Стаття присвячена американо-канадському торговельної угоди від 15 листопада 1935 р яке призвело до зниження митних бар'єрів у взаємній торгівлі США і Канади, пом'якшення кількісних обмежень для ввезення та вивезення товарів і відкрило нові області американо-канадської економічної діалогу.

Анотація наукової статті з економіки і бізнесу, автор наукової роботи - ліжках Д. А.


The article is devoted to the American-Canadian Trading Agreement of November 15th 1935 which led to decrease of customs walls in mutual trade between the USA and Canada, to mitigation of quantitative restrictions for import and export of goods and opened new areas of the American -Canadian economic dialogue.


Область наук:

  • Економіка і бізнес

  • Рік видавництва: 2008


    Журнал: Известия Російського державного педагогічного університету ім. А.І. Герцена


    Наукова стаття на тему 'Американо-канадський економічний діалог (до питання про торговельну угоду 1935 роки)'

    Текст наукової роботи на тему «Американо-канадський економічний діалог (до питання про торговельну угоду 1935 роки)»

    ?Д. А. ліжках

    АМЕРИКАНСЬКО-КАНАДСКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ДІАЛОГ (до питання про торговельну угоду 1935 роки)

    Робота представлена ​​кафедрою загальної історії Новгородського державного університету ім. Ярослава Мудрого.

    Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент Г. В. Моховикова

    Стаття присвячена американо-канадському торговельної угоди від 15 листопада 1935 р яке призвело до зниження митних бар'єрів у взаємній торгівлі США і Канади, пом'якшення кількісних обмежень для ввезення та вивезення товарів і відкрило нові області американо-канадської економічної діалогу.

    Ключові слова: тариф Хоулі-Смута, протекціонізм, лібералізація торгівлі, Вестмінстерський статут, Оттавські угоди, Американо-канадська торгова угода 1935 року.

    The article is devoted to the American-Canadian Trading Agreement of November 15th 1935 which led to decrease of customs walls in mutual trade between the USA and Canada, to mitigation of quantitative

    167

    ГРОМАДСЬКІ І ГУМАНІТАРНІ НАУКИ

    restrictions for import and export of goods and opened new areas of the American-Canadian economic dialogue.

    Key words: the Smoot-Hawley Tariff Act, protectionism, liberalisation of trade, the Statute of Westminster, the Ottawa Trade Agreements, the American-Canadian Trading Agreement 1935.

    В кінці 1920-х рр. відбувається поступове розширення зовнішньополітичного суверенітету Канади. Вестмінстерський статут 1931 г. [6] остаточно затвердив ста -туе Канади в якості суверенної держави: він ліквідував юридичну неполноправность Канади і дозволив їй стати незалежним суб'єктом міжнародних відносин. На початок 1930-х рр. Канада мала дипломатичні відносини з рядом держав [7], особливе значення уряд Канади надавало відносинам зі Сполученими Штатами [4].

    Американо-канадські зв'язки були важливою складовою міжнародних відносин. Їх розвитку перешкоджав ряд причин, зокрема, загострення конкурентної боротьби, викликаної кризою. Як відомо, в 1930 р республіканський уряд Гувера прийняло дискримінаційний тариф Хоулі-Смута, який встановив високі мита на ряд товарів і мав на меті скоротити імпорт і стимулювати зростання внутрішньої економіки США. Даний закон став досить красномовним кроком в руслі панувала в той момент тенденції, коли країни намагалися будь-якими засобами забезпечити своїм товарам і їх виробникам максимально сприятливі умови. В цьому ж році в Канаді було видано митне законодавство, за яким найнижчі преференційні мита були для британських товарів, а найвищі - для країн, які не знижують мита на канадські товари [9]. Слід зазначити, що канадський експорт, зіткнувшись з цією тарифною стіною в США, став переорієнтуватися на Англію і інші країни Британської імперії [5]. Намітився криза в двосторонніх американо-канадських відно-

    шениях. А. Г. Мілейковський зазначає, що «англо-канадського зближенню сприяло посилення торгової війни між Ка-надій і США» [2, с. 314]. На його думку, посилення економічних зв'язків з Англією було пов'язано з меншим проявом там кризи, ніж в США [2, с. 312-313].

    З іншого боку, Канада перебувала в сфері впливу британської торговельної політики. У 1932 р між Канадою і Англією було укладено Оттавські торгові угоди [1]. Вони встановлювали кращі мита при торгівлі між країнами і територіями Британської імперії, що свідчило про наявність ще міцних зв'язків з метрополією. Ці заходи ускладнювали торгівлю між двома країнами.

    У даній статті зроблена спроба розглянути шляхи пом'якшення напруженості в двосторонніх американо-канадських відносинах в економічній сфері і зближення їх позицій.

    Після часткової економічної стабілізації до 1933 року уряд Канади перейшло від політики митної війни до налагодження торгових зв'язків на арені міжнародних економічних відносин. Це перш за все орієнтація на британський ринок і зниження митних бар'єрів в торгівлі з США. У квітні 1933 р прем'єр-міністр Канади Р. Б. Беннет, на запрошення Ф. Д. Рузвельта наніс візит до Вашингтона. Там було досягнуто компромісу щодо зниження існуючих тарифів між Канадою і США і укладанні в короткий термін нового торгового угоди. На світовій же економічної конференції в Лондоні в червні 1933 р Беннет по ряду питань підтримав США в збиток Англії. Така різка зміна в його курсі дозво-

    Американо-канадський економічний діалог (до питання про торговельну угоду 1935 роки)

    ла в листопаді 1934 року розпочати офіційні переговори щодо налагодження канадо-американських контактів. В ході переговорів було підготовлено проект угоди, який передбачав зниження тарифів на ввезення з США в Канаду сільськогосподарського і мінеральної сировини до рівня, який існував перед прийняттям закону Хоулі-Смута [3]. Таким чином, США здійснили прорив у системі Оттавської угод. Це було реалізацією зовнішньополітичного курсу Ф. Д. Рузвельта, спрямованого на лібералізацію торгівлі і орієнтованого на зближення з країнами Британської імперії, з іншого боку, великі канадські комерсанти бачили в торгівлі з США великі вигоди. Таким чином, процес зближення Канади і США в цей період можна вважати результатом як внутрішніх, так і зовнішніх чинників.

    Важливим етапом в цьому процесі стало торговельну угоду, підписану 15 листопада 1935 року між США і Канадою в Вашингтоні «для полегшення і поширення економічних відносин, що існують між двома країнами» [8]. Воно стало наслідком нової зовнішньоекономічної політики на самому початку президентства Рузвельта: в США в 1934 р був прийнятий закон про взаємні торговельних угодах (Reciprocal Trade Agreements Act). На наш погляд, він являв собою один з варіантів подолання наслідків кризи для економіки двох країн.

    Було проголошено, що Канада і США гарантують одна одній безумовний і вигідний для кожної сторони у всіх справах торговий договір врегулювання митних зобов'язань і цілого ряду важливих умов: правила регулювання руху товарів через митниці, обіг товарів усередині країни. Це положення свідчило про захист національних інтересів обох країн, а для Канади мало особливе значення, так як в даному кон-текстів воно представляє Канаду як суб'єктам підприємни-

    та міжнародних відносин, ринок якого не обмежувався простором Оттавської домовленостей.

    Угода вказувало, що «ніяка промислова або сільськогосподарська продукція, вироблена в одній з країн, що підписали договір, не повинна піддаватися будь-яким додатковим податках, зборах або обкладенню» [8]. Документ обумовлював, що загальний обсяг торгівлі між двома країнами не повинен бути менше того, який був у період, що передує підписанню договору. Дія цього договору має поширюватися на всі товари, вироблені на територіях під патронажем США або Канади, крім Панами.

    Таким чином, угода створювала нормативну базу для впорядкування взаємної торгівлі.

    Ці положення американо-канадського угоди 15 листопада 1935 р означали певну форму економічної інтеграції, своєрідну модель, так як визнання застосування загальних тарифів по відношенню до товарів з третіх країн, на наш погляд, означало спробу формування спільної митної політики. Врегулювання насамперед підлягали умови взаємної двосторонньої торгівлі. Так, Канада брала на себе зобов'язання знизити мита на американські товари від 2,5 до 5%. Найбільше скорочення мит торкнулося таких важливих для США статей експорту, як автомобілі та автомобільні частини, сільськогосподарські машини, бензин і готового одягу. Також значно були знижені мита на металеві вироби, текстиль і взуття. У свою чергу Канада домоглася від США зниження мит на ліс, худобу, згущене молоко, сир і рибу. Пільгові мита поширювалися лише на товари, що ввозяться в межах певної квоти. У разі її перевищення була передбачена оплата звичайної мита [2].

    ГРОМАДСЬКІ І ГУМАНІТАРНІ НАУКИ

    Угода від 15 листопада 1935 р являє собою досить ємний за форматом документ. Він складається з 15 статей, списку і приміток. Крім розглянутих вище статей, які регламентують асортимент американо-канадських товарів, умови застосування мита до різних видів імпортованої і експортованої продукції, можливість зміни умов в угоді при rebus sic stantibus, на наш погляд, важливими з точки зору ефективності економічного співробітництва були статті, що стосувалися правил регулювання митних відносин. Дана угода являє собою зразковий документ з точки зору міжнародного економічного права. Статті 9-10 визначали долю угоди в разі можливого коливання валют. Сторони погоджуються, що якщо будь-яка з країн вважає ці зміни істотними і це завдає шкоди галузям промисловості або торгівлі, то можливий перегляд і моди-фікація даної угоди внаслідок умов зміни курсу валют [8].

    Так, в статтях 9, 11 містилися умови, які регламентують можливості обох сторін перегляду угоди на рівноправній основі. Ряд статей передбачав усунення адміністративно-бюрократичних обмежень для руху товарів через американо-канадський кордон, що призводило до створення взаємовигідного та ефективного митного режиму. Товари обох країн захищалися нормами даної угоди від ризиків конфіскації, арешту, невиправданої затримки [8].

    Таким чином, пом'якшення напруженості в торговельних відносинах між США і Канадою створювало передумови для формування, якщо можна так сказати, економічного регіоналізму, що напередодні неминучої світової війни сприяло накопиченню економічного потенціалу для усунення загрози. Ця угода стало базою для укладення в 1937 р нового торгового договору між США і Канадою, який значно поглибив положення угоди 1935 року і підняв економічні відносини між обома країнами на більш високий рівень.

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    1. Єрофєєв М. А. Захід Британської імперії. М .: Думка, 1967.

    2. Мілейкоескій А. Г. Канада і англо-американські протиріччя. М .: Госполитиздат, 1958.

    3. Поздеева Л. В. Канада в роки першої і другої світових воєн // Проблеми історіографії Канади. М .: Наука, 1981.

    4. Foreign Relations of the United States, vol. I, 1927. Washington. American Society of International Law.

    5. Neatby B. The Politics of Chaos. Canada in the Thirties. Toronto, Macmillan of Canada, 1972.

    6. Statute of Westminster // http://www.historicaltextarchive.com/sections.php?op=viewarticle&artid = 42

    7. Shilling H. G. Canadian Representation Abroad. Toronto, University of Toronto Press, 1946.

    8. Trade Agreement between the United States of America and Canada. Signed at Washington, november 15 th, 1935.//http://untreaty.un.org/unts/60001 120000/18/35 / 00035747.pdf

    9. Wittke C. A. History of Canada. New York, 1942.


    Ключові слова: ТАРИФ Хоулі-смути /ПРОТЕКЦИОНИЗМ /ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ /Вестмінстерський статут /Оттавської УГОДИ /АМЕРИКАНСЬКО-КАНАДСЬКЕ ТОРГОВЕЛЬНЕ УГОДА 1935

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити