Область наук:

  • ветеринарні науки

  • Рік видавництва: 2003


    Журнал: Вісник Алтайського державного аграрного університету


    Наукова стаття на тему 'Аналіз епізоотичної ситуації щодо сибірки сільськогосподарських тварин в степовій області Алтайського краю'

    Текст наукової роботи на тему «Аналіз епізоотичної ситуації щодо сибірки сільськогосподарських тварин в степовій області Алтайського краю»

    ?Таблиця 2

    Показники прояву епізоотичного процесу при сибірку в салаїрськой області за 1960-2001 рр.

    № п / п Показники Період, роки

    1960-1969 1970-2979 1989-1989 1990-2002

    і о. '? Ґ 2 X і р. И СВИНІ і р *? X а а КГС ** м. 5 У

    1. Захворюваність, на 10000 0,03 0.13 0,02 - - - 0,02 -

    2. Смертність, на 10000 0,03 0,13 0,02 - - - 0,02 -

    3. Летальність,% 20 30 10 - - - 16,67 -

    4. Індекс епізоотичного 0.2 0,3 0,2 - - - 0.17 -

    5. Коефіцієнт очаговости 0,4 1 0.2 - - - 0,17 -

    6. Рівень вакцинації,% 100.1 18.7 • 125,7 72,4 164,7 84,6 121,7 56,3

    ГОЛ. Федорова, П.І. Баришніков

    АНАЛІЗ епізоотичну ситуацію щодо СИБІРСЬКОЇ ВИРАЗЦІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН У СТЕПНОЙ

    ОБЛАСТІ Алтайського краю

    В адміністративному відношенні степова область займає території 22 районів, розташованих в західній і центральній частинах Алтайського краю.

    З 1960 по 2001 роки в степовій області зареєстровано 46 неблагополучних пунктів у 4 видів сільськогосподарських тварин: велика рогата худоба - 29 (63,04%), свині - 9 (19,57%), вівці - 5 (10,87%) і коні - 1 (2,17%). Велика частина хворих і полеглих в них припадає на велику рогату худобу - захворіло 139 (53,86%), впала 83 (42,78%) і овець

    - захворіло 69 (26,74%), впала 69 (35,57%) (табл. 1).

    У степовій області питома частка сибірської виразки у великої рогатої худоби знижується з 0,8 до 0,46% в 1960-1989 рр. і

    зростає до 0,66% в 1990-2001 рр. У свиней цей показник знижується з 1,07 до 0% в 1980-1989 рр. і зростає до 0,42% в 1990-2001 рр. У овець спостерігається різке зниження питомої частки сибірської виразки з 1,08 до 0,12% в 1960-1979 рр. і повна відсутність в наступні роки. У коней в 1960-1989 рр. даний показник відсутній, а в 1990-2001 рр. питома частка досягає 1,19%.

    Максимальний підйом захворюваності в степовій області припадає на весняно-літній період: у великої рогатої худоби в квітні і серпні, у свиней і овець

    - в травні, серпні та у коней - в липні.

    Динаміку неблагополучних пунктів щодо сибірки сільськогосподарських тварин в степовій області Алтайського

    Таблиця 1

    Ураженість окремих видів сільськогосподарських тварин на сибірку

    в степовій області за 1960-2001 рр.

    № п / п Показники Всього по ВЕЕМ видам с.-г. живий-х З них доводиться на. %

    ВРХ Свині Вівці Коні

    1. Неблагополучні пункти

    2. Хворі тварини 46 63,04 19,57 10,87 2,17

    3. Полеглі тварини 258 53,86 11,24 26,74 4,26

    294 42.78 13,92 35,57 4,12

    краю аналізували з і927 по 2001 рр: У 1930-1937 рр. спостерігається підйом кількості неблагополучних пунктів: у великої рогатої худоби до 72, свиней - 5, овець -21, коней - 16, а потім зниження в 1943 р до 2, 1, 3 і 4 неблагополучних пунктів відповідно. У 1944-1959 рр. кількість неблагополучних пунктів коливалося: у великої рогатої худоби від 1 до 13, у свиней і коней - від 1 до 4, у овець - від 1 до II. У наступні роки реєстрували але 1-5 неблагополучних пунктів у великої рогатої худоби, по 1-3 - у свиней, по 1 - у овець і коней з періодами тривалого благополуччя між ними.

    Інтенсивні показники (табл. 2) при сибірку великої рогатої худоби знижуються в 1970-1979 рр. - захворюваність і смертність до 0,009, летальність до 30%; в 1980-1989 рр. летальність продовжує знижуватися до 15,9, а захворюваність і смертність зростають до 0,04 і 0,03 відповідно; в 1990-2001 рр. показники захворюваності і смертності незначно знижуються, а летальність зростає до 26,7. У свиней спостерігається тенденція до зниження захворюваності, смертності та летальності до 0 в 1980-1989 рр. і зростанню в 1990-2001 рр. до 0,06, 0,06 і ​​10 відповідно. У овець динаміка цих же показників характеризується неухильним зниженням в 1960-1989 рр. і відсутністю в 1990-2001 рр. У коней в 1960-1989 рр. досліджувані показники відсутні і різко зростають в 1990-2001 рр .: захворюваність - до 1,17, смертність -до 1,12 і летальність - до 10.

    При проведенні епізоотичного аналізу необхідно кількісно оцінити епізоотичну ситуацію по певним відрізкам часу, використовуючи індекс епізоотичного. У степовій області цей показник у великої рогатої худоби, свиней та овець характеризується загальними закономірностями і відрізняється тільки величиною значень: в 1960-1989 рр. знижується у великої рогатої худоби до 0,2, у свиней і овець до 0, а в 1990-2001 рр. незначно підвищується у великої

    рогатої худоби, свиней і відсутній у овець. У коней даний показник з'являється тільки в 1990-2001 рр. і зростає до 0,08.

    Коефіцієнт очаговости в даній області у великої рогатої худоби різко знижується в 1960-1979 рр. до 0,3, в 1980-1989 рр. зростає до 1,55 і незначно знижується в 1990-2001 гг.Уровень вакцинації підвищується в 1980-1989 рр. до 141%, ав 1990-2001 рр. знижується до 122%. У свиней в 1960-1979 рр. коефіцієнт очаговости знижується до 0, а в 1980-1989 рр. не перевищує 0,1. Рівень вакцинації при цьому зростає в 1980-1989 рр до 83%, а в 1990-2001 рр. знижується до 59,8% .У овець коефіцієнт очаговости різко знижується в 1960-1989 рр. з 6,6 до 0 і не перевищує ОД в 1990-2001 рр. При цьому встановлено, що рівень вакцинації збільшується в 1960-1979 рр. до 155%, а в 1990-2001 рр. знижується до 95%. У коней коефіцієнт очаговости повністю відсутня в 1960-1989 рр. і незначно підвищується в 1990-2001 гг.Уровень вакцинації за весь період дослідження коливається від 82 до 102% з піком в 1980-1989 рр.

    Таким чином, в степовій області Алтайського краю на сибірку переважно уражаються велика рогата худоба, свині і вівці. Питома частка хвороби у великої рогатої худоби склала менше 1%, а у свиней і овець в першій половині досліджуваного періоду - більше 1% з подальшим зниженням у другому періоді. Захворюваність на сибірку в основному реєструвалася в весняно-літній період. Інтенсивні показники прояви епізоотичного процесу в цілому динамічно знижуються у великої рогатої худоби, свиней, овець, різко зростають у коней і незначно у свиней в 1990-2001 рр. Рівень вакцинації в степовій області зростає у всіх видів сільськогосподарських тварин в першій половині досліджуваного періоду, коефіцієнт очаговости при цьому знижується. У другій половині рівень вакцинації незначно знижується, але коефіцієнт очаговости не збільшується за ісключеніемлошадей.

    Таблиця 2

    Показники прояву епізоотичного процесу при сибірку п степової облас ти за 1960-2001 рр.

    Період, роки

    1960-1969 1970-1979 1980-1989 1990-2001

    № п / п Показники & • А свині вівці | коні & я | СВИНІ | вівці с 3 3 о < і Він? 4 СВИНІ 1 вівці ... коня і а. ж СВИНІ 1 + 1 вівці | коні !

    I. Захворюваність, на 10000 0,00 0,11 0,03 - 0,009 0,005 0,0007 - 0,04 - - - 0,03 0,006 - 0,17

    2. Смертність, на 10000 0,09 0.1 0,03 - 0,009 0,005 0,0007 - 0,03 - - - 0,002 0,006 - 0,12

    3. Летальність,% 72,76 49,13 40,0 - 30,0 10,0 10,0 - 15,86 - - - 26,67 10,0 - 7,27

    4. Індекс епіеоо-тичності 0,9 0,5 0,4 - 0,3 0,1 0,1 - 0,2 - - - 0.25 0,08 - 0,08

    5. Коефіцієнт очаговости 2,68 1,17 6,6 - 0,3 0,1 0,1 - 2,55 - - - 1,42 0,08 0,92

    6. Рівень вакцинації,% 97,3 33,8 80,5 82,8 103,1! 96,4 82,4 141,1 83,1 154,9 102,3 122,3 59,8 95,2 91,9

    ОС

    Вісник Алтайського державного аграрного університету №1 2003 р.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити