Learning the process coordination of the gaseous` ammonia with 1-etil-2-mtrcaptoimidazol`s complexes of rhenium (V) it's showing that molecules of gaseous ammonia very easy selling to the halogens ion in structure of complexes. Statute double selling rhenium (V) 1-etil-2-mtrcaptoimidazol of complexes about coordination with gaseous of ammonia it's reduce to denier of complexes with bridge oxygen.


Область наук:
  • хімічні науки
  • Рік видавництва: 2006
    Журнал: Доповіді Академії наук Республіки Таджикистан

    Наукова стаття на тему 'Аммиачно-1-етил-2-меркаптоімідазольние комплекси ренію (v)'

    Текст наукової роботи на тему «Аммиачно-1-етил-2-меркаптоімідазольние комплекси ренію (v)»

    ?Доповіді АКАДЕМІЇ НАУК РЕСПУБЛІКИ ТАДЖИКИСТАН

    2006, том 49, №5

    НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

    УДК 541.49: (546.74.2 + 548.736)

    А.А.Амінджанов, С.М.Сафармамадов, Ю.Ф.Баходуров аміачної-1 - етил-2-МЕРКАПТОІМІДАЗОЛЬНИЕ КОМПЛЕКСИ ренію (V)

    (Представлено членом-кореспондентом АН Республіки Таджикистан Х.С.Сафіевим 12.07.2006 р)

    Процеси взаємного заміщення координованих лігандів в комплексних з'єднаннях ренію (V) до теперішнього часу залишаються маловивченими. Обмежено число опублікованих робіт, присвячених вивченню процесу заміщення внутрісферному лігандів в комплексах ренію (V) молекулами газоподібного аміаку. В [1] досліджено процес взаємодії газоподібного аміаку з твердими 1-метил-2-меркаптоімідазольнимі комплексами ренію (V). Автору цієї роботи вдалося отримати мономерні аммін комплекси ренію (V) з 1-метил-2-меркаптоімідазолу. В роботі [2] представлені дані по вивченню процесу взаємодії газоподібного аміаку з двох і четирехзамещеннимі 2-меркаптоімідазольнимі комплексами ренію (V). На підставі даних елементного аналізу і ряду фізико-хімічних методів дослідження встановлено, що при взаємодії газоподібного аміаку з двохзаміщені 2-меркаптоімідазольним комплексом ренію (V) відбувається заміщення галогенідними іонів на молекули аміаку і утворюються димерні комплекси. Робота [3] присвячена вивченню процесу взаємодії газоподібного аміаку з роданідного-1,2,4-триазольного комплексами ренію (V) в середовищі ацетону. Встановлено, що координовані до ренію (V) роданідного іони під дією газоподібного аміаку в ацетоновій середовищі перетворюються в депротонованої молекули тіосечовини. В літературі відсутні відомості про процеси заміщення координованих лігандів в оксогалогенід-них комплексних з'єднаннях ренію (V) з 1-етил-2-меркаптоімідазолу, молекулами газоподібного аміаку, чому присвячена ця робота.

    В якості вихідних сполук використовували Н2 [ReОГ5] (Г-О ^ г), які були синтезовані відповідно до [4,5], 1-етил-2-меркаптоімідазолу (1-Е-2МІ) отримано за методикою [6]. 1 етил-2-меркаптоімідазольние комплекси складу [ReOL2Г3] • 2H2O і

    [ReOL4Г] Г2 • 2H2O отримували за методикою описаної в [7]. Реній визначали у вигляді перренат нитрона, хлор і бром гравіметричним методом у вигляді АgГ. Азот, вуглець і сірку - за методиками, описаними в [8]. ІК спектри синтезованих комплексів зареєстовані на приладі «Specord- JR-75» у вигляді таблеток з КВ г.

    Синтез ^ ОзЬ ^ З ^ Г ^^ Про. 1 г подрібнених і просіяних комплексів загального складу [ReOL2Г3] • 4H2O, де L - 1-Е-2МІ тонким шаром помістили на чашку Петрі, яку розмістили в вакуум-ексикаторі. Після вакуумування пропускали в ексикатор газообраз-

    ний аміак протягом однієї години, потім тверді комплекси перемішували і повторно обробляли аміаком протягом ще однієї години. При цьому відбулася зміна кольору комплексів від блакитного до темно-коричневого. Комплекси були промиті етанолом, висушені в вакуум-ексикаторі над твердим КОН до постійної маси. Вихід-80-85%.

    Знайдено,%: Re - 30,7; С1 - 12,9; N - 15,4; S - 11,3; С - 21,4; Н - 3,6.

    Для [Re2OзL4 (NHз) 4] a4 • 2H2O обчислено,%: Re - 31,6; С1 - 12,0; N - 14,2; S - 10,8;

    С - 20,3; Н - 4,0.

    Знайдено,%: Re - 29,5; Вг - 24,9; N - 11,6; S - 10,3; С - 17,5; Н - 4,1.

    Для [Re2OзL4 (NHз) 4] Br4 • 2H2O обчислено,%: Re - 27,4; Вг - 23,5; N - 12,3; S - 9,4;

    С - 17,6; Н - 3,5.

    Синтез [КеОЬ3 (КН3) 2] Гг2Н2О. Наважку 0,5-0,8 г комплексів загального складу [ReOL4Г] Г2 • 2H2O розподілили тонким шаром на чашці Петрі, яку помістили в вакуум-ексикатор, створюючи вакуум, після чого протягом двох годин обробляли очищеним і висушеним газоподібним аміаком. При цьому забарвлення сполук змінювалася до різних відтінків коричневого кольору. Після видалення непрореагировавшего аміаку шляхом вакуум-вання сполуки багаторазово промивали ацетоном і висушували над твердим КОН до постійної маси.

    Знайдено,%: Re - 24,6; С1 - 14,1; N - 15,1; S - 13,2; С - 23,5; Н - 4,2.

    Для [ReOLз (NHз) з] AЗ • 2H2O обчислено,%: Re - 23,4; С1 - 13,4; N - 14,0; S - 12,0; С - 22,6; Н - 4,4.

    Знайдено,%: Re - 20,9; Вг - 26,3; N - 13,1; S - 11,4; С - 20,2; Н - 3,5.

    Для [ReOLз (NHз) з] Brз • 2H2O обчислено,%: Re - 20,0; Вг - 25,8; N - 12,0; S - 10,3; С - 19,3; Н - 3,7.

    Результати та їх обговорення

    Проведені дослідження показали, що при взаємодії газоподібного аміаку з двохзаміщені оксогалогено-1-етил-2-меркаптоімідазольнимі комплексами ренію (V) їх колір змінюється від блакитного до темно-коричневого. Після їх вакуумування, за даними елементного аналізу, співвідношення Re: Г виявляється рівним 1: 3. Однак після декантування продуктів реакції етиловим спиртом співвідношення Re: Г стає рівним 1: 2. Розбіжності в даних аналізів непромитих і промитих продуктів цієї реакції можна пояснити тим, що в результаті взаємодії 1МНз з комплексами складу [Яе0Ь2Гз] -ЗН20 одним з продуктів є КИД ", який розчиняється в етиловому спирті.

    ІК спектри амміаксодержащіх комплексів характеризуються великим числом смуг поглинання, ніж вихідні комплекси. Так, в інтервалі частот 400-900 см-1 в спектрах аміачних комплексів з'являється додаткова смуга при 626 см-1, яка може бути віднесена до коливання р (1МНз) (табл.). У цій області спостерігається також поява нової поло-

    си зі слабкою інтенсивністю при 494 см-1 для хлоридного комплексу і при 486 см-1 для аналогічного бромідного комплексу. Ця смуга нами імовірно віднесена до зв'язку Re-NH3. Істотна зміна спектри аміачних комплексів зазнають в області 900-1000 см-1. У цій області спостерігається поява дуже сильною смуги для обох тезірованних аміачних комплексів ренію (V) з 1-Е-2МІ при 900 см-1.

    Таблиця

    Хвильові числа максимумів поглинання в ІК спектрах комплексів ренію (V) складу

    [ЯеОЬ2С1з] ^ 2Н2О і [Яе20зЬ4 (ШзМ СІ4 ^ Про

    Інтервал частот, см-1 [Яе0Ь2СІ3] -2Н20 [Яе203Ь4 (^ 3) 4] СІ42Н2О

    400-600 485 (сл); 592 (сл). 485 (сл); 494 (сл); 598 (сл).

    600-800 682 (с); 743 (с); 798 (сл). 626 (ср); 680 (с); 736 (сл); 750 (с); 790 (сл).

    800-1000 804 (сл); 912 (сл); 950 (сл); 995 (с). 808 (сл); 900 (с); 950 (сл).

    1000-1200 1068 (с); 1078 (сл); 1101 (с); 1118 (ср). 1067 (с); 1080 (сл); 1108 (сл); 1120 (ср).

    1200-1400 1241 (сл); 1288 (сл); 1298 (ср); 1398 (сл). 1246 (сл); 1294 (сл); 1297 (ср).

    1400-1800 1442 (с); 1581 (с); 1603 (ср). 1404 (сл); 1414 (с); Тисяча чотиреста сорок шість (с); Тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять (с); 1610 (ср).

    1800-4000 2644 (сл); 2838 (ср); 2961 (ср); 3131 (с). 2650 (сл); 2843 (ср); 2964 (ср); 3135 (с); 3180 (с)

    Таке низкочастотное прояв у (Яе = 0) в спектрах аміачних комплексів свідчить на користь їх Біядерні. Смуга, відповідальна за уа8 (-К.е-0-Ке-), в спектрах амміаксодержащіх комплексів проявляється у вигляді слабкої смуги в області 736 см-1, що також є доказом на користь Біядерні цих комплексів. В спектрах аміачних комплексів (КН3) проявляється у вигляді інтенсивної смуги при 1414 см-1, а у (КН3) в області 3180 см-1. Спостережувані смуги, які відносяться до різних коливань молекули аміаку в спектрах комплексів, підтверджують входження КН3 у внутрішню сферу комплексів.

    На підставі даних елементного аналізу та ІЧ спектроскопічних досліджень процес взаємодії КН3 з комплексними сполуками загального складу [Яе0Ь2Г3] 3Н20 можна представити наступною реакцією:

    2 [Ке0Ь2Г3] вН20 + 6КН3Г = [Ке203Ь4 (КН3) 4] ГтН20 + 2КН4Г + 4Н20 Відповідно до зазначеної реакцією молекули газоподібного аміаку з внутрішньої сфери двохзаміщені комплексів легко витісняють галогенідні іони, але не витісняють координовані молекули 1 етил-2-меркаптоімідазолу.

    Мал. ІК-спектри комплексів складу [ReOL4Cl] Cl2-2H2O (1) і [ReOL3 (NH3) 2] Cl3-2H2U (2).

    За даними елементного аналізу, при взаємодії газоподібного аміаку з комплексами складів [Re0L4r] r2 ^ 2H20 протягом години утворюються сполуки з співвідношенням Re: LX: NH3 = 1: 3: 3: 2. Цей експериментальний факт імовірно можна інтерпретувати на користь того, що з внутрішньої сфери зазначених комплексів спершу витісняється гало-генідний іон, а потім одна з молекул 1-етил-2-меркаптоімідазолу. За даними ІК спектроскопических досліджень (рис.), Перевага віддається знаходженню однієї молекули 1-етил-2-меркаптоімідазолу в трансположеніі до кисню ренільной групи. Це означає, що один галогенідними іон в комплексах [Re0L4r] r2-2H20 знаходиться в транс-положенні до однієї з молекул 1 етил-2-меркаптоімідазолу. Оскільки остання молекула по трансактивної перевершує галогенідними іон, тому можна припустити, що при взаємодії [Re0L4r] r2-2H20 з газоподібним аміаком перша молекула NH3 заміщає хло-Рідний іон, що знаходиться в транс-положенні до молекули 1 етил-2-меркаптоімідазолу в екваторіальній площині. Друга молекула аміаку заміщає молекулу 1-етил-2-меркаптоімідазолу, яка знаходиться в транс-положенні до кисню ренільной групи, оскільки зв'язок Re-L в координаті О-Re-L в порівнянні зі зв'язками Re-L в екваторіальній площині менш міцна. Імовірно, в процесі взаємодії газоподібного аміаку з [Re0L4r] r22H20 утворюються сполуки загального складу [Re0L3 (NH3) 2] Г3 -2H20 по реакції:

    Re0L4r] r 22Н2О + 2NH3 = [Re0L3 (NH3) 2] Г3 -2H20 + L

    Таджицький державний Надійшло 17.07.2006 р.

    Національний університет

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Амінджанов А.А. Синтез і дослідження комплексних сполук ренію (V) з серусодержащі-ми лигандами азольного ряду. Автореф. дис. канд. хім. наук. Л., 1975, 29 с.

    2. Оріфія А.А. Комлексного сполуки ренію (V) з имидазолом і 2-меркаптоімідазолу. Автореф. дис. канд. хім. наук. Душанбе, 2002 28 з.

    3. Амінджанов А.А., Гагіева С.Ч. - Тез. доп. V Всесоюзного совещ. «Проблеми сольватації і комплексоутворення в розчинах» - Іваново, 1991, с. 27.

    4. єжовських-Тщебятовска Б., Вайда С., Балуков М. - Журнал струк. хімії 1967 т.8, №3, с.519-523.

    5. котег К.В., Амінджанов А.А., Кукушкін Ю.М. - Журнал неоргані. хімії. 1977, т.22, №10, с.2742-2744.

    6. Erich Kolshom. Zur Kenntss Aminoketone. Bcrichte der Deutschen Chemischen ejesellschafit. 1904.

    7. Махмуд Мохамед Маша. Комплексні сполуки ренію (V) з похідними тіосечовини. Автореф. дис. канд. хім. наук. 1992 року, Іваново, 13 з.

    8. Климова В.А. Основні мікрометоди аналізу органічних сполук. М .: Хімія, 1967, 208 с.

    А.О.Амінчонов, С.М.Сафармамадов, Ю.Ф.Баходуров КОМПЛЕКСНОЇ аміаку реній (V) БО 1-етил-2-меркаптоімідазолу

    Раванда та'сіркуніі гази аміак ба оксоналоген комплексної реній (V) бо 1-етил-2-меркаптоімідазолу омухта шудааст. Муайян груддю, ки молекуланоі аміак аз доіраі дохіліі пайвастагіноі комплекс реній (V), ки ду молекула 1-етил-2-меркаптоімідазолу доранд, бо осонні іонно налогенро фішурда бароварда, молекуланоі 1-етил-2-меркаптоімідазолро намебароранд.

    A.O.Aminjonov, S.M.Safarmamadov, U.F.Bahodurov THE COMPLEXES OF AMMONIA'S RHENIUM (V) WITH 1-ETIL-2-MERCAPTOIMIDAZOL

    Learning the process coordination of the gaseous 'ammonia with 1 -etil-2-mtrcaptoimidazol's complexes of rhenium (V) it's showing that molecules of gaseous ammonia very easy selling to the halogens ion in structure of complexes. Statute double selling rhenium (V) 1-etil-2-mtrcaptoimidazol of complexes about coordination with gaseous of ammonia it's reduce to denier of complexes with bridge oxygen.


    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити