Біологічна цінність молока визначається його хімічним складом, в тому числі амінокислотним. Встановлено, що він змінюється в залежності від походження тварин.

Анотація наукової статті по тваринництву і молочному справі, автор наукової роботи - Гришина Г. І.


Biological value of milk is determined by its chemical composition including amino acids. It is established that it is changed according to animal


Область наук:
  • Тваринництво і молочне справа
  • Рік видавництва: 2007
    Журнал: Аграрний вісник Уралу
    Наукова стаття на тему 'Амінокислотний склад молока корів різних ліній'

    Текст наукової роботи на тему «Амінокислотний склад молока корів різних ліній»

    ?вим обробкам ґрунту, ми прийшли до висновку, що ефективної боротьби з бур'янами можна домогтися застосовуючи бакову суміш гербіцидів Пума Супер 100 + Секатор.

    література

    1. Власенко О.М. Технологічні і організаційні можливості інтенсифікації зернового поля Сибіру. // Землеробство. - 2001. - №2. - С. 6-7.

    2. Долманов Н.М. Захист рослин в Білгородській області // Землеробство. - 2001. - №5.

    3. Захаренко В.А. Гербіциди. - М .: Агропромиздат, 1990. - 240 с.

    4. Калічкін В.К. Контроль за бур'янами в посівах ярої пшениці // Землеробство. - 2003. - №1. - С. 30-31.

    5. Сорока С.В. Засоби захисту рослин // Агрімайко / Піврічний сільськогосподарський бюлетень, 2002. - №1 / 4 - С. 8-13.

    Ветеринарія Табл. 3

    Агрофітоценозів в посівах ярої пшениці, 2006 р

    Кількість рослині, шт. / М2

    Основний обробіток грунту перед застосуванням гербіцидів перед прибиранням Ступінь засмічення,%

    Культурних X засмічених культурні X засмічених перед застосуванням гербіцидів перед прибиранням

    без герби ц і д о в

    Відвальна (в спа ш ка, (контроль), 2 S-З G см) 5 2 0 57,5 ​​4 93 6 3,5 9,9 6 (2 бали, середня) 1 + 1, 4 (2 бали, середня)

    Відвальна (в спа ш ка, 1 4-1 б см) 5 1 0 6 1, 5 4 8 1 6 5,8 1 0,8 (2 бали середня) 1 2, 0 (2 бали, середня)

    з гербіцидами

    Відвальна (в спа ш ка, 2 S-З G см) 5 2 б 4 G, S 5GS S, 7 7, 2 (2 бали, середня) 1, 7 (1 бал, слабка)

    Відвальна (в спа ш ка, 1 4-1 б см) 5 1 7 44,3 4 94 9, G 7, 9 (2 бали, середня) 1, 8 (1 бал, слабка)

    Безвідвальна, (розпушування стійками СібІМЕ, 2 8-3 0 см) 5 1 9 6 1, 7 5G2 1 3,7 1 0,6 (2 бали, середня) 2,7 (1 бал, слабка)

    Безвідвальна, (розпушування KOS B (U NIA), 1 4-1 6 см) 5GS б7,3 4 S5 1 5, S 1 1, 7 (2 бали, середня) 3,2 (1 бал, слабка)

    Діфферен (в спа шка, царювати, 2 S-З G см) 5 3 G 37,5 5 1 3 7, б 6, 7 (2 бали, середня) 1, 5 (1 бал, слабка)

    Діфферен (в спа ш ка, царювати, 1 4-1 б см) 5 2 1 4 G, 7 4 99 5 S 7, 2 (2 бали, середня) 1, 7 (1 бал, слабка)

    Н у л е в а я 4SS S 9, 5 4SG 17,1 1 5,6 (3 бали, середня) 3, 4 (1 бал, слабка)

    АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД МОЛОКА

    КОРІВ РІЗНИХ ЛІНІЙ

    Біологічна цінність молока визначається його хімічним складом, в тому числі амінокислотним. Встановлено, що він змінюється в залежності від походження тварин.

    Г.І. ГРИШИНА,

    здобувач, Уральська ГАВМ

    Молоко - цінний продукт харчування. Воно має велике значення не тільки з харчової, а й біологічної точки зору, що визначається його хімічним складом. Одним з найцікавіших компонентів молока є молочний білок, оскільки це будівельний матеріал для організму будь-якого віку і стану здоров'я. У білку молока містяться всі незамінні кислоти. Встановлено, що склад і властивості молока, в тому числі білка змінюється під впливом безлічі факторів: спадкових, фізіологічних, технологічних, умов годівлі та утримання (К.К.Горбатова [1], Г.Н.Кільвайн [2]).

    Мета і методика досліджень

    Амінокислотний склад молока в розрізі ліній великої рогатої худоби в умовах Південного Уралу не вивчалось. Ми поставили перед собою мету оцінити молоко корів окремих ліній чорно-рябої худоби уральського кодла за амінокислотним складом.

    Науково-господарський досвід прово-

    дился в ГПЗ «Росія» Соснівського району Челябінської області.

    Піддослідні групи тварин були сформовані з нетелей, вирощених в однакових умовах годівлі, догляду та утримання, починаючи з 20-денного віку, і були аналогами за віком, породності, класу батьків, рівнем продуктивності матерів в групі чорно-рябої худоби, типовості.

    Науково-господарський експеримент проводився протягом лактації корів першого отелення, починаючи з 10-го дня і до запуску. Піддослідні корови всіх груп перебували в рівних умовах годівлі та утримання: в зимовий період корови утримувалися на молочному комплексі, в пасовищний - в літніх таборах. Перша група - тварини лінії Посейдона 239 УГ-54, друга група - лінії атлета 4 УГ-56, третя група - лінії Евальда 19 УГМ-3.

    Вивчення хімічного складу молока корів деяких ліній показало, що більш високий вміст сухого

    речовини було в молоці корів III групи (лінія Евальда 19) - 12,93%, жиру, казеїну і молочного цукру в молоці корів II групи (лінія атлета 4) - 3,94%, 2,73% і 4,64%, білка - I групи (лінія Посейдона 239) - 3,56%. Вміст сухої речовини в інших групах знаходилося в межах 12,84-12,87%, жиру 3,74-3,82%, білка 3,48-3,53%, казеїну 2,40-2,58% і молочного цукру -4,59-4,62%. За вмістом кальцію і фосфору особливих відмінностей між групами не встановлено, воно було 126,5129,9 мг% кальцію і 100,2-102,6 мг% фосфору.

    Найбільш цінними з біологічної точки зору вважаються сироваткові білки, вміст яких становить 0,64-0,78% (табл.1).

    Найбільша кількість сироваткових білків виявлено в молоці

    Biological value of milk is determined by its chemical composition including amino acids. It is established that it is changed according to animal descent.

    Ветеринарія

    Табл. 1

    Зміст сироваткових білків у молоці,%

    Показник Місяць лактації Г рупа

    I II III

    Сироваткові білки 1 0,77 0,85 0,57

    3 0,87 0,58 0,69

    6 0,67 0,63 0,63

    9 0,83 0,71 0,68

    В середньому 0,78 ± 0,06 *** 0,69 ± 0,05 0,64 ± 0,025

    У% до загального білку 1 19,08 33,33 17,28

    3 29,49 27,08 26,80

    6 22,49 19,10 18,98

    9 24,48 21,78 18,89

    В середньому 23,88 ± 1,88 25,42 ± 2,72 20,50 ± 1,82

    Табл. 2

    Вміст амінокислот в молоці піддослідних корів,%

    Амінокислоти Місяць лактації Група

    I II III

    1 39,09 39,19 40,46

    Моноамінокар- 3 39,09 39,27 40,32

    бонові 6 39,35 39,41 40,05

    9 39,17 39,32 39,74

    В середньому 39,175 ± 0,06 39,298 ± 0,04 40,143 ± 0,16

    1 28,77 28,69 28,79

    Моноаміно- 3 28,80 28,63 28,75

    дикарбонові 6 28,85 28,69 28,77

    9 28,70 28,68 28,96

    В середньому 28,78 ± 0,03 28,673 ± 0,01 28,828 ± 0,05

    1 11,74 12,06 12,21

    Діаміномоно- 3 11,74 12,03 12,14

    карбонові 6 11,83 12,08 12,21

    9 11,78 12,08 12,20

    В середньому 11,773 ± 0,02 12,063 ± 0,01 12,191 ± 0,01

    1 19,04 18,89 18,50

    Ароматичного 3 19,05 18,90 18,82

    і гетероціклі- 6 19,00 18,93 18,83

    чеського ряду 9 18,99 19,01 18,61

    В середньому 19,02 ± 0,01 18,933 ± 0,02 18,69 ± 0,08

    1 43,30 43,34 44,16

    3 43,34 43,33 44,40

    Незамінні 6 43,55 34,69 44,16

    9 43,47 43,57 43,55

    В середньому 43,42 ± 0,05 42,48 ± 0,08 44,07 ± 0,15

    1 55,34 55,48 55,89

    3 55,3 55,50 55,53

    Замінні 6 55,48 55,42 55,71

    9 55,17 55,46 55,96

    В середньому 55,33 ± 0,05 ** 55,46 ± 0,02 ** 55,77 ± 0,08

    корів I групи (л. Посейдона 239), найменше їх було в молоці тварин III групи (л. Евальда). Однак в кількісному відношенні до загального білку їх виявилося більше в молоці корів II групи (л. Атлета 4).

    Періоди лактації спостерігалися наступні зміни в змісті білків молочної сироватки: коливання по групах склали від 0,57% (III група) до 0,87% (I група), найбільший вміст сироваткових білків у молоці встановлено в 3 (I і III групи) і в 1 (II група) місяцях лактації, сироваткові білки так само, як і казеїн не однорідні і підрозділяються на окремі фракції, що розрізняються між собою своєю електрофоретичної рухливістю під дією електричного струму, а також функціями дії в організмі.

    Встановлено, що імунних глобулінів більше містилося в молоці корів III групи - 13,02 ± 0,19% (різниця між групами недостовірна), менше в молоці тварин I групи -12,69 ± 0,21%, а - лактоальбулінов було більше в молоці корів II групи, I і III групи за цим показником не розрізнялися. Зміст Р-лактоглобулі-нів було вище в молоці корів I групи - 52,80 ± 0,48%, а сироваткових альбумінів - в молоці корів III групи (7,38 ± 0,57%), менше їх було в молоці тварин II групи (6,90 ± 0,45%).

    Зміна співвідношення фракцій сироваткових білків по місяцях лактації було наступним: більше імунних глобулінів в молоці 9 місяці лактації, менше - в 6 місяць лактації; а - лактоальбулінов було більше в 6 місяць, менше в 9 місяць лактації. Зміст Р-лактоглобулі-нів більше в 6 місяць, більш низьке -в 3 місяць лактації; сироваткових альбумінів більше в 3 місяць, найменше - в 6 місяць лактації.

    висновки

    При хроматографическом поділі білків молока, нами отримано 17 амінокислот, з них вісім незамінних і дев'ять замінних (табл. 2).

    Виявлено, що за сумою незамінних амінокислот молоко корів III групи перевершувало молоко корів інших груп (44,07 ± 0,15%, Р<0,05). У молоці корів всіх ліній спостерігалося більшу кількість таких незамінних кислот, як лізин (до 8,51 ± 0,00%); лейцин (до 6,12 ± 0,07%); фенілаланін (до 6,36 ± 0,02%) і валін (до 6,19 ± 0,05%), інші амінокислоти займають питому вагу в межах від 4,91 ± 0,00% (треонін - I група) до 1 , 86 ± 0,01 (метіонін - II група).

    Встановлено достовірну різницю за змістом окремих незамінний-

    мих амінокислот в групах. Так, виявлено високу достовірна різниця за вмістом лізину (I і II групи Р<0,001), аргініну (у всіх групах), валіну (I і III групи), фенілаланіну (I і II групи), ізолейцину (I і інші групи). У молоці корів I групи було найбільший вміст лізину (8,51 ± 0,00%, Р<0,001); треоніну (від 4,91 ±

    0,00%), фенілаланіну (6,36 ± 0,00%, Р<0,001), лейцину (6,93 ± 0,02%). Молоко тварин III групи за змістом

    окремих незамінних амінокислот займало проміжне становище в порівнянні з показниками I і III груп. У III групі зазначалося високу кількість аргініну (3,76 ± 0,04%, Р<0,01), метіоніну (2,06 ± 0,04%, Р<0,05), валіну (6,19 ± 0,05%, Р<0,001) і ізолейцину (6,12 ± 0,07%).

    Таким чином, походження корів впливає на амінокислотний склад молока і в цілому на його харчову цінність.

    література

    1.Горбатова К.К. Біохімія молока і молочних продуктів. - М .: Легка і харчова промисловість, 2003.

    2. Кільвайн Г. Керівництво по молочному справі і гігієну молока. Пер.с ньому .// Під ред. П.В.Кугенева. - М .: Россельхо-зіздат, 1982.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити