

    При всій складності детектування іоносферних збурень, обумовлених процесами підготовки землетрусів, їх прояви в варіаціях TEC носять настільки специфічний характер, що при спокійному або помірно-возмущенном геліо- геомагнитном тлі можуть ототожнюватися як сейсмо-іоносферні провісники землетрусів з високим ступенем ймовірності. Отже, дані регулярного моніторингу просторово-часового розподілу ТЕС в реальному часі можуть заповнити існуючий дефіцит знань про особливості літосферних-іоносферних зв'язків, що передують землетрусам.

    Список літератури

    1. Депуева А.Х., Ротанова Н.М. Модифікація іоносфери низьких і екваторіальних широт перед землетрусами // Геомагнетизм і аерономія. 2002. Т. 40. № 6. С. 50-54.

    2. Казакевич Д.І. Основи теорії випадкових функцій і її застосування в гідрометеорології. Л .: Гидрометеоиздат, 1977. 319 с.

    3. Короткостроковий прогноз катастрофічних землетрусів за допомогою радіофізичних наземно-космічних методів / Под ред. В.Н. Страхова, В. А. Ліперовского. М .: ОІФЗ РАН, 1999. 176 с.

    4. Пулинець С.А., легенький А.Д., Зеленова Т.І. Залежність сейсмо-ионосфер-них варіацій в максимумі шару F від місцевого часу // Геомагнетизм і аерономія. 1998. Т. 38. № 3. С. 188-193.

    5. Раткліфф Дж.А. Введення в фізику іоносфери і магнітосфери. М .: Світ, 1975. 296 с.

    6. Сорокін В.М., Чмирьов В.М. Електродинамічна модель іоносферних провісників землетрусів і деяких видів катастроф // Геомагнетизм і аерономія. 2002. Т. 42. № 6. С. 821 - 830.

    7. Hayakawa M. Electromagnetic phenomena associated with earthquakes / / Proceed. 16th Wroclaw EMC Symposium, 2002.

    8. Liu J.Y., Chen Y.I., Pulinets S.A., Tsai Y.B., Chuo Y.J. Seismo-ionospheric signatures to M > 6.0 Taiwan earthquakes // Geophysical Research Letters, 2000. Vol. 27. № 19. P. 3113 - 3116.

    9. Pulinets S.A. Seismic activity as a source of the ionospheric variability // Adv. Space Res.1998. Vol. 22. № 6. P.903-906.

    10. Ruzhin Yu.Ya., Oraevsky V.N., Shagimuratov I.I., Sinelnikov V.M. Ionospheric precursors of earthquakes revealed from GPS data and their connection with "sea-land" boundary // Proceed. 16th Wroclaw EMC Symposium, 2002.

    про авторів

    127

    І.Є. Захаренкова - аспірант, КДУ.

    А.Ф. Лаговський - канд. техн. наук, проф., КДУ.

    І.І. Шагімуратов - канд. фіз.-мат. наук, ІЗМІРАН.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити