Проблема харчової алергії в останні роки стає все більш актуальною. Симптоми харчової анафілаксії, як найбільш важкої форми ПА, виникають блискавично або дуже швидко, зачіпають кілька систем організму людини, порушуючи при цьому їх нормальні функції і стаючи в одиничних випадках причиною фатальних наслідків. Можливість уникнути подібних гострих епізодів алергії може бути забезпечена повним припиненням вживання продукту, раніше викликав харчову анафілаксію. У статті представлені останні дані літератури по алергії і харчової анафілаксії на білки коров'ячого молока, які проілюстровані клінічними прикладами. У ряді представлених клінічних випадків, саме невірні дії дорослих (рекомендації медичних фахівців, дії батьків) сприяли посиленню ступеня чутливості до молочних протеїнів і виникненню харчової анафілаксії у описаних дітей. Мета роботи - представити клінічні випадки важких проявів алергії до білків коров'ячого молока і значимість поглибленого алергологічного обстеження (ISAC, ImmunoCAP) з метою подальшої профілактики нових епізодів харчової анафілаксії у дітей.

Анотація наукової статті по ветеринарним наук, автор наукової роботи - Лепешкова Тетяна Сергіївна, Бельтюков Євген Кронидович, Царькова Софія Анатоліївна


Allergy to cow's milk proteins as an Anaphylaxis trigger in children

The problem of food Allergy in recent years is becoming more and more relevant. Symptoms of food anaphylaxis, as the most severe form of food Allergy, occur at lightning speed or very quickly, affect several systems of the human body, violating their normal functions and becoming in isolated cases fatal. The possibility to avoid such acute episodes of Allergy can be provided by the complete cessation of the use of the product, previously causing food anaphylaxis. The article presents the latest literature data on Allergy and food Anaphylaxis to cow's milk proteins, which are illustrated by clinical measures. In a number of presented clinical cases, it is the wrong actions of adults (recommendations of medical specialists, actions of parents) contributed to an increase in the degree of sensitivity to milk proteins and the occurrence of food anaphylaxis in children. The work aims at presenting clinical cases of severe Allergy to cow's milk proteins and the importance of in-depth allergological examination (ISAC, ImmunoCAP) for further prevention of new episodes of food Anaphylaxis in children.


Область наук:
  • ветеринарні науки
  • Рік видавництва: 2019
    Журнал: Алергологія та Імунологія в Педіатрії

    Наукова стаття на тему 'АЛЛЕРГИЯ до білків коров'ячого молока ЯК тригер АНАФИЛАКСИИ У ДІТЕЙ'

    Текст наукової роботи на тему «АЛЛЕРГИЯ до білків коров'ячого молока ЯК тригер АНАФИЛАКСИИ У ДІТЕЙ»

    ?КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ / MEDICAL CASES

    ВИСНОВКИ

    1. Показник негативного ставлення до вакцинації варіює залежно від віку і професійної приналежності.

    2. 17,72% респондентів, професійно пов'язаних з медициною, до вакцинопрофілактики ставляться негативно, що може безпосередньо впливати на формування думки населення в цілому.

    3. Абсолютна заперечення вакцинопрофілактики і, як наслідок, повна відсутність вакцинації через відмову батьків зустрічається відносно рідко (в нашому дослідженні показник склав 2,02%).

    4. Рецидивуючі респіраторні інфекції превалюють серед причин медичних відводів від вакцинації, виявлені необґрунтовані медичні відводи від вакцинації. Звідси випливає, що інформованість лікаря-педіатра і алерголога-імунолога грає важливу роль в процесі роботи з батьками при визначенні тактики вакцинації дітей.

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Вакцини і вакцинація: Національне керівництво / під ред. В. В. Звєрєва, Б. Ф. Семенова, Р. М. Хаітова. - М .: ГЕОТАР-Медіа, 2011. - 880 с.

    2. Таточенко В. К., Озерецковский Н. А. Імунопрофілактика-2018: довідник, 13-е видання, розширене. - М .: Боргес, 2018. -272 с.

    3. Мац А. Н., Чепрасова Е. В. проти щеплень скепсис як соціально-психологічний феномен // Епідеміологія і вакцінопрофілакті-ка. 2014. № 5 (78). С. 111-115.

    4. Солондаев В. К., Конєва Є. В., Чорна Н. Л. Психологічні чинники прийняття рішення про вакцинацію // Сибірський психологічний журнал. 2016. № 59. С. 125--136

    5. Eve ОіЬйа, Dominique Gagnona, Noni E. MacDonald, the SAGE Working Group on Vaccine Hesitance. Strategies intended to address vaccine hesitancy: Review of published reviews // Vaccine. 2015. №33. Р. 4191--4203: www / .elsevier.com / locate / vaccine

    6. Галина Н. П. Ставлення до імунопрофілактики лікарів різних спеціальностей // Епідеміологія і вакцинопрофілактика. 2018. № 17 (3). С. 74-79. DOI: 10.31631 / 2073-30462018-17-3-74-79.

    7. Москвичева М. Г., Попов Е. А., Злакоманова О. Н. Вивчення прихильності батьків до вакцинопрофілактики дітей, які відвідують організовані колективи // Електронний науковий журнал «Соціальні аспекти здоров'я населення» http://vestnik.mednet.org.ua/ view / 933/30. - С. 1-11. DOI: 10.21045 / 20715021-2017-58-6-5 (дата звернення: 18.09. 2019).

    8. Порушення календаря вакцинопрофілактики дітей: погляд лікарів і батьків на проблему / Куліченко Т. В., Димшиц М. Н., Лазарева М. А. та ін. // Педіатрична фармакологія. 2015. № 12 (3). С. 330-334. DOI: 10.15690 / pf.v12i3.1361.

    9. Результати вивчення громадської думки про вакцинопрофілактику методом анкетування / Мацукатова Б. О., Гумбатова З. Ф., Аминова А. І. та ін. // Питання практичної педіатрії. 2018. № 13 (6). С. 16-23. DOI: 10.20953 / 1817-7646-2018-6-16-23.

    АЛЛЕРГИЯ до білків коров'ячого молока ЯК тригер АНАФИЛАКСИИ У ДІТЕЙ

    Т. С Лепешкова1'2, Є.К. Бельтюков1, С А Царькова1

    ФГБОУ ВО «Уральський державний медичний університет» МОЗ Російської Федерації, м Єкатеринбург, Росія

    МАУ «Міська дитяча поліклініка № 13», м Єкатеринбург, Росія

    Проблема харчової алергії в останні роки стає все більш актуальною. Симптоми харчової анафілаксії, як найбільш важкої форми ПА, виникають блискавично або дуже швидко, зачіпають кілька систем організму людини, порушуючи при цьому їх нормальні функції і стаючи в

    АЛЕРГОЛОГІЯ і ІМУНОЛОГІЯ в ПЕДІАТРІЇ, № 4 (59), грудень 2019

    КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ / MEDICAL CASES

    поодиноких випадках причиною фатальних наслідків. Можливість уникнути подібних гострих епізодів алергії може бути забезпечена повним припиненням вживання продукту, раніше викликав харчову анафилаксию.

    У статті представлені останні дані літератури по алергії і харчової анафілаксії на білки коров'ячого молока, які проілюстровані клінічними прикладами. У ряді представлених клінічних випадків, саме невірні дії дорослих (рекомендації медичних фахівців, дії батьків) сприяли посиленню ступеня чутливості до молочних протеїнів і виникненню харчової анафілаксії у описаних дітей.

    Мета роботи - представити клінічні випадки важких проявів алергії до білків коров'ячого молока і значимість поглибленого алергологічного обстеження (ISAC, ImmunoCAP) з метою подальшої профілактики нових епізодів харчової анафілаксії у дітей.

    Ключові слова: Ключові слова: анафілаксія на продукти, діти, продукти, жізнеугрожающіе реакції, адреналін.

    Allergy to cow's milk proteins as an Anaphylaxis trigger in children

    T.S. Lepeshkova1'2, E.K. Beltyukov1, S.A. Tsarkova1

    Ural State Medical University, Ekaterinburg, Russia «Children's hospital № 13», Ekaterinburg, Russia

    The problem of food Allergy in recent years is becoming more and more relevant. Symptoms of food anaphylaxis, as the most severe form of food Allergy, occur at lightning speed or very quickly, affect several systems of the human body, violating their normal functions and becoming in isolated cases fatal. The possibility to avoid such acute episodes of Allergy can be provided by the complete cessation of the use of the product, previously causing food anaphylaxis.

    The article presents the latest literature data on Allergy and food Anaphylaxis to cow s milk proteins, which are illustrated by clinical measures. In a number of presented clinical cases, it is the wrong actions of adults (recommendations of medical specialists, actions of parents) contributed to an increase in the degree of sensitivity to milk proteins and the occurrence of food anaphylaxis in children.

    The work aims at presenting clinical cases of severe Allergy to cow's milk proteins and the importance of in-depth allergological examination (ISAC, ImmunoCAP) for further prevention of new episodes of food Anaphylaxis in children.

    Keywords: food anaphylaxis, children, products, life-threatening reactions, adrenaline.

    ВСТУП

    У багатьох країнах світу спостерігається збільшення числа наукових робіт, пов'язаних з вивченням харчової алергії (ПА) [1, 2]. Вибір дослідників продиктований зростанням числа епізодів важких жизнеугрожающих реакцій на їжу у людей різного віку, які спостерігаються по всьому світу [3, 4]. Відомо, що важкі алергічні симптоми, що протікають у вигляді харчової анафему-

    Лакс, вимагають надання пацієнту негайної спеціалізованої медичної допомоги, при відсутності якої можуть стати фатальними для пацієнта [5].

    Діагноз анафілаксії грунтується на клінічних симптомах (швидкість настання реакції, виражені прояви з боку шкіри і слизових оболонок, дихальних шляхів і / або шлунково-кишкового тракту, порушення з сто-

    Відомості про авторів:

    Лепешкова Тетяна Сергіївна - км.н., лікар алерголог-імунолог, 620100, г. Екатеринбург, ул. Ткачів, д. 16а, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Бельтюков Євген Кронідові ^^ - д.м.н., професор кафедри факультетської терапії, ендокринології, алергології та імунології, 620028, г. Екатеринбург, ул. Рєпіна, д. 3.

    Царькова Софія Анатоліївна - дм.н., професор, зав. кафедрою поліклінічної педіатрії та педіатрії ФПК і ПП, 620028, г. Екатеринбург, ул. Рєпіна, д. 3.

    ку серцево-судинної системи) і розвитку потенційно можливого летального результату [2, 6, 7].

    Важливість і значимість нових досліджень по вивченню механізмів харчової анафілаксії з позицій сучасної медицини, а згодом і механізмів формування толерантності до причинно-значущих алергенів продукту, полягає в тому, що найчастіше саме основні продукти харчування в раціоні дитини стають головними тригерами важких і вкрай важких алергічних реакцій : коров'яче молоко, курячі яйця, пшениця, риба, соя, горіхи дерев, арахіс [8, 9].

    Обов'язкова рекомендація після перенесеної харчової анафілаксії - виключення з раціону дитини продуктів-тригерів на довгі місяці, а іноді й роки - позбавляє пацієнта білків та інших поживних речовин. У зв'язку з цим для нормального росту і розвитку пацієнта є важливим, щоб толерантність сформувалася як можна швидше.

    Добре відомо, що значущими протеїнами для людини є білки коров'ячого молока (БКМ), які нерідко стають алергенами, що викликають алергію на білки коров'ячого молока (АБКМ) і харчову анафилаксию [10].

    В даний час ПА на молочні протеїни вивчається в багатьох країнах світу [11-13]. Було показано: у дітей з гіперчутливістю до БКМ ймовірність розвитку анафілаксії однаково висока як на незбиране молоко, так і на кип'ячене і кисломолочні продукти [10-13]. У Росії ПА на БКМ вивчається також [14], однак проблеми харчової анафілаксії на БКМ присвячені лише поодинокі наукові роботи [15].

    За даними зарубіжних вчених серед всієї дитячої популяції алергія до БКМ виявляється у 1,9-4,9% дітей [16-18]. При цьому коров'яче молоко займає третє місце серед усіх харчових продуктів, здатних викликати важкі Жизнеугрожающие-щие / фатальні випадки [19, 20].

    Відомо, що вік дітей з харчовою анафілаксією до коров'ячого молока значно варіює. У дослідженні, проведеному в Ірані, встановлено, що відсоток дітей першого року життя, які перенесли анафилаксию до коров'ячого молока, досягає 85,7% [12]. За даними вчених з США і Швеції, вік пацієнтів з харчовою анафілаксією на БКМ становить 3-6 років [21, 22]. У росій-

    ському дослідженні було встановлено, що харчова анафілаксія до БКМ зустрічається у дітей з 0 до 18 років, проте більше половини (65%) випадків припадає на дітей першого року життя [15].

    Встановлено, що ^ Е відіграє центральну роль у розвитку харчової анафілаксії у дітей, але визначення рівня специфічних ^ Е до екстракту алергену коров'ячого молока в сироватках крові не завжди дає чітке розуміння: пацієнт тільки сенсибилизирован або дійсно має клінічні симптоми АБКМ. Тому провокаційний тест з «винним» продуктом ( «відкритий» або «сліпий») залишається «золотим» стандартом діагностики ПА. Однак проведення провокаційних тестів у пацієнтів з харчовою анафілаксією загрожує важкими наслідками для життя пацієнта.

    Застосування елімінаційної дієти є переконливим методом для діагностики ПА [9]. Позитивний ефект на елімінаційну дієту клінічно добре видно у пацієнтів з ато-пическое дерматитом, які мають сенсибілізацію до харчових алергенів, тоді як її клінічна інтерпретація при харчової анафілаксії тільки вивчається.

    Розвиток молекулярної біології і поява нових методів ідентифікації білкових молекул в останні десятиліття дозволили отримати цінну інформацію про структурні і функціональні властивості молекул молока [12]. Протягом декількох років ця діагностика була успішно впроваджена в практичну охорону здоров'я з метою поліпшення специфічності діагностики і, як у випадках з харчової анафілаксією, для отримання кращого прогнозу клінічного фенотипу. Компонентна діагностика (1шшіпоСАР, КАС) замість цільних харчових екстрактів використовує для вимірювання специфічного ^ Е рекомбінант-ні або нативні очищені компоненти алергенів (алергенні молекули).

    В даний час вже відомо понад 200 протеїнів коров'ячого молока. Його різні білки (а-лактоальбумін, р-лактоглобулин, казеїн, бичачий сироватковий альбумін, лактоферин, імуноглобуліни та ін.) Можуть бути причиною розвитку алергічних і анафілактичних реакцій у дітей [23]. Саме від того, до яких білків виникає сенсибілізація, залежить виразність і тяжкість реакції на молочні протеїни [24].

    Розпізнавання конформаційних і послідовних епітопів дає різні клінічні фенотипи.

    У разі АБКМ розпізнавання переважно конформаційних епітопів проявляється тимчасовою алергією, яка, як вважають, пов'язана з більш високою проникністю кишечника у маленьких дітей, що дозволяє інтактен-ним білків перетинати кишковий бар'єр [25]. Слід зауважити, що термолабільного фракція молочних протеїнів, що має конформационное-ні епітопи, - це сироваткові білки (Bos d4 (а-лактоальбумін), Bos d5 (р-лактоглобулин), Bos d6 (бичачий сироватковий альбумін) і ін.), Тому кип'ятіння коров'ячого молока має тенденцію до зниження алергенність [25], а діти, які страждають алергією на дані молочні протеїни, переносять сильно нагріті (запечені) форми цих продуктів, де конформаційні епітопи руйнуються.

    Як виявилося, казеїнова фракція молочних білків (Bos d8, Bos d9, Bos d10, Bos d11, Bos d12) має послідовні епітопи, тому така фракція термостабильна і стійка до гідролізної і ферментативної обробці. Отже, навіть тривала теплова обробка коров'ячого молока і молочних продуктів, обробка ферментами (створаживание) та інші фізичні та хімічні впливи повністю не усувають алергенні властивості цих молочних протеїнів [26]. Є наукові дані, в яких показано, що діти з алергією до казеїну не переносять і кисломолочні продукти, і пряжене молоко [27, 28].

    Нижче наводимо опис клінічних випадків, в яких проілюстровано формування АБКМ з поступовим розвитком важких життє-загрозливих станів. До кожного клінічного випадку наведені результати алергологічного обстеження.

    Клінічний приклад № 1

    Пацієнтка А., 31.03.2015 р.н..

    (4 роки 5 місяців)

    Спадковість: у рідного брата (7 років) алергічний рінокон'юктівіт і бронхообструк-ція на кішку.

    Дівчинка від 4 вагітності, 3 пологів (1-я вагітність - регрес). Пологи в 39 тижнів вагітності (планово кесарів розтин, тому що попередні

    двоеродов - кесарів розтин). Народилася доношеною вагою 3125 г, довжиною 52 см, по Апгар - 7/8 балів.

    У перші три місяці на тлі грудного вигодовування відзначалася погана прибавка у вазі, слизовий стілець зі схильністю до розрідження. У зв'язку з цим батьки спробували у вигляді догодовування ввести адаптовані молочні суміші, але дівчинка їх постійно відригують, і догодовування припинили.

    З чотирьох місяців у дитини під час респіраторних захворювань і на тлі соматичного здоров'я стали з'являтися рецидивуючі бронхо-обструкції. За рекомендаціями педіатра пацієнтка епізодично отримувала інгаляції з будесонидом 250 мкг до 2 разів на день, іноді фенотерол + Ипра-Тропе бромід по 5-10 крапель на інгаляцію. Весь той час перебуваючи на грудному вигодовуванні, дівчинка дуже погано додавала в масі.

    В 6 місяців при спробі ввести сир (1 чайну ложку) у пацієнтки з'явилося приступообразное чхання. Мама дала антигістамінний препарат (цетиризин 5 крапель) і чхання припинилося.

    Повторна спроба ввести сир була зроблена батьками в 8 місяців. Відразу ж після вживання 1/2 чайної ложки дитячого сирка з'явилося чхання, кашель і свистяче дихання. Мама зробила інгаляцію з фенотеролом + Ипра-Тропе бромід (8 крапель) і дала антигистамин-ний препарат (цетиризин, 5 крапель). Реакція була вирізана протягом години.

    У 10 місяців батьки вирішили спробувати ввести кефір. На 1 ч. Л. кефіру виникла рясна ринорея, чхання, сухий кашель, задишка, свистяче д'ханіе. Черговий епізод АБКМ купейний 10 краплями комбінованого препарату для небулай-зерна терапії (фенотерол + іпратропію бромід) і 10 краплями антигістамінні препарати (цеті-Ризине).

    У 12 місяців у дитини виникла анафілактичні реакції среднетяжелой ступеня на дитяче харчування «Сьомга з овочами і молоком». На тлі ринореї і чхання виник важкий бронхоспазм. Клінічні симптоми купірувати декількома інгаляціями (фенотерол + іпратропію бромід, 20 крапель) і антигістамінних препаратом (це-тірізін, 10 крапель).

    Бронхообструкції до року стали практично щоденними, за призначенням педіатра дівчинка отримувала інгаляції будесоніду 250 мкг до 3 разів на

    день і часто фенотерол + іпратропію бромід по 5-10 крапель на інгаляцію. Дитина був направлений на консультацію до алерголога в зв'язку з рецидивами бронхообструктивного синдрому.

    Пацієнтка була консультувала алергологом в 1 рік 4 місяці; виставлений діагноз: харчова анафілаксія на білки коров'ячого молока, легкої / середньо-важкого ступеня тяжкості; бронхіальна астма (?), атопічна, легке персистуючий перебіг, неконтрольована.

    При алергологічному обстеженні (ISAC, Immuno CAP) були виявлені sIgE до казеїну Bos d8 - 5,6 ISU-E (помірний / високий рівень), до а-лакто-альбуміну Bos d4 - 4,8 ISU-E (помірний / високий рівень ), в-лактоглобулин Bos d5 - 5,2 ISU-E (помірний / високий рівень), бичачому сироваткового альбуміну Bos d6 - 8,1 ISU-E (помірний / високий рівень). (В даному і наступних прикладах стандартизовані ISAC одиниці (ISU-E) менше 0,3 - НЕ детектується рівень; 0,3-0,9 - низький рівень; 1,0-14,9 - помірний / високий рівень; більш або дорівнює 15,0 - дуже високий рівень. - Прим. авт.)

    Після консультації алерголога дівчинці і її мамі була призначена сувора безмолочна дієта. Обструкції припинилися, дівчинка стала важчою (в 1 рік - 8,6 кг, до 2 років - 12 кг). І незабаром почала зростати і розвиватися за віком. Періодично планово оглядалася алергологом і після скасування грудного вигодовування була переведена на амінокислотну суміш.

    Важкий / майже фатальний епізод харчової анафілаксії на БКМ виник в 2 роки 4 місяці, коли дівчинка помилково з'їла млинець на коров'ячому молоці. Через 15 хвилин дівчинка стала задихатися: розпухли губи і язик, набрякли очі, з'явився важкий бронхоспазм. Пацієнтка стала млявою і сонною, погано вступала в контакт. Мама викликала бригаду дитячої реанімації, дала 10 крапель антігіста-мінного препарату (цетиризин) і зробила інгаляцію з 12 краплями фенотеролу + іпратропію бромід, але стан дитини продовжувало швидко погіршуватися. З'явилася блідість шкірних покривів, синюшність губ, затемнене свідомість, дихання стало важким, дівчинка не вступала в контакт. Мама зробила нову інгаляцію з 30 краплями фенотеролу + іпратропію бромід, але ефекту практично не було. Після прибуття реанімаційної бригади пацієнтці було проведено реанімаційні заходи в машині швидкої допомоги з

    подальшої госпіталізацією у відділення інтенсивної терапії дитячої лікарні, де вона перебувала більше тижня.

    Після виписки з лікарні обструкції у дівчинки відновилися в щоденному режимі. Дитині був виставлений діагноз: харчова анафілаксія на білки коров'ячого молока, важкої / вкрай важкого ступеня тяжкості; бронхіальна астма, атопічна, среднетяжелой ступеня тяжкості, неконтрольована. Сенсибілізація до білків коров'ячого молока (казеїн, сироваткові білки). Призначено базисна терапія інгаляційним глюкокортикостероїдом (ГКС) і антілейкотріенових препаратом.

    З останнього епізоду харчової анафілаксії пройшло 2 роки. Дівчинка перебуває на суворої безмолочной дієті, отримує аминокислотную суміш і базисну терапію бронхіальної астми (Флу-тіказона пропіонат 100 мкг двічі на день в постійному режимі). Обструкції носять легкий характер (два загострення за 2018 рік, без загострень в 2019 році), провокуються простудними захворюваннями. Але будь-який дотик до шкіри (випадкове) продуктами, що містять «слідові кількості» молочного білка (обгортка від шоколадної цукерки, упаковка від вершкового масла) призводить до появи гострої кропив'янки.

    Толерантність до БКМ до 4 років 5 місяців у дівчинки не сформувалася і, ймовірно, в найближчі роки не сформується.

    Наведеним вище клінічним випадком нам хотілося показати, що:

    1) епізоди харчової анафілаксії мають тенденцію до повторення;

    2) з кожним епізодом харчової анафілаксії клінічні симптоми стають важчими і не залежать від виду молочного продукту (БКМ в грудному молоці, сир, кефір, коров'яче молоко в млинці);

    3) в разі сенсибілізації до казеїну навіть помірний рівень сенсибілізації (як у нашої пацієнтки) може викликати важкі / майже фатальні симптоми;

    4) поєднання бронхіальної астми з харчової анафілаксією - фактор ризику розвитку важких жизнеугрожающих епізодів.

    Наші висновки узгоджуються з раніше проведеними дослідженнями, в яких було встановлено, що немає кореляції між тяжкістю анафілактичної реакції і високим рівнем специфиче-

    ських антитіл до БКМ [12, 29], і було показано, що якщо у дитини вже відзначалася анафілактичні реакції, то ймовірність повторення подібних епізодів велика [30, 31].

    Відомий факт - бронхіальна астма є одним з основних факторів ризику розвитку вкрай важких і навіть фатальних епізодів анафілаксії [32]. Протеїни коров'ячого молока здатні потрапляти до дитини з грудним молоком, сенсибилизировать його, а пізніше викликати анафілаксію при пероральному надходженні (див. Клінічний приклад № 1). У літературі є повідомлення про перших епізодах анафілаксії на частково гідролізовані формули у сенсибілізованих дітей, які раніше перебували виключно на грудному вигодовуванні [33]. Але особливу стурбованість викликає факт, що у гіперчутливих пацієнтів розщеплені протеїни коров'ячого молока в складі формул високого гідролізу також здатні викликати анафілактичну реакцію [34].

    Заміна БКМ на молоко інших парнокопитних теж може бути небезпечна, так вживання козячого молока або молочної суміші на основі козячого молока може викликати симптоми харчової анафілаксії, подібної тим, що виникають на молочні протеїни корови [35], що було підтверджено спостережуваним нами клінічним випадком.

    Клінічний приклад № 2.

    Пацієнт Г., 05.04.2017 р.н..

    (2 роки 4 місяці)

    Спадковість: у мами атопічний дерматит, у рідної сестри (10 років) поліноз.

    Хлопчик від 2 вагітності (протікала з обтяженим акушерським анамнезом вторинним безпліддям), від 2 термінових самостійних пологів, 39-40 тижнів гестації з масою тіла 3640 г і довжиною тіла 54 см. Закричав відразу, до грудей прикладена в пологовому залі, оцінка за шкалою Апгар 8/9 балів. Щеплення в пологовому будинку - БЦЖ і У1 гепатит В, далі щеплень не було.

    Перебував на грудному вигодовуванні. З першого місяця життя відзначалися сухість шкіри і висипання на щоках, гомілках, животі, спині. Поступово з'явилося мокнутіє щік, свербіж обличчя і тіла. Через вираженого шкірного процесу при-

    корми батьки не вводили, але через гіпогалак-тії вирішили давати суміш на козячому молоці. В 6 місяців після вживання хлопчиком 50 мл суміші на козячому молоці через 20 хвилин з'явився ангиоотек особи, гостра генералізована кропив'янка, бронхіальна обструкція, порушення дихання і втрата свідомості. Була викликана бригада швидкої медичної допомоги (ШМД), яка ввела хлоропіраміну гідрохлорид і преднізолон і госпіталізувала дитину в стаціонар за місцем проживання. Після виписки зі стаціонару було рекомендовано грудне вигодовування припинити.

    Батьки придбали суміш на основі високого гідролізу сироваткових білків. Повторна анафілактичні реакції виникла відразу ж після годування високогідролізной формулою, і хлопчик у вкрай важкому стані знову був доставлений в реанімаційне відділення дитячої лікарні, де перебував тиждень.

    Після цих двох епізодів анафілаксії мама продовжила годувати грудьми, виключивши і у себе і у дитини все молочні продукти, боячись будь-яких сумішей, як тригерів анафілаксії.

    Третій епізод анафілаксії виник в 1 рік на біопрепарати (біфідум і лактобактерин), призначені педіатром для лікування атопічного-го дерматиту у дитини. Розвинулися гостра кропив'янка, ангиоотек, задишка. Дитина знову був госпіталізований.

    Хлопчик був консультував алергологом в 1 рік 2 місяці у зв'язку з тяжким перебігом ато-піческого дерматиту. При алергологічному обстеженні (ISAC, ImmunoCAP) виявлені sIgE до казеїну Bos d8 - 16 ISU-E (дуже високий рівень), до а-лактоальбумін Bos d4 - 12 ISU-E (високий рівень), fi-лактоглобулин Bos d5 - 7,6 ISU-E (помірний / високий рівень). Крім того, виявлено сенсибілізація до пшениці, курячому яйцю і сої.

    На тривалої суворої безмолочной, безглю-тенів, без'яічной дієтах (у мами і дитини) шкіра хлопчика повністю очистилася. У 2 роки було припинено грудне вигодовування, але заміни ніякої батьки не захотіли (амінокислотні суміші викликають у батьків той же страх, що і попередні суміші). Епізодів харчової анафілаксії за минулий рік у дитини не було. Атопічний дерматит повністю куповані.

    Дитина добре росте і розвивається, переносить всі продукти за винятком БКМ. З останнього обстеження, проведеного через рік - 16.08.19 (метод ImmunoCAP), рівень IgE до казеїну - 63,80 Кеда / л (дуже висока сенсибілізація). Толерантність до білків коров'ячого молока через рік після епізоду анафілаксії на білки коров'ячого молока не сформувалася і, ймовірно, в найближчі роки не сформується.

    У наведеному клінічному випадку № 2 у дитини на фоні сенсибілізації до БКМ алергічна реакція виникла на козячу суміш, на суміш високого гідролізу сироваткових білків і пробіотик. У літературі описаний випадок анафілаксії у 11-місячну дитину з атопічний дерматит і алергією до БКМ, у якого через 15 хвилин після вживання препарату Bacilor (Lyocentre Laboratories, Aurillac, Франція) розвинулася анафілаксія, що включала в себе такі симптоми, як генералізована кропив'янка і набряк гортані [36]. Згадуваний препарат містить Lactobacillus rhamnosus [36].

    Безсумнівно, наявність явного молочного алергену в складі їжі викликає страх у батьків, чиї діти пережили важку алергічну реакцію на харчовий продукт. Відомо, що «приховані» алергени молока можуть бути присутніми у складі готових страв і соусів, хлібобулочних виробів, солодощів та ін. В літературі описаний випадок анафілаксії на соєву суміш у 9-місячної дитини з доведеною алергією до БКМ. Сенсибілізація до сої у пацієнта не було виявлено за даними провокаційного тесту, а реакція виникла на слідові кількості р-лак-тоглобуліна в соєвої суміші в об'ємі рівному 0,4 мл коров'ячого молока [37].

    У кількох дітей з високою сенсибілізацією на БКМ описані анафілактичні реакції через 1 годину після щеплення (дифтерія, правець, коклюш) [38]. Вакцина Себіна поліомієлітная жива пероральна (тип I, II, III) містить а-лак-тоальбумін. Аргентинські вчені описали алергічну реакцію на цю вакцину у дітей з алергією на коров'яче молоко, що пояснили сенсибілізацією до а-лактоальбумін [39]. У разі нашого пацієнта (Клінічний приклад № 3), ймовірно, вакцинація щепленням (дифтерія, правець, коклюш) з'явилася додатковим тригером розвитку анафілаксії в майбутньому.

    Клінічний приклад № 3

    Пацієнт М. А., 04.06.2016 р.н..

    (3 роки 2 місяці)

    Спадковість: у рідної сестри (8 років) пів-Ліноза.

    Пацієнт А. народилася доношеною з масою тіла 4110 кг і 54 см, від 2 вагітності і 2 самостійних пологів. Вагітність протікала без ускладнень. Мама хлопчика під час вагітності відчувала себе добре. Дитина була на грудному вигодовуванні до 1 року 10 місяців. У пологовому будинку були зроблені всі планові щеплення, які дитина перенесла задовільно. Зовнішніх ознак алергії до 3 місяців помічено не було.

    Починаючи з 3 місяців на шкірі дитини стали з'являтися гіперемія і сухість - на щоках, під колінами, на спині. Планова вакцинація була відкладена, і педіатр порекомендувала мамі дотримуватися дієти з виключенням молочних продуктів і прийти на вакцинацію в 4 місяці. Мама місяць слідувала рекомендаціям, а також використовувала емоленти для догляду за шкірою і засоби для купання.

    В 4 місяці на тлі поліпшення шкірного процесу була зроблена вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правця. До вечора того ж дня шкіра дитини різко почервоніла, і хлопчик став дуже неспокійним. Гіперемія шкіри була інтенсивною, з'явилися уртикарний висипання, які були куповані щоденним прийомом антигістамінні препарати у віковому дозуванні протягом наступних трьох днів. Після перенесеного загострення висипання стали вираженими з переважною локалізацією в традиційних для атопічного дерматиту місцях, і лікарями був діагностований атопічний дерматит.

    Перші спроби введення прикорму у вигляді безмолочной кукурудзяної каші були зроблені мамою в 7 місяців. На кукурудзяну кашу у дитини виникла моментальна блювота. Більше цю кашу мама не давала, прикорм не вводити і виключила в своєму раціоні жирне, гостре, смажене, солоне, а також шоколад, солодощі, кава і какао, продовжувала годувати грудьми, але атопічний дерматит у дитини поступово став дифузним і погано піддавався зовнішньої терапії.

    У 8 місяців вперше батьки спробували ввести сир, але на сир дитина відвертався і відштовхував ложку.

    Перші 1/2 чайної ложки кефіру дали 23 лютого 2017 року (8,5 місяців). Хлопчик з'їв, чи не кривлячись. Мама дала ще S чайної ложки кефіру. Через 5 хвилин на шкірі хлопчика з'явилися уртикарии, набрякли повіки. Дитина стала чесати передню поверхню шиї. Батьки дали антигістамінний препарат (дезлоратадин, 1/2 ч. Л.), І через годину реакція була вирізана. На наступний день 1/2 ч. Л. кефіру дали повторно. Моментально на шкірі дитини з'явилася уртикарний висип з великими пухирями по обличчю, підборіддя і шиї. Дитина стала неспокійною, почав плакати. Мама викликала СМП. Лікарі СМП ввели антигістамінний і ГКС препарати і запропонували поїхати в стаціонар. У стаціонарі повторили введення ГКС і рекомендували госпіталізацію, від якої батьки відмовилися.

    Після виписки зі стаціонару вигодовування залишалося грудним, нових продуктів не вводилося ні мамі, ні дитині, але на шкірі пацієнта зберігалися виражені прояви атопічного дерматиту. За медичною допомогою батьки звернулися в кабінет біорезонансної терапії, де пройшли курс діагностики та лікування, за результатами яких отримали список заборонених і дозволених продуктів. Серед дозволених значився твердий сир.

    Новий епізод харчової анафілаксії виник на твердий сир (в 11 місяців). Пацієнт облизав шматочок сиру і через 2 хвилини почервонів, покрився зудять уртикарний висипаннями. Батьки дали дезлоратадин у віковому дозуванні, але поліпшень не було, далі мама відразу дала ще] таблетки хлоропіраміну гідрохлориду та викликала СМП. Практично відразу з'явився виражений набряк обличчя, ангиоотек обох очей, виникла обільнаяріно-рея. Хлопчик нестримно плакав, важко дихав, з'явилася задишка і свистячий подих. Після приїзду бригада СМП поставила ГКС і адреналін і госп-талізіроваларебенка. Дитина знаходилася в стаціонарі тиждень з 16 по 22 травня 2017 року палаті інтенсивної терапії.

    Після другого епізоду анафілаксії пацієнт вперше був консультував алергологом. Батькам було рекомендовано провести алергії-логічне обстеження. Обстеження проводилося методом компонентної аллергодиагностики з використанням панелі для визначення рівня ^ Б-антитіл до 112 алергенним молекулам (ЙШЛО, 1ттіпоСАР). В результаті обстеження дитини

    була встановлена ​​чутливість до БКМ, яка була найвищою в порівнянні з іншими алергенами: Bos d8 (казеїн) - 14,0 ISU-E, Bos d4 (а-лак-тоальбумін) - 9,5 ISU-E, Bos d6 (бичачий сироватковий альбумін) - 11,0 ISU-E. Крім молочних протеїнів, сенсибілізація була виявлена ​​до курячим білків (овомукоід, овальбумин), пшениці.

    Після проведеного алергологічного обстеження була призначена індивідуальна еліміна-Ціон дієта пацієнтові і мамі, що годує з виключенням БКМ, курячого яйця, пшениці, на тлі якої через місяць шкіра хлопчика повністю відновилася від проявів атопічного-го дерматиту. В даний час дитина залишається на суворої безмолочной (отримує аминокислотную суміш), без'яічной і безглютенової дієтах. Толерантність до білків коров'ячого молока через півтора року після останнього епізоду анафілаксії на БКМ не сформувалася і, ймовірно, буде формуватися повільно.

    Сьогодні переконливо показано, що сучасна молекулярна діагностика допомагає клініцисту розрізняти клінічні фенотипи алергії на БКМ, підібрати індивідуальну елімінаційна-ву дієту, прогнозувати, хто з дітей має більше шансів «перерости» алергію до БКМ в ранньому віці, а хто більш схильний до тривалої персистуючої алергії на молочні протеїни [23].

    Ми спостерігали дітей з харчовою анафілаксією на БКМ (Клінічний приклад № 4), у яких у віці 10-12 років тривають виражені реакції на молочні протеїни.

    Клінічний приклад № 4

    Пацієнт Л., 26.11.2008 р.н.. (10 років 9 місяців)

    Спадковість: у рідної сестри (2 роки) атопічний дерматит, харчова алергія на білки коров'ячого молока.

    Хлопчик від 2 вагітності (протікала на тлі гіпертонічної хвороби матері) і від 1 оперативних пологів (планово кесарів розтин) на 38 тижні вагітності мами з масою тіла 4020 г і довжиною тіла 55 см. До грудей не прикладений, оцінка за шкалою Апгар 7/8 балів. Вперше молочна суміш дана в пологовому будинку, на яку виникло утруднення дихання, і хлопчик перебував в палаті інтенсивної терапії дві доби.

    Дитина була на грудному вигодовуванні до 2 років. З першого місяця життя - виражена сухість шкіри. Дитина постійно плакав, стілець був рідкий зі слизом. Батьки вважали, що плач - це ознака голоду, і мама для посилення лактації їла більше молочних продуктів (пила чай з молоком, їла бутерброди з маслом і сиром). Додатково з метою догодовування було вирішено давати хлопчикові адаптовану молочну суміш, на яку висипання на шкірі відразу посилилися: з'явилася яскрава гіперемія щік, діссемі-вані висипання на тілі, сухість, свербіж. Батьки поміняли молочну суміш на суміш високого гідролізу сироваткових білків. Було відзначено короткочасне поліпшення шкірного процесу, але до кінця тижня висипання знову стали вираженими і зудять. Суміш прибрали, а в харчуванні у дитини залишили тільки грудне молоко.

    Оскільки стілець був постійно слизових і рідким, дитині в 6 місяців був призначений пробіо-тик, що містить Lactobacillus, на який у хлопчика виникла блювота фонтаном, і мама, боячись повторення, більше давати препарат не стала.

    Вперше гостра алергічна реакція, що налякала всю сім'ю, виникла у пацієнта в 8 місяців на 5 грамів домашнього сирного печива. Реакція розвинулася протягом 15-20 хвилин у вигляді генералізованої кропив'янки і ангіоотек століття, вух, обличчя. Була викликана СМП і поставлений внутрішньом'язово ГКС препарат, купірувати реакцію.

    Приблизно в цей же час на тлі поширеного атопічного дерматиту у дитини стали з'являтися рецидивуючі бронхообструкции. Дитина періодично вранці кашляв, потім став кашляти і ночами. Мама годувала грудьми, сама їла все продукти, включаючи і молочні, але в зв'язку з вираженим шкірним процесом дитині вводити кефір і сир батьки боялися.

    В 1,5 року знову виникла гостра реакція на той же рецепт печива з сиру: генералізована еритема, ангиоотек очей, губ і вух, ангиоотек стоп і кистей рук, хрипи і свистяче дихання. Батьки викликали СМП, яка поставила хлопчикові внутрішньом'язово ГКС і антигістамінний препарати і запропонувала госпіталізацію, але батьки відмовилися.

    У зв'язку з вираженими проявами атопіче-ського дерматиту алергологічне обстеження

    дитині було проведено в 1 рік 7 місяців, де було підтверджено алергія на БКМ (сироваткові білки і казеїн). Дитині і мамі була рекомендована сувора безмолочна дієта.

    Знову харчова анафілаксія з гострою кропив'янкою, ангіоотек очей, губ і вух, набряком кінцівок і вираженою бронхообструкцією виникла в 1 рік 10 місяців на соєве молоко, яке намагалися ввести дитині замість коров'ячого молока. Реакція була такою сильною, що приїхала бригада СМП не змогла повністю відновити всі життєві функції дитини, і пацієнт був госпіталізований і наступні 3 дні знаходився в реанімаційному відділенні.

    В 2,5 року хлопчикові був виставлений діагноз бронхіальна астма і призначена базисна терапія бронхіальної астми. Загострення астми часто були важкими і вимагали госпіталізації. Неодноразово реакції на БКМ виникали в стаціонарі (в 7 років, в 8 років, в 9 років), коли дитина госпитализировался із загостренням бронхіальної астми. Всякий раз мамі доводиться доводити, що дитина потребує окремого харчуванні і навіть мінімальні кількості БКМ можуть викликати гострі жізнеугрожающіе реакції у хлопчика. Так після вживання безмолочной каші в їдальні лікарні у пацієнта виник різкий біль в животі, блювота, бронхообструк-ція, оскільки в неї було додано вершкове масло. В іншу госпіталізацію дитини дали варені овочі, які також приготували на вершковому маслі.

    За десять років життя епізоди анафілаксії виникали у пацієнта неодноразово, як на БКМ, так і на інші харчові (соя) і нехарчові алергени (анафілаксія розвинулася на препарати: пробіоті-ки, протаргол, «Арпефлю»).

    На сьогоднішній день хлопчик знаходиться на суворої безмолочной дієті. Отримує аминокислотную суміш. Пацієнт страждає на атопічну бронхіальну астму, важкого ступеня, погано-контрольованою. В якості базисної терапії отримує комбінований препарат (інгаляційний глюкокортикостероїд в високих дозах + тривало діючий в'агоніст) і Антілья-котріеновий препарат. Знаходиться в групі ризику по виникненню нових важких епізодів анафілаксії, оскільки плохоконтроліруемая бронхіальна астма у пацієнта є основним фак-

    тором ризику розвитку важких Жизнеугрожающие-щих епізодів анафілаксії [30,31,32].

    При алергологічному обстеженні від 27.03.19 (ISAC, ImmunoCAP) були виявлені sIgE до казеїну Bos d8 - 27 ISU-E (дуже високий рівень), до а-лактоальбумін Bos d4 - 27 ISU-E (дуже високий рівень), в-лактоглобулин Bos d5 - 13 ISU-E (помірний / високий рівень). Крім того, виявлено високу сенсибілізація до арахісу і сої. Толерантність до білків коров'ячого молока через рік після останнього епізоду анафілаксії на білки коров'ячого молока не сформувалася і, швидше за все, в найближчі роки не сформується. Розглядається можлива терапія пацієнта Омалізумаб.

    ВИСНОВОК

    Необхідність інформування батьків про можливі повторних епізодах харчової анафілаксії при вживанні їх дітьми алергенних продуктів у явному чи прихованому вигляді приймає соціальну значимість. Дані заходи, безумовно, убезпечать і захистять дитину від важких і фатальних реакцій, будуть сприяти зниженню загального числа непередбачених анафілактичнихреакцій і відповідно зменшать фінансові витрати на охорону здоров'я.

    Наукове співтовариство сподівається, що Росія незабаром приєднається до світової практики і з'являться інформаційні матеріали, що розповідають про харчову анафілаксії, в місцях громадського харчування в меню в обов'язковому порядку стануть вказувати інгредієнти і склад всіх страв, буде зареєстрований жізнеспасі-вальний аутоінжектор адреналіну [40].

    Безумовно, для кращого розуміння механізмів і тригерів харчової анафілаксії потрібні нові глибокі дослідження, з урахуванням яких згодом будуть розроблені нові терапевтичні підходи до профілактики важких / фатальних алергічних реакцій у хворих, що враховують особливості їх алергічного фенотипу і здатності розвинути толерантність до алергенних продуктів [41, 42 ].

    ЛІТЕРАТУРА

    1. Філатова Т. А., Іпатова М. Г, Мухіна Ю. Г, Таран Н. Н., Антонова Є. А. Харчова алергія у дітей: клінічні прояви, правильна

    дієтотерапія, клінічні випадки // Алергологія та імунологія в педіатрії. 2018. № 4 (55). С. 18-24.

    2. Simons F. E., Sampson H. A. Anaphylaxis epidemic: factor fiction? // J. Allergy Clin Immunol 2008; 122: 1166-1168.

    3. Panesar S. S., Javad S., de Silva D. et al. The epidemiology of anaphylaxis in Europe: a systematic review // Allergy. 2013; 68 (11): 1353-1361.

    4. Tejedor Alonso M. A., Moro M., Mugica Garcia M. V. Epidemiology of anaphylaxis // Clin. Exp. Allergy. 2015; 45: 1027-1039.

    5. Фоміна Д. С., Горячкіна Л. А. Анафілаксія - діагностика і лікування: навчальний посібник / ФГБОУ ДПО «Російська медична академія неперервної професійної освіти». - М .: ФГБОУ ДПО РМАНПО, 2017. - 95 с.

    6. Simons F. E. R., Ardusso L. R. F., Bilo M. B. et al. World Allergy Organization Guidelines for the assessment and management of anaphylaxis // World Allergy Organ.J. 2011 року; 4 (2): 13-37.

    7. Muraro A., Roberts G., Worm M. et al. Anaphylaxis: guidelines from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology // Allergy. 2014; 69: 1026-1045.

    8. Santos A. F., Lack G. Food allergy and anaphylaxis in pediatrics: update 2010-2012. // Pediatr. Allergy Immunol. 2012. Vol. 23. 8: 698- 706.

    9. Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines. Translating knowledge into clinical practice. EAACI. 2014.

    10. Teymourpour P., Pourpak Z., Fazlollahi M.R., Barzegar S., Shokouhi R., Akramian R. et al. Cow's Milk Anaphylaxis in Children First Report of Iranian Food Allergy Registry Iran // J. Allergy Asthma Immunol. 2012; 11 (1): 29-36.

    11. Saeideh B., Akramian R., Pourpak Z, Bemanian M. H., Shokouhi R., Mansouri M. et al. Common Causes of Anaphylaxis in Children. The First Report of Anaphylaxis Registry in Iran. // WAO J. 2010 року; 3 (1): 9-13.

    12. Tomas Houmann Peterson et al. Cow s milk allergic children. Can component - resolved diagnostics predict duration and severety? // Pediatr Allergy Immunol. 2018; 6: 1-6.

    13. Hoffer V., Scheuerman O., Marcus N., Levy Y., Segal N., Lagovsky I. et al. Anaphylaxis in Israel: experience with 92 hospitalized children // Pediatr. Allergy Immunol. 2011 року; 22 (2): 172-177.

    14. Баранов А. А., Намазова-Баранова Л. С., Хаитов Р. М., Ільїна Н. І., Курбачева О. М., Новик Г. А. і співавт. Федеральні клінічні рекомендації з надання медичної допомоги дітям з харчовою алергією. М .: Союз педіатрів Росії, 2015: 25.

    15. Есакова Н. В., Пампура А. Н. Анафілаксія до молока у дітей // Питання дитячої дієтології, 2014. Т. 12. № 1. С. 39-42.

    16. Host A., Halken S., Jacobsen H. P., Christensen A. E., Christensen A. E., Herskind A. M. et al. Clinical course of cow's milk protein allergy / intolerance and atopic diseases in childhood // Pediatr Allergy Immunol. 2002; 13 (15): 23-28.

    17. Venter C., Pereira B., Grundy J., Clayton C. B., Roberts G, Higgins B. et al. Incidence of parentally reported and clinically diagnosed food hyper-sensitivity in the first year of life // J. Allergy Clin Immunol. 2006; 117 (5): 1118-1124.

    18. Kvenshagen B., Halvorsen R., Jacobsen M. Adverse reactions to milk in infants // Arch Paediatr. 2008; 97 (2): 196-200.

    19. Bock S. A., Munoz-Furlong A., Sampson H. A. Further fatalities caused by anaphylactic reactions to food, 2001-2006 // J. Allergy Clin Immunol. 2007; 119 (4): 1016-1018.

    20. Pumphrey R. S., Gowland M. H. Further fatal allergic reactions to food in the United Kingdom, 1999-2006 // J. Allergy Clin Immunol. 2007; 119 (4): 1018-1019.

    21. Huang F., Chawla K., Jдrvinen K. M., Nowak-W grzyn A. Anaphylaxis in a New York City pediatric emergency department: Triggers, treatments, and outcomes // J. Allergy Clin Immunol. 2012; 129 (1): 162-168.

    22. Vetander M., Helander D., Flodstro C., Ostblom E., Alfvm T., Ly D. H. et al. Anaphylaxis and reactions to foods in children - a population-based case study of emergency department visits // Clinical & Experimental Allergy. 2012; 42 (4): 568-577.

    23. Bartuzi Z., Cocco R. R., Muraro A., Nowak-W grzyn A. The contribution of the analysis of molecular allergens in the diagnosis of Allergy to milk // Curr Allergy Asthma Rep. 2017; 17: 46-52.

    24. Hochwaliner H., Schulmeister U., Swoboda I., Spitrauer S., Valenta R. Cow s milk allergy. From allergens to new forms of diagnosis, therapy and

    prevention // Methods. 2014. Mar. 1: 66 (1): 22-33.

    25. Remington B. C., Westerhout J., Campbell D. E., Turner P. J. Minimal effect of intensive heating of chicken eggs and cow s milk in the food matrix on the threshold dose distribution curves // Allergy. 2017; 72: 1806-1809.

    26. Ehn B. M., Ekstrand B., Bengtsson U., Ahlstedt S. Modification of IgE binding during heat processing of the cow's milk allergen beta-lactoglobulin // J. Agric Food Chem. 2004; 52 (5): 1398-1403.

    27. Bloom K. A, Huang F. R, Bencharitiwong R., Bardina L., Ross A., Sampson H. A., etc. The Effect of heat treatment on the allergenicity of milk and egg proteins // Pediatr Allergy Immunol. 2014; 25: 740-736.

    28. Caubet J. C., Lin J., Ahrens B., Gimenez G., Bardina L., Niggemann B., etc. Natural development of tolerance in children with allergies to cow s milk: binding of IgE and IgG4 epitopes // Allergy. 2017; 72: 1677-1685.

    29. Есакова Н. В. Клініко-імунологічні маркери харчової анафілаксії у дітей. Автореферат дис. на соіск. наукового ступеня к.м.н., Москва, 2014. C. 26.

    30. Pumphrey R. S. and Stanworth S. J. The clinical spectrum of anaphylaxis in north-west England // Clin Exp Allergy. 1996; 26 (12): 1364-1370.

    31. Mullins R. J. Anaphylaxis: risk factors for recurrence // Clin Exp Allergy. 2003; 33 (8): 10331040.

    32. Pumphrey R. S. and Gowland M. N. Further fatal allergic reactions to food in the United Kingdom, 1999-2006 // J. Allergy Clin Immunol. 2007; 119 (4): 1018-1019.

    33. Cantani A., Micera M. Allergenicity of a whey hypoallergenic formula in genetically at risk babies: four case reports // Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2005; 9: 179-182.

    34. Ammar F., de Boissieu D., Dupont C. Allergy to protein hydrolysates. Report of 30 cases // Arch Pediat. 1999; 6: 837-843.

    35. Pessler F., Nejat M. Anaphylactic reaction to goat's milk in a cow's milk-allergic infant // Pediat Allergy Immunol 2004; 15: 183-185.

    36. Moneret-Vautrin D. A., Morisset M., Cordebar V. et al. Probiotics may be unsafe in infants allergic to cow's milk // Allergy. 2006; 4: 507-508.

    37. Levin M. E., Motala C., Lopata A. L. Anaphylaxis

    МАТЕРІАЛИ VII ВСЕРОСІЙСЬКОГО КОНГРЕСУ Адаір / MATERIALS OF VII ALL-RUSSIAN CONGRESS ADAIR

    in a milk-allergic child after ingestion of soy formula cross-contaminated with cow s milk protein // Pediatrics 2005; 116: 1223-1225.

    38. Kattan J., Konstantinou G., Cox A. et al. Anaphylaxis to diphtheria, tetanus, and pertussis vaccines among children with cow's milk allergy // Ibid. 2011 року; 128: 215-218.

    39. Parisi C., Smaldini P., Gervasoni M. et al. Hypersensitivity reactions to the Sabin vaccine in children with cow's milk allergy // Clin Exp Allergy. 2013; 43: 249-254.

    40.Muraro A., Hoffmann-Sommergub er K., Hotzhauser et al. EAACI Food Allergy and

    Anaphylaxis Guideline. Protecting consumers with food allergies: understanding food consumption, meeting regulations and indentifyingunment needs.//Allergy. 2014; 69: 14364-14372.

    41. Смолкін Ю. С., Грищенко Е. А. Сучасні уявлення про формування оральної толерантності (частина 1) // Алергологія та імунологія в педіатрії. 2015. № 4 (43). С. 29-35.

    42. Смолкін Ю. С., Грищенко Е. А. Сучасні уявлення про формування оральної толерантності (частина 2) // Алергологія та імунологія в педіатрії. 2016. № 1 (44). С. 8-14.

    МАТЕРІАЛИ VII ВСЕРОСІЙСЬКОГО КОНГРЕСУ Адаір

    MATERIALS OF VII ALL-RUSSIAN

    CONGRESS ADAIR

    ПРОФІЛАКТИКА пневмококової інфекції

    У ПАЦІЄНТІВ ЗІ ВТОРИННИМИ імунодефіцитні стани Н.П. Андреева1, Т.І. Петрова2, Н.Л. Рассказова2, О.І. Голубцова2

    ФГБОУВПО ЧДУ ім.Ульянова, м Чебоксари, Росія

    БО «Міська дитяча клінічна лікарня» МОЗ Чувашії, м Чебоксари, Росія

    Актуальність. Серед дітей різного віку найбільш схильні до інвазивної пневмококової інфекції хворі з імунодефіцитними станами, найбільш часто клінічна маніфестація вторинних імунодефіцитних станів реалізується в формі рецидивуючих захворювань бронхолегеневої системи. З інфекційних чинників найбільше значення в етіології бронхітів мають віруси (95% випадків) і вірусно-бактерійні асоціації. На другому місці за значимістю стоїть бактеріальна природа захворювання (S. pneumoniae, H. influenzae).

    Мета дослідження. Розробка схем специфічної імунопрофілактики захворювань, обумовлених Streptococcus pneumoniae, у пацієнтів з вторинними імунодефіцитними станами в формі рецидивуючих захворювань бронхолегеневої системи.

    Матеріали та методи. Хворі I групи з діагнозом рецидивуючий бронхіт (n = 32) і II групи з діагнозом часто хворіє дитина (n = 30), діти були вакциновані пневмококовими вакцинами. Здатність до антитілоутворення визначали шляхом дослідження парних сироваток.

    Результати та обговорення. В 1 групі знизилася частота загострень з 4,1 ± 0,34 до 2,7 ± 0,46 (p<0,02), і в 2 групі з 5,8 ± 0,29 до 2,3 ± 0,19 (p<0,001). Рівень IgG-АТ до ПС, що входять до складу полісаха-рідної вакцини, через 3 місяці збільшився в 1,5 рази до 69,3 ± 10,5 у.о. (р<0,05), а до 6 місяців - в 2,1 рази до 93,02 ± 10,0 у.о. (р<0,001). При дослідженні динаміки рівня IgG-АТ до антигенів клітинної стінки S. pneumoniae у дітей з рецидивуючим бронхітом не виявлено будь-яких статистично значущих змін протягом року спостереження.


    Ключові слова: Ключові слова: анафілаксія на продукти / діти / продукти / жізнеугрожающіе реакції / адреналін / food anaphylaxis / children / products / life-threatening reactions / adrenaline

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити