Проведено дослідження ферментативної активності грунту під впливом інвазивного виду Acer negundo. Об'єкти дослідження обрані з урахуванням ранжирування насаджень по сомкнутости крон. Зразки грунту відібрані в залежності від горизонтальної диференціації спільнот в подкронових, прікронових і зовнішньої зонах фітогенні полів. Вивчено вміст ґрунтових ферментів метаболітів життєдіяльності Acer negundo, як едифікатора спільноти, на початку, середині і в кінці вегетаційного періоду. Встановлено збільшення активності ферментів в період активного росту дерев першій-ліпшій нагоді і в контролі. Серед ферментів превалює активність інвертази, в більшій мірі, ніж протеази і фосфатази. Підвищена інтерфазна активність відзначена під покровом поодиноких дерев (38,27-60,79 мг глюкози / 1 г грунту / 24 ч), в зімкнутих насадженнях відзначається більш низький показник (29,91-51,51 мг глюкози / 1 г грунту / 24 ч). фермент протеаза є інтегральним показником розкладання азотовмісних органічних сполук, найбільша активність якого виявлена ​​в середині вегетації, особливо у поодиноких дерев в подкроновой і прікроновой зонах (4,37 і 4,65 мг гліцину / 1 г грунту / 24 год відповідно). за фосфатазной активності грунту характеризувалися середнім рівнем активності. Найбільші відмінності від контролю (на 14-21%) виявлені в среднесомкнутих і зімкнутих насадженнях. Таким чином, найбільшим аллелопатические впливом по активності грунту мають поодинокі дерева Acer negundo, які формують навколо себе концентрично виражені фітогенні поля.

Анотація наукової статті з біотехнологій в медицині, автор наукової роботи - Цандекова Оксана Леонідівна, Уфімцев Володимир Іванович


ALLELOPATHIC INFLUENCE OF ACER NEGUNDO L. ON SOIL ENZYMATIC ACTIVITY IN NATURAL PLANT COMMUNITIES

The enzymatic activity of soil under the influence of an invasive species Acer negundo was studied. The research targets were chosen taking into account the planting rating in terms of crown density. The soil samples were taken depending on horizontal differentiation of the plant communities in the internal, transitional and external zones of phytogenous fields. The content of soil enzymes, metabolites of the activity of Acer negundo as community edificator, at the beginning, in the middle, and at the end of the growing season was studied. Increased enzymatic activity during active tree growth in variants and in the control was revealed. Among the enzymes, the activity of invertase prevails over that of protease and phosphatase. The increased intertase activity was revealed under the cover of single trees (38.27-60.79 mg of glucose per 1 g of soil per 24 h); in close plantings, lower value was revealed (29.91-51.51 mg of glucose per 1 g of soil per 24 h). Protease enzyme is an integrated indicator of decomposition of nitrogen-containing organic compounds; its greatest activity was revealed in the middle of growing season, especially at single trees in the internal and transitional zones (4.37 and 4.65 mg of glycine per 1 g of soil per 24 h, respectively). In terms of phosphatase activity, the average level was revealed. The greatest differences from the control (by 14-21%) were revealed in the stands of average and high density. Consequently, single trees of Acer negundo which form around themselves concentric expressed phytogenous fields have the greatest allelopathic influence on soil activity.


Область наук:

  • Біотехнології в медицині

  • Рік видавництва: 2018


    Журнал: Вісник Алтайського державного аграрного університету


    Наукова стаття на тему 'аллелопатические ВПЛИВ ACER NEGUNDO L. НА ферментативну активність ГРУНТУ В ПРИРОДНИХ рослинних угруповань'

    Текст наукової роботи на тему «аллелопатические ВПЛИВ ACER NEGUNDO L. НА ферментативну активність ГРУНТУ В ПРИРОДНИХ рослинних угруповань»

    ?12. Maltsev M.I., Sukhoverkova V.E. Osobennosti snegootlozheniya na sklonovykh zemlyakh v lesostepi yuga zapadnoy Sibiri // Vestnik Altayskogo gosudarstven-nogo agrarnogo universiteta. - 2010. - № 9. - S.26-28.

    13. Kiryushin V.I. Razvitie predstavleniy o funktsiyakh landshaftov v svyazi s zadachami optimizatsii prirodopolzovaniya // Byulleten Pochvennogo in-ta. -2015. - № 80. - S. 16-25.

    14. Zolotov D.V., Chernykh D.V. Reprezentativnost modelnogo basseyna r. Kasmaly dlya sravnitelnykh land-shaftno-gidrologicheskikh issledovaniy na Priobskom plato // Izv. AltGU. Ser. biol. nauki, nauki o Zemle, khimiya. -2014. - № 3/1 (83). - S. 133-138.

    15. Atlas Altayskogo kraya. - M.-Barnaul: GUGK, 1978. - T. 1. - 222 s.

    16. Chernykh D.V., Zolotov D.V., Biryukov R.Yu., Pershin D.K. Algoritm landshaftno-gidrologicheskikh issle-dovaniy v basseynakh malykh i srednikh rek stepnoy i lesostepnoy zon v usloviyakh defitsita gidrometeoro-logicheskoy informatsii // Vestnik altayskoy nauki. - 2014. - № 4. - S. 173-177.

    17. Chernykh D.V., Balykin S.N., Zolotov D.V., Per-shin D.K., Tarasova T.V., Biryukov R.Yu. lyulskaya pochvennaya vlaga v landshaftakh basseyna r. Kasmaly: dinamika i differentsiatsiya // Izv. AltGU. Ser. biol. nauki, nauki o Zemle, khimiya. - 2014. - № 3/2. - S. 100-107.

    18. Nastavlenie gidrometeorologicheskim stantsiyam i postam. - L .: Gidrometeoizdat, 1985. - Vyp. 3. - Ch. 1. -300 s.

    +

    19. Vserossiyskiy NII gidrometeorologicheskoy informatsii (VNIIGMI-MTsD). - Rezhim dostupa: http://www.meteo.ru.

    20. Arkhiv pogody na meteostantsii Rebrikha. -Rezhim dostupa: https://rp5.ru.

    21. Nauchno-prikladnoy spravochnik po klimatu SSSR. Seriya 3: Mnogoletnie dannye. Tomskaya, Novosi-birskaya, Kemerovskaya oblasti, Altayskiy kray. - SPb .: Gidrometeoizdat, 1993. - Ch. 1-6. - Vyp. 20. - 718 s.

    22. Galakhov N.N. Vydelenie tipov zim po vysote i dinamike snezhnogo pokrova na bolshey chasti territorii SSSR // Rol snezhnogo pokrova v prirodnykh protsessakh. - M .: Izd-vo AN SSSR, 1961. - S. 11-26.

    23. Kopanev I.D. Snezhnyy pokrov na territorii SSSR. - L .: Gidrometeoizdat, 1978. - 184 s.

    24. Slyadnev A.P., Feldman Ya.I. Vazhneyshie cherty klimata Altayskogo kraya // Prirodnoe rayonirovanie Altayskogo kraya. - M .: Izd-vo AN SSSR, 1958. - S. 9-61.

    Робота виконана за фінансової підтримки РФФД, проект № 16-35-00203 мол_а і державного завдання по проекту № 0383-2016-0004 «Формування і розвиток природних і природно-господарських систем півдня Західного Сибіру в умовах глобальних та регіональних кліматичних змін, антропогенного впливу» . +

    УДК 581.5

    О.Л. Цандекова, В.І. Уфімцев O.L. Tsandekova, V.I. Ufimtsev

    Аллелопатические ВПЛИВ ACER NEGUNDO L.

    НА ферментативну активність ГРУНТУ В ПРИРОДНИХ рослинних угруповань

    ALLELOPATHIC INFLUENCE OF ACER NEGUNDO L. ON SOIL ENZYMATIC ACTIVITY IN NATURAL PLANT COMMUNITIES

    Ключові слова: Acernegundo L., едасфера, алелопатія, активність грунту, інвертаза, про-теаза, фосфатаза.

    Keywords: Acer negundo L., phytogeneous field, allelopathy, soil activity, invertase, protease, phosphatase.

    Проведено дослідження ферментативної активності ґрунту під впливом інвазивного виду Acemegundo. Об'єкти дослідження обрані з урахуванням ранжирування насаджень по сомкнутости крон. Зразки грунту відібрані в залежності від горизонтальної диференціації спільнот в подкронових, прікронових і зовнішньої зонах фітогенні полів. Вивчено вміст ґрунтових ферментів - метаболітів життєдіяльності Acemegundo, як едифікатора спільноти, на початку, середині і в кінці вегетаційного періоду. Встановлено збільшення активності ферментів в період активного росту дерев першій-ліпшій нагоді і в контролі. Серед ферментів превалює активність інвертази, більшою мірою, ніж протеази і фосфатази. Підвищена інтерфазна активність відзначена під покровом поодиноких дерев (38,27-60,79 мг глюкози / 1 г грунту / 24 ч), в зімкнутих насадженнях відзначається більш низький показник (29,91-51,51 мг глюкози / 1 г грунту / 24 ч). Фермент протеаза є інтегральним показником розкладання азотовмісних органічних сполук, найбільша активність якого виявлена ​​в середині вегетації, особливо у поодиноких дерев в подкроно-вої і прікроновой зонах (4,37 і 4,65 мг гліцину / 1 г грунту / 24 год відповідно). За фосфатазной активності грунту характеризувалися середнім рівнем активності. Найбільші відмінності від контролю (на 14-21%) виявлені в среднесомкнутих і зімкнутих насадженнях. Таким чином, найбільшим аллелопатические впливом за активністю грунту мають поодинокі дерева Acemegundo, які формують навколо себе концентрично виражені фітогенні поля.

    The enzymatic activity of soil under the influence of an invasive species Acer negundo was studied. The research targets were chosen taking into account the planting rating in terms of crown density. The soil samples were taken depending on horizontal differentiation of the plant communities in the internal, transitional and external zones of phy-togenous fields. The content of soil enzymes, metabolites of the activity of Acer negundo as community edificator, at the beginning, in the middle, and at the end of the growing season was studied. Increased enzymatic activity during active tree growth in variants and in the control was revealed. Among the enzymes, the activity of invertase prevails over that of protease and phosphatase. The increased intertase activity was revealed under the cover of single trees (38.2760.79 mg of glucose per 1 g of soil per 24 h); in close plantings, lower value was revealed (29.91-51.51 mg of glucose per 1 g of soil per 24 h). Protease enzyme is an integrated indicator of decomposition of nitrogen-containing organic compounds; its greatest activity was revealed in the middle of growing season, especially at single trees in the internal and transitional zones (4.37 and 4.65 mg of glycine per 1 g of soil per 24 h, respectively). In terms of phosphatase activity, the average level was revealed. The greatest differences from the control (by 14-21%) were revealed in the stands of average and high density. Consequently, single trees of Acer negundo which form around themselves concentric expressed phytogenous fields have the greatest allelopathic influence on soil activity.

    Цандекова Оксана Леонідівна, к.с.-г.н., н.с., Інститут екології людини, Федеральний дослідний центр вугілля і вуглехімії СО РАН, м Кемерово. Тел .: (83842) 57-50-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Уфімцев Володимир Іванович, к.б.н., вед. н.с., Інститут екології людини, Федеральний дослідний центр вугілля і вуглехімії СО РАН, м Кемерово. Тел .: (83842) 57-50-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Tsandekova Oksana Leonidovna, Cand. Agr. Sci., Staff Scientist, Institute of Human Ecology, Federal Research Center for Coal and Coal Chemistry of the Siberian Branch of the Rus. Acad. of Sci., Kemerovo. Ph .: (3842) 57-50-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Ufimtsev Vladimir Ivanovich, Cand. Bio. Sci., Leading Staff Scientist, Institute of Human Ecology, Federal Research Center for Coal and Coal Chemistry of the Siberian Branch of the Rus. Acad. of Sci., Kemerovo. Ph .: (3842) 57-50-79. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

    Вступ

    Клен (Асвгпвдіпбо L.), володіючи високою плодючістю і швидкістю зростання, швидше за інших видів рослин утворює багатоярусні зарості. Створюючи повний тінистий полог своїми кронами, він заглушає і пригнічує ріст самосіву та підросту інших більш цінних порід, тим самим перешкоджаючи їх природному поновленню, а в деяких випадках витісняє аборигенні види. Конкурентні взаємини рослинних угруповань в умовах природних ландшафтів ведуть до посилення діяльності ґрунтових ферментних систем мікроорганізмів і кореневої системи рослин.

    Сукупність біохімічних і мікробіологічних процесів в грунті, пов'язаних з життєдіяльністю різних груп біологічних видів, являє собою її біологічну активність [1]. Це обумовлено наявністю ґрунтових ферментів, що надійшли в якості метаболітів в процесі життєвого циклу рослин і мікроорганізмів, акумульованих грунтом після розкладання відмерлих тканин і клітин. Ферментативна активність забезпечує інтенсивність і спрямованість багатьох біохімічних процесів, пов'язаних як з перетворенням речовин і енергії в процесі акумуляції органічної речовини, так і біосферних процесів в цілому [2].

    Основними критеріями грунтової діагностики є активність гідролітичних ферментів - інвертази, протеази і фосфатази. Активність ферментів є більш стійким і чутливим показником біогенності грунтів. Багато дослідників відзначають найбільш високу ферментативну активність в верхніх шарах грунту (0-10 см), в порівнянні з більш глибокими шарами (20-30 см) [3]. У період активного росту рослин, а також при розпаді кореневих і рослинних залишків активність ґрунтових ферментів підвищується [4]. В даний час недостатня увага приділена особливостям зміни ферментативної активності під впливом рослинності, зокрема клена ясенелистного. У зв'язку з цим актуальним є пошук оптимального вирішення проблеми стану грунту і її ферментативної активності в конкретних грунтово-кліматичних умовах, для з'ясування ролі ферментів з різною стійкістю і локалізацією в грунтовому метаболізмі і, в цілому, в екологічній стабільності біогеоценозів.

    Мета роботи - оцінка алелопатичного впливу Acemegundo на ферментативну активність грунту в природних рослинних співтовариствах.

    Об'єкти і методи досліджень

    Дослідження проводилися в 2017 р Об'єктом досліджень служили зразки грунту, відібрані під насадженнями Acemegundo трансформованих рослинних угруповань в заплаві р. Томі між озерами Червоне і Довге в межах м Кемерово (55 ° 21'50 '' с. Ш., 86 ° 8'55 '' східної довготи. Д.). Насадження оцінюються першою категорією життєвого стану за шкалою В.А. Алексєєва I класом бонітету, віку дерев - 2025 років. Живий напочвенний покрив утворений різнотравно-злакових співтовариством з переважанням ип ^ ююа Ц Poapratensis Ц Phleumpratense Ц Elytrigiarepens (Ц Nevski., НітіИірі ^ Ц із загальним проективним покриттям 20-90%.

    Відбір зразків проводили на облікових майданчиках в різних умовах сомкнутости крон з урахуванням зон впливу дерев: 1 - поодинокі дерева в незімкнутих деревостанах (подкроновая (ПК1) і прікроновая (П1) зони дерева); 2 - дерева з зімкнути крон 50-60% (подкроновая (ПК2), прікроновая (П2)); 3 - дерева з зімкнути крон 100% (пристовбурних (Пс3), межкроно-

    вая (МК3)). В якості контролю обрана зовнішня зона (В) поодиноких дерев.

    Терміни відбору зразків - на початку (III декада травня), в середині (III декада липня) і в кінці (III декада вересня) вегетаційного періоду. Зразки грунту відбирали з кожного досліджуваного варіанту з глибини 0-10 см, оскільки основна біологічна активність і найбільша Біоген-ність притаманні верхніх шарів грунтового профілю [5]. Дослідження ферментативної активності ґрунту проведені на свіжозібраному матеріалі в триразовою повторності зі змішаної проби. Визначення активності інвертази проведено за методом В.Ф. Купревіча і Т.А. Щербакової; активність протеази - за методом А.Ш. Галстян і Е.А. Арутюнян [6]; активність фосфатази - за методом А.Ш. Галстян [7]. Дані представлені у вигляді середніх арифметичних значень і їх середньоквадратичних (стандартних) помилок. Статистична обробка отриманих даних та побудова графіків виконані за допомогою Microsoft Office Excel 2007.

    Результати досліджень та їх обговорення

    Порівняльний аналіз даних по ферментативної активності грунтів в природних рослинних співтовариствах Acernegundo виявив деякі відмінності у досліджуваних зразків на облікових майданчиках. Найбільша активність ферментів у контрольних і дослідних зразків відзначена в період активного росту дерев (липень), до кінця вегетації - їх зниження. Активність Інверсія-тази у всіх ґрунтових зразках вище, ніж активність протеази і фосфатази.

    Інвертазу виявляють у всіх зразках, вона є одним з важливих ферментів, що характеризують біологічну активність грунту. Цей фермент бере участь в біохімічних перетвореннях вуглеводів, які містяться в грунтовому органічній речовині, мікроорганізмах і рослинах в значній кількості. Аналіз отриманих даних показав, що протягом вегетації активність інвертази відрізнялася значним варіюванням по відношенню до контролю. Згідно зі шкалою порівняльної оцінки біологічної активності грунту, запропонованої Е.І. Гапонюк і С.Г. Малаховим [8], в травні і вересні ступінь активності ферменту характеризувалася як середня, в липні - відносно висока на всіх досліджуваних майданчиках.

    Спочатку вегетаційного періоду значення даного ферменту варіювали в межах від

    29,91 до 44,50 мг глюкози / 1 г грунту / 24 год, в середині вегетації - його підвищення (до 60,79 мг глюкози / 1 г грунту / 24 год), до кінця вегетації -зниження ферменту до 32,46 мг глюкози / 1 г грунту / 24 год (рис. 1).

    Деякі дослідники відзначають підвищення грунтової інвертази в період активного росту листового апарату рослин, а до кінця вегетації її зниження [9].

    Порівнюючи досліджувані майданчики, виявлено, що інвертазная активність грунту вище біля поодиноких дерев Асвгпвдіпбо в незімкнутих деревостанах, в порівнянні з іншими групами дерев і з контролем. У першій групі досліджуваних рослин найбільша ферментативна активність ґрунтових зразків відзначена в травні на 11% і у вересні - на 10% в прікроновой зоні (майданчик спостережень ПК1), в липні - на 15% в подкроновой зоні (П1) клена ясенелистного щодо контролю. Для дерев третьої групи характерні більш низькі показники активності ферменту, особливо в межкроновой зоні Асвтвдіпбо (МК3) (в травні - на 26%, вересні - на 22%), ніж в контролі.

    Біохімічну активність розкладання азотовмісного органічної речовини в грунті оцінюють по її протеолітичної активності. З підвищенням родючості грунтів найбільш тісно пов'язана активність ферментів азотного режиму і, зокрема, ферментів протеаз. Протеази беруть участь в початкових етапах мінералізації білкових з'єднань і обумовлюють динаміку

    засвоюваних форм азоту. Результати наших досліджень по активності протеази показали, що грунт відноситься до середнього ступеня активності. Протягом вегетації на облікових майданчиках активність ферменту варіювала в межах від 2,88 до 4,95 мг гліцину / 1 г грунту / 24 год у контрольних і досвідчених ґрунтових зразків (рис. 2).

    Порівняльна характеристика досліджуваних майданчиків виявила деякі відмінності даного показника протягом вегетації щодо контролю і склала в середньому 4-16%. Найбільші значення протеази досвідчених ґрунтових зразків на облікових майданчиках відзначені в липні з варіюванням від 3,91 до 4,65 мг гліцину / 1 г грунту / 24 ч. У пристовбурної (Пс3) і межкроновой (МК3) зонах Асвгпвдіпбо виявлені найбільші відмінності від контролю за активності ферменту в травні на 17 і 20%, в липні - 18 і 21% відповідно, а в вересні в зонах: прікроновой (П2) - на 10%, подкроновой (ПК2) і пристовбурної (Пс3) - на 8%.

    Фосфатази мають широкий спектр діяльності і досить поширені в грунті. Вони гідролізують різноманітні фосфомоноефіри. Активність фосфатаз характеризує інтенсивність біохімічних процесів мобілізації органічного фосфору грунту. Аналіз даних по активності фосфатази показав, що протягом вегетації на облікових майданчиках у досліджуваних зразків вона варіювала в межах від 2,88 до 4,95 мг гліцину / 1 г грунту / 24 год, що відносяться до середнього ступеня активності грунтів (рис. 3).

    70

    | 60

    майданчики спостережень

    ?Е травня Піюль 0 вересня Рис. 1. Динаміка активності інвертази грунту на досліджуваних майданчиках

    6

    5

    s

    г (М

    л

    я m

    g «

    5 про

    а. =

    і Про

    В (контроль) ПК1

    П1

    ПК2

    П2 ПСЗ МКЗ

    майданчики спостережень

    Шмай Піюль 0 вересня Рис. 2. Динаміка активності протеази грунту на досліджуваних майданчиках

    4

    LPI 3,5

    Про

    0. 3

    L_

    ? т 2,5

    л

    m Р Л X ?

    л -е- т о

    і Про L_ 1, Ь

    -е-про

    ГЧ 1

    про

    X m 0,5

    < 0

    В (контроль) ПК1

    П1

    ПК2

    П2 ПСЗ МКЗ

    майданчики спостережень

    Піюль 0 вересня

    Мал. 3. Динаміка активності фосфатази грунту на досліджуваних майданчиках

    Порівнюючи облікові площадки по фосфатазной активності, збереглася тенденція до її підвищення в середині вегетації. Активність ферменту у досліджуваних зразків в цей період варіювала в межах від 2,79 до 3,62 мг Р2О5 / 10 г грунту / ч. Найбільші відмінності від контролю (14-21%) за цим показником виявлені в грунтових дослідних зразках на майданчиках в другій і в третій групах дерев.

    висновки

    1. На досліджуваних майданчиках Acernegundo надає неоднаковий аллелопатические впливав-

    ня на ферментативну активність грунту в природних рослинних співтовариствах. Найбільший рівень активності виявлено в подкроновой і прікроновой зонах поодиноких дерев в незімкнутих деревостанах, в порівнянні з іншими групами дерев і з контролем.

    2. Активність інвертази у всіх ґрунтових зразках вище, ніж активність протеази і фосфатази.

    3. На облікових майданчиках найбільша активність ферментів виявлено в середині вегетаційного періоду Acernegundo (липень), до кінця вегетації - їх зниження.

    4. Протягом вегетаційного періоду на майданчиках спостережень встановлено середній рівень біохімічної активності грунту. В якості діагностичних ознак стану грунту і її ферментативної активності в конкретних поч-венно-кліматичних умовах можна використовувати активність гідролітичних ґрунтових ферментів.

    бібліографічний список

    1. Лаптєва Е.М., Виноградова Ю.О., Кудрін А.А. Біологічна активність грунтів: методи оцінки та проблеми інтерпретації результатів // Вісник інституту біології Комі наукового центру Уральського відділення РАН. - 2011. - № 12. - С. 37-40.

    2. Звягінцев Д.Г., Бабьева І.П., Зеновій Г.М. Біологія грунтів: підручник. - М .: Изд-во МГУ, 2005. - 445 с.

    3. Li J., Tong X., Awasthi M.K., Wu F., Ha S., Ma J., Sun X., He Ch. Dynamics of soil microbial biomass and enzyme activities along a chronosequence of desertified land revegetation // Ecological Engineering. - 2018. -Vol. 111. - P. 22-30.

    4. Hu R., Wang X., Zhang Ya., Shi W., Chen N. Insight into the influence of sand-stabilizing shrubs on soil enzyme activity in a temperate desert // Catena. - 2016. -Vol. 137. - P. 526-535.

    5. Хазиев Ф.Х. Методи грунтової ензимології. -М .: Наука, 2005. - 252 с.

    6. Практикум з агрохімії / під ред. В.Г. Минее-ва. - М .: МГУ, 2001. - 689 с.

    7. Титова В.І., Козлов А.В. Методи оцінки функціонування микробоценозов грунту, який бере участь в трансформації органічної речовини: науково-методичний посібник / Івано-Франківська сільськогосподарська академія. - Нижній Новгород, 2012. - 64 с.

    8. Казі К.Ш., Колесніков С.І., Акименко Ю.В., Даденков Є.В. Методи біодіагностики наземних екосистем: монографія. - Ростов н / Д: Вид-во Південного федерального університету, 2016. - 356 с.

    9. Зайцева О.В., Максимова О.В., Макурина О.Н. Динаміка целлюлозоразлагающіе, інвертазной і поліфенолоксідазной активностей грунтової мікрофлори Самарської області // Вісник Самарського уні-

    версітета. Природничо-серія. - 2006. - № 9 (49). - С. 138-144.

    References

    1. Lapteva E.M., Vinogradova Yu.A., Kudrin A.A. Bio-logicheskaya aktivnost pochv: metody otsenki i problemy interpretatsii rezultatov // Vestnik instituta biologii Komi nauchnogo tsentra Uralskogo otdeleniya RAN. - 2011. -№ 12. - S. 37-40.

    2. Zvyagintsev D.G., Babeva I.P., Zenova G.M. Bi-ologiya pochv: uchebnik. - M .: Izd-vo MGU, 2005. -445 s.

    3. Li J., Tong X., Awasthi M.K., Wu F., Ha S., Ma J., Sun X., He Ch. Dynamics of soil microbial biomass and enzyme activities along a chronosequence of desertified land revegetation // Ecological Engineering. - 2018. -Vol. 111. - P. 22-30.

    4. Hu R., Wang X., Zhang Ya., Shi W., Chen N. Insight into the influence of sand-stabilizing shrubs on soil enzyme activity in a temperate desert // Catena. - 2016. -Vol. 137. - P. 526-535.

    5. Khaziev F.Kh. Metody pochvennoy enzimologii. -M .: Nauka, 2005. - 252 s.

    6. Praktikum po agrokhimii / pod. red. V.G. Mineeva. - M .: MGU, 2001. - 689 s.

    7. Titova V.I., Kozlov A.V. Metody otsenki funktsion-irovaniya mikrobotsenoza pochvy, uchastvuyushchego v transformatsii organicheskogo veshchestva: nauchno-metodicheskoe posobie // Nizhegorodskaya selskokho-zyaystvennaya akademiya. - Nizhniy Novgorod, 2012. -64 s.

    8. Kazeev K.Sh., Kolesnikov S.I., Akimenko Yu.V., Dadenko E.V. Metody biodiagnostiki nazemnykh ekosistem: monografiya. - Rostov-na-Donu: Izd-vo Yu-zhnogo federalnogo universiteta, 2016. - 356 s.

    9. Zaytseva O.V., Maksimova E.V., Makurina O.N. Dinamika tsellyulozorazlagayushchey, invertaznoy i polifenoloksidaznoy aktivnostey pochvennoy mikroflory Samarskoy oblasti // Vestnik Samarskogo universiteta. Estestvennonauchnaya seriya. - 2006. - № 9 (49). -S. 138-144.

    Робота виконана за підтримки гранту РФФД (проект № 18-04-00439).

    + + +


    Ключові слова: ACER NEGUNDO L /едасфера /PHYTOGENEOUS FIELD /аллелопатии /ALLELOPATHY /АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ /SOIL ACTIVITY /інвертазу /INVERTASE /протеази /PROTEASE /фосфатази /PHOSPHATASE

    Завантажити оригінал статті:

    Завантажити